Педагогічний коучинг як технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики

Размещено на http://www.allbest.ru

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Педагогічний коучинг як технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики

Олександр Москаленко

Леся Петренко

MOSKALENKO О.

PETRENKO L.

Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University, Ukraine

PEDAGOGICAL COACHING AS A TECHNOLOGY OF FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS

In the article authors explain the essence of the concept of «pedagogical coaching» and consider it in the context of formation of digital competence of future teachers of mathematics as pedagogical technology.

It has been found that pedagogical coaching, as a technology for developing the digital competence of future teachers of mathematics, is a useful technique for organizing and educating students through the use of digital and information resources, based on a resource-oriented approach and aiming at the creation of optimal conditions for developing the potential of the personality of students, thus ensuring the training of the ability to act and learn effectively and the development of skills for independent cognitive search, effective management of their own training activities. The stages of the coach sessions are highlighted and described: analytical- preparatory, operational-efficient and reflexive-result.

Key words: pedagogical coaching, technology, digital competence, future teacher of mathematics, method, coach session

У статті автори розкривають суть поняття «педагогічний коучинг» і розглядають його у контексті формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики як педагогічну технологію. З'ясовано, що педагогічний коучинг як технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики доцільно трактувати як техніку організаційно- педагогічного супроводу процесу навчання студентів з використанням цифрових та інформаційних ресурсів, яка базується на ресурсно-орієнтованому підході й передбачає створення оптимальних умов для розкриття потенціалу особистості студентів, що забезпечує тренування здібностей ефективно діяти і вчитися, розвиток навичок самостійного пізнавального пошуку, ефективного менеджменту власної навчальної діяльності. Виокремлено й схарактеризовано етапи проведення коуч-сесій: аналітико-підготовчий, операційно-дійовий та рефлексивно-результативний.

Ключові слова: педагогічний коучинг, технологія, цифрова компетентність, майбутній учитель математики, метод, коуч-сесія.

педагогічний коучинг рефлексивний

Вступ. Сучасне інформаційне суспільство, його невпинна цифровізація, стрімкий розвиток цифрової освіти, диктує системі вищої педагогічної освіти запит на розвиток вільної, відповідальної, інформаційно грамотної, інформаційно свідомої, активної особистості вчителя математики, який усвідомлює значущість математичної освіти й цифрових технологій у професійній діяльності, у розвитку суспільства України, здатний швидко адаптуватися до умов цифрової трансформації, успішно взаємодіяти з усіма учасниками освітніх процесів інформаційного суспільства, використовуючи можливості Інтернету для конкуренції і впровадження інновацій.

Якість модернізації сучасної вищої педагогічної освіти багато в чому залежить від характеру протікання інноваційних освітніх процесів і визначається особливостями такої інновації, інноваційним потенціалом освітнього середовища педагогічних закладів вищої освіти (ЗВО) і науково-педагогічними кадрами. Сам педагог повинен шукати, освоювати і адаптувати нові знання у галузі цифрових технологій та цифрової математичної освіти, принципи, відповідно до яких буде розвиватися електронна взаємодія у навчанні, щоб потім навчити своїх студентів. У свою чергу, студенти повинні сприймати ці знання активно, інакше у них не сформуються навички самоосвіти, такі необхідні для успішного існування і роботи в умовах цифровізації, які на сьогоднішній день - чи не єдина стійка особистісна конкурентна перевага майбутніх шкільних учителів математики. Навчальна діяльність науково-педагогічних кадрів, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів математики, повинна бути не чим іншим, як коучингом: викладач повинен бути в більшій мірі тренером, ніж традиційним педагогом. Тож зараз погляди українських педагогів усе частіше спрямовуються до опанування та застосовування в освітньому процесі педагогічного коучингу.

Метою статті є схарактеризувати педагогічний коучинг як технологію формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики. Завданнями статті є такі: 1) уточнити суть поняття «педагогічний коучинг» у дидактичному аспекті; 2) виокремити методи коучингу; 3) спроєктувати хід коуч- сесії під час вивчення дисципліни «Сучасні інформаційні технології в освіті».

Виклад основного матеріалу. Коучингові технології в освітньому процесі були предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних учених, як-от: М. Аткінсон, М. Дауні, Н. Дудник, Т. Голві, С. Кові, О. Рудницьких та багато інших. Аналіз цих досліджень виявив однозначне визначення науковцями мети коучингу у навчанні: допомогти студентам навчатись активно і свідомо; підтримувати наміри студентів самостійно здобувати знання; сприяти тому, щоб студент максимально розкрив та використав свій потенціал; особистісно й професійно розвиватися; сприяти кращому навчанню, досягти бажаних результатів (Аткинсон, Чоис, 2009; Голви, 2007; Дауни, 2008; Кови, 2006).

Суттєвий інтерес викликають праці В. Сидоренко, у яких закцентовано увагу на основних загальноприйнятих значеннях цього терміна:

індивідуальне консультування (професійно-спеціальне, психолого-педагогічне, технологічне, навчально-методичне) для досягнення вищих професійних і особистісних досягнень (акме-рівня);

адаптивний стиль управління персоналом, спрямований на безперервний розвиток педагогічної майстерності педагога за індивідуальною освітньою траєкторію протягом усього життя, вміння вчитися і самовдосконалюватися;

форма індивідуального і групового консультування для проєкт-менеджерів і керівних працівників середнього і / або вищого рівнів (Сидоренко, 2014).

Зарубіжний дослідник М. Дауні у своїй книзі «Ефективний коучинг. Уроки коуча коучей» зазначає, що «коуч - це людина, яка повинна допомагати вам повірити в себе і довіряти собі, а не покладатися на те, що говорять і роблять інші. І якщо коуч просить про довіру, то єдиний спосіб виправдати цю довіру - повернути його сторицею тому, з ким він працює. Єдине право, яке коучу потрібно, це право сказати іншій людині - повір у себе» (Дауни, 2008). Мета коучингу, на думку вченого, - допомогти іншому (реципієнту) встановити більш тісний зв'язок з внутрішнім «Я», завдяки чому можна направляти бачення й прагнення, прагнути до високого результату, мотивувати, мобілізувати власні сили для досягнення мети, вийти за межі власних сил і можливостей, допомогти у процесі професійного розвитку.

На думку Т. Голві, коучинг - це методика розкриття потенціалу особистості для максимізації власної продуктивності та ефективності (Голви, 2007).

На підставі аналізу праць Н. Дудник з'ясовано різновиди коучингу: індивідуальний, груповий, командний, корпоративний, кар'єрний, бізнес-коучинг, коучинг конфліктів лайф-коучинг тощо. Разом з тим, незважаючи на різноманіття видів, коучинг дозволяє особистості подивитися на себе з іншого боку, оцінити ситуацію, що склалася, знайти різні способи вирішення проблеми, проаналізувати їх і обрати найоптимальніший, скласти план дій на майбутнє, навчитися контролювати свої дії та активно співпрацювати з іншими (Дудник, 2018).

Водночас, аналізуючи праці науковців, доходимо висновку, що термін «педагогічний коучинг» є доволі новим поняттям у педагогіці. Але ми впевнені, що завдяки йому відкривається перспектива організації педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу на іншому, якіснішому рівні. Завдяки цьому поняттю в сучасній освіті з'явилася і нова професія «педагог-коуч» - активна, творча особистість, гармонійний розвиток якої вимірюється не кількістю засвоєних нових понять або загальним обсягом навчальної інформації, а швидким і раціональним відбором і умінням гнучко використовувати її в майбутніх професійних ситуаціях (Голіяд, Чернова, 2016).

На думку О. Нежинської, В. Тименко, коучинг - це планомірний двосторонній процес, у якому людина розвиває уміння та досягає зазначених компетенцій за допомогою ретельної оцінки, цілеспрямованої практики та регулярного зворотнього зв'язку (Нежинська, Тименко, 2017). Аналіз праць І. Голіяд, Т. Чернової слугує підставою до висновку, що педагогічний коучинг буде ефективною технологією під час формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики, оскільки це поняття учені трактують у контексті постійного навчання на робочому місці як ефективну технологію, яка сприяє успішному оволодінню ключових та професійних навичок. Разом із тим, дослідження М. Гриньової, В. Жамардія, О. Ільченко, Н. Кононец дають можливість нам визначити ресурсно-орієнтований підхід як один із ключових для успішного педагогічного коучингу (Kononets, Grynova, Zhamardiy.. .Liulka, 2020; Kononets, Ilchenko, Zhamardiy, .. .Kolgan, 2021; Kononets, Ilchenko, Zhamardiy, ... Kolgan, 2021).

Тож у нашому дослідженні педагогічний коучинг як технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики - це техніка організаційно-педагогічного супроводу процесу навчання студентів з використанням цифрових та інформаційних ресурсів, яка базується на ресурсно-орієнтованому підході й передбачає створення оптимальних умов для розкриття потенціалу особистості студентів, що забезпечує тренування здібностей ефективно діяти і вчитися, розвиток навичок самостійного пізнавального пошуку, ефективного менеджменту власної навчальної діяльності.

Під час організації процесу формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики педагогічний коучинг набуває таких характеристик:

процес партнерської взаємодії (організаційно-методичний, психолого-педагогічний супровід суб'єкта навчання, проєктна діяльність) коуча та студентів, спрямований на досягнення визначеної мети, результату;

проєктування технологій соціальної взаємодії, інтерактивних форм підтримки активності суб'єкта навчання, ефективна взаємодія у цифровізованому суспільстві ;

поступовий процес щодо розкриття власного особистісного потенціалу, усвідомлення необхідності вибудовування нових стратегій професійної діяльності в умовах цифрової трансформації.

В основі педагогічного коучингу як технології формування цифрової компетентності майбутніх вчителів математики лежить вдосконалення і максимально ефективне використання особистісних якостей студентів. Стимулюючи їх до глибокого усвідомлення своїх цілей, ресурсів і обмежень, педагогічний коучинг допомагає

визначити напрям професійного розвитку особистості, набору необхідних компетентностей. Однак зазначимо, що кожен студент має право прийняття рішень і несе відповідальність за результат.

Ми переконані, що педагогічне спілкування, організація навчання у стилі «коучинг» допоможе викладачеві зрозуміти, чому студенти не змогли виконати завдання, допоможе спланувати дії для знаходження оптимальних шляхів, поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти його погляди і менталітет, і, в кінцевому підсумку, навчитися вчиняти інакше в майбутньому. Як слушно наголошує О. Рудницьких, мотивація до співпраці в стилі «коучинг» - це потреба в змінах, а алгоритм коучингу - це партнерство, розкриття потенціалу, результат (Рудницьких, 2014).

Науковці виділяють низку методів у педагогічному коучингу, які за своєю суттю є активними, як-от: дискусія і проектування; організація рефлексивної діяльності; створення сприятливої психологічної атмосфери; діагностування особистісних якостей, самостійна творча робота.

Безперечно, ці методи дозволяють ефективно організувати процес навчання, обговорення того чи іншого теоретичного питання, створюючи сприятливі умови для пошуку інформації, здобування знань, розвитку умінь і навичок. Завдяки коучингу ми можемо сприяти формуванню професійної компетентності майбутніх шкільних вчителів математики, зокрема, складників їх цифрової компетентності: аналіз та оцінювання власної практичної діяльності, збору та аналізу інформації; отримання нового знання; уміння і навички роботи з цифровими технологіями, уміння і навички спілкування, сприйняття інформації, постановка питань, аргументація; усна і письмова презентація результатів роботи тощо.

Крім того, коучинг в процесі формування цифрової компетентності студентів-математиків передбачає спосіб організації навчальної діяльності, що складається з наступних кроків:

встановлення партнерських взаємовідносин між викладачем і студентами;

спільне визначення завдань для досягнення конкретної мети;

дослідження проблеми;

визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до результату;

вироблення і аналіз можливостей для подолання труднощів у вирішенні проблеми;

вибір конкретного варіанту дій і складання плану дій;

домовленість про те, що конкретно має бути зроблено і в які терміни [8].

З позиції дидактики нас особливо цікавлять форми навчання. Так, коучинг, як правило, проводиться у формі регулярних зустрічей - коуч-сесій (телеконференцій, вебінарів, скайп-конференцій) коуча (викладача) та студента, проте іноді коуч включений і в реальну діяльність студента, що проявляється в індивідуальному консультуванні з різних питань за потреби.

Здебільшого, вид коуч-занять визначається коучем і студентом (групою) в залежності від індивідуальних потреб, запитів, інтересів, викликів часу. Перевага віддається інтерактивним методам навчання. Коуч-сесії можуть проводитися як у навчальному закладі, так і поза ним (виїзні сесії). Електронний коучинг використовується за допомогою Інтернет-сервісів з метою консультування в режимі on-line, зробивши коучинг більш мобільним.

Частота і тривалість коуч-сесій визначається студентом спільно з коучем. Коучинг-сесія триває від 30 до 90 хвилин. Коуч-сесії мають багато спільного з методом «брейнстормінгу», однак мають і певну специфіку. Коуч за допомогою «стріли коучингу» (певних питань) разом зі студентом вивчає його «ментальну карту потреб»; питаннями асистує студентові (групі, команді) для розрахунку освітніх ризиків, знаходить необхідне джерело інформації.

У процесі формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики доцільним є виокремлення таких методів коучингу: конкретних ситуацій; позитивної оцінки ситуації; створення ситуації пізнавальної дискусії; коучинговихрозмов; емоційного стимулювання; модифікації досвіду; «Рада директорів»; «Лінія часу» (рис. 1).

Технологію коучингу в освітньому процесі підготовки студентів-майбутніх вчителів математики можна застосовувати в умовах викладання різних дисциплін, передбачених навчальними планами, на лекційних, практичних, семінарських заняттях, для виконання науково-дослідних завдань, курсових і дипломних робіт з метою стимулювання самостійного пізнавального пошуку, прийняття рішень, розвитку незалежності, відповідальності, впевненості у власних можливостях.

Наведімо приклад онлайнової коуч-сесії під час вивчення дисципліни «Сучасні інформаційні технології в освіті» на тему «Програмне забезпечення для аналізу та візуалізації даних». Час проведення: 60 хв. Обладнання: технічне та програмне забезпечення, необхідне для відеоконференцій. Роздатковий матеріал: цифровий формат (брошури, інструкційні картки тощо).

Рис. 1. Методи коучингу у процесі формування цифрової компетентності студентів-майбутніх вчителів математики

Орієнтовний хід коуч-сесії

Обговорення мети, завдань, термінів, умов виконання практичної роботи з теми «Програмне забезпечення для аналізу та візуалізації даних».

Обговорення питань оперативного зворотнього зв'язку.

Обговорення загального питання «Що таке аналіз даних».

Обговорення видів прикладного програмного забезпечення, призначеного для аналізу даних у контексті його застосування під час навчання школярів математики.

Обговорення особливостей роботи у програмного середовищі MSExcel для аналізу даних у контексті його застосування під час навчання школярів математики.

Практична частина, під час якої студенти самостійно працюють у середовищі табличного процесора, виконують завдання викладача та самостійно підбирають задачі, які зможуть запропонувати у майбутньому учням у школі . Супроводжується консультуванням коуча, якщо у студентів виникають труднощі.

Проведення пошукових операцій щодо наявного он-лайн прикладного програмного забезпечення для аналізу та візуалізації даних. Консультування студентів під час пошуку інформації, орієнтація на різні ресурси (реалізація ресурсно-орієнтованого підходу).

Аналіз результатів пошуку.

Обговорення результатів практичної діяльності студентів (що вивчили, чому навчилися, що викликало труднощі, чи досягли запланованого результату тощо).

Підведення підсумків коуч-сесії, прийняття рішень, окреслення подальшої роботи студентів із вивчення цифрових технологій.

Загалом, для проведення коуч-сесій варто дотримуватися таких етапів:

аналітико-підготовчий етап - етап збору та обробки інформації (тема, підбір реальних ситуацій, розробка завдань для виконання студентами, обговорення питань оперативного зворотнього зв'язку);

операційно-дійовий етап - етап обговорення проблемних питань в умовах обраного інтерактиву, практична частина (робота у середовищі програмних додатків), використання цифрових технологій;

рефлексивно-результативний етап - етап аналізу виконаної роботи, обговорення результатів практичної діяльності студентів, підведення підсумків коуч-сесії, прийняття рішень.

Таким чином, проведення серії коуч-сесій можна вважати реалізаційним механізмом не лише викладання вище згаданої дисципліни, але і всього процесу формування цифрової компетентності студентів, які обрали фах вчителя математики.

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, педагогічний коучинг як технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики потрактовується як техніка організаційно-педагогічного супроводу процесу навчання студентів з використанням цифрових та інформаційних ресурсів, яка базується на ресурсно-орієнтованому підході й передбачає створення оптимальних умов для розкриття потенціалу особистості студентів, що забезпечує тренування здібностей ефективно діяти і вчитися, розвиток навичок самостійного пізнавального пошуку, ефективного менеджменту власної навчальної діяльності. У системі формування цифрової компетентності студентів доцільним є використання таких методів коучингу: конкретних ситуацій; позитивної оцінки ситуації; створення ситуації пізнавальної дискусії; коучингових розмов; емоційного стимулювання; модифікації досвіду; «Рада директорів»; «Лінія часу». Виокремлено етапи проведення коуч-сесій: аналітико-підготовчий етап - етап збору та обробки інформації (тема, підбір реальних ситуацій, розробка завдань для виконання студентами, обговорення питань оперативного зворотнього зв'язку); операційно-дійовий етап - етап обговорення проблемних питань в умовах обраного інтерактиву, практична частина (робота у середовищі програмних додатків), використання цифрових технологій; рефлексивно-результативний етап - етап аналізу виконаної роботи, обговорення результатів практичної діяльності студентів, підведення підсумків коуч-сесії, прийняття рішень.

Подальші наукові розвідки та дослідження будуть присвячені пошуку дидактичних умов, які б сприяли формуванню цифрової компетентності майбутніх вчителів математики.

Список використаних джерел

Аткинсон, М., Чоис, Т. Р. (2009). Наука и искусство коучинга: Внутренняя динамика. Киев: Companion Group. Голви, Т. (2007). Максимальная самореализация: Работа как внутренняя игра. Москва: Альпина Бизнес Букс. Голіяд, І. С., Чернова, Т. Ю. (2016). Філософія педагогічного коучингу. Молодь і ринок, 3, 106-112.

Дауни, М. (2008). Эффективный коучинг: Уроки коуча коучей. Москва: Добрая книга.

Дудник, Н. (2018). Коуч-технологія як засіб формування професійно-етичної компетентності майбутніх менеджерів освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 17, 175-181.

Кови, С. Р. (2006). Семь навыков высокоэффективных людей: Мощные инструменты развития личности. Москва: Альпина Бизнес Букс.

Нежинська, О. О., Тименко, В. М. (2017). Основи коучингу: навчальний посібник. Київ; Харків: ТОВ «ДІСА ПЛЮС».

Рудницьких, О. В. (2014). Коучінг як інтерактивна технологія в освіті. Вісник Дніпропетровського ун-ту імені Альфреда Нобеля. Педагогіка і психологія, 2 (8), 173-176.

Сидоренко, В. В. (2014). Педагогічний коучинг як інноваційна технологія науково-методичного супроводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти. Наукова скарбниця освіти Донеччини, 3 (14), 13-19.

Kononets, N., Grynova, M., Zhamardiy, V., Mamon, O., Liulka, H. (2020). Problems of Implementation of The System of Resource-Based Learning of Future Teachers of Physical Culture. International Journal of Applied Exercise Physiology (IJAEP), 9 (12), 50-60.

Kononets, N., Zhamardiy, V., Nestulya, О., Nestulya, S., Tsina, V., Petrenko, L., Nikolashyna, T., Ilchenko, O., Polyakova- Lahoda, M., & Borodai, E. (2021). Examining the Fundamental Elements of Physical and Health-Enhancing Educational Activity of Student in Distance Learning. Journal of Research in Medical and Dental Science, 9, 7, 419-424.

Kononets, N., Ilchenko, O., Zhamardiy, V., Shkola, O., Broslavska, H., Kolhan, O., Padalka, R., & Kolgan, T. (2021). Software tools for creating electronic educational resources in the resource-based learning process. Journal for Educators, Teachers and Trainers JETT, 12 (3), 165-175.

Leshchenko, M., Lavrysh, Yu., & Kononets, N. (2021). Framework for Assessment the Quality of Digital Learning Resources for Personalized Learning Intensification. The New Educational Review, 64, 2, 148-160.

References

Atkinson, M., & Chois, T. R. (2009). Nauka i iskusstvo kouchinga: Vnutrenniaia dinamika [The Science and Art of Coaching: Inner Dynamics]. Kiev: Companion Group [in Russian].

Golvi, T. (2007). Maksimalnaia samorealizatciia: Rabota kak vnutrenniaia igra [Maximum Self-Realization: Working as an Inner Game]. Moskva: Alpina Biznes Buks [in Russian].

Holiiad, I. S., & Chernova, T. Yu. (2016). Filosofiia pedahohichnoho kouchynhu [Philosophy of pedagogical coaching]. Molod i rynok [Youth and the market], 3, 106-112 [in Ukrainian].

Dauni, M. (2008). Effektivnyi kouching: Uroki koucha kouchei [Effective Coaching: Lessons from a Coach of Coaches]. Moskva: Dobraia kniga [in Russian].

Dudnyk, N. (2018). Kouch-tekhnolohiia yak zasib formuvannia profesiino-etychnoi kompetentnosti maibutnikh menedzheriv osvity [Coach technology as a means of forming professional and ethical competence of future education managers]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia [Problems of modern teacher training], 17, 175-181 [in Ukrainian].

Kovi, S. R. (2006). Sem navykov vysokoeffektivnykh liudei: Moshchnye instrumenty razvitiia lichnosti [The Seven Skills of Highly Effective People: Powerful Personal Development Tools]. Moskva: Alpina Biznes Buks [in Russian].

Kononets, N., Grynova, M., Zhamardiy, V., Mamon, O., & Liulka, H. (2020). Problems of Implementation of The System of Resource-Based Learning of Future Teachers of Physical Culture. International Journal of Applied Exercise Physiology (IJAEP), 9 (12), 50-60.

Kononets, N., Zhamardiy, V., Nestulya, О., Nestulya, S., Tsina, V., Petrenko, L., Nikolashyna, T., Ilchenko, O., Polyakova- Lahoda, M., & Borodai, E. (2021). Examining the Fundamental Elements of Physical and Health-Enhancing Educational Activity of Student in Distance Learning. Journal of Research in Medical and Dental Science, 9, 7, 419-424.

Kononets, N., Ilchenko, O., Zhamardiy, V., Shkola, O., Broslavska, H., Kolhan, O., Padalka, R., & Kolgan, T. (2021). Software tools for creating electronic educational resources in the resource-based learning process. Journal for Educators, Teachers and Trainers JETT, 12 (3), 165-175.

Leshchenko, M., Lavrysh, Yu., & Kononets, N. (2021). Framework for Assessment the Quality of Digital Learning Resources for Personalized Learning Intensification. The New Educational Review, 64, 2, 148-160.

Nezhynska, O. O., & Tymenko, V. M. (2017). Osnovy kouchynhu [Basics of coaching]: navchalnyi posibnyk. Kyiv; Kharkiv: TOV «DISA PLIuS» [in Ukrainian].

Rudnytskykh, O. V. (2014). Kouchinh yak interaktyvna tekhnolohiia v osviti [Coaching as an interactive technology in education]. Visnyk Dnipropetrovskoho u-tu imeni Alfreda Nobelia. Pedahohika i psykholohiia [Bulletin of Dnipropetrovsk Alfred Nobel University. Pedagogy and psychology], 2 (8), 173-176 [in Ukrainian].

Sydorenko, V. V. (2014). Pedahohichnyi kouchynh yak innovatsiina tekhnolohiia naukovo-metodychnoho suprovodu profesiino-osobystisnoho rozvytku vchytelia v systemi pisliadyplomnoi osvity [Pedagogical coaching as an innovative technology of scientific and methodological support of professional and personal development of teachers in the system of postgraduate education]. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny [Scientific treasury of education of Donetsk region], 3 (14), 13-19 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru