Самоосвітня компетентність майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей як мотиваційний інструмент освітнього процесу в умовах карантину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Самоосвітня компетентність майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей як мотиваційний інструмент освітнього процесу в умовах карантину

Н.В. Кравцова аспірантка кафедри педагогіки та психології управління соціальними системами імені академіка І.А. Зязюна

Анотація

Статтю присвячено визначенню самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машино будівних спеціальностей у процесі їхньої професійної підготовки в закладах вищої технічної освіти (ЗВТО) як необхідного інструмента освіти в умовах карантинних обмежень. Висвітлено особливості структури самоосвітньої компетентності під час вимушеного тимчасового впровадження дистан ційної та змішаної форм навчання для студентів денної форми навчання.

Особливу увагу приділено сучасній тенденції в освітньому середовищі - поступовому залученню технологій дистанційної освіти в усі форми навчання, що потребують від студентів нових необхід них компетенцій та сприймаються ними як додаткове навчальне навантаження.

Обґрунтовано доцільність індивідуалізації навчання під час пандемічно зумовлених трансформацій освітнього процесу в закладах вищої технічної освіти, яка передбачає зміщення акценту освітньої діяльності студента не тільки на викладача, який вимушений контролювати навчальний процес на відстані, а й на студента, на його власну свідомість та самовизначення.

Розглянуто питання необхідності нової парадигми професійної діяльності викладача, який за сучасних умов все більше виконує функції координатора, фасилітатора, консультанта та ґрунту ється на організації чіткої діалогічної взаємодії зі здобувачами освіти.

Установлено, що основні труднощі у студентів-машинобудівників під час їх успішного опанування професійно орієнтованих дисциплін відповідних освітніх програм виникають під час таких форм організації освітнього процесу в онлайн-форматі, як лабораторні роботи, практичні заняття та консультації. Це зумовлено зростанням складності навчального матеріалу із професійної підготовки бакалавра згідно із сучасними світовими вимогами в машинобудівній галузі, яка розвивається знач ними темпами.

Виявлено низку чинників, які унеможливлюють якісне та продуктивне онлайн-навчання та пов'я зані з не досить розвиненими належними компетенціями студентів машинобудівних спеціальностей (ІТ-компетенції, комунікативні компетенції, низький рівень саморегуляції, самоорганізації, самооцінки тощо).

У статті наголошується на тому, що структура самоосвітньої діяльності студентів-машинобу дівників зазнала змін унаслідок сучасних соціальних пандемічних впливів, а саме: до самостійної діяль ності, яка передбачена робочою навчальною програмою, додається необхідність більш організованої індивідуальної роботи студентів, що формує їхню здатність до навчання у вимушеному впровадже ному онлайн-форматі до всіх форм організації освітнього процесу за карантинних заходів.

Ключові слова: педагогічні умови, формування самоосвітньої діяльності, бакалаври машинобу дівних спеціальностей, заклади вищої технічної освіти, професійна підготовка, карантинні заходи, компетентність.

Abstract

Kravtsova N. Self-educational competence of future bachelors of machine-building specialties as a motivational tool of the educational process in quarantine conditions

The article is devoted to the determination of the self-educational competence of future bachelors of machine-building specialties in the process of their professional training in technical HEIs as a necessary educational tool under conditions of quarantine restrictions. The article highlights the features of the structure of self-educational competence during the forced temporary introduction of distance and mixed forms of education for full-time students.

Particular attention is paid to the current trend in the educational environment which is the gradual involvement of distance education technologies in all forms of education, that require new appropriate competencies from students and are perceived by them as an additional academic work.

The expediency of individualization of learning during the pandemic-caused transformations of the educational process in HEIs, which provides for a shift in the emphasis of the student's educational activity not only to the teacher, who is forced to control the educational process from a distance, but also to the student, to his own consciousness and self-determination, is substantiated.

The questions of the need for a new paradigm of the professor's occupational activity, which in modern conditions increasingly performs the functions of a coordinator, facilitator, consultant, and is based on the organization of clear dialogical interaction with applicants for education, are considered.

It has been established that the main difficulties, which students in machine-building have in their successful mastery of professionally oriented disciplines of the corresponding educational programs, arise during such forms of organizing the educational process in an online format as laboratory work, practical exercises and consultations. This is due to the growing complexity of the educational material for Bachelor's professional training in accordance with modern world requirements in the machine-building industry, which is developing at a significant pace.

A number of factors have been identified that exclude high-quality and productive online learning and are associated with insufficiently developed appropriate competencies of students of machine-building specialties (IT competencies, communicative skills, a low level of self-regulation, self-organization, self-examination, etc.).

It is emphasized in the article that the structure of self-educational activity of students in machine-building has undergone changes due to modern social pandemic influences, namely: the necessity of more organized individual work of students is added to the independent activity, provided for by the working curriculum, which forms their learning ability in the forced implemented online format for all forms of organization of the educational process because of quarantine measures.

Key words: pedagogical conditions, the formation of self-educational activities, bachelors of machine building specialties, Higher Technical Education Institutions (Technical HEIs), professional training, quarantine measures, competence.

Постановка проблеми. Протягом останніх двох років через поширення коронавірусної хво роби COVID-19 та необхідні заходи для запобі гання цьому спостерігається така незвичайна, але дуже актуальна тенденція в сучасному освіт ньому просторі - поступово стирається грань між основними формами навчання. По суті, нині всі форми навчання в умовах карантинних обмежень набули відтінку дистанційної освіти: за необхідності студентам-очникам (заочникам) викладаються онлайн-лекції (або транслюються відеозаписи лекцій), проводиться віртуальний лабораторний практикум, є можливість дис-

танційно отримати оцінку за результатами під сумкового/контрольного завдання тощо. Тобто викладач і студент/студенти навіть таких тради ційних форм навчання, як очна (денна, вечірня) та заочна, взаємодіють на відстані в режимі реального часу (наприклад, за умов карантинних обмежень, у разі хвороби викладача, здобувача освіти тощо) за допомогою інформаційно-комуні каційних технологій. А концепція інших сучасних форм навчання (змішана, дистанційна, очно-дис танційна тощо) і взагалі передбачає дистанційну роботу зі студентами в синхронному або асин хронному режимах.

Є очевидним, що глобальні зміни в організації навчального процесу в закладах вищої технічної освіти (далі - ЗВТО), які спричинили пандемія та карантинні заходи, адаптували сучасний освітній процес до роботи з більш інтенсивним застосу ванням дистанційної та змішаної форм навчання. У цьому аспекті варто звернути увагу, що однією з найважливіших особливостей освітнього про цесу за таких форм навчання є те, що визначе ний освітній процес здійснюється за умов актив ної самостійної навчальної діяльності студентів, тобто самоосвітня компетентність стає ключовою для успішного опанування навчального матеріалу.

Отже, питання усвідомлення значущості само освітньої компетентності майбутніми бакалавра- ми-машинобудівниками та її належної організації за сучасних вимог переформатування всіх форм навчання у зв'язку з карантинними заходами та нормами є цілком на часі та належить до найак туальніших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблемі організації й управління навчаль ним процесом під час карантинних обмежень у закладах вищої освіти приділено увагу в робо тах Ю. Великдан [1], Г. Шевчук [2], Г. Крохмальної та С. Кость [3], В. Шевченко [4], С. Романової [5] та інших. Останній рік на часі були такі нагальні питання, як: трансформація освітнього процесу до змішаної форми навчання [6], особливості органі зації змішаного навчання [7], самостійна діяльність студентів з огляду на вимушене впровадження дистанційних форм навчання [8], потреба змін у системі контролю й оцінці знань студентів під час карантинних заходів [9], підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності студентської молоді в умовах переходу на дистанційне нав чання [10], особливості формування психологічної ресурсності у здобувачів освіти в період дистан ційного навчання, яке зумовлено пандемічними викликами, з якими зіткнулося сучасне освітнє середовище [11], інші.

Проте питанню самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціаль ностей з погляду додаткової освіти до всіх форм навчання (за суттєвих змін в освітньому середо вищі) не було приділено належної уваги.

Мета статті - довести, що самоосвітня ком петентність майбутніх бакалаврів машинобудів них спеціальностей є необхідним мотиваційним інструментом освітнього процесу ТЗВО в умовах пандемії.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Система вищої освіти України, з погляду на основні принципи функціонування, є відкритою педагогічною системою, яка постійно видозміню ється внаслідок різноманітних соціальних впливів. Кризові умови карантинних обмежень та пов'язані із цим суттєві зміни в організації процесу навчання зазнали руйнування освітніх традицій та сталого системного характеру процесу професійної підго товки майбутніх фахівців-машинобудівників, що, безперечно, зумовило потребу нової освітньої парадигми. самоосвітній компетентність дистанційний навчання

Протягом двох останніх років у ЗВТО онлайн (online learning) та змішані (blended learning) форми навчання поступово витісняють, «втруча ються» в очну (face-to-face) форму, або, за виму шених карантинних заходів, спостерігається домі нування форм навчання на відстані. Безумовно, такий освітній процес принципово змінює модель традиційного процесу навчання. Виникла необ хідність нової парадигми професійної діяльності викладача - викладач виконує більше функцій координатора, фасилітатора, консультанта, що, у свою чергу, вимагає від студента високого рівня сформованості самосвідомості здобувача вищої освіти, його здатності до співпраці, готовності до самоосвітньої діяльності. Тобто під час професій ної підготовки майбутніх машинобудівників домі нує принцип індивідуалізації навчання, підґрунтям якого є ідея самореалізації власного потенціалу студента, а показником ефективності навчання є не тільки сума засвоєних необхідних знань, а й готовність молодої людини до саморозвитку та самовдосконалення, її навчання впродовж життя.

Щоб визначити значення самоосвітньої ком петентності майбутніх бакалаврів машинобу дівних спеціальностей очної форми навчання під час пандемічно зумовлених трансформацій освітнього процесу, нами було проведене дослі дження. Маємо зауважити, що такий освітній процес за сучасних карантинних заходів являє собою поєднання очного та технічно забезпече ного (підкріпленого дистанційними технологіями) навчання, тобто включає всю комбінацію різно манітних сучасних форм навчання. У дослідженні брали участь студенти 3 курсу (спеціальність 133 «Галузеве машинобудування») та 2 курсу (спеці альність 145 «Гідроенергетика») очної форми нав чання Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету (далі - НТУ) «Харківський політехніч ний інститут» (далі - «ХПІ»), які протягом усього навчання (з першого курсу) навчалися в умовах карантину, спричиненого пандемією COVID-19.

Під впливом пандемії COVID-19 та пов'язаних із цим протиепідемічних заходів традиційна очна форма навчання студентів у НТУ «ХПІ» зазнала суттєвих змін - дистанційне та змішане надання освітніх послуг превалювало над класичним офлайн-навчанням. Безумовно, після весняного локдауну, в умовах якого працювала вітчизняна освіта навесні 2019-2020 навчального року, така «гібридна» форма навчання стала єдиним пра вильним кроком для реалізації освітнього процесу. Поступово освітній процес у ЗВТО став гнучким та спроможним на швидку переорієнтацію в реаліях пандемічних умов, але потрібно зауважити, що таке «ситуативне» навчання потребувало роз витку додаткових компетенцій особистості у сту дентської молоді.

Для виявлення ключових компетенцій за успішного опанування освітньо-професійної про грами за сучасних кризових карантинних умов навчання (офлайн, онлайн, змішані форми нав чання) нами була розроблена програма та прове дена цілеспрямована робота щодо її реалізації. Були розроблені та впроваджені в освітній про цес майбутніх бакалаврів машинобудівних спе ціальностей активні форми навчання у вигляді мінідискусій та діалогів-обговорень за такими темами: «Труднощі, з якими стикаються студенти в карантинних умовах освітнього процесу», «Успішне навчання за сучасних реалій «ситуа тивного» навчання», «Топ-компетенції успішного студента-машинобудівника за умов сьогодення» й інші. Під час конструктивного обговорення вищезазначених тем було розглянуто та проана лізовано основні труднощі, з якими стикаються студенти - майбутні машинобудівники; виявлено, що більшість здобувачів вищої технічної освіти вважать навчання за умов карантинних обме жень (з елементами дистанційної освіти) стре совим через додаткове навантаження. У свою чергу, викладачі роз'яснювали студентам необ хідність швидкого й ефективного реагування на пандемічні виклики в освітньому середовищі, бо про тимчасовість та найближче повернення до звичних форм і методів педагогічної взаємодії, на жаль, не йдеться, а наявні можливості інструмен тарію дистанційного навчання дозволяють забез печувати постійну взаємодію між науково-педа гогічними працівниками ЗВТО та студентами.

У процесі обговорень між студентами та викла дачами проблем, пов'язаних з опануванням навчального матеріалу у кризових пандемічних умовах навчання, були зафіксовані такі резуль тати:

Визначені проблеми, що виникають у сту- дентів-машинобудівників під час проведення навчальних занять через відсутність офлайн-вза- ємодії:

Виникають труднощі в набутті навичок екс периментальних досліджень під час виконання лабораторних робіт за дистанційного навчання.

Є проблеми в розв'язанні типових завдань на практичних заняттях в онлайн-форматі.

Виникають складнощі у процесі онлайн-кон- сультування з викладачем під час виконання інди відуальних домашніх розрахункових, графічних, розрахунково-графічних, курсових робіт тощо.

Визначені труднощі в організації успішної освітньої онлайн-діяльності студентів-машинобу- дівників за карантинних умов освітнього процесу:

Виникає проблема грамотності в галузі інформаційних технологій.

У студентів спостерігається низький рівень самодисципліни, самоорганізації освітньої діяль ності.

Студенти мають недостатню здатність до швидкої адаптації власної поведінки, саморегуля ції в умовах онлайн-навчання.

Спостерігаються внутрішні комунікаційні бар'єри в особистості студента, що безпосеред ньо залежать від стану його особистості у процесі спілкування (невпевненість, страх щодо викори стання дистанційних освітніх технік і технологій, невміння працювати самостійно тощо).

Проявляється недостатній рівень само контролю та самооцінки за відсутності повноцін ного контролю з боку викладача.

Після аналізу й обговорення результатів опиту вання, що було визначено програмою дослідження, виникла необхідність проведення зі здобувачами освіти заходів активної форми навчання у вигляді мозкового штурму за такою тематикою: «Формула успішного навчання за умов карантинних обме жень», метою якого був пошук творчих підходів щодо проблеми успішного опанування освітньої програми в сучасних кризових реаліях навчання (змішане навчання та навчання на відстані).

Під час проведення мозкового штурму май бутні бакалаври машинобудівних спеціальностей одностайно дійшли висновку, що самоосвітня компетентність виступає головним обов'язковим чинником успішності у процесі «ситуативного» навчання у ЗВТО.

Також під час дослідження було виявлено, що процес професійної підготовки майбутніх бакалав рів машинобудівних спеціальностей у реаліях сьо годення вимагає від суб'єкта принципово нового бачення свого місця в цьому процесі. У цьому кон тексті постає необхідність поєднання навчально- пізнавальної діяльності (зокрема, самостійної навчально-пізнавальної діяльності) у межах май бутньої професії із самостійною діяльністю, пов'я заною з переформатуванням освітнього процесу за умов карантинних заходів.

У підсумку ми дійшли такого висновку щодо структури самоосвітньої компетентності майбут ніх бакалаврів-машинобудівників під час упрова дження дистанційної та змішаної форм навчання. Вона включає дві рівнозначні функціональні скла дові частини:

самостійну навчально-пізнавальну діяль ність як обов'язковий складник навчального плану за певною освітньою програмою;

самостійну навчально-пізнавальну діяль ність як додатковий необхідний складник у сучас них обставинах карантинних обмежень у ЗВТО.

Нами доведено, що спроможність успішного нав чання у змінених умовах освітнього середовища (взаємодія на відстані між викладачем і студентом за всіх форм організації навчання) додатково повинна ґрунтуватися на самоосвітній компетентності згідно із власними потребами студента, які можна визна чити як додаткову освіту.

Висновки і пропозиції

Отже, професійна підготовка майбутніх бакалаврів машинобудів них спеціальностей у пандемічних умовах сього дення вимагає від здобувачів освіти нової пара дигми самоосвітньої компетентності. Навчання за кризових умов трансформації традиційного освітнього процесу (перехід до змішаних та дистанційних форм навчання) стає додатковим навантаженням для студентів, що змінює струк туру та вимоги до їхньої самостійної діяльності. Проведене нами дослідження дає підставу зро бити такі висновки:

Нині через поширення загрозливої для життя студентів та викладачів ЗВТО коронавірус- ної інфекції COVID-19, що призвела до серйозних змін в організації освітнього процесу, усі форми навчання в технічних ЗВО набули відтінку дистан ційної освіти.

Студенти - майбутні машинобудівники мають проблеми під час виконання індивідуаль них домашніх завдань, що зумовлені проведенням онлайн лабораторних робіт, практичних занять та консультацій.

Навчання на відстані вимагає формування у студентів додаткових компетенцій, які їм потрібно опанувати самостійно (висока адаптивність, ІТ-компетенція, комунікаційні навички, самоорга нізація, самооцінка тощо).

За відсутності належної очної системи спіл кування між викладачем та здобувачем освіти за умов карантинних заходів акцент власної активіза ції педагогічної діяльності викладача зміщується в бік стимуляції активності у здобувачів освіти. Цей процес відбувається завдяки впровадженню в освітнє середовище інтерактивних форм та мето дів навчання.

За наслідків пандемічних заходів спостері гається збільшення значення формування само освітньої компетентності для бакалаврів машино будівних спеціальностей у ЗВТО, що є потужним мотиваційним інструментом освітнього процесу в умовах пандемії.

Використання самоосвітньої діяльності стає все більш цілеспрямованим і конкретним, перетворюючись на додаток до основних сучас них форм навчання - традиційного (очне, заочне), дистанційного, змішаного (традиційне та дистан ційне).

Перспективи подальших досліджень заявленої проблеми вбачаємо в розробленні моделі фор мування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей, акту альної в сучасних освітніх умовах.

Список використаної літератури

1. Великдан Ю.В. Дистанційна освіта в ЗВО - потреба сьогодення. InterConf. 2020. № 3 (30). С. 51-55.

2. Шевчук Г.Й. Дистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективи.

3. Науковий часопис Національного педагогіч ного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5 «Педагогічні науки: реалії та перспек тиви». 2021. Вип. 79. Т 2. С. 205-209.

4. Крохмальна Г.І., Кость С.П. Сучасні виклики дистанційного навчання в закладах вищої освіти. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Педагогічні науки». 2020. № 2 (35). С. 244-250.

5. Шевченко В.Е. Організація онлайн-навчання під час карантину через COVID-19. Техно логія і техніка друкарства. 2020. № № 1-2 (67-68). С. 87-96.

6. Романова С.С. Особливості методики дис танційного навчання в закладах вищої освіти. Актуальні проблеми освітньо-виховного про цесу в умовах карантинних обмежень та дис танційного навчання : збірник наукових праць Харків : ХНУБА, 2021. С. 41-44.

7. Технологія переходу до змішаної форми нав чання у ЗДМУ / Ю.М. Колесник та ін. Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення : матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної конференції в онлайн-ре- жимі за допомогою системи Microsoft Teams (Тернопіль, 20-21 травня 2021 р.) / МО3 України, ДУ ЦМК з вищ. мед. освіти МОЗ України, ДВНЗ «Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я. Горбачевського». Тернопіль : ТДМУ, 2021. С. 246-257.

8. Мар'єнко М.В., Сухіх А.С. Особливості орга нізації змішаного навчання з використанням цифрових технологій. Освітній дискурс. 2021. Вип. 32 (4). С. 45-52.

9. Ніколенко Л.М., Ільченко Л.А. Самостійна робота за дистанційної форми навчання: результати опитування студентів. Наукові записки. Серія «Педагогічнінауки». 2021. Вип. 194. С. 162-167.

10. Опанасенко Я.О. Оптимізація процесів конт ролю знань в ЗВО в умовах дистанційного навчання. І^егСопА 2021. № 60. С. 159-168.

11. Формування позитивної мотивації до нав чання у здобувачів освіти під час дистан ційного навчання / А.Г. Сидоренко та ін. Психолого-педагогічні координати розвитку особистості : збірник наукових матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конферен ції, м. Полтава, 3-4 червня 2021 р. Полтава, 2021. С. 195-198.

12. Свідерська О.І., Демид В.М. Психологічні чинники особистісної ресурсності студент ської молоді під час дистанційного навчання. Вісник Національного університету обо рони України. 2021. № 3 (61). С. 92-98.

Размещено на Allbest.ru