Дистанційне навчання як дієвий інструмент управлінської освіти

Асинхронне навчання можна розглядати як форму самоосвіти, що вимагає цілої низки умінь та навичок, особистісних якостей студента. Використання даного режиму має значний освітній потенціал, адже надає можливості досягти важливого системного завдання сучасної освіти - не лише забезпечити майбутнього фахівця системою знань, але й сформувати здатність до самоосвіти впродовж усього життя. Враховуючи зазначені переваги та обмеження, доцільно застосовувати поєднання синхронного та асинхронного режимів під час дистанційного навчання.

Отже, подальший розвиток новітніх цифрових технологій, спрямований на реалізацію моделей адаптивного, персоналізованого, саморегулюючого навчання, спрямованого на формування професійних компетентностей, орієнтованих на актуальні потреби ринку праці.

Вже сьогодні існує широка комерційна пропозиція технологій: newton, технологія адаптивного навчання Smart Sparrow [35], OLI (на базі спільного проекту університетів Stanford та Carnegie Mellon University) тощо. Вибір інноваційних технологічних продуктів часто здійснюється на користь великих гравців міжнародного ринку. Саме вони визначають тенденції розвитку технологій навчального процесу у вищій школі і вищої освіти в цілому [36].

Розробка і впровадження широкого ряду цифрових інновацій, зумовили появу нових форм та методів організації навчального процесу в он-лайн та змішаному форматах, які еволюціонізували в сучасних умовах у єдиний цифровий підхід до організації навчального процесу.

Таким чином, впровадження сучасних технологій дистанційного навчання, сучасних методик організації навчального процесу у вищих навчальних закладах дозволяє здійснити оновлення змісту, форм і методів навчання відповідно до сучасних суспільних потреб в інноваційному розвитку; індивідуалізувати процес навчання з урахуванням потреб здобувачів вищої освіти, оптимізувати весь процес навчання.

Заклади вищої освіти, які надають послуги дистанційного навчання, мають програмно-технічне забезпечення, але новітні діджитал-технології вимагають оновлення зазначеного забезпечення і матеріальної бази, аби надати можливість адаптації віртуальної і доповненої реальності, системи штучного інтелекту, Інтернет-речей, природних користувацьких інтерфейсів та ін. [37].

Сьогодні поки що не всі заклади вищої освіти забезпечені широкосмуговим якісним доступом до Інернет-мережі, в першу чергу це заклади, віддалені від обласних центрів та великих міст. Значна кількість міст країни не обладнана волоконно-оптичним кабелем, що сповільнює розвиток широкосмугового якісного доступу [38]. Тому дане питання є вельми актуальним для вишів.

Впровадження дистанційної освіти в Україні, організація якісної фахової підготовки різних кваліфікаційних напрямів ґрунтується на відповідній нормативно-законодавчий основі. Але вітчизняні викладачі визначають ряд перешкод у розвитку дистанційного навчання: в першу чергу йдеться про відсутність їхнього бажання і матеріальної зацікавленості, невідповідність комп'ютерних навичок та належної комп'ютерної грамотності, багато фахівців має упередженість щодо технологічних інновацій.

Водночас вони докладають зусиль у модернізації національної освітньої системи у відповідності до вимог сучасних стандартів та потреб інтеграції у світовий освітній простір, продовжуючи впровадження сучасних технологій дистанційного навчання. Саме тому активна взаємодія розробників програмних продуктів дистанційного навчання, методистів дистанційної освіти та викладачів вищої школи є вельми перспективним напрямом розвитку дистанційного навчання у закладах національної вищої освіти.

Сьогодні українські заклади вищої освіти самостійно організовують надання дистанційних послуг, залучаючи державні і спонсорські кошти, гранти, студентську плату за навчання, що має негативний вплив на темпи впровадження дистанційної форми навчання [39].

Одним з перспективних напрямів розвитку дистанційного навчання в країні є співробітництво ЗВО та комерційних структур у сфері корпоративного навчання. Подібна співпраця може стати додатковим джерелом фінансування, у т.ч. і для організації ефективного навчання. Закладами вищої освіти приділяється значна увага питанню кадрового забезпечення навчання на відстані: ними створюються спеціалізовані підрозділи дистанційного навчання; до штату вводяться посади, функціональними обов'язками яких є надання інформаційної підтримки у навчальному процесі, організуються підготовчі курси з оволодіння дистанційних навчальних технологій студентами і викладачами. Але рівень кадрового забезпечення поки що є недостатнім: чисельність фахівців із забезпечення процесу навчання, які освоїли технології дистанційного навчання, становить 2,3 ос. на тисячу студентів. Саме тому підготовка освітніх фахівців-дистанційників зостається в країні перспективним напрямом розвитку дистанційного навчання.

Розробка дистанційних курсів ускладнює взаємодію «викладач-технічний фахівець», відволікає значний час на створення контенту якісного рівня, саме тому крім якісної підготовки таких викладачів, актуальним є побудова платформ з інтуїтивно-програмним інтерфейсом для створення дистанційних курсів, які будуть підтримувати поширення якісних програм для організації процесу дистанційного навчання. Тільки за умов освоєння відповідних методик викладачами, вони зможуть опанувати новітні технології - Інтернет-речей, віртуальну і доповнену реальність, систему штучного інтелекту, створювані природні користувацькі інтерфейси та ін. Підтримка новітніх технологій дистанційного навчання вимагає організації відповідних інформаційних ресурсів і навчально-методичних розробок. За останнє десятиліття набуло широкого поширення масових відкритих дистанційних курсів.

В Україні вони були створені Проблемною лабораторією дистанційного навчання НТУ України «Харківський політехнічний інститут», КНУ ім. Тараса Шевченка, Луганським держінститутом культури і мистецтв [40]. 2014 року були впроваджені відкриті безкоштовні онлайн-курси на платформі Prometheus, курс якої «Критичне мислення для освітян» закінчили понад 51%. Це значно вищий відсоток успішності, ніж окремого масового онлайн-курсу Гарварду чи Массачусетського технологічного інституту [41].

Зараз масові онлайн-курси надають можливість отримання магістерського ступеню найпрестижніших світових університетів. Потужний провайдер США Coursera запропонував лінію магістерських програм, залучивши до партнерства провідні світові університети.

Мікромагістерьскі програми, створені Колумбійським університетом, Університетом Берклі та ін. закладами, надають можливість розпочати навчання за магістерською програмою із наступним вступом до університету, і завершити навчання в офлайн. Для закладів вищої освіти України зазначені ініціативи є перспективними у розвитку дистанційного навчання.

Не можна оминути увагою активний процес формування освітньо-інноваційних тенденцій, який сьогодні спостерігається: мобільне навчання, яке прогнозується найближчої перспективи стати галузевим стандартом, за яким кожний здобувач матиме можливість доступу в освітній інтерактивний мобільний додаток; мікронавчання - навчальний процес рівня «віч-на-віч» та з відкритим он-лайн доступом широкому зацікавленому колу; інклюзивне картування, за якого здобувачі освіти через геопросторові технології та картування матимуть можливість складання цифрової карти власних знань і якою зможуть здійснювати обмін, вивчати карти інших, що в значному ступені сприятиме доступності освіти для всіх

бажаючих, незалежно від наявних особливих освітніх потреб; розширена реальність уможливить ідентифікацію відповідної особи віртуального середовища і зробить навчання більш персоналізованим.

Щодо подальшого освітнього розвитку в Україні - впровадження новітніх напрямів можливе за узгодження спільних дій усіх причетних до вищої освіти та зацікавлених у адаптації закладів до процесу підвищення технологічного рівня і трансформації навчального простору в цілому. Дистанційним є навчання, при якому використовуються Інтернет-технології, а викладачі і студенти в будь-який час можуть підтримувати телекомунікаційний зв'язок. Саме таке індивідуальне оперативне спілкування є основним принципом навчання на відстані.

З метою підвищення ефективності дистанційного навчання використовуються різноманітні навчальні форми і методи, інноваційні освітні технології, здійснюється персоналізація навчального процесу. Дистанційне навчання є об'єктивною реальністю та оптимальною формою навчання, яке виявило свою дієздатність і під час карантинних подій.

Не варто недооцінювати дистанційну освіту, яку окремі фахівці відносять до, так званої, підривної інновації для вищої школи, покликанням якої є вдосконалення, модернізування існуючих освітніх систем і процесів. Завдяки своїй технологічній новизні та бізнес-моделі підривні інновації змінюють освітній ринок аж до його завоювання. Відбувається це зменшенням ціни, розширенням доступу, підвищенням комфортності отримання освітніх послуг і знаходженням іншої цільової аудиторії.

Фахівці Бостонського університету взагалі вважають, що вже зараз університетам необхідно сповна скористатися підривним потенціалом масового відкритого навчання, оскільки «існує явна необхідність у нових біснес-моделях та інноваціях у вищій освіті для подолання труднощів соціальних і економічних змін у подальшому» [42].

Висновки

Отже, дистанційне навчання долає територіальний фактор нерівності в доступі до якісної вищої освіти. Важливість компетенцій дистанційного навчання у глобалізованому світі є необхідною умовою для здобуття конкурентоспроможних знань.

Використання значного інформаційного ресурсу забезпечує інноваційний розвиток суспільства і освіти в цілому. Широке впровадження дистанційного навчання в Україні потребує вирішення комплексу завдань: організаційного, фінансового, матеріально-технічного, кадрового та ін. з урахуванням специфіки дистанційного навчання та популяризації дистанційної освіти у всіх навчальних напрямах.

Література

1. Романовський О.Г., Квасник О.В., Мороз В.М., Підбуцька Н.В., Резнік С.М., Черкашин А.І., Шаповалова В.В. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної освіти навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології та засоби навчання. 2019. Т. 74. № 6. 37 с.

2. Чусова О.М., Ваколя З.М., Чейпеш І.В. Педагогічні основи дистанційного навчання. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 80. Т. 2. 2021. С. 167-170. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3481.

3. Морзе Н.В., Глазунова О. Г. Критерії якості електронних навчальних курсів, розроблених на базі платформ дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті. 2009. № 4. С. 63-75.

4. Українська наукова інтернет-спільнота. Блог української наукової інтернет-спільноти. URL: http://www.nauka-online.orgnnauka-.

5. Федушко С.С., Мельник Д.В., Сєров Ю.О. Використання веб-спільнот для організації комунікації українських науковців. Східно-Європейський журнал передових технологій. 2012. № 2/2 (56). С. 70-72.

6. Довідник навчальних закладів. URL: https://abiturients.info/uk.

7. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний, європейський та національний виміри змін: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (20-21 квітня 2021року, м. Суми). Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2021. 304 с.

8. Дистанційне навчання. URL: http://dist.krok.edu.ua.

9. Пріоритетні напрями наукових досліджень НАПН України за 2018-2020 рр. URL: http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/1315/.

10. Спірін О.М., Лупаренко Л.А. Досвід використання програмної платформи Open Journal Systems для інформаційно-комунікаційної підтримки науково-освітньої діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 61. Вип. 5. С. 196-218. URL: http://www.ubis-nbuv.gov.ua/cgi.

11. Covid-19 та дистанційне навчання у закладах вищої освіти: аналітичний огляд наукових публікацій з міжнародних видань. URL: https://nubip.edu.ua/node/79877.

12. Освітній портал. URL: https://lib.if.ua/publish2008/1217424966.html.

13. Роберт І.В. Теория и методика информатизации образования (психолого-педагогический и технологический аспекты), 2-е изд. доп.: монография. Москва: ИИО РАО. 2008. 274 с.

14. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева В.М., Петров А.Е. Современные педагогические и информационные технологи в системе образования: учеб. пособ. для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / под. ред. Е.С. Полат. 4-е изд., стер. М.: «Академия». 2009. 272 с.

15. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України № 446 від 25.04.2013 р. Редакція від 16.10.2020, 0703-13.

16. Освітній портал: Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/17337/1/konferencija_.pdf.

17. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. СПб.: Питер. - 2004. 541 с.

18. Биков В.Ю., Гриценчук О.О., Жук Ю.О. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: кол. монографія. Київ: Атіка. 2015. С. 77-140.

19. Кучеренко Н. Дистанційне навчання як виклик сучасної університетської освіти: філософсько-правовий вимір. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія : Юридичні науки. 2018. № 906. С. 34-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2018_20_8.

20. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання. Умови застосування. Дистанційний курс. 3-е вид. Харків: НТУ «ХПІ». Торсінг. 2002.320 с.

21. Шуневич Б.І. Викладання. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2002. № 5. С.45-50.

22. Герасименко І.В. Використання технологій дистанційного навчання в підготовці майбутніх бакалаврів комп'ютерних наук. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. № 3 (41) URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view.

23. Фіцула М.М. Педагогіка: нав. посіб. для студентів вищих педагогічних закладів освіти. Київ: Академія. 2002. 528 с.

24. Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник. Київ: Либідь. 2002. 560 с.

25. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. Москва: Высшая школа, 1986. 368(1). URL: http://www.biblioclub.ru/index.php?page=book&id=88045.

26. Прибилова В.М. Проблеми та переваги дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України. Проблеми сучасної освіти, 2013. Вип. 4. С. 27-36.

27. Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів: навч. посібн. Київ: ДУТ. 2014. 140 с.

28. Дистанційне навчання як сучасна освітня технологія: матеріали міжвузівського вебінару (м. Вінниця, 31.03.2017 р.) / відп. ред. Л.Б. Ліщинська. Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2017. 102 с. URL: http://www.vtei.com.ua/images/VN/31_03.pdf.

29. Проблеми впровадження дистанційної освіти в Україні. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1031.

30. Дистанційне навчання в глобалізованому світі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2021. 101 с.

31. Літлфілд Дж. 10 причин вибору онлайн-освіти. URL: http://distancelearn.about.eom/od/distancelearning101/t p/10-Reasons-to-Choose-Online-Education.htm.

32. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації. Шлях освіти. 2012. № 4 (46). С. 38-41.

33. МоосМоос. Ніщо не зупинить невпинного маршу. URL: http://www.moocmooc.com/.

34. Центр дистанційного навчання Університет економіка та права «КРОК». URL: https://www.krok.edu.ua/ua/pro-krok/pidrozdili/navchalni/tsentr-distantsijnogo-navchannya.

35. Інформаційний ресурс. URL: https://www.smartsparrow.com/.

36. Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка вищої школи: національний, європейський та глобальний контексти: навч. посібн. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка. 2021. 319 с.

37. Заболоцький А.Ю. Сучасний стан дистанційного навчання у ВНЗ України. Вісник Дніпропетровського ун-ту ім. А. Нобеля. «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2016. № 2 (12). С. 19-23.

38. Дубов Д.В., Ожеван М.А. Широкосмуговий доступ до мережі Інтернет, як важлива передумова інноваційного розвитку України: аналітична доповідь. Київ: НІСД. 2013.

39. Шаран Р.В. Провідні тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні. Зб. наук. праць Хмельницького ін-ту соціальних технологій Університету «Україна». 2012. № 5. С. 220-224.

40. Воронкін О.С. Розвиток комп'ютерних технологій підтримки навчання студентів вищих навчальних закладів України (друга половина 50-х - початок 90-х років ХХ ст.). Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. № 39 (1). С. 17-45.

41. Капустинська Т. Всі в курсі: як онлайн-освіта Prometheus робить дива для півмільйона українців. URL: https://platfor.ma/topics/people/vsi-v-kursi-yak-onlajn-osvita-prometheus-robyt-dyvo-dlya-pivmiljona-ukrayintsiv/.

42. Юань Ли МООК и открытое образование: Белая книга. URL: http://elib.umsa.edu.Ua/bitstream/umsa/16038/1/Nepora da_Ocinka.pdf.

References

1. Romanovskyi, O.H. Kvasnyk, O.V. Moroz, V.M. Pidbutska, N.V. Reznik, S.M. Cherkashyn, A.I. and Shapovalova, V.V. (2019), “Development factors and directions for improving distance education in the higher education system of Ukraine”, Informatsiini tekhnolohii ta zasoby navchannia, part 74, № 6. 37 p.

2. Chusova, O.M. Vakolia, Z.M. and Cheipesh, I.V. (2021), “Pedagogical foundations of distance learning”, Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, vol. 80, part 2, pp. 167-170, retrieved from: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3481.

3. Morze, N.V. and Hlazunova, O.H. (2009), “Quality criteria of electronic training courses developed on the basis of distance learning platforms”, Informatsiini tekhnolohii v osviti, № 4, pp. 63-75.

4. “Ukrainian scientific Internet community. Blog of the Ukrainian scientific Internet community”, retrieved from: http://www.nauka-online.orgnnauka-.

5. Fedushko, S.S. Melnyk, D.V. and Sierov, Yu.O. (2012), “The use of web communities to organize the communication of Ukrainian scientists”, Skhidno-Yevropeiskyi zhurnal peredovykh tekhnolohii, № 2/2 (56), pp. 70-72.

6. Directory of educational institutions (2022), retrieved from: https://abiturients.info/uk.

7. Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi, yevropeiskyi ta natsionalnyi vymiry zmin [Innovative development of higher education: global, European and national dimensions of change], materialy VII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Materials of the VII International Scientific and Practical Conference], SumDPU im. A.S. Makarenka, Sumy, 304 p.

8. Distance Learning (2022), retrieved from: http://dist.krok.edu.ua.

9. Priority areas of scientific research of the National Academy of Sciences of Ukraine for 20182020 (2022), retrieved from: http://naps.gov.ua/ua/press/announcements/1315/.

10. Spirin, O.M. and Luparenko, L.A. (2017), “Experience in using the Open Journal Systems software platform for information and communication support of scientific and educational activities”, Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, part. 61, vol. 5, pp. 196-218, retrieved from: http://www.hbis-nbuv.gov.ua/cgi.

11. Covid-19 and distance learning in institutions of higher education: an analytical review of scientific publications from international publications (2022), retrieved from: https://nubip.edu.ua/node/79877.

12. Educational portal (2022), retrieved from: https://lib.if.ua/publish2008/1217424966.html.

13. Robert, I.V. (2008), Teoriya i metodika informatizatsii obrazovaniya (psihologo-pedagogicheskiy i tehnologicheskiy aspektyi) [Theory and methodology of informatization of education (psychological-pedagogical and technological aspects)], ІІО RAO, Moscow, Russia, 274 p.

14. Polat, E.S. Buharkina, M.Yu. Moiseeva, V.M. and Petrov, A.E. (2009), Sovremennyie pedagogicheskie i informatsionnyie tehnologi v sisteme obrazovaniya [Modern pedagogical and information technologies in the education system], Akademia, Moscow, Russia, 272 p.

15. The Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine “On the approval of the Regulation on distance learning”, № 446 від 25.04.2013 р.

16. Educational portal: Distance education in modern educational activity (2022), retrieved from: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/17337/1/konferencija_.pdf.

17. Khutorskoi, A.V. (2004), Praktykum po dydaktyke y sovremennum metodykam obuchenyia [Workshop on didactics and modern teaching methods], Piter, SPb, Russia, 541 p.

18. Bykov, V.Yu. Hrytsenchuk, О.O. and Zhuk, Yu.O. (2015), “Distance learning in Europe and the USA and prospects for Ukraine”, Informatsiine zabezpechennia navchalno-vykhovnoho protsesu: innovatsiini zasoby i tekhnolohii [Information support of the educational process: innovative tools and technologies], Atika, Kyiv, Ukraine, pp. 77-140.

19. Kucherenko, N. (2018), “Distance learning as a challenge of modern university education: philosophical and legal dimension”, Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia: Yurydychni nauky, № 906, pp. 34-40, retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2018_20_8.

20. Kukharenko, V.M. (2002), Dystantsiine navchannia. Umovy zastosuvannia. Dystantsiinyi kurs [Distance Learning. Terms of use. Distance course], NTU «KhPI». Torsinh, Kharkiv, Ukraine, 320 p.

21. Shunevych, B.I. (2002), “Teaching”, Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity, № 5, pp. 45-50.

22. Herasymenko, I.V. (2014), “The use of distance learning technologies in the preparation of future bachelors of computer sciences”, Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, № 3 (41), retrieved from: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view.

23. Fitsula, M.M. (2002), Pedahohika [Pedagogy], Akademia, Kyiv, Ukraine, 528 p.

24. Yahupov, V.V. (2002), Pedahohika [Pedagogy], Lybid, Kyiv, Ukraine, 560 p.

25. Kupisevich, Ch. (1986), Osnovyi obschey didaktiki [Basics of general didactics], Vyisshaya shkola, Moscow, Russia, retrieved from: http://www.biblioclub.ru/index.php?page=book&id=88 045.

26. Prybylova, V.M. (2013), “Problems and advantages of distance learning in higher educational institutions of Ukraine”, Problemy suchasnoi osvity, vol. 4, pp. 27-36.

27. Vyshnivskyi, V.V. Hnidenko, M.P. Haidur, H.I. and Ilin, O.O. (2014), Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia. Stvorennia elektronnykh navchalnykh kursiv ta elektronnykh testiv [Organization of distance learning. Creation of electronic training courses and electronic tests], DYT, Kyiv, Ukraine, 140 p.

28. Dystantsiine navchannia yak suchasna osvitnia tekhnolohiia [Distance learning as a modern educational technology], VTEI KNTEU, Vinnytsia, Ukraine, 102 p.

29. Problems of implementing distance education in Ukraine (2022), retrieved from: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1031.

30. Dystantsiine navchannia v hlobalizovanomu sviti [Distance learning in a globalized world], Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, Kyiv, Ukraine, 101 p.

31. Littlefield J. 10 Reasons to Choose OnlineEducation (2022), retrieved from: http://distancelearn.about.com/od/distancelearning101/t p/10-Reasons-to-Choose-Online-Education.htm.

32. Klokar, N. (2012), “Methodological foundations of the introduction of distance learning in the system of professional development”, Shliakh osvity, № 4 (46), pp. 38-41.

33. MoocMooc (2022), “Nothing will stop the relentless march”, retrieved from: http://www.moocmooc.com/.

34. Distance learning center of the "KROK" University of Economics and Law (2022), retrieved from: https://www.krok.edu.ua/ua/pro-krok/pidrozdili/navchalni/tsentr-distantsijnogo-navchannya.

35. Information resource (2022), retrieved from: https://www.smartsparrow.com/.

36. Sbruieva, A.A. (2021), Porivnialna pedahohika vyshchoi shkoly: natsionalnyi, yevropeiskyi ta hlobalnyi konteksty [Comparative higher education pedagogy: national, European and global contexts], SumDPU im. A.S. Makarenka, Sumy, Ukraine, 319 p.

37. Zabolotskyi, A.Yu. (2016), “The current state of distance education in Ukrainian universities”, Visnyk Dnipropetrovskoho un-tu im. A. Nobelia. «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky, № 2 (12), pp. 1923.

38. Dubov, D.V. and Ozhevan, M.A. (2013), Shyrokosmuhovyi dostup do merezhi Internet, yak vazhlyva peredumova innovatsiinoho rozvytku Ukrainy [Broadband access to the Internet as an important prerequisite for the innovative development of Ukraine], NICD, Kyiv, Ukraine.

39. Sharan, R.V. (2012), “Leading trends in the development of distance education in Ukraine”, Zb. nauk. prats Khmelnytskoho in-tu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina», № 5, pp. 220-224.

40. Voronkin, O.S. (2014), “The development of computer technologies to support the learning of students of higher educational institutions of Ukraine (the second half of the 1950s - the beginning of the 1990s of the 20th century)”, Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, № 39 (1), pp. 17-45.

41. Kapustynska, T. (2022), “Everyone is aware: how Prometheus online education works wonders for half a million Ukrainians”, retrieved from: https://platfor.ma/topics/people/vsi-v-kursi-yak-onlajn-osvita-prometheus-robyt-dyvo-dlya-pivmiljona-ukrayintsiv/.

42. Yuan, Ly (2022), “MOOCs and open education. White paper”, retrieved from: http://elib.umsa.edu.ua/bitstream/umsa/16038/1/Nepora da_Ocinka.pdf.

Размещено на Allbest.ru