Концертно-виконавська діяльність як засіб духовного розвитку здобувачів вищої музично-педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕРТНО-ВИКОНАВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

І.М. Боднарук

Анотація

концертний виконавський педагогічний освіта

У статті досліджено можливості духовного розвитку здобувачів вищої музично-педагогічної освіти засобом концертно-виконавської діяльності. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців щодо сутності понять «духовність», «духовна культура», «духовний розвиток». Конкретизовано види та форми здійснення концертно-виконавської діяльності. До її різновидів віднесено: сольне інструментальне та вокальне виконання музичних творів, акомпанування, виступи у складі інструментальних або вокальних ансамблів, виступи в якості учасників або диригентів оркестрових і хорових колективів. Наголошено, що форми концертно-виконавської діяльності можуть бути дуже різноманітними: тематична лекція- концерт, музична бесіда, музично-літературна композиція, музична вітальня, музична вікторина, конкурси та фестивалі тощо. В умовах уведення в Україні воєнного стану переважна більшість концертних виступів майбутніх педагогів-музикантів відбувається дистанційно. Водночас, за можливості дотримання існуючих норм безпеки, студенти продовжують виступати оффлайн для переселенців та інших верств населення. Багато таких концертів носять благодійний характер на підтримку Збройних сил України. У статті виділено найбільш типові недоліки здобувачів вищої освіти при здійсненні концертно-виконавської діяльності та визначено основні умови, що сприяють її ефективній організації. Обґрунтовано висновок про те, що духовний розвиток студентської молоді є одним із найважливіших завдань сучасної вищої освіти. Концертно- виконавська діяльність виступає як дієвий засіб такого розвитку, адже формує ціннісні орієнтації, патріотичні почуття та національну самосвідомість майбутніх фахівців, які в подальшому стануть справжніми бійцями мистецького фронту та будуть сприяти формуванню духовної культури української нації.

Ключові слова: духовність, духовна культура, духовний розвиток, концертно-виконавська діяльність, здобувачі вищої освіти, кафедра музики.

Annotation

CONCERT AND PERFORMANCE ACTIVITY AS A MEANS OF SPIRITUAL DEVELOPMENT OF APPLICANTS FOR HIGHER MUSIC AND PEDAGOGICAL EDUCATION

I.M. Bodnaruk

The article deals with the possibilities of spiritual development of applicants for higher music and pedagogical education by means of concert and performance activity. It analyses the views of domestic scientists with respect to the essence of such notions as “spirituality”, “spiritual development”, “spiritual culture”. The types and forms of concert and performance activity are specified. These types include solo instrumental and vocal performance of musical works, accompaniment, performances in instrumental or vocal ensembles, performances as members or conductors of orchestras and choirs. It has been noted that the concert and performance activity forms may be very diverse: thematic concert lecture, musical conversation, music-literature composition, music room, music quiz, competitions and festivals, etc. The most concert performances of future music teachers take place remotely in conditions of martial law in Ukraine. At the same time, students continue to perform offline for migrants and other segments of the population if it is possible to comply with safety standards. A lot of such concerts are charitable in support of the Armed Forces of Ukraine. The article highlights the most typical disadvantages of higher education applicants in the concert and performance activity and identifies the basic conditions that facilitate its effective organization. The article substantiates the conclusion that the spiritual development of student youth is one of the most important tasks of modern higher education. Concert and performance activity is an effective means of such development, as it forms value orientations, patriotic feelings and national identity offuture specialists, who will become the real art front fighters and will promote spiritual culture of the Ukrainian nation.

Key words: spirituality, spiritual culture, spiritual development, concert and performance activity, higher education applicants, Department of Music.

Постановка проблеми у загальному виді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Проблема духовного розвитку студентської молоді завжди була одним із пріоритетних завдань вітчизняної вищої освіти. Адже майбутній фахівець повинен не тільки досконало оволодіти секретами своєї професії, але й мати високий рівень сформованості духовної культури, бути справжнім патріотом свої держави та сприяти духовному зростанню своїх учнів.

Великі потенційні можливості впливу на духовний світ людини має музичне мистецтво. Через сприйняття образного змісту мистецьких творів можна ефективно впливати на розвиток емоційної сфери особистості, виховання її моральних якостей, формування ціннісних орієнтацій і національної свідомості. Саме тому майбутні педагоги-музиканти мають досконало оволодіти секретами виконавської майстерності та навичками організації концертно-виконавської діяльності. Якщо така діяльність носить цілеспрямований музично-просвітницький характер, вона сприяє духовному розвитку як слухачів, так і виконавців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які спирається автор

Проблемі духовного розвитку студентської молоді та формування її духовної культури присвячена значна кількість наукових праць. Серед них варто відзначити ґрунтовні роботи таких вітчизняних дослідників як Т. Андрущенко, І. Бех, М. Боришевський, Г. Груць, І. Зязюн, Е. Помиткін, Н. Поліщук, С. Щербіна. Роль мистецтва та мистецької освіти у формуванні духовного потенціалу особистості висвітлена у працях О. Білоус, М. Дідус, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, В. Орлова, О. Олексюк, Т. Танько та ін. Надзвичайно важливою ми вважаємо думку О. Білоус (2018) про те, що «сьогодні варто розглядати музичне мистецтво, як невід'ємну складову освіти та виховання молоді, оскільки воно впливає на формування духовних потреб людини, її моральних уявлень, інтелекту та естетичного сприйняття навколишньої дійсності» (с. 99).

Питання підготовки здобувачів вищої освіти до здійснення різних видів музично-виконавської діяльності розглядалися у працях А. Берези, А. Козир, Є. Куришева, Л. Лабінцевої, І. Мостової, Г. Падалки, Г. Стасько, О. Щолокової та багатьох інших науковців.

Безпосередньо концертно-виконавську діяльність у структурі фахової підготовки вчителів музичного мистецтва, а також процес формування концертно-виконавської компетентності студентів мистецьких спеціальностей досліджували В. Буцяк, Н. Згурська, Г. Падалка, М. Скуратовська, О. Щербініна. В аспекті нашого дослідження варто виділити навчально-методичний посібник Т. Жигінас (2014), в якому автор вводить у науковий обіг поняття «концертно-освітня діяльність»; визначає її мету, сутність, функції, форми; розробляє поетапну методику підготовки до такої діяльності майбутніх фахівців. На думку дослідниці, «концертно- освітня діяльність є різновидом музичного просвітництва, основою якого є безпосереднє звучання музики у виконавській інтерпретації та її словесне коментування, адресовані широкій слухацькій аудиторії дітей та юнацтва» (Жигінас, 2014, с. 43). Концертно-освітню діяльність ми вважаємо важливою складовою концертно-виконавської діяльності здобувачів вищої освіти.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття

Водночас, потребують подальшого дослідження питання, пов'язані з виявленням впливу концертно-виконавської діяльності на духовний розвиток майбутніх фахівців у галузі мистецької освіти. Варто також більш детально проаналізувати особливості організації такої діяльності в умовах запровадження в Україні воєнного стану.

Мета статті - дослідити можливості духовного розвитку здобувачів вищої музично-педагогічної освіти засобом концертно-виконавської діяльності та виділити основні умови, які сприятимуть її ефективній організації.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів

В науковій літературі можна зустріти досить різноманітні тлумачення понять «духовність», «духовна культура», «духовний розвиток». Зокрема, духовність трактується дослідниками як родове визначення людського способу життя, система усвідомлених і осмислених найвищих нематеріальних цінностей, найвища самореалізація людини шляхом засвоєння цих цінностей. Духовність виражається у багатстві духовного світу особистості, її ерудиції, розвинутому інтелекті й емоційних запитах, людяності, моральності (Психологічний словник, 2007, с. 86). Науковці виділяють потребово- ціннісний, пізнавально-інтелектуальний, вольовий, вчинково-діяльнісний, почуттєво-емоційний, гуманістичний та естетичний компоненти духовності (Щербіна, 2016, с. 285-286). В багатьох працях наголошується на тому, що духовність несумісна з егоїзмом, жорстокістю, орієнтацією тільки на матеріальні вигоди.

З поняттям духовності тісно пов'язана категорія духовної культури. На думку Г. Падалки (2008), «духовну культуру доцільно розглядати як систему життєвих сенсів людини, пов'язану із внутрішнім психічним її життям і спрямовану на реалізацію гуманістичних цінностей в діяльності. Духовна культура викладача мистецьких дисциплін - це особистісно- професійне утворення, сутністю якого виступає здатність до усвідомлення і творення мистецтва з позицій гуманізму, а також розповсюдження, поширення цього підходу в учнівському середовищі» (с. 32). Аналізуючи структуру духовної культури, дослідниця визначає мотиваційний, когнітивний, емоційний, оцінний та діяльнісно-творчий компоненти (Там само, с. 32-33).

Під духовним розвитком особистості розуміють процес індивідуально- особистісного залучення до духовної культури суспільства, оволодіння загальнолюдськими, соціокультурними, національними цінностями й досвідом людства в процесі духовно -практичної діяльності та самостійного розвитку кожної особи (Щербіна, 2016, с. 287). Духовний розвиток особистості передбачає насамперед самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення. Це постійна робота над собою, прагнення до здобуття нових знань, позитивне мислення та доброзичливе ставлення до людей. Рушійними силами духовного розвитку особистості науковці вважають духовні потреби. Г. Груць (2013) зазначає, що вони «реалізуються у духовній діяльності, завдяки якій вищі загальнолюдські цінності стають особистісно значущими для людини. У цьому полягає взаємозв'язок потреб і цінностей, який у багато чому визначає розвиток духовної культури особистості» (с. 124).

Гармонійному духовному розвитку сприяє спілкування з природою, з тваринами, з різними видами мистецтва. Саме у мистецтві, стверджує Г. Груць (2013), «акумульований багатогранний соціокультурний духовний досвід людства й духовно-творчий потенціал, узагальнене вираження конкретно-історичного характеру світосприйняття й ставлення людини до світу» (с. 129).

Важливим є не тільки задоволення своїх особистих духовних потреб, але й участь у духовному житті суспільства. Концертно-виконавська діяльність дозволяє майбутнім фахівцям у галузі мистецької освіти долучати учнівську молодь та інші верстви населення до кращих надбань духовної культури, реалізовуючи тим самим просвітницьку функцію музичного мистецтва. Водночас, це сприяє духовному розвитку самих студентів, інтегрує їх діяльність у мистецьке духовне життя суспільства.

Концертно-виконавська діяльність може здійснюватися здобувачами освіти на рівні кафедри, факультету, всього закладу вищої освіти; на місцевому, обласному, всеукраїнському або міжнародному рівнях. До різновидів цієї діяльності можна віднести: сольне інструментальне та вокальне виконання музичних творів, акомпанування, виступи у складі інструментальних або вокальних ансамблів, виступи в якості учасників або диригентів оркестрових і хорових колективів. Форми концертно - виконавської діяльності можуть бути дуже різноманітними: тематична лекція-концерт, музична бесіда, музично-літературна композиція, музична вітальня, музична вікторина, різні конкурси та фестивалі тощо. М. Скуратовська (2020) підкреслює, що «цей вид діяльності є складною системою знань, умінь, навичок, компетентностей, пов'язаних з пізнанням різних музичних явищ, внутрішніх закономірностей музики та її функціонування» (с. 62).

Багаторічний досвід роботи у закладі вищої освіти дозволив нам виділити найбільш типові недоліки студентів при здійсненні концертно- виконавської діяльності у період навчання та проходження різних видів педагогічної практики. Серед таких недоліків: недостатня кількість якісно підготовленого виконавського репертуару, розрахованого на сприйняття учнів різного шкільного віку; надання переваги тільки одному виду виконавської діяльності, в якому студент почуває себе найбільш впевнено; надмірне хвилювання під час прилюдних виступів, зумовлене невмінням керувати своїм емоційним станом; невміння органічно поєднати словесну та виконавську інтерпретацію музичних творів; недостатня сформованість навичок педагогічної імпровізації під час аналізу музичних творів з учнями; недостатня сформованість навичок командної роботи під час організації спільних концертів на базах практики; невміння оперативно вирішувати технічні проблеми, які інколи можуть виникнути під час здійснення концертно-виконавської діяльності у дистанційній формі.

Подолати ці недоліки можливо завдяки професійно спрямованому викладанню виконавських музичних дисциплін та тісної співпраці з методистами, які керують педагогічною практикою. При цьому варто дотримуватися ряду умов, які сприятимуть ефективній організації концертно-виконавської діяльності здобувачів вищої освіти. До таких умов ми віднесли: розвиток спонукальних мотивів до здійснення концертно - виконавської діяльності; постійне поглиблення знань щодо особливостей виконавської підготовки майбутнього фахівця; постійне вдосконалення рівня виконавської майстерності; розширення та збереження виконавського музичного репертуару; розвиток конструктивних, комунікативних та організаційних умінь; активізацію самостійності та творчих здібностей; регулярне залучення до різних видів концертно-виконавської діяльності; здійснення спільної концертно-виконавської діяльності викладачів і студентів; формування навичок творчої командної робити під час організації концертних виступів; запровадження нових форм концертно - виконавської діяльності в умовах уведення в Україні воєнного стану.

Зупинимося детальніше на останній з вищезазначених умов. 24 лютого 2022 року російські загарбники здійснили віроломну військову агресію проти України і з 28 лютого всі вітчизняні заклади вищої освіти були змушені на деякий час призупинити навчальний процес. Але вже з 14 березня у багатьох з них він був відновлений у дистанційній формі. Представники освітянської спільноти розуміли, що після перемоги над ворогом нашій державі потрібно буде багато висококваліфікованих фахівців для відбудови різних галузей виробництва та подальшого розвитку вітчизняної культури.

Введення в Україні воєнного стану зумовило необхідність запровадження нових форм здійснення концертно-виконавської діяльності. Адже деякі здобувачі освіти виїхали за кордон; багато хто залишився в Україні, але проживав територіально далеко від закладу вищої освіти і в умовах воєнного стану не міг вчасно долучитися до концертно - виконавської діяльності в оффлайн режимі. В цих умовах студенти потребували й певної психологічної підтримки з боку викладачів. Саме тому на даний час переважна більшість концертних виступів майбутніх педагогів-музикантів відбувається дистанційно. Насамперед, це можуть бути онлайн концерти або музично -просвітницькі виховні заходи для учнів у період дистанційного проходження різних видів практики. Такі виступи зазвичай проводяться на платформах дистанційного навчання Zoom або Google Meet. Під час онлайн виступу студенти можуть демонструвати учням свої концертні номери у відеозапису або у «живому» виконанні.

Також набули популярності різноманітні виконавські флешмоби та творчі проєкти на підтримку Збройних сил України, що презентуються в соціальних мережах YouTube, Facebook, Instagram, TikTok та ін. Здобувачі вищої музично-педагогічної освіти можуть вдосконалювати свою виконавську майстерність шляхом участі у дистанційних всеукраїнських і міжнародних конкурсах та фестивалях. Водночас, за можливості дотримання існуючих норм безпеки, студенти продовжують виступати на різних оффлайн концертах для дитячої і дорослої аудиторії переселенців та інших верств населення. Багато таких концертів носять благодійний характер.

Наведемо деякі приклади організації колективом кафедри музики ЧНУ ім. Ю. Федьковича різних форм концертно-виконавської діяльності здобувачів освіти в умовах воєнного стану.

Протягом березня-травня 2022 року студентами кафедри музики в рамках проходження різних видів педагогічної практики була проведена низка дистанційних концертних виступів для учнів базових ЗЗСО. Зокрема, здобувачі освіти 1 курсу провели два уроки-концерти у Чернівецькому ліцеї №7 з нагоди Дня матері та тематичний концерт «Україна у моєму серці» у Чернівецькому ліцеї №13. Студенти 2 курсу підготували музично - літературну композицію «Чарівний світ музики» для учнів Чернівецького ліцею №5 «Оріяна» та тематичний концерт «Музика крізь віки» для учнів Чернівецького ліцею №10. Студенти 4 курсу на базі Чернівецького ліцею №10 провели позакласні виховні заходи у формі музичних бесід, присвячені творчості відомого буковинського композитора Кароля Мікулі та 180-річному ювілею від дня народження Миколи Лисенка. Під час усіх цих виступів практиканти у власному виконанні демонстрували школярам кращі зразки вітчизняної та світової музики, доповнювали словесний виклад матеріалу яскравими презентаціями, залучали дітей до активного обговорення прослуханих музичних творів.

9 квітня 2022 року студенти та викладачі кафедри музики взяли участь у Науковому пікніку, організованому університетом для дітей-переселенців і всіх мешканців міста Чернівці. Цей захід відбувався в оффлайн режимі. Здобувачі музично-педагогічної освіти в інтерактивній формі гідно презентували свою спеціальність, а також виконали для відвідувачів багато авторських і народних українських пісень.

Студентський дівочий хор «Anima» (керівник - Відмінник освіти України, учитель-методист, асистент кафедри музики Алла Зубчук) взяв участь у II Міжнародному фестивалі мистецтв «Лютий Фест», що дистанційно проходив у м. Харкові 28 лютого 2022 року, та став володарем «Гран-прі» у номінації «Вокал» (Кліп). Студентський мішаний хор «Резонанс» (керівник - Заслужений діяч мистецтв України, кандидат педагогічних наук, професор Ольга Чурікова-Кушнір) 20-21 травня 2022 року дистанційно взяв участь у IV Міжнародному конкурсі хорової музики «SARBATOAREA CORULUI», який проходив у м. Бельци (Молдова), та став володарем «Гран-прі».

Учасники мішаного хору «Резонанс» разом із своїм керівником Ольгою Чуріковою-Кушнір підготували декілька творчих виконавських проектів, які потім презентували у різних соціальних мережах. Зокрема, здобувачі освіти взяли участь у всеукраїнському флешмобі «Ми проти війни!» та створили креативний відеоролик, в якому закликали усі країни світу підтримати Україну, виконавши на завершення студентський гімн «Gaudeamus». Студенти також стали ініціаторами флешмобу «#Усі_МолимосяЗаУкраїну» та підготували для нього відеокліп хорового виконання твору М. Лисенка «Молитву за Україну». До відзначення 18 травня Всесвітнього Дня вишиванки учасники хору підготували ще один відеокліп, в якому виконали гімн нашої держави. Спільна підготовка таких творчих робіт сприяла згуртованості хорового колективу, розвитку духовного потенціалу його учасників.

25 травня 2022 року в рамках започаткованого на кафедрі музики проекту «Мистецька ліра Буковини» у Чернівецькому Центрі культури

«Вернісаж» відбувся великий благодійний концерт фортепіанної та вокальної музики «З Буковиною в серці», присвячений пам'яті Кароля Мікулі. В цьому заході, який проводився на підтримку Збройних сил України, взяли участь як студенти, так і викладачі кафедри музики. Виконання концертних номерів доповнювалося яскравою презентацією та цікавої розповіддю ведучих про творчий шлях композитора та образний зміст його творів.

Ще одним яскравим прикладом спільної концертно-виконавської діяльності стала участь Заслуженої артистки України, доцента кафедри музики Ірини Стиць-Куліковської та здобувачки освіти 1 курсу Аліни Чечул у благодійних концертах, організованих 19-23 травня 2022 року Союзом українців в Румунії у чотирьох найбільших містах цієї країни. Зібрані на цих концертах кошти були передані на потреби нашої армії та українських біженців, які зараз перебувають у Румунії.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Духовний розвиток студентської молоді є одним із найважливіших завдань сучасної вищої освіти. Це є особливо актуальним в умовах продовження повномасштабної збройної агресії Росії проти нашої держави. Ми щиро віримо у духовну силу нашого народу та беззаперечну перемогу України над підступним ворогом. Закладам вищої музично-педагогічної освіти необхідно у цей нелегкий час підготувати висококваліфікованих фахівців, які в подальшому стануть справжніми бійцями мистецького фронту та будуть сприяти формуванню духовної культури української нації. Ефективним засобом духовного розвитку здобувачів вищої освіти ми вважаємо концертно-виконавську діяльність, адже вона не тільки сприяє розвитку виконавської майстерності і педагогічних здібностей студентів, але й формує їх ціннісні орієнтації, патріотичні почуття та національну самосвідомість. Подальші наукові дослідження можуть бути спрямовані на виявлення потенціалу конкретних фахових музичних дисциплін щодо формування духовної культури студентської молоді, на розробку методики поетапної підготовки здобувачів вищої освіти до здійснення концертно - виконавської діяльності.

Література

1. Білоус О. Духовний розвиток студентської молоді. Молодь і ринок, 2018. №5. С. 97-100.

2. Груць Г. М. Основи формування духовної культури студентської молоді. Науковий вісник Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка, 2013. Вип 1. С. 122-131. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2013_1_25 (дата звернення: 03.06.2022).

3. Жигінас Т. В. Методика підготовки майбутніх учителів музики до концертно- освітньої діяльності : навч.-метод. посіб. Київ: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2014. 178 с.

4. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ: Освіта України, 2008. 274 с.

5. Психологічний словник / авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова; ред. Н. А. Побірченко. Київ: Науковий світ, 2007. 274 с.

6. Скуратовська М. О. Концертно-виконавська діяльність у фаховій підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. №5. С. 60-65.

7. Щербіна С. М. Духовний розвиток та формування духовної культури особистості - найважливіші завдання сучасної освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах. Запоріжжя: КПУ, 2016. Вип. 50. С. 283-291.

1. Bilous, O. (2018). Dukhovnyi rozvytok studentskoi molodi. [Spiritual development of student youth]. Youth and market, 5, 97-100 (ukr).

2. Hruts, H. M. (2013). Osnovy formuvannia dukhovnoi kultury studentskoi molodi. [The bases of formation of the spiritual culture of student youth]. Naukovyi visnyk Kremenetskoho oblasnoho humanitarno-pedahohichnoho instytutu im. Tarasa Shevchenka. Senia: Pedahohika, 1, 122-131. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkogpth_2013_1_25 (date of appeal: 3.06.2022) (ukr).

3. Zhyhinas, T. V. (2014). Metodyka pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzyky do kontsertno-osvitnoi diialnosti: navch.-metod. posib. [Preparation methodology of future music teachers for concert and educational activities: training manual], 178. Kyiv: NPDU (ukr).

4. Padalka, H. M. (2008). Pedahohika mystetstva (Teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin). [Art pedagogics (Theory and methods of teaching art disciplines): training manual], 274. Kyiv: Osvita Ukrainy (ukr).

5. Syniavskyi, V. V., Serhieienkova, O. P. (2007). Psykholohichnyi slovnyk [PsychologicalDictionary], 274. N. A. Pobirchenko (Ed.). Kyiv: Naukovyi svit (ukr).

6. Skuratovska, M. O. (2020). Kontsertno-vykonavska diialnist u fakhovii pidhotovtsi maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva. [Concert and performance activity in the professional training of future music teachers]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University, 5, 60-65 (ukr).

7. Shcherbina, S. M. (2016). Dukhovnyi rozvytok ta formuvannia dukhovnoi kultury osobystosti - naivazhlyvishi zavdannia suchasnoi osvity. [Spiritual development and spiritual formation of cultural identity is the most important task of modern education]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnikh shkolakh. Zaporizhzhia: KPU, 50, 283-291 (ukr).

Размещено на Allbest.ru