Особливості змішаного навчання як "нової нормальності" в освітній системі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЯК «НОВОЇ НОРМАЛЬНОСТІ» В ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Потенко Людмила Олександрівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри іноземних мов,

Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса

Анотація

У статті висвітлюються актуальні проблеми змішаного навчання як прогресивної освітньої технології та аналізуються шляхи збереження й підвищення його ефективності із залученням нових сучасних методик і зарубіжного досвіду. Запровадження воєнного стану змусило навчальні заклади України перейти на дистанційне викладання та навчання, а також на змішану (гібридну) форму навчання. За рекомендацією МОН Украйни освітній процес проводиться онлайн (із застосуванням ІТ-технологій і дистанційного доступу на територіях, близьких до місць бойових дій), офлайн (на територіях, віддалених від місць боїв), у змішаному режимі.

У цій роботі змішане навчання вже тлумачиться як органічне і ефективне поєднання ретельно підібраних і взаємодоповнюючих очних та онлайн підходів і технологій у навчанні. Запропоноване дослідження націлене на вивчення особливостей змішаного навчання та викладання як «нової нормальності» в освітній системі України. Проаналізувавши функціонування системи освіти у нових реаліях, виклики при впровадженні змішаного навчання у вищих учбових закладах в умовах воєнного стану, пропонуємо ввести термін «вимушене змішане навчання».

Більшість досліджень з цієї теми аналізують загальні проблеми змішаного навчання в цілому, однак, бракує наукових досліджень, які вивчають виклики змішаного навчання для впровадження цієї прогресивної освітньої технології на період дії воєнного стану. Було проведено огляд літератури за темою з метою виявлення переваг і недоліків змішаного навчання з точки зору викладачів та навчальних закладів, а також рекомендацій для успішного функціонування і розвитку цієї технології. Висновки дослідження показують, що змішане навчання, володіючи низкою переваг, має особливості, що викликають негативне ставлення і загрожують успішності освоєння професійних навичок, особливо в умовах війни.

Ключові слова: дистанційна освіта, змішане навчання, вимушене змішане навчання, «нова нормальність», воєнний стан.

Abstract

Potenko Liudmyla Oleksandrivna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, National University «Odesa Law Academy», Odesa.

FEATURES OF BLENDED LEARNING AS «NEW NORMAL» IN THE EDUCATIONAL SYSTEM OF UKRAINE.

The article highlights the current problems of blended learning as a progressive educational technology and analyses the ways to preserve and improve its effectiveness with the involvement of new modern methods and foreign experience. The introduction of martial law forced Ukrainian educational institutions to switch to distance teaching and learning, as well as to a blended (hybrid) form of education. According to the recommendation of the Ministry of Education and Science of Ukraine, the educational process is conducted online (with the use of IT technologies and remote access in the territories close to the combat areas), offline (in the territories remote from the combat areas), in a blended mode.

In this paper, blended learning is traditionally interpreted as an organic and effective combination of carefully selected and complementary face-to-face and online approaches and technologies in education. The proposed study aims to explore the features of blended learning and teaching as the «new normal» in the educational system of Ukraine. After analyzing the functioning of the education system in the new realities, challenges in the implementation of blended learning in higher education institutions under martial law, we propose to introduce the term «forced blended learning».

Most studies on this topic analyse the current problems of blended learning in general, however, there is a lack of research that examines the challenges of blended learning for the implementation of this progressive educational technology during the period of martial law. A literature review on the topic was conducted to identify the advantages and disadvantages of blended learning from the perspective of teachers and educational institutions, as well as recommendations for the successful functioning and development of this technology. The conclusions of the study show that blended learning, while having a number of advantages, has features that cause negative attitudes and threaten the success of mastering professional skills, especially in times of war.

Keywords: distance education, blended learning, forced blended learning, «new normal», martial law.

Постановка проблеми

В останнє десятиліття спостерігається світова тенденція, яка свідчить про активне впровадження змішаного навчання (ЗН) як прогресивної освітньої технології з великим потенціалом для використання і подальшого розвитку. Стрімка цифровізація, виникнення та поширення пандемії Covid-19, оголошення воєнного стану спричинили зміни в усіх сферах життя, що у свою чергу змусило освітні заклади України перейти на дистанційне викладання та навчання, зокрема і на змішану форму навчання. Так, Міністерством освіти і науки України ще на початку пандемії COVID-19 було запроваджено веб-платформу дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». Вона призначена для дистанційного та змішаного навчання учнів і методичної підтримки вчителів [3, c. 303].

Дійсно, епідемія COVID-19 та наступний перехід у період воєнного стану зумовили серйозні виклики забезпеченню якості освіти в Україні. Перед освітянською спільнотою сьогодні стоять надскладні завдання, спричинені новими реаліями через збройну агресію російської федерації проти України [3, c. 11]. В Україні навчальний процес здійснюється за всіма доступними формами: онлайн (з використанням ІТ-технологій та віддаленого доступу на територіях, наближених до районів бойових дій), офлайн (на територіях, віддалених від районів бойових дій), у змішаному режимі [3, c. 13]. Функціонування системи освіти в таких умовах характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій.

Безумовно, ЗН стало викликом для всіх учасників освітнього процесу навчанням у критичний час, виживанням в умовах війни з використанням усіх доступних ресурсів, у тому числі офлайн та/або онлайн. Сьогодні, в цей складний період, наша освіта намагається адаптуватись до свого «new normal», коли (як і у випадку з початковим економічним змістом терміна) передбачається, що повернення до попереднього стану речей стає неможливим. Здається, що термін «new normal» не може бути доречним у контексті війни, однак ця «нова нормальність» торкнулася, на жаль, усіх сфер суспільного життя, зокрема й освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми довів, що питання змішаного навчання, можливості ЗН для підвищення якості освітнього процесу в сучасних реаліях набувають все більшої актуальності та потребують додаткового вивчення. Проблемам застосування змішаного навчання у вищій школі присвятили свої праці як українські [1], [2], [6], [7], [8], [26] так і зарубіжні вчені [12], [13], [17], [18], [21] тощо. У сучасних українських наукових розвідках здійснено порівняльну характеристику традиційної та змішаної форм навчання у школі [5]; досліджено актуальні проблеми формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання [7]; проведено аналіз інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення змішаного навчання у вищій школі [26]. І. Середа [6] розглянула сучасний досвід використання ЗН у практичній діяльності педагогів України та світу й визначила умови ефективності реалізації змішаного навчання. Т. Горохівська [2] зосередилась на вивченні особливостей впровадження змішаного навчання (blended learning) в освітній процес закладів вищої школи у контексті досвіду США. Т. Боднар [1] дослідила проблеми практичного використання зарубіжних практик змішаного навчання у навчальному процесі.

Більшість досліджень з цієї тематики загалом присвячені проблемам ЗН у пандемічний і постпандемічний періоди. Останніми роками спостерігається зростання інтересу вчених до вивчення освітніх процесів як «нової нормальності», що відображає нові явища, фактори і норми в навчальному середовищі [10], [12], [16], [20], [23], [24], [28]. Незважаючи на актуальність і поширеність технології ЗН у світі, проблеми вимушеного змішаного навчання під час війни наразі мало досліджені.

Мета нашої статті дослідити особливості змішаного навчання та викладання як «нової нормальності» в освітній системі України, проаналізувати виклики при впровадженні змішаного навчання у вищих учбових закладах в умовах воєнного стану та запропонувати термін «вимушене змішане навчання».

Виклад основного матеріалу

Змішане навчання вже тривалий час ефективно практикується в навчальних закладах Європи, США та багатьох інших країн світу. На противагу українському досвіду, в зарубіжних коледжах та університетах стрімко зростає використання ЗН як методу викладання.

У цьому контексті варто зауважити, що у нашій національній системі освіти змішане навчання є відносно новим підходом і все ще перебуває у зародковому стані, а тому не набуло особливого поширення і практичного застосування. Як зазначає Т. Боднар, «сьогодні в українському освітньому просторі ще немає власних розроблених моделей змішаного та дистанційного навчання, тому поки що представники української вищої школи відштовхуються від зарубіжних практик і намагаються використовувати ті чи інші засоби, які на думку кожного закладу вищої освіти України є доцільними для них» [1, с. 163]. Поширення позитивного досвіду та врахування і аналіз недоліків дозволить забезпечити більш системний та стандартизований підхід у запровадженні ЗН у вітчизняних ЗВО, узгодити його з вимогами до організаційного, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення якості вищої освіти [6, c. 240].

Термін «змішане (гібридне) навчання» почав широко використовуватися й отримав більш конкретне визначення після публікації в 2006 першого «Довідника зі змішаного навчання» Бонка та Грехема. Грехем тлумачить ЗН як навчальний метод, який «поєднує використання однієї або двох різних методологій навчання з більш традиційною моделлю очного навчання за допомогою комп'ютера» [14]. Подібне визначення знаходимо і в інших працях. Змішане навчання (гібридне, міксоване, інтегративне навчання, навчання з використанням технологій, навчання за допомогою Інтернету, навчання у змішаному режимі) це форма навчання, за якою студент засвоює частину матеріалу за допомогою дистанційного навчання, а решту матеріалу вивчає очно в аудиторії [8]. Проте найбільш поширеним трактуванням ЗН є поєднання онлайн та очного навчання або новітніх технології з традиційними формами навчання. ЗН характеризують як підхід до викладання та навчання, який інтегрує режим викладання та навчання на основі Інтернету та особистої взаємодії [21, с. 42].

Згідно з Руні [24], змішане навчання було визначено Американським товариством навчання та розвитку (American Society for Training and Development ASTD) як одна з десяти провідних тенденцій, що існують в індустрії надання знань. Заслуговує на увагу також погляд, що «загалом, змішане навчання належить до стратегічної навчальної сили, яка забезепечує розширення знань студентів» [20]. Термін «змішане навчання» був сформульований багатьма вченими з різною спрямованістю [25, с. 182].

Існує безліч термінів, пов'язаних із методиками викладання, застосування і розвитку змішаного навчання. Водночас існують численні допоміжні методи, які можуть бути частиною стратегії ЗН, такі як дистанційне навчання, розподілене навчання, традиційне навчання, очне навчання, комп'ютерне навчання тощо. На думку Дж. Пліфка, ці методи викладання важливо знати, щоб повністю зрозуміти можливі комбінації ЗН, які можуть бути використані для найбільш ефективної програми, беручи до уваги мету курсу або програми, досвід викладачів, здібності студентів, а також інфраструктуру та наявні ресурси [22, с. 15].

Одним з основних акцентів моделі змішаного навчання є система навчання, орієнтована на студента, яка вимагає від студента активної участі в кожній груповій або індивідуальній навчальній діяльності [17]. При змішаному навчанні теоретичний матеріал вивчається самостійно за допомогою електронного навчального курсу, а під час аудиторної роботи відповідні навички та вміння відпрацьовуються та закріплюються за допомогою ігрових методів, активних дискусій, пошуку рішень, розв'язання проблем тощо [8]. Ефективність дистанційного навчання залежить від того, як розроблені курси і як здійснюється підтримка студентів [16].

Ґрунтуючись на досвіді багатьох навчальних закладів щодо впровадження змішаного навчання, вчені дійшли висновку, що існує кілька основних аспектів, які необхідно враховувати під час розроблення та впровадження змішаного навчання. Зокрема:1) Провести належний аналіз потреб щодо результатів діяльності закладу та механізму підтримки перед розробкою змішаного курсу. 2) Ретельно обрати модель змішаного навчання, яка найбільше підходить для навчального закладу. 3) Забезпечити безперервне навчання викладацького складу навичкам, необхідним для проведення програми та постійного підвищення ефективності викладання. 4) Заохочувати викладачів до спільної роботи один з одним шляхом створення мережевої системи для обміну ідеями та/або кращими практиками. 5) Створити систему підтримки викладачів, слухачів для вирішення технологічних помилок з метою сприяння безперебійному виконанню програми [21, с. 50].

Для розв'язання проблеми відсутності навичок і підготовки у викладачів, навчальним закладам необхідно проводити інтенсивні тренінги зі створення онлайн-матеріалів та ефективного використання різних технологій під час проведення онлайн-занять [15].

Оскільки впровадження ЗН в Україні під час дії воєнного стану здійснюється повільними темпами і виявилось вимушеною та необхідною мірою, проведення практичних занять у такому режимі наразі ще не є усталеною нормою, як і не сформовано законодавчої бази для забезпечення такої форми здобуття освіти. Зважаючи на це, доречно, на наш погляд, послуговуватись терміном «вимушене змішане навчання», оскільки, опанувавши та адаптувавши нові технології дистанційного навчання в період карантину, освітяни вимушено зіткнулися з новими викликами, спричиненими початком війни. Однак подібно до «екстренного дистанційного навчання» (Emergency Remote Teaching), яке означає «тимчасове переведення навчання на альтернативний режим у зв'язку з кризовими обставинами» [18, с. 7], «вимушене змішане навчання» демонструє гнучкість освітньої системи і здатність забезпечити безперервність освіти в різних формах її надання.

Змішане навчання це «нова нормальність», яка зараз використовується в освіті, незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні, але ця «нова нормальність» почала формуватися в усьому світі після пандемії COVID-19 [28, с. 631]. Як зазначалося вище, «new normal» новий сучасний термін («нова нормальність» або «нова норма», «нова реальність»), який «характеризує теоретичний концепт, уведений у науково-експертний обіг у 2009 році одним з керівників міжнародного інвестиційного фонду «Pacific Investment Management Company» М. Ель-Еріаном» [4, с. 9]. В. Костриця і Т Бурлай зазначають науково-практичну значимість категорії «нової нормальності», яку розглядають у вузькому та широкому трактуванні. У вузькому трактуванні вона характеризує специфіку розвитку західних індустріальних держав країни після світової фінансової кризи 2009-2010 рр., тоді як у широкому трактуванні «нова нормальність» відображає нові явища, чинники та інституційні норми у соціально-економічній сфері [4, с. 26].

Так зване «нове нормальне» середовище приносить невизначеність усьому світу і спричиняє безліч проблем, що виникають при наданні освітніх послуг [15]. «Нове нормальне» життя не буде легким, оскільки студенти не знаходяться у безперервному режимі загального навчання. Навчально-викладацьке середовище вдається до численних інновацій, і частина з них відбувається шляхом модернізації системи змішаного навчання [20, с. 531]. Освітяни, які стикаються з «новою нормальною» епохою, повинні виступати в ролі супутника для студентів у пошуку і створенні самостійного навчання [23, с. 183]. змішане навчання воєнний освітній

Отримавши широкий вжиток у постковідний період, цей термін набуває у сучасних українських реаліях нового змісту і стає актуальним для подальшого дослідження й аналізу. Освіта це та галузь, яка найбільше страждає від життєвих реалій. Зокрема, МОН України рекомендувало забезпечити особливі умови навчання (встановлення індивідуального графіка, надання академічної відпустки тощо) для тих здобувачів освіти, які перебувають у лавах ЗСУ або в підрозділах територіальної оборони, займаються волонтерською діяльністю, та внести зміни до затвердженого графіка освітнього процесу з урахуванням поточних подій [3, с. 19].

Екстрене дистанційне навчання можна використовувати тимчасово в «режимі надзвичайної ситуації», але якщо такий режим стане «новою нормальністю», то варто замислитися про перехід до онлайн-освіти з її законами, правилами, методологією, методикою, технікою та практиками. Це непростий і ресурсномісткий процес [8, с. ]. Не дивлячись на всі ризики і виклики «нової нормальності» в освіті, у дослідженнях останніми роками все частіше зазначається, що після СОУГО-19 для багатьох навчальних закладів настала «нова нормальність», і технологія змішаного навчання набула у цьому контексті неабиякої популярності [10].

На відміну від високотехнологічного, ЗН надає студентам елементи контролю над навчальним процесом, робить його більш персоналізованим, дозволяє отримати комплексний досвід. За умови володіння базовими теоретичними і методичними підходами ЗН створює можливість для викладачів формувати власні моделі навчання, що дозволяє визначити його як гнучку варіативну форму організації навчального процесу [6, с. 251]. На думку о. Кузьменко, змішане навчання дозволяє раціонально розподілити час між традиційною та самостійною роботою, врахувати індивідуальні особливості та інтереси учнів, урізноманітнити способи отримання знань тощо [5, с. 145].

В. Середа стверджує, що ЗН продемонструвало свою «мобільність та ефективні технологічні рішення, здатні забезпечити швидкий доступ до навчальних матеріалів, можливість постійної підтримки студентів, зручність та швидкість контролю процесу навчання, автоматизацію значної частини роботи викладача, персоналізацію навчання ... « [6].

Однак, не варто забувати, що, «змішане навчання має певні обмеження при застосуванні, які пов'язані зі слабким Інтернетом, застарілим обладнанням і програмним забезпеченням. Звісно, ці недоліки можуть бути усунуті з часом, за умови відповідного фінансування та розуміння адміністрацією навчального закладу важливості модернізації освітнього процесу» [26, с. 298].

Висвітлюючи переваги дистанційної освіти в умовах карантину, І. Бахов з колегами зазначають, що «українським університетам дозволено самостійно організовувати процес з урахуванням технічної бази та можливостей викладачів і студентів відносно питань: як дотримуватися навчального плану, які предмети необхідно переглянути, коли студенти зможуть вийти на навчання ... « [8]. Однак недоліком такої форми навчання, на думку вчених, слід вважати відсутність «чітких роз'яснень і рекомендацій, які українські освітяни так і не отримали від Міністерства освіти і науки України, яке фактично переклало всю відповідальність на адміністрацію ВНЗ» [8].

Дійсно, «поряд з чисельними перевагами ЗН існує ряд викликів, які спричиняє технологія змішаного навчання. Розробка змішаних навчальних середовищ пов'язана з чотирма ключовими проблемами: (1) забезпечення гнучкості, (2) стимулювання взаємодії, (3) полегшення процесу навчання студентів і (4) заохочення до створення сприятливого навчального клімату» [9].

Найбільшим викликом для української освіти стали агресивні дії російської армії та загроза обстрілів навчальних закладів, які ускладнюють традиційну роботу педагогів [27, с. 20]. Сьогодні гостро стоїть питання відсутності електроживлення та зв'язку, яке ще більше ускладнило онлайн навчання. Заклади освіти вдаються до узгодження навчального процесу з графіками відключень (зрозуміло, лише планових) електроенергії. МОН України рекомендувало при відсутності світла застосовувати модель асиміляції синхронного та асинхронного навчання, а також можливості безінтернетних застосунків для гаджетів.

Змішане навчання, взаємодіючи майже з усіма аспектами вищої освіти, надає можливості і виклики, які ми не в змозі повністю передбачити. Наприклад, змішане навчання, як і подібне до нього активне навчання, є особистим та індивідуальним феноменом, який переживають студенти. Тому не варто дивуватися, що багато чого з того, що ми називаємо змішаним навчанням, насправді є змішаним викладанням, що відображає педагогічні механізми [12]. Результати досліджень у цій сфері доводять, що ЗН навантажує викладачів як фізично, так і когнітивно. Їм доводиться витрачати більше часу на виконання кількох завдань, як-от перероблення модуля, підготовка до завантаження матеріалів, робота з повідомленнями студентів та оцінювання роботи студентів у режимі онлайн. На думку педагогів, це вимагає більших зусиль і, таким чином, становить для них проблему [21]. На плечі освітян лягає тягар у забезпеченні навчання та необхідності слідкувати за розвитком і плануванням освітнього процесу на основі гібридного навчання [23, с. 188].

Успіх будь-якого впровадження змішаного навчання визначається на етапі планування. Керівництво часто погоджується з тим, що змішане навчання є правильним напрямком для навчальних ініціатив. Однак проблема, як переконує Дж. Хофман, полягає не в організаційному ентузіазмі, а у відсутності організаційного розуміння того, що це складний процес, який виходить за рамки окремої програми. Коли впроваджуються технології навчання, увага часто приділяється впровадженню технології, тоді як на розробку фактичного відповідного змісту залишається надто мало часу та бюджету для створення успішної програми [19]. З огляду на це важливо, на наш погляд, також інвестувати в успішні моделі професійного розвитку та підтримки викладачів, які імплементують цей прогресивний метод навчання, особливо під час війни.

Отже не дивлячись на всі труднощі і виклики, пов'язані з вимушеним переведенням до дистанційної і змішаної форм навчання, ЗН стало не лише серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу, а й відкрило нові перспективи для удосконалення вже напрацьованого зарубіжного досвіду й успішного практичного застосування сучасних міжнародних програм, проектів і технологій у системі освіти України.

Висновки

Запровадження воєнного стану змусило навчальні заклади України перейти на дистанційне викладання та навчання, а також на змішану форму навчання як гібридний тип навчання, який поєднує новітні технології з традиційними формами навчання. Опанувавши та адаптувавши нові технології дистанційного навчання в період карантину, освітяни зіткнулися з «новою нормальністю», тобто з новими викликами, спричиненими початком війни в Україні. У цій роботі ми зосередились на висвітленні недоліків і переваг, викликів у впровадженні моделі змішаного навчання, спрямованого на підвищення якості та ефективності навчання під час війни. Наші пошуки довели, що ЗН є успішною і перспективною освітньою технологією, що дає змогу поліпшити навчальне середовище за рахунок ефективного і гнучкого поєднання онлайнових навчальних матеріалів дистанційного курсу з традиційним аудиторним навчанням.

Ця робота підкреслює необхідність подальших розвідок для вирішення проблем педагогів і закладів вищої освіти, пов'язаних з пошуком нових підходів та інноваційних форм організації, впровадження змішаного навчання у післявоєнний період.

Література

1. Боднар Т. (2021) Сучасні практики використання змішаного навчання в українській вищій школі. Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 45 (1), 161-165. https://doi.org/ 10.24919/2308-4863/45-1-26

2. Горохівська Т. М. (2022). Шляхи впровадження змішаного навчання у ЗВО в умовах цифровізації освіти: досвід США. Журнал інноваційної педагогіки, № 44, 114-118. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/44/L23

3. Інформаційно-аналітичний збірник Освіта України в умовах воєнного стану» (2022). Київ, 358 с. ШЬ: https://drive.google.com/ffle/d/10Ss2L-9u7GKZa4HCeolmndlCZkuHLoP 7/view (дата звернення: 20.12.2022).

4. Костриця В. І., Бурлай Т. В. (2019). Неформальна та атипова зайнятість як «нова нормальність» у світі та Україні [Informal and atypical employment as a «new normal» in the world and Ukraine], Економіка і прогнозування, № 1, 7-34. https://doi.org/ 10.15407/eip2019.01.007

5. Кузьменко О. (2017). Змішане навчання як інноваційна форма організації навчального процесу в школі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатяка. Серіє: Педагогіка, 3, 140-147. http://dx.doi.Org/10.25128/2415-3605.17.3.19

6. Середа І. В. (2022). Реалізація змішаного навчання у підготовці педагогів спеціальної освіти в умовах карантину. Інформаційні технології і засоби навчання, 88 (2), 239-254. file:///C:/Users/Lenovo/Downloads/4532.pdf

7. Шевчук Л., Вересоцька Н., Солопко І. Формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних закладів вищої освіти при змішаній формі навчання. Наука і техніка сьогодні, 7 (7), 247-260. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-7(7)-247-260

8. Bakhov I., Opolska N., Bogus M., Anishchenko V., Biryukova Y. (2021). Emergency Distance Education in the Conditions of COVID-19 Pandemic: Experience of Ukrainian Universities. Education Sciences, 11, 364. https://doi.org/10.3390/educsci11070364

9. Boelens R., Wever B. D., Voet M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review, 22, 1-18. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001

10. Cortez C. P. (2020). Blended, distance, electronic and virtual-learning for the new normal of mathematics education: a senior high school student's perception. European Journal of Interactive Multimedia and Education, 1(1). https://doi.org/10.30935/ejimed/8276

11. Dakhi O., Jama J., Irfan D., Ishak A. (2020). Blended Learning: A 21st Century Learning Model at College. International Journal of Multi Science, 1 (8), 50-65. URL: http s://multi sciencejournal. com/index. php/ij m/article/view/92

12. Dziuban C., Graham C. R., Moskal P. D., Norberg A., Sicilia N. (2018). Blended learning: the new normal and emerging technologies. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 15 (3) http://dx.doi.org/10.1186/s41239-017-0087-5

13. Faustino А. & Kaur І. (2021). Blended Learning Models: Perspectives' in Higher Education. Advances in Engineering Research, International Joint Conference on Science and Engineering, V 209. pp. 185-190. https://dx.doi.org/10.2991/aer.k.211215.035

14. Graham, C. R. (2006) Blended Learning Systems: Definition, Current Trends, and Future Directions. In: Bonk, C.J. and Graham, C.R., Eds., Handbook of Blended Learning: Global Perspectives, Local Designs, Pfeiffer Publishing, San Francisco, 3-21.

15. Gumallaoi E. G., Villanueva G. R., Sad-ayan-Lacambra J. (2022). Flexible Learning As Teaching Strategy In The New Normal Environment: Input To ISPSC Extension Program. Journal of Positive School Psychology, 6 (6), 7259-7270. https://journalppw.com/index.php/jpsp/article/ view/8795

16. Gurajena C., Mbunge E., Fashoto St. G. (2021). Teaching and Learning in the New Normal: Opportunities and Challenges of Distance Learning Amid COVID-19 Pandemic. SSRN Electronic Journal. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3765509

17. Hasanah H. & Malik M. N. (2020). Blended learning in improving students' critical thinking and communication skills at University. Cypriot Journal of Educational Science, 15 (5), 1295-1306. https://doi.org/10.18844/cjes.v15i5.5168

18. Hodges C. B., Moore S. L., Lockee B. B., Trust T., Bond M. A. (2020). The Difference between Emergency Remote Teaching and Online Learning. EDUCAUSE Reviews. URL: https://vtechworks.lib.vt.edu/bitstream/handle/10919/104648/facdevarticle.pdf?sequence=1&isAllowed=y

19. Hofmann J. (2011). Soapbox: Top 10 challenges of blended learning. http://www.cedma-europe.org/newsletter%20articles/Training%20Magazine/Top%2010%20 Challenges%20of%20Blended%20Learning%20(Apr%2011).pdf

20. Khan M. (2021). Deploying Blended Learning in the New Normal Pedagogy: Challenges and Prospects in Bangladesh, International Journal of Asian Education, 2 (4), 531-538. https://doi.org/10.46966/ijae.v2i4.215

21. Ma'arop A. H. & Embi M. A. (2016). Implementation of Blended Learning in Higher Learning Institutions: A Review of the Literature. International Education Studies, 9 (3), 41-52. https://doi.org/10.5539/ies.v9n3p41

22. Plifka J. (2011) Blended Learning: The Army's Future in Education, Training, and Development. U. S. Army War College Research Paper, Carlisle Barracks. URL: https://www. researchgate.net/publication/277744667

23. Resmiaty T., Chaeruman U. A., Kusumawarnadi D. (2021). The implementation of blended learning in the new normal era at vocational school of health. Jurnal Pendidikan Vokasi, 11 (2), 182-191. https://doi.org/10.21831/jpv.v11i2.42495

24. Rooney J. E. (2003). Blending learning opportunities to enhance educational programming and meetings. Association Management, 55(5), 26-32.

25. Sakina R., Kulsum M. E., Uyun A. S. (2020). Integrating Technologies in the New Normal: A Study of Blended Learning. International Journal of Quantitative Research and Modeling 1, (4), 181-193. http://dx.doi.org/10.46336/ij qrm.v1i4.81

26. Sharov S., Gladkykh H., Sharova T. (2021). Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi, 1 (105), 295305. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2021.01/295-305

27. Sherman M., Puhovskiy E., Kambalova Y., Kdyrova I. (2022). The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study). Futurity Education, 2 (3), 13-22. https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.30

28. Sukirman S., Masduki Yu., Suyono S., Dian Hidayati D., Kistoro H. C. (2022). Effectiveness of blended learning in the new normal era. International Journal of Evaluation and Research in Education, 11 (2), 628-638. http://doi.org/10.11591/ ijere.v11i2.22017

References

1. Bodnar, T. (2021). Suchasni praktyky vykorystannia zmishanoho navchannia v ukrainskii vyshchii shkoli [Mordern practices of using blended learning in Ukrainian higher education]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current questions of humanitarian science], 45, (1), 161-165. https://doi.org/10.24919/2308-4863/45-1-26 [in Ukrainian].

2. Horokhivs'ka, T. M. (2022). Shliakhy vprovadzhennia zmishanoho navchannia u ZVO v umovakh tsyfrovizatsii osvity: dosvid SShA [Ways of implementing blended learning in HEIS under digitalization in education: the US experience]. Zhurnal innovatsiinoi pedahohiky [Journal of Innovative Pedagogy], № 44, 114-118. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/44/L23 [in Ukrainian].

3. Informatsiyno-analitychnyy zbirnyk Osvita Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu» (2022). Kyyiv, 358. URL: https://drive.google.com/file/d/10Ss2L-9U7GKZa4HCeolmndlCZkuHLoP 7/view [in Ukrainian].

4. Kostrytsya, V. I. & Burlay, T. V. (2019). Neformal'na ta atypova zaynyatist' yak «nova normal'nist'« u sviti ta Ukrayini [Undeclared work as a new normality globally and in Ukraine]. Ekonomika i prohnozuvannya [Economics and forecasting], 1, 7-34. https://doi.org/10.15407/ eip2019.01.007 [in Ukrainian].

5. Kuz'menko, O. (2017). Zmishane navchannya yak innovatsiyna forma orhanizatsiyi navchal'noho protsesu v shkoli [Blended learning as an innovative form of organizing the educational process at school]. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'nohopedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Seriia: Pedahohika [Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University named after V. Hnatiuk. Series: Pedagogy], 3, 140-147. http://dx.doi.org/10.25128/2415-3605.17.3T9 [in Ukrainian].

6. Sereda, I. V. (2022). Realizatsiya zmishanoho navchannya u pidhotovtsi pedahohiv spetsial'noyi osvity v umovakh karantynu [Implementation of blended learning in the training of special education teachers in quarantine]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya [Information technologies and learning tools], 88 (2), 239-254. URL: file:///C:/Users/Lenovo/ Downloads/4532.pdf [in Ukrainian].

7. Shevchuk, L., Veresots'ka, N., Solopko, I. Formuvannya tsyfrovykh kompetentnostey zdobuvachiv pedahohichnykh zakladiv vyshchoyi osvity pry zmishaniy formi navchannya [Formation of digital competencies of applicants for pedagogical higher education institutions in blended learning]. Nauka i tekhnika s'ohodni [Science and technology today], 7 (7), 247-260. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-7(7)-247-260 [in Ukrainian].

8. Bakhov, I. Opolska, N., Bogus, M., Anishchenko, V., Biryukova, Y. (2021). Emergency Distance Education in the Conditions of COVID-19 Pandemic: Experience of Ukrainian Universities. Education Sciences, 11, 364. https://doi.org/10.3390/educsci11070364

9. Boelens, R., Wever, B. D., Voet, M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review, 22, 1-18. https://doi.org/ 10.1016/j.edurev.2017.06.001

10. Cortez, C. P. (2020). Blended, distance, electronic and virtual-learning for the new normal of mathematics education: a senior high school student's perception. European Journal of Interactive Multimedia and Education, 1(1). https://doi.org/10.30935/ejimed/8276

11. Dakhi, O., Jama, J., Irfan, D., Ishak A. (2020). Blended Learning: A 21st Century Learning Model at College. International Journal of Multi Science, 1 (8), 50-65. URL: http s://multi science journal. com/index. php/ijm/arti cle/view/92

12. Dziuban, C., Graham, C. R., Moskal, P. D., Norberg, A., Sicilia, N. (2018). Blended learning: the new normal and emerging technologies. International Journal of Educational Technology in Higher Education,15 (3), 1-16. http://dx.doi.org/10.1186/s41239-017-0087-5

13. Faustino, A. & Kaur, I. (2021). Blended Learning Models: Perspectives' in Higher Education. Advances in Engineering Research, International Joint Conference on Science and Engineering, 209, 185-190. https://dx.doi.org/10.2991/aenk.211215.035

14. Graham, C. R. (2006) Blended Learning Systems: Definition, Current Trends, and Future Directions. In: Bonk, C.J. and Graham, C.R., Eds., Handbook of Blended Learning: Global Perspectives, Local Designs, Pfeiffer Publishing, San Francisco, 3-21.

15. Gumallaoi, E. G., Villanueva, G. R., Sad-ayan-Lacambra, J. (2022). Flexible Learning As Teaching Strategy In The New Normal Environment: Input To ISPSC Extension Program. Journal of Positive School Psychology, 6 (6), 7259-7270. https://journalppw.com/index.php/jpsp/article/ view/8795

16. Gurajena, C., Mbunge, E., Fashoto, St. G. (2021). Teaching and Learning in the New Normal: Opportunities and Challenges of Distance Learning Amid COVID-19 Pandemic. SSRN Electronic Journal. URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3765509

17. Hasanah, H. & Malik, M. N. (2020). Blended learning in improving students' critical thinking and communication skills at University. Cypriot Journal of Educational Science, 15 (5), 1295-1306. https://doi.org/10.18844/cjes.v15i5.5168

18. Hodges, C. B., Moore, S. L., Lockee, B. B., Trust, T., Bond, M. A. (2020). The Difference between Emergency Remote Teaching and Online Learning. EDUCAUSE Reviews. URL: https://vtechworks.lib.vt.edu/bitstream/handle/10919/104648/facdevarticle.pdf?sequence=1&isAllowed=y

19. Hofmann, J. (2011). Soapbox: Top 10 challenges of blended learning. http://www.cedma-europe.org/newsletter%20articles/Training%20Magazine/Top%2010%20 Challenges%20of%20Blended%20Learning%20(Apr%2011).pdf

20. Khan, M. (2021). Deploying Blended Learning in the New Normal Pedagogy: Challenges and Prospects in Bangladesh, International Journal of Asian Education, 2 (4), 531538. https://doi.org/10.46966/ijae.v2i4.215

21. Ma'arop, A. H., & Embi, M. A. (2016). Implementation of Blended Learning in Higher Learning Institutions: A Review of the Literature. International Education Studies, 9 (3), 41-52. https://doi.org/10.5539/ies.v9n3p41

22. Plifka, J. (2011) Blended Learning: The Army's Future in Education, Training, and Development. U. S. Army War College Research Paper, Carlisle Barracks. URL: https://www. researchgate.net/publication/277744667

23. Resmiaty, T., Chaeruman, U. A., Kusumawarnadi, D. (2021). The implementation of blended learning in the new normal era at vocational school of health. Jurnal Pendidikan Vokasi, 11 (2), 182-191. https://doi.org/10.21831/jpv.v11i2.42495

24. Rooney, J. E. (2003). Blending learning opportunities to enhance educational programming and meetings. Association Management, 55 (5), 26-32.

25. Sakina, R., Kulsum, M. E., Uyun, A. S. (2020). Integrating Technologies in the New Normal: A Study of Blended Learning. International Journal of Quantitative Research and Modeling, 1 (4), 181-193. http://dx.doi.org/10.46336/ij qrm.v1i4.81

26. Sharov, S., Gladkykh, H., Sharova, T. (2021). Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi, 1 (105), 295-305. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2021.01/295-305

27. Sherman, M., Puhovskiy, E., Kambalova, Y., Kdyrova, I. (2022). The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study). Futurity Education, 2 (3), 13-22. https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.30

28. Sukirman, S., Masduki, Yu., Suyono, S., Dian Hidayati, D., Kistoro, H.C. (2022) Effectiveness of blended learning in the new normal era. International Journal of Evaluation and Research in Education, 11 (2), 628-638. http://doi.org/10.11591/ ijere.v11i2.22017

Размещено на Allbest.ru