Формування основ етнічної культури у старших дошкільників

Особливості етнокультурного виховання, важливим завданням якого є формування умінь дитини орієнтуватися в етнокультурі, самостійно діяти в етнокультурному середовищі. Проектна технологія @Мультмайстерня" як системотворчий компонент формування особистості.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2023
Размер файла 23,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Україна

етнічна культура дошкільник

Формування основ етнічної культури у старших дошкільників

Formation of foundations of ethnic culture in senior preschoolers

Надія Георгян

кандидат педагогічних наук, доцент

Тетяна Садова

кандидат педагогічних наук, доцент

Наталія Бонзарева

здобувачка 2 (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта

Nadiia Heorhian

D.Sc. in Pedagogy, Associate Professor,

Tetiana Sadova

D.Sc. in Pedagogy, Associate Professor,

Nataliia Bonzareva applicant of 2 (master's) level higher education specialty 012 Pre-school education

SHEI “Donbas State Pedagogical

University”, Ukraine

АНОТАЦІЯ

Стаття має науково-методичний характер та розкриває теоретичне підґрунтя та досвід роботи з проблеми формування основ етнічної культури у старших дошкільників засобами активної анімації. Проаналізовано авторські підходи до трактування поняття етнічної культури та особливості формування основ етнічної культури у дітей дошкільного віку. Визначено, що засвоєння культури етносу в дошкільному віці дає змогу розуміти народні традиції, мову, надає можливість дітям стати носіями власної національної культури. Одним із засобів розвитку етнічної культури виступає мистецтво мультиплікації, створення мультфільму дітьми як засобу організації освітнього процесу.

Акцентовано увагу на особливостях етнокультурного виховання, важливим завданням якого є формування умінь дитини орієнтуватися в етнокультурі, самостійно діяти в етнокультурному середовищі. Діти повинні набути досвіду виконання соціальних ролей, засвоїти властиву народу культуру світобачення та поведінки. Реалізація означених завдань здійснювалась завдяки використанню проектної технології «Мультмайстерня» як інтерактивної моделі освітнього процесу.

Проектна технологія «Мультмайстерня» визначається як системотворчий компонент формування особистості, як фактор інтеграції соціальних запитів і педагогічних умов. Провідними лініями збагачення освітнього процесу з формування основ етнічної культури було визначено: предметно-інформаційну збагаченість; регулятивно-моральну забезпеченість; емоційно-ціннісну, культурну спрямованість; продуктивно-творчу діяльність.

Доведено, що ефективне формування основ етнічної культури у старших дошкільників можливе за умови використання технології «Мультмайстерня». Створення мультфільму наближає дітей до нових явищ життя, особливостей буття етносу. Засвоєння культури відбувається через зміст мультфільму. Діти вживаються в різні соціальні позиції, знайомляться з особливостями взаємовідносин. Використання технології «Мультмайстерня» допомагає дитині знайти відповідь на глибинні запитання: Де я народився? Де я живу? На кого я схожий? Якою мовою розмовляю? та ін. Дошкільники здобувають первинні знання про свою етнічну приналежність, опановують соціальний досвід народу, його традиції та звичаї.

Ключові слова: етнічна культура, етнокультурне виховання, освітній процес, анімація, мультфільм, проектна технологія.

ABSTRACT

The article is of a scientific and methodical nature and reveals the theoretical basis and experience work on the problem of forming the foundations of ethnic culture in senior preschoolers using active animation. The authors' approaches to the interpretation of the concept of ethnic culture and the peculiarities of the formation of the foundations of ethnic culture in preschool children are analyzed. It is determined that mastering the culture of the ethnos in the preschool age allows understanding folk traditions, language, gives children the opportunity to become carriers of their own national culture. One of the means of developing ethnic culture is the art of animation, the creation of a cartoon by children as a means of organizing the educational process.

Emphasis is placed on the peculiarities of ethnocultural education, one of the important tasks of which is the formation of the child's ability to navigate in ethnocultural, to act independently in the ethnocultural environment. Children must gain experience in performing social roles, learn the culture of worldview and behavior inherent in the nation. The implementation of these tasks has been carried out through the use of the project technology “Cartoon Workshop” as an interactive model of the educational process.

The project technology “Cartoon Workshop” is defined as a system-forming component of the personality formation, as a factor of integration of social demands and pedagogical conditions. The leading lines of enrichment of the educational process in the formation of the foundations of ethnic culture are identified: subjectinformation; regulatory-moral security; emotional-value, cultural orientation; productive-creative activities.

It is proved that the effective formation of the foundations of ethnic culture in senior preschoolers is possible with the use of “Cartoon Workshop” technology. Creating a cartoon brings children closer to new phenomena of life, the peculiarities of the existence of the ethnic group. Assimilation of culture occurs through the content of the cartoon. Children get used to different social positions, get acquainted with the peculiarities of the relationships. Using the “Cartoon Workshop ” technology helps a child find answers to deep questions: Where was I born? Where do I live? Who do I look like? What language do I speak? etc. Preschoolers acquire basic knowledge about their ethnicity, master the social experience of the people, its traditions, and customs.

Key words: ethnic culture, ethnocultural upbringing, educational process, animation, cartoon, project technology.

ethnic culture preschooler

Актуальність теми. У сучасних умовах відроджується концепція особистості, яка ґрунтується на ідеях природовідповідності, культурної доцільності індивідуально-особистісного розвитку. Культура стає значущою цінністю у сфері освіти. Інтерес до феномену культури визначається багатьма обставинами: прагненням виявити потенціал культури, її внутрішні резерви, відшукати можливості її активізації.

Формування основ етнічної культури є одним із важливих завдань формування особистості, яке реалізується за умови створення культурно - освітнього середовища. Збагачення освітнього середовища етнокультурними цінностями, використання етнокультурних надбань в освітньому процесі сприяє розвитку особистості на духовно-моральному ґрунті загальнолюдських цінностей, враховуючи особливості етнотрадицій та національних ідеалів. Засвоєння культури етносу в дошкільному віці дає змогу розуміти народні традиції, мову, надає можливість дітям стати носіями власної національної культури.

Збагатити етнокультурне середовище, знайти сучасні ефективні засоби формування основ етнічної культури можливо завдяки використанню сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Одним із засобів розвитку етнічної культури виступає мистецтво мультиплікації, створення мультфільму дітьми як засобу організації освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українські педагоги- просвітники І. Гізель, Ф. Прокопович, М. Смотрицький, В. Суразький вважали основою розвитку особистості національні цінності, народну культуру, традиції, обряди. У роботах О. Духновича, Г. Сковороди, К. Ушинського та ін. підкреслюється значущість різних елементів народної культури для розвитку та становлення особистості.

Над проблемою структури та характеристики складових етнічної культури працювали в різні часи відомі теоретики етносу та культурологи С. Алексєєв, С. Арутюнов, Ю. Бромлей, Л. Гумільов, В. Козлов, С. Маркарян та ін.

Окремим напрямом досліджень є розробка умов, методів, засобів етнокультурного виховання особистості (А. Богуш, Н. Гавриш, О. Долинна, Н. Лисенко, Л. Маєвська, Н. Сивачук та ін.).

У сучасних умовах активізувались дослідження щодо ролі інформаційно - комунікативних технологій у розвитку особистості, ролі мультфільму як ефективного засобу організації освітнього процесу в дошкільному закладі (М. Аромштам, Н. Гришаєва, Р. Майер та ін.). Слід зазначити, що в закладах дошкільної освіти недостатньо використовуються можливості мультиплікації як засобу етнокультурного виховання, не визначені умови та особливості застосування активної анімації в освітньому середовищі дошкільного закладу.

Формулювання цілей (мета) статті, постановка завдання. Метою статті є визначення теоретичних засад та особливості застосування активної анімації як засобу формування основ етнічної культури у старших дошкільників.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Система дошкільної освіти повинна забезпечувати виховання національної свідомості, осмислення понять, які визначають духовне життя нації (родина, сім'я, рідна мова, народ, історія, культура тощо) та створювати умови для входження дитини в світову культуру, світову цивілізацію на основі взаємоповаги, діалогу культур, відкритої комунікації. Використання етнокультурних надбань в освітньому процесі дошкільного закладу дозволяє залучати дітей до виховних традицій і звичаїв, особливостей національних культур.

Необхідність вивчення специфіки етнічної культури потребує визначення сутності цього поняття. Етнологи розглядають культуру як спосіб людської діяльності. Ю. Бромлей зазначає, що саме в культурі як способі людської діяльності, зосереджені всі основні особливості етнічних одиниць, які відрізняють їх від представників інших етнічних спільнот (Бромлей, 1973). Внутрішньою формою культури є життєвий досвід народу, який для наступних поколінь і окремої людини набуває рис як об'єктивної реальності (звичаї, обряди, стереотипи), так і суб'єктивного ставлення до них окремих членів спільноти.

Під етнічною культурою традиційно розуміють успадкований комплекс соціальної практики та системи вірувань, традицій, звичаїв, що певним чином визначають спосіб життя етносу (С. Арутюнов, Г. Лозко, Ю. Нікіщенко, А. Пономарьов та ін.). До етнічної культури входить комплекс ідейно - моральних, естетичних цінностей, що реалізуються в процесі освоєння та творення особистістю, етнічною спільнотою культурного потенціалу суспільства (Нікіщенко, 2004).

Основу структури етнічної культури складає система міжпоколінної етнокультурної інформації, яка закладена в традиціях. Ю. Бромлей визначає три складові культури: суспільна свідомість людей; прояв свідомості в поведінці й діях; «матеріалізовані» результати діяльності. Важливим аспектом постають функції етнічної культури. О. Березюк виокремлює комунікативну, пізнавальну, знаково-символічну, відтворювальну функції (Березюк, 2014).

Структурні компоненти та функції етнічної культури ми враховували при визначенні критеріїв та основних показників рівня розвитку етнічної культури у дошкільників.

Етнічна культура відображає педагогічну мудрість певної спільноти. Категорії «етнічна культура» й «етнічне виховання» перебувають у взаємозв'язку. Сутність етнокультурного виховання дослідники визначають як усвідомлення індивідом всіх таємниць образів, знаків, символів свого етносу, бажання отримати відповідь на запитання «Хто я є?» (Маєвська, 2005).

Етнокультурне виховання забезпечує усвідомлення дитиною культури народу, його життєвого досвіду, засвоєння усталених норм поведінки, традицій, звичаїв, обрядів тощо. С. Русова підкреслювала думку про те, що «кохаючи свою національну культуру, дитина поважатиме і другі нації й цікавитиметься їх життям; навчиться шукати і знаходити у вселюдській культурі ті скарби: художні, наукові й моральні, які можуть стати їй найріднішими, бо не нав'язані збоку, а органічно прищеплені до її душі» (Русова, 1997: 23)

Вирішальна роль в етнокультурному розвитку особистості належить стосункам індивіда з оточенням. Через поведінку, вчинки дитина самостверджується: мотивом кожного вчинку є її почуття. Через почуття народжуються ціннісні уявлення про світ. Формування ціннісних орієнтирів у дитини - основа для вибору нормативу поведінки, настанова на гуманну самореалізацію. Надбання народної мудрості як суми знань, набутої попередніми поколіннями, може слугувати чинником для розрізнення добра і зла, дати вірне визначення гуманного вчинку та дій людини, з'ясувати призначення людини. Залучення дітей до осмислення й створення культурних цінностей є основою морального розвитку, соціалізації, громадянського становлення.

Саме тому важливим завданням етнокультурного виховання є формування умінь дитини орієнтуватися в етнокультурі, самостійно діяти в етнокультурному середовищі. Діти повинні набути досвіду виконання соціальних ролей, засвоїти властиву народу культуру світобачення та поведінки. Реалізація означених завдань здійснювалась завдяки використанню проектної технології «Мультмайстерня» як інтерактивної моделі освітнього процесу. Проектна технологія «Мультмайстерня» визначається як системотворчий компонент формування особистості, як фактор інтеграції соціальних запитів і педагогічних умов. Сутнісними складовими поняття «Мультмайстерня» є «мультиплікація», «мультфільм», «анімація».

Визначення понять «мультиплікація», «анімація» в сучасному дискурсі є досить різноманітним. Мультиплікація (від лат. Multiplication - примноження) - означає зйомку окремих, послідовно розташованих малюнків із поступовою зміною зображення рухів фігур. Мультиплікація відображає технологію створення фільмів, які намальовані (М. Аромштам, Н. Абрамова, О. Якімова).

Анімація (від лат. Anima - душа - оживлення, створення живого) охоплює технології створення різних видів мультфільмів: лялькових, пластилінових, намальованих, комп'ютерних (Аромштам, 2006). Основу анімації створюють образи, які передають основну інформацію. Ідеальний мультфільм не потребує ніяких звуків, окрім музики. Анімація - своєрідна мовна система, вид мистецтва.

Дослідники О. Білик, С. Іванчук та ін. класифікують мультфільми за цілями педагогічного процесу в дошкільному закладі:

виховні (виховання самостійності, волі; формування морально-етичних та світоглядних установок; виховання співпраці, колективізму, товариськості, комунікативності);

соціокультурні (долучення до норм та цінностей суспільства, адаптація до навколишнього світу, стресовий контроль, саморегуляція, навчання спілкування, психотерапія);

психотерапевтичні (усвідомлення себе в теперішньому, відображення образів ідеальних взаємовідносин, зняття психоемоційного напруження, розвиток особистісного ресурсу, корекція відхилень від норм поведінки, боротьба зі страхами, вирішення внутрішніх протистоянь);

процесуальні (розвиток універсальних та спеціальних якостей особистості: пам'яті, уваги, сприйняття, уяви, фантазії, творчих здібностей, волі, мовлення, мислення, уміння порівнювати, співставляти, знаходити аналогії, оптимальні рішення);

музично-пісенні та художньо-літературні (залучення до музичного та літературного мистецтва, розширення світогляду щодо народних традицій, передачі духовного, культурного, художнього досвіду предків та сучасників);

комбіновані (поєднання кількох видів) (Білик, 2017).

Мультиплікація заснована на технології малювання фільмів. Результатом її використання є певний мультфільм. Вважаємо, що створення мультфільму може бути унікальним видом дитячої колективної творчості, яка об'єднує ігрову, мовленнєву, художньо-естетичну, музичну та інші види. Створюючи мультфільм дитина має можливість спробувати себе в ролі сценариста, художника, актора, аніматора, оператора, відображати своє унікальне сприйняття оточення.

Поліфункціональна природа технології дозволяє гармонійно впливати на формування сукупності компетентностей особистості дитини: комунікативну, соціальну, моральну, продуктивну, етнічну. Акцентуємо увагу на проблемі розвитку етнічної компетентності дитини як важливої складової етнічної культури. Серед змістовних елементів етнічної культури дошкільників слід визначити: усвідомлення приналежності до етнічної спільноти; визначення певних історичних подій, специфіки народних традицій, побутової культури; орієнтування в тому, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо; розуміння, що всі народи світу прагнуть миру.

Провідними лініями збагачення освітнього процесу з формування основ етнічної культури було визначено:

предметно-інформаційну збагаченість;

регулятивно-моральну забезпеченість;

емоційно-ціннісну, культурну спрямованість;

продуктивно-творчу діяльність.

Розглянемо їх основний зміст.

Предметно-інформаційна збагаченість досягається завдяки ознайомленню дітей з мультиплікацією, історією виникнення професій продюсера, сценариста, режисера-аніматора, художника, оператора, актора, композитора; розвитку пізнавального інтересу до процесу створення мультфільму; ознайомленню дітей з етнографією регіону, народно-календарними святами, народними традиціями.

Регулятивно-моральна забезпеченість передбачає розвиток уміння працювати в групі, здатності до співробітництва, взаємодопомоги; розвиток комунікативних навичок, виразності мовлення; формування уявлень про якості які складають етнічний ідеал моральної особистості; формування уміння оцінювати власну поведінку відповідно до соціальної ситуації.

Емоційно-ціннісна культурна спрямованість забезпечується завдяки удосконаленню художньо-естетичних умінь дітей; формуванню технічних умінь; розвитку потреби в «спілкуванні» з народною культурою.

Продуктивно-творча діяльність вимагає малювання (ліплення) персонажів і елементів декорацій; створення казок і оповідань; колективну роботу зі створення мультфільму; організацію й проведення «майстер-класів» дітьми; показ і презентацію мультфільмів.

Змістовними елементами основних етапів реалізації проекту було визначено: підготовка сценарію (вибір казки, оповідання, вигадування історій дітьми; створення сюжету мультфільму; визначення слів автора, реплік героїв); підготовка до зйомки (виготовлення персонажів; підготовка декорацій і фону; програвання сценарію з визначенням часу на кожну сюжетну дію або сцену); зйомка мультфільму (анімація) - одна дитина виконує роль оператора (займає місце біля відеокамери або фотоапарата, який закріплюється на штативі), інші діти виконують дії в кадрі (переставляють героїв, декорації у відповідності до сюжету); монтаж (здійснюється дорослими на комп'ютері за допомогою відео редакторів); звукове супроводження (діти по черзі озвучують текст відповідно до сюжету, рухів персонажів; пропонують використання звукових ефектів, музичного супроводу).

Формування основ етнічної культури відбувається через соціальний зміст мультфільму, в процесі створення якого дитина вживається в різноманітні соціальні позиції, знайомиться з соціальними відносинами. Елемент навчання непомітно для дітей вплітається педагогом у процесі підготовки мультфільму. В спільній діяльності здійснюється засвоєння системи Людини-Природа-Мова- Культура, в якій поєднується дійсне й вигадане, реальне й міфічне. Дитина виконує дії, роль, передає дії та вчинки у певному часі, просторі, отримує необхідний обсяг знань, засвоює норми поведінки та моралі. Створюючи мультфільм, дошкільники вступають у діалог з етнокультурною спільнотою, засвоюють її складові. Мультфільм допомагає саморозвиватися, самовдосконалюватися, шліфувати своє «Я» конкретного представника певної етноспільноти.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМКУ

Формування основ етнічної культури у старших дошкільників можливе за умови використання технології «Мультмайстерня». Створення мультфільму наближає дітей до нових явищ життя, особливостей буття етносу. Засвоєння культури відбувається через зміст мультфільму. Діти вживаються в різні соціальні позиції, знайомляться з особливостями взаємовідносин.

Використання технології «Мультмайстерня» допомагає дитині знайти відповідь на глибинні запитання: Де я народився? Де я живу? На кого я схожий? Якою мовою розмовляю? та ін. Дошкільники здобувають первинні знання про свою етнічну приналежність, опановують соціальний досвід народу, його традиції та звичаї.

Збагачення освітнього середовища проектною діяльністю

культурологічного змісту викликало у дітей почуття радості, позитивно- емоційне ставлення до дошкільного закладу, спонукало до отримання нових знань, активізувало творчу діяльність, сприяло інтелектуальному і соціальному розвитку.

Переважна більшість батьків зазначили позитивні зміни у стосунках з дітьми: більш близький емоційний контакт з дитиною, спокійне, терпляче ставлення до негативних проявів дітей.

Батьки і вихователі підкреслюють досягнення в мовленнєвому розвитку дошкільників, прояви потреби в спільній діяльності з іншими дітьми. Особливо виділяють прояви доброзичливості, емпатії, відкритості дітей у спілкуванні з дорослими та однолітками.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробці методичних рекомендацій щодо використання активної анімації як засобу формування основ етнічної культури дошкільників.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Аромштам М. (2006) Дети смотрят мультфильмы: психолого

педагогические заметки. Практика производства мультфильмов в детском саду. Москва: Чистые пруды, 32 с.

Березюк О. (2014) Педагогічні засади формування етнокультурної компетентності особистості. Тенденції модернізації національних освітніх систем: збірник наукових праць. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 158 с.

Білик О. В., Іванчук С. А. (2017) Використання мультфільмів у навчально- виховній роботі з дітьми дошкільного віку: навчально-методичний посібник. Слов'янськ: Вид-во Б. І. Моторіна, 111 с.

Бромлей Ю. (1973) Этнос и этнография. Москва: Наука, С. 47

Маєвська Л. М. (2005) Етнокультурне виховання: погляд на проблему. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія

«Педагогіка. Соціальна робота» (8), С. 95-98.

Нікіщенко Ю. І. (2004) Поняття «етнічна культура» і «традиційна культура» в етнокультурології: Наукові записки Національний ун-т «Києво- Могилянська Академія». Теорія та історія культури. Київ, Т. 24. С. 4-12.

Русова С. (1997) Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. Кн. 1. / за ред. С. І. Коваленко. Київ: Либідь, 272 с.

REFERENCES

Aromshtam, M. (2006). Deti smotriat multfilmy: psikhologo-

pedagogicheskie zametki. Praktika proizvodstva multfilmov v detskom sadu [Children watching cartoons: psychological and pedagogical notes. The practice of producing cartoons in nursery schools]. Moskva: Chistye prudy [in Rusian].

Bereziuk, O. (2014). Pedahohichni zasady formuvannia etnokulturnoi kompeten tnosti osobystosti [Pedagogical principles of formation of ethnocultural competence of personality]. Tendentsii modernizatsii natsionalnykh osvitnikh system: zbirnyk naukovykh prats. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].

Bilyk, O. V., & Ivanchuk, S. A. (2017). Vykorystannia multfilmiv u navchalno- vykhovnii roboti z ditmy doshkilnoho viku: navchalno-metodychnyi posibnyk [Using cartoons in educational-upbringing work with preschool children: educational-methodical manual]. Sloviansk: Vyd-vo B. I. Motorina [in Ukrainian].

Bromlei, Iu. (1973). Etnos i etnografiia [Ethnos and ethnography]. Moscow: Nauka [in Russian].

Maievska, L. M. (2005). Etnokulturne vykhovannia: pohliad na problemu

[Ethnocultural education: a look at the problem]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: Seriia «Pedahohika. Sotsialna robota», 8, 95-98 [in Ukrainian].

Nikishchenko, Yu. I. (2004). Poniattia «etnichna kultura» i «tradytsiina kultura» v etnokulturolohii [The concepts of “ethnic culture” and “traditional culture” in ethnocultural studies]. Naukovi zapysky Natsionalnyi un-t «Kyievo-Mohylianska Akademiia». Teoriia ta istoriia kultury, 24, 4-12 [in Ukrainian].

Rusova, S. (1997). Vybranipedahohichni tvory: U 2 kn. Kn. 1. [Selected pedagogical works: In 2 books. Book 1]. S. I. Kovalenko (Ed.). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.