Вплив класичних теорій мотивацій на ефективність навчання в сучасних реаліях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив класичних теорій мотивацій на ефективність навчання в сучасних реаліях

Панченко Світлана Анатоліївна, кандидат культурології, доцент, Літовка-Деменіна Світлана Григорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та організації туристичної діяльності, Міжрегіональна академія управління персоналом

Мета статті - проаналізувати класичні теорії мотивації та визначити їхню актуальність у сучасному навчанні.

Методологія дослідження передбачає застосування методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та прогнозування.

Наукова новизна полягає в адаптуванні класичних мотиваційних моделей до модерного навчання в сучасних реаліях.

Висновки. У результаті дослідження встановлено, що класичні теорії мотивації є досить ефективними на теперішній час, але потребують адаптації до сучасних онлайн-методик, оскільки пандемія спричинила трансформації у сфері навчання.

Ключові слова: мотивація, стимул, онлайн-навчання, офлайн-навчання, пандемія, теорії мотивації, диджиталізація, тайм-менеджмент.

Влияние классических теорий мотиваций на эффективность обучения в современных реалиях

Панченко Светлана Анатольевна, кандидат культурологии, доцент, Литовка-Деменина Светлана Григорьевна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры международных отношений и организации туристической деятельности, Межрегиональная академия управления персоналом

Цель статьи - проанализировать классические теории мотивации и определить их актуальность в современном обучении.

Методология исследования предусматривает применение методов анализа, синтеза, сравнения, обобщения и прогнозирования.

Научная новизна заключается в адаптировании классических мотивационных моделей к современному обучению в современных реалиях.

Выводы. В результате исследования установлено, что классические теории мотивации достаточно эффективны на данный момент, но требуют адаптации к современным онлайн-методикам, поскольку пандемия повлекла за собой трансформацию в сфере обучения.

Ключевые слова: мотивация, стимул, онлайн-обучение, офлайн-обучение, пандемия, теории мотивации, диджитализация, тайм-менеджмент.

The influence of classical motivation theories on the effectiveness of learning in modern realities

Svitlana Panchenko, PhD in Cultural studies, associate professor, Svitlana Litovka-Demenina, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of International Relations and Organization of Tourism of the Interregional Academy of Personnel Management

The purpose of the article is to analyze the classical theories of motivation and their relevance in modern education.

The research methodology consists in the application of methods of analysis, synthesis, comparison, generalization, forecasting.

Scientific novelty lies in the adaptation of classical motivational models to modern learning in modern realities.

Conclusions. As a result of the study, it was found that classical theories of motivation are quite effective in modern realities, but they require adaptation to modern online methods, since the pandemic has entailed a transformation in the field of education.

Key words: motivation, incentive, online learning, offline learning, pandemic, theories of motivation, digitalization, time management.

Актуальність теми дослідження

Під час пандемії COVID-19 здобувані й викладачі опинились у складних ситуаціях, які необхідно вирішувати під час навчання онлайн, особливо це стосується питань, пов'язаних з упровадженням мотиваційних теорій для стимулювання студентів. Класичні теорії мотивування не спрацьовують у теперішніх умовах навчання, викладач не може так впливати на віртуального студента через Skype, як в аудиторії: відсутній безпосередній контакт, усе переходить у віртуальний режим, беземоційний, залежний від таких чинників, як жорсткий тайм-менеджмент, запис відео лекцій, чітке викладення матеріалу, відсутність офлайн-спілкування, постійний контроль з боку керівництва, здобувачів. Ці нові форми викладання мають негативні і позитивні сторони та стимулюють викладача розробляти нові мотиваційні схеми в умовах пандемії.

Стимулювати здобувачів опановувати фах у закладі вищої освіти важливо, оскільки без цього в них не буде натхнення, прагнення поліпшувати свої навички й набувати необхідні знання. Головною мотивацією для студентів є, звичайно, формування професійних знань, умінь і навичок, а також отримання диплома, для того щоб влаштуватись на цікаву, перспективну, прибуткову роботу та бути конкурентоспроможними на ринку праці. Викладач має стимулювати здобувача навчатися своїм позитивним ставленням до нього як до особистості, продукувати в нього позитивні емоції, креативно організовувати освітній процес, використовувати новітні методи навчально-пізнавальної діяльності. Мотивація сприяє можливості виявляти такі характеристики діяльності, як: зусилля, старанність, наполегливість, добросовісність, спрямованість.

Наголосимо на необхідності розробляти й просувати нові форми навчання за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, які характеризують термінами: «розумний», «цифровий»; «цифровізація», або ж «диджиталізація», «цифрова економіка» (англомовні відповідники - Smart, Digital, Digitalization, Digital Economy). Мотивація в навчальному процесі в умовах пандемії має стати рушійною силою, що стимулюватиме здобувача впевнено йти до своєї мети - сформуватись як конкурентоспроможний професіонал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема мотивації має наукове підґрунтя, її вивчали такі дослідники: Л. Божович, А. Ковальов, О. Леонтьев, К. Платонов, Л. Столяренко, М. Магомед-Ємінов, В. Мерлій, X. Хекхаузен, А. Маркова, Т. Матис, А. Орлов, Б. Додонов, В. Асеев, А. Ковальов, П. Якобсон, С. Бобровицька, О. Гилюн, Г. Мухіна, А. Мечніков, Ф. Рахматуліна, Н. Волкова, А. Гебос, С. Занюк, В. Кикоть, В. Михайличенко, В. Полянська, О. Тарнопольський, В. Якунін та ін. Мотивацію аналізували не лише психологи, педагоги, а й видатні соціологи та менеджери: П. Друкер, А. Маслоу, А. Файоль, Ф. Тейлор, Д. МакГрегор, М. Вебер, К. Халл, Ф. Герцберг, М. Туган-Барановський, К. Альдерфер, В. Врум, С. Адамс. Час вносить свої корективи, і питання мотивації потребує уточнення в сучасних реаліях.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в з'ясуванні найбільш ефективних моделей мотивації здобувачів до навчання в режимі онлайн за допомогою класичних мотиваційних методик. Автори порівняли найбільш поширені моделі мотивації, проаналізувавши ставлення учасників освітнього процесу до навчання в дистанційному режимі, спричиненого карантинними умовами.

Виклад основного матеріалу

В умовах дистанційного навчання студентів необхідно стимулювати по-особливому. Дехто з них через відсутність безпосереднього спілкування може переживати психологічну травму - і викладач має враховувати це. Крім того, потрібно пам'ятати, що Болонська система освіти передбачає індивідуальний підхід до кожного здобувача. Викладач має психологічно підтримувати студентів, спонукати їх до вивчення матеріалу за допомогою креативних методів: разом переглядати тематичні фільми, аналізувати прочитаний матеріал, готувати тематичні презентації, удосконалювати професійну іноземну мову в межах дисципліни, зустрічатись на майстер-класах, здійснювати віртуальні екскурсії в онлайн-форматі.

Важливими є внутрішні мотиви навчально-пізнавальної діяльності, що спонукають студента опановувати дисципліну: пізнавальні мотиви, чи мотиви, закладені в самій навчально-пізнавальній діяльності (вони ґрунтуються на інтересі студентів до змісту матеріалу, що вивчають, майбутньої професійної діяльності й самого процесу пізнавальних дій, які сприяють самоствердженню в соціальному середовищі); мотиви самовизначення (розуміння ролі фахових компетентностей для майбутньої професійної діяльності та досягнення успіхів у ній); мотиви вдосконалення; корисливі мотиви: намагання отримати заохочення, високі оцінки (мотивація благополуччя), прагнення бути найкращим серед товаришів (мотивація престижу); негативні мотиви: намагання уникнути непорозумінь у стосунках з педагогами, товаришами (мотивація уникнення неприємностей) [1].

На формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів впливають такі чинники:

1) професіоналізм викладача, його педагогічна майстерність;

2) ставлення до студента як до компетентної особистості;

3) сприяння самовизначенню здобувача, продукування його позитивних емоцій;

4) організація навчання як процесу пізнання;

5) використання методів, що стимулюють навчально-пізнавальну діяльність;

6) усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання;

7) професійна спрямованість навчальної діяльності;

8) доступність змісту навчального матеріалу, що пропонує викладач на занятті;

9) постійне створення і «підкріплення» ситуації успіху для не впевнених у своїх силах студентів [8].

П. Якобсон виділяє декілька типів мотивації, пов'язаної з результатами навчання:

- мотивація, умовно кажучи, «негативна». Під негативною мотивацією вчений має на увазі спонукання, спричинені усвідомленням певних неприємних моментів, що можуть виникнути в процесі навчання (докори з боку батьків, викладачів, одногрупників); така мотивація не веде до успішних результатів;

- мотивація, що має позитивний характер, але так само пов'язана з мотивами, закладеними поза самою діяльністю, виявляється у двох формах:

1) в одному випадку така позитивна мотивація визначається вагомим для особи соціальним устремлінням (відчуття обов'язку перед близькими);

2) мотивація, що є в основі навчальної діяльності (мотивація, пов'язана безпосередньо з метою навчання, задоволенням допитливості, подоланням перешкод та інтелектуальною активністю) [9].

Стимулювати здобувачів до навчання завжди було непростим завданням, тому що опанування фаху в закладах вищої освіти не є масовим процесом, розрахованим на загал, воно передбачає індивідуальний підхід. Коли ж ми опинились в умовах COVID-19 і почали жити в нових вимірах, мотивація взагалі перетворилась у складний процес. Теорії мотивації здебільшого розробляли психологи: психоаналітична теорія австрійського психіатра 3. Фройда; теорія «драйвів» американського психолога К. Халла; теорія умовних рефлексів І. Павлова. Теорії мотивування змістовні: теорія ієрархії потреб А. Маслоу; теорія набутих потреб Д. МакКлеланда; теорія потреб М. Туган-Барановського; теорія двох чинників Ф. Герцберга; теорія К. Альдерфера (Теорія ERG). До процесних теорій мотивацій відносять: теорію очікування В. Врума, теорію справедливості С. Адамса й модель мотивації Портера-Лоулера.

Розглянемо психоаналітичну теорію австрійського психіатра 3. Фройда.

Класичний психоаналіз містить п'ять базисних технік:

1. Метод вільних асоціацій.

2. Тлумачення (інтерпретація) сновидінь.

3. Інтерпретація.

4. Аналіз опору.

5. Аналіз перенесення.

Метод вільних асоціацій полягає в тому, що психолог-аналітик пропонує клієнтові виказувати будь-які припущення, що з'являються в нього й відображають його переживання.

Вислови можуть бути спонтанними, мимовільними. Для консультанта-аналітика важливі такі моменти: зміст висловів, їх послідовність і блокування. Останні два моменти є ключами до неусвідомлюваної проблематики, визначити яку й зобов'язаний психоаналітик, відповідно до тієї школи або напряму психоаналізу, яких він дотримується.

3. Фройд формує основні принципи своєї психології, описує психічні процеси з трьох точок зору: 1) динамічної: існує тільки одне несвідоме, що складається з витісненого й не може бути свідомим; 2) топічної: просторове уявлення про структуру душевного життя. Є три сфери психіки: свідоме, передсвідоме та несвідоме; 3) економічна точка зору: береться до уваги кількісна сторона, підхід до душевного життя з точки зору витрати енергії [8].

Теорія «драйвів» американського психолога К. Халла базується на концепції гомеостазу, тобто ідеї про те, що організм активно працює, щоб підтримувати внутрішній баланс. У своїй концепції дослідник використовував термін драйв (або імпульс) для позначення стану напруги чи активації, зумовлених фізіологічними та біологічними потребами. У результаті такого підкріплення студент починає діяти за певними шаблонами. Якщо відбуваються якісь зміни в стимулах, то в психіці особистості вступають у дію драйви (захоплення, потяг), які намагаються нейтралізувати ці зміни та повертають її до попереднього стану. В іншому випадку деяких змін індивід намагається не сприймати. Тому, щоб спонукати здобувача до праці й нейтралізувати її реакцію (наприклад небажання працювати над навчальними програмами), необхідно ввести стимул (наприклад оцінки, бали, заохочувальні екскурсії, виставки, спектаклі). За такої умови в студента виникає стан очікування винагороди, до якого він із часом звикає й без якого себе згодом не мислить [1].

Теорія ієрархії потреб А. Маслоу полягає в тому, що людину мотивує задоволення низки потреб, а саме: фізіологічні, їжа, тепло, притулок; потреби безпеки, захист, порядок; соціальні потреби, потреба належати до соціуму, перебувати в дружніх стосунках, входити до певної групи; потреба в повазі, самоповага й повага інших, символи статусу, престиж, слава, визнання; потреба в самореалізації, розвитку свого потенціалу, досягненні чогось у навчанні. Студенти в освітньому процесі навчаються новому, розвивають свій творчий потенціал, досягають творчих вершин - за пірамідою А. Маслоу цей щабель є найвищим [5].

Теорія набутих потреб Д. МакКлеланда є спрощеною моделлю теорії А. Маслоу. Основний її акцент спрямований на потреби вищих рівнів: потреби досягнення, прагнення досягти найшвидше та найефективніше мети; потреби співучасті полягають у прагненні до дружніх стосунків з оточенням; потреби у владі є набутими та розвиваються на основі навчання, досвіду, полягають у прагненні особи контролювати людей, ресурси та процеси [4].

Теорія потреб М. Туган-Барановського полягає в п'яти групах потреб: фізіологічні; статеві; симптоматичні інстинкти й потреби, засновані на зовнішніх ознаках; альтруїстичні, безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших; потреби практичного характеру [5].

Теорія К. Альдерфера (Теорія ERG) об'єднує потреби в три групи: фізіологічні, потреби в безпеці; потреби зв'язку відповідають потребам приналежності, а також частині потреб визнання і самоствердження та потребі в груповій безпеці; потреби зростання відповідають потребам самовираження і потребам попередньої групи - прагнення до розвитку впевненості та самовдосконалення [6].

Теорія очікування В. Врума описує залежність мотивації від двох аспектів: скільки хоче отримати людина та наскільки можливо для неї мати те, що вона хотіла б (скільки зусиль вона готова витратити для цього). За цією теорією процес мотивування складається із зусилля, виконання і результату. Сама ідея очікування полягає в тому, що зусилля, котрі особа виявляє на роботі, у навчанні, є функцією трьох компонентів: очікування щодо затрати праці; очікування щодо винагороди; валентність відображає, наскільки для людини є привабливим або непривабливим результат [1].

Теорія справедливості С. Адамса передбачає, що люди суб'єктивно оцінюють співвідношення отриманої ними винагороди за виконання певної роботи до зусиль, пов'язаних з її виконанням, і порівнюють таке співвідношення з тим, що отримали інші працівники. За результатами порівняння відчуття є або справедливості, або несправедливості. У «теорії справедливості» виділяють такі основні складові: працівник - співробітник організації, який оцінює співвідношення винагорода / зусилля і спроможний відчувати справедливість / несправедливість; об'єкт порівняння - будь-який інший співробітник зазначеної організації, якого використовують як базу для порівняйня коефіцієнтів виходу / входу; «входи» - індивідуальні властивості працівника, які він вкладає у виконувану ним роботу (освіта, досвід, кваліфікація, здібності, зусилля, що докладають для виконання роботи); «виходи» - усе те, що працівник отримує за виконання роботи (заробітна платня, премії, пільги, визнання заслуг, просування по службі тощо). У процесі роботи людина порівнює те, як були оцінені її дії, з тим, як були оцінені дії інших порівняно з нею [5].

Модель мотивації Портера-Лоулера побудована на поєднанні попередніх теорій очікування і справедливості. Вона являє собою комплексну теорію, за якою існують такі змінні, що впливають на розмір винагороди: затрачені зусилля, особисті якості й спроможності; усвідомлення своєї ролі в процесі праці. Затрачені зусилля впливають на результати, за отриманими р езультатами людина отримує зовнішні та внутрішні винагороди. На одержувані результати впливають усвідомлення нею своєї ролі в процесі праці; особливості, спроможності людини, її характер, ставлення до виконуваної роботи.

Яка модель мотивації найкраще підходить під час онлайн-на- вчання в період пандемії? Як показує педагогічний досвід, найдієвішою є комбінована модель мотивації Портера-Лоулера й теорія ієрархії потреб А. Маслоу. Усі проаналізовані теорії мають щось спільне та базуються на теорії ієрархій потреб за А. Маслоу, оскільки вона була найбільш доступною і зрозумілою для загалу: люди відчувають постійно певні потреби; групи потреб розміщені ієрархічно; якщо певні потреби не задоволені, то вони спонукають людей до дій, а задоволені потреби не мотивують; якщо одна потреба задовольняється, то виникає інша; людина відчуває одночасно декілька різних потреб; потреби, що знаходяться ближче до основи піраміди, потребують першочергового задоволення; потреби більш високого рівня виникають у тому випадку, коли задоволені нижчі потреби; вищі потреби можна задовольнити більшою кількістю способів [8]. На цих простих правилах почали формуватися більш складні теорії мотивації, але все просте - насправді геніальне.

мотивація навчання дистанційний здобувач

Висновки

Класичні теорії мотивації на практиці засвідчили: вони спрацьовують у сучасних реаліях, але з певними поправками на нинішню ситуацію. Використання системи управління онлайн-навчанням забезпечить сприятливе середовище для дистанційного опанування фаху в закладах вищої освіти, підвищить мотивацію здобувачів до навчання та стимулюватиме працю викладачів, оскільки цей процес взаємний, а згодом покращить ефективність навчання загалом. Студенти для досягнення освітніх цілей потребують вказівок, які спрямують їхню інтелектуальну енергію в правильне русло. Тож викладачі в проведенні занять мають використовувати новітні педагогічні технології та постійно їх вдосконалювати з урахуванням того, що освітня парадигма в умовах світових викликів переходить до нової форми - онлайн-освіти - замість традиційного викладання.

Для мотивації здобувачів до навчання необхідно розробити для них систему винагород за виконані завдання: моральна винагорода (визнання); оцінювання; вільний час; наявність перспективи; працевлаштування; участь в університетських заходах; задоволення від роботи; лідерство в групі; підтримка в студентському та викладацькому середовищі; заохочування в подальшому навчанні (магістратура, аспірантура). Мотивувати здобувача навчатися під час пандемії в онлайн-форматі, як показав педагогічний експеримент, непросто. Цьому сприятиме застосування найпоширеніших мотиваційних моделей, тайм-менеджменту в поєднанні з індивідуальним підходом до кожного студента.

Список використаних джерел

1. Литвин Н.Ю., Панченко С.А. Вплив COVID-19 на мотивацію студентів та ефективність навчання в умовах пандемії. International Scientific Journal. Project approach in the didactic process of the Universities - International dimension. Lodz, Poland. 2021. №2(4). P. 56-63.

2. Panchenko S., Dobina T., Haidukevych K., Petrova I., Sabadash J. Effectiveness Analysis of Entrepreneurship Model of Development Qualities of Future Managers. Journal of Entrepreneurship Education (JEE). 2019. Vol. 22. Iss. 3.

3. Malinoshevska K.I., Martyshyn D., Perestyuk I., Panchenko S., Omarov A. Management of financial and economic development of border regions of Ukraine. WSEAS Transactions on Business and Economics. 2021. №18. Pp. 595-605.

4. Trolian T.L., Jach E.A., Hanson J.M., Pascarella E.T. (2016) Influencing Academic Motivation: The Effects of Student - Faculty Interaction. Journal of College Student Development. 2016. №57. Рр. 810-826.

5. Wentzel K.R. Peer relationships, motivation, and academic performance at school / in A.J. Elliot, C.S. Dweck, D.S. Yeager (eds.). Handbook of competence and motivation: Theory and application. The Guilford Press, 2017. Рр. 586-603.

6. Kim K.R., Seo E.H. The relationship between procrastination and academic performance: A meta-analysis. Personality and Individual Differences. 2015. №82. Рр. 26-33.

7. Фройд 3. Психология бессознательного : сборник призведений. Москва, 1990. 448 с.

8. Hickey D.T. Motivation and contemporary socio-constructivist instructional perspectives. Educational Psychologist. 1997. Vol. 32. P. 175-193.

9. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. Москва, 2001. 64 с.

References

1. Lytvyn N., Panchenko S. The impact of COVID-19 on student motivation and learning effectiveness in a pandemic. (2021) International Scientific Journal. Project approach in the didactic process of the Universities - International dimension. Lodz, Poland, № 2(4), рр. 56-63 (in Ukrainian).

2. Panchenko S., Dobina T., Haidukevych K., Petrova I., Sabadash J. (2019) Effectiveness Analysis of Entrepreneurship Model of Development Qualities of Future Managers. Journal of Entrepreneurship Education (JEE), vol. 22, iss. 3.

3. Malinoshevska K. I., Martyshyn D., Perestyuk I., Panchenko S., Oma- rov A. (2021) Management of financial and economic development of border regions of Ukraine. WSEAS Transactions on Business and Economics, № 18, pp. 595-605.

4. Trolian T.L., Jach E.A., Hanson J.M., Pascarella E.T. (2016) Influencing Academic Motivation: The Effects of Student - Faculty Interaction. Journal of College Student Development, no. 57, pp. 810-826.

5. Wentzel K.R. (2017) Peer relationships, motivation, and academic performance at school / in A.J. Elliot, C.S. Dweck, D.S. Yeager (eds.). Handbook of competence and motivation: Theory and application. The Guilford Press, pp. 586-603.

6. Kim K.R., Seo E.H. (2015) The relationship between procrastination and academic performance: A meta-analysis. Personality and Individual Differences, № 82, pp. 26-33.

7. Freud Z. (1990) Psychology of the unconscious: a collection of tips. Moscow, 448 p. (in Russian).

8. Hickey D.T. (1997) Motivation and contemporary socio-constructivist instructional perspectives. Educational Psychologist, vol. 32, pp. 175-193.

9. Jacobson P.M. (2001) Psychological problems of motivation of human behavior. Moscow, 64 p. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru