Формування критичного мислення майбутніх психологів засобами аналізу наукових текстів

Гіпотеза дослідження - створення психологічних умов профілактики міжособистісних конфліктів у педагогічних колективах запобігає виникненню конфліктів (а це очевидно. Профілактика тому так і називається, що запобігає виникненню).

Так як основними факторами (у вас же базове слово - «умови», так до чого ж тут фактори? Це ж не одне і те ж) є: спрямованість особистості, індивідуально-психологічні якості особистості (емоційна врівноваженість, стриманість, чутливість, довірливість і т.д.), комунікативно - характерологічні тенденції (дружелюбність) та особливості між групової взаємодії співробітників в колективі (між групова емпатія, міжгрупове співробітництво і т.д.), то завданнями дослідження ми визначили (а як впливають названі фактори на завдання? Ви ж вже категорично заявили, що вони впливають, а що ж тоді ви будете досліджувати?):

1. Теоретично проаналізувати стан розробленості проблеми психологічних умов та особливостей профілактики міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі (а де ж виявлення особливостей самих конфліктів в педагогічному колективі? Адже саму профілактику ви лише будете виявляти).

2. Емпірично дослідити фактори, що впливають на виникнення міжособистісних конфліктів у педагогічному середовищі (а де ж визначення методичної бази, опис організації констатувального експерименту? І чому ви використовуєте термін «фактори», якщо у назві і актуальності писали про «умови»).

3. Розробити та адаптувати тренінг профілактики (а що таке «тренінг профілактики? тренінг засвоєння засобів попередження та подолання конфліктів?).

4. Визначити ефективність тренінгу профілактики міжособистісних конфліктів в обраному (що це таке? У завданнях це не пишуть) педагогічному колективі з використанням методів математичної статистики (матстатистика нічого не визначає, вона доводить і підтверджує).

Методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, порівняння (вказати, що це теоретичні методи); тест «Експрес-діагностика визначення рівня конфліктності (О.Л. Гончарова), методика визначення спрямованості особистості Б. Басса (орієнтаційна анкета), методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела, дослідження комунікативно -

характерологічних тенденцій (Т. Лірі), самооцінка емоційно-мотиваційних орієнтацій в між груповій взаємодії (модифікований варіант Н.П. Фетіскіна); статистичні, а саме застосовані методи математичної статистики: критерій Колмагорова-Смірнова, коефіцієнт кореляції Пірсона, регресійний аналіз даних).

А чому ж немає нічого для виявлення того, які конфлікти найчастіше відбуваються? Не використано тест Томаса. Незрозуміло, а як ви будете виявляти «психологічні умови профілактики»,?

Основна проблема - визначитись з поняттями «умови», «причини», «фактори».

Корисним є також аналіз проекту змісту майбутньої наукової роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних (так не варто писати у назві розділу, це ви будете диференціювати в тексті. Просто наукових праць) наукових праць з проблеми (з проблеми умов - чи з проблеми визначення умов?) психологічних умов та профілактики міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі.

1.1. Аналіз педагогічних (у назві розділу не пишуть так детально, про що буде йти мова. Вам же треба виявити загальні підходи до конфліктів, їх розподіл на конструктивні і деструктивні, на ділові і міжособистісні, наявність інформації про специфіку конфліктів в педагогічному колективі, і тільки тоді ви у наступних розділах будете виявляти всі інші особливості) умов міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі (а де ж власне теорія конфліктів? умов виникнення, чи якихось ще?)

1.2. Особливості профілактики міжособистісних конфліктів в організаційному (що - будь-якому? Чи конкретному - школа, вуз, виробничий колектив чи щось інше?) середовищі.

1.3. Фактори виникнення (говорять про причини виникнення конфліктів і про фактори, що сприяють виникненню конфліктів. Не плутайте ці ракурси аналізу, це не одне і те ж) міжособистісних конфліктів у трудових колективах (знов - всіх потенційно можливих?)

Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних умов міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі (умов, чинників, факторів чи причин виникнення?)

2.1. Організація дослідження та методики дослідження (повтор терміну «дослідження»)

2.2. Емпіричне дослідження факторів (у назві теми у вас - умов), що впливають на міжособистісні конфлікти у педагогічному середовищі (якщо ви пишете впливають», це означає, що ви розглядаєте їх вплив не процес розгортання конфліктів. А вам треба говорити про виявлення самих конфліктів, їх класифікації, визначення факторів, що обумовлюють іх виникнення)

3. Визначення зв'язку конфліктності з факторами, що впливають на виникнення міжособистісних конфліктів (навіщо вам це? По-перше, додається нове слово - «конфліктності», яке вам треба буде ретельно проаналізувати к теоретичному розділі. Адже незрозуміло - це конфліктність колективу в цілому, чи конфліктність окремих працівників цього колективу, які можуть бути провокаторами виникнення конфліктів?)

Висновки до розділу П.

Розділ 3. Розробка тренінгу профілактики міжособистісних конфліктів у педагогічному колективу та визначення його ефективності (можна запропонувати програму профілактики. А можна провести тренінг розвитку особистісних властивостей, що сприяють безконфліктному спілкуванню. А що таке «тренінг профілактики»?)

3.1. Розробка та апробація тренінгу профілактики міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі.

3.2. Визначення ефективності розробленого тренінгу профілактики міжособистісних конфліктів в педагогічному колективі.

Висновки до розділу Ш.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Висновки і перспективи подальших наукових пошуків. Досвід впровадження запропонованої системи роботи із студентами, спрямованої на розвиток критичного мислення, підтвердив свою ефективність. За результатами проходження навчального курсу «Методика і організація наукових досліджень» студенти засвоїли прийоми критичного аналізу як органічної складової наукового процесу, що суттєво вплинуло на якість їх роботи: визначення проблеми дослідження, формулювання теми, конкретизацію вихідних положень наукового дослідження, критичний аналіз теоретичних підходів до досліджуваної проблеми, критичне ставлення до результатів своєї роботи, прагнення до їх корекції. Помітні зрушення відбулися як на операційному (оволодіння прийомами критичного аналізу), так і диспозиційному рівні (відповідальне ставлення до наукової діяльності).

Безумовно, наведені матеріали не вичерпують як всіх напрямів роботи зі студентами, так і методичних прийомів, що використовувались. Але в цілому вони відображують загальну картину роботи зі студентами-майбутніми психологами на прикладі підготовки до проведення наукових досліджень. У даний час технологія розвитку критичного мислення студентів відпрацьовується на таких навчальних дисциплінах, як:

- «Методичні та теоретичні проблеми глибинної психології», (критичний аналіз внесків окремих науковців в розвиток теорії і практики глибинної психології, критичний аналіз сучасного стану цієї галузі психології, формування і корекція власної імпліцитної теорії несвідомого, конкретизації наукових і методичних проблем, що ще не знайшли свого вирішення, оцінка і корекція своїх поглядів на сутність глибинної психології в цілому і окремі наукові системи);

- «Методологія прикладних досліджень в галузі психології» (критичний аналіз історичного досвіду розвитку психології як галузі знань і сфери практичної діяльності; визначення спільних зон між окремими науковими школами, співставлення ознак основних наукових парадигм, отримання досвіду структурування методологічної інформації, підвищення рівня усвідомленості базових методологічних знань, оволодіння навичками критичного самоаналізу своєї методологічної компетентності).

Список літератури

критичний мислення освіта психолог

1. Александрова, Г.І., &Самаренко, Т.К. (2012) Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії в середній школі. http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2012/Istoria/2_109977.doc.htm.

2. Балута, Г. (2019). Критичне мислення і когнітивні практики освіти. Актуальні проблеми духовності. 20, 72-85.

3. Бутенко, А., &Ходос, Е. (2002). Критическое мышление: метод, теория, практика: Учебно-метод. пособие. Москва: Мирос.

4. Ивунина, Е. (2009). О различных подходахк понятию «критическое мышление». Молодойученый. 11, 170-174.

5. Козаченко, Н.П. (2017). Критичне мислення: граничніпідходи та

6. оптимальні шляхи. Актуальні проблеми духовностi. Кривий Ріг: КДПУ. 18, 165-179.

7. Конверскій, А. (2019). Критичне мислення. Підручник для студентів навчальних закладів вищої освіти усіх спеціальностей. Київ: Центр

8. навчальної літератури.

9. Клустер, Д. (2005). Что такое критическое мышление? Критическое мышление и нове виды грамотности. Москва: ЦГЛ.

10. Коржуев, А., Попков, В., &Рязанова, Е. (2002). Рефлексия и критическое мышление в контексте задач высшего образования. Педагогика. 2, 18-22.

11. Липман, М. (1996). Мышление и школьная программа. Юлина Н.С. Философия для детей. Москва: ИФРАН. 147-167.

12. Липман, М. (1996). Становление мыслительных навыков с помощью философии для детей. Юлина Н.С. Философия для детей. Москва: ИФРАН.113-147.

13. Максименко, С. Зайчук, В., Кліменко, В.,&Соловієнко, В. (2000). Загальна психологія. Підручник для студентів вищ. навч. закладів. К.: Форум.

14. Мірошник, С. (2013). Компетентнісний підхід у навчанні української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення¦https://repository¦kristti¦Com¦ua/handle/eiraise/266¦

15. Пауль, Р. (1990). Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире. Centerfor Critical Thinkingand Moral Critique Sonoma State University.

16. Попков, В., Коржуев, А., &Рязанова, Е. (2001). Критическое мышление в контексте задач высшего профессионального образования. Москва: Изд-во МГУ.

17. Семиченко, В. (2007). Основні ознаки науковості. Формування дослідницької культури молодих науковців. Київ: Педагогічна думка.

18. Терно, С. (2011). Теорія розвитку критичного мислення. Запоріжжя: Запорізький національний університет.

19. Тимоха, С. (2001). Теоретичні основи розвитку критичного мислення студентів. Гуманізація навчально-виховного процесу. 1У (П), 52-57.

20. Тягло, А., &Воропай, Т. (2001). Критическое мышление: проблема мирового образования ХХ1 века. Постметодика. 3, 19-26.

21. Тягло, О. (2017). Досвід засвоєння критичного мислення в українській вищій школі. Філософія освіти. 2 (21), 240-257.

22. Халперн, Д. (2000). Психологія критичного мислення. СПб: Питер.

23. Paul, R. (1995). Critical Thinking: Howto Prepare Studentsfor a Rapidly Changing World. Foundationfor Critical Thinking.

24. Cheung, Ch.-K, Rudowicz, E., Kwan, A.S.F., &Xiao Dong Yue(2002). Assessing University Students' General and Specific Critical Thinking. College Student Journal. December.

References

1. Aleksandrova, H.I., & Samarenko, T.K. (2012). Rozvytok krytychnoho myslennia uchniv na urokakh istorii v serednii shkoli [Developing Critical Thinking in Middle School History Classes]. http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2012/Istoria/2_109977.doc.htm.

2. Baluta, H. (2019). Krytychne myslennia i kohnityvni praktyky osvity [Critical Thinking and Cognitive Practices of Education]. Aktualni problemy dukhovnosti. Vyp. 20, 72-85.

3. Butenko, A., & Khodos, E. (2002). Krytychenskoe myshlenye: metod, teoryia, praktyka [Critical Thinking: Method, Theory, and Practice]: Uchebno - metod.posobye. Moskva: Myros.

4. Yvunyna, E. (2009). O razlychnbikh podkhodakh k poniatyiu «krytycheskoe myshlenye [On the different approaches to the concept of «critical thinking»]. Molodoi uchenbii. 11, 170-174.

5. Kozachenko, N.P. (2017). Krytychne myslennia: hranychni pidkhody ta optymalni shliakhy [Critical thinking: marginal approaches and optimal ways]. Aktualni problemy dukhovnosti. Kryvyi Rih: KDPU. 18, 165-179.

6. Konverskii, A. (2019). Krytychne myslennia [Critical thinking]. Pidruchnyk dlia studentiv navchalnykh zakladiv vyshchoi osvity usikh spetsialnostei. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.

7. Kluster, D. (2005). Chto takoe krytycheskoe myshlenye? [What is critical thinking?] Krytycheskoe myshlenye y novbie vydy hramotnosty. Moskva: TsHL.

8. Korzhuev, A., Popkov, V., & Riazanova, E. (2002). Refleksyia y krytycheskoe mbishlenye v kontekste zadach v yssheho obrazovanyia [Reflection and critical thinking in the context of the problems of higher education]. Pedahohyka. 2, 18-22.

9. Lypman, M. (1996). Myshlenye y shkolnaia prohramma [Thinking and the school program]. Yulyna N.S. Fylosofyia dlia detei. Moskva: YFRAN. 147-167.

10. Lypman, M. (1996). Stanovlenye myslytelnykh navykov s pomoshchiu fylosofyy dlia detei [Formation of thinking skills with the help of philosophy for children]. Yulyna N.S. Fylosofyia dlia detei. Moskva: YFRAN. 113-147.

11. Maksymenko, S. Zaichuk, V., Klimenko, V., & Soloviienko, V. (2000). Zahalna psykholohiia [General Psychology]. Pidruchnyk dlia studentiv vyshch. navch. zakladiv. K.: Forum.

12. Miroshnyk, S. (2013). Kompetentnisnyi pidkhid u navchanni ukrainskoi literatury na osnovi vprovadzhennia tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia [A competent approach in teaching Ukrainian literature based on the introduction of technology for the development of critical thinking].

13. https://repository.kristti.com.ua/handle/eiraise/266.

14. Paul, R. (1990). Krytycheskoe mbishlenye: Chto neobkhodymo kazhdomu dlia vbzhyvanyia v bystro meniaiushchemsia myre [Critical thinking: What everyone needs to survive in a rapidly changing world]. Center for Critical Thinking and Moral Critique Sonoma State University.

15. Popkov, V., Korzhuev, A., & Riazanova, E. (2001). Krytycheskoe myshlenye v kontekste zadach vbissheho professyonalnoho obrazovanyia [Critical thinking in the context of the tasks of higher professional education]. Moskva: Yzd-vo MHU.

16. Semychenko, V. (2007). Osnovni oznaky naukovosti [The main signs of scientificity]. Formuvannia doslidnytskoi kultury molodykh naukovtsiv. Kyiv: Pedahohichna dumka.

17. Terno, S. (2011). Teoriia rozvytku krytychnoho myslennia [Theory of development of critical thinking]. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet.

18. Tymokha, S. (2001). Teoretychni osnovy rozvytku krytychnoho myslennia studentiv [Theoretical foundations of the development of students' critical thinking]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu. 1U (P), 52-57.

19. Tiahlo, A., & Voropai, T. (2001). Krytycheskoe myshlenye: problema myrovoho obrazovanyia KhKhl veka. Postmetodyka. 3, 19-26.

20. Tiahlo, O. (2017). Dosvid zasvoiennia krytychnoho myslennia v ukrainskii vyshchii shkoli [The experience of learning critical thinking in Ukrainian higher education]. Filosofiia osvity. 2 (21), 240-257.

21. Khalpern, D. (2000). Psykholohiia krytychnoho myslennia [Psychology of critical thinking]. SPb: Pyter.

22. Paul, R. (1995). Critical Thinking: How to Prepare Students for a Rapidly Changing World. Foundation for Critical Thinking.

23. Cheung, Ch.-K, Rudowicz, E., Kwan, A.S.F., & Xiao Dong Yue (2002). Assessing University Students General and Specific Critical Thinking. College Student Journal. December.

Размещено на Allbest.ru