Музична культура XX ст. в Україні. Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Людкевич, М. Скорик, Є. Станкович). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики

Размещено на http://allbest.ru

Тема уроку: Музична культура XX ст. в Україні. Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Людкевич, М. Скорик, Є. Станкович). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики.

Мета (формувати компетентності): предметні (розширені уявлення про музичну культуру ХХ ст. в Україні; вдумливе сприймання музичних творів; розуміння понять вокальна музика, інструментальна музика, симфонія, камерна музика; логічне мислення); ключові (уміння вчитися впродовж життя: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації; самооцінювання досягнень і помилок; інформаційно-цифрову: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження; ініціативність і підприємливість: ініціативність щодо участі у творенні нових художніх продуктів; відповідальність за особистий і колективний результат; соціальну та громадянську: сприймання мистецького твору як форми самовираження людини; готовність до комунікації; усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів; дбайливе ставлення до народних традицій і надбань своєї культури; обізнаність і самовираження у сфері культури: пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства; екологічну грамотність і здорове життя: розуміння гармонійної взаємодії людини та природи).

Оснащення: відеоряд: портрети С. Людкевича, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та ін.; музичний ряд: фрагмент з кантати-симфонії «Кавказ» С. Людкевича, обробка української народної пісні "Їхав козак на війноньку" Л. Ревуцького, «Осінь», Б. Лятошинського, "Дощик" В. Косенка, пісні у виконанні І. С. Козловського.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

діти музична культура вокальна інструментальна

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

· Бліц опитування

1. Назвіть відомого вам українського композитора XVIII ст., який увійшов в історію світової культури як реформатор церковного співу?
(Дмитро Бортнянський; його творчість вплинула на розвиток української хорової культури; на його спадщині вчилися М. Лисенко, М. Леонтович, Л. Ревуцький .)

2. З іменами яких митців пов'язане формування української опери? Наведіть приклади творів.( С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм», М. Лисенко «Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба»).

3. Якими засобами композитор створює художні образи? (Засобами музичної виразності: яскрава мелодія, гармонія, різнобарвна оркестровка, своєрідна ритміка інше.)

· Практична робота.

Установіть відповідність.

«Вечір на Україні» І. Котляревський

«Запорожець за Дунаєм» А. Куїнджі

«Наталка-Полтавка» В. Городецький

«Будинок з химерами» С. Гулак-Артемовський

І. Левинський

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ваші уявлення про українську музичну культуру були б неповними без ознайомлення з творчістю таких композиторів, як Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Людкевич, М. Скорик, Є. Станкович, чия діяльність полягала в окресленні нових напрямів розвитку української музики. Сьогодні ми разом з вами ознайомимося з творчістю вищезгаданих композиторів, а також із їхнім внеском у розвиток української музичної культури.

ІV. Викладення нового навчального матеріалу

Епіграф уроку:

Музика - це рух, це як час.

Євген Станкович

· Робота з епіграфом.

- Ваше ставлення до класичної музики.

- Як ви розумієте висловлювання, взяте за епіграф?

Учитель. Пропоную під час виступу доповідачів скласти в зошиті схему «Камерні жанри вокальної та інструментальної музики». Музика залежно від засобів виконання поділяється на вокальну (вокально-інструментальну) й інструментальну.

Словникова робота ( учні записують до зошитів визначення)

Вокальна музика - це музика, що створена для голосу або багатьох голосів. Жанри: пісня, романс, арія, кантата, ораторія.

Інструментальна музика - це музика, яка виконується на музичному інструменті. Особливостями жанру є авторська та народна музика. Класична інструментальна музика поділяється на симфонічну й камерну.

Симфонія - твір для оркестру; найбільша музична форма серед концертної оркестрової музики.

Камерна музика - вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна, створена для виконання малим складом музикантів у невеличких приміщеннях. Жанри камерної музики: романси, ноктюрни, прелюдії, квартети, а також циклічні жанри - сонати, сюїти, камерні симфонії

Учитель. Піфагор, який був не лише математиком, астрономом, філософом, прагнув знайти гармонію і в числових вимірах. В музиці Піфагор бачив відображення закономірностей космосу, вважав, що музика може передавати гармонію душі.

Учитель ставить перед учнями проблемне запитання .

Чи потрібно сучасній молоді знати і розуміти музику (класичну, сучасну, народну)?

Учитель. Вагомий внесок в розвиток хорового, вокально-симфонічного і симфонічного мистецтва зробили такі митці: С. Людкевич, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, М. Скорик, Є. Станкович та ін. Перший композитор про якого ми поведемо мову це Станіслав Людкевич.

Станіслав Людкевич - музикант-професіонал на теренах Західної України, фундатор провідних музичних жанрів, диригент, фольклорист, педагог. Творче кредо майстра - творити національну музику. Помітним був вплив М. Лисенка на формування митця. Першим викладачем музики для хлопця стала його мати, учениця Михайла Вербицького.

Світогляд С. Людкевича формувався під впливом двох велетнів української літератури Т. Шевченка та І. Франка. Протягом свого творчого життя С. Людкевичу вдавалося поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. Його однодумцями були Соломія Крушельницька, М. Менцинський.

С. Людкевич вважав твори мистецтва втіленням духовності народу, нації. Проте, плекаючи самобутність національну, він постійно акцентував на необхідності активної взаємодії з західноєвропейськими музичними системами.

Учитель. Випереджальним завданням для вас було підготувати повідомлення про біографічні дані та творчість видатних митців музичної культури і перше повідомлення у нас про С. Людкевича.

Повідомлення учнів супроводжуються показом презентації «Видатні композитори ХХ століття».

Учень 1. Повідомлення учня про С. Людкевича.

Творчість Станіслава Людкевича народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв становить цілу епоху в історії української музики. Станіслав Пилипович - автор багатьох великих музичних творів, чудовий знавець української народної пісні, дбайливий і мудрий педагог. Усе своє життя віддав він музиці і вихованню митців. Його музика багата змістом, інтонаціями, мистецькими знахідками.

Народився С. Людкевич у старому княжому місті Ярославі, нині це територія Польщі в сім'ї вчителів. Мати добре грала на фортепіано й навчила цього сина. Музика до Шевченкової «Гамалії» чотирнадцятирічного юнака, диригента хору гімназистів одержала схвальну оцінку самого Миколи Лисенка. У 1897р. С. Людкевич вступає на філологічний факультет Львівського університету. У 1899р. стає членом відомого хорового товариства «Боян» у Львові.

Після закінчення університету (1901р.) С. Людкевич працює вчителем української мови, пізніше відбував військову повинність у Відні. Після закінчення військової служби Людкевич на деякий час повертається до вчителювання у Львові. Відчуваючи потребу у поглибленні своїх музично-теоретичних знань, композитор у 1907р. виїздив для подальшого студіювання до Австрії. Мобілізований під час Першої світової війни до австрійської армії, він потрапляє у російський полон (1914р.) і до кінця війни перебуває у Перовську (Казахстан).

Розквіт творчості С. Людкевича припадає на 1920 - 1940-і рр. один за одним він створює: «Меланхолійний вальс», «Каменярів», «Галицьку рапсодію», «Веснянки». Пише багато хорів та здійснює обробки народних пісень, постійно редагує твори українських композиторів ХІХ ст.: М. Вербицького, В. Матюка, С. Воробкевича.

До останнього Станіслав Пилипович працював над редакціями своїх творів попередніх років, багато сил віддав вихованню молодих музикантів та науковій роботі. Після 100-річного ювілею він прожив недовго. Поховали Станіслава Пилиповича Людкевича на Личаківському цвинтарі у Львові. Там творчий дух великого митця навіки застиг у бронзовому образі Прометея - вічно юному, прекрасному і непідвладному швидкоплинному часі.

Учитель. А зараз діти прослухаємо фрагмент з кантати-симфонії С. Людкевича «Кавказ».

· Інтерактивна вправа «Закінчи речення»: «Творча спадщина композитора …» (включає майже всі жанри, окрім балету).

Учитель.

Найвидатніші досягнення українського симфонізму пов'язані з іменами Л. Ревуцького, С. Людкевича, Б. Лятошинського. Видатний композитор, педагог, учений, музично-громадський діяч Лев Ревуцький творчо розвинув методи М. Лисенка й М. Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору із досягненнями гармонійного мислення кінця XIX ст. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. А дізнатися більше про Л. Ревуцького нам допоможе………………….

Учень 2. Повідомлення учня про Л. Ревуцького.

Лев Миколайович Ревуцький - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Народився на Чернігівщині. Батько - Микола Гаврилович мав непоганий бас та інколи співав; мати - Олександра Дмитрівна вільно володіла французькою і німецькою мовами, здобула музичну освіту - у її репертуарі були твори Бетховена, Шопена, Шуберта і Шумана. За спогадами самого композитора, у 4 роки він вивчив ноти, у нього виявився абсолютний слух, з 5 років він навчався гри на фортепіано. З 1898 р. Ревуцький зі своїм старшим братом Дмитром навчається у Прилуцькій гімназії.

У 1903 р. був зарахований до київської приватної гімназії Г. Валькера та одночасно до музичної школи М. Тутковського. Там він навчався гри на фортепіано у М. Лисенка.

У 1913 - 1916 рр. учився композиції у Київській консерваторії. У 1916 р. Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет.

У 1916 - 1918 рр. перебував в армії, у 1919 - 1924 рр. викладав у школі та керував сільськими хорами в Іржанці та Прилуках. У цей період було написано кантату «Хустина». Із 1924 р. у Києві - викладач Музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка.

Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись на професійній діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у Спілці композиторів України.

У лютому 1969 р. у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Л. Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977р., похований на Байковому кладовищі в Києві.

Ревуцький - автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії, два концерти для фортепіано. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина» та обробки народних пісень для голосу з фортепіано. Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень, близько 120 оригінальних обробок.

Учитель. Прослухаємо фрагмент кантати - поеми «Хустина» на слова Т. Шевченка - «У неділю не гуляла».

Учитель. Композитор Борис Миколайович Лятошинський збагатив жанрово-стильову палітру української музики. Він написав дві опери «Золотий обруч», «Щорс», п'ять симфоній, чотири струнні квартети, два інструментальні тріо, увертюри, сюїти, балади, поеми, кантати, обробки народних пісень, музику до театральних постановок («Ромео і Джульєтта» В Шекспіра, «У пущі» Л. Українки) та кінофільмів («Тарас Шевченко», «Григорій Сковорода», «Кармелюк»).

Учень 3. Повідомлення учня про Б. Лятошинського.

Борис Лятошинський (1895 - 1968) народився в м. Житомирі в інтелігентній родині. Його батько, Микола Леонтійович, був учителем історії. Мати добре грала на фортепіано й співала. Людина дуже освічена, Микола Леонтійович дбав і про повноцінне виховання та освіту свого сина. З дитинства хлопчик учився грати на скрипці та фортепіано. У 14 років написав кілька музичних творів, серед яких - мазурка і вальс для фортепіано, фортепіанний концерт. Перші твори молодого композитора з успіхом виконувалися в Житомирі.

У 1913 р. Б. Лятошинський переїхав до Києва, де почав навчатися на юридичному факультеті Київського університету. Одночасно він готувався до вступу до щойно відкритої консерваторії, до якої вступив у клас Р. Глієра.

У 1918р. Лятошинський закінчив юридичний факультет університету, а ще через рік - консерваторію. У 1935 - 1937 рр. працював професором Московської консерваторії. Разом із педагогічною і творчою роботою Борис Миколайович займався й громадською діяльністю - у лютому 1939 р. на І Республіканському з'їзді композиторів його було обрано головою Спілки композиторів України. Під час Другої світової війни Київську консерваторію було евакуйовано, Борис Миколайович працював у Саратові у складі професорів Московської та Саратовської консерваторій, які на час війни об'єдналися в один заклад. У складних умовах евакуації - в холодній кімнаті, часто при каганці - Лятошинський працював для спеціальної в Саратові радіостанції ім. Т. Г. Шевченка, що транслював свої передачі для партизан і мешканців тимчасово окупованої України. У цих передачах брали участь відомі піаністи та співаки.

Учитель. Прослухаємо фрагмент твору на вірші Т. Шевченка, музику Б. Лятошинського « Тече вода в синє море».

Учитель. Євген Федорович Станкович - композитор, учень Б. Лятошинського і Мирослава Скорика. Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, нагороджений орденом Ярослава Мудрого у 2002 році. Він є автором симфоній, інструментальних концертів, камерно-інструментальних творів, хорових творів, балетів - «Ольга», «Прометей», фольк-опери «Цвіт папороті», музики до кінофільмів («Роксолана»).

Учень 4. Повідомлення учня про Є.Станковича.

Євген Федорович Станкович (нар. 19.вересня 1942 р.) - композитор, педагог. Його творчий доробок складається з різних музичних жанрів : фольк-опера «Коли цвіте папороть»; 5 балетів, серед яких «Ольга», «Прометей», «Майська ніч», 6 симфоній, 10 камерних симфоній, у тому числі «Я стверджуюсь» на слова П. Тичини, що відзначена Державною премією УРСР імені Т. Шевченка; музика до 6-ти драматичних вистав та більш ніж 100 художніх і документальних фільмів.

Він натисав твори, присвячені трагічним сторінкам історії України: «Панахида за померлими з голоду» («Жертвам голодомору»), «Реквієм» («Бабин Яр»).

Є. Станкович - глибоко національний митець. Як педагог особливу увагу він приділяє орієнтації молодих композиторів на традиції національної музичної культури. Твори Є. Станковича звучать у концертних залах Англії, Іспанії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Канади, США, Китаю, Філліпін. У 1992 р. митець очолював журі першого Міжнародного фестивалю сучасної музики у м. Вінніпег (Канада), а в 1996 р. був запрошений урядом Швейцарії як композитор до резиденції кантону Берн. Його Третя камерна симфонія є одним із 10 найкращих творів світу, він є переможцем багатьох вітчизняних та міжнародних мистецьких оглядів, конкурсів,фестивалів.

Дійсний член Національної академії мистецтв України (1997р.), Герой України (2009Р.), народний артист України (1986р.). Нагороджений: орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня, Дружби народів (1982). Працює завідувачем кафедри Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Учитель. Слухання уривку з камерної симфонії № 3 Є. Станковича.

Учитель. Мирослав Михайлович Скорик - композитор, музикознавець, народний артист України, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка, Герой України, внучатий племінник відомої оперної співачки Соломії Крушельницької, учень С. Людкевича. Працював в США, Австралії. В кінці 1990-х р. повертається в Україну. Написав оперу «Мойсей» за поемою І. Франка, балет «Повернення Баттерфляй», кантати, сонату, музику до кінофільмів («Тіні забутих предків»).

Учень 5. Повідомлення учня про М. Скорика.

Мирослав Скорик (нар. 1938р.) - композитор і музикознавець, народний артист України. Удостоєний найвищої державної відзнаки - «Герой України».

Народився у Львові. Мати - Марія Скорик була родичкою Соломії Крушельницької. У 1947 р. усю родину за наклепом було репресовано до Сибіру. У Сибіру майбутній композитор навчається гри на фортепіано.

До Львова М. Скорик повертається у 1955 р. З 1963р. М. Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики й композиції.

Особливу грань його творчості того періоду складають естрадні пісні, у яких він радикально оновлює традицію «радянської ліричної пісні» та вводить ритми рок-н-ролу і блюзу - «Не топчіть конвалій», «Зоряна ніч». У 1964 р. Скорик пише музику до одного з кращих фільмів режисера С. Параджанова «Тіні забутих предків» за повістю М. Коцюбинського, що, за даними ЮНЕСКО, увійшов до десятки кращих фільмів всіх часів і народів. Але найбільшу популярність у його доробку здобув «Карпатський концерт», який успішно виконували в багатьох країнах Європи і Америки.

У 1968 р. М. Скорик переїжджає до Києва, обіймає там посаду викладача класу композиції в Київській Державній консерваторії ім. П. І. Чайковського. У 1987 р. остаточно повертається до рідного Львова, очолює кафедру композиції у консерваторії та Львівську організацію Спілки композиторів України. В цей час він пише балет «Соломія Крушельницька», що під назвою «Повернення Баттерфляй» був поставлений на сцені Львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької 2006 р. відтоді композитор багато гастролює світом, концертує в Італії, Німеччині, США, Канаді, Австрії, Росії та Польщі. У 1999 р. він очолив Інститут музичної україністики та кафедру української музики Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. З 2006 р. - голова Спілки композиторів України.

Учитель. Слухання музики до фільму «Тіні забутих предків»

Учитель. Традиції українського авангарду в музиці започаткував Б. Лятошинський. Молодша генерація композиторів слідом за С. Людкевичем направляють свою творчість у бік інструментальної музики. Новаторські тенденції виявилися у творчості композитора Віктора Косенка. В історію української музики увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні.

Учитель. Помірковано-модерний напрям репрезентує Василь Олександрович Барвінський. Композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, почесний доктор Українського університету в Празі (1938р.). Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. У 1929-1930рр. написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).

Творчість Василя Барвінського стала поворотним пунктом від суто вокально-хорового до урівноваженого вокально-інструментального напрямку розвитку української музики.

«Тандем» Барвінський - Людкевич є взагалі явищем унікальним. Дві талановиті, рівновеликі постаті зуміли протягом усього життя не лише плідно співпрацювати, а й творити своєрідне, гармонійне ціле.

V. Актуалізація набутих знань (рефлексія)

Бесіда

§ Назвіть українського композитора, основу спадщини якого складають хорові мініатюри - обробки українських народних пісень: «Щедрик», «Дударик» та інші. (М. Леонтович, 1877-1921)

§ Хто з українських композиторів започаткував традиції авангарду в українській музиці? (Б. Лятошинський)

§ За які твори С. Людкевич одержав державну премію? (за кантату-симфонію «Кавказ» та «Заповіт»).

§ Назвіть автора музики до кінофільмів «Ярослав Мудрий», «Легенда про княгиню Ольгу», «Роксолана»? (Є. Станкович)

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 29 ст. 140-145

2. Випереджальне завдання.

Підготувати повідомлення на тему «Мої улюблені сучасні виконавці».

Размещено на Allbest.ru