Інноваційні технології викладання курсу "Педагогіка початкової освіти" у світлі концептуальних ідей Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ» У СВІТЛІ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ІДЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тетяна Мірошнічєнко,

У статті висвітлено теоретико-методичні особливості впровадження інноваційних особистісно-орієнтовних технологій у процесі викладання навчальної дисципліни «Педагогіка початкової освіти» для майбутніх учителів початкових класів. Висвітлено досвід використання інтерактивних, проблемних, естетотерапевтичних технологій на лекційних і практичних заняттях, враховуючи реалізацію концептуальних ідей Нової української школи (педагогіка партнерства, орієнтація на особистість, умотивований учитель, виховання на цінностях тощо). Акцентовано увагу на розвитку професійної мотивації здобувачів освіти шляхом залучення їх до інтерактивної взаємодії, виконання навчальних проєктів, індивідуально-творчих завдань, естетотерапевтичної діяльності тощо.

Ключові слова: інноваційні технології; Нова українська школа; навчальна дисципліна «Педагогіка початкової освіти»; особистісно- орієнтований підхід; інтерактивні методи; проєктна технологія; естетотерапія.

Keywords: innovative technologies; the New Ukrainian school; disciplines `Pedagogy of Primary Education'; personality-oriented approach; interactive methods; project technology; aesthetic therapy.

Постановка проблеми

Нові концептуальні ідеї та положення реформування початкової освіти потребують удосконалення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах реалізації основних завдань Нової української школи. Домінантою освітнього процесу стає формування готовності здобувача освіти до інноваційної діяльності, створення психологічно комфортного середовища в освітньому процесі початкової школи, використання технологій життєтворчості з метою формування в молодших школярів загальнолюдських і морально-етичних цінностей, розвитку креативності, емоційного інтелекту, прагнення вчитися впродовж життя.

Вирішення окреслених завдань проблеми неможливе без використання в освітньому процесі вищої школи інноваційних технологій, які стимулюють у майбутніх учителів прояви творчості, сприяють підвищенню мотивації професійної діяльності, формуванню потреби в самонавчанні, саморозвитку, самореалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі для розв'язання означеної проблеми важливим теоретичним підґрунтям є результати наукових досліджень теоретико-методологічних засад формування особистості майбутнього педагога (І. Бех, І. Гавриш, О. Дубасенюк, О. Отич, О. Савченко, С. Хатунцева та ін.); теоретичних засад професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів (Л. Бондаренко, Т. Довга, Б. Долинський, Л. Коваль, Л. Себало, Л. Сущенко, Л. Хомич та ін.); методологічних основ забезпечення інноваційного гуманістично зорієнтованого середовища у ЗВО (Л. Базиль, О. Ігнатова, Л. Корольова, О. Макара та ін.).

Проблемі впровадження інноваційних освітніх технологій у педагогічний процес ЗВО присвячено ряд досліджень таких науковців, як В. Будак, І. Дичківська, О. Пєхота, А. Старева, Г. Селевко та ін. У наукових доробках сучасних науковців висвітлюються проблеми використання інтерактивних (Л. Зданевич, В. Назаревич, О. Ноздрова, С. Сисоєва та ін.), здоров'язбережува- льних (І. Макущенко, В. Пристинський, Н. Смірнов, А. Осіпцов, Т. Шаповалова та ін.), естетотерапевтичних (О. Федій, Т. Мірош- ніченко, Ю. Кулімова та ін.), інформаційно-комунікаційних (О. Воронкін, Р. Гуревич, С. Корець, М. Синиця, М. Смолюк та ін.), проєктних (О. Балабанова, К. Мелашенко, Н. Онищенко, Т. Подобєдова, О. Ролінська, Т. Сілакова та ін.) технологій.

Мета статті - висвітлити досвід організації та впровадження інноваційних особистісно орієнтовних технологій (інтерактивних, проєктних, естетотерапевтичних) у процесі викладання курсу «Педагогіка початкової освіти» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Методи дослідження. Для розв'язання окресленої мети було застосовано загально-наукові методи: аналіз наукової літератури щодо визначення теоретичних основ технологізації освітнього процесу в ЗВО, узагальнення педагогічного досвіду використання сучасних технологій активізації пізнавальної діяльності майбутніх педагогів, що дозволило з'ясувати доцільність їх упровадження у процесі викладання навчальної дисципліни «Педагогіка початкової освіти».

Виклад основного матеріалу

Упровадження сучасних особистісно орієнтованих технологій в освітній процес ЗВО - це необхідність сьогодення, викликана науково-методологічними підходами до підготовки нового типу педагогів, здатних до інноваційної діяльності, організації продуктивної суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями та їх батьками. Розвиток у майбутніх учителів початкових класів професійної мотивації, формування системи знань про психолого-педагогічні основи навчання та виховання молодших школярів, сучасні форми взаємодії школи з сім'єю, розвиток практичних умінь і навичок організації освітнього середовища Нової української школи на засадах гуманістичної педагогіки є метою вивчення студентами професійно зорієнтованої дисципліни «Педагогіка початкової освіти». Очікуваними результатами навчання з даної дисципліни є: володіти понятійним апаратом з педагогіки початкової освіти; аналізувати закономірності, принципи, технології навчання і виховання молодших школярів в умовах Нової української школи; організовувати психологічно комфортне освітнє середовище в початковій школі; здійснювати педагогічну рефлексію, формувати власний стиль педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Найбільш ефективними інноваційними технологіями викладання курсу «Педагогіка початкової освіти» є особистісно орієнтовані технології, спрямовані на суб'єкт-суб'єктну взаємодію, розвиток професійної спрямованості, комунікативних здібностей, розкриття творчого потенціалу здобувачів освіти. До них належать: інтерактивні технології, проєктні технології, естетотерапія та ін. Розглянемо методичні аспекти їх використання у процесі опанування студентами даного курсу.

Доцільність і своєчасність упровадження в освітній процес ЗВО інтерактивних технологій пояснюється необхідністю забезпечення активної взаємодії учасників через оптимальне поєднання різноманітних видів активності, зокрема комунікативної, створення психологічно комфортних умов, у яких кожен студент відчуває свою неповторність, індивідуальність, самодостатність. Як стверджує Н. Волкова (2018, с. 13), реалізація інтерактивного навчання потребує адекватного залучення до цього процесу особистісного досвіду (почуттів, переживань, емоцій, відповідних їм дій і вчинків) суб'єктів навчання, розмаїття форм співробітництва, рефлексії набутих знань і вмінь, вироблених ціннісних орієнтацій, ставлень тощо.

Серед численних інтерактивних методів навчання педагогіки початкової освіти найбільш продуктивними, на нашу думку, є: діалог, дискусія, «Мозкова атака», «Незакінчене речення», «Карусель», метод ділової гри, аналіз педагогічних ситуацій, метод «ПРЕС» та ін. Так, на практичному занятті в ході опрацювання теми «Концептуальні засади реформування початкової загальної освіти» зі студентами проводилися навчальні дискусії на актуальні теми початкової ланки освіти, зокрема щодо впровадження концепції Нової української школи. У ході дискусії було розглянуто мету, завдання, шляхи реалізації Нової української школи в умовах початкової освіти. Потім відбулося обговорення основних проблем початкової школи, пов'язаних із технологічним забезпеченням освітнього процесу школи І ступеня.

Досить цікавим для студентів виявився метод дискусії у вигляді вправи «Займи позицію». Група ділиться на дві команди: стверджувальну та заперечувальну. Кожна команда має 5 хвилин для обговорення проблемної теми і обґрунтування своєї командної позиції. Так, при вивченні теми «Засоби навчання в початковій школі» студентам запропоновано проблемне питання «Комп'ютер у житті сучасної дитини: за і проти». Учасники «стверджувальної» команди наводили приклади позитивного впливу комп'ютерної техніки на розвиток молодшого школяра. Наприклад: «за допомогою комп'ютера можна дізнатися багато корисної, розвивальної інформації»; «комп'ютерно-інформаційні технології дозволяють створювати навчальні презентації»; «перегляд наукових програм, фільмів, мультфільмів сприяють розширенню світоглядного кругозору учнів», «у віртуальному світі діти набувають навичок віртуального спілкування» тощо. У відповідь «заперечувальна» команда наводили свої аргументи про шкідливість комп'ютера для учнів: «довготривала робота за монітором комп'ютера негативно впливає на зір дитини»; «в мережі Інтернет учні можуть натрапити на сайт, де пропагуються насилля, алкоголізм, наркоманія, проституція та інші асоціальні деструктивні явища», «деякі комп'ютерні ігри провокують у дітей агресію, страхи, фобії, неврози». Таким чином, кожен учасник дискусії прагнув не тільки висловити власну думку, позицію, свою точку зору з даного питання, але й аргументувати, відстояти, довести її правильність.

На практичному занятті з теми «Педагогічна концепція Я. А. Коменського» доцільно застосувати інтерактивний метод «Незакінчене речення»:

- найважливіші педагогічні ідеї Яна Коменського грунтуються на засадах сенсуалізму, що означає ;

- класно-урочна система полягає в ;

- «золоте правило» дидактики трактується як ;

- принцип природовідповідності виховання підростаючого покоління означає ;

- завдання материнської школи полягає у ....;

- найвідоміша праця Я. Коменського має назву ;

Мета даного методу полягає в узагальненні та систематизації знань студентів щодо педагогічних поглядів видатного чеського педагога.

При опрацюванні теми «Педагогічна професія і особистість учителя» студентами доцільно запропонувати об'єднатися в малі групи й обговорити функції, іміджеві характеристики й особистісно- професійні якості сучасного вчителя початкових класів. Роль викладача при організації групової навчальної діяльності полягає в забезпеченні умов фасилітативного підходу для комунікації студентів у малій групі, виявленні та розвитку реальних можливостей кожного для самонавчання (Ратовська, 2010).

В організації роботи студентів у малих групах слід дотримуватися таких основних правил: визначення студента як активного суб'єкта пізнання; орієнтація його на самоосвіту, саморозвиток; опертя на суб'єктивний розвиток; урахування індивідуальних психічних і психофізіологічних, комунікативних особливостей кожної особистості; навчання в контексті майбутньої професійної діяльності (Ратовська, 2010).

Інтерактивний метод «мозкової атаки» передбачає розв'язання поставленої проблеми через колективне обговорення. Причому студенти можуть висловлювати будь-які припущення, що приймаються без критики. Тільки коли висловляться всі, версії підлягають аналізу, під час якого й формується правильне вирішення проблеми. Наприклад, можна запропонувати обговорити такі питання: «Діти покоління Альфа: які вони?», «Прояви шкільного булінгу», «Профілактика емоційного вигорання вчителя», «Співпраця педагога з батьками вихованців» тощо.

Вагоме місце в системі підготовки майбутніх учителів початкових класів займають проєктні технології. Використання їх в освітньому процесі сприяють індивідуально-творчому розвитку особистості, навиків дослідницької діяльності. Як зазначає О. Ролінська, гнучкість проектних технологій дозволяє продуктивно організувати навчальний процес і знайти індивідуальний підхід до кожного студента, сприяє розвитку його особистості, дає можливість вибрати більш зручний спосіб засвоєння знання і темп виконання роботи. При цьому студент стає активним учасником процесу пізнання, а викладач виступає в ролі організатора спільної роботи, консультанта, створює умови для прояву ініціативи студентів (Ролінська, 2019, с. 206). Ця технологія включає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своїм змістом.

У науковій літературі проєктну технологію розуміють як «комплексний педагогічний метод, що сприяє становленню таких якостей здобувачів освіти, як колективізм і здатність до співробітництва, допомагає накопичувати досвід у взаємодії, самостійності, плануванні, організації, контролі власної діяльності та творчості під час виконання навчальних завдань» (Аліксійчук, Федорчук, 2009). На думку К. Мелашенко (2006, с. 13), метод проєктів - це педагогічна технологія, що передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дають змогу розв'язати ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів.

Досить важливим етапом роботи є вибір теми проєктів. Тематика може формуватися навчальним планом з відповідної дисципліни, пропонуватись викладачами з урахуванням навчальної ситуації з дисципліни, професійних інтересів, уподобань і здібностей студентів. Так, для майбутніх учителів початкових класів із модуля «Процес виховання у початковій школі та історії педагогічної думки» запропоновано такі теми практико-орієнтованих проєктів:

- «Основні напрями виховання молодших школярів»;

- «Профілактика шкільного булінгу в початковій школі»;

- «Виховання загальнолюдських цінностей учнів початкової школи»;

- «Роль казки в морально-духовному вихованні учнів у педагогічній спадщині В. Сухомлинського»;

- «Формальне й неформальне спілкування педагога з батьками учнів»;

- «Принцип народності в педагогічній спадщині К. Ушинського»;

- «Трудове виховання особистості у творах А. Макаренка».

Результатом виконання проекту може бути лепбук - власноруч виготовлена інтерактивна міні-книжка за відповідною темою. Лепбук належить до змішаного типу проєктів: він забезпечує дослідницьку, пізнавальну, творчу та ігрову активність студентів. Лепбук інформативний, багатофункціональний дидактичний метод, сприяє розвитку уяви, творчості, естетичних смаків, залучає студентів до мистецтва. Може виконуватись як індивідуально, так і групою (Щербатюк, 2017, с. 116).

Одним із ефективних методів проєктної діяльності є створення «карти знань (Mind Map) - діаграми, яка використовується для візуального упорядкування інформації» (Кіндрат, 2018). Основне завдання ментальної карти - структурування навчальної інформації у візуальній формі. Щоб створити інтелект-карту, потрібно в центрі горизонтально розташованого аркуша паперу записати тему або основне поняття, котре вивчається на занятті, щоб зручно було фокусувати на ньому увагу. Далі слід зазначити суттєві, ключові слова, які характеризують основне поняття (або тему) у вигляді образу. «Ключові слова» розташовують на різнокольорових гілках, що розходяться від центральної теми. Це забезпечує структуроване сприйняття теми, дозволяє класифікувати інформацію, розподілити її за певними критеріями. інтерактивний учитель естотерапевтичний лекційний

Отже, використання проєктних технологій під час вивчення курсу «Педагогіка початкової освіти» сприяє розвитку зацікавленості у професійній діяльності, підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу, формуванню педагогічної рефлексії, розвитку критичного мислення, дослідницьких компетентностей.

Серед сучасних особистісно орієнтованих технологій розвитку гармонійної особистості в умовах освітнього закладу чільне місце займає естетотерапія - галузь психолого- педагогічних знань про методи й засоби забезпечення особливої емоційної атмосфери шляхом активізації почуттєвої сфери особистості та розвитку творчого потенціалу в процесі навчально- пізнавальної діяльності. Ідея естетотерапії, як психолого- педагогічної діяльності ґрунтується на філософському розумінні естетичного контексту всього процесу становлення й розвитку духовної самості людини, сенсу її існування у Всесвіті, та пошуку ідейно-філософських, релігійно-духовних засад повноцінного людського буття в сучасному соціокультурному середовищі (Федій, 2007).

Актуальність упровадження естетотерапевтичного компоненту в професійну підготовку майбутнього педагога пов'язана насамперед з посиленням й утвердженням нової ролі вчителя Нової української школи - не тільки як носія інформації та суб'єкта передачі знань, а як «коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини» (Нова українська школа). Цікавими, на нашу думку, є сформульовані К. Роджерсом умови ефективності суб'єкт-суб'єктної взаємодії, що концентруються в кількох педагогічних вимогах - бути «щирим, правдивим і гідним довіри; мати щасливу вдачу та зазнавати теплих почуттів, симпатії до вихованця, навіть якщо в окремі моменти він завдає прикрощів, викликає почуття невдоволення» (Роджерс, 2002, c. 230). Відтак, щоб створити сприятливу емоційну атмосферу ми пропонуємо на початку занять проводити сміхотерапевтичні вправи:

1. «Подаруй посмішку»: передати «посмішку» один одному, говорячи компліменти.

2. «Посмішка настрою»: показати посмішку людини, яка відчуває задоволення, злість, образу, радість, здивування, сум тощо.

3. «Передай усмішку по колу»: учасники, стоячи у колі, кожен по черзі повертається до свого сусіда зліва й посміхається йому.

4. «Веселунчики»: посміхатися один одному протягом однієї хвилини.

Слід наголосити на важливості психоемоційного стану самого вчителя, профілактики емоційного вигорання, актуалізації проблеми зниження нервової напруги, підвищення ресурсних можливостей організму педагога. Виходячи з цього, пропонуємо майбутнім учителям застосовувати психогімнастику - метод естетотерапевтичного впливу, мета якого - розвиток і корекція психічної, пізнавальної, емоційної сфери особистості, надання можливості для творчого самовираження, виховання позитивних якостей особистості (впевненість, сміливість, доброта, людяність), профілактика негативних психоемоційних станів, удосконалення міжособистісних стосунків. Проведення психотерапевтичних вправ «Тренуємо емоції», «Веселковий тонік», «Зоряне дихання», «Веселка», які органічно поєднуються у змісті теми «Педагогічна техніка сучасного вчителя».

Пріоритетного значення в розбудові Нової української школи набуває формування в учнів системи загальнолюдських цінностей - морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) (Бібік, 2017, с. 19). Зазначені в Концепції «Нова українська школа» 24 риси і чесноти, рекомендовані Європейським парламентом та Радою Європи, визнали пріоритетними понад 50 країн світу. До них належать: креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний інтелект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння пробачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, поціновування краси, вдячність, оптимізм, гумор і віра (Нова українська школа, 2017).

Серед найбільш дієвих естетотерапевтичних технологій, які впливають на формування й розвиток загальнолюдських цінностей особистості слід віднести казкотерапію. В контексті вивчення теми «Змістовий компонент виховного процесу в початковій школі» студенти визначають мету виховання сучасних дітей покоління Альфа, знайомляться зі змістом, формами й методами різноманітних видів виховання молодших школярів, зокрема естетичним, екологічним, національно-патріотичним, морально- духовним, статевим, трудовим, розумовим та ін. Апробація різних казкотерапевтичних методів дала змогу встановити, що найбільш ефективними виявилися завдання індивідуально- творчого спрямування, наприклад:

- скласти для молодших школярів казку, спрямовану на розвиток чесності, доброти, людяності; визначити її головну ідею;

- придумати кінцівку притчі («Притча про двох вовків», «Добро і зло», «Про любов, дружбу і милосердя», «Про щастя і добро», «Небездоганний горщик», «Жебрак і правда»); визначити психолого-педагогічний потенціал притч;

- колективно скласти та проаналізувати казки на орієнтовні теми: «Школа майбутнього», «Чарівний світ планети Щастя», «Казкова подорож країною Духовність»;

- представити улюбленого казкового героя, продемонструвати його характер, якості, вподобання, опрацювавши елементи психодрами.

Виконання таких завдань забезпечує розвиток у майбутніх педагогів творчого мислення, уяви, вміння працювати в команді, активізує емоційно-почуттєву сферу, розкриває індивідуально- творчий потенціал, формує «моральний імунітет».

Висновки

Отже, однією з умов реалізації концептуальних ідей Нової української школи є використання інноваційних гуманістично орієнтованих технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Відповідно до технологічного підходу опанування навчальної дисципліни «Педагогіка початкової освіти» базується на таких фундаментальних положеннях: визнання особистості як найвищої цінності; спрямованість освітнього процесу на саморозвиток, самовиховання майбутнього педагога, здатного до свідомої постановки життєвих і професійних цілей, побудови стратегій і способів самореалізації; актуалізація емоційно-почуттєвої та морально-духовної сфер особистості як важливих складових життєдіяльності людини; перевага індивідуально-творчої активності студентів, орієнтація на їх інтереси та досвід, залучення до різноманітних видів художньо-творчої діяльності (створення лепбуків, ментальних карт, навчально-творчих проєктів, використання на заняттях елементів психодрами, казкотерапії, сміхотерапії тощо); створення гуманістичного психологічно комфортного середовища для розкриття творчого потенціалу майбутнього педагога, забезпечення суб'єкт-суб'єктного співробітництва учасників освітнього процесу.

Перспективи подальших досліджень убачаємо у створенні постійно діючої е-платформи «Гуманістичні засади початкової освіти» й наповненні навчально-методичного контенту, не обхідного для формування готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації основних завдань НУШ в процесі змішаного навчання.

Список використаної літератури

1. Аліксійчук, О., & Федорчук, В. (2009). Проектна діяльність студентів у процесі опанування навчальної дисципліни «Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання». Кам'янець-Подільський: Видавець Зволейко Д.Г.

2. Бібік, Н. М. (Ред.). (2017). Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ: Видавничий дім «Плеяди».

3. Кіндрат, І. (2018). Технологія Mind Mapping: джерела, концептуальні засади, термінологія. Вихователь-методист дошкільного закладу, 4, 16-22.

4. Мелашенко, К. М. (2006). Технологія проектного навчання. Завуч, 13(271), 12-14. Нова українська школа. Взято з http://nus.org.ua.

5. Ратовська, С. В. (2010). Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації групової навчальної діяльності учнів. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Кримський гуманітарний університет, Ялта.

6. Роджерс, К., & Фрейнберг, Дж. (2002). Свобода учиться. Москва: Смысл.

7. Федій, О. А. (2007). Естетотерапія. Київ: Центр навчальної літератури.

8. Щербатюк, В. С. (2017). Методика застосування проектних технологій із літературознавчих дисциплін у ВНЗ. Молодий вчений, 6.1 (46.1), 114-117.

1. Aliksiichuk, O., & Fedorchuk, V. (2009). Proektna diialnist studentiv uprotsesi opanuvannia navchalnoi dystsypliny “Shkilnyi kurs svitovoi khudozhnoi kultury ta metodyka yoho vykladannia» [Project activity of students in the process of mastering the discipline «School course of world art culture and methods of its teaching»]. Kamianets-Podilskyi: Vydavets Zvoleiko D. H. [in Ukrainian].

2. Bibik, N. M (Ed.). (2017). Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia [New Ukrainian school: a guide for teachers]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Pleiady” [in Ukrainian].

3. Fedii, O. A. (2007). Estetoterapiia [Aesthetic therapy]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].

4. Kindrat, I. (2018). Tekhnolohiia Mind Mapping: dzherela, kontseptualni zasady, terminolohiia [Mind Mapping technology: sources, conceptual principles, terminology]. Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu, 4, 16-22 [in Ukrainian].

5. Melashenko, K. M. (2006). Tekhnolohiia proektnoho navchannia [Project learning technology]. Zavuch, 13(271), 12-14 [in Ukrainian].

6. Nova ukrainska shkola [New Ukrainian school]. Retrieved from http://nus.org.ua [in Ukrainian].

7. Ratovska, S. V. (2010). Pidhotovka maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly do orhanizatsii hrupovoi navchalnoi diialnosti uchniv [Preparation of the future primary school teacher for the organization of group educational activities of students]. (Ext. abstract of PhD diss.). Krymskyi humanitarnyi universytet, Yalta

8. Rodzhers, K., & Freynberg, Dzh. (2002). Svoboda uchitsya [Freedom to learn]. Moscow: Smyisl [in Russian].

9. Shcherbatiuk, V. S. (2017). Metodyka zastosuvannia proektnykh tekhnolohii iz literaturoznavchykh dystsyplin u VNZ [Methods of application of design technologies in literary disciplines in universities]. Molodyi vchenyi, 6.1(46.1), 114-117 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru