Інтернет-сервіси інформаційно-комунікаційної підтримки наукових досліджень майбутніх науковців освітньої галузі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Донбаський державний педагогічний університет

Кафедра педагогіки вищої школи

Спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки»

Інтернет-сервіси інформаційно-комунікаційної підтримки наукових досліджень майбутніх науковців освітньої галузі

Топольник Я.В., д.п.н., професор

Беззубова Г.Ю. студентка

Анотація

У статті розглянуто аспекти проблеми інформаційно-комунікаційної підтримки наукових досліджень майбутніх науковців освітньої галузі. Звертається увага на те, що важливе місце на етапі впровадження результатів педагогічного експерименту займають інтернет-сервіси. Охарактеризовано особливості блогів, форумів, освітньо-наукових сайтів та електронних бібліотек в контексті означеної проблеми.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна підтримка, наукове дослідження, майбутній науковець, блог, форум, освітньо -науковий сайт, електронна бібліотека.

Наукова діяльність майбутніх магістрів і докторів філософії освітньої галузі на сучасному етапі інформатизації освіти вимагає інформаційно-комунікаційної підтримки на всіх етапах наукового пошуку.

Важливе місце в системі інформаційно-комунікаційної підтримки наукових досліджень, насамперед на етапі впровадження результатів педагогічного експерименту, займають соціальні мережі, сайти, блоги, форуми, соціальні закладки. Наразі засвідчуємо сформованість значної кількості наукових мережевих спільнот, діяльність яких забезпечує потреби широкого кола дослідників різного типу.

Аналізу проблеми інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності присвячені розвідки вітчизняних учених В. Бикова, А. Білошицького, С. Бушуєва, О. Воронкіна, С. Іванової О. Кузмінської, Л. Лупаренко, А. Манако, Н. Морзе, О. Одуд, О. Олексюк, К. Синиці, О. Спіріна, М. Шишкіної та ін. Серед зарубіжних науковців, які вивчають різні аспекти використання ІКТ у наукових дослідженнях: Н. Агхае, Е. Бруіллард, С. Віткар, Д. Делен, Г. Деміркан, В. Коміс, Т. Лаферріере, С. Лівінгстон, А. Мак Фарлейн, В. Панчолі, Б. Пател, Л. Роджерс, Дж. Твидл, Цзянгуо Чен, Хао Чен та ін.

Серед інтернет-сервісів, які успішно використовуються для інформаційно- комунікаційного супроводу та підтримки наукових досліджень, розглянемо блоги, форуми, освітньо-наукові сайти та електронні бібліотеки.

Блог (англ. blog, від „web log”) (мережевий журнал або щоденник подій) - інтернет-сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві вести записи з довільної тематики. За аналогією з особистими щоденниками блоги називають мережевими щоденниками, проте на відміну від щоденника в блозі записи можна коментувати і обговорювати з автором. Фактично блог - це веб-сайт, основний вміст якого складають записи, зображення, мультимедійний контент, що регулярно додаються.

Порівнюючи блоги зі звичайними веб-сайтами, відзначають такі переваги блогів:

- можливість швидко і зручно змінювати та налагоджувати інтерфейс, робити дописи і проводити їх оформлення;

- додавати зображення, відео, презентації;

- організувати спільну роботу (читання, обговорення, додавання записів (постів)) для широкого кола зацікавлених людей;

- коментувати записи;

- використовувати мітки (категорії, теги) для пошуку і виведення дописів однієї тематики;

- кожне повідомлення, опубліковане усередині блогу має свою URL-адресу, за якою до повідомлення можна звернутися.

Зручним для користувачів є й можливість підписки на стрічку новин RSS; можливість використання мови html, каскадних стилів та java-скриптів; інтеграція з Google та відсутність реклами.

Найпоширеніші платформи для створення блогів:

Blogger - безкоштовний інтернет-сервіс для створення і ведення блогів, доступний для користувачів без спеціальних знань з програмування, встановлення та налаштування програмного забезпечення. Переваги Blogger: висока надійність; необмежена кількість блогів, прив'язаних до одного акаунту; швидка індексація Google; відсутність сторонньої реклами та ін.

LiveJournal (LJ) - безкоштовна блог-платформа і соціальна мережа для ведення онлайн-щоденників (блогів), заснована 1999 р. американським програмістом Б. Фіцпатриком. Після реєстрації блога користувачеві доступні можливості: писати записи у свій блоґ (особисті, тільки для друзів, для усіх), організовувати групи друзів, створювати спільноти за інтересами, коментувати записи інших користувачів LJ.

WordPress - це проста у встановленні та використанні система керування вмістом з відкритим кодом, яка широко використовується для створення блогів та веб-сайтів, заснована 2003 р. М. Мулленвіґом. Вбудована система тем і плаґінів в поєднанні з вдалою архітектурою дозволяє конструювати на основі WordPress практично будь-які веб-проекти. WordPress.com - хостинг, де можна розмістити свій блог.

Українська блогосфера (blogosphere) є важливим середовищем вивчення суспільної думки, вона часто враховується в наукових роботах, що досліджують сучасні глобальні соціальні тенденції. Найпопулярніша платформа серед українських блогерів - це LiveJournal (кількість українських блогів становить біля 100 тисяч), популярна також англомовна платформа Blogger.com. Українські блогерські платформи: Bigmir.net, Meta.ua, Hiblogger.net та ін.

До переваг блогу як інструменту навчання слід віднести наявність зворотного зв'язку між учасниками освітнього процесу, чого не вистачає деяким традиційним „архівним” сайтам та паперовим навчальним засобам (спілкуванням з зацікавленими колегами, викладачами та учнями суттєво доповнює знання). Крім того, навчальні матеріали, розміщені у блозі, легко доповнити мультимедійними матеріалами, тобто візуалізувати теоретичні відомості контентом різних видів.

Значно покращать сприйняття наукового чи навчального матеріалу (чи статті), викладеного у блозі, використані списки, підзаголовки (які читаються частіше, ніж увесь текст); жирний шрифт для найважливіших положень; фото, графіки, діаграми, відео (що підсилює сприйняття теоретичного матеріалу); спеціальний тег для цитат (blockquote) [9; 10].

Деякі дослідники вважають за доцільне залучати до освітнього процесу та наукового дослідження форуми (онлайн-форуми, веб-форуми) - інтернет- ресурси, які пропонують набір розділів для обговорення і є популярним різновидом спілкування в Інтернеті. Термін відповідає значенню початкового поняття „форум”.

Робота форуму полягає в створенні користувачами тем у розділах з подальшим обговоренням цих тем, тож форум - це насамперед інструмент комунікації, а не навчання. Він доречний для спілкування й обміну досвідом між фахівцями чи науковцями.

Окрім форумів, в Інтернеті існують інші види онлайн-спілкування: електронні розсилки, онлайн-чати, онлайн-комунікатори (Skype, ICQ) та ін. Проте вони за різними показниками відрізняються від форумів. Зокрема, електронні розсилки (electronic mailing lists) автоматично доставляють повідомлення у поштову скриньку користувача, а для того, щоб отримати повідомлення з форуму необхідно зайти на веб-сторінку та дізнатися, чи є там нові повідомлення. На відміну від онлайн-комунікаторів для спілкування на форумі не має необхідності одночасного перебування в мережі для обміну повідомленнями. інформаційний комунікаційний науковий педагогічний

Відзначимо, що порівняння форуму з блогом як інструментом навчання, дозволяє виокремити таку перевагу блогу як наявність автора-викладача, який професійно організовує процес навчання (на форумі переважає спілкування, наукові чи методичні дискусії).

Ефективним засобом ІКТ-підтримки наукового дослідження може стати освітній веб-сайт як один із різновидів електронних освітніх ресурсів. У вітчизняній науці розроблена диференціація освітніх веб-сайтів (Л. Жук, С. Матвєєва, Т. Пуніна, О. Самборська) за їх використанням у різних сферах освіти:

- сайти для дистанційного та очного навчання певним курсам;

- сайти для дослідницької діяльності;

- сайти консультативного призначення;

- сайти віртуальних методичних об'єднань;

- сайти інформаційних інтернет-проектів;

- сайти навчальних закладів;

- сайти для розповсюдження культурно-освітньої інформації;

- сайти освітньо-довідкового характеру (електронні енциклопедії, сайти- словники, бази даних);

- сайти змішаного типу.

Додамо також сайти педагогічних періодичних видань (наукова преса) та персональні сайти науковців, викладачів, інших представників освіти і науки, які також можуть виконувати освітньо-наукові функції, якщо вони створені як інформаційні ресурси, призначені для наукового та освітнього обігу.

Відзначимо особливе значення авторських освітніх сайтів для впровадження результатів педагогічного експерименту майбутніх докторів філософії. Як влучно вказують науковці Н. Кіяновська, Н. Рашевська, С. Семеріков [3], на авторських сайтах науковець, реалізуючи експериментальне дослідження, має змогу надавати відомості про навчальний курс, розміщувати методичні матеріали, проводити інтерактивне спілкування зі студентами.

На допомогу майбутнім науковцям існує велика кількість конструкторів сайтів, що не вимагають спеціальних знань з програмування і надають можливість користувачу швидко і легко створювати власні сайти. Одним з таких конструкторів є сайти Google (sites.google.com). За допомогою конструктору сайтів Google можна інтегрувати та агрегувати різноманітні дані в одному місці, включаючи відео, слайдшоу, календарі, презентації, вкладення, додатки, текст, надаючи можливість перегляду і редагування цих даних невеликій групі осіб, організації або всім відвідувачам сайту.

Серед доступних можливостей роботи з сайтами Google є: налаштування сайту відповідно до власних потреб, створення підсторінок для упорядкування змісту сайту, вибір типів сторінок (Web-сторінка, оголошення, картотека), централізоване зберігання Web-вмісту та автономних файлів, можливість управління правами доступу до сайту, можливість пошуку змісту на сайтах Google з використанням пошукових технологій Google [3, с. 166].

Використання освітніх сайтів на етапі впровадження результатів педагогічного експерименту дозволяє науковцю увійти до інформаційно - освітнього середовища (ІОС) університету, який у сучасній педагогіці (Л. Панченко [6]) розглядається як відкрита, багатовимірна педагогічна реальність, що охоплює психолого-педагогічні умови та сучасні інформаційно- комунікаційні технології і засоби навчання та забезпечує взаємодію і співпрацю, розвиток особистості викладачів та студентів у процесі вирішення основних освітніх завдань [5, с. 23]. На думку Л. Панченко педагогічні сайти викладачів входять до ІОС університету як частки його корпоративної мережі.

На думку Л. Гаврілової, Л. Кухар, Я. Топольник, використання соціальних мереж набуває особливої ефективності на етапі впровадження результатів педагогічного експерименту наукового дослідження майбутніх магістрів та докторів філософії. Соціальні мережі надають наступні можливості:

- зберігання файлів (підручники, методичні посібники, навчальне відео, е - підручники та посібники) зберігаються у сховищі на сервері, а студенти/учні отримують до них доступ і мають можливість працювати з ними через Інтернет; пересилання й поширення файлів здійснюється шляхом посилання на них);

- організація і зберігання посилань на джерела інформації (соціальні закладки та каталоги);

- розповсюдження навчальних матеріалів (соціальні мережі, сайти, форуми, блоги);

- самостійне створення навчального контенту, у тому числі з використанням засобів мультимедіа;

- організація спільної роботи студентів, ефективна комунікація між студентами й викладачем, запрошення для спілкування фахівців-професорів інших навчальних закладів;

- включення студентів до роботи професійних співтовариств, вихід дискусій за межі аудиторії та навчальної програми;

- створення віртуальних навчальних спільнот як додаткової до аудиторних занять форми взаємодії студентів з викладачем/учнів з учителем;

- формування й розвиток навичок самоорганізації, взаємодії та співпраці студентів/учнів;

- організація та проведення анкетувань, опитувань, контрольних зрізів знань, інших заходів з оцінювання якості навчання [1].

Ми поділяємо думку А. Яцишин, Іламі Ясна та ін. вчених, які окреслюють напрями застосування електронних соціальних мереж для підготовки майбутніх докторів філософії і проведення наукових досліджень:

- для самопрезентацї науковця;

- для пошуку наукового матеріалу та відстеження новин про наукові заходи (конференції, семінари, круглі столи, майстер-класи, тренінги та ін.);

- для підтримки наукових контактів і організації тематичних груп чи сторінок;

- для підготовки та проведення опитувань, анкетувань;

- для оцінки та моніторингу ефективності власних наукових робіт [2; 7; 11].

Ще один ефективний засіб інформаційно-комунікаційної підтримки наукових досліджень - електронні бібліотеки (е-library, Digital library) як розподілене інформаційне середовище інтегрованих ресурсів, що дозволяє накопичувати, зберігати і використовувати у відкритому доступі колекції електронних документів через глобальні мережі передавання даних [4, c. 77]. Як зазначають науковці (С. Івановa, О. Спірін, А. Яцишин [4] та ін.), наукові електронні бібліотеки (НЕБ) відіграють важливе значення в діяльності та професійному розвиткові науковців у процесі науково-педагогічних досліджень та обміні досвідом. Їхня особливість полягає в тому, що певна частина інформаційних ресурсів після цифрового оброблення стає доступною для великої кількості користувачів завдяки мережі.

Для створення електронних наукових бібліотек пропонують відкриті програмні системи DSpace, EPrints, Greenstone, Koha, Fedora та ін., віддаючи перевагу першим двом. При цьому О. Спіріним та О. Олексюк проаналізовано найпоширеніші системи Eprints та DSpacе й визначено, що платформу EPrints доцільно використовувати в окремих наукових установах або групах наукових установ певної галузі, що мають відносно просту організаційну структуру; а DSpacе - це універсальний депозитарій, що забезпечує ефективне розподілене різнорівневе адміністрування колекції ресурсів різних типів і форматів, і може бути рекомендований до використання навчальними закладами, що мають складну ієрархічну організаційну структуру [8].

Підводячи підсумки, відзначимо, що всі дослідники, вивчаючи різні аспекти ІК-підтримки наукової діяльності, зокрема у галузі педагогічних наук, відзначають значне покращення науково-дослідного процесу, підвищення його ефективності. Блоги, форуми, освітньо-наукові сайти та електронні бібліотеки забезпечують публічність наукової діяльності та можливість одночасного ознайомлення учасників з матеріалом і написання відгуків безпосередньо в електронному середовищі.

Перспективним вважаємо подальше вивчення особливостей використання інтернет-сервісів в залежності від напрямів майбутньої професійної та наукової діяльності фахівців освітньої галузі.

Список використаних джерел

1. Гаврілова Л.Г., Кухар Л.О., Топольник Я.В. Інформаційно-комунікаційні технології в педагогічних дослідженнях: навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Слов'янськ: Видавництво Б. І. Маторіна, 2017. 310 с.

2. Іламі Ясна. Соціальні мережі для науковців.

3. Кіяновська Н.М., Рашевська Н.В., Семеріков С.О. Теоретико-методичні засади використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні вищої математики студентів інженерних спеціальностей у Сполучених Штатах Америки: монографія. Теорія та методика електронного навчання. Кривий Ріг: Видавничий відділ ДВНЗ „Криворізький національний університет”, 2014. Том V. Випуск 1 (5): спецвипуск „Монографія в журналі”. 316 с.

4. Науково-організаційні засади проектування мережі електронних бібліотек установ НАПН України: монографія / О.М. Спірін, С.М. Іванова, А.В. Яцишин та ін.; за наук. ред. проф. В.Ю. Бикова, О.М. Спіріна. К.: Атіка, 2014. 184 с.

5. Панченко Л. Університетський портал як складова інформаційно-освітнього середовища університету. Рідна школа, 2013. № 3 (березень). С. 23-31.

6. Панченко Л.Ф. Інформаційно-освітнє середовище сучасного університету: монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. 280 с.

7. Спірін О.М., Яцишин А.В., Іванова С.М., Кільченко А.В., Лупаренко Л.А. Модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017. Т. 59, Вип. 3. С. 134-154.

8. Спірін О., Олексюк О. Аналіз програмних платформ для створення інституційних репозитаріїв. Інформаційні технології і засоби навчання, 2013. №2 (34). С. 101-115.

9. Як спонукати відвідувачів прочитати ваш пост повністю? Українська блогосфера.

10. Як створити ефективний навчальний блог. Принципи e-learning. Українська блогосфера.

11. Яцишин А.В. Напрями застосування електронних відкритих систем у підготовці майбутніх докторів філософії. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених „Наукова молодь - 2017”, 14 грудня 2017 р., м. Київ. К.: ІТЗН НАПН України, 2017.

Размещено на allbest.ru