Очна та заочна форма здобуття освіти у контексті використання традиційного, змішаного та дистанційного навчання: погляди студентів, аспірантів, викладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Очна та заочна форма здобуття освіти у контексті використання традиційного, змішаного та дистанційного навчання: погляди студентів, аспірантів, викладачів

Староста Володимир Іванович доктор педагогічних наук, професор професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

м. Ужгород, Україна

Анотація

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю пошуку співвідношення традиційного та дистанційного навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Метою статті є дослідження поглядів студентів, аспірантів, викладачів щодо очної та заочної форми здобуття вищої освіти у контексті використання традиційного (аудиторного, віч-на-віч), змішаного та дистанційного навчання в умовах кла сичного університету Методи дослідження: теоретичні - з метою огляду наукових праць, формулювання висновків проведеного дослідження тощо (аналіз і синтез, порівняння, узагальнення та ін.); емпіричні - роз роблення питань та проведення онлайн опитування, педагогічне спостереження; математичні - для об робки отриманих результатів із використанням комп 'ютерної програми IBM SPSS Statistics 23. Результати дослідження: проведено онлайн опитування 1373 респондентів у 2020 р. та 443 - у 2021 р. Студенти ба- калаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Порівняння більшості інших груп респондентів показує статистично значущу відмінність (p<0,05) у таких поглядах. В усіх випадках для за очної форми порівняно з очною респонденти пропонують більше використовувати змішане та дистанційне навчання.

Ключові слова: очна/заочна форма здобуття освіти, традиційне (аудиторне, віч-на-віч) навчання, змі шане навчання, дистанційне навчання.

Abstract

StarostaVolodymyr

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education State University «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine

FULL-TIME AND PART-TIME EDUCATION IN THE CONTEXT OF THE USE OF TRADITIONAL, BLENDED AND DISTANCE LEARNING: VIEWS OF STUDENTS, PHD STUDENTS, UNIVERSITY TEACHERS

The urgency of the problem is due to the need to find the ratio of traditional and distance learning during the organization of full-time and part-time education. The purpose of the article is to study the views of bachelor and master students, PhD students, high school teachers on the organization of full-time and part-time education in the context of traditional (classroom, face-to-face), blended and distance learning in a classical university. Research methods: theoretical - in order to review scientific papers, formulating the conclusions of the study, etc. (analysis and synthesis, comparison, generalization, etc.); empirical - developing questions and conducting online surveys, pedagogical observation; mathematical - to process the results using the computer program IBM SPSS Statistics 23. The results of the study: we conducted an online survey of 1373 respondents in 2020 and 443 - in 2021. Online survey shows that respondents (in %, respectively bachelor and master students, PhD students, high school teachers) choose the following models of learning organization: full-time education - traditional (classroom, face-to-face) 24,8-29,3%, 12,9%, 20,3%; distance 4,9-7,9%, 2,1%, 0,6%; blended - 62,8-70,3%, 85,0%, 79,1%; part-time education: traditional (classroom, face-to-face) - 8,0-9,0%, 1,4%, 5,6%; distance - 12,4-18,5%; 10,0%, 4,3%; blended - 72,5-79,6%, 88,6%, 90,1%. Bachelor and master students of the same year of the survey express similar views on the choice of learning model for both full-time and part-time education. At the same time, a comparison of most other groups of respondents shows a statistically significant difference (p<0,05) in such views. Respondents suggest more use of blended and distance learning in all cases, for part-time compared to full-time education.

Key words: full-time education, part-time education, traditional (classroom, face-to-face) learning, blended learning, distance learning.

Вступ

Розвиток сучасної освіти зумовлений ши роким використанням інформаційно-комунікаційних технологій, які суттєво покращують умови викладан ня та учіння, а також контролю результатів навчання, наприклад: онлайн навчання [9], комп'ютерно орі єнтоване тестування [4; 8] тощо. Як наслідок, тра диційне аудиторне навчання віч-на-віч зазнає змін шляхом включення елементів дистанційного навчан ня онлайн (синхронне навчання) та офлайн (асинх ронне навчання), тобто, набуває поширення змішане навчання [3]. Змішане навчання сприяє покращенню здобуття освіти, зростає кількість джерел інформації [6].

Суттєве прискорення розвитку змішаного навчан ня можемо спостерігати в останні роки через світову пандемію, а використання дистанційного навчання набуває ваги у теперішній час в умовах воєнного ста ну в Україні у зв'язку з військовою агресією Росій ської Федерації проти України. Дослідження пока зує, що очна та заочна форми здобуття вищої освіти є основними в Україні. Оскільки в сучасних умовах значного поширення набуває змішане навчання як ін теграція традиційного аудиторного та дистанційного навчання, відповідно теоретичне та практичне зна чення має пошук оптимального співвідношення між ними у випадку очної та заочної форми. дистанційний навчання освіта аудиторний

Аналіз актуальних досліджень і публікацій зданої проблематики щодо вибору моделі організації навчання дає можливість виокремити ключові понят тя, які найбільш часто використовують автори відпо відних праць: «традиційне/аудиторне/віч-на-віч на вчання (traditional/classroom/face-to-face leaming/далі F2FL)», «змішане навчання (blended learning/далі BL)», «дистанційне навчання (distance learning/далі DL)» «онлайн навчання (опііпє learning)», «електро нне навчання (e-learning)», «комп'ютерно орієнтова не навчання (computer-based learning)» та інші. На приклад, K.J. Spring, C.R. Graham [7] провели огляд праць щодо BL з семи різних регіонів світу, аби ви вчити поширеність термінів blended and/or hybrid та суміжних. Вчені встановили, що для характеристики змішаного навчання спочатку використовували по няття «гібрид/hybrid», а термін «blended» почав по ширюватися з 2003 р. і наразі є домінуючим.

На основі проведеного нами пошуку наукових праць за ключовими словами (F2FL, DL, BL) в систе мі Web of Science (topic, searches title, abstract, author keywords) за період 1972-2021 (до 06.02.2022) нами виявлено (рис. 1), що упродовж 1972-2021 рр. увага науковців більше спрямована на дослідження F2FL (крива 1) та DL (крива 2), а BL приділяється менше уваги. Наприклад, станом на 06.02.2022 70672 праць присвячено F2FL, 51678 праць - DL; 13416 - BL. На початку 90-х років суттє во зростає увага дослідників до проблематики F2FL і DL, а на початку 2000-х років до BL.

Рис. 1. Динаміка публікацій, згідно Web of Science (topic), в яких використано ключові поняття «face-to-face learning» (1), «distance learning» (2), «blended learning» (3).

Згідно [1, c. 22], дистанційні (або онлайн) техно логії є основою для взаємодії суб'єктів освітнього процесу як у змішаному навчанні, так і в дистан ційному. В дистанційному навчанні опосередкована взаємодія суб'єктів засобами онлайн-технологій є визначальною. Змішане навчання є підходом, педа гогічною й технологічною моделлю, методикою, що поруч із онлайн-технологіями спирається також і на безпосередню взаємодію між студентами та виклада чами в аудиторії. У табл. 1 наведено основні моделі організації навчання залежно від онлайн складової на прикладі класифікації навчальних курсів, які уза гальнили I.E. Allen, J. Seaman [2].

Таблиця 1. Класифікація навчальних курсів залежно від обсягу онлайн змісту

В умовах пандемії Covid-19 багато закладів освіти використовують дистанційне навчання, аби зберег ти професійну підготовку. Вчені S. Flynn, J. Collins, L. Malone [5] описують досвід організації заочної форми здобуття освіти в Технологічному інституті в Ірландії, а також підкреслюють необхідність ураху вання поглядів студентів щодо проблем і можливос тей дистанційного навчання.

Отже, зазначені вище моделі навчання залежно від онлайн складової можна розглядати у контексті невирішеної раніше частини загальної проблеми пошуку співвідношення традиційного та дистанцій ного навчання під час організації очної та заочної форми здобуття освіти у вищій школі.

Метою статті є дослідження поглядів студентів, аспірантів, викладачів щодо організації очної та за очної форми здобуття освіти у контексті використан ня традиційного (аудиторного, віч-на-віч), змішаного та дистанційного навчання в умовах класичного уні верситету.

Завдання дослідження: з'ясувати стан проблеми співвідношення традиційного (аудиторного, віч-на- віч), змішаного та дистанційного навчання в науко вих джерелах (наведено вище); провести опитування учасників освітнього процесу в державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» (далі УжНУ), аби виявити їх погляди щодо організації очної та заочної форми здобуття освіти у контексті використання традиційного (ау диторного, віч-на-віч), змішаного та дистанційного навчання.

Методи дослідження: теоретичні - з метою огля ду наукових праць, формулювання висновків прове деного дослідження тощо (аналіз і синтез, порівнян ня, узагальнення та ін.); емпіричні - розроблення пи тань та проведення онлайн опитування, педагогічне спостереження; математичні - для обробки отрима них результатів із використанням комп'ютерної про грами IBM SPSS Statistics 23.

Виклад основного матеріалу. Емпіричне дослі дження проводили на базі УжНУ Використовували авторську анкету «Ставлення до дистанційного на вчання». До опитування у 2020 р. долучились 1373 респонденти, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 р. - 443 студенти. Онлайн опитування учасників освітнього процесу крім автора проводили магістранти та аспіранти під час виконання навчально-дослідницьких завдань, а отримані результати аналізували під час практичних занять. Результати опитування респондентів наведе но на рис. 2.

Позначення: Bc і Mgr - відповідно студенти бака- лаврату і магістратури, PhDSt (PhD students) - аспі ранти, HST (high school teachers) - викладачі вищої школи; 2020 і 2021 - роки проведення опитування; FTL (full-time learning) - очна форма навчання; PTL (part-time learning) - заочна форма навчання.

Рис. 2. Відповіді респондентів на питання анкети «Яке поєднання моделей навчання, на Вашу думку, має бути у вищій школі для очної (заочної) форми навчання/здобуття освіти?». Відповідь за п'ятибальною шкалою: 1 (традиційне аудиторне навчання); 2 (переважно традиційне аудиторне навчання); 3 (наполовину); 4 (переважно дистанційне навчання); 5 (дистанційне навчання).

З метою порівняння отриманих даних для різних вибірок респондентів використано х2-критерій. Під час розрахунку об'єднано відповіді на питання 2-4, які стосуються змішаного навчання. Таким чином, порівнювали три позиції - F2FL (1), BL (2-4), DL (5). При 95% довірчій ймовірності (р <0,05) критич не значення х2(q = 3 -1 = 2) рівне 5,99. Приймали нульову гіпотезу, згідно якої розходження між вибір ками може зумовлюватися випадковими причинами, тобто вибірки приблизно однакові за отриманими групами показників обрання моделі організації на вчання F2FL, BL чи DL у вищій школі. Розглянемо отримані результати (табл. 2).

Таблиця 2. Результати статистичного аналізу

Для груп Вс/Mgr щодо FTL та PTL емпіричні зна чення х2 -критерію 4,42 і 1,62 відповідно для 2020 р. та 1,58 і 2,19 для 2021 р. (табл. 2, п. 1,2,6,7). Таким чином, нульова гіпотеза приймається, достовірність подібності характеристик порівнюваних вибірок Вс/Mgr згідно статистичного х2 -критерію дорівнює 95%, тобто, статистично значущих відмінностей нема. Подібні погляди виявлено також у аспіран тів та викладачів FTL/PhDSt/2020 - FTL/HST/2020 щодо FTL (п. 5). У всіх інших випадках порівняння окремих груп респондентів розрахунки показують статистично значущі відмінності (табл. 2). Якщо аналізувати погляди студентів однієї і тієї ж вибірки у випадку порівняння FTL та PTL, то отримуємо ем піричні значення критерію х2, які значно перевищу ють критичні, наприклад, для ВсMgr2020 (132,69), ВсМдт2021 (69,61). Для організації FTL 24,8% сту дентів ВсMgr2020 пропонують використовувати тільки традиційне аудиторне навчання, 4,9% тільки дистанційне, 70,3% - змішане навчання; відповідно опитування 2021 р. показало аналогічні погляди у 29,3%, 7,9% та 62,8% студентів ВсMgr2021 відповід но. Щодо організації PTL: 8,0% студентів ВсMgr2020 за традиційне аудиторне навчання, 12,4% - дистан ційне, 79,6% - змішане навчання. Опитування 2021 р. показало аналогічні погляди у 9,0%, 18,5% та 72,5% студентів ВсMgr2021 відповідно.

У аспірантів та викладачів повторюються виявле ні вище полярні погляди щодо організації FTL і PTL, оскільки 20,3% респондентів-викладачів тільки за аудиторне навчання в умовах FTL, лише 0,6% - за дистанційне; для PTL - 5,6% за аудиторне і 4,3% за дистанційне навчання, всі інші - за змішане навчан ня. 12,9% опитаних респондентів аспірантури вважа ють за доцільне використовувати аудиторне навчання для FTL, 2,1% - дистанційне; у випадку організації PTL аудиторне навчання рекомендують використову вати 1,4% аспірантів, дистанційне - 10,0%, всі інші - змішане навчання. Отже, маємо статистично значущі відмінності у поглядах респондентів щодо організа ції FTL та PTL у контексті онлайн складової.

Висновки

Таким чином, змішане навчання як поєднання традиційного аудиторного та дистанцій ного навчання набуває поширення у закладах ви щої освіти. Студенти бакалаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Порівняння більшості інших груп респондентів по казує статистично значущу відмінність (p<0,05) у таких поглядах. В усіх випадках для заочної фор ми порівняно з очною респонденти пропонують більше використовувати змішане та дистанційне навчання.

Перспективи подальших розвідок у цьому на прямку, з нашого погляду, доцільно спрямувати на подальший аналіз чинників вибору оптимальної мо делі навчання у вищій школі (мотивація, психологіч на комфортність, ефективність навчання, варіанти змішування тощо).

Список використаної літератури

1. Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. О. Бершадська, Ю. Зубань, О. Іларіонов та ін. МОН, 2020. 58 с.

2. Allen I.E., Seaman, J. Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Park, MA: Babson Survey Research Group and Quahog Research Group, 2013. 47 p.

3. Byrnes R., Ellis A. The prevalence and characteristics of online assessment in Australian universities. Australasian Journal of Educational Technology. 2006. Vol.22, no.1. P.104-125.

4. Ebrahimi M.R., Toroujeni S.M.H., Shahbazi V Score Equivalence, Gender Difference, and Testing Mode Preference in a Comparative Study between Computer-Based Testing and Paper-Based Testing. International journal of emerging technologies in learning. 2019. Vol. 14, N 7. Р.128-143.

5. Flynn S., Collins J., Malone L. Pandemic pedagogies: the impact of ERT on part-time learners in Ireland. International Journal of Lifelong Education

6. Li-Ling Hsu. Blended learning in ethics education: A survey of nursing students. Nursing ethics. 2011. Vol. 18, N 3. P. 418-430.

7. Spring K.J., Graham C.R. Thematic patterns in international blended learning literature, research, practices, and terminology. Online Learning. 2017. Vol. 21, N 4. P.337-361.

8. Starosta VI. Postgraduate students' attitude towards computer-based testing of learning results. Information Technologies and Learning Tools. 2021. Vol. 82, N 2. P.215-230.

9. Theory and practice of online learning / edited by T.Anderson. 2nd ed. Athabasca University: AU Press, 2008. 484 p.

References

1. Bershadska, O., Zuban, Yu., Ilarionov, O., et al. (Eds.). (2020). Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Recommendations for the introduction of blended learning in institutions of professional higher and higher education]. Ministry of Education and Science of Ukraine. [in Ukrainian].

2. Allen, I.E., & Seaman, J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Survey Research Group and Quahog Research Group.

3. Byrnes, R., & Ellis, A. (2006). The prevalence and characteristics of online assessment in Australian universities, Australasian Journal of Educational Technology, 22(1), 104-125.

4. Ebrahimi, M.R., Toroujeni, S.M.H., & Shahbazi, V (2019). Score Equivalence, Gender Difference, and Testing Mode Preference in a Comparative Study between Computer-Based Testing and Paper-Based Testing. International journal of emerging technologies in learning, 14(7), 128-143.

5. Flynn, S., Collins, J., & Malone, L. (2022). Pandemic pedagogies: the impact of ERT on part-time learners in Ireland. International Journal of Lifelong Education.

6. Li-Ling Hsu (2011). Blended learning in ethics education: A survey of nursing students. Nursing ethics, 18(3), 418-430.

7. Spring, K.J., & Graham, C.R. (2017). Thematic patterns in international blended learning literature, research, practices, and terminology. Online Learning, 21(4), 337-361.

8. Starosta, Vi. (2021). Postgraduate students' attitude towards computer-based testing of learning results. Information Technologies and Learning Tools, 82(2), 215-230. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru