Розвиток інноваційної концепції доступної та безкоштовної одинадцятирівневої базової та супутньої юридичної та іншої освіти

Апробація в межах фахових наукових видань інноваційної концепції безкоштовної і доступної одинадцятирівневої базисної і супутньої юридичної та іншої освіти. Огляд наукової дискусії, розробка на її основі загальновизнаного варіанту вирішення цієї проблеми.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.01.2023
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток інноваційної концепції доступної та безкоштовної одинадцятирівневої базової та супутньої юридичної та іншої освіти

Кириченко О.А., Березовенко Л.С., Бондаренко І.В.

Розкрито сутність кожного з одинадцяти освітньо-кваліфікаційних рівнів, а також звичайного, полегшеного, особливого і пенітенціарного порядку отримання основних рівнів базової та супутньої юридичної та іншої освіти.

Звернено увагу, шр метою шкільного рівня має бути отримання таких компетентностей, як : а) некваліфікована робітнича компетентність, ищо складається з базисної і детальної доктринальної, прикладної та аналітичної компетенції і має забезпечити найбільш ефективне, раціональне та якісне виконання будь-якої некваліфікованої робітничої діяльності з виробництва матеріальних благ і надання послуг; б) загальнолюдська освітня компетентність, завдяки якій особа повинна володіти такою сукупністю базисних і детальних доктринальних, прикладних та аналітичних компетенцій, ищо на мінімальному рівні визначають освіченість населення як певної держави, так і світу у цілому; в) потенційна освітня компетентність, шо має аналогічний перелік компетенцій і покликана дати змогу кожному, хто має відповідні здібності і бажання, продовжити освіту за наступними рівнями.

Підкреслено, шо у процедурі отримання університетського рівня освіти за будь-яким напрямом суспільної діяльності має бути етап базової (бакалаврської) освіти, що має бути спрямований на отримання протягом трьох років стаціонарного університетського навчання базових компетенцій за відповідним напрямом суспільної діяльності і повинен надавати можливість не працювати за цим напрямом, а тільки здійснити один із таких кроків: а) вибрати після закінчення даного рівня спеціальність і спеціалізацію або, за необхідності, субспеціалізацію за цим же напрямом суспільної діяльності і вступити за нею на університетський етап спеціалізованої (спеціаліст- ської) освіти; б) переконатися в тому, шо необхідно змінити вибраний напрям суспільної діяльності на інший, за яким вже заново вступити на етап базової (бакалаврської) освіти, у процесі чого не повинно бути обмежень в кількості спроб застосувати такий вибір і в безкоштовності такого навчання; в) розпо- чати або продовжити працювати до досягнення пенсійного віку за дипломом раніше закінченого основного рівня в будь-якому разі, шкільного рівня, а за наявності відповідної освіти та бажання - і кваліфікованого робітничого або спеціалізованого шкільного рівня.

Ключові слова : дошкільна, шкільна і позанорма- тивна освіта, кваліфікована робітнича і шкільна спеціалізована освіта, університетська та академічна юридична освіта, науковий, післядипломний і самоосвітній освітньо-кваліфікаційний рівень, освіта соці- ооточенням.

Kirichenko A. A., Berezovenko L. S., Bondarenko I. V. The development of an innovative concept of affordable learning and free eleven-level basic and supporting juridical and other education

The essence of each of the eleven educational and qualification levels, as well as the usual, facilitated, special and penitentiary procedures for obtaining the basic levels of basic and supporting juridical and other education is revealed.

It is noted, that the purpose of the school level should be to obtain such competencies as : a) unskilled work competence, consisting of basic and detailed doctrinal, applied and analytical competence and should ensure the most effective, efficient and quality performance of any unskilled work activities. production of material goods and provision of services; b) universal educational competence, due to which a person must possess such a set of basic and detailed doctrinal, applied and analytical competencies, that at a minimum determine the education of the population of a country, and, ultimately, the world as a whole; c) potential educational competence, which has a similar list of competencies and is designed to allow anyone, who has the appropriate abilities and desires to continue their education in the following levels.

It is emphasized, that the procedure of obtaining a university level of education in any field of social activity should be a stage of basic (bachelor's) education, which should be aimed at obtaining within 3 years of inpatient university training basic competencies in the relevant field of public activity, not to work in this direction, but only to carry out one of the following steps: a) choose a specialty and specialization or, if necessary, subspecialization in the same field of public activity and enter it at the university stage of specialized (specialist) education; b) to make sure, that it is necessary to change the chosen direction of social activity to another, after which to re-enter the stage of basic (bachelor's) education, in the process of which there should be no restrictions on the number of attempts to apply such choices and free such training; c) start or continue to work until reaching retirement age with a diploma of previously completed basic level in any case, school level, and if appropriate education and desire - and a qualified working or specialized school level.

Key words: preschool, school and non-standard education, skilled labor and school specialized education, university and academic juridical education, scientific, postgraduate and self-educational educational and qualification level, education by the socioenvironment.

Постановка проблеми та її актуальність

одинадцятирівнева базисна супутня юридична освіта

У контексті вимог ст. 1 і ч. 1 ст. 8 Конституції України [3] та Національної програми правової освіти населення [4] в частині становлення Української держави як власне правової та визнання і дії в ній принципу верховенства права особливого доктринального, проєктного законодавчого та іншого прикладного значення набуває розроблення інноваційної концепції базисної та супутньої юридичної освіти. Найбільш актуально це в контексті підготовки юристів і журналістів, коли можливість мас-медіа формувати правову та іншу суспільну свідомість необмеженого кола людей, на думку

І.В. Бондаренко, зумовлює гостру потребу переведення вузівської підготовки журналістів та здійснення практичної журналістської діяльності в лоні власне юридичної спеціальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У такому аспекті не можна обійти увагою розроблену і поступово розвинуту О.А. Кириченком та Ю.О. Ланцедовою за результатами парламентських слухань «Правове забезпечення реформи освіти в Україні», що мали місце у Києві 9 грудня 2015 р. за участі вказаних авторів [5], інноваційну концепцію безкоштовної і доступної одинадцяти- рівневої базисної і супутньої юридичної та іншої освіти [1, с. 71-79; 2, с. 29-35, 424-430; та ін.], яка, однак, до цього часу ще не була апробована в межах фахових наукових видань із метою запо- чаткування широкої коректної наукової дискусії з розроблення на її основі загальновизнаного варіанту вирішення цієї надто актуальної проблеми.

Метою статті є апробація в межах фахових наукових видань інноваційної концепції безкоштовної і доступної одинадцятирівневої базисної і супутньої юридичної та іншої освіти з метою започаткування широкої коректної наукової дискусії з розроблення на основі даної концепції загальновизнаного варіанту вирішення цієї надто актуальної проблеми.

Виклад основного матеріалу

Порядок реалізації інноваційної концепції безкоштовної і доступної одинадцятирівневої базисної чи супутньої юридичної та іншої освіти більш правильно подати у такій редакції:

1. Дошкільний освітньо-кваліфікаційний рівень (далі - ОКР), що повинен бути загальнообов'язковим і спрямованим на отримання дитиною з двох до шести років включно таких компетентностей, що необхідні для того, щоб найбільш ефективно, раціонально та якісно розпочати навчання за шкільним (некваліфікованим робітничим) ОКР, тобто за допомогою одного з можливих порядків отримання шкільної (некваліфікованої робітничої) освіти, тобто в межах звичайного, полегшеного, особливого або, не виключається, й пенітенціарного порядку отримання шкільної освіти.

2. Шкільний (некваліфікований робітничий) ОКР, що також повинен:

2.1. Бути загальнообов'язковим і спрямованим на отримання дитиною із семи до 17 років включно такої сукупності базисних компетентностей, як: 2.1.1) некваліфікована робітнича компетентність, що складається з базисної і детальної доктринальної, прикладної та аналітичної компетенції і має забезпечити найбільш ефективне, раціональне та якісне виконання будь-якої некваліфікованої робітничої діяльності з виробництва матеріальних благ і надання послуг [2, с. 424]; 2.1.2) загальнолюдська освітня компетентність, завдяки якій особа повинна володіти такою сукупністю базисних і детальних доктринальних, прикладних та аналітичних компетенцій, що на мінімальному рівні визначають освіченість населення як певної держави, так і світу у цілому [2, с. 424-425]; 2.1.3) потенційна освітня компетентність, що має аналогічний перелік компетенцій і покликана дати змогу кожному, хто має відповідні здібності і бажання, продовжити освіту за наступними ОКР [2, с. 425].

2.2. Мати такі порядки отримання:

2.2.1. Звичайний шкільний ОКР, призначений для дітей, які мають нормативну поведінку і здібності.

2.2.2. Полегшений шкільний ОКР, що повинен бути обов'язковим для осіб, які мають психічні та розумові обмеження, і передбачати отримання (24) такими дітьми також із семи до 17 років такої компетентності, що складається з мінімально можливої сукупності доктринальних, прикладних та аналітичних компетенцій, що дадуть змогу особі включитися в художньо-культурний та освітній простір держави і виконувати доступні неква- ліфіковані робітничі функції з виробництва матеріальних благ, надання послуг [2, с. 425].

2.2.3. Особливий шкільний ОКР, що повинен бути обов'язковим для дітей, які мають такі фізичні обмеження (глухонімі, сліпі, інваліди кінцівок, пересування і т. п.), що зумовлюють необхідність створення особливих умов для отримання шкільного та інших рівнів освіти і подальшої їхньої практичної діяльності, і передбачати досягнення цими особами повноцінної шкільної, а в разі продовження освіти і відповідної компетентності.

2.2.4. Пенітенціарний шкільний ОКР, що забезпечує продовження шкільного, полегшеного або особливого шкільного ОКР в умовах відбування покарання в місцях позбавлення чи іншою мірою обмеження волі1 Шкільний ОКР має і повинен мати три етапи його проходження: а) початковий - 1-5-й класи, коли викладання всіх дисциплін здійснюється одним учителем; б) неповний шкільний - 6-8-й класи, коли викладання кожної дисципліни здійснюється профільним учителем і поєднання даного етапу шкільного ОКР з іншими основними ОКР не допускається; в) повний шкільний - 9-10-й класи, коли викладання кожної дисципліни також здійснюється профільним учителем, але вже технічно методично можливе поєднання цього етапу шкільного ОКР із кваліфікованим робітникам і спеціальним шкільним ОКР [2, с. 425-426]. [2, с. 425].

3. Позанормативний ОКР, що здійснюється паралельно іншим ОКР, але не за рахунок їх часу, і має на меті протягом, перш за все, шкільного ОКР забезпечити вибір напряму суспільної діяльності і рівня освіти по ньому і задоволення внутрішніх художніх, культурних, естрадних, спортивних та інших потреб саморозвитку, що далі може супроводжувати й інші ОКР і частково або повністю може бути витіснене самоосвітнім ОКР, у якому вже переважає самоініціатива щодо досягнення аналогічної мети [2, с. 426].

4. Кваліфікований робітничий ОКР, що повинен здійснюватися вже на конкурсній основі (тут і далі - з урахуванням наявності у абітурієнта відповідних здібностей і виходячи з прогнозу кількісної потреби в кадрах відповідного напряму суспільної діяльності чи його спеціальності і спеціалізації або субспеціалізації на момент завершення навчання за цим ОКР) самостійно на протязі 1,5-2 років або паралельно завершальному етапу шкільного (некваліфікованого робітничого) ОКР протягом трьох років і мати на меті отримання такої компетентності, що достатньо для найбільш ефективного, раціонального й якісного виконання певної кваліфікованої робітничої діяльності з виробництва матеріальних благ і надання послуг із прогресуючою розрядністю (кваліфікації) цієї діяльності [2, с. 426].

При цьому доцільно підкреслити, що існуюче найменування даного ОКР професійним або професійно-технічним некоректне. Професійною є будь-яка суспільна діяльність після завершення шкільного (некваліфікованого робітничого) і будь-якого іншого основного ОКР, а така діяльність може бути не лише технічною, а й із культурно-мистецького середовища та ін. [2, с. 427].

5. Шкільний спеціалізований ОКР, що також повинен здійснюватися на конкурсній основі самостійно на протязі двох років або паралельно завершальному етапу шкільного (некваліфіко- ваного робітничого) ОКР на протязі трьох років і мати на меті отримання такої компетентності, що повинна бути достатньою для найбільш ефективного, раціонального й якісного виконання допоміжних інтелігентних функцій: помічника держ- службовця, педагога, юриста, лікаря, інженера, артиста та ін. Багато інших посад зі здійснення певних боків та видів діяльності соціосуб'єктів, які залучені у сфері журналістської галузі права і медіабезпеки, окрім виробничих майстрів, також вимагає наявності лише даного рівня освіти.

6. Університетський ОКР, проходження якого має два етапи:

6.1. Університетський етап базової (бакалаврської) освіти, що має бути спрямований на отримання протягом трьох років стаціонарного університетського навчання базових компетен- цій за певним напрямом суспільної діяльності і повинен надавати можливість не працювати за цим напрямом, а лише здійснити один із таких кроків: 6.1.1) вибрати після закінчення даного етапу спеціальність і спеціалізацію або, за необхідності, субспеціалізацію за цим же напрямом суспільної діяльності і вступити за нею на університетський етап спеціалізованої (спеціалістської) освіти [2, с. 427]; 6.1.2) переконатися в тому, що необхідно змінити вибраний напрям суспільної діяльності на інший, за яким вже заново вступити на етап університетської базової (бакалаврської) освіти, у процесі чого не повинно бути обмежень в кількості спроб застосувати такий вибір і в безкоштовності такого навчання [2, с. 427-428]; 6.1.3) розпочати або продовжити працювати до досягнення пенсійного віку за дипломом раніше закінченого основного рівня, в будь-якому разі, шкільного рівня, а за наявності відповідної освіти і бажання - і кваліфікованого робітничого або спеціалізованого шкільного рівня [2, с. 428].

6.2. Університетський етап спеціалізованої (спеціалістської) освіти, на який особа вступає на основі диплома про закінчення університетського етапу базової (бакалаврської) освіти на конкурсній основі і який повинен бути спрямований на отримання протягом двох років стаціонарного навчання в університетах таких компетенцій, що б разом із базовими компетенціями, отриманими за університетським етапом базової освіти, дали б змогу випускникові найбільш ефективно, раціонально та якісно працювати до досягнення пенсійного віку за певною спеціальністю, спеціалізацією або субспе- ціалізацією того напряму суспільної діяльності, за яким ця особа вже навчалася за університетським етапом базової освіти [5, с. 25-26].

У такому порядку набувається освіта за різними спеціальностями, спеціалізаціями та субспеціалі- заціями за певними видами практичної діяльності у сфері журналістської галузі права і медіабез- пеки [5, с. 26].

7. Академічний (магістерський) ОКР, що спрямований на отримання протягом двох років керівних чи педагогічних або наукових компетен- цій і на який особа повинна вступати на основі конкурсу і за наявності таких додаткових умов:

1) стажу позитивної практичної роботи не менше 3-5 років за тією спеціальністю та спеціалізацією або субспеціалізацією певного напряму суспільної діяльності, за якою особа навчалася за університетським спеціалізованим ОКР [2, с. 428];

2) бажання за цією самою спеціалізацією або суб- спеціалізацією певної спеціальності та напряму суспільної діяльності здійснювати до досягнення пенсійного віку: 2.1) керівництво відповідною юридичною особою [2, с. 428-429]; 2.2) освітню діяльність - готувати фахівців за відповідним напрямком практичної діяльності у сфері журналістської галузі права і медіабезпеки; 2.3) наукову діяльність у цій самій сфері [2, с. 429].

8. Науковий ОКР, який є ситуативним (лише за наявності бажання випробувати сили зробити наукове відкриття за вибраною раніше спеціальністю і спеціалізацією або субспеціалізацією напряму суспільної діяльності) і для отримання якого лише без відриву від виробництва Коли прикріплення до певної кафедри і науковий керівник не є обов'язковими, а стаціонарна чи заочна докторантура або інша плановість чи вузівська (ліцензійна, акредитаційна та ін.), зацікавленість у випускниках даного ОКР - неприпустимі [1, с. 77; 2, с. 429; 5]. достатньо такої сукупності умов: 8.1) диплома про закінчення академічного (магістерського) або університетського етапу спеціалізованої (спеціалістської) освіти (коли за останнім з етапів повинна бути ще й 3-5-річна позитивна практична робота за відповідною спеціальністю і спеціалізацією або субспеціалізацією напряму суспільної діяльності) та за необхідності свідоцтва про перездачу всіх задовільних оцінок за університетським або академічним дипломом; 8.2) наукового результату лише рівня відкриття (обґрунтування нової науки, теорії, доктрини, іншого інноваційного результату об'єктивно рівня наукового відкриття), що може бути у вигляді дисертації, монографії або наукової доповіді і повинен публічно захищатися на засіданні спеціалізованої вченої ради при ВАК держави (члени якого обираються за конкурсом, працюють на постійній основі і не можуть працювати за сумісництвом в ВНЗ і науково-дослідних установах) із присвоєнням єдиного освітнього наукового ступеня - професора певного напряму наукових знань: професора журналістики чи медіа професора, професора медицини, професора педагогіки, професора юриспруденції, професора технічних наук, професора економіки та ін.

9. Післядипломний ОКР, що не має самостійного призначення і покликаний забезпечити будь- який основний ОКР тими новітніми досягненнями науки і освіти в галузі теоретичних знань, практичних навичок і рівня аналітичного мислення, що з'явилися за певний час, допустимо, за кожні п'ять років, що минули після завершення навчання за відповідним ОКР конкретним випуском практичних працівників сфери журналістської галузі права і медіабезпеки [2, с. 430].

Післядипломна освіта повинна здійснюватися з короткочасним відривом від виробництва: 9.1. У навчальних закладах післядипломної освіти.

9.2. За місцем роботи більш підготовленими співробітниками або працівниками спеціально створених для цього структур даної юридичної особи сфери журналістської галузі права і медіабезпеки.

10. Самоосвітній ОКР, що може супроводжувати все життя людини і повинен мати на меті самостійне оволодіння певними компетенціями спеціальності і спеціалізації чи субспеціаліза- ції конкретного напряму або напрямів суспільної діяльності чи підвищити рівень цих компетенцій або задовольнити власні внутрішні потреби художнього, культурного, естрадного, спортивного або іншого напрямку саморозвитку і самореалізації.

11. Освіта соціооточенням, що супроводжує людину все життя у вигляді «освіти» вулицею, оточенням сфери журналістської галузі права і медіабезпеки, власне засобами масової інформації, сім'єю та іншими проявами соціооточення, що не є складовими частинами процесу отримання освіти за будь-яким із перерахованих ОКР, але може позитивно або негативно впливати на зміст і якість освіти за цими ОКР, і держава покликана забезпечити мінімізацію негативного впливу даного освітнього рівня [2, с. 430].

Ураховуючи викладені порядки отримання юридичної та іншої освіти та викладені вимоги ст. 1 і ч. 1 ст. 8 Конституції України [3] та Національної програми правової освіти населення [4], можна говорити про необхідність здійснення протягом життя будь-якої особи, і тим більше журналіста, безперервно одного чи двох гіперрівнів юридичної освіти:

1. Базисної юридичної освіти, що має забезпечити найбільш ефективне, раціональне та якісне здійснення кожної зі спеціальностей, спеціалізацій та субспеціалізацій власне юридичної практичної, наукової та освітянської діяльності.

2. Супутньої юридичної освіти, що має забезпечити найбільш ефективне, раціональне та якісне здійснення кожної з неюридичних спеціальностей, спеціалізацій та субспеціалізацій практичної, наукової та освітянської діяльності [2, с. 75, 439].

Будь-який суб'єкт, а тим більше суб'єкт владних повноважень або репортер масмедіа або, що значно гірше, - політик, поза межами правового регулювання - потенційний правопорушник і найчастіше, в силу звичайного ступеня заподіяної шкоди, - потенційний особливо небезпечний злочинець3 [2, с. 28].

Висновки. Запропонована редакція інноваційної концепції безкоштовної і доступної одинадцятирівневої базисної чи супутньої юридичної та іншої освіти не претендує на завершеність і створює лише надійну доктринальну, проєктну законодавчу та іншу прикладну основу для розроблення у процесі широкої коректної 3 Необхідно, щоб усі керівники вищої ланки, але перш за все депутати парламенту (народними їх треба іменувати лише після того, коли стане зрозуміло, хто з них є власне народним, а хто антинародним депутатом), Президент України, прем'єр-міністр, інші члени Кабінету Міністрів та ін., мали базову вищу освіту рівня магістра (прирівнюваного до нього рівня спеціаліста) за одним із напрямів суспільної діяльності виробництва суспільно корисних споживчих вартостей (товарів, послуг), а міністри та прирівняні до них керівники - за відповідним напрямом такої суспільної діяльності, і другу базову (а не супутню) вищу юридичну освіту рівня магістра (спеціаліста), а також не менше ніж десятирічну позитивну практичну діяльність випускника-магістра за відповідним напрямом суспільної діяльності. У даному відношенні не треба забувати й про Національну програму правової освіти населення, згідно з абз. 3 розд. ІІ якої надання правової освіти має здійснюватися в усіх дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти [4], що презентує собою систему фактично супутньої, а не базисної юридичної освіти населення. Але у контексті зайняття вищих державних посад повинно йтися власне про базову вищу юридичну освіту. Така освіта краще за все щоб була другою після набуття претендентом на вищу державну посаду першої базової вищої освіти за будь-яким чи відповідним напрямом базисних виробництв матеріальних благ (товарів, послуг) [2, с. 134-135]. Не менш актуальним є переведення й журналістики в лоно юриспруденції, на чому І.В. Бондаренко вже наполягала у низці публікацій [2, с. 185; та ін.].

наукової дискусії загальновизнаного варіанту вирішення даної проблеми.

Література

одинадцятирівнева базисна супутня юридична освіта

1. Кириченко А.А., Виноградов А.К., Ткач Ю.Д., Тунтула А.С. Новая доктрина одиннадцатиуровневого образования и его учебного обеспечения : монография / под ред. А.А. Кириченко. Киев : Назаров О. А., 2019. 182 с. URL: http://expertize-journal. org.ua/profesor-kirichenko-o-a/971-kirichenko-a- a-vinogradov-a-k-tkach-yu-d-tuntula-a-s-novaya- doktrina-odinnadtsatiurovnevogo-obrazovaniya-i- ego-uchebnogo-obespecheniya-monografiya.

2. Кириченко О.А., Ткач Ю.Д., Бондаренко І.В. Інновації юриспруденції в забезпеченні журналістської галузі права та медіабезпеки : монографія ; 2-е вид. Варшава : RSGlobalSp.zО.О. ; Київ : Назаров О.А., 2022. 1004 с.

3. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141 (зі змінами, згідно із законом України № 27-IXвід 3 вересня 2019 р.). Zakon.rada.gov.ua.URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/shюw/254к/96-вр.

4. Національна програма правової освіти населення : Указо Президента України від 18 жовтня 2001 р. № 992/2001. URL: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/992/2001.

5. Розширена доповідь О.А. Кириченка «Недоліки та надбання міжнародного і вітчизняного правового регулювання освіти та новітня доктрина чотирнад- цятиступеневої освіти та науки». Парламентські слухання«Правове забезпечення реформи освіти в Україні», 9 грудня 2015 р. URL: http://ihpl-mnu. mk.ua/головна/sa'ence/conference/розширена-до- повідь-о-а-кириченка-недо/.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Процес якісної зміни вищої освіти на основі принципи її фундаментальності. Необхідність переходу від "підтримуючої" до "випереджальної" інноваційної освіти. Оновлення змістової бази навчання майбутніх фахівців. Адаптація до науково-технічного прогресу.

    статья [19,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Розвиток вітчизняної освіти за нормативами європейських домовленостей. Придатність приватних закладів освіти в Україні для інноваційного розвитку. Конкурентний вихід української освіти на світовий ринок інтелектуальних послуг. Псевдо-інноваційної моделі.

    статья [24,4 K], добавлен 02.02.2013

  • Формування правової свідомості громадян за допомогою правової освіти. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян. Ділові ігри, диспути і дискусії.

    статья [9,8 K], добавлен 15.11.2002

  • Професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна якість педагога. Розвиток інноваційної поведінки педагога.

    реферат [35,4 K], добавлен 14.10.2010

  • Поняття "інноваційна культура вчителя". Проблема формування вчителя-інноватора як носія інноваційної культури. Інноваційні процеси у галузі освіти. Підходи до проблеми творчих здібностей. Якості, необхідні для формування інноваційної культури педагога.

    реферат [22,6 K], добавлен 01.02.2010

  • Напрямки реалізації концепції вдосконалення та поглиблення економічної освіти в Україні. Мета та основні цілі освіти в галузі економіки. Місце і роль економічної освіти громадян в реформуванні економіки України. Сучасні проблеми економічної освіти.

    реферат [24,0 K], добавлен 03.12.2011

  • Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання. Зміст Концепції загальної середньої освіти в Україні та її екологічної складової. Екологічне виховання у процесі навчальної діяльності. Методичні розробки екологічного виховання на уроках хімії.

    дипломная работа [925,5 K], добавлен 09.07.2011

  • Основні цілі, завдання, принципи післядипломної освіти. Передумови розробки концепції. Зміст післядипломної освіти, її організаційні форми та структура. Напрями реалізації державного управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні.

    реферат [48,5 K], добавлен 17.03.2015

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.

    курсовая работа [4,3 M], добавлен 24.12.2013

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014

  • Реформування освітньої системи в незалежній Україні. Нова законодавча і нормативна бази національної освіти. Проблеми наукової діяльності, управління освітою. Посилення гуманітарного компоненту освіти, пріоритетні напрями державної політики в її розвитку.

    реферат [41,5 K], добавлен 09.02.2011

  • Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.

    реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Розробка концепції національної системи знань, яка дозволить охопити питання переходу до економіки знань, розвитку наукової, освітньої та інноваційної діяльності. Визначення складових та функцій національної системи знань, обґрунтування засад її побудови.

    статья [34,5 K], добавлен 21.09.2017

  • Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.

    дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011

  • Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.

    научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014

  • Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.

    реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Розвиток освіти на Слобожанщині під час Другої світової війни та у повоєнний період. Педагогічна діяльність Б.Д. Грінченка. Х.Д. Алчевська та її внесок розвиток народної освіти. Харківська школа-клініка для сліпоглухонімих дітей І. Соколянського.

    курсовая работа [108,9 K], добавлен 14.06.2014

  • Розробка нової освітньої стратегії – полікультурної освіти. Проблема полікультурної освіти в поліетнічному багатонаціональному суспільстві. Дослідження історичних та соціокультурних чинників, що сприяють зародженню і розвитку полікультурної освіти.

    статья [18,6 K], добавлен 17.12.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.