Форми освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та початковій школі у контексті наступності: компаративний підхід

Виклад основного матеріалу. Відповідно до положень Базового компоненту дошкільної освіти, Державного стандарту початкової освіти та основних ідей концепції Нової української школи необхідно систематично здійснювати ґрунтовний порівняльний аналіз основних форм організації освітньої діяльності у закладах дошкільної освіти та початкової школи з метою забезпечення наступності змісту освітнього процесу та уникнення дублювання в освітніх програмах.

Наступність між дошкільним та молодшим шкільним віком одна із умов безперервної освіти дитини. Наступність може бути реалізована через форму (методичний аспект), зміст (змістовний аспект), індивідуалізацію навчання, систему діяльностей (психолого-педагогічний аспект).

Для кожного віку характерна своя особлива форма організації освітньої діяльності, яка планується та цілеспрямовано реалізується педагогом з метою вирішення певних освітніх завдань розвитку, виховання та навчання.

Висновки. У статті проаналізовано основні форми освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та початковій школі. Здійснено порівняльний аналіз дидактичних одиниць форм освітнього процесу у школі (1 клас) та закладі дошкільної освіти (підготовча група). Визначено шляхи вдосконалення форм організації освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Ключові слова: наступність, заклад дошкільної освіти, початкова школа, освітній процес, компаративний підхід, дидактичні одиниці освітнього процесу.

Актуальність теми

категорія наступності освіта дошкільний

Проблема наступності між освітніми рівнями завжди була актуальною і залишається такою в даний час, оскільки відмінності у вимогах до рівня знань, умінь та навичок, здобутих дітьми на різних рівнях освіти досить значні. Одну з ключових позицій у забезпеченні наступності і перспективності в освітньому процесі посідає зв'язок змісту дошкільної і початкової освіти, який полягає у поступовості й послідовності реалізації чинних програм розвитку і виховання дітей дошкільного віку та типових освітніх програм для початкової школи.

Обов'язкове врахування рівня розвитку дитини, з яким вона приходить до першого класу, сприятиме органічному, природному збагаченню особистісного розвитку, започаткованому в дошкільному періоді життя та створить умови для успішного подальшого зростання і переходу з першого рівня освіти до наступного.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Питання наступності дошкільної та початкової освіти обговорюються педагогами та науковцями протягом багатьох років. Вихователі стверджують, що у закладі дошкільної освіти весь освітній процес спрямований на те, щоб кожну дитину підготувати до школи. Вчителі початкових класів, однак, вважають, що діти, які прийшли до них з закладу дошкільної освіти, недостатньо підготовлені до шкільного навчання. Проблема полягає в тому, що педагоги двох суміжних рівнів освіти обирають різні критерії для оцінювання готовності дитини- дошкільника до шкільного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психолого-педагогічною наукою накопичено певний позитивний досвід з питань реалізації принципу наступності навчання дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Н. Захарова, Г. Назаренко, О. Проскура, Н. Черепаня розглядали організаційно-педагогічні умови забезпечення готовності дошкільників до навчання в початковій школі. Н. Бібік, А. Богуш, В. Кузь визначали шляхи організації наступності дошкільної та початкової освіти. Г. Бєлєнька, Л. Нестеренко висвітлювали супровід механізмів наступності в навчально-виховному комплексі “дошкільний виховний заклад - початкова школа”.

Постановка завдання. Визначити основні форми освітнього процесу дошкільної та початкової ланок освіти. Виділити спільні та відмінні ознаки дидактичних одиниць форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти (підготовча група) та початковій школі у контексті наступності, застосувавши компаративний підхід. Окреслити шляхи вдосконалення форм організації освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Забезпечення якості початкової освіти - основне завдання Державного стандарту початкової освіти, в основі якого лежить компетентнісний підхід, що базується на теоретичних положеннях, гарантує досягнення запланованих результатів освоєння основної освітньої програми початкової загальної освіти та створює основу для самостійного успішного засвоєння учнями нових знань, умінь, компетенцій, видів та способів діяльності та розкриває основні психологічні закономірності розвитку освіти та структуру формування навчальної діяльності школярів з урахуванням загальних закономірностей вікового розвитку [6].

Однією з умов гарантованості досягнення запланованих (особистісних, метапредметних, предметних) результатів засвоєння освітньої програми початкової освіти є забезпечення наступності дошкільної та початкової загальної освіти, тобто реалізація на практиці одного з провідних дидактичних принципів - наступності та безперервності.

Спадкоємність між дошкільним та молодшим шкільним віком одна із умов безперервної освіти дитини. Наступність може бути реалізована через форму (методичний аспект), через зміст (змістовний аспект), індивідуалізацію навчання, систему діяльностей (психолого-педагогічний аспект).

В освіті наступність розглядається як зв'язок між різними етапами, ступенями, рівнями розвитку, сутність яких полягає у збереженні окремих елементів цілого чи його характеристик при переході до іншого, нового для суб'єкта стану. Якісно новий рівень розвитку людини досягається тільки в процесі цілеспрямованої діяльності, внаслідок якої відповідно до вікової періодизації з'являються психічні та психологічні новоутворення. Зовнішнім показником новоутворень, тобто результатом діяльності, є сформована готовність суб'єкта-дитини діяти на іншому рівні свого розвитку.

Український педагогічний словник визначає наступність у навчанні як “послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв'язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховного процесу” [4, с. 227].

Якщо вникнути у зміст даного визначення, то буде цілком зрозуміло, що дитина повинна дуже плавно і гармонійно переходити із закладу дошкільної освіти в початкову школу, тобто послідовно йти від одного ступеня освіти до іншого. При цьому мається на увазі збереження змісту, форм, методів, технологій навчання та виховання з подальшою поступовою їх зміною відповідно до віку дітей.

Академік О. Савченко акцентує: “принцип наступності і перспективності навчально-виховного процесу потребує насамперед якнайточнішого врахування вихідного рівня готовності дітей не лише на стиках освітніх ланок, а й у межах кожного етапу. Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому і методичному планах, а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання” [9, с. 85-86].

Наступність у дидактиці розглядається як зв'язок між різними щаблями розвитку, що полягає у збереженні окремих елементів або характеристик цілого у процесі переходу до нового стану, а спадкоємність - як здатність учня продовжити освіту на наступному ступені з метою розвитку набутих навичок (компетенцій) та формування на їх основі нових умінь [9].

Р. Гуревич характеризує наступність як “встановлення таких співвідношень між цілями, змістом, методами, засобами, організаційними формами цієї діяльності на послідовних етапах навчання і виховання, які дають змогу будувати кожний новий етап з опертям на минулий досвід учня і таким чином полегшують їхню адаптацію до умов навчання в наступному класі або в новому навчальному закладі”. На думку науковця, об'єктом здійснення наступності передусім має стати зміст освіти “як гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, вмінь та навичок, досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, до діяльності, засвоєння яких забезпечує формування гармонійно розвиненої й соціально-активної особистості” [5, с. 105].

А. Богуш трактує наступність як обізнаність класоводів першого класу з програмами та методиками навчання і виховання дітей у закладі дошкільної освіти, результати розвиненості, навченості й вихованості дітей за всіма розділами програми і врахування цього чинника у подальшій роботі початкової школи [3, с. 21].

Виходячи з вищевказаних тлумачень, можна говорити про наступні засоби, форми, способи, методи реалізації змісту освіти на стику дошкільної та початкової освіти, які повинні забезпечити однаковий обсяг знань у відповідних освітніх умовах та рівні можливості для продовження освіти.

Відомо, що для кожного віку характерна своя особлива форма організації освітньої діяльності, яка планується та цілеспрямовано реалізується педагогом з метою вирішення певних освітніх завдань розвитку, виховання та навчання. У школі основною формою організації процесу є урок, а в закладі дошкільної освіти основною формою є заняття, тобто спеціально організована взаємодія вихователя та дитини.

Науковець Г. Бєлєнька пропонує замінити “слово “заняття” наступним чином: ігрові інтегровані заняття, дослідження в природі, формування рухів, основи художнього мистецтва, музичний розвиток, конструювання та логіка, мовний розвиток і етикет, основи домоведення тощо” [2, с. 12].

Дослідниця представляє завдання-орієнтири закладів дошкільної освіти щодо організації процесу життєдіяльності дітей в ньому з урахуванням потреб та інтересів самих дітей, запитів батьків, життя соціуму і концепції Нової української школи:

- з метою забезпечення неперервності освіти - орієнтація на зміст і завдання як Базового компоненту дошкільної освіти, так і Нової української школи;

- задля єдності підходів і виховних впливів на дитину зі сторони родини й закладу освіти - посилення роботи в напрямі просвітництва батьків;

- для створення комфортних умов перебування дитини в ЗДО - введення гнучкого розпорядку дня;

- відмова від заняття як основної форми організації освітнього процесу в дошкільному закладі;

- забезпечення дітям вільного вибору діяльності;

- збереження позитивного настрою педагога на зміни в освіті та соціумі як запоруки емоційного комфорту та успішності дітей в оволодінні необхідною життєвою компетентністю [2, с. 13].

Вважаємо доцільним вважати основною одиницею педагогічного процесу у закладі дошкільної освіти - освітню ситуацію, особливістю якої є поява освітніх результатів (продуктів). Спробуємо порівняти основні дидактичні одиниці форм організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та початковій школі, застосувавши компаративний підхід (Табл.і).

Поняття компаративний, як синонім порівняльних досліджень останнім часом часто використовують фахівці з методології наукових досліджень. Термін “компаративний” походить від латинського слова сошрагаїіуш - порівняльний. Схиляємось до думки науковців, які трактують лексему “компаративний” як порівняння з метою визначення подібності або неподібності двох, або більше об'єктів.

Таблиця 1Порівняння дидактичних одиниць форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти (підготовча група) та початковій школі (і клас)

Здійснивши компаративний аналіз основних дидактичних одиниць форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти та у початковій школі, можемо зробити висновок, що між ними більше спільностей, ніж відмінностей, що свідчить про взаємозв'язок та взаємозумовленість суміжних ланок освіти.

Очевидно, якщо розглядати наступність як форму, то проблем з переходом дитини з одного освітнього рівня на інший, здавалося б, не повинно бути. Однак, невирішені завдання існують і потрібно робити цілеспрямовані дії, щоб мінімізувати ризик переходу з дошкільного дитинства до початкової школи.

Для цього слід, насамперед, визначити шляхи вдосконалення форм організації навчання у закладі дошкільної освіти та початковій школі, а саме:

- створювати розвивальне предметне середовище, умови для самостійної практичної діяльності, коли діти можуть на основі наявних знань виявляти ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;

- забезпечувати можливості дитини орієнтуватися на товариша, взаємодіяти з ним і вчитися у нього; використовувати методи, які активізують мислення, уяву, пошукову діяльність дітей, містять елементи проблемності у навчанні, дивергентні задачі, задачі відкритого типу;

- надавати перевагу діалогічній формі спілкування, сприяючи розвитку активності, ініціативності; здійснювати взаємозв'язок занять з повсякденним життям та самостійною діяльністю на інтегративній основі;

- впроваджувати проектну організацію змісту навчання;

- визнавати права дитини на ініціативні висловлювання й аргументоване відстоювання своїх пропозицій, права на помилку.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Теоретичний аналіз психологічної та науково-педагогічної літератури дозволив дослідити загальні підходи до визначення категорії наступності, розкрити основні форми освітнього процесу дошкільної та початкової ланок освіти. Застосування компаративного підходу дало можливість з'ясувати спільні та відмінні ознаки дидактичних одиниць форм освітнього процесу у закладі дошкільної освіти і початковій школі у контексті наступності та визначити шляхи вдосконалення форм організації освітньої діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) 2021, Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. Доступно:<https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/202i/i2.oi/Pro_novu_redaktsiyu%20 Bazovoho%2okomponenta%2odoshkilnoyi%20osvity.pdf>. [20 Грудень 2021].

2. Бєлєнька, ГВ 2018, `Вплив ідей Нової української школи на зміст діяльності педагогів закладів дошкільної освіти', Освітній простір України, Випуск 12, Івано- Франківськ: видавництво ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, с. 7-14. Доступно:<http://nbuv.gov.ua/UJRN/opu 2018 12 3>. [24 Грудень 2021].

3. Богуш, АМ 2012, `Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початкової освіти', Дошкільне виховання, № 7, с. 21-23.

4. Гончаренко, СУ 1997, Український педагогічний словник, Київ: Либідь, 376 с.

5. Гуревич, РС 2008, Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Монографія, Вінниця : ДОВ “Вінниця”, 410 с.

6. Державний стандарт початкової загальної освіти 2019, Документ № 688-2019- п, Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-20l9-п#Text.>. [23 Грудень 2021].

7. Максименко, СД 2018, `Механізми розвитку особистості', Проблеми сучасної психології, Вип. 40, с. 7-23. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_40_3. >. [20 Грудень 2021].

8. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. Доступно: <https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola- compressed.pdf >. [23 Грудень 2021].

9. Савченко, ОЯ 1997, Дидактика початкової школи. Підручник для студентів педагогічних факультетів, Київ, 416 с.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (Derzhavnyi standart doshkilnoi osvity) (Basic

component of preschool education (State standard of preschool education) 2021, Nakaz MON Ukrainy № 33 vid 12.01.2021. Dostupno:

<https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20 Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf>. [20 Hruden 2021].

2. Bielienka, HV 2018, `VplyvideiNovoiukrainskoishkolynazmistdiialnostipedahohiv

zakladiv doshkilnoi osvity (The influence of the ideas of the New Ukrainian school on the content of teaching activities in preschool institutions) ', Osvitnii prostir Ukrainy, Vypusk 12, Ivano-Frankivsk: vydavnytstvo DVNZ “Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka”, s. 7-14. Dostupno:

<http://nbuv.gov.ua/UJRN/opu_2018_12_3>. [24 Hruden 2021].

3. Bohush, AM 2012, `Vektor nastupnosti derzhavnykh standartiv doshkilnoi i pochatkovoi osvity (Vector of continuity of state standards of preschool and primary education)', Doshkilne vykhovannia, № 7, s. 21-23.

4. Honcharenko, SU 1997, Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk (Ukrainian pedagogical dictionary), Kyiv: Lybid, 376 s.

5. Hurevych, rS 2008, Teoriia i praktyka navchannia v profesiino-tekhnichnykh zakladakh (Theory and practice of teaching in vocational schools). Monohrafiia,

Vinnytsia: DOV“Vinnytsia”,410 s.

6. Derzhavnyi standart pochatkovoi zahalnoi osvity (State standard of primary general education) () 2019, Dokument № 688-2019-p, Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 24 lypnia 2019 r. Dostupno: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019- p#Text.>. [23 Hruden 2021].

7. Maksymenko, SD 2018, `Mekhanizmy rozvytku osobystosti (Mechanisms of personality development)', Problemy suchasnoi psykholohii, Vyp. 40, s. 7-23. Dostupno: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl 2018 40 3. >. [20 Hruden 2021].

8. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi osvity (New Ukrainian School Conceptual principles of secondary education reform) . Dostupno: <https://www.kmu.gov.ua/storage/ app/media/reforms/ukrainska-shkola- compressed.pdf>. [23 Hruden 2021].

9. Savchenko, Ola 1997, Dydaktyka pochatkovoi shkoly (Primary school didactics). Pidruchnyk dlia studentiv pedahohichnykh fakultetiv, Kyiv, 416 s.

Размещено на Allbest.ru