Дослідження фізичної активності студентів в умовах дистанційного навчання і самоізоляції

Пошук шляхів покращення організації фізичного виховання студентської молоді. Потреба молоді в руховій активності, активному відпочинку, заняттях на свіжому повітрі. Захоплення різноманітними видами спорту, фітнесом, танцями, фізичними навантаженнями.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.01.2023
Размер файла 43,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна

Дослідження фізичної активності студентів в умовах дистанційного навчання і самоізоляції

Березуєва Тетяна Сергіївна

асистентка кафедри

фізичної терапії, ерготерапії та здоров'я людини

Березуєва Т.С.

Дослідження фізичної активності студентів в умовах дистанційного навчання і самоізоляції

Анотація

фізичний виховання студентський молодь

На тлі реформування системи освіти, що характеризується найбільш стрімкими темпами, сьогодні однією з найгостріших, важко вирішуваних залишається проблема вдосконалення системи фізичного виховання.

Заклади вищої освіти під час дистанційного навчання як, наприклад, період пандемії, розглядають шляхи вирішення рухової активності здобувачів освіти. Важливим аспектом досліджень у галузі підвищення рухової активності є пошук шляхів покращення організації фізичного виховання студентської молоді.

Через свої вікові особливості учнівська молодь відчуває потребу в руховій активності, активному відпочинку, заняттях на свіжому повітрі. Захоплення різноманітними видами спорту, фітнесом, танцями, йогою іншими фізичними навантаженнями формують у здобувачів освіти повноцінний розвиток організму. Виконання фізичних вправ позитивно впливає на роботу мозку, допомагають йому врівноважувати нервові процеси, оскільки імпульси з м'язів, що працюють передаються внутрішнім органам. Молодь, що веде активний спосіб життя, відвідує різні спортивні секції, також має досягнення з навчальних предметів. Вона сконцентрована, комунікабельна, відповідальна, здатна швидко вирішувати поставлені завдання, її організм швидше адаптується до розумових та фізичних навантажень, менш схильна до стресу.

Ключові слова: здоров'я, мотивація, здоровий спосіб життя, дистанційне навчання, здобувачі освіти.

Березуева Т.С.

Исследование физической активности студентов в условиях дистанционного обучения и самоизоляции

Аннотация

Сегодня одной из самых актуальных проблем остается совершенствования системы физического воспитания в условиях реформирования системы образования.

Учреждения высшего образования в период дистанционного обучения, например, в период пандемии, рассматривают пути решения двигательной активности соискателей образования. Важным аспектом исследований в области повышения двигательной активности остается поиск путей улучшения организации физического воспитания студенческой молодежи.

В силу своих возрастных особенностей, молодежь испытывает потребность в двигательной активности, активном отдыхе, занятиях на свежем воздухе. Увлечения разнообразными видами спорта, йогой, фитнесом, танцами и другими физическими нагрузками формируют у соискателей образования полноценное развитие организма. Выполнение физических упражнений положительно влияет на работу мозга, помогают ему уравновешивать нервные процессы, поскольку импульсы от работающих мышц передаются внутренним системам органов. Молодежь, которая ведет активный образ жизни, посещает различные спортивные секции, также имеют достижения в учебном процессе. Она сконцентрирована, коммуникабельна, ответственна, способна быстро решать поставленные задачи, ее организм скорее адаптируется к умственным и физическим нагрузкам, менее подвержен стрессу.

Ключевые слова: здоровье, мотивация, здоровый образ жизни, дистанционное обучение, соискатели образования.

Berezuieva T.

Research of Physical Activity of Students in the Conditions of Distance Learning and Self-Isolation

Abstract

Against the background of reforming the education system, which is characterized by the fastest pace, today one of the most acute, difficult to solve is the problem of improving the physical education system.

Higher education institutions during distance learning, such as the pandemic period, are considering ways to address the physical activity of students. An important aspect of research in the field of increasing physical activity is to find ways to improve the organization of physical education of student youth.

Due to their age characteristics, young students feel the need for physical activity, active recreation, outdoor activities. Fascination with various sports, fitness, dancing, yoga and other physical activities form a full development of the body of applicants for education. Exercise has a positive effect on the brain, helping it to balance nervous processes, as impulses from working muscles are transmitted to the internal systems of organs. Young people who lead an active lifestyle, attend various sports sections, and also have academic achievements. She is focused, communicative, responsible, able to solve problems quickly, her body adapts more quickly to mental and physical stress, less prone to stress.

Key words: health, motivation, healthy lifestyle, distance learning, education applicants.

Поняття «здоров'я» завжди розглядалось, як широке, багатогранне явище. Багато авторів має свою думку щодо визначення терміну «здоров'я». На основі вивчення різноманітних інформаційних джерел Т. Калью склав далеко не повний перелік визначень сутності здоров'я, який складається з 79 трактувань. Згідно з автором, усі характеристики здоров'я можуть бути зведені до чотирьох моделей: медичної, біомедичної, біосоціальної та ціннісно-соціальної (Калью, 1988).

«Здоров'я» - це відсутність хворобливих змін в організмі та природна рівновага з навколишнім середовищем. Так, у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я записано: «Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров'я, 1946). Це трактування поняття «здоров'я» є найбільш чітким і повним, воно об'єднує біологічні, соціальні та психологічні аспекти.

Здоров'я - це фактор, який можна самостійно контролювати та коригувати. Це те, що людина здатна підтримувати протягом усього життя. Працюючи над його вдосконаленням, можна продовжити собі життя та не мати обмежень.

Дотримуючись здорового способу життя, людина з легкістю зможе пристосуватися до будь-яких умов навколишнього середовища, матиме високий рівень працездатності як в освітній, так і професійній діяльності.

Найважливішим завданням на сьогоднішній день є виростити здорове і фізично розвинене покоління. Необхідно створити здоров'язберігаюче середовище в закладі вищої освіти та в будь-який спосіб допомогти молоді зберегти своє здоров'я, спрямувати на фізкультурно-оздоровчу діяльність та рухову активність (О^ауепко, Shkola, Shynkarova, Zhamardiy, Lyvatskyi, Pelypas 2021).

Метою освіти в галузі фізичної культури є формування у молоді стійкої мотивації та потреби у дбайливому ставленні до свого здоров'я, цілісному розвитку фізичних та психічних якостей, творчому використанні засобів фізичної культури в організації здорового способу життя.

Крім цього, метою фізичного виховання є задоволення потреб людини у руховій активності, досягнення такого рівня фізичного стану, що забезпечує повноцінне здоров'я особистості.

Сьогодні, в умовах дистанційного та змішаного навчання, однією з актуальних тем є збереження рухової активності студентської молоді, це пов'язано з тим, що здобувачі вищої освіти досить багато часу проводять сидячи за комп'ютером під час навчання.

Такий спосіб навчання несе у себе великі ризики здоров'ю. В результаті дистанційного навчання і великого потоку інформації молодь схильна до перевтоми і нервового виснаження, всі ці фактори призводять до зниження фізичної та розумової працездатності.

Насамперед, велике навантаження припадає на зір здобувачів освіти, оскільки їм доводиться займатися в умовах, що не завжди відповідають всім нормам та вимогам до занять з використанням комп'ютерної техніки. Також, залишаючись наодинці з комп'ютером, молодь не контролює процес вживання їжі, що призводить до переїдання. А це, в свою чергу, разом з малорухливим способом життя, сприяє швидкому набору зайвої ваги (Валецька, 2007). Гіподинамія є наслідком визволення людини від фізичної праці. Особливо впливає гіподинамія на серцево-судинну систему - слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння та атеросклероз (Буліч, 2003). Ще дуже важливою проблемою є порушення постави - сколіоз. Це порушення викликає тривале перебування у статичній позі.

Малорухливість сприяє низькому рівню рухових якостей, меншій силі, витривалості, спритності та швидкості. Малорухлива молодь найчастіше хворіє і важче переносить захворювання, тому що її імунітет ослаблений. Також при ослабленому імунітеті з'являється почуття роздратування, занепад сил, головний біль, відчуття розбитості, сонливість, слабкість, підвищена стомлюваність. Все це безперечно заважає вчитися.

Актуальність теми дослідження зумовлена переходом більшої частини вузів України на дистанційний формат навчання, що сприяє розвитку малорухливого способу життя і в цілому негативно позначається на здоров'ї здобувачів освіти в умовах самоізоляції. Під час переходу на навчання за допомогою дистанційних освітніх технологій виникають певні ризики та негативні фактори, які необхідно нівелювати: порушення норм та вимог для освітніх організацій щодо обмеження безперервної роботи студентської молоді на комп'ютері, навчальне перевантаження, збільшення навантаження на викладачів тощо.

Метою даного дослідження є дослідження фізичної активності здобувачів вищої освіти за умов переходу системи освіти на дистанційний формат навчання.

Об'єкт дослідження: фізична активність здобувачів вищої освіти в умовах дистанційного навчання та самоізоляції. Предмет дослідження: індивідуальне фізичне навантаження.

Завданнями дослідження стали: визначення понять «фізична активність» та «фізичне навантаження»; організація та проведення опитування з метою аналізу впливу дистанційного навчання на фізичну активність студентів; розробка рекомендацій щодо підтримки фізичної активності та здорового способу життя в цілому в умовах дистанційного навчання.

Теоретичною базою дослідження стали наукові публікації таких авторів, як Б. Шиян, Т. Круцевич, О. Дубогай, В. Завацький, Ю. Короп та ін., що дають змогу розглянути та проаналізувати феномен фізичних навантажень та фізичної активності як комплексних явищ, що включають безліч різноманітних аспектів. Аналіз двох базових феноменів (фізична активність та фізичне навантаження) дозволив виявити їх загальні риси, взаємозв'язок та відмінності. Фізична активність - це будь-які рухи тіла, вироблені скелетними м'язами, що супроводжуються витратою енергії. Фізичне навантаження - це ступінь інтенсивності та тривалість м'язової роботи; визначається величиною енергетичних витрат організму, потужності, що розвивається, або проведеної роботи (Дубограй, 2005; Шиян, 2004).

За спрямованістю можна виділити змагальні та тренувальні навантаження, де перші - це інтенсивні, часто максимальні навантаження, пов'язані зі змагальною діяльністю. Також невід'ємною складовою цього явища вважаються два його компоненти - кількісний та якісний.

За визначенням В. Краснова, під кількісним компонентом розуміється сумарна кількість виконаних вправ за одиницю часу, що вимірюється у конкретних одиницях. Якісний компонент навантаження (інтенсивність) пов'язаний із напруженістю роботи та ступенем її концентрації в даний момент часу, а також з координаційною складністю, точністю, виразністю та психічною напруженістю. Згідно з С. Присяжнюком, одними з основних внутрішніх індикаторів є пульсова та енергетична інтенсивність вправи, тобто відношення пульсової та енергетичної вартості вправи до її тривалості (Краснов, 2005; Присяжнюк, 2006).

З поняттям фізичного навантаження В. Краснов, С. Присяжнюк, Р. Раєвський пов'язують фізичні якості, які визначаються як соціально зумовлені сукупності біологічних та психічних властивостей людини, що виражають її фізичну готовність здійснювати активну рухову діяльність (Краснов, 2005). У сучасній спортивній науці прийнято виділяти такі фізичні якості: сила, витривалість, швидкість, гнучкість тощо. На основі цього можна виділити основні принципи та методи розвитку деяких фізичних якостей при проектуванні самостійних занять:

Мотивація. Ефективне виконання вправ можливе лише за наявності інтересу до тренувань. При цьому згідно із законом Йеркса-Додсона необхідно уникати зайвої мотивації.

Відсутність поспіху. Прагнення досягти високих результатів у найкоротший термін може призвести до перевантажень організму та перевтоми.

Регулярність занять. Великі перерви між заняттями зводять результати попередніх до мінімуму.

Збалансований розвиток. Одночасний розвиток всіх фізичних якостей одне з основних правил проведення самостійних занять.

Час та розминка. Заняття найкраще виконувати в другій половині дня, не раніше ніж через 1-2 години після їжі. Перед вправами необхідно зробити розминку 3-4 хвилини.

З початку березня 2020 р. й дотепер життя в більшості країн світу в тій чи іншій мірі зазнало впливу поширення пандемії коронавірусу. Міністерство освіти і науки України порекомендувало вищим навчальним закладам перейти на дистанційне навчання. Дотримуючись рекомендації, більшість ЗВО країни була змушена змінити звичний спосіб навчання на дистанційний. Однак, незважаючи на здатність забезпечити повноцінний освітній процес дистанційно, деякі особливості навчання неможливо компенсувати онлайн-форматом.

З метою виявлення та оцінки впливу дистанційного навчання на фізичну активність здобувачів вищої освіти, було проведено дослідження, в якому взяли участь 50 студентів Навчально-наукового інституту фізичного виховання і спорту ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». В ході дослідження з'ясувалося, що у більшості опитаних знизився рівень фізичної активності. Відповіді розподілились таким чином: «так, значно менше рухаюсь» - 60%; «так, але не суттєво» - 24%; «ні, нічого не змінилось» - 8%; «я став рухатись більше» - 8%.

Тож, якщо під час традиційного формату навчання студент має можливість здійснювати достатню кількість рухів через постійне переміщення всередині інституту та під час спортивних занять та змагань, то умовах дистанційного навчання, фізичні навантаження зводяться до мінімуму. Під час проведення опитування 36 респондентів (72%) вказали, що тією чи іншою мірою відчувають нестачу фізичної активності; 14 респондентів (28%) відповіли, що не відчувають нестачу активності.

Щоб відновити природний рівень фізичної активності, 32 опитаних (64%) виконують фізичні вправи самостійно. Ще 14 респондентів (28%) хотіли б почати займатися, але зазначили, що з деяких причин не можуть це робити. І лише 4 особи (8%) відповіли, що почуваються комфортно.

Найпоширенішими причинами, що не дозволяють опитаним самостійно займатися фізичними вправами, стали:

відсутність часу на заняття спортом у зв'язку з щільним навчальним графіком. Додаткове опитування показало, що у 73% студентів навчальний час займає від 8 годин та більше. Також в опитуванні не враховувалася кількість часу, що витрачається на виконання домашнього завдання. У таких умовах виконання регулярних фізичних вправ справді може здатися скрутним;

відсутність необхідного обладнання. На даний момент існує безліч способів підтримувати необхідний рівень фізичної активності навіть у домашніх умовах, що не вимагає наявності обладнання: вправи на гнучкість (розтяжки, нахили), силові вправи (присідання, віджимання), вправи на витривалість та ін.;

нездатність самостійно підібрати вправи. Першим кроком до правильного вибору вправ при самостійних заняттях є розподіл фізичних навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

Завершують список причин, пов'язаних із відсутністю мотивації - інші причини (хвороба, нестача місця, справи, що не пов'язані з навчанням тощо).

З метою мінімізації даного негативного впливу були запропоновані практичні рекомендації щодо організації фізичної активності та підтримання здорового способу життя в період дистанційного навчання:

Під час дистанційного навчання здобувачам освіти необхідно підтримувати звичний рівень фізичної активності, щоб запобігти уповільненню обмінних процесів в організмі і тим самим зниження імунітету. Для підтримки здоров'я організму достатньо приділяти час фізичним навантаженням середньої інтенсивності 5 разів на тиждень по 30 хв. або 3 рази на тиждень по 20 хв. при інтенсивних навантаженнях, що загалом здатне покращити загальний стан здоров'я студентів.

Особливу увагу слід приділити таким типам фізичних вправ:

а) з високою інтенсивністю: вправи на розвиток силових якостей (підтягування, віджимання), гнучкості (повороти корпусу, розтяжки, скручування); вправи на розвиток рівноваги та координації рухів, витривалості, спритності та швидкості реакції;

б) з низькою інтенсивністю (релаксуючі, розслаблюючі): вправи на розслаблення м'язів очей, покращення мозкового кровообігу, зняття втоми з плечового пояса, рук та м'язів тулуба.

У період дистанційного навчання при роботі за комп'ютером необхідно дотримуватися безпечної відстані в 35-40 см між монітором та очима та виконувати зорову гімнастику. По можливості хоч би на 1 день на тиждень повністю виключити роботу за комп'ютером.

Необхідно відстежувати настрій та сон. Апатія, дратівливість, безсоння можуть бути наслідками гіподинамії, у цих випадках необхідно збільшити обсяг посильного фізичного навантаження та відмовитися від використання електронних пристроїв не менше ніж за 2 години до сну.

В умовах дистанційного навчання для підтримки життєвих сил організму, крім фізичної активності, велику увагу слід приділити здоровому харчуванню. Для розумової діяльності корисно вживати продукти, багаті рослинними та тваринними білками, так як білок необхідний для прискорення процесів мислення та підвищення розумової діяльності, а також протеїном, клітковиною та кальцієм: це, насамперед, м'ясо, птиця, риба, молочні продукти, свіжі овочі та фруктів. Не слід забувати і про питний режим, більше вживати натуральних соків, зеленого чаю з антиоксидантами, пити чисту воду.

Незважаючи на те, що дистанційний формат навчання суттєво знижує природний рівень фізичної активності, у цій статті було зазначено, що самостійні заняття фізичними вправами здатні забезпечити молодь не лише мінімально необхідним, а й достатнім для здорового розвитку обсягом фізичних навантажень. Наведені рекомендації покликані допомогти охочим самостійно займатися і долати труднощі, що стоять перед ними, стати джерелом мотивації тим, хто має сумніви у необхідності компенсації втраченої під час дистанційної освіти і самоізоляції фізичної активності.

Таким чином, в умовах переходу на дистанційне навчання грамотно та правильно підібрані комплекси вправ з урахуванням індивідуальних фізичних навантажень зможуть забезпечити для здобувачів вищої освіти повноцінний руховий режим та зберегти фізичне здоров'я.

Список використаної літератури

1. Калью П.И. Сущностная характеристика понятия «здоровье» и некоторые вопросы перестройки здравоохранения: обзорная информация. М., 1988. 220 с.

2. Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров'я. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_5993.

3. Otravenko O., Shkola O., Shynkarova О., Zhamardiy V., Lyvatskyi O., Pelypas D. Leisure and recreational activities of student youth in the context of health-preservation. Journal for Educators, Teachers and Trainers. JETT. 2021. Vol. 12 (3). S. 146-154. URL: https://jett.labosfor.com. DOI: https://doi.org/10.47750/jett.2021.12.03.014.

4. Валецька Р.О. Основи валеології: підручник. Луцьк: Волинська книга, 2007. 348 с.

Буліч Е.Г., Муравов І.В. Здоров'я людини: Біологічна основа життєдіяльності та рухова активність в її стимуляції. К.: Олімпійська література, 2003. 424 с.

6. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. Ч. 1. 272 с.

7. Круцевич Т.Ю., Воробйов М.І. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків та юнаків. Київ: [б. в.], 2005. 196 с.

8. Дубогай О.Д., Завацький В.І., Короп Ю.О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: навч. посіб. Луцьк: Настир'я, 2005. 220 с.

9. Краснов В.П., Присяжнюк С.І., Раєвський Р.Т. Основи оздоровчого тренування: метод. рекомендації для проведення практичних занять з фізичного виховання студентів спеціального навчального відділення. К.: Аграрна освіта, 2005. 56 с.

10. Присяжнюк С.І., Краснов В.П., Кійко В.Й. Самоконтроль у процесі фізичного вдосконалення студентської молоді: метод. реком. К.: Видавничий центр НАУ, 2006. 43 с.

References

1. Kal'yu, P.I. (1988). Sushchnostnaya harakteristika ponyatiya «zdorov'e» i nekotorye voprosy perestrojki zdravoohraneniya: obzornaya informaciya [The essential characteristics of the concept of «health» and some issues of health care development: review information]. Moscow [in Russian].

2. Konstytutsiya Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia [Statute of the World Health Organization]. [Elektronnyi resurs]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599 [in Ukrainian].

3. Otravenko, O., Shkola O., Shynkarova O., Zhamardiy V., Lyvatskyi O., Pelypas D. (2021). Leisure and recreational activities of student youth in the context of health-preservation. Journal for Educators, Teachers and Trainers. JETT. 2021. Vol. 12 (3). S. 146-154. Retrieved from https://jett.labosfor.com. DOI: https://doi.org/10.47750/jett.2021.12.03.014 [in English].

4. Valetska, R.O. (2007). Osnovy valeolohii [Fundamentals of valeology]. Lutsk: Volynska knyha [in Ukrainian].

5. Bulich, E.H., & Muravov, I.V. (2003). Zdorovia liudyny: Biolohichna osnova zhyttiediialnosti ta rukhova aktyvnist v yii stymuliatsii [Human health: The biological basis of life and motor activity in its stimulation]. K.: Olimpiiska literatura [in Ukrainian].

6. Shyian, B.M. (2004). Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia shkoliariv [Theory and methods of physical education of schoolchildren]. Vols. 1. Ternopil: Navchalna knyha-Bohdan [in Ukrainian].

7. Krutsevych, T.Yu., & Vorobiov, M.I. (2005). Kontrol u fizychnomu vykhovanni ditei, pidlitkiv ta yunakiv [Control in physical education of children, adolescents and young people]. Kyiv [in Ukrainian].

8. Dubohai, O.D., Zavatskyi, V.I., & Korop, Yu.O. (2005). Metodyka fizychnoho vykhovannia studentiv, vidnesenykh za stanom zdorov'ia do spetsialnoi medychnoi hrupy [Methods of physical education of students classified by health status to a special medical group]. Lutsk [in Ukrainian].

9. Krasnov, V.P., Prysiazhniuk, S.I., & Raievskyi, R.T. (2005). Osnovy ozdorovchoho trenuvannia [Fundamentals of health training]. K.: Ahrarna osvita [in Ukrainian].

10. Prysiazhniuk, S.I., Krasnov, V.P., & Kiiko, V.Y. (2006). Samokontrol u protsesi fizychnoho vdoskonalennia studentskoi molodi [Self-control in the process of physical improvement of student youth]. K.: Vydavnychyi tsentr NAU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.