Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу

В.В. Безлюдна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов

Ю.Ю. Казак, аспірантка

Анотація

У статті визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на засадах акмеологічного підходу. Актуальність наукового пошуку виявляється в стрімких змінах у суспільстві, які вимагають від фахівців знання іноземної мови. Дослідження поняття «педагогічні умови» базується на умовах його виникнення, функціонування, еволюції й оптимізації. Визначено та деталізовано чинники акмеологічного середовища закладу вищої освіти. Охарактеризовано доцільність упровадження акмеологічного підходу в освітню діяльність. Досліджено складне та багатовимірне акмеологічне середовище закладу вищої освіти з точки зору підгрунтя для професійного розвитку майбутнього вчителя. На основі аналізу наукової літератури та власного досвіду авторів обгрунтовано термін «мотивація досягнень», як необхідну передумову підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу. Роз'яснено сутність та необхідність набуття ключових компетентностей та вмінь, визначених для загальноєвропейського освітнього простору, зосереджено увагу на релевантних для них групах компетентностей з точки зору акмеологічного підходу до підготовки майбутніх учителів німецької мови. Обгрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови у закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу: створення акмеологічного середовища; мотивація майбутніх вчителів німецької мови на досягнення; сприяння проєктуванню індивідуальної освітньої траєкторії й траєкторії особистісного розвитку; розвиток здатності до об'єктивної самооцінки.

Ключові слова: педагогічні умови, акмеологічний підхід, мотивація досягнень, підготовка, майбутні учителі німецької мови, акмеологічне середовище.

Abstract

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE TRAINING OF FUTURE GERMAN LANGUAGE TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS BASED ON THE

ACMEOLOGICAL APPROACH V. V. Bezliudna, Yu. Yu. Kazak

The article defines and substantiates the pedagogical conditions for the training of future German language teachers in higher education institutions on the basis of the acmeological approach. The relevance of scientific research is manifested in the rapid changes in society, which require professionals to self-improvement throughout life. To date, the issue of substantiation of pedagogical conditions of future German language teachers in higher education institutions on the basis of acmeological approach remains insufficiently studied. The study of the concept of "pedagogical conditions" is based on the conditions of its origin, functioning, evolution and optimization. The factors of the acmeological environment of the higher education institution are determined and detailed. The authors characterize expediency of introduction of the acmeological approach in educational process which will promote gradual harmonious and integral development of the future teachers. The article deals with complex and multidimensional acmeological environment of a higher education institution in terms of the basis for the professional development of future teachers. According to the analysis of scientific literature and the authors' own experience, the term "motivation for achievement" is substantiated, that is the internal readiness of higher education seekers to achieve a special result due to certain individual and objective prerequisites for training future German language teachers in higher education based on acmeological approach. Factors that contribute to the development of positive motivation for achievement are described. The essence and necessity of acquiring key competencies and skills defined for the European educational space are explained, the focus is on the relevant competency groups in terms of acmeological approach to the training of future German language teachers.

Key words: pedagogical conditions, acmeological approach, motivation of achievements, training, future teachers of German language, acmeological environment.

Актуальність (Introduction).

Концептуальні засади підготовки майбутніх учителів іноземних мов визначено в Державній національній програмі "Освіта” (Україна ХХІ століття). Відповідно до Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки стрімкі зміни, які постійно відбуваються в нинішньому суспільстві, вимагають від фахівців не лише мультикультурності та володіння кількома іноземними мовами, а й здатності навчатися і самовдосконалюватися протягом усього життя. Угодою про асоціацію закріплено курс на співпрацю України та Європейського Союзу у сфері вищої освіти, а саме покращення її якості. Інтенсивні суспільні трансформації, входження України у світовий освітній простір стали причинами посилення вимог до професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications).

Теоретичні засади педагогічної акмеології слугують предметом наукового пошуку досліджень С. Амеліної, Г. Сотської, О. Антонової та ін. На сьогоднішній день існує широкий спектр напрацювань, які присвячені питанню вивчення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів. Зокрема, наукові доробки Т. Адлової, С. Литвиненко стосуються педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів, О. Стасенко, М. Карченкової, В. Кисельова, П. Рибалко - майбутніх учителів фізичного виховання, О. Чемерис, О. Туржанська висвітлюють дане питання в галузі математики, Н. Цюлюпа, І. Боднарук, Л. Вознюк - музичного мистецтва, аналіз педагогічних умов підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін здійснюють Л. Нікітченко, С. Люленко, Н. Грицай. Окремі аспекти порушеної проблеми відображені в дослідженнях О. Гончарової, Є. Карпенко і стосуються педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови.

Незважаючи на численні спроби науковців дослідити питання реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх учителів іноземної мови, недостатньо розкритим залишається обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу.

Мета (Purpose).Обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови у закладах вищої освіти на засадах акмеологічного підходу. акмеологічний освіта професійний

Методи (Methods). Під час дослідження використовувалися наступні методи: узагальнення, аналіз, систематизація, зіставлення різних точок зору на проблему та ін.

Результати (Results).

Здійснення підготовки майбутніх учителів іноземних мов, зокрема німецької мови на основі акмеологічного підходу у закладах вищої освіти має відбуватися шляхом реалізації певних педагогічних умов. В контексті розгляду поняття «педагогічні умови» звертаємося до усталеної в сучасних дослідницьких колах думки про те, що дослідження будь-якого педагогічного явища має грунтуватися на умовах його виникнення, функціонування, еволюції й оптимізації.

Створення необхідних педагогічних умов є запорукою успіху в досягненні визначеної мети. Варта уваги думка науковиці О. Дубасенюк, зокрема «важливого значення набуває утворення відповідних педагогічних умов у вищих навчальних закладах, які забезпечать ... формування психолого- педагогічної компетентності майбутніх фахівців, їх конкурентоспроможності та мобільності на ринку праці» [4, с. 383]. Системний аналіз педагогічної теорії та практики професійної підготовки майбутнього вчителя у закладі вищої освіти зумовлює доцільність упровадження акмеологічного підходу в освітню діяльність. З точки зору науковиці, головні акмеологічні закони успішної еволюції особистості є значущими у контексті створення акме- середовища закладу вищої освіти. Погоджуючись з цією думкою, вважаємо, що однією із педагогічних умов, які розглядаються у нашому дослідженні, має бути створення акмеологічного середовища підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти.

Формування акмеологічного середовища ми розуміємо як створення в закладі вищої педагогічної освіти певного осередку, що сприє поступовому гармонійному й цілісному розвитку майбутнього вчителя. На думку Ю. Єрмака, вагомою особливістю акмеологічного середовища є психолого-педагогічна підтримка індивідуума - це як внутрішні, так і зовнішні ресурси, які сприяють повній самореалізації й саморозвитку особистості. Це «сукупність прийомів, методів, форм, засобів педагогічного впливу на самосвідомість особистості, які стимулюють ... розкриття внутрішнього потенціалу й розвивають прагнення постійного самовдосконалення в професійній діяльності [3, с. 90]. Деталізуючи чинники акмеологічного середовища підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти, визначимо наступні: розробка, реалізація, моніторинг та удосконалення освітньої програми; функціонування внутрішньої системи управління якістю організаційно- педагогічних процесів; домінування інноваційних технологій, технологій ефективного навчання; культивування морального та духовного потенціалу здобувачів вищої освіти; сприяння результативному навчанню кожного учасника освітнього процесу; опанування й застосування технологій життєвого проєктування і самовдосконалення; культивація життєвого успіху; фасилітація персонального зростання, саморозвитку особистості майбутніх учителів; акмеологічний супровід освітнього процесу.

Вважаємо, що створене на вищезазначених засадах середовище сприятиме акмеологічній направленості професійної підготовки майбутніх учителів в закладах вищої освіти, генерації в них компетенції проєктувати власний професійний і особистісний саморозвиток із систематичним ускладненням завдань та підвищенням рівня успішності, орієнтацї на досягнення особистісного й професійного акме. Погоджуємося з думкою науковця С. Безбородих щодо можливості забезпечення «актуалізації творчого потенціалу студентів як передумови саморозвитку й самовдосконалення для професійного зростання й успішної самореалізації в майбутній педагогічній діяльності» у створенні акмеологічного середовища [1, с. 10].

Варто констатувати складність і баготовимірність акмеологічного середовища, адже еволюція особистості охоплює безліч аспектів і спрямована на виявлення, самоусвідомлення й реалізацію потенціалу особистості у професійній діяльності й особистому житті. В рамках акмеологічного середовища закладу вищої освіти, де здійснюється підготовка майбутніх учителів німецької мови, самонавчання, самоорганізація, самовиховання та самоконтроль майбутніх професіоналів є досить органічними.

Таким чином, важливим є утворення саме акмеологічного середовища, яке може бути поштовхом для розвитку здібностей і здатностей в контексті професійної підготовки і дати перспективу кожному здобувачу вищої освіти поряд з оволодінням основними результатами навчання спроєктувати й реалізувати індивідуальну програму розвитку на відміну від освітнього середовища, що сприяє становленню та розвитку майбутнього фахівця.

Розглядаючи акмеологічне середовище закладу вищої освіти з точки зору підгрунтя для професійного розвитку майбутнього вчителя, варто зважати на те, що цей процес відбувається у безперервній взаємодії здобувача вищої освіти як суб'єкта освітнього процесу із середовищем, у якому цей процес відбувається. Тому вважаємо, що необхідною передумовою підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу має бути їхня мотивація, концентруючись при цьому на певному виді мотивації, зокрема мотивації досягнень. Під мотивацією досягнень маємо на увазі внутрішню готовність здобувача вищої освіти досягти особливого результату, що пов'язано з певними індивідуальними та об'єктивними передумовами.

Детальний аналіз психологічних та педагогічних літературних джерел засвідчує, що кожна дія, яку людина здійснює з метою реалізації певного завдання, містить як вірогідність успіху, так і ризик невдачі. Мотивація досягнення дієва в тому випадку, коли повністю сформована здатність людини пишатися власними досягненнями на випадок успішності дії. Саме тому в педагогіці нерідко використовується термін «мотивація успіху». З нашої точки зору, більш продуктивним у даному дослідженні є орієнтація на мотивацію досягнень, а не на мотивацію успіху. Адже противагою до успіху є невдача, й цілком логічно, що прагнення її уникнути може призвести до відсутності бажання взагалі виконувати цю дію. Якщо ж не концентруватись на вірогідності невдачі, а зосередитись і скерувати зусилля на виконання, тоді реальнішим є заплановане досягнення. Таким чином можна уникнути демотивації здобувачів вищої освіти під час подібних дій у мйбутньому. З іншого боку, безумовно ефективним є й створення ситуації успіху в рамках акмеологічного середовища, усвідомлення здобувачами вищої освіти значущості його досягнення в процесі професійної підготовки, усвідомлення важливості знання й оцінювання власного потенціалу задля його реалізації.

Беручи до уваги те, що поняття «акме» означає найвище досягнення на певному етапі, доцільно активізувати в здобувачів вищої освіти прагнення до реалізації високої акмеологічної позиції, тобто до досягення високих, нерідко навіть максимальних результатів у власній діяльності, активності у процесі професійного становлення й еволюції, якомога ширшого розкриття власного потенціалу. Не викликає сумніву те, що всі об'єктивні та суб'єктивні фактори, які можуть або сприяти досягненню пікових ефектів, або загальмувати отримання високих результатів мають бути враховані. Тому мотивація досягнення базується на здатності підтримувати власні здібності у всіх сферах.

Визначаючи цю педагогічну умову, ми враховували, що здобувачі вищої освіти можуть бути не вмотивованими до виконання певного завдання, оскільки необхідні внутрішні або зовнішні умови для позитивної мотивації досягнення не завжди виконуються. Абсолютно зрозумілою є також їхня реакція на появу нових обставин, зокрема викликів у професійній сфері, зміни культурного фону (наприклад, розвиток полікультурного суспільства, що є актуальним безпосередньо для вчителів іноземних мов) тощо. В залежності від цих та решти обставин існує вірогідність зміни особистих інтересів здобувача вищої освіти - переоцінка своїх цілей, мети, результатів діяльності, які неодмінно треба враховувати у процесі підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на засадах акмеологічного підходу.

Розділяємо думку А.

Кузьмінського щодо врахування наступних аспектів, яких вимагає мотивація на досягнення майбутніх вчителів німецької мови [7, с. 139]:

орієнтація на високий рівень власної фахової компетентності (систематичне поглиблення знань й покращення ерудиції в науково- предметній галузі, творче мислення, креативність, володіння інноваційними технологіями й методами вирішення нестандартних завдань);

мотивація до високого рівня педагогічної компетентності (набуття фундаментальних знань з педагогіки і психології, різних аспектів інтелектуальної діяльності, оволодіння сучасними технологіями, методами, формами й засобами навчання);

розвиток іншомовної комунікативної компетентності (підвищення рівня культури усної та писемної форм літературної мови, оволодіння інноваційними технологіями, ефективними методами і прийомами міжособистісного спілкування);

- розвиток загальної культури (сформованість наукового світогляду, стійкої системи національних і загальнолюдських духовних та моральних цінностей).

Для успіху у здійсненні підготовки вчителів німецької мови з точки зору акмеології варто звернути увагу на засоби стимулювання мотивації здобувачів вищої освіти на досягнення. Зокрема, на думку Є. Ільїного, такими засобами можуть бути схвалення, заохочення, змагання, створення «ситуації успіху», позитивний соціально-психологічний клімат у колективі, привабливість змісту діяльності, наявність перспективи, конкретної мети.

Наявність мотивації, формулювання мети в освітньому процесі закладу вищої освіти, вибір шляхів та засобів її реалізації безпосередньо пов'язані з наступною педагогічною умовою - сприяння проєктуванню індивідуальної траєкторії освітнього й особистісного розвитку.

Підтримка майбутніх учителів німецької мови у проєктуванні ними індивідуальної освітньої траєкторії передбачає спонукання їх до створення фундаментального підгрунтя для ефективної діяльності у майбутньому. Разом з тим важливим уважаємо роз'яснення сутності й необхідності набуття ключових компетентностей та вмінь, визначених для загальноєвропейського освітнього простору: «Кожен має право на якісну та інклюзивну освіту, навчання та освіту протягом усього життя, що розвиває ключові компетентності та базові уміння ... необхідні ... для особистої реалізації та розвитку, працевлаштування, соціальної інтеграції та активної громадянської позиції» [8].

З точки зору акмеологічного підходу до підготовки майбутніх учителів німецької мови вважаємо за необхідне зосередитись на релевантних для них групах компетентностей, зокрема:

комунікативна (вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами в усній та писемній формах);

соціальна (здатність брати на себе відповідальність, ініціатива, співробітництво, активна участь, грунтовні знання, відкритість до навколишнього середовища, відповідальність, уміння працювати в команді);

полікультурна (оволодіння досягненнями культури; розуміння та повага до людей інших національностей, їхніх політичних уподобань та соціального становища, а також до різних релігій, культур, мов, рас);

інформаційна (уміння здобувати, опрацьовувати, аналізувати, та використовувати інформацію з різних джерел);

конструктивна діяльність;

саморозвиток, самоосвіта і самовдосконалення (наявність потреби і готовності постійно поглиблювати знання впродовж усього життя).

Необхідним складником реалізації педагогічної умови щодо проєктування здобувачами вищої освіти індивідуальної траєкторії є важливість переконання їх у тому, що вони мають брати на себе відповідальність за власну професійну підготовку. Окреслюючи свою індивідуальну програму, вони повинні орієнтуватись на розвиток і розкриття свого власного потенціалу, адже у кожного з них різні здібності, нахили та передумови.

Вагомий внесок для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії під час навчання у закладі вищої освіти можуть робити вибіркові дисципліни, які пропонуються здобувачам вищої освіти у межах освітньої програми. Обрані вибіркові дисципліни задовольняють частину індивідуальних освітніх потреб майбутніх учителів. Водночас доводиться констатувати, що під кутом зору акмеологічного підходу вибір має бути досить різноманітним, адже кожен здобувач вищої освіти є особистістю зі своїми потребами і уподобаннями, тому логічно, що повністю забезпечити індивідуальні інтереси у освітньому процесі досить важко. Дієвим варіантом доповнення можливостей побудови індивідуальної траєкторії є неформальне навчання (неформальна освіта), яке містить усі освітні пропозиції для широкого кола цільових груп за межами системи формальної освіти. Пропозиції курсів у межах неформального навчання характеризуються різноманітністю, креативністю, незалежністю, а тому мають високий рівень інноваційного потенціалу та привабливості для молоді, яка за своїми віковими особливостями прагне до нового й нестандартного.

Варто зазначити, що до сфери неформальної освіти належить і освіта дорослих, яка набуває все більшого значення. Тому залучення здобувачів вищої освіти до використання можливостей неформальної освіти є важливим не тільки з огляду на задоволення їхніх індивідуальних освітніх потреб та інтересів, а також в аспекті набуття досвіду такого навчання, що може бути використано ними у подальшому для професійного й особистісного зростання, саморозвитку й самовдосконалення.

Саморозвиток особистості вимагає наявності у неї здатності до об'єктивної оцінки власних здібностей і досягнень. Це розуміння зумовили визначення такої педагогічної умови, як розвиток здатності до об'єктивної самооцінки.

Набуття умінь самоспостереження допоможе майбутнім учителям німецької мови виявити власний потенціал у різних видах діяльності - навчальній, дослідній, виховній, самоосвітній. Проте важливо наголосити на об'єктивності оцінювання як позитивних, так і негативних рис, результатів дій тощо. Ця необхідність зумовлена тим, що психологічно людина схильна оцінювати себе і все, що від неї залежить позитивно, а невдачі, непорозуміння, хибні дії приписувати іншим людям, певним умовам, тобто навколишній дійсності.

Здійснення самоаналізу майбутніми вчителями є важливим і ефективним на тлі акмеологічного середовища закладу вищої освіти. Оскільки однією з важливих проблем акмеології є підтримка у подоланні труднощів, то самоаналіз допомагає встановлювати причинно-наслідкові зв'язки виконаних дій та співвідносити їх з планами й отриманими результатами.

Висновки і перспективи (Discussion)

Отже, на основі аналізу напрацювань науковців і власного практичного досвіду ми визначили та обгрунтували наступні педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови у закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу: створення акмеологічного середовища; мотивація майбутніх вчителів німецької мови на досягнення; сприяння проєктуванню індивідуальної освітньої траєкторії й траєкторії особистісного розвитку; розвиток здатності до об'єктивної самооцінки.

Оскільки в своєму дослідженні ми обґрунтували педагогічні умови підготовки майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на основі акмеологічного підходу, перспективи подальших досліджень вбачаємо у обґрунтуванні педагогічних умов майбутніх учителів німецької мови в закладах вищої освіти на засадах компетентнісного підходу.

Список використаних джерел

1. Безбородих С. М. Акмеологічне середовище як педагогічна умова професійного зростання майбутніх конкурентоспроможних педагогів. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 2016. Вип. 6 (303) С. 6-11.

2. Драч І. І. Акмеологічний підхід до формування професійної компетентності студентів у вищому навчальному закладі. Теорія та методика управління освітою: електрон. наук. фахове вид. 2009. Вип. 2.

3. Дубасенюк О. А. Акмеологічний підхід як стратегічний орієнтир особистісно-орієнтованої педагогічної освіти. Проблеми освіти: збірник наукових праць. Житомир-Київ, 2015. Вип. 84. С. 25-30.

4. Дубасенюк О. А. Професійна педагогічна освіта: акме- синергетичний підхід: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 389 с.

5. Єрмак Ю. І. Формування акмеологічного середовища у вищих педагогічних навчальних закладах як умова професійного самопізнання майбутніх учителів. Наукові записки кафедри педагогіки. Харків, 2013. Вип. 33. С. 86-93.

6. Коваленко Г. С. Формування акмеологічної позиції майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2010. 20 с.

Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. Київ: Знання, 2005. 486 с.

References

1. Bezborodykh, S. M. (2016). Akmeolohichne seredovyshche yak pedahohichna umova profesiinoho zrostannia maibutnikh konkurentospromozhnykh pedahohiv [Acmeological Environment as a Pedagogical Condition of Professional Development of Future Competitive Teachers]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University , issue 6 (303), 6-11.

2. Drach, I. I. (2009). Akmeolohichnyi pidkhid do formuvannia profesiinoi kompetentnosti studentiv u vyshchomu navchalnomu zakladi. Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu - Theory and methods of education management, issue 2.

3. Dubaseniuk, O. A. (2015). Akmeolohichnyi pidkhid yak stratehichnyi oriientyr osobystisno-oriientovanoi pedahohichnoi osvity [Acmeological approach as a strategic landmark of personality-oriented pedagogilal education]. Problemy osvity: zbirnyk naukovykh prats - Problems of Education: Electronic Scientific Journal, issue 84, 2530.

4. Dubaseniuk, O. A. (2011). Profesiina pedahohichna osvita: akme- synerhetychnyi pidkhid. Zhytomyr: Vydavnytstvovo Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni I. Franka [in Ukrainian]. Key competences and basic skills.

5. Formuvannia akmeolohichnoi pozytsii maibutnoho vchytelia v protsesi fakhovoi pidhotovky. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian]. Kuzminskyi, A. I. (2005).

6. Pedahohika vyshchoi shkoly. Kyiv: Znannia [in Ukrainian]. Yermak, Yu. I. (2013).

7. Formuvannia akmeolohichnoho seredovyshcha u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh yak umova profesiinoho samopiznannia maibutnikh uchyteliv [Formation of Acmeologic Medium in Higher Pedagogic Universities as a Condition of Professional Self-Education of Future Teachers].

8. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific Notes of the Pedagogical Department, issue 33, 86-93.

Размещено на Allbest.ru