Формування державної освітньої політики щодо змісту діяльності педагогічних працівників у контексті модернізації професійної (професійно-технічної) освіти

• удосконалення профорієнтаційної роботи та професійного навчання як на державному, так і регіональному та місцевому, локальному рівнях.

Зазначимо, що професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.

Професійна освіта спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально активного, морально й фізично здорового національного виробничого потенціалу, який займає важливе місце в технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки.

Змістом професійної освіти є динамічна система знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей та рис, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну діяльність, зумовлену вимогами суспільства до працівників відповідної кваліфікації та профілю, на досягнення яких повинні спрямовуватися зусилля учасників освітнього процесу закладів освіти, що забезпечують здобуття професійної освіти відповідного рівня.

Професійну освіту і навчання, в першу чергу, пропонується розглядати як таку, що спрямована на всебічний розвиток особистості, оскільки висока кваліфікація фахівця, його професіоналізм є запорукою широкого й ефективного застосування новітніх наукомістких інформаційних технологій, підвищення добробуту населення, забезпечення економічної стабільності країни. У європейських країнах програми професійного навчання засновуються на широкій трактовці освітніх стандартів, які ґрунтуються на професійних компетенціях.

З цією метою в закладі започаткований проєкт «Інноваційні шляхи розвитку державно-приватного партнерства як умова розвитку Головинського вищого професійного училища нерудних технологій».

Здобувачі професійної (професійної-технічної) освіти Головинського вищого професійного училища нерудних технологій Житомирської області отримують теоретичні знання у навчальних аудиторіях, а виробниче навчання здійснюється на різних підприємствах, з якими укладено відповідні угоди. Серед них, соціальні партнери-компанії, які працюють на ринку України: «Даніко», «Укрпрофігруп», «Агропросперіс», ЄТС «Volvo Україна».

Педагог професійного навчання закладу професійної (професійно- технічної) освіти із ролі єдиного джерела знань переходить у статус помічника здобувача освіти, здатного правильно і своєчасно зорієнтувати останнього в потоці освітньої інформації, надати консультаційну допомогу в критичному переосмисленні отриманого обсягу інформації, його аналізу та оцінювання. Останнім часом велике поширення в теоретичному і виробничому навчанні набувають технології активного навчання. Одними з найбільш істотних прийомів підготовки кваліфікованих та ефективних, в плані активізації виробничого процесу, фахівців в повній мірі вважаються ті компоненти освітнього процесу, освітнього середовища, що мають високу професійно-діяльнісну спрямованість (практика на навчальних полігонах, виробнича практика, вивчення спеціальних дисциплін).

Незаперечною умовою підвищення ефективності системи професійної (професійно-технічної) освіти є її безперервне самооновлення. У комплексі необхідних сьогодні для професійної (професійно-технічної) освіти змін особливий акцент робиться на оновленні її змісту. На основі компетентнісного підходу, відповідно до вимог роботодавців, ринку праці, запитів особистості, потрібно визначити, розробити та експериментально перевірити механізм упровадження модернізованого змісту професійної освіти і навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти різних типів, форм власності та підпорядкування. Нагальним також стає створення державних стандартів освіти на засадах компетентнісного підходу, підвищення престижності професійної (професійно-технічної) освіти в суспільстві, удосконалення системи професійної орієнтації молоді на робітничі професії, визначення основних напрямів державних і регіональних програм популяризації професійної освіти, організації діяльності в усіх регіонах мережі центрів профорієнтаційних служб і центрів професійної кар'єри з відповідними інформаційними ресурсами.

Цілком очевидно, що трудова функція педагогічного працівника, заснована на компетенціях, забезпечує гнучкість освітніх програм і можливість належного працевлаштування. Водночас, адаптація освітніх і професійних стандартів пов'язана з упровадженням дуальної освіти в систему навчання.

З метою забезпечення умов для професійного розвитку педагогічних працівників та керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти необхідним є удосконалення програм підготовки, перепідготовки, стажування та підвищення кваліфікації педагогічних працівників та керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У нових соціально-економічних умовах модернізація професійної (професійно-технічної) освіти в Україні вимагає вдосконалення управлінської та організаційної структури, відповідного науково- методичного супроводу професійної підготовки, врахування прогресивних ідей зарубіжного досвіду професійної освіти і навчання, запровадження інноваційних технологій і методик підготовки кваліфікованого виробничого персоналу, оновлення навчально-методичного забезпечення, утворення центрів з впровадження інноваційних виробничих та педагогічних технологій на базі провідних державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, удосконалення системи управління освітою, оновлення існуючої нормативно-правової бази та упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес. Модернізація системи управління має спрямовуватися на здійснення подальшої автономії закладів професійної (професійно-технічної) освіти, розширення повноважень його керівника та підвищення його персональної відповідальності за організацію освітнього процесу, підвищення кваліфікації педагогів з метою підготовки їх до активної інноваційної діяльності, кваліфікацію та якість підготовки виробничого персоналу.

У результаті проведених досліджень запропоновано також відкриття кваліфікаційних центрів, центрів професійної досконалості, центрів кар'єри та навчально-практичних центрів галузевого спрямування із застосуванням новітніх виробничих та педагогічних технологій.

Вважаємо, що сучасні трансформаційні зміни, що відбуваються в глобальній освіті, зумовлюють суттєві переміни у державній освітній політиці у частині визначення нового статусу і ролі викладацьких кадрів, що зумовило мету даного дослідження.

Проведений аналіз формування державної освітньої політики щодо змісту діяльності педагогів професійного навчання та майстрів виробничого навчання в контексті модернізації професійної (професійно- технічної) освіти свідчить, що це питання є актуальним, потребує нових концептуальних та методологічних підходів і може вирішуватися з урахуванням міжнародного досвіду та участі України в Європейському освітньому просторі.

З метою забезпечення умов для професійного розвитку педагогічних працівників та керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти необхідним є удосконалення програм підготовки, перепідготовки, стажування та підвищення кваліфікації педагогічних працівників та керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Перспективи подальших досліджень. У подальших дослідженнях цієї теми важливим убачається створення таких моделей новаторства освітніх технологій та інновацій щодо розвитку освітнього середовища, розроблення професійних стандартів, державних стандартів освіти, критеріїв професійної компетентності викладацького складу закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які розглядаються нами як процес, який потребує постійних змін та удосконалення відповідно до нових освітніх трендів та модернізаційних змін у форматі та структурі освіти України.

Список використаних джерел

1. Л. М. Ващенко, «Інновації в освіті», Енциклопедія освіти, В. Г. Кремень, Ред. Київ, Україна: Юрінком Інтер, 2008.

2. М. О. Голубєва, І. В. П'янковська, «Визначення ключових компетентностей майбутніх учителів: європейський досвід», Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота, т. 84, 73 с., 2008.

3. Ю. Завалевський, «Сутність інноваційної педагогічної діяльності», Педагогічний дискурс, № 17, с. 63-69, 2014.

4. Верховна Рада України. (2017, Верес. 05). Закон №2145-VIII «Про освіту». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/4lhgEa

5. С. І. Заславська, «Шляхи вдосконалення підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійної освіти», Вісник післядипломної освіти, № 15(28), с. 63-73, 2015.

6. С. І. Заславська, «Інноваційна діяльність педагога професійної школи в контексті ефективності освітньої системи», Вісник післядипломної освіти. Педагогічні науки, № 2(31), с. 26-34, 2016.

7. І. А. Зязюн, Г. М. Сагач, Краса педагогічної дії. Київ, Україна: Україн.- фін. ін-т менедж. та бізнесу, 1997.

8. Модернізація змісту професійної освіти і навчання: теорія і практика / М. А. Вайнтрауб, А. М. Романова, І. А. Мося, Я. Ю. Білоконь та ін., М. А. Вайнтрауб, Ред. Київ, Україна: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2015.

9. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, В. Г. Кременя, Ред. Київ, Україна: КОНВІ ПРІНТ, 2021. (До30- річчя незалежності України). https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua

10. Н. Г. Ничкало, «Професійна педагогіка в інформаційно- технологічному суспільстві», на IV Міжнар. наук.-практ. конф. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи. Хмельницький: Авіст, 2007, с. 88-94.

11. О. І. Огієнко, «Формування готовності до інноваційної діяльності як важлива складова професійної підготовки майбутнього вчителя», Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, №7(33), с. 154-161,2013.

12. В. Олійник, «Система педагогічної освіти та педагогічні інновації», Директор школи, ліцею, гімназії, № 4, с. 61-69, 2001.

13. О. М. Отич, Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи. Кіровоград, Україна: Імекс-ЛТД, 2014.

14. «Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення», на парламентських слуханнях у Верховній Раді України. Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти. Парламентські слухання. Київ: Парлам. вид-во, 2016, 320 с.

15. В. Радкевич, «Дослідницькі засади діяльності педагога професійної школи», Професійно-технічна освіта, № 4, с. 5-7, 2006.

16. І. Є. Сілаєва, «Методичні аспекти підвищення кваліфікації педагогів професійної школи», na Konferencji Miedzynarodowej Naukowo- Praktycznej Pedagogika. Teoretyczne i practyczne aspekty rozwoju wspolczesnej nauki. Warszawa: Wydawca Sp. z.o.o. «Diamond trading tour», 2017, с. 101-105.

17. The Future of Jobs. [Online]. Word Economic Forum, 2016. Available: https://is.gd/aLf6iU Дата звернення: Квіт. 05, 2022.

References

1. L. M. Vashchenko, «Innovatsii v osviti», Entsyklopediia osvity, V. H. Kremen, Red. Kyiv, Ukraina: Yurinkom Inter, 2008.

2. M. O. Holubieva, I. V. Piankovska, «Vyznachennia kliuchovykh kompetentnostei maibutnikh uchyteliv: yevropeiskyi dosvid», Naukovi zapysky. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota, t. 84, 73 s., 2008.

3. Yu. Zavalevskyi, «Sutnist innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti», Pedahohichnyi dyskurs, № 17, s. 63-69, 2014.

4. Verkhovna Rada Ukrainy. (2017, Veres. 05). Zakon № 2145-VIII «Pro osvitu». [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://is.gd/4lhgEa

5. S. I. Zaslavska, «Shliakhy vdoskonalennia pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv profesiinoi osvity», Visnyk pisliadyplomnoi osvity, № 15(28), s. 63-73, 2015.

6. S. I. Zaslavska, «Innovatsiina diialnist pedahoha profesiinoi shkoly v konteksti efektyvnosti osvitnoi systemy», Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Pedahohichni nauky, № 2(31), s. 26-34, 2016.

I. A. Ziaziun, H. M. Sahach, Krasa pedahohichnoi dii. Kyiv, Ukraina: Ukrain.- fin. in-t menedzh. ta biznesu, 1997.

7. Modernizatsiia zmistu profesiinoi osvity i navchannia: teoriia i praktyka / M. A. Vaintpaub, A. M. Romanova, I. A. Mosia, Ya. Yu. Bilokon ta in., M. A. Vaintpaub, Red. Kyiv, Ukraina: TOV «NVP Polihrafservis», 2015.

8. Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini, V. H. Kremenia, Red. Kyiv, Ukraina: KONVI PRINT, 2021. (Do30-richchia nezalezhnosti Ukrainy). https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua

9. N. H. Nychkalo, «Profesiina pedahohika v informatsiino- tekhnolohichnomu suspilstvi», na IV Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Profesiine stanovlennia osobystosti: problemy i perspektyvy. Khmelnytskyi: Avist, 2007, s. 88-94.

10. O. I. Ohiienko, «Formuvannia hotovnosti do innovatsiinoi diialnosti yak vazhlyva skladova profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia», Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, № 7(33), s. 154-161, 2013.

11. V. Oliinyk, «Systema pedahohichnoi osvity ta pedahohichni innovatsii», Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii, № 4, s. 61-69, 2001.

12. O. M. Otych, Osnovy pedahohichnoi maisternosti vykladacha profesiinoi shkoly. Kirovohrad, Ukraina: Imeks-LTD, 2014.

13. «Profesiina osvita yak skladova zabezpechennia kvalifikovanoho kadrovoho potentsialu Ukrainy: problemy ta shliakhy vyrishennia», na parlamentskykh slukhanniakh u Verkhovnii Radi Ukrainy. Verkhovna Rada Ukrainy, Komitet z pytan nauky i osvity. Parlamentski slukhannia. Kyiv: Parlam. vyd-vo, 2016, 320 s.

14. V. Radkevych, «Doslidnytski zasady diialnosti pedahoha profesiinoi shkoly», Profesiino-tekhnichna osvita, № 4, s. 5-7, 2006.

I. Ye. Silaieva, «Metodychni aspekty pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohiv profesiinoi shkoly», na Konferencji Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej Pedagogika. Teoretyczne i practyczne aspekty rozwoju wspolczesnej nauki. Warszawa: Wydawca Sp. z.o.o. «Diamond trading tour», 2017, s. 101-105.

15. The Future of Jobs. [Online]. Word Economic Forum, 2016. Available: https://is.gd/aLf6iU Дата звернення: Квіт. 05, 2022.

Размещено на Allbest.ru