Сучасні технології в освітньому процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Сучасні технології в освітньому процесі

Бойко Р.М., ст. гр. ПОм-21

Науковий керівник:

к. пед. н., доц. Саварин П.В.

Анотація

У статті розглядається проблема навчання студентів вищих навчальних закладів, за допомогою сучасних освітніх технологій, а саме: авторитарних, дидактоцентричних, особистісно-орієнтованих, гуманно-особистісних, технологій співробітництва, вільного виховання, езотеричних. Показано, що навчання, за допомогою освітніх технологій, забезпечує і прискорює процес отримання та засвоєння нових знань студентами, а значить, сприяє поліпшенню якості освіти.

Ключові слова: освітні технології, ВНЗ, педагогічні технології.

Boiko R.

Modern technologies in the educational process

Abstract

The article considers the problem of teaching students of higher educational institutions with the help of modern educational technologies, namely: authoritarian, didactic-centric, personality-oriented, humane-personal, technologies of cooperation, free education, esoteric. It is shown that learning, with the help of educational technologies, provides and accelerates the process of obtaining and assimilating new knowledge by students, and thus contributes to improving the quality of education.

Key words: educational technologies, universities, pedagogical technologies.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

навчання студент освітній

Сьогоднішня проблема гостро порушує питання про модернізацію освіти, введення державних освітніх стандартів. Піддається змінам сама система взаємодії між суб'єктами процесу освіти. Нова парадигма освіти має на увазі створення мотивованої компетентної особистості, здатної швидко орієнтуватися в динамічному і оновлюється інформаційному просторі, застосовувати і створювати різні види інформації, вирішувати життєві проблеми на основі отриманих компетенцій. Довгий час існував міф про те, що «Педагог - це джерело знань, а учень, повинен «напитися» з цього джерела».

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Впровадження інтерактивних педагогічних технологій описане в працях Виготського Л., Гальперіна П., Дяченка В., Шаталова В., Шевченка С., Амонашвілі Ш. та ін.

Цілі статті

Метою нашого дослідження є модернізація сучасних технологій в освітньому процесі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У базі державного освітнього стандарту другого покоління знаходиться системно-діяльнісний підхід, який гарантує:

формування готовності до саморозвитку та безперервної освіти;

проектування і конструювання соціального середовища розвитку учнів в системі освіти;

активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів;

побудова освітнього процесу з урахуванням індивідуальних вікових, психологічних і фізіологічних особливостей учнів (особистісний підхід).

У державному освітньому стандарті в якості підсумку освіти розглядаються зміни в діяльності учнів - вміння вирішувати навчальні завдання на базі сформованих предметних і універсальних компетенцій (вміння, але не знання), вміння навчатися (здатність до самоорганізації у вирішенні навчальних завдань), а так само в свою чергу прогрес в особистісному формуванні (емоційному, пізнавальному, саморегуляції). Тут ж сформульовані і вимоги до педагога, серед яких здатність вибирати і застосовувати сучасні освітні технології.

Таким чином, сучасна освітня організація вищої освіти і сучасний педагог потребують сучасних освітніх технологіях.

Термін «педагогічна технологія» з'явився на початку 1960-х років [11]. З 1966 року в Англії раз на два роки проводять конференції, на основі яких виходять у світ книги «Aspects of Educational Technology». Це ж поняття використовують і в американських педагогічних журналах. У сімдесяті роки поняття «педагогічна технологія» охопило більшу діапазон, до нього тепер відносять все, що стосується поліпшення навчального процесу.

Сучасні педагогічні дослідження доводять те, що головною проблемою вищої школи є втрата привабливості процесу освіти. збільшилася кількість студентів, які не бажають здобувати вищу освіту; знизилася мотивація до навчання і успішність учнів.

У педагогічній діяльності викладача необхідно використовувати інноваційні освітні технології. При цьому, важливою стороною в педагогічній діяльності вважається позиція того, хто навчається в освітньому процесі та ставлення до нього з боку педагога. Отже, можна виділити такі технології:

а) авторитарні технології, в яких викладач вважається «одноосібним» суб'єктом освітньо-виховного процесу, а навчається - лише об'єкт. вони розрізняються твердістю організації процесу навчання, припиненням ініціативи і самостійності навчаються, використанням вимог і примусу.

б) дидактоцентричні технології, домінують в суб'єкт-об'єктних відносинах викладача і студента. Перевага навчання перед вихованням, і самими основними причинами формування особистості вважаються дидактичні засоби, дидактоцентричні технології в ряді джерел називають технократическими; але останній термін, на відміну від першого, має відношення до характеру змісту, а не до стилю педагогічних відносин.

в) особистісно-орієнтовані технології, перш за все, є ядром всієї освітньої системи особистості того, хто навчається, необхідність створення комфортних і безпечних умов, які не створюють конфлікти при її розвитку, а так само реалізації її потенціалу. Особистість студента в даній технології не тільки суб'єкт, але і суб'єкт більш значущий; вона є метою освітньої системи, а не засобом досягнення якійсь абстрактній мети (що має місце бути в авторитарних і дидактоцентричних 94 технологіях). Дані технології також можна назвати ще антропоцентричними. Отже, особистісно-орієнтовані технології характеризуються антропоцентрічност'ю, гуманістичної та психотерапевтичної спрямованістю і ставлять перед собою мету різнобічного, вільного і творчого розвитку учня. В рамках особистісно-орієнтованих технологій самостійними напрямками виділяють гуманно-особистісні технології, технології співробітництва, технології вільного виховання і езотеричні технології.

г) відмінною рисою гуманно-особистісних технологій, перш за все, є їх гуманістична сутність, психотерапевтична спрямованість на сприяння особистості, допомоги їй. В основі ідея всебічного поваги до навчається дає оптимістичну віру в його творчі сили, відкидаючи примус;

д) технології співробітництва реалізують демократизм, рівність, партнерство в суб'ектних відносинах педагога і студента. Педагог і студент разом виробляють цілі, зміст, дають оцінку, перебуваючи в стані спільної роботи, співтворчості; е) технології вільного виховання акцентують увагу на можливості дати навчається свободу вибору і самостійність, в більшій чи меншій сфері його життєдіяльності. Роблячи вибір, який навчається, найкраще реалізує позицію суб'єкта, досягаючи результату від внутрішнього спонукання, а не від зовнішнього впливу.

ж) езотеричні технології засновані на вченні про езотеричних («неусвідомлюваних», підсвідомих) знаннях - істині і шляхах, які ведуть до неї. Педагогічний процес - це не повідомлення, не спілкування, а прилучення до істини. У езотеричної парадигмі сама людина є ядром інформаційної зв'язку із Всесвітом.

Спосіб, метод, засіб навчання - визначають види існуючих технологій: догматичні, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, програмованого навчання, проблемного навчання, розвиваючого навчання, саморозвиватися навчання, діалогічні, комунікативні, ігрові, творчі та ін.

У відповідно до категорій учнів більш важливими і унікальними вважаються:

- масова (традиційна) технологія, розрахована на усередненого учня; - технології просунутого рівня;

- технології компенсуючого навчання (педагогічної корекції, підтримки, вирівнювання і т.п.);

- технології роботи зі складними (важкими та обдарованими) навчаються в рамках системи навчання.

Поширюються інформаційні технології посилення впливу на навчальні процеси, що відбуваються в школах. Інтернет є не тільки джерело розваг, але все частіше використовується для навчання. Розвиток ідеї навчання протягом усього життя змусило нас повністю усвідомити той факт, що ми вчимося все життя. Втілити в життя ідею постійного навчання людину сьогодні змушує динамізм сучасних змін. Навчання протягом усього життя стає одним із найкращих способів зустрічі людини виклики, породжені швидшим і швидшим технологічним розвитком, глобалізацією або соціально-економічні трансформації.

Інформаційні технології в освіті. Використання ІТ -ресурсів у дидактичному процесі дозволяє підвищити ефективність навчальної діяльності вчителя та забезпечити максимальну індивідуальність освіти. Кожен тому, що дитина має окрему, зовсім іншу особистість і працює в іншому темпі, тому індивідуалізація освіти створює психологічний комфорт для учня. Комп'ютер, Інтернет як навчальний інтерактивний засіб стимулює та заохочує шукати і відкривати. Він надає активізуючу дію на учнів і служить викладачам засіб стимулювання відкриттів учнів.

Використання нових засобів масової інформації у навчальному процесі дозволяє розповсюджувати інформацію творче мислення, яке завдяки комп'ютерним дидактичним програмам значно легше досягає учня через усі аспекти навчання. Програми мультимедіа дозволяють поєднувати графічні та звукові елементи, в т.ч. акустичні ефекти, діалоги, що створює винятково великі можливості предметного викладання, а також у професійній підготовці.

Знання учня доповнюються та розширюються. За допомогою добре розвиненого у дидактичній програмі учні мають можливість розвивати свої творчі здібності діяльності та підприємництва та мають зручну платформу пошуку ширші знання для розуміння конкретних предметів. Це можливо завдяки інтерактивні функції програмного забезпечення, які дозволяють йому спілкуватися комп'ютера та внесення змін під час роботи програми. Стимулюючи Діяльність учня, можна формувати його / її пізнавальну допитливість та вдосконалювати його когнітивні нахили та здібності цілеспрямованого, творчого мислення та дії.

Довести його поступово до бажання самостійно здобувати знання, а отже самовиховання. В. Окон описує самоосвіту як "здобуття освіти" через діяльність, зміст, цілі, умови та засоби якої визначає сам суб'єкт. Ш у процесі самовиховання його цілі стають динамічними, досягаючи вищого у ступінь усвідомлення, учень часто переоцінює та вдосконалює їх.

Ідеал самоосвіти полягає в тому, що вона стає постійною потребою в житті людини і була опорою для навчання протягом усього життя»

Самоосвіта не означає відмову від допомоги, а незалежність планування вашої діяльності, вибір відповідних форм, методів та контроль за нею хід та оцінка результатів. Незалежність відноситься до усвідомлення власного і не чужа "програма" самотворення. Учитель може розширити можливості самовиховання особистості шляхом консультування та консультації, обміну засоби навчання, створення ситуацій, що сприяють набуттю досвіду.

Важливе завдання сучасної шкільної освіти, включаючи вчителя, залишається мотивувати учнів до навчання самостійну діяльність у процесі навчання, його постійне утримання та реалізації цієї діяльності. Впровадження до навчання протягом усього життя. Самоосвіта стає базовою стратегія навчання протягом усього життя або навчання протягом усього життя, що формується в даний час як важлива навчальна мета шкільної освіти. Протягом усього життя - також називається постійною освітою, постійною освітою, освітою навчання протягом усього життя, навчання протягом усього життя, навчання безперервне, безперервне навчання, подальша освіта або освіта безперервний - це безперервне здобуття знань та безперервне підвищення кваліфікації і навички, як професійні, так і загальні, без них навчаються людині переривання без перерв, на весь час його існування і фактично до кінця його існування існування.

Таким чином, введення в самоосвіту узгоджується з припущеннями освіти безперервна освіта - найважливіше завдання шкіл на індивідуальних рівнях. Це не однак, як доповнення до процесу навчання, це також не новий метод навчання, але це сучасне розташування елементів структури освіти, яке складається з пари концентрично розширюються діапазони. В основі системи розгортання для самоосвіта полягає у підготовці вас до організації самостійної роботи злиття усвідомлення учнями необхідності розуміння правильності процесу навчання та самоосвіта; розуміння методів навчання та інформованості використовуючи їх як основу для самонавчання, яке наступне це було з ним все життя. За умовою можна виділити три рівні цього діяльність: елементарна, що полягає у прищепленні технічних навичок роботи.

Самовиховання; вище, що позначає розвиток певних навичок інтелектуальний; найвищий, рівнозначний "посвяті" у методи роботи дослідження та вироблення рефлексивно-дослідницького ставлення. На думку В. Оконя, самоосвіта складається з трьох етапів: діяльності адаптивна (реалізується переважно школою), освітня інтеграція з самоосвіта (як у школі, так і поза нею), різні форми роботи самоосвіта, пов'язана з творчістю.

Умови нової реальності накладають на індивіда необхідність постійне підвищення кваліфікації та постійне оновлення, перевірка та розширення своїх знань. Людина не може закрити свою освіту сьогодні до першого десятка чи двадцяти років вашого власного життя. Такі рішення більше не має сенсу. Навчання потрібно розширити, щоб охопити весь період професійну, сімейну та громадську діяльність.

Інтернет - надійний навчальний та освітній інструмент сприяє самовихованню та впровадженню протягом усього життя. Вони вам потрібні просто використовуйте його належним чином, і це напевно матиме дуже позитивний ефект вплив на розвиток молодого покоління. В епоху сучасних технологій наука може також можна успішно виконувати на відстані. Використовуйте в цьому електронному навчанні як метод навчання з виділеною платформою, що становить середовище навчання реагує на потреби сучасних студентів, дозволяючи їм збільшуватися ефективність навчання шляхом забезпечення незалежного доступу до мотиваційні навчальні матеріали та далекосяжна індивідуалізація.

Процес навчання та навчання за допомогою допоміжних засобів представлення та перевірка матеріалу. Використання віртуальної платформи викладання дозволяє трансформувати традиційну модель, в якій учитель передає знання в модель самоосвіти під наглядом. Вчитель ситий функція організатора навчального процесу. Це створює сприятливі умови для навчання. Ш дистанційна освіта, вчитель повинен вміло передавати наукові матеріали, систематично перевіряти набуті учнями знання, заохочувати додаткова самостійна робота - вид вправ. Значний у віртуальному навчанні можливо, щоб учні висловили свою думку, власну думку. Має бути проаналізовано окремі етапи навчання, що також впливає на мотивацію студент.

Щоб інформаційні технології мали належний та ефективний вплив на освітнього процесу, створення умов для самоосвіти та впровадження його у безперервний розширення знань та пошук нових його сфер слід постійно модернізувати шкільні лабораторії, оснащуючи їх сучасними засобами інформаційних технологій; вчителі повинні використовувати технології в класі комп'ютер та мультимедіа, які покращать процес навчання молоді, в т.ч полегшить засвоєння нею нової інформації, дозволить отримати доступ до знань з різні наукові галузі.

Сучасна освіта має задовольняти потреби країн, що розвиваються суспільство знань та необхідність навчання протягом усього життя. Впровадження нового форми навчання та нові інформаційні технології здобуття знань - це факт який схвалений самими зацікавленими особами: учнями, студентами, дорослі учні - одним словом усі учасники освітнього процесу, з різного походження та на різних етапах освіти.

Висновок

Отже, назви величезного класу сучасних технологій визначаються змістом даних модернізацій і трансформацій, яким в них піддається наявна традиційна система.

Сьогодні існує величезна різноманітність технологій. Опис і їх систематизація може бути трактована і проведена на різних підставах, а також за критеріями, які мають комплексні характеристики. Систематизація технологій проведена, ґрунтуючись на відмінності критеріїв. Використання однієї з них не виключить ймовірність впровадження інших систем. Весь цей «віяло» технологій має можливість розкриватися і складатися в руках досвідченого педагога, внаслідок того, що умови їх застосування знаходяться в залежності від великої кількості факторів. До того ж технології між собою тісно взаємопов'язані.

Список використаних джерел

1. Абрамова І.Г. Активні методи навчання в системі вищої освіти / І.Г. Абраімова. М.: Гардарики, 2008. 118 с.

2. Бородовскій Н.В. Современние освітні технології / кол. авторів; під ред. Н.В. Бордовская. М.: КНОРУС, 2010. 432 с.

3. Гордієнко Т.П., Шуршак Т.В., Смирнова О.Ю. Програмний продукт «Педагогіка вищої школи». Методичні вказівки для аспірантів / ГПА, каф. ПіУУЗ, 2017. Протокол № 3 від 06.03.2017 - СД-диск.

4. Давидов В.В. Проблеми розвиваючого навчання / В.В. Давидов. М.: «Академічний проект», 2007. 231 с.

5. Жук О.І. Активні методи навчання в системі підвищення кваліфікації педагогів / А.І. Жук, М.М. Кашель. Мінськ, 2004. 78 с

6. Роджерс К., Фрейберг Д. Свобода вчитися / К. Роджерс, Д. Фрейберг. М.: «Сенс», 2002.. 346 с.

7. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник / Г.К.

8. Селевко. М.: Народна освіта, 1998. 256 с.

9. В. Оконь, Педагогічний словник. Варшава 1981, PWN, стор. 269.

10. З цих питань див. Дж. Брофі, Мотивація студентів до навчання, Варшава, 1996, Вид. Шак, стор. 17.

11. Купісевич С., Школа у 21 столітті, Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, Варшава 2006.

Размещено на Allbest.ru