Освітній потенціал месенджерів як навчального середовища у мовній підготовці іноземних студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

Освітній потенціал месенджерів як навчального середовища у мовній підготовці іноземних студентів

Моргунова Н.С., канд. психол. наук, доцент кафедри мовної підготовки

Кісіль Л.М., ст. викладач кафедри кафедри мовної підготовки

Анотація

Стаття присвячена вивченню освітнього потенціалу соціальних мереж у мовній під готовці іноземних студентів. У статті аналізуються позиції науковців щодо тео ретичного обґрунтування можливостей використання соціальних мереж в освіті. Автори наполягають, що сучасні месен- джери можуть бути не лише способом передавання повідомлень, але й ефектив ним засобом освітньої комунікації. Автори звертають увагу на різноманіття мобіль них додатків у сучасному світі та розгля дають переваги та недоліки популярних месенджерів з точки зору можливостей їх використання з навчальною метою, а саме у викладанні іноземної мови. Серед переваг використання месенджерів - широкі муль тимедійні можливості для представлення матеріалу, швидкий обмін повідомленнями, можливість формувати та розвивати навички в усіх видах мовленнєвої діяльності за наявності лише смартфону, постійний зворотний зв'язок із викладачем та групою, індивідуальний темп навчання кожного сту дента.

Автори наполягають, що формування комунікативної компетентності іноземних студентів за допомогою месенджерів може бути здійснено лише за умов правильно організованого навчального середовища під керівництвом викладача, достатньої вмо тивованості студентів, ефективної ком бінації форм і видів навчальної діяльності, автентичного мовленнєвого наповнення навчального текстового контенту, само стійної роботи студентів. Автори презен тують для ознайомлення свій досвід роботи з мовної підготовки іноземних студентів у месенджері Telegram власні методичні напрацювання використання дидактичної компоненти цього соціально-мережевого контенту. Пропонується методика роботи з розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності на базі цього месенджера, надаються при клади вправ, обговорюються можливості контролю та оцінки знань.

Автори доходять висновку, що соціальні мережі, безумовно, не можуть замінити ані академічну аудиторну систему навчання, ані систему дистанційного навчання, але у сьо годнішніх складних умовах ця форма органі зації навчальної діяльності дозволяє здійсню вати повноцінне навчання.

Ключові слова: соціальні мережі, месен- джер, мережевий контент, комунікативні технології, дистанційне навчання.

Abstract

EDUCATIONAL POTENTIAL OF MESSENGERS AS AN EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE LANGUAGE TRAINING OF FOREIGN STUDENTS

The article is devoted to the study of the educational potential of social networks in the language training of foreign students. The article analyzes the posi tions of scientists on the theoretical justification of the possibilities of using social networks in educa tion. The authors insist that modern messengers can be not only a way of transmitting messages, but also an effective means of educational commu nication. The authors draw attention to the diversity of mobile applications in the modern world and con sider the advantages and disadvantages of popular messengers in terms of their use for educational purposes, namely in teaching a foreign language. The advantages of using messengers include wide multimedia capabilities for presenting material, fast messaging, the ability to develop skills in all lan guage activities with only a smartphone, constant feedback from the teacher and group, individual learning pace of each student.

The authors insist that the formation of commu nicative competence of foreign students with the help of messengers can be carried out only in a properly organized learning environment under the guidance of the teacher, sufficient student motivation, effective combination of forms and types of educational activities, authentic speech content of educational text content, indepen dent students' work. The authors present for the acquaintance their experience with the language training of foreign students in the Telegram mes senger, their own methodological developments in the use of the didactic component of this social network content. The method of work on the development of all types of speech activity on the basis of this messenger is offered, examples of exercises are provided, possibilities of control and assessment of knowledge are discussed. The authors conclude that social networks, of course, can not replace either the academic classroom sys tem or distance learning system, but in today's dif ficult environment, this form of organization of educa tional activities allows for full-fledged learning.

Key words: social networks, messenger, network content, communication technologies, distance learning.

Постановка проблеми у загальному вигляді.

Численні виклики, що сьогодні стоять перед Укра їною, потребують від кожного з нас як мінімум виконання своїх громадянських обов'язків. Для науково-педагогічіних працівників сферою такої діяльності є освіта, забезпечення ефективного функціонування навчального середовища. Осо бливий контекст ця діяльність має по відношенню до навчання іноземних громадян у ЗВО України, оскільки це - реноме нашої держави у світі.

Сучасний навчальний процес у закладах вищої освіти характеризується сильним впливом інформаційних технологій, що утворюють глобаль ний інформаційний простір. Це супроводжується значними змінами у педагогічній теорії та прак тиці освітнього процесу. Результатом цього є те, що інформаційні технології вже впевнено можна визначити не як додатковий засіб навчання, а як невід'ємну та ефективну частину цілісного освіт нього процесу. Зазначимо також, що актуальні на сьогоднішній день форми спілкування, що з'явилися завдяки сучасним інформаційним тех нологіям, суттєво впливають і на саму атмосферу занять. І у звичайному житті, й у процесі навчання студенти постійно користуються смартфонами, наприклад, для перегляду контенту та спілкування з друзями у популярних соціальних мережах та месенджерах. Крім універсальності та багато- функціональності ці пристрої у контексті навчаль ного процесу дозволяють подолати тимчасові та фізичні межі аудиторії, оскільки інформація не обмежена конкретним часом та місцем навчання.

Оскільки цифрові технології є невід'ємною частиною життя сучасного студентства, необхід ністю є врахування і використання їх у процесі організації та проведення навчальних занять. А в умовах, наприклад, весняного семестру 2021-2022 навчального року, як показує влас ний досвід мовної підготовки іноземних студен тів, саме освітній потенціал месенджерів багато у чому сприяв підтримці та ефективному функціо нуванню навчального процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання соціальних мереж в освіт ньому процесі розглядалося у працях вітчизня них науковців К. Балабанової, Є. Бондаренка, В. Гриценко, С. Данилюк, С. Івашньової, В. Качан, І. Костікової, С. Палія, А. Черненко та ін. Особли востям розвитку певних компетентностей за допо могою соціальних мереж присвяченні дослідження В. Буряк, В. Коваленко, Н. Матвійчук, Н. Шуль- ської, Н. Яськової, А. Яцишина та ін. Цікавими є також статті, у яких обґрунтовуються шляхи вико ристання месенджерів в організації самостійної роботи (Т. Архипова, Є. Маркова, О.Слободяник, А. Стрюк). Серед авторів, які досліджують питання використання соціальних мереж у викладанні окре мих дисциплін, відзначимо роботи таких науковців, як Д. Бодненко, Р Бужиков, В. Доній, М. Головань, Ю. Єчкало, В. Кобися, Є. Семенов тощо.

Важливим у розгляді цього питання є також досвід зарубіжних науковців. Так, різні аспекти специфіки використання можливостей соціальних мереж в освіті досліджуються у працях M. Armbrust, S. Aydin, R. Berger, R. Bran, S. Downes, N. Fleming, G. Grosseck, A. Nijholt, L. Tiru та ін.

Виділення невирішених раніше частин загаль ної проблеми. Але проведений нами аналіз нау кових праць показав, що лише кілька авторів (М. Асламова, М. Жовнір, Т. Лещенко, В. Юфи- менко тощо) досліджують освітній потенціал використання соціальних мереж у навчанні іно земних студентів. Ще відсутні публікації, в яких розглядається дидактичний аспект використання месенджерів у навчанні іноземних студентів ЗВО в умовах дистанційного навчання, що є актуаль ним саме для нашого сьогодення.

Мета статті полягає у вивченні освітнього потенціалу соціальних мереж у роботі з інозем ними студентами, аналізі мобільних додатків, що є придатними для цього, презентації власних мето дичних напрацювань використання дидактичної компоненти сучасного соціально-мережевого кон тенту, оцінці його можливостей як навчального середовища.

Виклад основного матеріалу. Соціальні мережі є потужним комунікаційним інструментом, у просторі якого користувачі мають можливість створювати групи, обмінюватися інформацією (текстовими повідомленнями, фото-, відео-, ауді- оматеріалами, посиланнями на певні джерела), спільно працювати над проєктами тощо. У педа гогіці соціальні мережі розглядають як «віртуаль ний майданчик, що забезпечує своїми засобами спілкування підтримку, створення, розбудову, відображення та організацію соціальних контак тів, зокрема й обмін даними між користувачами й обов'язково передбачає попереднє створення облікового запису» [2, с. 15]; «інтерактивний, багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі, авто матизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних спіль ним інтересом» [4, с. 159].

Призначення соціальних мереж не обмеж ується лише розважальною функцією. Процес обміну інформацією є двостороннім, оскільки користувачі як передають інформацію (виконують функцію комунікатора), так і отримують її (є реци пієнтами). «Включення в обговорення певного кола подій, з'ясування точки зору інших користу вачів примушує чітко сформулювати власну пози цію, що в кінцевому результаті сприяє самоіден- тичності особистості. Оскільки окремі користувачі розміщують у мережах і результати своєї праці (картини, малюнки, поетичні твори, відеоролики тощо), то це сприяє їх самореалізації та спонукає до саморозвитку» [3, с. 6].

С. Бергер, узагальнивши можливості мобіль них технології у навчанні, підкреслив, що вони надають значно більше свободи в організації аудиторної та позааудиторної роботи, завдяки їм з'являється можливість здійснювати взаємодію зі студентами, які знаходяться на відстані, тобто легше реалізується принцип «у будь-який час, у будь-якому місці» [5, с. 58]. Відзначаючи харак теристики мобільних технологій М. Мілрад виділяє серед них такі, як соціальна взаємодія, індивіду алізація навчання, сприйнятливість до контексту, об'єднання цифрової та реальної дійсності тощо [6, с. 153].

Серед визначених науковцями дидактичних переваг використання соціальних мереж та месен джерів наведемо ті, що ми вважаємо найбільш важливими. Р. Гуревич диференціює такі: обмін відомостями, спілкування між групами, які зна ходяться на відстані; реалізація творчого потен ціалу; читання і коментування новин, різноманіт них відомостей, матеріалів; обговорення питань і тем; опублікування й отримання інформації про розклад занять, навчання, завдання та ін.; знач ний діапазон сервісів, різноманітність форм кому нікації, обмін цікавими і корисними посиланнями на інші ресурси; можливість групової діяльності, спільне планування і наповнення навчального контенту; постійна взаємодія студента і викла дача в мережі у зручний для них час та органі зація індивідуальної роботи з кожним студентом; наявність мобільної версії сторінок тощо [1, с. 30]. До цього переліку додамо також комфортне для студентів середовище, звичні засоби комунікації та форми презентації контенту, що, безумовно, дозволяє зекономити час на адаптацію студентів до нового освітнього простору, а це є особливо важливим для іноземних студентів, підвищує їх вмотивованість до навчання, посилює активність та зацікавленість самим навчальним процесом. Важливим сьогодні, коли студенти досить довгий час вимушені були навчатися онлайн, є й той факт, що соціальні мережі уможливлюють безперервне (без урахування часових та географічних меж) використання навчального контенту будь-якої навчальної дисципліни.

Незважаючи на перераховані переваги вико ристання месенджерів в освіті, необхідно назвати й певні недоліки. Такими, на наш погляд, можна вважати розпорошеність уваги на інші подразники (наприклад, повідомлення від інших осіб); відсут ність мережевого етикету; ситуативну залежність від якості інтернет-з'єднання, технічної оснаще ності; ускладнення засвоєння інформації студен том з причини поверхового її сприйняття; загроза виникнення залежності від соціальних мереж, невміння організувати час у реальному житті. освітній месенджер комунікативний компетентність

Розглядаючи месенджери як навчальне серед овище в освітньому процесі зазначимо, що вони є не лише програмою або веб-сервісом для швидкого обміну повідомленнями різного фор мату. Більшість месенджерів дозволяють прово дити голосові та відеоконференції. Таких програм зараз дуже багато, і найпопулярніші з них - Viber, WhatsApp, Facebook Messenger, Skype, ICQ, Telegram. Проаналізуємо деякі можливості най- популярніших месенджерів. Так, наприклад, Viber пропонує найбільшу кількість емодзі, стікерів та фонів для чату; надає можливість створення контрольних опитувань з вибором правильної від повіді, відкритих чатів та одночасного з'єднання з багатьма мобільними пристроями. Однак разом з цим у Viber дозволено обмін файлами лише пев них форматів. WhatsApp є простим у використанні високошвидкісним месенджером, але його недолі ком є те, що спілкування великої кількості корис тувачів одночасно в груповому чаті іноді порушує стабільну роботу платформи. Zoom надає у роз порядження організатора усі інструменти: демон страцію з екрану, інтерактивну дошку, проведення онлайн-зустрічей, запис відеоконференції, проте цей месенджер має складний інтерфейс і часто піддається атакам хакерів. Telegram відрізняється можливістю створення ботів і каналів. Бот - про грама, яка дозволяє відповідати на запитання користувача, шукати інформацію, консультувати. Канал - це чат, який надсилає повідомлення необмеженій кількості користувачів, підписаних на нього. У Telegram можлива передача файлів будь-якого формату, є функція зберігання даних, синхронізація з пристроями, необмежена кількість одночасних сесій тощо. Є нюанс, який теж необ хідно враховувати під час вибору месенджера. Для того, щоб створити чат групи у Facebook Messenger, викладачу необхідно додати усіх сту дентів до списку своїх друзів, що може бути не зовсім зручно з етичної точки зору, оскільки свою сторінку викладач використовує не лише з профе сійною, але й з особистою метою. Саме в цьому важлива перевага тих месенджерів, яким для створення групи потрібен тільки номер телефону.

Головне, що сучасні месенджери дозволяють створювати навчальні курси для студентів, про водити у звичному віртуальному просторі моніто ринг отриманих студентами знань, уможливлюють спільне (студента і викладача) створення навчаль ного контенту. Викладач є більш соціально доступ ним іноземному студенту, може підтримати, під казати, допомогти висловити думку правильно, в комунікаційному плані виконуючи роль не мен тора, що тільки надає навчальну інформацію, а парт нера по спілкуванню. В інтернет-спілкуванні форми комунікації не мають жорстких рамок, допускається використання смайлів, мемів, виразів із різних мов. Все це допомагає зняти психологічні бар'єри у спіл куванні іноземною мовою. Позитивним моментом спілкування у чаті є також те, що іноземний студент має час на обміркування репліки у відповідь. Месен- джер на занятті з мовної підготовки іноземних сту дентів - це можливість об'єднати всю навчальну групу єдиною метою та ідеєю, створивши груповий чат, незважаючи на те, що студенти у цей час пере бувають у різних країнах.

У практичній роботі у весняному семестрі 2021-2022 року, в умовах відсутності можливості проводити заняття в аудиторії та труднощів із зв'язком, що мали деякі іноземні студенти, ми обрали для проведення онлайн занять месенджер Telegram і хочемо поділитися досвідом і резуль татами своєї роботи. Вважаючи, що у сьогодніш ніх умовах викладач як ніколи повинен виступити у ролі дизайнера освітньої екосистеми, що базу ється на принципах адаптивності, врахуванні інтересів кожного студента, швидкому реагуванні на події як у житті студентів, так і всього світу, ми організували у Telegram чати кожної навчальної групи. Зазначимо, що при цьому нами був обра ний шлях диференціювання групових чатів за призначенням: інформаційний чат, створений для обміну інформацією, обговорення завдань чи інших питань, та дидактичний чат, метою якого була робота з навчально-методичними матеріалами, розвиток навичок самостійної роботи студентів.

Формування комунікативної компетентності іноземних студентів за допомогою месенджерів може бути здійснено лише за умов правильно організованого навчального середовища під керів ництвом викладача, достатньої вмотивованості студентів, ефективної комбінації форм і видів навчальної діяльності, автентичного мовленнє вого наповнення навчального текстового контенту, самостійної роботи студентів. Для забезпечення взаємопов'язаного навчання усіх видів мовлен нєвої діяльності на занятті викладач, виступаючи зв'язуючою ланкою цього процесу, презентує іно земним студентам певний інформаційний про дукт, що поєднує візуальний (ілюстрації, фото), аудіовізуальний (анімація, скрайбінг), вербальний (відеоконференція), звуковий та візуальний (ауді овізуальний контент) способи отримання інфор мації. Звернемо увагу на ті базові види мовлен нєвої діяльності, формування яких було метою наших занять.

Аудіювання. Можливість месенджера транслю вати навчальний матеріал у вигляді аудіо-та віде офайлів дозволила підвищити інтерес студентів до засвоєння цього виду мовленнєвої діяльності. У якості навчальних матеріалів ми використову вали здебільшого спеціально записані діалоги, що містили необхідну лексику, фрагменти лекції з інших навчальних дисциплін тощо. Основною формою вправ було, звісно, прослуховування аудіофайлу та виконання завдань, що надсила ються викладачем до нього. У якості прикладів інших завдань з розвитку навичок аудіювання наведемо вправи на впізнавання конкретних слів, структур, вилучення конкретної інформації з тек сту. Так, вправа «Відновіть повідомлення» перед бачала заповнення студентами після прослухо- вування аудіофайлу перепусток у друкованому тексті. У вправі «Знайди відмінності» іноземні студенти отримували фото- та аудіофайл, що був її описом, але містив невідповідності порівняно з ілюстрацією. Завданням студентів було знайти ці неточності, прослухавши аудіоповідомлення. Вправа «Знайдіть помилки». Студентам надсила ється аудіофайл (10-12 речень), у якому є 5 фак тичних помилок, які вони мають знайти. Читання. Для формування навичок читання у самостійній діяльності студента ми віддавали перевагу фрагментам текстів, оскільки цей вид діяльності здебільшого потребує контролю з боку викладача. На онлайн- заняттях на основі вже засвоєної лексики ми здійснювали вивчення нових граматичних конструкцій, переказ тексту, відповіді на питання тощо. У якості фонетичної розминки ціка вою для студентів виявилася вправа «Півслова».

Студенти отримували завдання прочитати пові домлення, у якому видно лише верхню половину тексту, нижня половина букв була закрита, або навпаки. Інтерес викликало також завдання «Збе ріть діалог», у якому студенти повинні були знайти місце кожній репліці у «перемішаному» діалозі, щоб у результаті отримати логічний текст.

Говоріння. Месенджер дозволяв активно орга нізовувати комунікацію за допомогою запису ауді- оповідомлень. Для цього ми використовували, наприклад, такі вправи. Насамперед, це вправа «Відеоролик», в якій студентам потрібно було самостійно зняти за допомогою смартфона віде оролик на запропоновану тему, використовуючи вивчений граматичний та лексичний матеріал. Вправа «Віртуальна екскурсія» передбачала ство рення відеофайлу, в якому студент розповідав про місто, де він зараз перебуває та своє життя там.

Письмо. Месенджер відкривав безмежні мож ливості для розвитку писемної мови. Щоденною вправою стало завдання «Новина дня», в якому іноземні студенти по черзі надсилали письмовий текст, де вони висвітлювали світову новину дня, що видалася їм цікавою, або подію у своєму житті. У процесі розвитку навичок письма ми викорис товували вправи, спрямовані на побудову писем ного висловлювання з використанням різних опор (ключові слова, план, логічна схема, ілюстрація, фрази) або без них (написання есе).

Контроль та оцінка сформованих вмінь і нави чок студентів проводився нами за допомогою бота Vote або PollBot. Цей бот може з бази видати завдання студенту, а після відправки зробленого контрольного задання дати правильну відповідь. Також для оцінки досягнень студентів ми викорис товували аудіофайли з опитувальником у класич ному варіанті, що були розміщені у телеграм-чаті. Вищенаведені види мовленнєвої й навчаль ної діяльності, що ми змогли реалізувати завдяки месенджеру, сприятливо вплинули на форму вання комунікативних навичок студентів, значно допомогли в освоєнні загальної та професійної лексики, сприяли розвитку навичок самостійної роботи, підвищували мотивацію та інтерес в іно земних студентів до вивчення мови професійного спілкування.

Висновки

Використання месенджерів у дидактичних цілях можливе та актуальне в сучасних умовах, оскільки соціальні мережі у цьому випадку виступають не лише як освітнє середовище, а й як засіб психологічної адаптації у процесі мовної підготовки іноземних студентів. Соціальні мережі, безумовно, не можуть замі нити ані академічну аудиторну систему навчання, ані систему дистанційного навчання, але у сьо годнішніх складних умовах запропонована нами форма організації навчального процесу дозволяє здійснювати повноцінну навчальну діяльність,

підвищує автономність освітнього процесу, розви ває в кожного студента відповідальність за резуль тати свого навчання. Однак все це стає можливим лише за умов цілеспрямованого керування з боку викладача та постійної його взаємодії зі студен тами в режимі онлайн.

Перспективним напрямом у розв'язанні окрес леного питання ми вважаємо розробку методич них рекомендацій з мовної підготовки іноземних студентів, у яких робота з месенджерами буде запропонована в якості компонента змішаного навчання, що, безперечно, доповнить освітнє середовище сучасними актуальними методами, які мають бути більш доступними для студентів.

Бібліографічний список

1. Гуревич Р С. Формування освітнього інформа ційного середовища для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закла дах. Вінниця : Планер, 2015. 426 с.

2. Івашньова С. Використання соціальних сер вісів та соціальних мереж в освіті. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2012. № 2. С. 15-17

3. Майнаєв Ф. Я. Використання соціальних мереж у on-line-навчанні. Innovative solutions in modern science. 2016. № 2 (2). С. 1-9.

4. Щербаков О. В., Щербина Г. А. Соціальна мережа для підтримки навчального процесу у ВНЗ. Системи обробки інформації. Інформаційні техно логії в освіті і медицині. 2012. Вип. 8 (106). С. 159-162

5. Berger C. Wireless: Changing Teaching and learning «Everywhere, Everytime». Educase review. 2001. January/February. Р 58-59.

6. Milrad M. Mobile learning: challenges, perspectives, and reality. In J. K. Nym (Ed.), Mobile learning essays on philosophy, psychology and education. Vienna: Passagan Verlag, 2003. Р 151-164.

Размещено на Allbest.ru