Методичні аспекти здійснення моніторингу професійної готовності учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні аспекти здійснення моніторингу професійної готовності учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання

Джаман Таміла Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кабінету виховної роботи та позашкільної освіти Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

У статті розглядається проблема здійснення моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання. Проведено огляд наукових досліджень та розроблено методику моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання, оскільки система неперервної професійної підготовки педагога до роботи в умовах інклюзивного середовища навчання потребує розроблення й упровадження моніторингу професійної готовності учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання. Запропоновано трактування моніторингу як системи неперервного, науково і методично обґрунтованого спостереження динаміки фахової та післядипломної підготовки вчителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії та співвіднесення якості цієї підготовки із заздалегідь визначеними критеріями, показниками і рівнями з подальшою пролонгованою побудовою механізмів і процедур їх досягнення.

Вказано, що розробка програми, методики, алгоритму моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання передбачала врахування компонентів і критеріїв готовності педагога, умов, складників і функцій післядипломної освіти педагогів. Моніторинг професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання передбачав мету, завдання, принципи, етапи, інструментарій діагностики, рівні, форми; здійснювався у формі анкетування, тестування, інтерв'ювання, самодіагностики. Зазначено, що пропоновані нами методики передбачали встановлення на основі даних моніторингу рівнів професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання.

За розробленим діагностичним інструментарієм проведено моніторинг в експериментальних закладах освіти. Респондентами дослідження стали 462 студенти (257 бакалаврів, 205 магістрів) та 162 вчителі. Узагальнено дані моніторингу в абсолютних і відносних вимірах за бакалаврським, магістерським і післядипломним рівнями. Відповідно до результатів моніторингу зроблено висновки, визначено основні відмінності між цільовими групами респондентів дослідження та вказано на необхідність упровадження в процес підготовки та підвищення кваліфікації вчителів початкової школи науково обґрунтованих і емпірично перевірених заходів науково-методичного супроводу.

Ключові слова: моніторинг, рівні професійної готовності, неперервна підготовка, професійна підготовка, інклюзивна освіта.

Methodological aspects of monitoring the professional readiness teachers to work in an inclusive education environment

Dzhaman Tamila Viktorivna, Candidate of Pedagogical Science (Ed.D.), Head of the Office of Educational Work and Extracurricular Education Rivne Regional Institute of Post-Graduate Pedagogical Education

The article considers the problem of monitoring the professional teacher's readiness to work in an inclusive education environment. A review of scientific research was conducted and the methods of the professional teacher's readiness to work in the inclusive education environment were developed, because the system of continuous teacher's training to work in the inclusive education environment needs development and implementation of monitoring the professional teacher's readiness to work in the inclusive education environment. It is proposed to interpret monitoring as a system of continuous, scientifically and methodologically approved observation of the dynamic of professional and postgraduate primary school teacher's training to work in the conditions of inclusion and correlation the quality of this training with the predefined criteria, indicators and stages with the further prolonged development of mechanisms and procedures of reaching this criteria. It is indicated that that development of the program, methodology and algorithm of monitoring the professional teacher's readiness to work in inclusive education conditions foresees taking into account the components and criteria of teacher's readiness, the conditions, components and functions of the postgraduate education of teacher.

Monitoring of the professional teacher's readiness to work in inclusive education conditions foreseed the goal, task, the principles, stages, diagnostic's toolkit, stages and forms; it was carried out in the form of the survey, test, interview and self-diagnosis. It was marked that the methods offered by us foreseed the implementation of the stages of teacher's professional readiness, on the basis of monitoring's data. With the help of the developed diagnostic toolkit we made monitoring in the experimental educational institutions where 462 students (257 bachelors and 205 masters) and 162 teachers took part. We made a resume in the absolute and relative measurements according to the bachelors masters and postgraduate stages. According to the monitoring's results we made a conclusion and defined the main differences between the target groups of the respondents of the research and marked the need to provide the scientifically proved and empirically verified the measures of scientifically methodological accompaniment.

Key words: monitoring, stages of the professional readiness, continuous training, professional training, inclusive education.

Вступ

Упровадження інклюзивної освіти передбачає спеціальну підготовку майбутніх педагогів до роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби. Збільшення в загальноосвітніх закладах кількості дітей з особливими освітніми потребами викликало нагальну потребу в активізації розробок методології, теорії і технологій інклюзивної освіти. Реалізація неперервної професійної підготовки педагога до роботи в умовах інклюзивного середовища навчання має здійснюватися у сприятливих організаційно-педагогічних умовах та за умов належно організованого науково-медичного супроводу, ефективність яких підтверджується проведенням відповідних моніторингових процедур. Тому система неперервної професійної підготовки педагога до роботи в умовах інклюзивного середовища навчання потребує розроблення й упровадження моніторингу професійної готовності учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання.

професійний вчитель інклюзія навчання

Теоретичне обґрунтування проблеми

Опрацювавши наукові позиції щодо дефініції терміна «моніторинг», пропонуємо розглядати його як діагностичну систему організованого пролонговано-прогностичного всебічного динамічного спостереження конкретного явища чи процесу задля коректування та приведення його у відповідність до встановлених вимог і очікувань. Моніторинг професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання трактуємо як систему неперервного, науково і методично обґрунтованого спостереження динаміки фахової та післядипломної підготовки вчителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії та співвіднесення якості цієї підготовки із заздалегідь визначеними критеріями, показниками і рівнями з подальшою пролонгованою побудовою механізмів і процедур їх досягнення.

Ми поділяємо думку щодо сутності, змісту, технології, етапів, завдань, складників, рівнів, інструментарію моніторингу (Н.М. Байдацька, І.М. Горда, О.С. Гринькевич, А.Л. Гусак, Л.П. Коробович, С.С. Кретович, Л.О. Кухар, І.Є. Макаренко, Т.М. Олендр, О.О. Островерх), розробки критеріальної бази моніторингу (М.М. Августюк, С.А. Литвиненко, Л.С. Рибалко), систематичності й комплексності моніторингових процедур (Ю.Г. Запорожченко), особливостей і механізмів моніторингу (М.М. Августюк, І.С. Крамаренко), використання інформаційно-комунікаційних технологій під час моніторингу, розроблення моделі моніторингу (О.О. Білик, О.І. Кириленко, О.С. Туржанська), сутності та концепції системи моніторингу (В.В. Васілакін, О.М. Касьянова), умов і чинників моніторингу (Е.М. Балашов), його форм, засобів і методів (І.І. Денькович) і, звертаючись до розробки програми моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання, акцентуємо на систематичності, валідності, адекватності моніторингових досліджень.

Методологія та методи

Розробляючи методику проведення моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання, ми враховуємо ідею щодо неперервності моніторингових досліджень і процедур у фаховій і післядипломній освіті (Бахмат, 2017; Поліщук, 2011), переваги і недоліки моніторингового інструментарію, педагогічні умови здійснення моніторингу (Мозальов, 2017), основні засади, функції, принципи, напрями і складники, алгоритм проведення (Матвеева, 2016, Олендр, 2006).

Під час розроблення інструментарію моніторингу нами взято до уваги особливості методики проведення діагностування (Варецька, 2015; Савченко, 2016), контроль динаміки вимірюваних показників (Онаць, 2006) задля забезпечення достовірності результатів моніторингових обстежень. Відсутність валідних психоло- го-педагогічних методик діагностики професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання у системі неперервної освіти спонукала до розробки авторського діагностичного інструментарію для проведення моніторингових досліджень.

Розробка програми, методики, алгоритму моніторингу професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання передбачала врахування компонентів і критеріїв готовності педагога (Бевзюк, 2019; Демченко, 2016), умов, складників і функцій післядипломної освіти педагогів (Кузьмінський, 2003).

Моніторинг професійної готовності вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання передбачав мету, завдання, принципи, етапи, інструментарій діагностики, рівні, форми.

Метою моніторингу була розробка науково обґрунтованої, неперервної і багатоаспектної системи діагностування професійної підготовленості вчителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії з метою подальших конструктивних коригувань до досягнення очікуваного рівня готовності.

Завданнями моніторингу були такі:

1) встановлення реального рівня готовності вчителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії на всіх рівнях фахової підготовки та в системі післядипломної освіти;

2) співвіднесення отриманих даних про готовність учителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії з визначеними в процесі дослідження компонентами, критеріями, показниками і рівнями;

3) узагальнення і систематизація даних моніторингових обстежень задля подальшого їх урахування у процесі розробки організаційно-педагогічних умов і заходів науково-методичного супроводу фахової та післядипломної підготовки вчителя початкової школи до роботи в умовах інклюзії.

Проведення моніторингу базувалося на принципах об'єктивності, валідності, диференціації, добровільності, чіткості, послідовності, комплексності.

Проведення моніторингу здійснювалося поетапно:

- організаційно-процесуальний етап (визначення мети, завдань моніторингу, визначення цільових аудиторій респондентів дослідження; розробка діагностичного інструментарію);

- діагностичний етап (проведення діагностування, збір, обробка і систематизація даних);

- узагальнювально-перспективний (підбиття підсумків моніторингу, формулювання висновків).

Моніторинг здійснювався у формі анкетування, тестування, інтерв'ювання, самодіагностики. Авторські діагностичні методики розроблено з урахуванням рівня самостійності, здатності до самооцінки здобувачів педагогічної освіти і вчителів-практиків. Тому діагностичний інструментарій для бакалаврського, магістерського та післядипломного рівнів вирізнявся складністю, рівнем участі респондентів у встановленні відповідей на запитання, можливостями самооцінювання та прогнозування результатів педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Усі пропоновані нами методики передбачали встановлення на основі даних моніторингу таких рівнів професійної готовності учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання, як низький (елементарний), середній, достатній, високий.

За розробленим нами діагностичним інструментарієм було проведено моніторинг в експериментальних закладах освіти. Респондентами дослідження стали 462 студенти (257 бакалаврів, 205 магістрів) та 162 вчителі. Узагальнені дані моніторингу в абсолютних і відносних вимірах за бакалаврським, магістерським і післядипломним рівнями відображено в таблиці 1.

Наведені у таблиці 1 та діаграмі (рис. 1) дані дають підстави стверджувати, що найвищі показники готовності бакалаврів до роботи в умовах інклюзивного навчання зафіксовано за комунікативним компонентом готовності (15,6% - високий рівень, 21,8% - достатній і 37,7% - середній). Дещо меншим є показник готовності за особистісно-рефлексивним (високий рівень готовності виявлено у 12,8%, достатній - у 17,5%, середній - у 36,2% респондентів) та когнітивно-діяльнісним компонентами (8,6%, 20,2%, 34,2% здобувачів освіти з високим, достатнім і середнім рівнями готовності відповідно). Найнижчі показники готовності діагностовано за мотиваційно-ціннісним компонентом (1,2%, 16,7%, 34,4% респондентів виявили готовність на високому, достатньому, середньому рівнях відповідно). Досить значним є відсоток бакалаврів, які мають низький рівень готовності до роботи в умовах інклюзії за мотиваційно-ціннісним компонентом (47,9%), за когнітивно-діяльнісним (37%). Дані моніторингу професійної готовності бакалаврів до роботи в умовах інклюзивного навчання засвідчують низьку мотивацію та несформованість системи ціннісних орієнтацій у сприйнятті інклюзії, недостатність знань і досвіду для роботи в умовах інклюзії.

Результати та дискусії

На підставі моніторингу визначено основні відмінності між цільовими групами респондентів дослідження: на бакалаврському та магістерському рівнях основною проблемою є низька мотивація, недостатність знань, досвіду; на післядипломному - зростання мотивації та набуття досвіду практичної діяльності. Але система фахової та післядипломної підготовки вчителів початкових класів потребує організаційного втручання, дієвої науково-методичної підтримки задля суттєвого підвищення готовності вчителя початкових класів до роботи в умовах інклюзивного навчання.

Таблиця 1. Узагальнені дані про компоненти та рівні сформованості готовності вчителів до роботи в умовах інклюзії (констатувальний експеримент)