Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи щодо формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради

Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи щодо формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку

Боярчук С.І., викладач кафедри теорії та методики дошкільної освіти

У статті окреслено окремі аспекти підготовки фахівців дошкільної освіти, проаналізовано наукові теоретичні підходи учених, дослідників до визначення поняття «професійна підготовка». Акцентовано увагу на особливостях фахової підготовки майбутніх вихователів щодо формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку у контексті Державного стандарту дошкільної освіти, розкрито сутність поняття «мистецько-творча компетентність» дітей дошкільного віку у руслі нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти.

Розглянуто організаційно-методичні засади опанування здобувачами освіти теорією і практикою образотворчого мистецтва під час викладання курсу «Основи образотворчого мистецтва з методикою зображувальної діяльності дітей дошкільного віку», обґрунтовано необхідність оволодіння майбутніми вихователями засобами, методами і прийомами розвитку особистості дитини в процесі образотворчої діяльності як умови кваліфікованого педагогічного супроводження, формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку. Зміст курсу акумулює знання, уміння, на яких ґрунтується професійна діяльність, а саме: теоретико-методологічні (знання наукових, філософсько-мистецтвознавчих, психолого-педагогічних засад); когнітивні (вміння орієнтуватися у чинних нормативно-правових документах в галузі дошкільної освіти та керуватися ними у педагогічній діяльності, зокрема, Державним стандартом дошкільної освіти, освітніми, парціальними програмами та ін., навчально-методичними посібниками); технологічні (оволодіння педагогічними технологіями організації і супроводження образотворчої діяльності); прогностичні (знання, вміння планування різних форм роботи з образотворчої діяльності). Вказано, що якісна фахова підготовка забезпечується інтегративною єдністю базових знань, умінь, позитивної мотивації, особистісних, професійно значущих якостей здобу- вачів освіти. Звернено увагу на важливість та ефективність використання електронних освітніх ресурсів як одного з компонентів освітнього середовища. Охарактеризовано професійні якості та здібності, знання та вміння майбутніх фахівців дошкільної освіти у контексті проблеми формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку. Запропоновано завдання, які сприяють підвищенню й досягненню об'єктивно можливих результатів в опануванні майбутніми вихователями елементами технології розвитку малювання, ліплення, аплікації, конструювання, формуванню умінь передбачати та визначати оптимальні умови, шляхи, методи для успішного навчання дітей образотворчої діяльності, розвитку творчих здібностей в умовах організованого педагогічного процесу і самостійної образотворчої діяльності та спрямовані на комплексне вирішення завдань розвитку дітей дошкільного віку засобами мистецької діяльності, впровадженню в практику роботи інноваційних технології художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку.

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, мистецько-творча компетентність дітей дошкільного віку, художньо-продуктивна діяльність, самостійна образотворча діяльність.

PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE EDUCATORS TO THE WORK OF FORMING THE ARTISTIC AND CREATIVE COMPETENCE OF PRESCHOOL CHILDREN

The article outlines certain aspects of the training of preschool education specialists, scientific theoretical approaches of scientists are analyzed, researchers to define the concept of “professional training". Attention is focused on the peculiarities of the professional training of future educators on the formation of artistic and creative competence of preschool children in the context of the State Standard of Preschool Education, the essence of the concept of “artistic and creative competence" of preschool children is revealed in the new edition of the Basic Component of Preschool Education. The organizational and methodological principles of mastering the theory and practice of fine art by students of education are considered during the teaching of the course “Fundamentals of pictorial fine arts studies and methodology of tutoring of children drawing activity", the need for future educators to master the means, methods and techniques of the child's personality development in the process of artistic activity as a condition for qualified pedagogical support and the formation of the artistic and creative competence of preschool children is substantiated.

The content of the course accumulates knowledge and skills on which professional activity is based, namely: theoretical-methodological (knowledge of scientific, philosophical-artistic, psychological-pedagogical foundations); cognitive (the ability to navigate in the current regulatory and legal documents in the field of preschool education and to be guided by them in pedagogical activities, in particular, the State Standard of Preschool Education, educational, partial programs, etc., educational and methodological manuals); technological (mastery of pedagogical technologies of the organization and support of artistic activities); prognostic (knowledge, ability to plan various forms of work on visual arts).

It is indicated that high-quality professional training is provided by the integrative unity of basic knowledge, skills, positive motivation, personal, professionally significant qualities of the students of education. Attention is drawn to the importance and effectiveness of using electronic educational resources as one of the components of the educational environment.

The professional qualities and abilities, knowledge and skills of future preschool education specialists in the context of the problem of forming the artistic and creative competence of preschool children are characterized.

Tasks are proposed that contribute to the improvement and achievement of objectively possible results in mastering by future educators the elements of the development technology of drawing, sculpting, appliqu, construction, the formation of the ability to predict and determine the optimal conditions, ways, methods for successfully teaching children art activities, the development of creative abilities in the conditions of an organized pedagogical process and independent artistic activity and aimed at comprehensively solving the tasks of the development of preschool children by means of artistic activity, implementation of innovative technologies of artistic and aesthetic development of preschool children into practice.

Key words: professional training of future educators of preschool education institutions, artistic and creative competence of preschool children, artistic and productive activity, independent visual activity.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді.

Орієнтація сучасної вищої освіти на формування нової генерації висококваліфікованих педагогів з інноваційним, творчим типом мислення, гуманістичним світобаченням, розвиненою світоглядною культурою передбачає відповідний алгоритм, що пов'язаний з набуттям професіоналізму, є актуальною проблемою сьогодення. Підготовка майбутніх вихователів до організації мистецької освіти дітей в закладі дошкільної освіти, здатних застосовувати нові освітні технології, вимагає впровадження цілісної, динамічної системи фахової підготовки з відповідною метою, завданнями, методичним супроводом; знаходження ефективних засобів, методів та форм, які підвищують інтенсивність оволодіння студентами професійною діяльністю, уможливлюють формування цілісної культурологічної картини світу засобами мистецтва.

Як доведено рядом теоретико-концептуальних, емпіричних досліджень (Е. Бєлкіна, О. Дронова, Г. Підкурганна, Л. Сірченко, Г. Сухорукова, Р Чумі- чова та ін.) мистецтво є невід'ємним компонентом освітнього простору сучасного закладу дошкільної освіти і ефективність його використання у роботі з дітьми залежить від прояву індивідуальних моделей творчої поведінки, усвідомлення здобувачами освіти поліфункціональності мистецтва, потенційних можливостей дорослого у формуванні мистецько-творчої компетентності, ціннісного ставлення дітей дошкільного віку до мистецької діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Важливі аспекти професійної підготовки фахівців дошкільної освіти в умовах трансформації сучасного освітнього простору розкрито у працях Н. Гавриш, Л. Зданевич, І. Зязюна, К. Крутій. Також, означена проблема стала предметом досліджень таких науковців як А. Богуш, Г. Бєлєнька, Н. Грама, Т. Котик, Н. Лисенко, Г. Підкурганна, Т. Танько, та ін. Професійно-педагогічна підготовка у словнику психолого-педагогічних термінів і понять визначається як система організаційних і педагогічних заходів, що забезпечує формування в особистості професійної спрямованості, знань, умінь, навичок і професійної готовності [7, с. 121].

Розглядаючи поняття «професійна підготовка», Т. Танько зазначає, що це - система організаційних та педагогічних заходів, які забезпечують формування в особистості професійної спрямованості, системи знань, навичок, умінь і професійної готовності, що в свою чергу, визначається як суб'єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною і підготовленою до виконання певної професійної діяльності та прагне її виконати [8, с. 16].

Аналіз окремих аспектів проблеми підготовки майбутніх вихователів знаходимо в працях таких учених як Н. Голота (формування художніх і конструктивних умінь у майбутніх вихователів); О. Поліщук (готовність студентів до естетичного виховання дітей дошкільного віку засобами українського декоративно-ужиткового мистецтва), О. Дронова (підготовка вихователя до роботи з обдарованими дітьми в умовах закладу дошкільної освіти). Підкурганна Г. досліджувала особливості художньо-педагогічної підготовки, яка повинна ґрунтуватися на ідеях культурологічної і поліхудожньої освіти, розроблятися на інтегративній основі та будуватися за модульною системою. Учена наголошує, що метою художньо-педагогічної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти є вільний розвиток та самоактуалізація студентів в процесі опанування художньо-педагогічними знаннями, професійним мисленням та значущими особистісними якостями [4, с. 135].

Питанням пошуку ефективних форм і методів професійної підготовки майбутніх вихователів до формування творчості дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції мовленнєвої та конструктивної діяльності присвячені наукові розвідки Ю. Котелянець. Актуальним у контексті даної проблеми є дослідження О. Кононко, яка визначає психолого-педагогічні умови підвищення якості підготовки здобувачів освіти, серед яких формування цілісної наукової картини сучасного світу [2, с. 50]. З огляду на це, варто закцентувати увагу на ролі мистецтва як феномена культури, важливості усвідомлення його поліфункціональності, осмислення гармонізуючої ролі мистецтва, яке презентує певні сторони дійсності і дає цілісне уявлення про світ.

Серед іншого, значущими психолого-педагогічними умовами підготовки майбутніх вихователів, які виділяє учена, є розвиток суб'єктної активності, надання права на відповідальне самовизначення, на власний вибір, на прийняття самостійних рішень; вироблення в кожного студента оптимістичної гіпотези власного розвитку, довіри власним можливостям, позитивної життєвої перспективи [2, с. 51].

Відтак, на нашу думку, дотримання зазначених умов обумовлює питання розподілу відповідальності між учасниками процесу і покладається також на здобувачів освіти. Якісна підготовка фахівця залежить не тільки від заданого освітнього маршруту, але, великою мірою, і від унікальності особистісного стилю студента, залученого до процесу навчальної діяльності, специфіки вибору та реалізації індивідуальної траєкторії самовдосконалення, особливостей застосування інтелектуальних здібностей.

Мета статті. Розкрити основні аспекти підготовки майбутніх вихователів щодо формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до нової редакції БКДО - Державного стандарту дошкільної освіти, мистецько-творчу компетентність дітей дошкільного віку можна розглядати як здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності [1, с. 21].

У методичних рекомендаціях до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти 2021) вказано, що результатом набуття мистецько-творчої компетентності є елементарна обізнаність дитини з особливостями видів мистецтва, ціннісне ставлення до мистецтва та мистецької діяльності. Художньо-продуктивна діяльність (малювання, ліплення, аплікація та самостійна художня діяльність) є пріоритетною у формуванні мистецько-творчої компетентності, основу якої складають розвиток емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва; розвиток когнітивної сфери засобами мистецтва; формування навичок мистецької діяльності [3, с. 36].

Важливим для вирішення проблеми підготовки майбутніх вихователів до формування мистецько- творчої компетентності дітей дошкільного віку є вивчення курсу «Основи образотворчого мистецтва з методикою зображувальної діяльності дітей дошкільного віку», який покликаний забезпечити набуття мистецтвознавчих знань, осмислення тріади понять - «культура», «мистецтво», «освіта», їх взаємозв'язку та взаємопроникнення, вироблення педагогічно значущих художньо-творчих умінь, формування готовності здобувачів освіти до організації та керівництва художньо-продуктивною діяльністю дітей (малювання, ліплення, аплікація, самостійна художня діяльність).

Мета начальної дисципліни полягає у підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти, здатних до формування художньо-естетичного світогляду дитини, реалізації ідеї комплексного розвитку особистості засобами образотворчої діяльності. Програма курсу відповідає меті та змісту освітньо- професійної програми 012 «Дошкільна освіта», яка спрямована на підготовку фахівців у галузі дошкільної освіти, здатних ефективно розв'язувати комплексні професійні завдання з урахуванням новітніх тенденцій розвитку сфери освітніх послуг. Програму структуровано за змістовими модулями.

Якісна підготовка майбутніх вихователів, реалізація дидактичних цілей щодо осмислення та опанування здобувачами освіти актуальних питань теорії та практики образотворчого мистецтва, особливостей організації образотворчої діяльності у закладі дошкільної освіти забезпечується застосуванням ефективних форм та методів, системою аудиторних занять (семінарські, практичні заняття, лекції (лекції-візуалізації, проблемні лекції, лек- ції-конференції) та самостійної позааудиторної роботи студентів. Оволодіння майбутніми вихователями вміннями, спрямованими на комплексне вирішення завдань розвитку дітей дошкільного віку засобами мистецької діяльності здійснюється через моделювання професійних ситуацій, наближених до реальних, залучення студентів до активної навчальної, пошуково-дослідницької, самоосвітньої діяльності.

Так, зміст лекцій модуля «Сутність поліфункціональності та інтегративності образотворчого мистецтва» спрямовано на усвідомлення здобу- вачами освіти значення та ролі мистецтва в суспільстві, його багатофункціональності як основи інтегрованого підходу до організації образотворчої діяльності; систематизацію знань щодо видів, жанрів мистецтва: живопису, графіки, скульптури, архітектури, декоративного мистецтва. Розвиток культури сприймання, емоційно-ціннісного ставлення здобувачів освіти до творів мистецтва; активізації власного творчого потенціалу, опанування художньою практикою, виражальними можливостями різноманітних матеріалів і технік здійснюється під час практичних занять. З метою розвитку емоційної сфери дітей, формування системи їх естетичних уявлень, смаків та оцінок, орієнтуючись на критерії відбору творів образотворчого мистецтва для дітей, майбутні вихователі оволодівають умінням добирати кращі зразки українського національного та світового образотворчого мистецтва. мистецький дошкільний освіта

Під час опрацювання тем модуля «Психолого-педагогічні засади образотворчої діяльності дітей дошкільного віку» студенти ознайомлюються з психолого-педагогічними дослідженнями проблеми розвитку образотворчих здібностей дітей дошкільного віку, обговорюють проблему розвитку інтересу до образотворчої діяльності, особливості процесів і утворень, що визначають готовність дитини до образотворчої діяльності; осмислюють сутність поняття «творчість», умови та етапи творчого процесу, своєрідність творчої діяльності дітей дошкільного віку.

У змісті модуля «Організація образотворчої діяльності дітей дошкільного віку» охарактеризовано види образотворчої діяльності, форми організації, сучасні підходи до класифікації методів керівництва образотворчою діяльністю. Студенти опановують засади, які розкривають умови, принципи моделювання художньо-естетичного середовища в групах раннього та дошкільного віку; зміст Базового компонента дошкільної освіти, комплексних і парціальних освітніх програм. Майбутні вихователі оволодівають уміннями визначати оптимальні умови, шляхи, методи для успішного навчання дітей образотворчої діяльності, розвитку творчих здібностей в умовах організованого педагогічного процесу і самостійної образотворчої діяльності. Для розвитку різних сторін пізнавальної діяльності дітей в процесі занять та самостійної образотворчої діяльності, спираючись на натуру, художні образи літературних творів, образотворчого мистецтва, різні джерела інформації, здобувачі освіти добирають тематику занять з різними способами зображень: за уявленням, уявою, з натури, по пам'яті.

У модулі «Методика керівництва образотворчою діяльністю дітей» вивчають особливості особистісно-розвивальних технологій, методик організації образотворчої діяльності у закладі дошкільної освіти, стратегії роботи з обдарованими дітьми, дітей з особливими освітніми потребами. Завдання практичного характеру стимулюють опанування студентами методиками навчання дітей образотворчої діяльності, техніками зображення у різних видах образотворчого мистецтва. Також, під час практичних занять здобувачі освіти оволодівають умінням складати конспекти різних видів і типів занять з образотворчої діяльності, реалізуючи у їх змісті конкретні навчальні, розвивальні, виховні завдання; добирати ефективні методи і прийоми керівництва образотворчою діяльністю дітей в різних вікових групах. З метою формування у дітей пластичних образотворчих умінь і навичок, уміння знаходити вдалі і цікаві конструктивні, художньо-декоративні рішення майбутні вихователі навчаються демонструвати різні способи створення зображень (конструктивний, скульптурний, комбінований). Для розвитку творчих здібностей дітей на заняттях з різних видів образотворчої діяльності та в індивідуальній роботі з дітьми студенти оволодівають умінням демонструвати різні способи виконання предметних, сюжетних та декоративних зображень, спираючись на знання форми, будови, пропорцій, кольорів, законів композиції, ритму і симетрії.

Модуль «Організаційно-методичні аспекти роботи з образотворчої діяльності у закладі дошкільної освіти. Спільна робота ЗДО, школи та сім'ї з організації образотворчої діяльності» спрямований на ознайомлення з формами методичного керівництва, принципами, видами планування роботи з образотворчої діяльності в закладі дошкільної освіти з урахуванням вікових та індивідуальних можливостей дітей раннього і дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами; основними напрямами інноваційно-освітньої роботи, новаторськими практиками вихователів щодо образотворчої діяльності; завданнями, змістом, формами, методами співробітництва закладу дошкільної освіти та сім'ї з питань розвитку дитини в мистецькій діяльності; усвідомлення сутності наступності і перспективності та напрямів їх реалізації.

Таким чином, специфіка організації та керівництва образотворчою діяльністю вимагає від майбутнього вихователя оволодіння сукупністю знань, умінь, які забезпечують творчу взаємодію дорослого з дитиною, цілісність її світосприйняття на основі синтезу мистецтв, успішне впровадження особистісно-розвивальних технологій зображувальної діяльності в освітній простір сучасного закладу дошкільної освіти з метою формування у дітей мистецько-творчої компетентності.

Також, окремо хочемо наголосити на тому, що на сучасному етапі відбувається зміна традиційних навчальних практик, обумовлена дистанційним навчанням, активним впровадження відповідних ресурсів, нових технологій в освітній процес, що є невід'ємною складовою підготовки майбутніх вихователів. Інформаційно-комунікативні технології є тим дієвим інструментом, що зумовлює їх наскрізне застосування в освітньому процесі і дозволяє провадити навчання на якісно новому рівні, сприяє реалізації інтерактивних підходів. Потенційні можливості комп'ютерних технологій, зокрема, електронних освітніх ресурсів (довідкові матеріали, інформаційні, навчальні), демонстраційних матеріалів (презентації, відео- й аудіозаписи), електронних методичних матеріалів (лекції, практичні роботи, самостійна робота), електронних систем тестування як інноваційного методу контролю знань успішно використовуються під час вивчення курсу та активізують навчальну діяльність. Використання засобів інформаційних, мультимедійних технологій уможливлює підвищення мотивації студентів до професійної освіти через новизну, нетрадиційність подання навчального матеріалу і водночас сприяє формуванню умінь ефективного використання інформаційних технологій, що є необхідною умовою професійної діяльності майбутніх вихователів, їхньої готовності й здатності розв'язувати нетрадиційні педагогічні завдання у різних ситуаціях освітнього процесу, та в умовах, які постійно змінюються.

До прикладу, набуття здобувачами освіти досвіду роботи з електронними ресурсами, усвідомлення студентами потенціалу народного мистецтва у формуванні мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку на етапі раннього етнічного удосконалення, його цінності як естетичного відображення світу здійснюється через самостійну роботу під час вивчення теми «Характеристика видів декоративно-ужиткового мистецтва». Так, студенти використовують онлайн-ресурси сучасних мистецьких локацій, зокрема, Національного музею українського народного декоративного мистецтва https://www.mundm.kiev.ua/#SHOP, культурно-освітньої платформи «Ладомирія», https://online.ladomyriia.com/, «Ковчег «Україна» https://www.kovcheh.ua/, які слугують промоцією українських культурних «скарбів», що стимулює розвиток дослідницьких умінь і навичок студентів, орієнтовано на самостійний пошук інформації, її творчого осмислення.

Майбутні вихователі, працюючи з доступними електронними ресурси https://www.kovcheh.ua/; https://www.kovcheh.ua/book/kovcheg-ukrayinske-narodne-mistectvo; https://www.kovcheh.ua/article/ artbook, поглиблюють свої знання про українське традиційне мистецтво через проект-ініціацію «Ковчег «Україна» та його віртуальні унікальні видання: фотоальбоми «Ковчег: українське народне мистецтво», «Скарби нації: традиційне мистецтво України» ілюстровану міні-енциклопедію «Школа Різдва»; вишукані арт-буки «Скриня. Речі сили» та ін., до оформлення яких залучено кращих художників і графічних дизайнерів. В онлайн-рези- денції «Ладомирія» https://online.ladomyriia.com/ здобувачі освіти мають можливість переглянути віртуальні експозиції https://online.ladomyriia.com/ exposition/ та надихнутися автентичними зразками народного вбрання Волині та Полісся, прослухати пізнавальні онлайн-лекції https://online.ladomyriia. com/video-lectures/, скористатися відеопідказ- ками та інформацією, адаптувати її у своїй роботі, виявляючи нетрадиційне мислення, оригінальні рішення під час розробки занять з декоративного малювання (теоретичних, практичних, творчих).

Домінантою занять є мистецькі розповіді, бесіди щодо особливостей народного вбрання Волині, орнаменту, символіки кольору та окремих елементів як складових декору; набуття дитиною необхідних умінь та навичок для власної декоративної діяльності під час малювання стилізованих елементів за мотивами тканих та вишитих елементів народного вбрання, декорування площинних форм окремих компонентів одягу («Вишита сорочка», «Керсетка-станік», «Запаска» та ін.).

Збагаченню уявлень здобувачів освіти про українське мистецтво сприяє відвідання віртуальних музейних колекцій https://www.mundm.kiev.ua/ index.html, у яких представлені унікальні твори геніальних українських мисткинь К. Примаченко, К. Білокур, Г. Собачко-Шостак, твори керамічного мистецтва, декоративні розписи, різноманітні альбоми «Український килим», «Українська кераміка» «Українська вишивка» та ін.

Результатом такої роботи є вироблення у студентів умінь добору різноманітного матеріалу для образотворчої діяльності з урахуванням його потенційного впливу на емоційну сферу дитини задля забезпечення розвитку емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва як складової формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку. Також об'єднання високохудожніх творів (електронні репродукції, фотоматеріали та ін.), доступних сприйняттю дітей, та представлення їх за допомогою засобів візуалізації (онлайн-інструментів VistaCreate; Canva; Piktochart та ін.) у таблицях, арт-буках, лепбуках, креативних постерах, презентаціях стане наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що розширює можливості дітей в отриманні інформації та мотивує дитину до пізнання нового, активізує пізнавальні інтереси.

Залучення здобувачів освіти до перегляду різних видів занять з образотворчої діяльності на You Tube каналах з подальшим аналізом форм роботи, визначенням ефективних методів, прийомів формування образотворчих знань, умінь і навичок дітей дошкільного віку задля ефективного керівництва художньо-продуктивною діяльністю вихованців. Навички критичного мислення, креативний підхід студенти демонструють у ході створення власного продукту, складання конспектів різних видів і типів занять; моделювання різних форми роботи з дітьми, у ході яких вони порівнюють та протиставляють власні ідеї, пропонують освітні ситуації для дітей дошкільного віку, демонструючи набуті теоретичні та практичні знання.

Також, підтримку постійної активності уможливлює і застосування освітніх веб-ресурсів, зокрема, до журналу «Джміль» («Сад снів» та ін.) https://jmil.com.ua/2019-12/vernisage, https://jmil.com.ua/2013-1. Студенти складають мистецтвознавчі бесіди, розповіді за репродукціями картин (О. Збруцька «Сад снів», О. Можейко «Сон», О. Шупляк «Дух свободи» та ін.), продукують креативні ідеї, пропонують способи їх реалізації під час моделювання занять, усвідомлючи власний рівень опанування художньої інформації. Веб-ресурс «Технопарк художньо-педагогічних ідей» https://tpark.jimdofree.com. дозволяє майбутнім вихователям швидко отримати інформацію щодо змісту технології (техніки), форм, методів та прийомів, матеріалів та інструментів, способів її реалізації, умов та результатів її впровадження; використати навчальний відеоматеріал для самоосвіти - оволодіння технічними навичками та вміннями, вправляння у використанні різних прийомів та засобів; спроєктувати за допомогою навчально-методичного супроводу (орієнтовних конспектів) освітній процес на заняттях з образотворчої діяльності в закладі дошкільної освіти, організувати навчання дітей з використанням наданого відеоматеріалу [9, с. 185].

Кіндерблог «Вулик» http://kzdnz75ktkmr. blogspot.com/p/blog-page_208.html сприяє усвідомленню технології “Talking Walls” («стіни, які говорять»), формуванню у майбутніх вихователів уміння добирати художні твори (за принципами відбору зображень для «стін, які говорять»: плакатів, малюнків, картин, панно тощо), розуміння того, що мистецтво є невід'ємною складовою естетизації простору закладу дошкільної освіти, його значущості у створенні та моделюванні художньо- естетичного середовища.

Дієвість та ефективність пропонованих завдань полягає в оволодінні прийомами використання нових технологій, прийнятті нестандартних рішень, продукуванні нових ідей, трансформації їх в світній простір закладу дошкільної освіти під час проходження різних видів практики, апробації у науково-дослідницькій діяльності, в усвідомленні відповідальності за їх практичне втілення.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що якісна підготовка майбутніх вихователів, здатних добирати і використовувати різні форми образотворчої діяльності, впроваджувати в практику роботи сучасні технології здійснюється на основі скоординованої системи, яка поєднує навчальну, практичну, науково-дослідницьку та самоосвітню діяльність здобувачів освіти, інтегрує різні активні практики, до яких залучаються здобувачі освіти з метою підвищення мотивації, активізації прагнення до успішної самореалізації професійної діяльності, набуття навичок практичного застосування отриманих знань, що забезпечує успішне формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку на основі інтеграції змісту та видів образотворчої діяльності.

Бібліографічний список

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20 Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

2. Кононко О. Л. Формування у майбутнього фахівця базових якостей особистості. Горизонти освіти. Психологія. Педагогіка. 2014. № 1. С. 49-54.

3. Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти). 2021 рік. URL: https://mon.gov. ua/ua/npa/shodo-metodichnih-rekomendacij-do- onovlenogo-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti

4. Підкурганна Г О. Художньо-педагогічна підготовка студентів у світлі новітніх тенденцій методологічної та функціонально-структурної перебудови. Соціалізація особистості: збірник наук праць / під ред. Капської А. Й. Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1999. С. 131-143.

5. Половіна О. А. Впроваджуємо Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Дошкільне виховання, 2021. № 2. С. 4.

6. Сухорукова Г В., Дронова О. О., Голота Н. М., Янцур Л. А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі: підручник / за заг. ред. Г. В. Сухорукової. 4-тє видання, перер. та доп. Київ: Видавничий Дім «Слово». 2014. 378 с.

7. Словник психолого-педагогічних термінів і понять (на допомогу працівнику сільської школи) / [укл. Ю. В. Буган, В. І. Уруський]. Тернопіль: ТОКІППО, 2001. С. 121.

8. Танько Т. П. Теорія та практика музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах: автореф. дис. доктора пед. наук / ХДПУ ім. Г С. Сковороди. Х., 2004. 41 с. С. 16.

9. Шульга Л. М. Технологічний підхід до формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку. Grundlagen der modernen wissenschaftlichen Forschung: збірник наукових праць «А'ОГОХ» з матеріалами II Міжнародної науково- практичної конференції, м. Цюріх. 12 серпня 2022 р. Вінниця, Цюріх: Європейська наукова платформа, BOLESWA Publishers. 2022. С. 184-186.

Размещено на Allbest.ru