Психолого-педагогічна система формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму
Аналіз соціальної та психологічної сутності феномену здоров’я. Визначення специфіки професійної діяльності фахівців з туризму. Оцінка значення та структури здоров’язберігаючих компетентностей менеджерів. Формування у студентів здорового способу життя.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.12.2022 |
| Размер файла | 92,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Психолого-педагогічна система формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму
Кондес Т.В. Кондес Т.В. к.психол.н., доцент кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна, Бурлакова І.А. Бурлакова І.А. д.психол.н., професор, Дніпропетровський університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна, Шевяков О.В. Шевяков О.В. д.психол.н., професор, Дніпропетровський університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна
Анотація
У статті представлено аналіз соціально-психологічної сутності феноменів здоров'я, здоров'язбереження та здоров'язберігаючих компетентностей; визначено специфіку професійної діяльності фахівців з туризму, а також значення та структуру здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров'я майбутніх фахівців з менеджменту туризму. На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров'я та здорового способу життя. Розглянуто етапи формування здоров'язберігаючих компетенций.
Зазначено необхідність використання компетентнісного підходу. Констатовано, що компетентністний підхід визначається як один із важливих концептуальних підходів щодо оновлення змісту освіти та є провідним у модернізації її системи. Виокремлено структурні складові (ціннісно-мотиваційну, когнітивно-креативну, операційно-діяльнісну, комунікативно-поведінкову, емоційно-регулятивну та особистісну) здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму.
Наголошується, що сучасні реалії вимагають виховання здорового, морально зрілого, конкурентоспроможного, мобільного, готового до активної життєдіяльності фахівця, а наявність фізичного та психологічного здоров'я є основним фактором, необхідним для його особистісного зростання і успішної соціалізації.
Показано, що формування культури здоров'я, спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров'я - невід'ємний компонент здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Запропоновано методику формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Описано соціально-психологічні умови для формування ціннісного і свідомого ставлення майбутніх фахівців з менеджменту туризму до свого здоров'я, підвищення мотивації до здорового способу життя, активації навчально-пізнавальної діяльності, самопізнання і самоактуалізації, комунікативних здібностей, вдосконалення психофізичних здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості через використання цілеспрямованих активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги; участі у підготовці та реалізації оздоровчо-масових і рекреаційних проектів, спортивних заходів.
Ключові слова: здоров'я, здоров'язбереження, здоровий спосіб життя, здоров'язберігаючі компетентності, компетентнісний підхід, фахівців з менеджменту туризму.
Формули: 0; рис.: 1; табл.: 0, бібл.: 10
Annotation
Psychological and pedagogical system formation of health - preserving competentness of future tourism management specialists
Kondes Tetiana1, Burlakova Iryna2, Sheviakov Oleksiy3
1 PhD (Psychological), associate professor of psychology department, "KROK" University, Kyiv, Ukraine,
2 Doctor sciences (Psychological), professor, Dnipropetrovsk University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine,
3 Doctor sciences (Psychological), professor, Dnipropetrovsk University of Internal A ffairs, Dnipro, Ukraine,
The article presents an analysis of the socio-psychological essence of the phenomena of health, health and health-preserving competencies; the specifics ofprofessional activity of tourism specialists are determined, as well as the importance and structure of health-preserving competentness of future tourism management specialists.
The purpose of this work is to consider the competence approach to the formation of health of future professionals in tourism management. Based on the results of the questionnaire to develop forms of student work on the formation of health culture and healthy lifestyle. The stages of formation of health-preserving competentness are considered. The need to use a competency-based approach is noted. It is stated that the competence approach is defined as one of the important conceptual approaches to updating the content of education and is leading in the modernization of its system.
The structural components (value-motivational, cognitive-creative, operational-activity, communicative-behavioral, emotional-regulatory and personal health-preserving competentness of future tourism management specialists. It is emphasized that modern realities require the education of a healthy, morally mature, competitive, mobile, ready for active life specialist, and the presence of physical and psychological health is a key factor necessary for his personal growth and successful socialization. It is shown that the formation of a culture of health, focus on maintaining and promoting health - an integral component of health-preserving competentness of future tourism management specialists. The method of formation of health-preserving competentness of future tourism management specialists is offered. Socio-psychological conditions for the formation of value and conscious attitude of future tourism management specialists to their health, increase motivation for a healthy lifestyle, activation of educational and cognitive activities, self-knowledge and self-actualization, communication skills, improving psychophysical abilities, improving physical fitness through the use of purposeful active socio-psychological methods of training and assistance; participation in the preparation and implementation of health and recreational projects, sporting events.
Key words: health, health care, healthy lifestyle, health-preserving competentness, competence approach, tourism management specialists.
Formulas:0; fig.: 1; tabl.: 0; bibl.: 10
Вступ
Постановка проблеми. Знання, уміння й навички, що отримує людина в процесі її життєдіяльності мають на меті всебічний розвиток фізичного, інтелектуального та культурного потенціалу, підготовку до виконання професійно-трудової діяльності, формування особистісних якостей громадянина України, здатного забезпечити нашій Батьківщині гідне місце у світовій цивілізації.
Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку майбутнього фахівця, його соціалізації та самореалізації у сучасному світі, зокрема на основі особистісно-компетентнісного підходу.
У світі змін культурно-освітніх парадигм і сенсів, від людини потрібні компетентності нового формату, навички та компетенції XXI століття, тобто глобальні навички:
- особистісні якості, риси характеру, які допомагають адаптуватися до стрімких змін навколишнього середовища (система духовно-моральних цінностей, соціально- культурні цінності суспільного життя, уміння працювати на результат, лідерські якості, ініціативність, допитливість, наполегливість);
- базові знання, вміння та навички, які допомагають вирішувати повсякденні завдання (навички осмисленого читання і письма, природничо-наукові знання, математична грамотність, фінансова та підприємницька грамотність, ІКТ- грамотність, культурна і суспільна грамотність та ін.);
- компетенції, що допомагають вирішувати більш складні завдання, в ситуації невизначеності і швидких технологічних змін навколишнього середовища (критичне мислення, вміння спілкуватися, працювати в колективі, конструктивно взаємодіяти з членами команди, креативність, творче мислення) [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи співвідношення професіоналізму з різними аспектами зрілості фахівця, А. Маркова виділяє чотири види професійної компетентності: спеціальну, соціальну, особистісну, індивідуальну:
1. Спеціальна, або діяльнісна професійна компетентність характеризує володіння діяльністю на високому професійному рівні і включає не лише наявність спеціальних знань, а й уміння застосувати їх на практиці.
2. Соціальна професійна компетентність характеризує володіння способами спільної професійної діяльності і співпраці, прийнятими в професійному співтоваристві прийомами професійного спілкування.
3. Особистісна професійна компетентність характеризує володіння способами самовираження і саморозвитку, засобами протистояння професійної деформації. Сюди ж відносять здатність фахівця планувати свою професійну діяльність, самостійно приймати рішення, бачити проблему.
4. Індивідуальна професійна компетентність характеризує володіння прийомами саморегуляції, готовність до професійного зростання, несхильність професійному старінню, наявність стійкої професійної мотивації [8].
Рада Європи визначила п'ять ключових компетенцій, яким вона надає особливого значення і якими повинні оволодіти молоді європейці:
1. Соціально-політична компетенція -здатність брати на себе відповідальність, брати участь у спільному прийнятті рішень, регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні та у поліпшенні демократичних інститутів.
2. Соціокультурна компетенція стосується життя в багатокультурному суспільстві. Щоб перешкоджати виникненню расизму або ксенофобії, поширенню клімату нетерпимості, освіта повинна «озброїти» молодь
міжкультурними компетенціями, такими, як розуміння відмінностей, повага один одного, здатність жити з людьми інших культур, мов і релігій.
3. Комунікативну компетенцію можна визначити як природну здібність людини до спілкування, і як складову та фундаментальну характеристику професійної компетентності, володіння усним і письмовим спілкуванням, також відносять володіння кількома мовами, які важливі в роботі й суспільному житті.
4. Інформаційна компетенція. Суть даної компетенції трактується як сукупність готовності та потреба працювати з сучасними джерелами інформації в професійній та побутовій сферах діяльності, здатність критично аналізувати інформацію.
5. Здатність вчитися протягом життя розглядається як основа безперервної підготовки в професійній діяльності, а також в суспільному та особистому житті. [9].
Компетентнісна парадигма - це адаптована під потреби постіндустріального суспільства, цифрову та інформаційну економіку сучасна модель освіти. Професійна освітня програма, що передбачалась кваліфікаційним підходом, як правило, пов'язувалася з об'єктами праці, співвідносилася з їх характеристиками і не свідчила про можливості, знання і готовність оптимально пов'язувати з ефективністю життєдіяльність людини в різних контекстах.
Компетентність розглядається як система навичок, властивих будь-якій людині, в ній поєднуються кваліфікація, соціальна поведінка, здатність працювати в складі певної групи, робочого колективу, вміння ризикувати, тобто кваліфікаційні характеристики, що доповнюються і вдосконалюють свій розвиток особистими, культурними і соціальними характеристиками індивіда. Особистісні характеристики компетентного фахівця дають йому можливість ефективного застосування власної кваліфікації, і в цілому формують його образ [4].
В даний час випускники системи вищої професійної освіти під час вибору та планування результатів освіти увагу акцентують не на обсязі засвоєних знань і алгоритми їх відтворення, а на компетенції, на здатності випускника до адаптації в професійному середовищі, готовність творчо вирішувати професійні та життєві проблеми, вміння самостійно здобувати й оновлювати знання, застосовувати їх в ситуаціях, близьких до майбутньої професійної діяльності тощо. [2].
Формулювання цілей статті. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров'я майбутніх фахівців з менеджменту туризму.На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров'я та здорового способу життя.
Викладення основного матеріалу дослідження
Будучи продуктом навчання, природа компетентності на пряму не випливає з нього, а є наслідком саморозвитку, особистісного зростання індивіда, наслідком самоорганізації і узагальнення діяльнісного і особистісного досвіду.
Компетентність відіграє провідну роль у формуванні особистості у професійній діяльності. Це сукупність знань, умінь, освіченості, що сприяє особистісній самореалізації спеціаліста.
Зимняя І. О. виділяє три основні групи компетентностей, що відносяться:
1) до самого себе як до особистості, суб'єкту життєдіяльності - здоров'язбереження; ціннісно-смислові орієнтації в світі; самовдосконалення, саморегулювання, саморозвиток; особистісні та предметні рефлексії; компетенції інтеграції (структурування, збільшення знань та ін.);
2) до соціальної взаємодії людини та соціальної сфери:
а) з суспільством, колективом, сім'єю, друзями, партнерами, толерантність, повага, прийняття іншого тощо.
б) усне, письмове, діалогічне, монологічне, письмове спілкування, дотримання традицій, ритуалу, етикету;
3) до діяльності людини:
а) пізнавальної - постановка і рішення пізнавальних завдань та проблем;
б) ігрової, навчальної, трудової, дослідницької та іншої діяльності;
в) у сфері інформаційних технологій (комп'ютерна грамотність, володіння електронною технікою, Інтернет-технологією і ін.) [5].
Структура професійної компетентності фахівця будь-якого профілю, включає в себе (рис. 1.) [6].
Саме від професійної компетентності фахівця залежить успішність його професійної кар'єри після закінчення навчального закладу і реалізація отриманих ним знань, умінь і навичок в практичній діяльності.
Сьогодні вже досить виразно виділені характеристики професійної компетентності, які в цілому є загальними і обов'язковими для всіх фахівців:
1) гностична (когнітивна) - відображає наявність необхідних професійних знань (їх обсяг і рівень є головною характеристикою компетентності);
2) регулятивна - дозволяє використовувати наявні професійні знання для вирішення професійних завдань;
3) рефлексивно-статусна - дає право діяти певним чином за рахунок визнання авторитетності;
4) нормативна - відображає коло повноважень, сферу професійної діяльності;
5) комунікативна - визначає можливість встановлення контактів самого різного виду для здійснення практичної діяльності;
6) креативна - творча складова [6].
Однією з важливих умов успішності та ефективності професійної підготовки майбутніх фахівця є зміцнення здоров'я, всебічна фізична підготовленість до професійної діяльності, придбання практично важливих знань з фізичної культури [1].
Компетентність здоров'язбереження розуміється як інтегральна характеристика особистості фахівця, що визначає його здатність і готовність вирішувати професійні завдання, що пов'язані з реалізацією здоров'язберігаючої діяльності в процесі надання допомоги з використанням знань, умінь, професійного і життєвого досвіду на основі сформованості мотиваційно-ціннісного ставлення до здоров'я і професійно важливих якостей особистості.
Для ефективного здійснення професійної діяльності в сфері здоров'язбереження фахівця з туризму повинні бути притаманні професійно важливі особистісні якості (особистісний компонент): самоконтроль і самокритичність; високий рівень креативності та професійної самосвідомості; стресостійкі якості (фізична тренованість, самоналаштування, оптимізм; прагнення до підвищення рівня вміння керувати своїми емоціями); свого здоров'я [7].
Рис. 1. Структура професійної компетентності фахівця
Всі стрес-фактори, що негативно впливають на професійну діяльність фахівця, можна розділити на зовнішні (об'єктивні) і внутрішні (суб'єктивні).
До внутрішніх факторів належать: схильність до емоційної ригідності; інтенсивне сприйняття і переживання обставин професійної діяльності; слабка мотивація емоційної віддачі; компенсація прогалин свого життя; співчуття з обов'язку; жертовність. Схильність до емоційної ригідності (негнучкість, жорсткість) - професійні деформації з'являються там, де спілкування з людьми займає левову частку робочого часу, а це, в свою чергу, гостро ставить питання взаємодії особистого «я» і суспільного «ми». Якщо людина забуває про «я» і розчиняється в «ми», вона згорає. Тоді вона втрачає емоційну чуйність, здатність до співучасті і співпереживання. Виникає емоційна ригідність як засіб психологічного захисту швидше у тих, хто менш сприйнятливий і більш емоційно стриманий.
Інтенсивне сприйняття і переживання обставин професійної діяльності виникає у людей з підвищеною відповідальністю за доручену справу, виконувану професійну роль.
Слабка мотивація емоційної віддачі означає, що людина не звикла, не вміє заохочувати себе за співпереживання і співучасть, що проявляються по відношенню до суб'єктів професійної діяльності.
До зовнішніх факторів можемо віднести: хронічну напружену психоемоційну діяльність; дестабілізуючу організацію діяльності; підвищену відповідальність за виконувані функції; неблагополучну психологічну атмосферу професійної діяльності; психологічно важкий контингент. Хронічна напружена психоемоційна діяльність виникає, коли фахівцеві доводиться постійно підкріплювати емоціями різні аспекти спілкування: уважно сприймати, посилено запам'ятовувати, швидко інтерпретувати візуальну, звукову та письмову інформацію, швидко зважувати альтернативи та приймати рішення. туризм студент здоров'язберігаючий
Дестабілізуюча організація діяльності - це нечітка організація і планування праці, нестача обладнання, погано сконструйована і розпливчаста інформація. Підвищена відповідальність за виконувані функції означає, що за день інтенсивної роботи з важким контингентом самовіддача і самоконтроль настільки великі, що до наступного робочого дня психічні ресурси практично не відновлюються [10].
До основних ознак професійного вигорання фахівців з туризму відносяться:
1) емоційні: почуття емоційної спустошеності; втрата почуття гумору; спустошеність; невизначене почуття неспокою і тривоги; почуття розчарування; зниження рівня ентузіазму; підвищена дратівливість через незначні, дрібні події, часті нервові зриви; образливість; невпевненість; байдужість; безсилля;
2) психосоматичні: підвищена стомлюваність; почуття виснаження; відчуття постійної втоми (синдром хронічної втоми); сприйнятливість до показників зовнішнього середовища; часті головні болі; розлади шлунково-кишкового тракту; відсутність апетиту або переїдання, а звідси надлишок або недолік ваги; повне або часткове безсоння/вдень постійний сонний стан, бажання спати, порушення сну, безсоння;
3) порушення пізнавальних процесів діяльності: труднощі з концентрацією уваги, жорсткість і ригідність мислення, сконцентрованість на деталях, нездатність приймати рішення;
4) неприємності професійної діяльності: погіршення якісних і кількісних показників роботи; неприязнь до роботи; продуктивна творча діяльність змінюється формальним виконанням обов'язків; сумніви в загальній корисності професійної діяльності; знецінення професійних досягнень; постійні переживання щодо своєї професійної та особистої неспроможності; посилений опір виходу на роботу; думки про зміну роботи, професії;
5) порушення соціальних зав'язків: дегуманізація, розвиток негативного ставлення до своїх колег та клієнтів, зростаюче уникнення контактів з людьми; дистанціювання від рідних і близьких, прагнення до усамітнення, осуд клієнта, цинічне ставлення до нього [6].
Для продуктивної діяльності в умовах безперервного впливу стресу, від людини вимагається активно задіяти особистісні ресурси, що є енерговитратним і часто веде до стану нервового і фізичного виснаження. Студентам вищих навчальних закладів, що готують спеціалістів з туризму необхідно мати високий рівень сформованості здоров'язберігаючих компетентностей не лише при побудові траєкторії індивідуального розвитку, але і використовувати їх безпосередньо в професійній діяльності.
Змістом компетентності здоров'язбереження є:
- готовність до формування здорового способу життя, до поповнення своїх знань про здоров'язбереження; ставлення до здоров'я як до найбільшої цінності,
- готовність включатися в рухову активність, в заняття спортом, готовність до регуляції фізичного і психічного здоров'я;
- Знання умов і факторів, що впливають на здоров'я, знання особливостей свого організму;
- знання основ діагностики власного здоров'я, основ сексології, понять про професійну освіту, самореалізації, професійної орієнтації з точки зору здоров'я;
- практика дотримання режиму праці та відпочинку, гігієнічних норм, практика надання першої допомоги;
- виконання профілактичних, санітарно-гігієнічних заходів по здоровьесбереженія, застосування комплексів фізичних вправ, засобів загартовування;
- ставлення до здоров'я як до найбільшої матеріальної цінності людини;
- розуміння особливостей впливу соціальних відносин на фізичне і психічне здоров'я, позитивне ставлення до життєдіяльності, до себе, бажання жити в гармонії з навколишнім світом і людьми;
- уміння визначати стан свого здоров'я, свідоме звернення до лікаря, саморегуляція свого психоемоційного та функціонального стану в стресових ситуаціях [2].
При розробці концепції формування здоров'язберігаючих компетентностей використовувалися базові положення сучасної методології загальної і професійної педагогіки, провідний у системі вищої освіти компетентнісний підхід. З метою вивчення мотиваційних особливостей і відношення студентів напряму «Туризм» до формування здоров'язберігаючих компетентностей студентам нами була запропонована анкета. В опитуванні взяли участь 25 осіб. Аналіз представлених відповідей показав наступні результати. На питання, яку роль відіграють здоров'язберігаючі компетентності та навчання їм бакалаврів туризму, студенти відповіли наступним чином: 71% - висока; 29% - середня; 0% - низька. Аналізуючи питання: Як ви оцінюєте свою готовність до формування здоров'язберігаючих компетентностей були отримані наступні дані: 21% - висока; 50% - середня; 29% - низька. Думка студентів про необхідність придбання знань і практичних умінь в області здоров'язберігаючих технологій в більшості випадків позитивна: 93% - Так; 7% - Ні. Аналізуючи питання: Чи дозволить формування здоров'язберігаючих компетентностей значно підвищити якість підготовки та загальну компетентність майбутніх бакалаврів туризму, відповіді студентів дали позитивний результат: 79% - Так; 7% - Ні; 14% - Важко відповісти. Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок про те, що формування здоров'язберігаючих компетентностей є невід'ємною частиною підготовки майбутніх бакалаврів туризму. Сприяє формуванню усвідомленого ставлення до дозвілля, розуміння його ролі і практичного використання в туристичній діяльності.
Формами роботи студентів щодо формування культури здоров'я та здорового способу життя є:
1. «Навчально-пізнавальна діяльність»
ь Навчальна (аудиторна) програма -теоретична та практична підготовка з застосуванням інноваційних здоров'язберігаючих технологій.
ь Волонтерська діяльність -соціально-педагогічна робота у профілактичному, просвітницькому, реабілітаційному, рекреативному, інформаційно-рекламному, охороннозахисному, соціально- побутовому та спортивно-оздоровчому напрямах.
ь Неспеціальна фізична освіта: свідома побудова здорового способу життя.
2. «Тілесно-психологічні практики»:
ь Новітні технології рухової активності:
- фітбол;
- степ-аеробіка;
- боді-білдінг;
- атлетична гімнастика;
- фітнес-йога;
- функціональна гімнастика;
- роупсскіпінг;
- стретчинг;
- Пілатес;
- спортивні та рухливі ігри.
ь Фізична реабілітація та психосоматичне оздоровлення: ароматерапія, психопластика, антистресова гімнастика, аутогенне тренування.
3. «Дозвіллєва рекреація»:
ь Змагання та спортивні свята: розвиток вольових та моральних якостей, почуття особистої гідності та обов'язку.
ь Рекреаційні проекти: вечора здоров'я і відпочинку; профілактичні заходи в період канікул; проведення днів здоров'я;
ь Спортивно-оздоровчі клуби за інтересами.
4. «Здоров'ятворча діяльність».
ь Розважальні шоу програми, фітнес- перфоменс;
ь Тематичні проекти до традиційних міжнародних та національних свят стосовно здоров'я.
Великий розвиток отримала в Університеті спортивно-оздоровча туристична та екологічна робота.
Основними завданнями спортивно-оздоровчої туристичної діяльності є:
1) активне сприяння фізичному і духовному вихованню студентів, впровадження фізичної культури і спорту в повсякденне життя, організація роботи по зміцненню здоров'я;
2) проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів серед студентів, викладачів, співробітників;
3) проведення змагань, конкурсів серед команд факультетів та студентів, які проживають в гуртожитку з видів спорту;
4) активна пропаганда фізичної культури, спорту і здорового способу життя;
Проводяться туристичні походи різного цільового призначення і тривалості:
1. Туристичний похід вихідного дня проводиться з метою організації та проведення активного відпочинку, дозвілля, спортивних змагань.
2. Проект «КРОК до вершин» - підкорення вершин Карпат - даний проект націлений на активний відпочинок студентів у період канікул. Проживання в екологічно чистому регіоні Карпат.
Кожен день учасники починають свій ранок з рухливої гімнастики, з застосуванням елементів йоги та пілатесу, щоб налаштуватися на активний та насичений подіями день. Заняття проходять на свіжому повітрі та обов'язково під наглядом кваліфікованих спеціалістів. Протягом всього періоду особлива увага приділяється харчуванню студентів і оздоровчим процедурам (масажі, сауна, водні процедури, відвідування термальних басейнів, а також вживання цілющої мінеральної води). Практичні тренінги, ігри та квести на розвиток креативності, вечірні розваги, сприяють формуванню у студентів позитивної самооцінки, навичок здорового способу життя, наичок саоконтолю та саморегуляції.
Основним завданням є розвиток морально-вольових і фізичних якостей у процесі підкорення вершин Карпат різної висоти і складності маршруту (Захар Беркут, Маківка, Парашка, Піп Іван, Пікуй, Говерла).
Висновки
Таким чином, компетентнісний підхід в оцінці ефективності здоров'язберігаючої освіти в університеті:
- задає ціннісно-цільові орієнтири розвитку освітніх систем;
- відображає сенс діяльності університету по збереженню і зміцненню здоров'я студентської молоді;
- мотивує до знань, до дотримання норм і правил особистої гігієни, фізичного і духовного самовдосконалення, відповідального вибору студентами здорового способу життя;
- підкреслює цінність та значимість освіти.
Програма формування здоров'язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму являє собою психолого-педагогічну систему та розкриває принципи професійно значущих якостей, які відповідають вимогам професійної діяльності фахівців з туризму.
Формування культури здоров'я та здорового способу життя студентов - це багаторівнева система цілей і завдань навчальних дисциплін, логічно пов'язаних між собою спільною метою підготовки. Системоутворюючі елементи програми повинні враховувати особливі вимоги майбутньої професійної практики; об'єктивні обставини процесу навчання, які складаються з можливостей матеріально-технічної та методичної бази навчального закладу; дотримання дидактичних принципів формування змісту навчання.
Найбільш пріоритетними методами навчання є: комунікативні (дискусії, бесіди); ігрові; тренінгові. Серед методів організації пізнавальної - діяльності перевага віддається евристичним і дослідницьким.
Методика спрямована на забезпечення взаємозв'язку процесів освоєння знань та набуття вмінь; побудована на поєднанні теорії та практики. Наявність творчих завдань підсилює діяльнісної компоненту навчального процесу.
Використання тренінгових методів дозволяє посилити компоненту індивідуалізації процесу навчання.
Знання і вміння, які сформовані в процесі здоров'язбереження, затребувані в практиці професійної діяльності; зміст і методика навчання ефективні для реалізації цілей і завдань професійної підготовки майбутніх фахівців з менеджменту туризму.
Література
1. Бурлакова І. А. Фізична культура майбутнього спеціаліста як вагома передумова забезпечення мотивації щодо збереження здоров'я. Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії : Матеріали XXVII Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Переяслав-Хмельницький, 30-31 липня 2016 р.). Переяслав -Хмельницький, 2016. С. 94 - 96.
2. Ващенко І. В. Особливості ставлення до професії та професійного здоров'я у фахівців економічної галузі. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. № 2 (46). С. 19-28.
3. Дубасенюк О. А. Модернізація системи освіти в Україні в умовах сучасних глобалізацій них процесів. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія : монографія / за ред. В.Г. Кременя та ін. Київ : ТОВ «Видавниче підприємство «Едельвейс», 2013. С. 253-262.
4. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня. 2003. № 5. С. 34-42.
5. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 40 с.
6. Казарницькова Я. Л. Процес формування професійної компетентності та працездатності майбутнього фахівця туристської індустрії. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2009. №10 (173). С. 67-74.
7. Кондес Т. В. Психологічні аспекти формування здоров'язберігаючих компетенцій в системі підготовки спеціалістів соціономічного профілю. Актуальні проблеми психології. 2018. Т. ІХ., Вип. 11. С. 106-114.
8. Маркова А. К. Основы профессионализма. Москва : Знание, 1996. 456 с.
9. Овчарук О. Ключові компетентності: Європейське бачення. Управління освітою. 2004. № 2. С. 6-9.
10. Burlakova I., Sheviakov O. Socio- psychological technologies of professional health formation. Public Administration and Law Review. 2021. №3. С. 54-64.
References
1. Burlakova, I. А. (2016), “The physical culture of the future specialist as an important prerequisite for providing motivation to maintain good health”, Problemy ta perspektyvy rozvytku nauky na pochatku tretoho tysiacholittia u krainakh Yevropy ta Azii [Problems and prospects of science development at the beginning of the third millennium in Europe and Asia], Materialy KhKhVII Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi internet-konferentsii [Proceedings of the XXVII International Scientific and Practical Internet Conference], Pereiaslav -Khmelnytskyi, Ukraine, pp. 94-96.
2. Vashchenko, I. V. (2018), “Peculiarities of the attitude to the profession and professional health of specialists in the economic field”, Teoretychni i prykladniproblemypsykholohii, №2(46), рр. 19-28.
3. Dubaseniuk, O. A. (2013), “Modernization of the education system in Ukraine in the conditions of modern globalization processes”, Osvitni reformy: misiia, diisnist, refleksiia [Educational reforms: mission, reality, reflection], TOV «Vydavnyche pidpryiemstvo «Edelveis», Kyiv, Ukraine, pp. 253262.
4. Zimnyaya, I. A. (2003), “Key competencies are a new paradigm of educational outcomes”, Vyisshee obrazovanie segodnya, № 5, pp. 34-42.
5. Zymniaia, Y. A. (2004), Kliuchevie kompetentnosty kak rezultatyvno-tselevaia osnova kompetentnostnoho podkhoda v obrazovanyy [Key competencies as a result-target basis of the competency-based approach in education], Issledovatelskiy tsentr problem kachestva podgotovki spetsialistov, Moscow, Russia, 40p.
6. Kazarnytskova, Ya. L. (2009), “The process of formation of professional competence and ability to work of the future specialist of the tourism industry”, Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky, №10 (173), pp. 67-74.
7. Kondes, T. V. (2018), “Psychological aspects of the formation of health-preserving competencies in the system of training specialists in the socionomic profile”, Aktualni problemy psykholohii, vol. IX., №11, pp. 106-114.
8. Markova, A. K. (1996), Osnovyi professionalizma [Fundamentals of professionalism], Znanie, Moscow, Russia, 456 p.
9. Ovcharuk, O. (2004), “Key competencies: European vision”, Upravlinnia osvitoiu, № 2, рр. 6-9.
10. Burlakova, I. and Sheviakov, O. (2021), “Socio-psychological technologies of professional health formation”, Public Administration and Law Review, №3, pp. 54-64.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Роль педагога в здоров'язберігаючої педагогіки. Основні критерії здоров’язбереження учнів. Види оздоровчих хвилинок на уроках. Ігри та ігрова терапія.
презентация [2,6 M], добавлен 04.05.2016Необхідність формування у молоді мотивації щодо формування культури здоров'я, ідеології його збереження на сучасному етапі. Окремі аспекти застосування здоров’язберігаючих освітніх технологій у процесі викладання дисциплін у вищих навчальних закладах.
статья [20,3 K], добавлен 15.01.2018Сучасні підходи до визначення змісту і структури здорового способу життя. Поняття "здоров’я" людини, його компоненти та передумови. Рівень соматичного здоров’я та фізичної підготовленності учнів початкових класів та визначення засобів їх формування.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.07.2009Аналіз впливу різних факторів на здоров'я сучасної студентської молоді. Характеристика здоров'язберігаючих технологій та сучасної системи освіти. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я молоді. Захворюваність студентів, що навчаються в навчальних установах.
дипломная работа [120,2 K], добавлен 01.10.2010Теоретико-методичні основи здорового способу життя, сучасні підходи до визначення його змісту і структури. Визначення поняття "здоров’я", його компоненти та передумови. Рівень соматичного здоров’я та фізичної підготовленості учнів початкових класів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 20.10.2009Вивчення історії розвитку уявлень про здоровий спосіб життя і загальна характеристика наукових основ його формування. Аналіз програми початкової школи по формуванню навичок здорового способу життя учнів. Розробка методичного курсу по основах здоров'я.
курсовая работа [46,7 K], добавлен 02.01.2014Формування ціннісного ставлення учнівської та студентської молоді до здоров’я та здорового способу життя. Проблема позааудиторної роботи як процесу, в якому переважає елемент самореалізації студентів. Роль куратора групи як консультанта та вихователя.
статья [18,8 K], добавлен 22.02.2018Поняття і складові здорового способу життя людей. Показники здорового способу життя та засоби впливу на його формування. Формування культури здорового способу життя школярів. Оцінка стану здоров'я та чинників здорового способу життя старшокласників.
курсовая работа [67,1 K], добавлен 22.11.2013Оцінка необхідності формування функціональних умінь у закладі освіти. Методологічні засади оцінки здоров'я педагогічними працівниками. Програма розвиту навчального закладу, що працює у напрямку формування здорового способу життя серед учнівської молоді.
методичка [50,7 K], добавлен 16.01.2010Проблема здоров’язбереження у науковій літературі. Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій. Вікові особливості дітей старшого шкільного віку. Програма соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.06.2013Обґрунтування здоров'язберігаючих технологій та їх сутнісна характеристика. Загальнорозвиваючі вправи, які виконуються в положенні стоячи і сидячи. Музично-раціональна психотерапія на уроках музичного мистецтва. Образ природи на уроках музики в 5 класі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 10.06.2013Філософський аспект проблеми формування здорового способу життя. Взаємодія соціальних інститутів та середовища у процесі формування здорового способу життя школярів. Діагностика здоров'я та рівня здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл.
монография [2,1 M], добавлен 26.04.2008Умови формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Сутність, зміст, структуру культури здоров'я студентів. Необхідність застосування оздоровчих технологій. Критерії, показники й рівні сформованості культури здоров'я студентів.
статья [27,4 K], добавлен 15.01.2018Психофізіологічні особливості старших підлітків. Завдання і складові здорового способу життя. Розробка методичних рекомендацій для педагогічних працівників та батьків щодо формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків.
дипломная работа [379,1 K], добавлен 19.11.2012Здоровий спосіб життя як визначальний фактор здоров'я. Соціальна робота щодо формування здорового способу життя. Стратегії профілактики ВІЛ/СНІДу та наркоманії. Нетрадиційні форми виховної роботи в профілактиці наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД.
реферат [38,2 K], добавлен 20.01.2008Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери. Напрями діяльності служби. Значення волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. Підготовка студентів до волонтерської діяльності.
статья [29,4 K], добавлен 17.11.2013Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.
статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017Аналіз взаємозв’язку здорового способу життя та процесу соціалізації особистості. Огляд формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства. Характеристика уявлень учнів про предмети і явища природи.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.03.2012Необхідність пошуку педагогічних умов та шляхів розв’язання основної проблеми виховання здорового способу життя сучасних школярів. Аналіз поняття "здоров’язбережувальні технології", їх впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах та ефективність.
статья [19,8 K], добавлен 22.02.2018
