Критерії та показники розвитку професійної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи

Кожен з виокремлених критеріїв оцінки педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи має свої показники.

Показниками системи ціннісних орієнтацій обрано: структуру загальнолюдських цінностей вчителя; значущість певних життєвих сфер (сімейне життя, професійне життя, суспільне життя, навчання і освіта, естетичні потреби, захоплення, фізична активність). Професійно-особистісна мотивація представлена такими показниками: вираженість позитивної мотивації до професійно-методичної діяльності вчителів ліцеїв у системі методичної роботи; спрямованість особистості на саморозвиток у професійній сфері; інтерес до успіху в професійно-методичній діяльності; бажання та потреба в професійній самореалізації та самоутвердженні. Позитивна професійно-педагогічна мотивація передбачає інтерес до успіху в професійно-педагогічній діяльності; потреба у професійній самореалізації; бажання кар'єрного зростання; спрямованість на оволодіння та розвиток педагогічної культури, схильність до прояву ініціативності тощо, негативна професійно-педагогічна мотивація - уникнення критики чи покарань.

Показниками професійно-методичної компетентності нами обрано; знання педагогіки та методик викладання навчальних дисциплін; знання та уміння здійснювати планування, структурування, реалізацію різних форм організації освітньої роботи; професійно-методична компетентність; професійно-методичне мислення.

Показниками професійно-методичної майстерності вважаємо: вміння здійснювати всі види професійно-методичної діяльності вчителя; уміння моделювати, прогнозувати, розв'язувати педагогічні ситуації; уміння організовувати різноманітні форми освітнього процесу; уміння презентувати свої методичні ідеї, розробки, педагогічний досвід; педагогічну техніку.

Як показники професійно значущих якостей вчителя ліцею, ми виокремлюємо:

• комунікативні якості (уважність, тактовність, товариськість, невимушеність, довірливість, чесність, вміння запобігати конфлікту та сприяти їхньому конструктивному вирішенню);

• організаторські якості (відповідальність, вимогливість, принциповість, справедливість, активність, ініціативність);

• гуманність (морально-етична спрямованість, альтруїзм);

• здатність до емпатії (чуйність, здатність до співпереживання, вміння поставити себе на місце іншої людини, розуміння дитини, повага до її особистості, терпиме ставлення до думки оточуючих);

• здатність до прогнозування (аналітичність, оптимістичність, гнучкість, здатність до творчого засвоєння нових видів діяльності та перебудови стереотипів, які склалися раніше; відкритість до нового, впевненість у своїх силах у процесі його засвоєння; широта і багатогранність мислення, здатність переходити від одного способу діяльності до іншого; гнучкість настанов особистості, які дозволяють регулювати свої дії в умовах, що змінюються; доказовість мислення).

Здатність до професійної рефлексії та саморозвитку представлена такими показниками: здатність до самопізнання; вміння здійснювати самоаналіз власної професійно-методичної діяльності; готовність до саморозвитку; здатність аналізувати професійно-методичну діяльність; виявлення причин і прогнозування наслідків; критичне ставлення до власної поведінки та дій; здатність до корекції власних дій; гнучкість, можливість змінюватися, адаптуючись до новихумов.

Із вищесказаного випливає, що вчитель, який володіє педагогічною культурою, по-перше, має сформовану систему ціннісних орієнтацій та позитивну професійно-особистісну мотивацію (критерій ціннісно-мотиваційного компонента); по-друге, володіє професійно-методичною компетентністю та професійно-методичною майстерністю (критерії когнітивно-праксеологічного компонента); по-третє, у нього сформовані професійно значущі якості (критерій особистісно-творчого компонента); по-четверте, він здатен до рефлексії і саморозвитку, до оцінювання професійно-методичної діяльності (критерій рефлексивного компонента).

На основі здійсненого аналізу компонентів, змісту критеріїв, показників педагогічної культури обґрунтуємо рівні педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи на етапі їх професійної діяльності.

Насамперед звернемося до аналізу поглядів учених, які по-різному підходили до виокремлення рівнів сформованості культури вчителя. Окремі науковці диференціюють прояв культури на три рівні. Зокрема, В. Гриньова [8] обґрунтовує такі рівні: досконалий, базовий, достатній і елементарний; І. Пальшкова [9] виокремлює низький, середній, високий рівні сформованості професійно-педагогічної культури вчителів. О. Гаврилюк, досліджуючи комунікативну культуру вчителів, визначає рівні за ступенем їх прояву: високий (усі показники й компоненти комунікативної культури виявляються яскраво), середній (більша частина показників і компонентів виявляються достатньою мірою) і низький (показники й компоненти виявляються слабо [15].

О. Куцевол виокремлює наступні рівні професійно-методичної діяльності вчителя: репродуктивний, що передбачає вміння розв'язувати дидактично-методичні завдання шляхом відтворення раніше засвоєних способів вирішення на основі відомих методичних рекомендацій, зразків, законів і правил; на репродуктивно-творчому рівні вчитель розв'язує дидактично-методичні задачі не тільки згідно з теоретичним еталоном, а й із врахуванням конкретних умов навчання, які він самостійно виявляє в ході аналізу ситуації; творчо-репродуктивний рівень методичної діяльності характеризується вмінням учителя ефективно реалізовувати дидактично-методичні завдання для досягнення мети навчання в єдності освітнього, розвивального і виховного аспектів, а також максимального врахування умов реальної навчальної ситуації та використання найновіших досліджень сучасної методичної науки; творчий рівень передбачає вміння всебічного дослідження можливостей підвищення ефективності навчально-виховного процесу, методичний пошук та експеримент [16, с. 28].

Аналіз пропонованих ученими рівнів сформованості різних видів професійно-педагогічної культури вчителя засвідчує, що єдиного підходу немає. Проте більшість дослідників за основу беруть ефективність виконання професійно-педагогічної діяльності завдяки набутому досвіду.

Не применшуючи ролі та значення описаних вище рівнів, ураховуючи сутність поняття «педагогічна культура вчителів ліцеїв у системі методичної роботи», особливості її розвитку у процесі професійної підготовки та контингент учасників нашого дослідження - вчителі ліцеїв, пропонуємо такі рівні сформованості: адаптивно-наслідувальний, репродуктивний, компетентнісно-продуктивний, інтегративно-творчий.

Адаптивно-наслідувальний рівень (І - низький) характеризується низькою мотиваційною сферою та системою ціннісних орієнтацій, що склалася внаслідок поганої адаптації до здійснення професійно-методичної діяльності. Професійно-методична компетентність перебуває на адаптивно-наслідувальному рівні, і навіть якщо вчителі володіють знаннями з окремих педагогічних дисциплін, адаптивно-наслідувальний рівень професійно-методичних знань не забезпечує цілісність виконання професійно-методичної діяльності. Професійно-методична майстерність проявляється на адаптивно-наслідувальному рівні, що відображається у неефективній організації елементів освітнього процесу в ліцеї; поверхневому аналізі педагогічних ситуацій без відповідного висновку; невмінні висловити та обґрунтувати свої методичні ідеї, не кажучи вже про методичні розробки. Професійно-методична діяльність на цьому рівні здійснюється без прояву професійно-методичної майстерності, характеризується невмінням застосовувати техніку вербальної та невербальної комунікації та нестійкою емоційно-вольовою сферою. Такий рівень характеризується недостатньо сформованими професійно значущими якостями вчителя, як наслідок - невміння організувати свою діяльність, раціонально використати час, вибрати належний стиль спілкування. Їм не притаманна креативність щодо здійснення професійно-методичної діяльності. Здатність до рефлексії не властива респондентам цього рівня, внаслідок чого відсутнє усвідомлення власних помилок та бажання саморозвитку.

Репродуктивний рівень (ІІ - середній) педагогічної культури свідчить про епізодичну або ситуативну спрямованість на професійно-методичну діяльність, професійно-особистісна мотивація тут пасивна. Знання з методик навчальних дисциплін сформовані на репродуктивному рівні, їх застосування на практиці не приносить високих результатів, оскільки побудоване на репродуктивній основі. Професійно-методична діяльність базується на застосуванні «готових» знань і за готовою інструкцією. Такі ознаки, як творчість діяльності, ініціативність, наполегливість педагога, не є властиві даному рівню. Професійно-методична майстерність реалізується на основі раніше здобутих знань та через дотримання різних інструкцій, рекомендацій, настанов, зразків; вчитель володіє знаннями про педагогічну техніку, намагається проявляти артистизм та керувати емоційно-вольовою сферою, хоча вона не завжди коректно проявляється. Цей рівень характеризується сформованими професійно значущими якостями вчителя; методична креативність проявляється як відтворююча характеристика, вона не носить елементів новизни, а, швидше за все, елементи наслідування креативності (копіювання чиїхось нових, креативних ідеї). Здатність до рефлексії сформована на репродуктивному рівні й проявляється в тому, що педагог намагається оцінювати свою діяльність, однак не завжди об'єктивно. У педагогів сформована здатність до оцінювання продуктів професійно-методичної діяльності, але вона ще не чітко усвідомлена і не є проявом активності, а носить репродуктивний характер. На цьому етапі усвідомлюються деякі власні помилки, які не завжди визнаються особистістю, через що відбувається неправильний рух до саморозвитку та самовдосконалення.

Системно-продуктивний рівень (ІІІ - достатній) педагогічної культури вчителя ліцею в системі методичної роботи характеризується достатнім рівнем сформованості системи ціннісних орієнтацій та професійно-особистісної мотивації, в якій значне місце посідає орієнтація на професійно-методичну діяльність. Педагоги володіють системними знаннями методик навчальних дисциплін, інтеграції змісту навчального матеріалу та різноманітних технологій навчання, вміють їх системно використовувати. Їм властива методична грамотність та методичне мислення, яке проявляється в умінні створити власний методичний доробок, ідею. Професійно-методична майстерність свідчить про достатній рівень володіння уміннями реалізовувати різні напрями професійно-методичної діяльності цілісно; вміння моделювати, розв'язувати, аналізувати педагогічні ситуації та методичні задачі. Достатнє, системне володіння педагогічною технікою; хоча і з труднощами, все ж, вдається керувати емоційно-вольовою сферою у професійно-методичній діяльності. На цьому рівні в педагогів уже сформована здатність до рефлексії та самопізнання; вони вміють оцінювати передовий педагогічний досвід, однак потребують допомоги щодо шляхів впровадження його у власну діяльність; вміють виробити систему саморозвитку та самоосвіти.

Інтегративно-творчий рівень (IV - високий) визначається стійкою професійно-особистісною мотивацією, сформованістю системи ціннісних орієнтацій на високому рівні. Респондентам властивий високий рівень психолого-педагогічних, професійно-методичних знань, які вони вміють інтегрувати в багатопредметному середовищі ліцею в поєднанні з різноманітними технологіями навчання. На цьому рівні вчителі ліцеїв володіють професійно-методичною грамотністю і методичним мисленням, що проявляється в успішності всіх видів професійно-методичної діяльності. Методична майстерність характеризується творчістю, проявляється у розробці та проведенні нетрадиційних уроків, різноманітності інноваційних форм професійно-методичної діяльності; вмінні на високому рівні моделювати, прогнозувати, розв'язувати та аналізувати педагогічні ситуації та методичні задачі. Майстерно володіють педагогічною технікою, здатні керувати емоційно-вольовою сферою у професійно-методичній діяльності. Професійно значущі якості проявляються на високому рівні і сприяють прояву методичної креативності, творчості в освітній діяльності, оригінальності у професійно-методичній діяльності. Проявляється творчий підхід до оцінювання продуктів професійно-методичної діяльності. Рефлексія на цьому рівні сформована досить високо, характеризується усвідомленістю прогалин у професійно-методичній діяльності, бажанні їх заповнити, запобігти появі можливих помилок. Сформоване уміння критичного самопізнання, і як результат, - складання та реалізація творчого плану самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку.

З огляду на те, що в нашому дослідженні розглядається педагогічна культура вчителя ліцею в системі методичної роботи, то передбачаємо те, що досягти вчителям-початківцям інтегративно-творчого (високого) рівня досить складно. Вважаємо, що він розвивається в процесі набуття досвіду здійснення професійно-методичної діяльності та характерний для вчителів ліцеїв зі стажем роботи. Перехід від одного до іншого рівня розвитку педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи відбувається шляхом кількісних та якісних змін.

Висновки та перспективи подальших досліджень / Conclusions and prospects for further research

Отже, систематизація та узагальнення наукових напрацювань у галузі професійної культури вчителів дозволила розробити систему критеріїв, показників і рівнів сформованості педагогічної культури. Розробка і теоретичне обґрунтування діагностики професійної культури вчителів у системі методичної роботи створюють необхідні передумови для проведення експериментальних досліджень, зокрема, впровадження інноваційних технологій з метою розвитку педагогічної культури вчителів.

Перспективи подальших досліджень. Представлені результати досліджень є передумовою обґрунтування змісту і технології розвитку педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи.

Список використаних джерел / References (translated and transliterated)

1. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. (2020, Груд. 23). Наказ №2736, «Про затвердження Професійного стандарту за професіями ”Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, "Вчитель закладу загальної середньої освіти”, "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”» [Електронний ресурс].

2. Міністерство освіти і науки України. (2010, Черв. 10). Наказ №930, «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників». [Електронний ресурс].

3. І.А. Зязюн, «Філософія педагогічної якості в системі неперервної освіти», Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка, №25, с. 1318, 2005.

4. А.В. Келемен, «Психолого-педагогічні підходи до характеристики педагогічної культури як наукової категорії», Професійна освіта: методологія, теорія та технології, №5, с. 102-111, 2017.

5. Т.С. Кравчинська, «Критерії професійного розвитку методистів районних методичних кабінетів у вимірі сучасного суспільства», Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. праць; редкол. Л. Б. Лук'янова (голова) [та ін.]; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих НАПН України. Київ; Ніжин: Вид. ПП Лисенко М. М., Вип. 1(12), с. 138144, 2016.

6. Л.П. Пуховська, «Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах: порівняльний аналіз», Шлях освіти, №1, с. 20-25, 2001.

7. О.П. Цюняк, «Формування професійної культури майбутніх магістрів початкової освіти у вищих навчальних закладах», автореф. дис. канд. наук; НАПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Київ, 2015, 20 с.

8. В.М. Гриньова, «Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти)», автореф. дис. д-ра наук; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Київ, 2001, 45 с.

9. І.О. Пальшкова, «Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи: практико-орієнтований підхід», автореф. дис. д-ра наук; Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. Одеса, 2009, 45 с.

10. І.А. Княжева, Теоретико-методологічні засади розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін в умовах магістратури. Одеса, Україна: ФОП Бондаренко М. О., 2014, 328 с.

11. Н.В. Лаврентьєва, «Особливості формування методичного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інструментально- виконавської підготовки», Педагогічна освіта: теорія і практика, №17, с. 282-287, 2014.

12. ГИ. Саранцев, «Учителю - в современное методическое мышление», Наука и школа, №2, с. 12-16, 2014.

13. І. А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. Педагогічна майстерність (3-тє вид.); І.А. З язюна, Ред. Київ, Україна: СПД Богданова А. М., 2008, 376 с.

14. І.А. Зязюн, «Безсвідоме і творча інтуїція», Професійна освіта: педагогіка і психологія. Українсько-польський журн.; І.А. Зязюна, Т. Левовицького, Н. Ничкало, І. Вільш, Ред. Ченстохова-Київ: Вид-во Педагогічної Школи у Чехонстові, Вип. 4, с. 121-135, 2013.

15. О.О. Гаврилюк, «Формування комунікативної культури майбутніх учителів засобами поза аудиторної роботи», автореф. дис. канд. наук; Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. Кіровоград, 2007, 20 с.

16. О.М. Куцевол, «Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури», автореф. дис. д-ра наук; нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2007, 51 с.

References (translated and transliterated)

1. Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy. (2020, Hrud. 23). Nakaz №2736, «Pro zatverdzhennia Profesiinoho standartu za profesiiamy "Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity", "Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity", "Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)"» [Elektronnyi resurs].

2. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2010, Cherv. 10). Nakaz №930, «Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro atestatsiiu pedahohichnykh pratsivnykiv». [Elektronnyi resurs].

3. I.A. Ziaziun, «Filosofiia pedahohichnoi yakosti v systemi neperervnoi osvity», Visnyk Zhytomyrskoho derzh. un-tu im. I. Franka, №25, s. 13-18, 2005.

4. A.V. Kelemen, «Psykholoho-pedahohichni pidkhody do kharakterystyky pedahohichnoi kultury yak naukovoi katehorii», Profesiina osvita: metodolohiia, teoriia ta tekhnolohii, №5, s. 102-111, 2017.

5. T.S. Kravchynska, «Kryterii profesiinoho rozvytku metodystiv raionnykh metodychnykh kabinetiv u vymiri suchasnoho suspilstva», Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy: zb. nauk. prats; redkol. L. B. Lukianova (holova) [ta in.]; In-t ped. osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy. Kyiv; Nizhyn: Vyd. PP Lysenko M. M., Vyp. 1(12), s. 138-144, 2016.

6. L.P. Pukhovska, «Suchasni pidkhody do profesionalizmu vchytelia v riznykh osvitnikh systemakh: porivnialnyi analiz», Shliakh osvity, №1, s. 20-25, 2001.

7. O.P. Tsiuniak, «Formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh mahistriv pochatkovoi osvity u vyshchykh navchalnykh zakladakh», avtoref. dys. kand. nauk; NAPN Ukrainy, In-t ped. osvity i osvity doroslykh. Kyiv, 2015, 20 s.

8. V.M. Hrynova, «Formuvannia pedahohichnoi kultury maibutnoho vchytelia (teoretychnyi ta metodychnyi aspekty)», avtoref. dys. d-ra nauk; In-t pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy. Kyiv, 2001, 45 s.

9. I.O. Palshkova, «Formuvannia profesiino-pedahohichnoi kultury maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly:praktyko-oriientovanyi pidkhid», avtoref. dys. d-ra nauk; Pivdennoukrainskyi derzh. ped. im. K.D. Ushynskoho. Odesa, 2009, 45 s.

10. I.A. Kniazheva, Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku metodychnoi kultury maibutnikh vykladachiv pedahohichnykh dystsyplin v umovakh mahistratury. Odesa, Ukraina: FOP Bondarenko M. O., 2014, 328 s.

11. N.V. Lavrentieva, «Osoblyvosti formuvannia metodychnoho myslennia maibutnoho vchytelia muzyky u protsesi instrumentalno-vykonavskoi pidhotovky», Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka, №17, s.282-287, 2014.

12. G.I. Sarancev, «Uchitelyu - v sovremennoe metodicheskoe myshlenie», Nauka i shkola, №2, s. 12-16, 2014.

13. I.A. Ziaziun, L.V. Kramushchenko, I.F. Kryvonos ta in. Pedahohichna maisternist (3-tie vyd.); I. A. Ziaziuna, Red. Kyiv, Ukraina: SPD Bohdanova A.M., 2008, 376 s.

14. I.A. Ziaziun, «Bezsvidome i tvorcha intuitsiia», Profesiina osvita: pedahohika i psykholohiia. Ukrainsko-polskyi zhurn.; I.A. Ziaziuna, T. Levovytskoho, N. Nychkalo, I. Vilsh, Red. Chenstokhova-Kyiv: Vyd-vo Pedahohichnoi Shkoly u Chekhonstovi, Vyp. 4, s. 121-135, 2013.

15. O.O. Havryliuk, «Formuvannia komunikatyvnoi kultury maibutnikh uchyteliv zasobamy poza audytornoi roboty», avtoref. dys. kand. nauk; Kirovohradskyi derzh. ped. un-t im. Volodymyra Vynnychenka. Kirovohrad, 2007, 20 s.

16. O.M. Kutsevol, «Teoretyko-metodychni osnovy rozvytku kreatyvnosti maibutnikh uchyteliv literatury», avtoref. dys. d-ra nauk; Nats. ped. un-t im. M.P. Drahomanova. Kyiv, 2007, 51 s.

Размещено на allbest.ru