Стан та перспективи розвитку системи інклюзивної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Науковий керівник: к. психол. н., доц. Савчук Н.А.

Луцький національний технічний університет

Анотація

У статті розкрито актуальні проблеми інклюзивної освіти в наш час та шляхи їх вирішення, а також перспективність її розвитку в Україні. Розглянуто систему інклюзивної освіти та її особливості. Окреслено основну мету та завдання інклюзивної освіти. Визначено, що питаннями освіти дітей з особливими освітніми потребами в Україні регулюються нормативно-законодавчою базою та міжнародними угодами щодо захисту прав людей з інвалідністю.

Ключові слова: інклюзивна освіта, навчання, право, потреба, діти з особливими освітніми потребами.

Abstract

Saharchuk P.

STATE AND PROSPECTS OF INCLUSIVE EDUCATION SYSTEM DEVELOPMENT IN UKRAINE.

The article considers the current problems of inclusive education in our time and ways to solve them, as well as the prospects for its development in Ukraine. The system of inclusive education, which is possible on the basis of interaction of various factors, is considered. The main purpose and objectives of inclusive education are outlined. It is determined that the issues of education of children with special educational needs in Ukraine is regulated by the legal framework and international agreements on the protection of the rights of people with disabilities.

Key words: education, law, need, special.

Розвиток українського суспільства та процеси інтеграції в європейську спільноту гостро ставлять питання забезпечення соціального захисту громадян країни, а особливо це стосується тих, хто потребує його найбільше - це діти з особливими освітніми потребами. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов'язана з тим, що кількість дітей з психофізіологічними порушеннями стрімко зростає. На сьогоднішній день дітей, яким потрібна корекція фізичного та розумового розвитку, налічується понад 1 млн. осіб, що становить 14 % від загальної кількості дітей в Україні (віком від 8 до 15 років). З початку 2020/2021 н.р. в інклюзивних класах почали навчатися 25 078 учнів. Ця кількість майже в 10 разів перевищує дані п'ятирічної давнини. В загальному, у школах створено 18 687 інклюзивних класів; цього навчального року майже 43% від загальної кількості шкіл організували інклюзивне навчання. Тобто, кожна друга школа в Україні навчає дітей з особливими освітніми потребами. Звісно цей показник має сягати 100%, і держава має рухатися в цьому напрямку, щоб забезпечити кожну дитину з ООП гідним навчанням. Тому пошук підходів для розвитку інклюзивної освіти є важливим державним питанням.

Питання освіти дітей з особливими освітніми потребами в Україні регулюється різноманітними законами щодо людей з інвалідністю, нормативними документами та міжнародними угодами з питань прав таких осіб. Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України, в основі якого лежить Закон України «Про освіту». Система спеціальної освіти в Україні має вертикально-горизонтальну структуру. інклюзивна освіта розумовий розвиток корекція

Вертикальна структура базується на вікових особливостях та рівнях загальноосвітніх програм. Горизонтальна структура враховує психофізіологічний розвиток дитини, особливості її пізнавальної діяльності і характер порушення. Навчання та виховання таких дітей здійснюється з врахуванням особливостей їхнього розвитку, а також використанням спеціальних заходів та організаційних форм навчання в залежності від ступеню розумової або фізичної відсталості. Навчання в таких класах допомагає дітям з ООП адаптуватися до різноманітних життєвих ситуацій, які можуть з ними трапитися, а також позбутися почуття замкнутості, відчуження, що є невід'ємною частиною інклюзивного навчання, і сприяє зникненню соціальних перешкод та інтеграції в соціум, вчить учнів спілкуватися та працювати разом, формує в них почуття відповідальності за друзів, які потребують допомоги.

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітні програми та навчальне середовище для потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями. Головна ціль інклюзивного навчання - створенням умов для особистісного розвитку дітей з особливими потребами. Основними завданнями інклюзивного навчання є:

1. забезпечити права дітей з ООП для здобуття загальної середньої освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів у поєднані з корекційно-реабілітаційними заходами;

2. різноманітний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей;

3. збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців;

4. виховання в учнів любов до праці, забезпечення для визначення життєвих і професійних напрямків;

5. виховання у школярів культурної і моральної вихованості;

6. надання у процесі навчання й виховання кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги з врахуванням особливостей стану здоров'я та особливостей психофізіологічного розвитку вихованців.

Інклюзивна освіта на сьогодні з повним правом може вважатися одним із пріоритетів державної освітньої політики України. Перехід до неї зумовлений тим, що наша країна затвердила Конвенцію ООН в області прав дітей та прав людей з інвалідністю. Для забезпечення права на якісну освіту для дітей з ООП, міжнародна практика пропонує широкий вибір доступних форм здобуття освіти: індивідуальну, дистанційну, «школи консультаційних класів», «школи другого шансу», «вечірні школи», а також «включені» («інклюзивні») форми навчання. Останні дають змогу дітям із особливими потребами навчатися разом зі своїми здоровими ровесниками, що ефективно впливає на рівень їхньої соціалізації. Інклюзивна освіта - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісного навчання шляхом організації діяльності в освітніх установах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей. Визначення оптимальних шляхів і засобів впровадження інклюзивного навчання має базуватися на основі відповідного нормативно-правового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення. Для інклюзивної освіти в Україні розроблено чимало теоретичного і практичного матеріалу. За інклюзивну освіту, в першу чергу, виступають самі батьки дітей із інвалідністю, а також різноманітні організації, що мають дотичний профіль діяльності. На сьогодні спеціальна освіта в Україні має досить складну, розгалужену й диференційовану систему навчально-виховних (корекційних) закладів, реабілітаційних і медико-педагогічних центрів, навчально-виховних комплексів, спеціальних (корекційних) класів при середніх закладах освіти тощо. Розвиток системи спеціальної освіти спрямований на вдосконалення діючої мережі корекційних закладів, відкриття нових закладів, у яких надаватиметься комплексна допомога й підтримка дітям з ООП, а також із залученням цих дітей в загальноосвітню школу. У освітній політиці України, як підтверджує аналіз науково-педагогічних джерел і нормативно-правових документів, визначають кілька підходів до надання освіти дітям з обмеженими можливостями здоров'я. Основні з них:

- мейнстримінг - (загальний потік) передбачає розширення соціальних контактів між дітьми з обмеженими можливостями здоров'я та їхніми однолітками;

- інтеграція - (цілий) зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір.

Україна приєдналась у 2010 році до «Конвенції про права інвалідів», прийнятої ООН в 2006 році, в якій проголошено обов'язок держав-учасниць Конвенції забезпечувати інклюзивну освіту на всіх рівнях навчання протягом усього життя. Конвенцію прийняли 79 держав, вона стала першою міжнародною угодою, що зобов'язує захищати права інвалідів. 16 січня 2018 року президент Петро Порошенко підписав закон № 2249-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Цим рішенням президент України вивів з ужитку слово «інвалід».

Отже, побудова ефективної системи інклюзивної освіти в Україні можлива на основі взаємодії різних факторів, насамперед посилення фінансування освіти, удосконалення її нормативно-правового забезпечення, поліпшення методичного та кадрового забезпечення інклюзивної освітив Україні.

Список використаних джерел

1. Віднічук М.А., Мельник Н.А. Методист. Інклюзивна освіта: наукові засади, проблеми та перспективи впровадження в загальноосвітній навчальний заклад. Рекомендовано науково-методичною радою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол №3 від 22.09.2011 року).с.12.

2. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - № 34. - Ст. 451.1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.

3. Закон України «Про загальну середню освіту» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14.

4. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.

5. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.kntu.kr.Ua/ispui/bitstream/123456789/3705/1/Inkliuzvvna%20osvita%20 44.pdfC.192

6. Софій Н.З., Найда Ю.М. Концептуальні аспекти інклюзивної освіти / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навч.-метод. посіб.] / [А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.] ; за заг. ред. Л.І. Даниленко. - К., 2007. - 128 с.

7. Данілавічютє Е. А. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. 287 с.

8. Декларація про права інвалідів 2006 року ЦКЬ: www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995 117 (Дата звернення: 29.01.2019).

9. Гевко І. В. Значення інноваційних технологій при здійсненні інклюзивної освіти. Педагогічний альманах: збірник Комунального вищого навчального закладу Херсонська академія неперервної освіти Херсонської обласної ради. Херсон, 2018. Випуск № 37. С. 236-240.

Размещено на Allbest.ru