Застосування кейс-методу під час вивчення правових дисциплін у вищих військових навчальних закладах (військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти)

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток інформаційних процесів у світі, пов'язаний із загальною глобалізацією суспільства та технологій, безпосередньо впливає також на освітній процес. Система вищої освіти у вищих військових навчальних закладах в Україні реформується, налаштовується з метою приведення її до європейських стандартів у цій сфері. У зв'язку з цим викладання, зокрема правових дисциплін, неможливе без використання сучасних освітніх технологій та методологій. Під час викладання правових дисциплін, у тому числі, у вищих військових навчальних закладах, однією з найважливіших форм є навчання за допомогою кейсметоду (case-study), започаткованому в Гарвардському університеті (США). І хоча історично цей метод існує вже майже сто років, проте активно у сфері викладання юридичних дисциплін він використовується не в усіх вищих навчальних закладах України.

Відповідний метод належить до групи, що охоплюється загальним методом аналізу конкретних, реальних ситуацій. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.10 ЗУ "Про вищу освіту" освітня програма має містити перелік обов'язкових компетентностей випускника. Компетенції можуть бути загальні та спеціальні (фахові, предметні). При розробці кожної навчальної програми, до якої долучений кейс-метод викладання, збільшується перелік компетенцій, які може отримати студент, зокрема саме кейс-метод дає можливість студенту навчитись у стресовій ситуації, в обмежений час швидко аналізувати конкретну ситуацію, нормативно-правові акти, судову практику та приймати рішення з урахуванням проведеного аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методика викладання навчальних матеріалів у закладах вищої освіти визначається залежно від типу закладу вищої освіти, організаційних можливостей спеціалізації здобувачів, наявності практичного матеріалу. Як вже було зазначено, до однієї з таких методик належить використання кейс-методу в освітньому процесі. Аналізом останніх досліджень застосування кейс-методу займались науковці різних галузей та напрямів наукових досліджень, таких як: правознавство, педагогіка, економіка тощо. Варто зазначити таких авторів, як: О. Бондарчук, К. Іляшенко, С. Ковальова, В. Козлова, Е. Петрова. О. Полозенко та інші. Вказані науковці створили теоретичну базу. Однак, на нашу думку, пропоновані підходи та визначення потребують удосконалення та розширення.

Визначення кейс-методу за Г. Козловою: метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу [2].

Мета статті

Теоретично проаналізувати застосування кейс-методу як сучасної новітньої методики навчання у ВВНЗ (ВНП ЗВО) у галузі правознавства.

Виклад основного матеріалу дослідження

Освітній процес у вищих закладах освіти, зокрема у ВВНЗ (ВНП ЗВО), у вищій школі - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Перед тим як перейти до змісту кейс-методу, його відмінностей від інших методик навчання, видів та особливостей, варто зупинитись на визначенні поняття кейс (від англ. case). У наукових джерелах зустрічаються такі визначення:

• кейс - як опис реальної ситуації;

• кейс - як частина реального життя (true life);

• кейс - подія, яка реально відбулась у тій чи іншій сфері діяльності та описана авторами для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії;

• кейс - як єдиний інформаційний комплекс, який дозволяє зрозуміти ситуацію [7].

Можна запропонувати визначення кейсу, як методу навчання, - це детально описана ситуація, яка відбувалась або відбувається на практиці, відповідає критеріям для здобуття необхідних компетенцій студентами, містить актуальну, нетривіальну проблематику, може бути вирішена різними шляхами, містить емоційну складову та оформлена залежно від форми навчання та виду цієї ситуації.

Відповідно п. 1 ст. 10 ЗУ "Про вищу освіту", стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ) [4].

Отже, викладач, застосовуючи той чи інший метод навчання, повинен забезпечити його відповідність стандарту вищої освіти. Застосування кейс-методу, на нашу думку, потребує високого рівня педагогічної майстерності викладача, тобто успішного творчого рішення найрізноманітніших педагогічних задач, ефективного досягнення способів і цілей навчально-виховної роботи. Викладач повинен також професійно оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості.

Застосування під час освітнього процесу кейс-методу потребує долучення його до робочої навчальної програми дисциплін. Робоча програма навчальної дисципліни - нормативний документ вищого навчального закладу освіти, який розробляється для кожної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій програмі мають бути відображені конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її засвоєння, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Навчальним заняттям з використанням "кейсметоду" є таке практичне заняття, на якому здійснюється детальне опрацювання визначених викладачем теоретичних положень певної навчальної дисципліни шляхом формування умінь і навичок практичного застосування даних теоретичних положень. Кейс може вирішуватись студентом як індивідуально, так і в групі студентів. Основною дидактичною метою практичного заняття є засвоєння студентами теоретичних знань і положень, отриманих на лекційних заняттях, їхнє розширення, поглиблення та деталізація, а також вироблення навичок практичного застосування. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури має бути завчасно доведений до відома студентів, у тому числі, про вирішення кейс-методу.

Зміст кейс-методу (case-study). Після засвоєння студентами теоретичних положень навчального курсу (засад, принципів, методології тощо) та проведення модульного контролю знань, одним з найефективніших методів проведення навчальних зайнять є застосування кейс-методу (case-study). Він може застосовуватись під час онлайн та офлайн навчання, використовуватись для студентів різних форм навчання (денної, заочної), може стосуватись засвоєння як теоретичних положень, так і практичних навичок. Головна компетенція, яку здобуває студент за результатом цього методу навчання - вміння успішно застосовувати практичні навички, що надзвичайно важливо, зокрема, для студентів, які здобувають спеціалізацію "Правознавство", у тому числі, у вищих військових навчальних закладах.

Студентові пропонується вивчити ситуацію (реальний "кейс"). "Кейс" може бути наданий у різних формах, наприклад, під час викладання дисципліни "Кримінально-процесуальні документи", студентам може бути надане посилання на відкрите судове засідання, яке розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади України: https://court.gov.ua/affairs/online/. Така форма є найбільш прийнятною при проведенні навчання в онлайн режимі. За результатами перегляду та ознайомлення з відеозаписом судового засідання, студентові пропонується скласти процесуальний документ. Наприклад, ухвалу слідчого судді за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення щодо застосування запобіжного заходу. Якщо в Єдиному судовому реєстрі судових рішень України на час підготовки даного завдання студентами не буде в доступі ухваленого судом рішення в конкретній ситуації, після виконання завдання студенти матимуть можливість порівняти виконаний процесуальний документ з ухваленим судовим рішенням та проаналізувати розбіжності в правових позиціях та обґрунтуваннях.

Як зауважив Е. Петров щодо використання кейсметоду, саме відчуття успіху є однією з головних рушійних сил методу і сприяє формуванню стійкої позитивної мотивації та збільшенню пізнавальної активності [1].

У педагогіці існують різні класифікації кейс-методів. За джерелом формування кейсу виокремлюють:

1) практичні кейси;

2) навчальні;

3) науково-дослідницькі.

Щодо практичних кейсів, то їхнім джерелом є практичні реальні ситуації, засновані на матеріалах досудового або судового провадження. Студент повинен застосувати законодавства, проаналізувати судову практику з аналогічних ситуацій, дослідити, за наявності, висновки Великої Палати Верховного Суду, практику ЄСПЛ.

Навчальні кейси мають на меті розробку практичних навичок студента щодо моделювання ситуації, знаходження найкращого алгоритму дій, побудову стратегії та реалізацію обраного алгоритму шляхом складання процесуальних документів. Зазвичай навчальний кейс стосується типових ситуацій, з якими сторони кримінального провадження стикаються доволі часто на практиці. кейс метод військовий правознавство

Науково-дослідницькі кейси напрямлені на кваліфікацію, пов'язану зі здійсненням дослідницької діяльності за допомогою методів наукового дослідження. Особливістю цього методу є обов'язковий аналіз наукових джерел (статей, монографій), науково-практичних коментарів і є особливо актуальним для студентів магістратури.

Стосовно оформлення завдань для кейс-методів це може бути: відеозапис судового засідання, слідчої дії; текстовий файл (матеріали справи, клопотання, ухвала суду тощо); аудіофайл (за матеріалами судового засідання або проведеної слідчої (розшукової) дії).

Однак застосування кейс-методів пов'язане і з деякими нюансами. По-перше, викладач повинен мати в доступі матеріали судових справ або досудового розслідування, відео-, аудіоматеріали. По-друге, викладач повинен мати технічну можливість реалізації, а студент, у свою чергу, повинен мати технічну можливість і доступ до нормативно-правової бази, реєстру судових рішень та практики ЄСПЛ. Як показала практика онлайн-навчання, яке з традиційного було трансформоване в онлайн, не всі студенти мають відповідні технічні можливості, через що певною мірою, ускладнюються процес викладання та реалізації кейс-стаді.

Як зазначає О. Бондарчук щодо впровадження кейсметоду в бізнес-навчанні, що може враховуватись і під час викладання правових дисциплін. На думку автора, якісний кейс має поєднувати п'ять ключових аспектів:

1) за допомогою візуального оформлення і стилю викладення кейс передає цінності й культуру компанії;

2) у кейсі має бути описана захоплива бізнесситуація, яка не має однозначного рішення і важлива для компанії;

3) актуальність вирішення проблеми для компанії: за основу беруться реальні й нещодавні історії, які потребують прийняття управлінських рішень;

4) достатній обсяг релевантних первинних і статистичних даних;

5) участь топ-менеджера компанії в процесі написання кейсу: забезпечує "живі" деталі й емоційну залученість.

Зауважимо, що кейс-метод не може замінити традиційні методи навчання і бути застосованим до кожної дисципліни без певних труднощів [3]. Проблему використання кейс-методу під час викладання різних дисциплін в українській вищій школі вивчало багато науковців. В. Козлова розглянула проблему формування професійних компетенцій студентів-юристів за допомогою кейс-стаді в процесі вивчення юридичних дисциплін і проаналізувала різні типи кейсів з урахуванням цілей та завдань їхнього застосування, структури й особливостей формулювання завдань [2].

Стосовно організації проведення навчального заняття із застосуванням кейс-методу, вважається за найбільш ефективне не індивідуальне вирішення (розв'язання), а робота в малих групах, оскільки крім загальних компетенцій, студент здобуває навички соціального спілкування, зокрема, відстоювання власної точки зору, участь у науковому дискурсі, розподіл функцій, розвиток лідерських навичок.

Розглядаючи зазначену тематику, неможливо не зупинитись на "Stated-problem-method', сутність якого зводиться до надання студентам готового рішення з його аргументацією. Наприклад, при викладанні дисципліни "Кримінально-процесуальні документи" студентові дається рішення суду першої та рішення суду апеляційної інстанції та завдання - скласти касаційну скаргу. Студент під час дослідження судових рішень першої та апеляційної інстанції має критично їх оцінити з точки зору теорії кримінального процесуального права, застосування норм матеріального права, відповідної сталої судової практики (виходячи із засади єдності судової практики) та рішень Європейського суду з прав людини, які можуть бути застосовані до даного кейсу. Такий підхід, з одного боку, творчий, студенти відчувають, що можуть вплинути на ситуації, змінивши судові рішення, а з іншого боку, не безцінний, оскільки розробляються конкретні практичні компетенції, які студент зможе застосовувати під час власної практичної діяльності.

Окремо слід зупинитись на моделюванні процесу. Моделювання у викладанні правових дисциплін полягає у створенні можливості поєднання кейс-стаді з моделюванням судового процесу безпосередньо в закладах вищої освіти. Студенти повинні мати можливість не лише зануритись у конкретну ситуацію та змоделювати її в умовах, максимально наближених до реальних.

О. Бондарчук влучно зазначив, що кейс-метод дає змогу зацікавити студентів освітнім процесом, сформулювати сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяти активному засвоєнню знань і навичок [3].

Висновок

При викладанні юридичних дисциплін у ВВНЗ (ВНП ЗВО) використання кейс-методу особливо важливе і безцінне для формування у студентів засад практичного застосування теоретичних положень законодавства незалежно від визначеної студентом сфери діяльності за спеціальністю "правознавство".

За допомогою кейс-методів у викладанні юридичних дисциплін студент має можливість засвоїти теоретичні питання, сформувати практичні навички, розробляти стратегію захисту/обвинувачення, формулювати професійно свої думки та розглядати альтернативні рішення.

Ефективність викладання юридичної дисципліни прямо залежить від систематичного напрацювання класичних, повторюваних на практиці ситуацій,а тому "кейси" мають бути підібрані з урахуванням таких критеріїв: актуальності, повторюваності на практиці, складності, ефективності, можливості поєднання з іншими методами навчання тощо. Перспективним у цьому напрямі дослідження є розробка стандартів до підготовки кейс-методів (у т. ч., тих, які викладаються дистанційно) і введення кейс-методу як обов'язкового до певного переліку юридичних дисциплін, що викладаються в закладах вищої освіти, у тому числі, у військових закладах вищої освіти.

Список використаної літератури

1. Петрова Е.В. К вопросу о методике преподавания юридических дисциплин. Вестник науки и образования. 2015. № 3 (5). С. 154-158.

2. Козлова В.Н. Использование метода кейс-стади как средство формулирования профессиональных компетенций студентов-юристов. Творческие, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2014. №12 (50). Ч.2. С. 108-112.

3. Бондарчук О. Г. Упровадження кейс-методу як засобу формування професійних компетенцій майбутніх юристів-господарників. Юридичний науковий журнал. С. 79-83.URL: http://www.lsej.org.ua/1_2019/ 21.pdf (дата звернення 10.01.2021).

4. Про вищу освіту: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18#Text (дата звернення 05.01.2021).

5. Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 04.01.2021).

6. Jerome Hall, Teaching Law by Case Method and Lecture. URL: https://www.repository.law.indiana.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2469&co ntext=facpub (дата звернення 04.01.2021).

7. Смолянинов О. Г. Кейс-метод обучения студентов. URL: http://ipps.sfu-kras.ru/sites/ipps.institute.sfu-kras.ru/files/publications/57.pdf (дата звернення 20.12.2020).

8. Положення про вищі військові навчальні заклади: Постанова КМУ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2021 -%D0%BF#Text (дата звернення 20.05.2021).

References

1. Petrova E. (2015). On the question of methods of teaching legal disciplines. Bulletin of Science and Education. № 3 (5). Рр. 154-158. [In Russian].

2. Kozlova V. (2014). Using the case study method as a means of formulating the professional competencies of law students. Creative, philosophical, political and legal sciences, culturology and art history. Questions of theory and practice. №12(50) P.2. Pp. 108-112. [In Russian].

3. Bondarchuk O. (2019). Introduction of the case method as a means of forming professional competencies of future business lawyers. Legal scientific journal. Pp. 79-83. URL: http://www.lsej.org.ua/12019/21.pdf.

4. About higher education: Law of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18#Text.

5. Constitution of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

6. Jerome Hall, Teaching Law by Case Method and Lecture. URL: https://www.repository.law.indiana.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2469&co ntext=facpub.

7. Smolyaninov O. Case study method for teaching students. URL: http://ipps.sfu-kras.ru/sites/ipps.institute.sfu-kras.ru/files/publications/57.pdf.

8. About higher military educational institutions: Resolution CMU. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2021-%D0%BF#Text.

Размещено на Allbest.ru