Ефективність підходу "Task-Based Learning" у покращенні навичок говоріння та знань професійного вокабуляру під час викладання морської англійської

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність підходу «Task-Based Learning» у покращенні навичок говоріння та знань професійного вокабуляру під час викладання морської англійської

В.С. Григораш, кандидат філологічних наук, доцент,

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Г.Б. Кравець, старший викладач,

Національний університет «Одеська морська академія»

М.В. Цинова, кандидат історичних наук, доцент,

Національний університет «Одеська морська академія»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ефективності використання підходу «Task-Based Learning» (TBL) (навчання на основі комунікативних завдань) під час навчання курсантів морських спеціальностей говорінню та професійному вокабуляру. Комунікативне завдання в роботі розглядається як вид діяльності, в якому цільова мова використовується студентом з комунікативною метою для досягнення певного результату. Водночас слід дотримуватися певної хронології комунікативного завдання, яка складається з трьох етапів: перший (pre-task), другий (task cycle), третій (language focus). У дослідженні взяли участь 36 курсантів 2 курсу Національного університету «Одеська морська академія» (Одеса, Україна), які навчаються за спеціальністю «Управління судновими технічними системами і комплексами». Для визначення ефективності використання TBL курсантів було поділено на дві групи по 18 учасників: контрольну та експериментальну. У контрольній групі морську англійську викладали з використанням традиційних методів, у експериментальній групі - із застосуванням Task-Based Learning. Для обробки результатів тестування та відкритих питань в анкетах курсантів було використано кількісний та якісний методи дослідження.

Результати дослідження свідчать про доцільність використання Task-Based Learning у процесі викладання морської англійської курсантам закладів вищої освіти України, що проявляється у покращенні знань морської термінології, підвищенні внутрішньої та зовнішньої мотивації подальшого вивчення англійської мови, використанні аутентичних навчальних матеріалів та ресурсів, використанні мови в максимально наближених до професійного середовища комунікативних ситуаціях, використанні різних форм інтеракції з метою розвитку колаборації, критичного мислення та вмінь комплексно вирішувати повсякденні та надзвичайні проблеми, пов'язані з майбутньою роботою на судні.

Ключові слова: навчання на основі комунікативних завдань, комунікативне завдання, професійний вокабуляр, колаборація, критичне мислення, інтеракція.

EFFECTIVENESS OF TASK-BASED LEARNING IN IMPROVING SPEAKING SKILLS AND PROFESSIONAL VOCABULARY KNOWLEDGE WHILE TEACHING MARITIME ENGLISH

V.S. Hryhorash, H.B. Kravets, M.V. Tsynova

Introduction. The article is devoted to the study of the effectiveness of the use of "Task-Based Learning" (TBL) in teaching speaking and professional vocabulary to cadets of maritime universities. Communicative task in this research is considered as a type of activity in which the target language is used by a student for communicative purposes to achieve a certain outcome. At the same time, a chronology of the communicative task that consists of three stages (the pre-task, the task cycle, and language focus) should be followed.

The purpose of the paper is to determine the feasibility of using Task-Based Learning in improving speaking skills and knowledge of professional vocabulary while teaching English to cadets of maritime universities in Ukraine.

Materials and methods of research. The study involved 36 second-year cadets of the National University "Odessa Maritime Academy" (Odessa, Ukraine), studying maritime engineering. To determine the effectiveness of the use of TBL, cadets were divided into two groups of 18 participants in each one: the control group and the experimental one. In the control group, Maritime English was taught using traditional methods, whereas in the experimental group, it was taught using Task-Based Learning. Quantitative and qualitative research methods were used to process test results and open-ended questions in the cadets' questionnaires.

Results of the research. The results of pre-testing revealed that only 16.7% of the cadets of the experimental group had grades A for speaking and 11.1% for the knowledge of professional vocabulary. After the experiment, the percentage of the cadets who received the highest grade A for speaking tripled (50.0%), and for the knowledge of professional vocabulary increased four times (11.1% and 44.4%, respectively). At the pre-test, 22.2% of cadets received grades B for both speaking and the knowledge of maritime terminology, whereas after the course, their percentage almost doubled (to 44.4% and 38.9%, respectively).

Conclusions. The results of the study reveal the feasibility of using Task-Based Learning in teaching Maritime English to cadets of Ukrainian universities. The advantages of using TBL are improving knowledge of maritime terminology; increasing internal and external motivation for further learning of English; using authentic teaching materials, resources, and communicative situations close to cadets' professional environment; using various forms of interaction in order to develop collaboration, critical thinking and the ability to comprehensively solve daily and emergency problems related to future work on vessels.

Keywords: Task-Based Learning, communicative task, professional vocabulary, collaboration, critical thinking, interaction.

Вступ

Постановка проблеми. Безпека життя на морі та комфортне морське середовище залежать від професіоналізму та компетентності моряків. Згідно з останніми статистичними даними ІМО (Міжнародної морської організації), 80 % аварій, що трапляються на морі, є результатом людських помилок, половина з яких пов'язана з непорозуміннями, що трапляються під час комунікації. Саме тому високий рівень знання англійської мови сприяє створенню ефективного робочого середовища, безпеки екіпажу та вантажу.

Морська англійська мова - це розділ англійської мови за професійним спрямуванням (ESP). Вона широко використовується моряками різних спеціальностей під час роботи в порту або на борту судна. Морська англійська мова охоплює багато сфер, таких як географічна навігація, навігаційне обладнання, метеорологія, зберігання вантажів, морське право та регулювання, морський зв'язок тощо [4, с. 400]. Викладання морської англійської передбачає викладання професійного вокабуляру та навичок, що передбачають читання текстів про різні види обладнання та принципи їх роботи, усунення несправностей, а також міжнародних конвенцій щодо морського судноплавства; розуміння на слух морських команд; написання звітів, заявок на бункерування; ведення переговорів з іншими працівниками на судні, працівниками служби безпеки тощо [15]. Як і інші галузі ESP, морська англійська мова здебільшого орієнтована на потреби курсантів, автентичність матеріалів та завдань, використання різних підходів та методів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні зарубіжні розвідки присвячено дослідженню передових підходів викладання морської англійської. Шень і Ван [12] зазначають, що традиційні методи викладання не відповідають сучасним потребам моряків. Курсантів слід навчати судноплавній термінології, безпеці зв'язку та технічній морській англійській з урахуванням новітніх інноваційних методів навчання. У фокусі дослідження О. Романової [10] знаходяться проблеми викладання вокабуляру, що відповідає потребам майбутніх моряків.

Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників, які займаються проблемами викладання морської англійської, слід виділити праці Ю. Кльопки [1], О. Колмикової [2], В. Смелікової [13], К. Пейакович [8] та ін.

У науковій праці О. Колмикової зазначається, що до труднощів, з якими стикаються викладачі закладів вищої освіти морського профілю в процесі викладання англійської мови, відносяться: «дуже низький рівень зацікавленості курсантів; побоювання деяких курсантів розмовляти англійською мовою на заняттях, зосередження на можливих помилках; нерозуміння доцільності вивчення слів та фраз, затверджених ІМО для вживання в морській галузі, не усвідомлення неприпустимості заміщення їх синонімами із загальновживаної лексики у професійному спілкуванні» [2, с.180-181].

Актуальність дослідження визначається необхідністю пошуку та застосування сучасних ефективних методів і підходів до викладання морської англійської у закладах вищої освіти України.

Метою дослідження є визначення доцільності використання підходу «Task-Based Learning» (TBL) (навчання на основі комунікативних завдань) у покращенні навичок говоріння та знань професійного вокабуляру під час викладання морської англійської курсантам морських університетів України.

Для досягнення мети в роботі використано кількісний та якісний методи дослідження. Кількісний метод застосовано для обробки результатів тестування курсантів у групі, в якій використовувався метод TBL. Якісний - для вивчення відповідей курсантів на відкриті питання в анкеті.

У дослідженні взяли участь 36 курсантів 2 курсу Національного університету «Одеська морська академія» (Одеса, Україна), які навчаються за спеціальністю «Управління судновими технічними системами і комплексами». Рівень володіння англійською мовою був приблизно однаковим - B1 згідно з CEFR (Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою).

Виклад основного матеріалу

комунікативний навчання морський говоріння

Вивченню мови на основі комунікативних завдань (TaskBased Learning) приділяють велику увагу з 1980-х років минулого століття. Річардс і Роджерс стверджують, що викладання мови на основі комунікативних завдань відноситься до підходу, заснованого на використанні завдань як основної одиниці планування та навчання у викладанні мови» [9, с. 223].

На думку Р. Рабді [11], комунікативне завдання - це вид діяльності, що має реальний результат, наприклад вирішення конкретної проблеми або обмін бажаною інформацією. Комунікативні завдання передбачають конкретну мету вивчення та використання мови. Д. Нанан розглядає завдання як частину роботи в аудиторії, яка залучає студентів до розуміння, продукування або взаємодії за допомогою цільової мови (target language). Увага студентів в основному зосереджена на сенсі, а не на формі. Однією з вимог є завершеність комунікативного завдання [7, с.10].

К. Кендлін [5] стверджує, що завдання повинні містити необхідну інформацію (input), ролі (roles), дії (actions), моніторинг (monitoring), результати (outcomes) та зворотній зв'язок (feedback). Ролі визначають стосунки між учасниками комунікації. Дії - це частини завдання, які мають виконувати студенти. Моніторинг - це контроль за виконанням завдання. Результати є цілями завдання, а зворотний зв'язок відноситься до оцінки завдання.

Дж. Вілліс [14] визначає завдання, як вид діяльності, в якому цільова мова використовується студентом з комунікативною метою для досягнення певного результату. Дослідник виділяє три етапи, що відображають хронологію виконання комунікативного завдання: перший (pre-task), другий (task cycle), третій (language focus). Зазвичай, комунікативне завдання виконується за допомогою вільного спілкування англійською мовою. Мовні одиниці, необхідні студентам для успішного виконання завдань, з'являються в процесі виконання та повторюються в кінці заняття.

Основним принципом TBL є створення ситуацій, у яких студенти будуть активно використовувати свої мовленнєві навички [3]. Підкреслюючи значення TBL, Р. Елліс [3] стверджує, що цей підхід заохочує студентів до соціалізації, роботи в групах та допомагає вирішити соціальні проблеми. Під час виконання комунікативних завдань у змодельованих ситуаціях студенти взаємодіють між собою, допомагають один одному у навчанні, контролюють досягнення інших, пропонують свої варіанти вирішення проблеми, а також використовують попередній життєвий досвід.

Наведемо приклад використання TBL на занятті з вивчення поведінки моряків та механіків на судні.

Перший етап: оголошення теми та інструкції до завдання. Перегляд відео про протипожежні заходи на судні. Мозковий штурм корисних слів та фрази до вивчення теми.

Другий етап: курсанти використовують активну лексику у різних обставинах, виконуючи завдання в малих групах та парах. Читають текст правил поведінки у випадку пожежі та інших надзвичайних ситуацій. Прослуховують запис про різні види вогнегасників та інше протипожежне обладнання, виконують вправи на заповнення пропусків, які вони чують. Надалі, курсанти приєднуються до групової дискусії, обговорюючи причини пожежі у машинному відділені та інших частинах судна, а також протипожежні процедури та заходи, пов'язані з роботою у машинному відділенні. Після обговорення курсантам пропонується скласти план дій у разі виникнення пожежі в машинному відділенні; представити результати всій групі; взяти участь у рольовій грі, в якій старший механік віддає команди механікам у машинному відділенні під час пожежі.

Третій етап: аналіз та практика. Аналіз та вивчення граматичних конструкцій, що використовуються в тексті, а саме наказовий спосіб та умовні речення. Повторюється лексика з теми «Safety Aboard and Fire Fighting».

Для визначення ефективності використання TBL курсантів було поділено на дві групи по 18 учасників: контрольну та експериментальну. У контрольній групі морську англійську викладали з використанням традиційних методів, у експериментальній групі - із застосуванням Task-Based Learning.

Курсанти контрольної групи отримали традиційні інструкції, тобто викладач представляв значення нових лексичних одиниць та граматичних конструкцій, курсанти перекладали тексти з англійської мови на українську та навпаки, практикували граматику та лексику, виконуючи такі вправи: множинний вибір, відповіді на запитання до тексту та переклад. Курсанти експериментальної групи отримували комунікативні завдання, що відповідали засадам Дж. Вілліса [14]: pre-task, task cycle, language focus. Використовувалися такі завдання, як рольові ігри, мозковий штурм, упорядкування та вирішення проблем. Курсанти взаємодіяли під час виконання завдань.

На початку навчального року в обох групах було проведено вхідне тестування, а в кінці - вихідне тестування на володіння продуктивним (говоріння) видом мовленнєвої діяльності, а також на знання професійного вокабуляру. Для оцінки результатів було використано шкалу ABCDEF (згідно зі шкалою оцінювання ECTS), яка передбачала діапазони оцінювання в балах 90-100, 85-89, 75-84, 70-74, 60-69, нижче 60. Результати вхідного та вихідного тестування в контрольній і експериментальній групах представлено нижче (табл.1 та табл.2).

Таблиця 1

Результати вхідного та вихідного тестувань у контрольній групі курсантів