Інформаційна культура як ресурс формування педагогічної майстерності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Луцький національний технічний університет

Інформаційна культура як ресурс формування педагогічної майстерності

Гордовський Б.С., студент

Науковий керівник: к.п.н.,

Доцент Т.Г. Полухтович

Анотація

У статті висвітлено результати досліджень українських та зарубіжних учених і практиків з проблематики формування інформаційної культури як складової розвитку особистості та ресурсу формування педагогічної майстерності майбутніх фахівців.

Ключові слова: інформаційна культура, професійна компетентність, учасники освітнього процесу, функції, принципи

Annotation

Hordovsky В. Information culture as a resource formation of pedagogical skills

The article highlights the results of research by Ukrainian and foreign scientists and practitioners on the formation of information culture as a component of personal development and a resource for the formation of pedagogical skills of future professionals.

Key words: information culture, professional competence, participants in the educational process, functions, principles.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

В умовах трансформацій освітнього простору інформатизація освіти є складним феноменом соціальної природи. Її головний зміст - якісні перетворення інформаційного середовища всього суспільства з метою оптимізації результатів соціально значимої діяльності фахівців у різних галузях. Характеристика життєдіяльності людини в області отримання, зберігання й використання інформації актуалізує розгляд інформаційної культури. Це говорить про рівень культури поводження з інформацією.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Сучасне розуміння освіти (В.П. Андрущенко, Є.В. Бондаревська, І.А. Зязюн, В.Г Кремень, Н.Б. Крилова, С.О. Сисоєва та ін.) актуалізує розгляд інформаційної культури як суспільно зумовлене становлення особистості, детерміноване наявним станом культурного буття.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

інформаційний культура студент професійний педагогічний

Рівень та якість багатофункціональної професійної підготовки, що відповідає вимогам рівню загальної освіченості, професійності, професійної культури фахівця, складають освітній потенціал особистості, який позначають як рівень інформаційної культури.

«Під інформаційною культурою фахівця розуміємо:

- здатність сприймати світ як систему прямих і зворотних інформаційних зв'язків, орієнтуючись в інформаційному соціумі;

- високу продуктивність діяльності засновану на системі вмінь, навичок і розвинених на їх основі здібностей до використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- розвинений рівень інформаційного мислення, що забезпечує процеси сприйняття, структурування інформації професійного характеру з метою засвоєння наукомістких технологій і використання їх на виробництві» [2].

Інформаційна культура формується у студентів вишів у процесі вивчення комп'ютерних дисциплін, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у засвоєнні дисциплін загального і професійного циклів. Особливу роль у цьому відіграють педагогічні умови формування інформаційної культури фахівця. Їх ми розглядаємо як сукупність взаємопов'язаних умов необхідних для створення цілеспрямованого навчально-виховного процесу, який забезпечить формування інформаційної культури особистості. Такими можна вважати наступні умови:

1) Мотивація студентів на володіння інформаційною культурою на основі внутрішнього творчого проектування студента на професію;

Дана умова спрямована на подолання внутрішніх бар'єрів, перебудову свідомості студента, його психологічну готовність працювати в інформаційному просторі, підвищення кваліфікації в області використання інформаційно-комунікаційних технологій. Це досягається за рахунок формування установки, інтересу, мотивації, підвищеної активності студентів до використання інформаційних технологій у своїй діяльності. Велику роль у цьому відіграє проектування навчальних завдань інформаційних дисциплін на майбутню професію. Усвідомлення себе як майбутнього фахівця і прагнення до вдосконалення у професійній діяльності, з однієї сторони, формує готовність і потребу в засвоєнні професійно важливих дисциплін, а з другої сторони, формує бажання вивчати інноваційні підходи і вносити особисті творчі елементи до вивченого матеріалу.

2) Моделювання проблемних професійних ситуацій в системі навчальної і поза навчальної діяльності майбутнього фахівця.

Сучасні вимоги до рівня інформаційної підготовки фахівців можуть бути реалізовані тільки у випадку системного характеру цієї підготовки, що охоплює як викладання теоретико-методологічних основ інформатизації соціуму, так і прикладних інформаційних дисциплін, що дозволить забезпечити успішну професійну і особистісну самореалізацію випускників вищої школи в сучасному інформаційному оточенні. Саме для цього, на нашу думку, студентам необхідне викладання цілого комплексу дисциплін соціальної інформатики.

Особливу роль у формуванні інформаційної культури студентів відіграє посилення інтегративного підходу у вивченні теорії як шляхом читання проблемних лекцій, (при скороченні тематичних), так і на основі розробки й використання прийомів цілісного підходу до аналізу проблемної ситуації. На початкових етапах необхідно вимагати детального пояснення використання інформаційних технологій у вирішенні проблемної ситуації, що в майбутньому сприятиме швидкому прийняттю студентом оптимальних рішень.

Необхідною умовою досягнення студентом інформаційної культури є розвиток його творчих здібностей, які необхідно здійснювати через включення студентів у ситуації, які вимагають нових нетрадиційних підходів в області використання інформаційних технологій. У творчості особливу роль відіграє взаємодія логічних та інтуїтивних елементів діяльності. Завдання вишу не тільки в тому, щоб розвивати логіку студента, але й стимулювати вияв інтуїції у творчості, а це можливе за умови володіння інформаційною культурою на високому рівні.

У навчанні необхідне створення ситуацій, які вимагають від учасників освітнього процесу самостійного вирішення різноманітних творчих задач: різноманітні «конкурси ідей», ділові ігри, моделюючі життєві ситуації. Для розвитку творчого потенціалу майбутньому фахівцю необхідно включатись у дослідницьку діяльність. Проблемні ситуації вимагають комплексного вирішення, стимулюють дослідницьку діяльність майбутніх фахівців.

3) Створення комфортного інформаційно-освітнього оточення.

Під цим поняттям розуміємо системно організовану сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення у дихотомії з особистістю як суб'єктом навчального процесу. Інформаційно-освітнє оточення включає:

- наявність комп'ютерних аудиторій з вільним доступом до них;

- наявність освітніх баз даних на основі інформаційних та комунікаційних технологій, які містять наукову, методичну, психологічну, технічну, довідкову літературу, навчальну інформацію та інші матеріали;

- наявність професійно спрямованого програмного забезпечення, що дозволяє студенту набути навиків використання інформаційних технологій у майбутній діяльності[2].

Виникає необхідність в розробці навчальних посібників, методичного, програмного і організаційного забезпечення інформаційно-освітнього середовища. За таких умов особливо актуальними стають задачі пошуку раціонального складу і змісту навчально-методичного забезпечення.

4) Розвиток комп'ютерно-орієнтованого мислення.

У реаліях сьогодення вища школа ставить задачу не тільки отримання студентами нових знань, а й формування мислення, підкреслимо: комп'ютерно-орієнтованого мислення, що дозволяє орієнтуватися в потоці нової інформації. Інформатизація суспільства не тільки підвищує мінімальний рівень необхідних знань, умінь і навиків, але й вимагає від сучасного фахівця здібностей щодо використання системного підходу до вирішення конкретної проблеми, вміння самостійно і творчо приймати інформаційні та комунікаційні технології. Таким чином, необхідним є формування у студентів стилю мислення - своєчасної актуалізації, творчого використання знань у вирішенні професійних завдань.

5) Наявність цілей навчання.

Цілі процесу формування інформаційної культури повинні бути поставлені настільки визначено, щоб можна було однозначно зробити висновок про ступінь її реалізації і побудувати дидактичний процес гарантуючий її досягнення за заданий проміжок часу. Інформаційна культура як особиста якість студента повинна бути безпомилково відокремлена від будь-яких інших якостей особистості. Для цього необхідні: спосіб, «інструмент» для однозначного виявлення діагностуючої якості особистості; шкала оцінки якості, що спирається на результати вимірювань у процесі об'єктивного контролю її сформованості.

Науковці виокремлюють три рівні інформаційної культури: загальний (базовий), професійний і вищий (логічний) [2].

Для базового рівня інформаційної культури головною особливістю набору знань, умінь і навиків буде їх міжпредметність, можливість їхнього використання практично без змін у різних видах діяльності.

Для професійного рівня інформаційної культури знання, вміння, навики характеризуються специфічністю, більшою складністю, але разом з тим обмеженістю області використання. Вони більш прив'язані до професійної діяльності людини, а під час навчання у виші - до дисциплін, які формують її основи. Показники цього рівня включають в себе як елемент показники загального рівня. Перші два рівні інформаційної культури мають бути сформовані у студентів у процесі навчання у виші. Подальше формування інформаційної культури відбувається у професійній діяльності, і наступним рівнем інформаційної культури має бути вищий (логічний), на якому знання, вміння, навики відрізняються від базових ступенем складності та зумовлені творчим мисленням, можливістю здійснювати аналіз і синтез, комбінувати засвоєні знання, уміння й навики; приймати рішення в нестандартних ситуаціях, вести альтернативний пошук засобів і способів рішення задач. Знання, вміння та навики цього рівня включають в себе знання, вміння і навики базового та професійного рівнів інформаційної культури.

На наше переконання, педагогічні умови повинні максимально сприяти формуванню перших двох рівнів інформаційної культури студентів ЗВО. Зазначена нами система педагогічних умов є відкритою і при рішенні конкретних педагогічних задач вона може доповнюватись.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Розвиток інформаційної культури студентів ЗВО є складним процесом, реалізація якого повинна здійснюватися на основі інтеграції методологічних підходів. Для того, щоб дослідити процес розвитку інформаційної культури студентів університетів, виділити суттєві компоненти цього процесу, ми використовували методологію наступних наукових підходів: культурологічного, інформаційного і міждисциплінарного. При виборі наукових підходів нами врахована можливість забезпечення цілісного рішення досліджуваного питання, доцільність реалізації методологічних підходів. У перспективі подальших розвідок постає актуальним питання ціннісних орієнтацій студентів у процесі інформаційної підготовки.

Список використаних джерел

1. Антонченко М.О. Інформаційна культура як складова загальнолюдської культури

2. Груздева М.Л. Формирование информационной культуры студентов

вузов // Педагогика профессионального образования, Волжский государственный инженерно-педагогический университет. С.75-77

3. Тушева В.В. Культурологічна парадигма в умовах модернізації мистецької освіти: концептуальні ідеї та методологічні орієнтири // В.В. Тушева / Наукові записки. Серія: педагогічні науки. 2018. Вип. 163. С.39-43.

Размещено на allbest.ru