Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів-філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності

Визначення ефективного способу формування мультимедійної готовності здобувачів вищої педагогічної освіти. Переваги долучення майбутніх учителів-філологів до виконання мультимедійних освітніх проєктів з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2022
Размер файла 24,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МУЛЬТИМЕДІА В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

В.П. Власова

А.С. Ткачов

Анотація

У представленій публікації доведено, що в умовах активної інформації середньої та вищої освіти особливої актуальності набуває проблема формування готовності майбутніх учителів-філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності. У процесі проведення дослідження визначено, що комплексно проблему формування готовності майбутніх учителів-філологів до використання технологій мультимедіа в професійній діяльності вчені не досліджували. Тому існує потреба у виявленні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.

Метою статті є виявлення й теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів філологічних предметів до використання технологій мультимедіа в професійній діяльності. Під час здійснення науково-дослідницької діяльності застосувалися різні теоретичні (аналіз, зіставлення, узагальнення теоретичних положень учених з обраної проблеми дослідження) та емпіричні (анкетування, спостереження, бесіди, експерте оцінювання) методи дослідження.

У статті під організаційно-педагогічними умовами розуміємо сукупність чинників, методів, організаційних засобів, спеціально створених засобів, ситуацій, які уможливлюють успішне досягнення очікуваного результату внаслідок реалізації професійної підготовки майбутніх учителів філологів. У дослідженні зроблено висновок про те, що успішне формування готовності майбутніх учителів -філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності здійснюється шляхом створення таких організаційно-педагогічних умов, як: забезпечення мультимедійного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів; залучення їх до створення мультимедійних проєктів з урахуванням специфіки мовної картини світу; набуття здобувачами вищої філологічної педагогічної освіти досвіду використання мультимедійних технологій у квазіпрофесійній освітній діяльності. У подальшій дослідницькій роботі планується представити результати експериментальної перевірки визначених організаційно педагогічних умов.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, готовність, майбутній учитель-філолог, технології мультимедіа, професійна діяльність.

Abstract

Vlasova V.Р., Tkachov А.S.

Organizational and pedagogical conditions for the formation of future teachers-philologists readyness for the application of multimedia technologies in the professional activities.

In the presented publication it is proved that under the conditions of active information of secondary and higher education the problem of formation of future teachers-philologists readiness for the application of multimedia technologies in professional activity is of special interest. In the course of the research it was determined that the complex problem of forming the readiness of future teachers of philology to use multimedia technologies in professional activities has not been studied by scientists. Therefore, there is a need to identify organizational and pedagogical conditions that ensure the success of this process.

The purpose of the article is to identify and theoretically substantiate the organizational and pedagogical conditions for the formation of the readiness of future teachers of philological subjects to use multimedia technologies in professional activities. Various theoretical (analysis, comparison, generalization of theoretical ideas of scientists on the selected research problem) and empirical (questionnaires, observations, interviews, expert evaluation) research methods were used during the research.

In the article under organizational and pedagogical conditions we understand a set of factors, methods, organizational tools, specially created tools, situations that allow successful achievement of the expected result due to the implementation of professional training of future teachers of philology. The study concludes that the successful formation of the readiness of future teachers of philology to use multimedia technologies in professional activities is carried out by creating the following organizational and pedagogical conditions: providing multimedia support for future training offuture teachers of philology; involving them in the creation of multimedia projects taking into account the specifics of the linguistic picture of the world; acquisition of experience in the use of multimedia technologies in quasiprofessional educational activities by students of higher philological p edagogical education. In further research we are going to present the results of experimental verification of certain organizational and pedagogical conditions.

Key words: organizational and pedagogical conditions, readiness, future teachers-philologists, multimedia technologies, professional activity.

Вступ

Інформатизація шкільної освіти вимагає активного впровадження технологій мультимедіа в навчальну діяльність учнів, що дає змогу значно підвищити її результативність. Зокрема, вивчення мови та літератури за допомогою використання цих технологій забезпечує ефективне оволодіння школярами таких визначених для Нової української школи ключових компетентностей, як умінь спілкування державною (і рідною у разі відмінності) та іноземними мовами, а також опанування інформаційно-цифровою компетентністю. Проте успішне застосування технологій мультимедіа в освітнього процесу закладу загальної середньої освіти вимагає забезпечення цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів, зокрема філологів, до здійснення цього процесу.

Аналіз наукової літератури засвідчує, що в своїх публікаціях вченими були висвітлені окремі аспекти порушеної проблеми: можливості використання мультимедійних засобів у процесі навчання здобувачів освіти (Б. Андерсен, Т. Бабенко, К. Брінк, О. Пінчук та ін.); вимоги до використання мультимедійних технологій в освітньому процесі школи (А. Голобородько, Л. Ілійчук, Ю. Коломієць, Г. Кравцов, М. Синиця, К. Чапель та ін.) та до впровадження мультимедіа в навчанні здобувачів педагогічної освіти (Л. Гаврілова, С. Давидова, М. Захаревич, О. Кучай, та ін.), авторські методики здійснення підготовки майбутніх педагогів до застосування мультимедіа в професійній діяльності (В. Андрієвська, Н. Бібік, Л. Білоусова, О. Коношевський, Н. Олефіренко та ін.). Воднораз з'ясовано, що проблему формування готовності майбутніх учителів-філологів до використання технологій мультимедіа в професійній діяльності досліджено недостатньо.

Мета та завдання. Виявити й теоретично обґрунтувати організаційно педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів філологічних предметів до використання технологій мультимедіа в професійній діяльності.

Методи дослідження. У процесі проведення наукових розвідок використовувався комплекс таких методів дослідження, як: теоретичних (аналіз, зіставлення, узагальнення теоретичних положень учених з обраної проблеми дослідження); емпіричних (анкетування, спостереження, бесіди, експерте оцінювання).

Результати

Для успішного формування готовності майбутніх учителів філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності доцільно визначити організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу. Зазначимо, що вчені висловлюють різні точки зору щодо визначення суті поняття «організаційно -педагогічні умови», проте їхні погляди об'єднує ідея, що створення зазначених умов забезпечує ефективне досягнення поставленої педагогічної мети (Tkachov, 2017). З урахуванням поглядів різних учених (Yezhova, 2014; Malykhin, 2013; Ponomarenko, 2020) зроблено висновок про те, що в дослідженні під організаційно-педагогічними умовами розуміється сукупність чинників, методів, організаційних засобів, спеціально створених засобів, ситуацій, які уможливлюють успішне досягнення очікуваного результату внаслідок реалізації професійної підготовки майбутніх учителів-філологів.

Як з'ясовано в процесі наукового пошуку, необхідною передумовою для ефективного формування готовності здобувачів вищої педагогічної філологічної освіти до використання технологій мультимедіа в професійній діяльності є науково грамотне застосування викладачами цих технологій у процесі здійснення професійної підготовки майбутніх учителів. Зокрема, це вимагає забезпечення дієвого мультимедійного супроводу вказаної підготовки. мультимедійний освітній філолог педагогічний

Уточнимо, що в науково-педагогічній літературі поняття «супровід» трактується як групові дії, спільна діяльність людей, у процесі якої педагог здійснює безпосередній чи опосередкований вплив на здобувачів, стимулює їхній особистісний розвиток. Такий супровід не передбачає пропонування учасникам готових рішень для поставлених завдань, тобто педагог спонукає здобувачів вирішувати їх самостійно, при необхідності, надаючи кожному з них, дозовану персоналізовану допомогу. У цьому плані супровід виступає дієвим механізмом формування професійно-педагогічної спрямованості та професійної готовності майбутніх учителів-філологів, активізації їхнього професійно-особистісного розвитку на всіх етапах навчання. Як установлено, у галузі освіти фахівці виокремлюють такі різновиди супроводу: психологічний, педагогічний, мовленнєвий, комунікативний, соціальний, методичний, моніторинговий тощо. Чільне місце сьогодні серед них займає мультимедійний супровід (Bohush, 2014; Korostiianets, 2015; Nebelenchuk, 2015; Nepomniashcha, 2019).

З урахуванням різних теоретичних ідей науковців зроблено висновок про те, що мультимедійний супровід являє собою професійну діяльність педагога з надання превентивної й оперативної допомоги здобувачам освіти у здійсненні ними навчальної діяльності на основі комплексного використання текстових, графічних, анімаційних, аудіо- та відеоматеріалів, а також контенту для соціальних мереж та інтернет-сайтів. Фахівці (Tkachova & Strelchenko, 2020; Pushkar & Zavhorodnia, 2015 та ін.) наголошують, що реалізація мультимедійного супроводу дає здобувачам змогу краще планувати свою навчальну діяльність, покращує якість засвоєння ними навчального матеріалу на основі використання різних органів чуття, сприяє формуванню загально-навчальних та професійних умінь.

Проте результати проведеного пілотного дослідження, в якому брали участь 378 здобувачів вищої філологічної педагогічної освіти та 196 педагогів вищої школи, засвідчили, що тільки біля чверті викладачів філологічних дисциплін регулярно застосовують мультимедійні матеріали на заняттях. Решта педагогів використовує такі матеріали тільки час від часу, причому перевага ними віддається аудіота відео-інформації. Отже, у професійній підготовці майбутніх учителів філологічних предметів мультимедіа використовуються тільки епізодично, тобто мультимедійний супровід зазначеного процесу комплексно не забезпечується.

На підставі вищевикладеного зроблено висновок про те, що перша виокремлена організаційно-педагогічна умова передбачає забезпечення мультимедійного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів філологів.

Як визначено на основі аналізу наукової літератури (Коnonets, 2014; Yanenko, 2020), ефективним способом формування мультимедійної готовності здобувачів вищої педагогічної освіти є залучення їх до здійснення проєктної навчальної діяльності на основі застосування технологій мультимедіа. Загалом кожний проєкт являє собою певний задум (проблему, завдання) та всі необхідні засоби його реалізації, які дозволяють успішно досягнути поставлену мету. Також з'ясовано, що мультимедійний освітній проєкт це проєкт, під час виконання якого розробники активно використовують сучасні технології мультимедіа.

Відзначимо, що долучення майбутніх учителів до проєктної діяльності має низку вагомих переваг, бо вона вимагає від здобувачів пошуку й оброблення потрібної інформації з різних джерел, розробки й обґрунтування основної ідеї проєкту, прийняття самостійних оригінальних рішень щодо її впровадження на практиці, об'єктивного оцінювання отриманих результатів, прояву умінь роботи в команді, формулювання й відстоювання власної позиції під час виконання поставлених завдань. При цьому слід наголосити, що отримання здобувачами нової інформації в процесі здійснення проєктної освітньої діяльності, на відміну від засвоєння ними чітко організованих та структурованих знань у межах засвоєння стандартизованих освітніх програм, не має упорядкованого характеру, а тому нерідко примушує молодих людей приймати рішення у випадку наявності надлишкових, суперечливих чи недостатніх даних про наявну ситуацію.

У свою чергу, це спонукає майбутніх педагогів оволодівати вміннями й навичками здійснення якісно нового типу навчальної діяльності. Причому залучення до розробки мультимедійних освітніх проєктів також дає здобувачам змогу набути досвід роботи з різними видами мультимедійних засобів, зокрема, навчатися шляхом використання соціальних мереж та месенджерів. Тому виконання мультимедійних освітніх проєктів є дієвим способом формування готовності майбутніх учителів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності, здійснення їхньої професійної соціалізації (Копопеїд, 2014; Yanenko, 2019).

Слід також підкреслити, що під час залучення майбутніх учителів філологів до розробки мультимедійних освітніх проєктів необхідно враховувати специфіку філологічного пізнання світу. У світлі цього доцільно звернутися до поняття мовної картини світу як оригінального способу відображення реальності. Як правило, учені під мовною картиною світу розуміють систему мовних та духовних складників, що визначають унікальність менталітету й культури певного етносу як окремої мовної спільноти, а також специфіку функціонування її рідної мови.

Така картина має різнорівневий характер. З одного боку, вона є наслідком своєрідного шляху історичного розвитку конкретного народу, а, з іншого, відрізняється значною мінливістю та гнучкістю (Krasovska, 2009). Отже, можна підсумувати, що залучення майбутніх учителів філологічних предметів до виконання мультимедійних освітніх проєктів з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності сприяє ефективному формуванню готовності педагогів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності.

Проте, за результатами опитування здобувачів вищої педагогічної освіти, тільки третина з них регулярно бере участь у розробці таких проєктів. Як визнали викладачі, тільки біля 20 % із них проводять системну роботу щодо залучення майбутніх учителів-філологів до розробки мультимедійних професійно орієнтованих проєктів. А це доводить, що педагогічні можливості мультимедійної проєктної діяльності у вищій школі використовуються слабо. На основі цього другою педагогічною умовою, що забезпечує ефективне формування в майбутніх учителів-філологів вищевказаної готовності, є залучення їх до створення мультимедійних проєктів з урахуванням специфіки мовної картини світу.

Як визначено на основі аналізу наукової літератури, дієвим способом забезпечення професійної готовності майбутніх фахівців є залучення їх до квазіпрофесійної діяльності, котра дозволяє здійснювати логічний перехід людини від навчальної до професійної діяльності. При цьому вищевказаний вид діяльності задає предметний, соціальний та психологічний контексти майбутньої професійно-педагогічної праці вчителя (Andreev & Тукйощка, 2021; Каїіпісйепко, 2014).

Під час проведення пілотного дослідження визначено, що в процесі здійснення професійної підготовки здобувачів вищої філологічної педагогічної освіти їх систематично залучають до виконання різних видів квазіпрофесійної діяльності. Воднораз з'ясовано, що в цій діяльності недостатньо уваги приділяють використанню педагогічного потенціалу саме технологій мультимедіа. Тому третьою організаційно-педагогічною умовою є забезпечення набуття майбутніми вчителями-словесниками досвіду використання мультимедійних технологій у квазіпрофесійній освітній діяльності.

Обговорення

У порівнянні з результатами проведених досліджень інших науковців, у представленій публікації висвітлено авторську позицію щодо визначення організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів-філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності

Висновки

Отже, у процесі проведення наукового пошуку зроблено висновок про те, що успішне формування готовності майбутніх учителів філологів до застосування технологій мультимедіа в професійній діяльності здійснюється шляхом створення таких організаційно -педагогічних умов, як-от: забезпечення мультимедійного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів-філологів; залучення їх до створення мультимедійних проєктів з урахуванням специфіки мовної картини світу; набуття здобувачами вищої філологічної педагогічної освіти досвіду використання мультимедійних технологій у квазіпрофесійній освітній діяльності. У подальшій дослідницькій роботі планується представити результати експериментальної перевірки визначених організаційно-педагогічних умов.

Література

1. Андрєєв А. М., Тихонська Н. І. Квазіпрофесійна діяльність як важливий компонент підготовки майбутнього вчителя фізики в університеті. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2021. Вип. 81. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. С. 14-17.

2. Богуш А. М. Комунікативно-мовленнєвий супровід професійно-спрямованого мовлення майбутніх фахівців дошкільної освіти. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: зб. наук. пр. Серія: Психологія і педагогіка. 2014. Вип. 29. С. 73-76.

3. Волошина В. Роль мультимедійних засобів у вивченні української мови як іноземної. Актуальні проблеми навчання іноземних мов для спеціальних цілей: зб. наук. ст. Львів: ЛьвДУВС, 2020. С. 32-37.

4. Єжова О. О. Сутність організаційно-педагогічних умов педагогічного процесу. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. 2014. № 3. С. 39-43.

5. Каліченко А. І. Особливості моделювання ситуацій квазіпрофесійної діяльності у вищій школі. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. 2014. № 42. С. 70-75.

6. Кононец Н. Технологія освітнього проекту як педагогічна технологія ресурсно-орієнтованого навчання. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Вип. 14. С. 136-144.

7. Коростіянець Т. П. Педагогічний супровід студентів в освітніх установах педагогічної вищої освіти. Інноваційна педагогіка: зб. наук. пр. Причорноморського наук.-дослідн. ін-ту економіки та інновацій. Одеса, 2019. Вип. 12. С. 111-115.

8. Красовська К. В. Зв'язок концептуальної та мовної картин світу з етнічною ментальністю. The relationship between conceptual and language pictures of the world with ethnic mentality Культура народов Причерноморья. 2009. № 154. С. 120-123.

9. Малихін О. В. Методологічні основи визначення дидактичних умов у дослідженнях з теорії навчання (у вищій школі). Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер.: Педагогіка. 2013. Т. 215, Вип. 203. С. 11-14.

10. Небеленчук І. О. Мультимедійний супровід уроків літератури. Технологія фахової майстерності: електронні освітні ресурси та технології: матер. наук.-практ. Інтернет-конференції (ХІ Хмурівські читання) /КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського». (Кропивницький, 26-30 жовтня 2015 р.). URL: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/multymedijnyj-suprovidurokiv-literatury.

11. Непомняща І. М. Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського = Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky. 2019. № 3 (128). С. 165-171.

12. Пономаренко О. В. Поняття «організаційно-педагогічні умови в контексті дослідження професійної освіти майбутніх магістрів психології. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. Клас. приват. ун-ту. 2020. Т. 3. № 70. C. 197-200.

13. Пушкар О. І., Завгородня О. С. Мультимедійне видавництво: навч. посіб. Харків: ХНЕУ імені С. Кузнеця, 2015. 204 с.

14. Терещук Г., Юрій М. Формування мовної картини світу українського народу на тлі націотворення. Україна-Європа-Світ: міжнарод. зб. наук. пр. 2016. № 18. С. 46-54.

15. Ткачов А. С. Теорія і практика формування ключових компетентностей інтелектуально здібних учнів основної школи в процесі навчання суспільствознавчих предметів: монографія. Х.: ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017. 431 с.

16. Ткачова Н. О., Стрельченко Д. В. Педагогічні умови формування предметних компетентностей студентів гуманітарних спеціальностей із використанням технологій медіаосвіти. Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. Хар. нац. пед. ун-ту . 2017. Вип. 43. С. 253-262.

17. Яненко Я. В. Мультимедійний творчий проект як форма самостійної роботи студентів та чинник їх професійної соціалізації. Інформаційні технології і засоби навчання. Т. 69. № 1. 2019. С. 174-185.

18. Яненко Я. Мультимедійний творчий проект як інноваційна освітня технологія. Освітологічний дискурс. 2020. № 4(31). С. 182-194.

References

1. Andreev, A. M. & Tyxonska, N. I. (2021). Kvaziprofesijna diyalnist yak vazhlyvyj komponent pidgotovky majbutnogo vchytelya fizyky v universyteti [Quasi-professional activity as an important component of training a future teacher of physics at the university]. Naukovyj chasopys NPU imeni M. P. Dragomanova. Vyp. 81, seriya 5. Pedagogichni nauky: realiyi ta perspektyvy, s. 14-17 (in Ukrainian).

2. Bohush, A. M. (2014). Komunikatyvno-movlennyevyj suprovid profesijno-spryamovanogo movlennya majbutnix faxivciv doshkilnoyi osvity [Communicative-speech accompaniment of professional discourse of the future specialist of preschool education]. Naukovi zapysky Nacionalnogo universytetu «Ostrozka akademiya»: zb. nauk. pr Seriya: Psyxologiya i pedagogika, vyp. 29, s. 73-76 (in Ukrainian).

3. Voloshyna, V. (2020). Rol multymedijnyx zasobiv u vyvchenni ukrayinskoyi movy yak inozemnoyi [The role of multimedia tools in learning Ukrainian as a foreign language]. Aktualni problemy navchannya inozemnyx mov dlya specialnyx cilej: zb. nauk. st. Lviv, s. 32-37 (in Ukrainian).

4. Yezhova, O. O. (2014). Sutnist organizacijno-pedagogichnyx umov pedagogichnogo procesu [The essence of organizational and pedagogical conditions of the pedagogical process]. Naukovi

5. zapysky [Nizhynskogo derzhavnogo universytetu im. Mykoly Gogolya]. Psyxologopedagogichni nauky, № 3, s. 39-43 (in Ukrainian).

6. Kalinichenko, A. I. (2014). Osoblyvosti modelyuvannya sytuacij kvaziprofesijnoyi diyalnosti u vyshhij shkoli [The features of the simulations quasi-professional activity in high school]. Naukovi zapysky [Vinnyczkogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu imeni Myxajla Kocyubynskogo], № 42, s. 70-75 (in Ukrainian).

7. Kononets, N. (2014). Texnologiya osvitnogo proektu yak pedagogichna texnologiya resursnooriyentovanogo navchannya [Educational project technology as a pedagogical technology of resource-oriented learning]. Vytoky pedagogichnoyi majsternosti, Vyp. 14, s. 136-144 (in Ukrainian).

8. Korostianets, T. P. (2019). Pedagogichnyj suprovid studentiv v osvitnix ustanovax pedagogichnoyi vyshhoyi osvity [Pedagogical support of students in educational institutions of pedagogical higher education]. Innovacijnapedagogika: zb. nauk. pr. Prychornomorskogo nauk.-doslidn. in-tu ekonomiky ta innovacij. Odesa, Vyp. 12, s. 111-115 (in Ukrainian).

9. Krasovska, K. V. (2009). Zvyazok konceptualnoyi ta movnoyi kartyn svitu z etnichnoyu mentalnistyu [The relationship between conceptual and language pictures of the world with ethnic mentality]. Kultura narodov Prychernomorya, № 154, s. 120-123 (in Ukrainian).

10. Malyxin, O. V. (2013). Metodologichni osnovy vyznachennya dydaktychnyx umov u doslidzhennyax z teoriyi navchannya (u vyshhij shkoli) [Methodological bases of definition of didactic conditions in researches on the theory of training (in higher school)]. Naukovi praci [Chornomorskogo derzhavnogo universytetu imeni Petra Mogyly kompleksu «Kyyevo-Mogylyanska akademiya»], ser.: pedagogika, t. 215, vyp. 203, s. 11-14 (in Ukrainian).

11. Nebelenchuk, I. O. (2015). Multymedijnyj suprovid urokiv literatury [Multimedia support of literature lessons]. Texnologiya faxovoyi majsternosti: elektronni osvitni resursy ta texnologiyi: mater. nauk.-prakt. Internet-konferenciyi (XI Xmurivski chytannya) /KZ «Kirovogradskyj oblasnyj instytut pislyady'plomnoyi pedagogichnoyi osvity imeni Vasylya Suxomlynskogo». (Kropyvnyczkyj, 26-30 zhovtnya). URL:

12. http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/multymedijnyj-suprovid-urokiv-literatury (in Ukrainian).

13. Nepomniashcha, I. M. (2019). Psyxologo-pedagogichnyj suprovid profesijnoyi pidgotovky majbutnix faxivciv zakladiv doshkilnoyi osvity [Psychological and pedagogical support of professional training of future specialists of preschool education institutions]. Naukovyj visnyk Pivdennoukrayinskogo nacionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni K. D. Ushynskoho. Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, № 3 (128), s. 165-171 (in Ukrainian).

14. Ponomarenko, O. V. (2020). Ponyattya «organizacijno-pedagogichni umovy» v konteksti doslidzhennya profesijnoyi osvity majbutnix magistriv psyxologiyi [Concept «organizational and pedagogical conditions» in the context of the professional education of future masters of psychology]. Pedagogika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshhij i zagalnoosvitnij shkolax: zb. nauk. pr. Klas. pryvat. un-tu, t. 3, № 70, s. 197-200 (in Ukrainian).

15. Pushkar, O. I. & Zavhorodnia, O. S. (2015). Multymedijne vydavnycztvo [Multimedia publishing house]: navch. posib. X.: XNEU imeni S. Kuznecya, 204 s. (in Ukrainian).

16. Tereshchuk, G. & Yurii, M. (2016). Formuvannya movnoyi kartyny svitu ukrayinskogo narodu na tli naciotvorennya [Formation of linguistic picture of the world of the ukrainian people against the background of nation creation]. Ukrayina-Yevropa-Svit: mizhnarod. zb. nauk. pr., № 18, s. 46-54 (in Ukrainian).

17. Tkachov, A. S. (2017). Teoriya i praktyka formuvannya klyuchovyx kompetentnostej intelektualno zdibnyx uchniv osnovnoyi shkoly v procesi navchannya suspilstvoznavchyx predmetiv [Theory and practice of the formation of key competencies of intellectually capable students of primary school in the process of teaching social science subjects]: monografiya. Harkiv: TOV «DISA PLYuS», 431 s. (in Ukrainian).

18. Tkachova, N. O. & Strelchenko, D. V. (2017). Pedagogichni umovy formuvannya predmetnykh kompetentnostej studentiv gumanitarnyx specialnostej iz vykorystannyam texnologij mediaosvity [Pedagogical conditions of the formation of subject competencies among students of humanitarian specialties using media education technologies]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia: zb. nauk. pr. Har. nacz. ped. un-tu, vyp. 43. s. 253262 (in Ukrainian).

19. Yanenko, Ya. V. (2019). Multymedijnyj tvorchyj proekt yak forma samostijnoyi roboty studentiv ta chynnyk yix profesijnoyi socializaciyi [Multimedia creative project as a form of students' independent work and a factor of their professional socialization]. Informacijni texnologiyi i zasoby navchannya, t. 69, № 1, s. 174-185 (in Ukrainian).

20. Yanenko, Ya. (2020). Multymedijnyj tvorchyj proyekt yak innovacijna osvitnya texnologiya [Multimedia creative project as a form of students' independent work and a factor of their professional socialization]. Osvitologichnyj dyskurs, № 4(31), s. 182-194. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.