Вплив соціальної нерівності на мотивацію школярів до вивчення іноземної мови

Introduction. The article is devoted to the problem of social inequality, which affects the quality of mastering foreign communication at school.

Aim. To reveal the influence of social inequality on the motivation for learning foreign languages.

Methods. Students' Motivation for Learning a Foreign Language questionnaire (O. Chikhantsova). The sample consisted of300 students of 9th through 12th grades from urban and rural high schools in Ukraine.

Results. The quality of learning a foreign language is affected by the social environment in which learning takes place. High-school students from regional centers had better knowledge of a foreign language compared to the students form small towns and villages. The motives for learning a foreign language at school included: cognitive, material, prestige of speaking foreign language, information exchange, personal development, and good employment prospects.

Conclusions. The obtained rsults confirmed the assumptions about the existence of educational inequality among people from different social backgrounds.

Keywords: social inequality, school environment, motivation for foreign language communication

Вступ

Зміни сучасного суспільства докорінно вплинули на соціальну сферу життя людини. Освіта є одним із головних ресурсів нового суспільства, прогрес якого виходить із розвитку системи знань. Рівень та якість здобутої освіти, освітні досягнення населення значною мірою визначають структурно-інноваційні можливості розвитку економіки та багатьох інших сфер, важливих для людського добробуту. Соціальна позиція є найважливішим фактором регуляції активності особистості, її поведінки та діяльності. Від неї залежить наполегливість у досягненні мети, величина докладених зусиль, прагнення виконати завдання добре, що багато в чому зумовлює успішність навчальної діяльності та сприяє економічному зростанню країни.

Соціальна нерівність у будь-якому сучасному суспільстві містить обов'язкову складову - освітню. Освіта набула значення соціального ресурсу, важливого й не стільки як показник освіченості людини, а як основний канал соціального відтворення та соціальної мобільності. Останнім часом в умовах глобалізації велика увага приділяється іноземній комунікації в освітньому процесі (Bondarenko, 2019). Тема соціальної нерівності сприймається та оцінюється громадянами з урахуванням багатьох компонентів. Це культура, мова, релігія, освіта, знання прав, законів. Ще більш вираженою є нерівність у доступності вищої освіти в Україні. Це стосується ймовірності вступу до закладу вищої освіти з огляду на різну фінансову спроможність сімей оплатити навчання. Не секрет також, що система середньої освіти в селах потребує реорганізації та вдосконалення, оскільки мережа її навчальних закладів відзначається надмірною уніфікованістю, слабкою матеріальною технічною базою та гострою нестачею педагогічних кадрів. Досить низька якість навчання у сільській місцевості призводить до низького рівня знань у випускників сільських шкіл та відповідно менших шансів вступу до ЗВО, ніж у мешканців великих міст та обласних центрів.

Можливості сільських жителів навчатися у ЗВО та успішного його завершення також зменшуються внаслідок віддаленості проживання від домівки та необхідності у забезпеченні засобами життєдіяльності, оскільки сьогоднішні розміри студентських стипендій неспроможні задовольнити навіть елементарні потреби молодої людини (Самохін, 2016; Оксамитна, 2014).

Ключовою проблемою сучасної системи освіти в Україні є збереження її якості та ефективності функціонування. На тлі зростаючих вимог щодо професійної підготовки, відповідності навчального процессу інноваційним вимогам сучасності та недостатнього фінансування освітньої сфери спостерігається падіння престижу освіти та погіршення її якості. Очевидно, рівень освіти в Україні лише окреслює можливості зайнятості, але аж ніяк не гарантує наявність бажаної високооплачуваної роботи, отримання якої більше залежить від корисних зв'язків і знайомств, а також від того, як пощастить влаштуватися у житті. Все це сприяє зниженню мотивації до здобуття вищої освіти та вивчення іноземних мов. Молоді люди найчастіше розглядають освіту не як шлях до фінансово привабливої професії, а як необхідність отримання диплома.

Насамперед важливими є не просто знання іноземної мови, а її розуміння та здатність використовувати навички, набуті у процесі вивчення, у повсякденному житті. Наразі світові стандарти сучасної освіти спрямовані на підготовку освіченої, мислячої та творчо розвиненої людини, здатної адаптуватися в нашому швидкомінливому світі та сучасному соціально- економічному оточенні.

Зміни сучасного суспільства докорінно вплинули на соціальну сферу життя людини, що потребує змін у змісті навчання іноземних мов, який пов'язується зі спрямуванням навчальної діяльності на вироблення у здобувачів освіти необхідних життєвих компетентностей, що давали б можливість випускникам комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі (Сердюк, 2018; Сердюк, 2021; Чиханцова, 2018; Mayer, 2011; Serdiuk, Chykhantsova & Baranauskiene, 2020). Вважається, що кожні шість років загальнолюдські знання подвоюються. Мова є головним і найефективнішим засобом обміну інформацією для людей усієї планети. В умовах швидкого розвитку технологій ріст освітнього потенціалу особистості стає вирішальним чинником забезпечення рівня кваліфікації, який відповідає потребам суспільного виробництва (Карамушка, Креденцер, 2019). Представники ділового професійного світу переходять до двомовності, і сучасні роботодавці потребують спеціалістів, знання яких ґрунтуються на володінні декількома іноземними мовами (Бедько, 2019). Усвідомлене вивчення іноземної мови для набуття професійно спрямованої іншомовної компетентності є запорукою подальшої професіоналізації і безперервної самоосвіти, що забезпечить здатність майбутнього фахівця до діалогу з іноземними партнерами та вміння донести до співрозмовника свої думки, обмінятися інформацією та результатами співпраці (Бербенець & Зощенко, 2019).

Проблеми соціальної нерівності у системі освіти були проаналізовані у роботі С. Оксамитної (2014), яка розглядає проблеми професійної орієнтації молоді та життєві плани випускників шкіл. Як зазначають науковці (Maiier, &Ustymenko, 2018; Майєр, 2011), проблема мотивації у вивченні іноземних мов є надзвичайно актуальною. Оволодіння іншомовним спілкуванням, крім інших чинників, має базуватися на достатньо високій мотивації учнів до здійснення цієї діяльності (Mayer, 2011). Отже, володіння іноземною мовою є незамінною складовою освіти успішних людей. Подібний пункт зараз практично завжди зустрічається в анкетах відділів кадрів державних та комерційних установ.

Так, Є. Лібанова зазначає, що серед осіб з вищою освітою частина бідних становить 13%, із середніми доходами - 32%, а багатих - 12%; серед тих, хто має тільки повну середню освіту: бідних - 29%, з середніми доходами - 19%, а багатих - 4% (Либанова, 2014: 4-19). Тут слід відмітити, що проблема мотивації існує при навчанні будь-якому предмету, але особливо гостро вона виявляється при вивченні іноземної мови, оскільки це вимагає від учня володіння певною лексичною базою та спеціальними практичними комунікативними навичками. Зазвичай процес оволодіння іноземною мовою викликає у школярів певні труднощі, і мотивація до її вивчення при цьому знижується. Отже, слід підкреслити, що мотивація до вивчення іонземної мови школярами відноситься до внутрішньої сфери особистості та визначається як система внутрішніх переконань.

Екс-міністр освіти Л. Гриневич (2013) зазначала, що в Україні якість освіти залежить від можливостей батьків: «У школах, де батьки мають більше грошей - там краща якість освіти. А де ні - там тече дах, холодно, немає сучасних посібників, гірша якість навчання та менше шансів належним чином підготуватися до продовження своєї освіти». Вона також підкреслила, що про нерівність в освіті свідчать і результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО):«Доля випускників міських шкіл, які отримують високі бали ЗНО, у два - три рази вища, ніж частка випускників сільських шкіл. Високі результати з англійської мови отримує у 3,5 рази більша частка випускників міських, ніж сільських шкіл» (Гриневич, 2013).

Як зазначає С. Івашко (2020), сьогодні зміст навчання іноземних мов пов'язується зі спрямуванням навчальної діяльності на вироблення у здобувачів освіти необхідних життєвих компетентностей, що давали б можливість випускникам комфортно почуватися в сучасному світовому мультинаціональному просторі. Тому питання мобільного навчання стало предметом багатьох обговорень у сфері вітчизняної освіти, оскільки забезпечити всі заклади середньої освіти відповідними технічними засобами немає можливості.

Отже, об'єктом дослідження є проблеми соціальної нерівності, що впливає на мотивацію вивчення іноземних мов. Предметом дослідження є соціальна нерівність в українському освітньому середовищі.

Мета дослідження - виявити вплив соціальної нерівності на мотивацію вивчення іноземних мов.

Методи та організація дослідження

У статті використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз наукової літератури за проблемою дослідження, виділення та порівняння основних положень робіт науковців щодо вивчення мотивації іноземної мови у школярів, спостереження, бесіда. Для дослідження мотивації учнів до вивчення іноземної мови використовувалась авторська анкета, запитання якої спрямовані на вивчення групи мотивів.

Вибірка дослідження. Вибірку для емпіричного дослідження склали учні 9-х - 12-х класів міських та сільських закладів середньої освіти. Загалом у емпіричному дослідженні взяли участь понад 300 школярів з різних регіонів України.

Обробка результатів, отриманих під час дослідження, здійснювалася за допомогою методів математичної статистики, програми SPSS 22.0 for Windows і Microsoft Excel.

соціальна нерівність мотивація

Виклад основного матеріалу дослідження

Для вивчення мотивації школярів до вивчення іноземної мови ми застосували такі методи, як: спостереження за поведінкою учнів на уроках іноземної мови, їх навчальною діяльністю; індивідуальні бесіди з учнями про їхні мотиви вивчення іноземних мов, цілі навчання; анкетування. У процесі нашого дослідження виявлено взаємозв'язок між рівнями освіти і доходами людей. Це свідчить про важливість високого рівня освіти як фактору підвищення рівня життя та соціального статусу. Було виявлено вплив соціальної нерівності школярів на їх ставлення до занять з іноземної мови, уявлення про роль іноземного суспільства в їх подальшому професійному соціальному становленні.

Із результатів нашого опитування визначено, що найбільш сильними стимулами школярів до вивчення іноземної мови в школі є: необхідність володіння декількома мовами для кращого виконання професійних обов'язків, потреба в знайомстві із зарубіжними партнерами та конкурентами, можливість брати участь у різних міжнародних семінарах та наукових конференціях, отримання роботи чи продовження навчання за кордоном, бажання мати друзів та знайомих у різних частинах світу, просто бажання отримати нові знання за допомогою іншої мови. Встановлено, що майже 79% досліджуваних вважають, що відмінності у матеріальному становищі громадян є дуже важливими. Соціальна нерівність дуже суттєва - це відзначають майже 82% опитаних.

Відмічено, що мотиваційну сферу школярів характеризує переважно відсутність інтересу до вивчення іноземної мови та пасивне ставлення до неї (68% опитаних). Результати опитування, з використанням методу анкетування, проведеного з метою встановити, які ж мотиви є рушійними у вивченні іноземної мови, продемонстровано на рисунку 1.