Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища

Бахмат Наталія Валеріївна, доктор педагогічних наук, професор,професор кафедри теорії та методик початкової освіти, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Анотація

У статті розглянуто сучасні аспекти та вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; визначено зміст поняття «фахова компетентність майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища», яка є інтегративною професійно-особистісною характеристикою фахівця, що передбачає стійку мотивацію та інтерес до саморозвитку, здатність розв'язувати задачі дослідницького й інноваційного характеру в галузі початкової освіти, що виникають в реальних ситуаціях трудової діяльності, з використанням знань, умінь, професійного та життєвого досвіду, цінностей і нахилів, свідомим і критичним застосовуванням цифрових технологій.

З'ясовано, що однією з ефективних технологій формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища є технологія модульного навчання. Уточнено, що модульна побудова навчального курсу дає низку значних переваг і є одним з ефективних шляхів інтенсифікації освітнього процесу, особливо в умовах цільової інтенсивної підготовки фахівців в умовах гібридного навчання під час всесвітньої пандемії COVID-19 і в умовах війни. Визначено, що модульна побудова освітнього компонента дає можливість здійснювати перерозподіл часу, відведеного навчальним планом на його вивчення, за окремими видами освітнього процесу розширює частку практичних занять і самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Відповідно виникає необхідність у пошуку нових формах лекцій, за яких поряд з фундаментальною підготовкою майбутній учитель початкових класів отримуватиме необхідні навички і знання в галузі загальної методології проектування, розробки та реалізації сучасних прогресивних технологій у професійній діяльності.

Запропоновано конкретні кроки щодо формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища, зокрема використання модульної системи навчання та використання методу «Критерійний калейдоскоп», застосування яких підвищить ефективність і якість фахової компетентності, забезпечить цілеспрямованість їх творчої діяльності.

Ключові слова: фахова компетентність, модульна системи, «Критерійний калейдоскоп», гра, дискусія, мотивація.

Abstract

Future primary classes teachers professional competence formation in the conditions of digital educational environment

Bakhmat Nataliia Valeriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Kamianets-Poddskyi National Ivan Ohiienko University

The article considers modern aspects and requirements for professional training of future primary school teachers; the content of the concept “professional competence of future primary school teachers in a digital educational environment” is defined, which is an integrative professional and personal characteristic of a specialist, providing sustainable motivation and interest in selfdevelopment, ability to solve research and innovation problems in primary education arising in real working situations, using knowledge, skills, professional and life experience, values and inclinations, conscious and critical application of digital technologies.

It was found that one of the effective technologies for the formation of professional competence of future primary school teachers in a digital educational environment is the technology of modular learning. It is specified that the modular construction of the training course provides a number of significant advantages and is one of the effective ways to intensify the educational process, especially in terms of targeted intensive training in hybrid training during the global pandemic COVID-19 and under war conditions. It is determined that the modular construction of the educational component makes it possible to redistribute the time allotted by the curriculum for its study for certain types of educational process, expands the share of practical classes and independent work of higher education students. Accordingly, there is a need to find new forms of lectures, in which, along with fundamental training, the future primary school teacher will receive the necessary skills and knowledge in the field of general methodology of design, development and implementation of modern advanced technologies in professional activities.

Specific steps for the formation of professional competence of future primary school teachers in a digital educational environment are proposed, in particular the use of a modular teaching system and the “Criteria kaleidoscope” method, the use of which will increase the efficiency and quality of professional competence.

Keywords: professional competence, modular systems, “Criteria kaleidoscope”, game, discussion, motivation.

Постановка проблеми

Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів пов'язана з упровадженням оновленого Державного стандарту початкової освіти (2018), Концепції Нової української школи (НУШ) (2016), що потребує від закладів вищої освіти здійснення пошуку шляхів удосконалення процесу формування фахової компетентності здобувачів в умовах цифрового освітнього середовища. В умовах ринку і активних політичних і соціально-економічних перетворень сучасної України стрімкий розвиток і наростаюче проникнення цифрових технологій в усі сфери життєдіяльності стає основою громадянського суспільства. Глобальна інформатизація охоплює військову, економічну, політичну, промислову, освітню та інші галузі, внаслідок чого безпека, зокрема інформаційна безпека як складова загальної безпеки, стає найважливішою ланкою політики держав у всьому світі, в тому числі в Україні.

Стрімкий розвиток цифрових технологій, окрім явних переваг, виявив низку проблем. Від рівня використовуваних цифрових технологій і грамотного управління інформаційними ресурсами багато в чому залежить успішний розвиток освіти. Однак однією з найважливіших невід'ємних характеристик інформаційних ресурсів дослідники вважають їх принципову вразливість від різного роду погроз інформаційної безпеки, тому тісна залежність освітнього потенціалу та конкурентоспроможності від інформаційної інфраструктури забезпечує умови, за яких загрози інформаційної безпеки стають у теперішній час одним з основних чинників, що підривають стабільність розвитку закладів освіти.

Діяльність сучасного педагога прямо або опосередковано пов'язана зі збором, зберіганням і обробкою інформації, тому навіть ненавмисна реалізація загрози інформаційної безпеки може спричинити за собою відчутні збої у роботі вчителя та закладу освіти загалом, що підтверджують численні щорічні дослідження в галузі безпеки та захисту інформації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковці європейських країн вважають, що набуття майбутніми вчителями початкових класів знань, умінь і навичок, спрямоване на вдосконалення їхньої фахової компетентності, сприяє інтелектуальному й культурному розвиткові особистості, формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу. Саме тому важливим є усвідомлення самого поняття компетентності, розуміння, які саме компетентності та як їх необхідно формувати, що має бути результатом навчання. На думку сучасних педагогів (Н. Бібік, Т. Бурлаєнко, О. Дубініної, І. Зязюна, С. Мартиненко), саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти [4]. Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя й породжує безліч дискусій як на міжнародному, так і на національному рівнях різних країн [2].

Пильна увага дослідників до особистісного розвитку здобувача вищої освіти в процесі навчання, формування його фахової компетентності, зокрема в умовах цифрового освітнього середовища, й підтверджують актуальність досліджуваної проблеми. Компетентнісний підхід у системі освіти є предметом наукових досліджень Н. Бібік, О. Локшиної, О. Овчарук, Л. Пильгун, О. Пометун, І. Родигіна, Т. Смагіної, С. Трубачевої та ін. До проблеми компетентностей особистості звертаються такі вчені, як Н. Босак, О. Вознюк, І. Дроздова, О. Мамчич, М. Пентилюк, Н. Тализіна, Л. Шевчук та ін. У напрямку оересленої проблеми ми керуватимемося положеннями науковців про те, що в процесі реалізації компетентнісного підходу набуваються знання, формуються вміння й навички, спрямовані на вдосконалення ключових, загальногалузевих і предметних компетентностей особистості (І. Зимня, В. Краєвський, О. Локшина, Л. Мамчур, Н. Остапенко, М. Пентилюк, О. Пометун, О. Семеног, С. Трубачева, А. Хуторський).

Це значною мірою сприяє підвищенню рівня конкурентоздатності випускників закладів вищої освіти та якості освіти в цілому. Формування й становлення фахової компетентності здобувачів вищої освіти у галузі початкової освіти в умовах цифрового освітнього середовища позитивно впливає на професійний рівень майбутніх учителів, їхню творчу самореалізацію, вдосконалення їх діяльності, а саме це необхідно для адекватної орієнтації в усіх сферах суспільного життя.

Мета статті. Проаналізувати наукові здобутки у галузі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема у формуванні їхньої фахової компетентності в умовах цифрового освітнього середовища та визначенні переваг застосування модульного підходу та використання методу «Критеріальний калейдоскоп» у роботі зі здобувачами вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Множинність підходів до визначення структури компетентності та різноманіття відокремлених структурних компонентів не є випадковими. Вони свідчать про об'єктивну складність цього явища.

Розглядаючи трактування структури компетентності [2; 6; 11; 12], слід відзначити, що елементом її є наявність знань, опора на них, які пов'язують компетентність з їх використанням. Знання є абсолютно необхідним елементом компетентності, які мають відповідати певним вимогам і бути науковими, глибокими, міцними, систематичними, різнобічними.

Другим обов'язковим елементом компетентності є вміння, що пов'язані, зокрема, з використанням знань у конкретних ситуаціях - як стандартних, так і нестандартних, з практикою, в якій відпрацьовуються та перевіряються знання, з досвідом, в якому акумулюються знання та вміння, життєвий досвід, досвідом творчої діяльності. Також беззаперечним є те, що компетентність має ґрунтуватися на комплексі особистісних якостей, від яких об'єктивно залежить, темпераменту, характеру, інтелекту, здібностей і нахилів, цінностей переконань, потреб, мотивів діяльності тощо. Адже відповідальність, сумлінність, творчій підхід, зацікавленість у результатах своєї роботи, позитивна мотивація, ініціатива потрібні для виконання будь-якої діяльності і так цінуються сучасними роботодавцями [5]. Компетентність забезпечується комплексним поєднанням усіх структурних компонентів - знань, умінь, досвіду, особистих якостей, тому за умови несформованості чи недостатнього рівня сформованості навіть одного з них прояв компетентності виключається.

Питання формування фахової компетентності майбутніх учителів розглядаються в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Сучасні підходи і трактовки дещо різняться. Існуючи сьогодні в дослідженнях зарубіжних учених визначення фахової компетентності як «поглибленого знання», «стан адекватного виконання завдання», «здатність до актуального виконання діяльності» та інші не повною мірою конкретизують зміст цього поняття [1]. Якщо зробити спробу визначити місце компетентності в системі рівнів професійної майстерності, то вона знаходиться між старанністю та досконалістю. Отже, враховуючи вищезазначене, можна уточнити, що фахову компетентність можна представити як якісну характеристику особистості фахівця, яка включає систему науково-технічних знань, професійних умінь і навичок, наявність стійкої потреби в тому, щоби бути компетентним та інтересу до свого фаху.

Однією із важливих складових фахової компетентності майбутніх учителів початкових класів є цифрова компетентність, яка передбачає «свідоме та критичне використання технологій цифрового суспільства в роботі, вільному часі та спілкуванні» [6, с. 195].

У проєкті Європейської комісії «Рамка цифрової компетентності для громадян» (DigComp) цифрова компетентність складається з п'яти основних блоків компетентностей: інформаційна грамотність, комунікація і співробітництво, створення цифрового контенту, безпека, вирішення проблем [9].

Отже, професіоналізм сучасного освітянина не може розглядатись поза контекстом безпеки, яка є однією з найважливіших галузей розвитку суспільства і наукою, що вивчає об'єктивні закони та категорії безпечного виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Формування педагогів нової генерації, які усвідомлюють переваги сучасних наслідків глобалізаційних процесів, користуються їх досягненнями та ефективним інструментарієм, співставляють рівень знань і культури із власним професіоналізмом - закономірний процес. І сьогодні, цей процес є особливо важливим, з огляду на підвищену увагу в світі до проблеми якості підготовки учителів.

Узагальнюючи визначення та опираючись на власний досвід, сформулюємо визначення фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища. Це інтегративна професійно-особистісна характеристика фахівця, що передбачає стійку мотивацію та інтерес до саморозвитку, здатність розв'язувати задачі дослідницького й інноваційного характеру в галузі початкової освіти, що виникають в реальних ситуаціях трудової діяльності, з використанням знань, умінь, професійного та життєвого досвіду, цінностей і нахилів, свідомим і критичним застосовуванням цифрових технологій.

Зміст досліджуваної компетентності охоплює також і знання основ інформаційної безпеки і особливостей інформації як об'єкта захисту в галузі освіти, основ правового й організаційного гарантування інформаційної безпеки, методів і засобів надання інформаційної безпеки на робочому місці педагога.

Ми вважаємо, що однією з ефективних технологій формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища для вирішення професійних завдань є технологія модульного навчання. Термін «модуль» прийшов в едукацію з інформатики, де їм позначають конструкцію, яка застосовується до різних інформаційних систем і структурам і забезпечує їх гнучкість, перестроювання. У тезаурусі ЮНЕСКО [9] є декілька похідних від нього: модульний метод, модульна підготовка, модульне розклад, модульний підхід.

Модульний підхід зазвичай трактується як оформлення навчального матеріалу і процедур у вигляді закінчених одиниць з урахуванням атрибутивних характеристик.

Виходячи з того, що модуль - це відносно самостійна частина якоїсь системи, що несе певну функціональне навантаження, то в теорії навчання це певна «доза» інформації або дії, достатня для формування фахової компетентності.

Навчальний модуль - це логічно завершена форма частини змісту освітнього компонента, що включає в себе пізнавальний і професійний аспекти, засвоєння яких має бути завершено відповідної формою контролю знань, умінь і навичок, сформованих у результаті оволодіння здобувачами вищої освіти цим модулем.

Модуль містить пізнавальну та професійну характеристики, в зв'язку з чим можна говорити про пізнавальну (інформаційну) і навчально-професійну (діяльнісну) частини модуля. Завдання першої - формування теоретичних знань, функції другої - формування фахових компетентностей.

У якості інформаційних модулів можуть бути взяті як цілі дисципліни, так і деякі розділи освітніх компонентів, спецкурси, факультативи таких дисциплін як «Фахові компетентності вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища», «Інноваційні технології вивчення освітніх галузей початкової школи» тощо. Діяльнісним модулем можуть слугувати практичні заняття.

Зазвичай побудова модуля будь-якого освітнього компонента має наступний вигляд: найменування модуля; теоретичні знання; практичні знання; практикум; програмне забезпечення; самостійна робота здобувачів вищої освіти.

Результати навчання: формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища.

Модульна побудова курсу дає низку значних переваг і є одним з ефективних шляхів інтенсифікації освітнього процесу, особливо в умовах цільової інтенсивної підготовки фахівців в умовах гібридного навчання в часі всесвітньої пандемії COVID-19 та в умовах війни.

До переваг цього методу навчання відносяться:

- забезпечення методично обґрунтованого узгодження всіх видів освітнього процесу всередині кожного модуля та між ними;

- системний підхід до побудови курсу та визначення його змісту;

- гнучкість структури модульного побудови курсу;

- ефективний контроль за засвоєнням знань здобувачів вищої освіти;

- виявлення перспективних напрямів науково-методичної роботи викладача;

- різке спрощення відбору кандидатів до аспірантури;

- надання здобувачам вищої освіти необхідних знань, навичок і вмінь у предметній галузі при значному скороченні часу лекцій і пошуку нових форм занять тощо.

Модульне формування курсу дає можливість здійснювати перерозподіл часу, відведеного навчальним планом на його вивчення, за окремими видами освітнього процесу розширює частку практичних і лабораторних занять, а також самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Виникає необхідність у нових формах лекцій, за яких поряд з фундаментальною підготовкою здобувач вищої освіти отримував би необхідні навички і знання в галузі загальної методології проєктування, розробки та реалізації сучасних прогресивних технологій у початковій школі.

При комплексному розгляді змісту навчальних модулів виключається дублювання у вивченні предмета, з'являється можливість обґрунтованого введення в освітній процес елементів наукових досліджень і виконання практичних робіт.

Взаємозв'язок різних форм навчання, на нашу думку, при модульній організації освітнього процесу дозволяє цілеспрямовано керувати науково-методичною роботою викладача і визначати вузькі місця методичного або програмного забезпечення, лабораторної бази кафедри. Крім того, візуалізація структури курсу «проявляє» перспективні напрямки їх удосконалення та дозволяє науково обґрунтовано планувати роботу всього педагогічного колективу.

Модульною структурою обумовлено зусилля мотивації навчання, оскільки здобувач вищої освіти зацікавлений в отриманні інформації, відвідування лекції та практичних занять. Він сам вирішує питання поетапного контролю, більш того, зацікавлений у ньому, як у певній мірі на шляху просування до кінцевої мети. Оцінка знань при цьому зазвичай рейтингова за індивідуальним інтегральним індексом. У результаті такої оцінки знань підвищується зацікавленість здобувачів вищої освіти у навчанні, з'являється можливість форсувати вивчення освітнього компонента, що відразу додасть процесу навчання індивідуальний характер.

Наступною технологією формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища може бути авторська методика Т. Бурлаєнко та О. Дубініної - метод «Критерійний калейдоскоп». Цей метод є дидактичною грою для встановлення обґрунтованості критеріїв дії, наслідки, причини тощо.

Для гри педагогу потрібна дошка або критерійний планшет, набір карт зі списками термінів, які стосуються певної теми. На ігровій дошці є поля для первинних та вторинних критеріїв.

Хід гри полягає у наступному: викладач ділить групу здобувачів вищої освіти на підгрупи; встановлює правила гри; один із студентів роздає картки гравцям групи; гравець, який розпочинає гру, вибирає карту зі свого набору з паролем, який, на його думку, є найголовнішим, і розміщує його на полі з основними критеріями; наступні студенти роблять те саме; під час гри картки можна обмінювати в окремих полях - рішення про зміну - вся група бере карти; вилучена з дошки картка повертається її власнику; перший учасник гри, який поставив свої карти на дошку, виграє; представники груп представляють свої результати гри; вони читають критерії, які знайшли й обґрунтовують свій вибір; викладач або здобувач вищої освіти записує критерії на дошці / планшеті (рис. 1).

Рис. 1. Приклад планшету для гри «Критерійний калейдоскоп» [3]

За результатами аналізу методу «Критерійний калейдоскоп» можна зауважити, що цей спосіб, як форма упорядкованої дискусії завдяки використанню карт до гри і планшету, у першу чергу оцінює вплив різних чинників на певне явище або процес, який опосередковано дозволяє сформувати ту чи іншу компетентність майбутнього вчителя початкових класів. Наведемо приклад використання запропонованої гри на практичних заняттях освітнього компоненту «Фахові компетентності вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища» (Освітньо-професійна програма «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/Педагогіка). Чинники / аргументи виписуються на окремих картках, так званих картках до гри. Учасники повинні покласти карти на планшеті згідно з критерієм значущості. Група ділиться на чотири підгрупи. Дві підгрупи розглядатимуть переваги цифровізації освіти в успішності виробничої діяльності вчителя початкових класів, дві інші - зосереджуватимуться на її недоліках.

Перший тур гри завершується в той момент, коли всі учасники приходять до порозуміння щодо місця розташування карт на планшеті. Кожна з груп, яка викладає карти на планшеті, може розміщувати аргументи по-своєму. Далі слід записати на дошці основні аргументи кожної групи і порівняти їх між собою, підкреслити подібні аргументи та звернути увагу, на якому вони місці.

Другий тур гри - це групові переговори. Підгрупи, які проводили оцінку переваг, домовляються між собою стосовно записаних на дошці аргументів, відносно яких розійшлися їхні думки. Також треба спільно визначити місце цих аргументів. Ту саму вправу виконують дві інші групи, які досліджували недоліки, пов'язані з цифровізацією освіти. Гра закінчується, коли групи приймуть спільне рішення про порядок першочергових аргументів. Після чого аргументи слід записати в робочий зошит [3].

Під час реалізації такого методу викладачу слід звернути увагу на культуру дискусії, склад підгруп і рівень предметної компетентності. Педагог повинен піклуватися, щоби дискусія не викликала негативних емоцій, а також, щоби групові рішення приймалися під впливом змістовних аргументів.

Щодо складу групи, то необхідно слідкувати, щоби до однієї групи не входили виключно несміливі здобувачі вищої освіти, або лише зі схильністю до домінації.

Дискусія повинна опиратися на виважені аргументи, а не на силу переконання, що забезпечить достатній рівень сформованості рівня предметної компетентності.

Коментуючи, педагог підкреслює відмінності в критеріях вибору та обґрунтовує чинники, які впливають на вибір студента та особисті переваги учасників [3].

За результатами дослідження нами встановлено, що модульне формування освітнього компонента забезпечить здійснення перерозподілу часу, відведеного навчальним планом, а також за окремими видами освітнього процесу надасть можливість розширити частку практичних занять та самостійної роботи здобувачів вищої освіти. За таких умов виникає необхідність проведення лекцій за новими формами та методами, при застосуванні яких поряд з фундаментальною підготовкою майбутні вчителі початкових класів отримуватимуть необхідні навички та знання в галузі загальної методології проектування, розробки та реалізації сучасних прогресивних технологій у початковій школі.

Також, ми вважаємо, що використання модульної системи та методу «Критерійний калейдоскоп» під час формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища пов'язані з інтенсифікацією інформаційно-діяльнісного освітнього процесу, що може в значній мірі підвищити ефективність і якість фахової компетентності здобувачів вищої освіти, забезпечити цілеспрямованість творчої діяльності особистості.

фаховий компетентність навчання цифровізація

Висновки

Таким чином, сутність професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, складовою якої є формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища, полягає у формуванні особистості, яка володіє фахово орієнтованими знаннями, уміннями та навичками з педагогіки, методик і технологій початкової освіти, планує досягти вершин професіоналізму у цій галузі.

Ми дійшли до висновку, що використання сучасних освітніх технологій і застосування різних професійно-орієнтованих форм навчання сприяє створенню умов для глибокого і повного засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу, вирішення навчальних і ситуаційних завдань, розвитку їх творчих і організаторських здібностей, умінню застосовувати ефективні форми роботи, формуванню формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища. Перспективним напрямом для досліджень вбачається створення цілісної методики формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища.

Література

1. Аніщенко В.М. Стандарт професійної компетентності - основа підготовки робітничого персоналу фірми в контексті європейської інтеграції / В. М. Аніщенко // Професійно-технічна освіта. - 2008. - № 3. - С. 41-43.

2. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н.М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О.В. Овчарук. - Київ : К. І. С., 2004. -С. 45-50.

3. Дубініна О. Реалізація методу "Критерійний калейдоскоп" у діяльності з обдарованою молоддю як інноваційна практика освіти / О. Дубініна, Т. Бурлаєнко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. - 2020. - Вип. 2. - С. 51-60.

4. Зязюн І.А. Гуманістична парадигма в освіті / І.А. Зязюн // Вища школа: реалії, тенденції, перспективи розвитку. Ч. II: Нова парадигма вищої освіти : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 квітня 1996 р.). - К., 1996. - С. 18-20.

5. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пос. для студ. высш. пед. учеб. заведений / И.Г. Захарова - М.: Академия, 2003. - 192 с.

6. Карташова Л.А. Розвиток цифрової компетентності педагога в інформаційно-освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти / Л.А. Карташова, Н.В. Бахмат, І.В. Пліш // Інформаційні технології і засоби навчання - 2018. - Т. 68. - № 6. - С. 193-205.

7. Ляшенко М. Формування підприємницької компетентності у майбутніх учителів технологій / М. Ляшенко // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - 2016. - Вип. 9(3). - С. 51-54.

8. Про основні компетенції для навчання протягом усього життя : Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 18 грудня 2006 року.

9. DigComp 2.0. (2018). The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model. November 15, 2018.

10. Delors, J. et al. (1996). Learning: The Treasure Within. Paris, Unesco.

11. Goh R. Information security: the importance of the human element: dissertation, Ph.D. in business administration. / Rita Goh. - Preston: Preston Univ., 2003. 401 p.

12. Lans T., Biemans H., Mulder M., Verstegen J. (2010). Self-awareness of mastery and improvability of entrepreneurial competence in small businesses in the agrifood sector. Human Resource Development Quarterly, 21(2), 147-168.

References

1. Anishchenko, V.M. (2008). Standart profesiinoi kompetentnosti - osnova pidhotovky robitnychoho personalu firmy v konteksti yevropeiskoi intehratsii [Standard of professional competence - the basis of training of the company's staff in the context of European integration]. Profesiino-tekhnichna osvita, 3, 41-43 [in Ukrainian].

2. Bibik N.M. (2004). Kompetentnisnyi pidkhid: refleksyvnyi analiz zastosuvannia [Competence approach: reflexive analysis of application]. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy / za zah. red. O.V. Ovcharuk. Kyiv: K. I. S., 45-50 [in Ukrainian].

3. Dubinina O., Burlaienko T. (2020). Realizatsiia metodu "Kryteriinyi kaleidoskop" u diialnosti z obdarovanoiu moloddiu yak innovatsiina praktyka osvity [Implementation of the method "Criteria kaleidoscope" in the activities of gifted youth as an innovative practice of education]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy, 2, 51-60. [in Ukrainian].

4. Ziaziun I.A. (1996). Humanistychna paradyhma v osviti [Humanistic paradigm in education]. Vyshcha shkola: realii, tendentsii, perspektyvy rozvytku, II: Nova paradyhma vyshchoi osvity: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (17-18 kvitnia 1996 r.). Kyiv, рр. 18-20 [in Ukrainian].

5. Zakharova Y.H. (2003). Ynformatsyonnbie tekhnolohyy v obrazovanyy [Information technology in education]: ucheb. pos. dlia stud. vbissh. ped. ucheb. Zavedenyi. Moskva: Akademyia, 192 [in Russian].

6. Kartashova L.A., Bakhmat N.V., Plish I.V. (2018). Rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti pedahoha v informatsiino-osvitnomu seredovyshchi zakladu zahalnoi serednoi osvity [Development of teacher's digital competency in terms of information and educational environment of a secondary education establishment]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 68, 6, 193-205. [in Ukrainian].

7. Liashenko M. (2016). Formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti u maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [Formation of entrepreneurial competence in future teachers of technology]. Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity, 9 (3). 51-54. [in Ukrainian].

8. Pro osnovni kompetentsii dlia navchannia protiahom usoho zhyttia (1996) [On core competences for lifelong learning]: Rekomendatsiia 2006/962/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (IeS) vid 18 hrudnia 2006 roku. [in English],

9. DigComp 2.0. (2018). The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model. November 15. [in English].

10. Delors J. et al. (1996). Learning: The Treasure Within. Paris, Unesco [in English].

11. Goh R. (2003). Information security: the importance of the human element: dissertation, Ph.D. in business administration. Preston: Preston Univ., 401. [in English].

12. Lans T., Biemans H., Mulder M., Verstegen J. (2010). Self-awareness of mastery and improvability of entrepreneurial competence in small businesses in the agrifood sector. Human Resource Development Quarterly, 21(2), 147-168. [in English].

Размещено на Allbest.ru