Результати дослідження "Ставлення батьків до іграшок в житті дитини: соціально-педагогічний аспект": до проблеми відповідального батьківства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати дослідження «Ставлення батьків до іграшок в житті дитини: соціально-педагогічний аспект»:

до проблеми відповідального батьківства

Данильчук Лариса Олексіївна,

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Хмельницького національного університету, м. Хмельницький, Україна

Данильчук Л.О. Результати дослідження «Ставлення батьків до іграшок в житті дитини: соціально-педагогічний аспект»: до проблеми відповідального батьківства

У статті представлено результати дослідження «Ставлення батьків до проблеми іграшок в житті дитини: соціально-педагогічний аспект». Зазначено, що іграшки відіграють значну роль у вихованні, розвитку, соціалізації дитини. У той час, відповідальність за вибір/купівлю іграшок залишається за дорослими. Дослідження проводилося у листопаді-грудні 2021 року у Хмельницькій та Житомирській областях серед чоловіків та жінок, віком від 20 років, які мають хоча б одну дитину. Отримані результати дозволили констатувати низку питань у заявленій проблематиці як то: батьки не завжди розуміють виховну, дидактичну та ін. важливість іграшок у житті дитини. Іграшки дітям купують, переважно, жінки; чоловіки, певним чином, відсторонюються від цього питання; також тому, що багато жінок вимушені виховувати дітей без чоловіків. Серед виділених кластерів іграшок частіше купують іграшки-персонажі та іграшки-репліки реальних предметів, у порівнянні з іграшками-маркерами простору, розвиваючими іграшками. Значна кількість учасників підтвердила, що не залежно від віку дітей, в якості іграшок вони використовують гаджети (мобільні телефони). Батьки не завжди усвідомлюють міру своєї відповідальності за безпеку дітей в онлайн та соціальному просторі, які в якості іграшки мають сучасні гаджети. Серед учасників експерименту, багато чоловіків і жінок, які не розрізнять/ототожнюють поняття «іграшка», «ігри», «ігрова діяльність». Позитивними результатами, у контексті відповідального батьківства, вважаємо й те, що чверть опитаних жінок і чоловіків засвідчили, що замість іграшок вони читають спільно з дітьми книжки та дивляться мультфільми/кіно.

Ключові слова: іграшки, дитина, батьки, відповідальність.

Данильчук Л.А. Результаты исследования «Отношение родителей к игрушкам в жизни ребенка: социально-педагогический аспект»: к проблеме ответственного родительства

В статье представлены результаты исследования «Отношение родителей к проблеме игрушек в жизни ребенка: соціально педагогический аспект». Отмечено, что игрушки играют значительную роль в воспитании, развитии, социализации ребенка. В то время ответственность за выбор/покупку игрушек остается за взрослыми. Исследование проводилось в ноябре-декабре 2021 года в Хмельницкой и Житомирской областях среди мужчин и женщин в возрасте от 20 лет, имеющих хотя бы одного ребенка. Полученные результаты позволили констатировать ряд вопросов в заявленной проблематике: родители не всегда понимают воспитательную, дидактическую и т.д. важность игрушек в жизни ребенка. Игрушки детям покупают, в основном, женщины; мужчины, определенным образом, отстраняются от этого вопроса; также потому, что многие женщины вынуждены воспитывать детей без мужчин. Среди выделенных кластеров игрушек чаще покупают игрушки-персонажи и игрушки-реплики реальных предметов, по сравнению с игрушками-маркерами пространства, развивающими игрушками. Значительное количество участников подтвердило, что не зависимо от возраста детей, в качестве игрушек они используют гаджеты (мобильные телефоны). Родители не всегда осознают степень своей ответственности за безопасность детей в онлайн и социальном пространстве, которые в качестве игрушки имеют современные гаджеты. Среди участников эксперимента, многие мужчины и женщины, не различающие/отождествляющие понятия «игрушка», «игры», «игровая деятельность». Положительными результатами в контексте ответственного отцовства считаем и то, что четверть опрошенных женщин и мужчин показали, что вместо игрушек они читают совместно с детьми книги и смотрят мультфильмы/кино.

Ключевые слова: игрушки, ребенок, родители, ответственность.

Danylchuk L. The Results of the Study «Attitude of Parents to the Problem of Toys in a Child's Life: Socio-Pedagogical Aspect»: to the Problem of Responsible Parenting

The article presents the results of the study «Attitude of parents to the problem of toys in a child's life: socio-pedagogical aspect». It is noted that toys play a significant role in the upbringing, development, socialization of the child. At that time, the responsibility for choosing/purchasing toys remains with adults. The study was conducted in November-December 2021 in Khmelnitsky and Zhytomyr regions among men and women aged 20 years and older with at least one child. The results obtained made it possible to state a number of issues in the stated problems: parents do not always understand educational, didactic, etc. importance of toys in a child's life. Toys for children are bought mainly by women; men, in a certain way, are removed from this issue; also because many women are forced to raise children without men. Among the selected clusters of toys, toys-characters and toys-replicas of real objects are more often bought, compared with toys-space markers and educational toys. A significant number of participants confirmed that regardless of the age of the children, they use gadgets (mobile phones) as toys. Parents do not always realize the degree of their responsibility for the safety of children online and in social space, which have modern gadgets as toys. Among the participants in the experiment, there are many men and women who do not distinguish/identify the concepts of «toy», «games», «game activity». In the context of responsible fatherhood, we also consider the fact that a quarter of the women and men surveyed showed that instead of toys they read books with their children and watch cartoons/movies as positive results in the context of responsible fatherhood.

Key words: toys, child, parents, responsibility.

Світ сучасних дітей наповнений великою кількістю різноманітних іграшок. Ні в кого не виникає заперечень, що іграшки відіграють одну із провідних ролей у розвитку та вихованні дитини. Вони є традиційним функціональним інструментом здобуття дитиною певних соціальних навичок; одним із засобів самоідентифікації та соціалізації. За допомогою іграшок дитина відображає зміст стосунків між дорослими людьми, своє розуміння суспільних явищ. Наявність іграшок у дитини, власне є дзеркальною проекцією соціальної ситуації її життя та розвитку.

Ніхто не ставить під сумнів, що іграшки в житті дитини з'являються не самі по собі, а завдяки дорослим. Проте проблема відповідальності за вибір/купівлю іграшок залишається за дорослими.

Довгий час іграшки є предметом у полі дослідження педагогів, психологів, філософів, культурологів, соціологів, маркетологів, дизайнерів та ін. Однак, у сфері соціальної роботи/соціально - педагогічної діяльності на вітчизняному науковому ґрунті таких досліджень нами не виявлено. У той час, діяльність фахівців соціальної сфери безпосередньо пов'язана з такими проблемними напрямами як: підготовка молоді до сімейного життя; робота з сім'ями; підготовка батьків до всиновлення/опіки; оцінка потреб; відповідальне батьківство та ін. Такі обставини обумовили проведення дослідження серед дорослого населення України, які мають дітей, з погляду ставлення батьків до іграшок в житті дитини, їх можливостей забезпечення повноцінного розвитку дітей та відповідальної позиції батьків до проблеми іграшок загалом.

Ми навмисно не ставили за мету описати історію іграшок, їх види, класифікації, роль у кожному періоді онтогенезу дитини та ін., оскільки це стало предметом досліджень низки вітчизняний вчених, а саме: Бєлєнької, 2019; Загарницької, 2011; Карасьової, 2014; Козак, 2019;

Поворознюк, 2018; Сорочук, 2010 та ін. Тож метою нашої статті є емпіричний аналіз ставлення батьків до іграшок в житті дитини з соціально-педагогічних позицій відповідального батьківства.

Для забезпечення заданої мети було визначено загальну стратегію дослідження, яка передбачала низку завдань: 1) визначення інструментарію дослідження; 2) власне проведення експериментального дослідження; 3) обробку отриманих результатів; 4) формулювання висновків та перспектив подальших досліджень. Визначений інструментарій дослідження передбачав застосування низки методів: інтерв'ювання як один із методів пізнання соціальних явищ та процесів, аналіз, синтез, методи математичної обробки, узагальнення.

Перелік питань для інтерв'ювання було підготовлено членами науково-дослідної лабораторії «Креативної педагогіки та зв'язків із громадськістю» Хмельницького національного університету та обговорено на спільному засіданні з членами ГО «Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся»». До практичного етапу проведення інтерв'ювання, окрім учасників зазначених організацій, були долучені студенти спеціальності 231 «Соціальна робота» другого магістерського рівня освіти (денної та заочної форми навчання) Хмельницького національного університету, студенти спеціальності 013 «Початкова освіта» другого магістерського рівня освіти (заочної форми навчання) Житомирського державного університету імені Івана Франка, студенти спеціальності 011 «Педагогічні науки. Соціальна педагогіка» Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І. Я. Франка рівень освіти - фаховий молодший бакалавр (денної форми навчання). Відповідно, експериментальне дослідження проводилося у Хмельницькій, Житомирській областях у листопаді-грудні 2021 року. батьки іграшки соціалізація дитина

Дослідження проводилося серед чоловіків та жінок віком від 20 років, які мають одну дитину та більше шляхом прямого інтерв'ювання. Зауважимо, що дослідження проводилося на засадах принципу добровільності. Загалом, у якості респондентів взяли участь 368 осіб різного віку; 37 осіб відмовилися у процесі інтерв'ювання; тож чиста вибірка становить 331 особу, із них - 167 жінок та 164 чоловіки.

Для достовірності та відповідності опрацювання й аналізу зібраного експериментального матеріалу, попередньо, на етапі підготовки і обговорення було визначено учасників досліджуваних груп та розподілено їх за віковим критерієм: І група - 20-26 років; ІІ група - 27-33 років; ІІІ група - 34-40(+) років, у кожній віковій групі у наближеній пропорційності прийняли участь як чоловіки, так і жінки. Зауважимо, ми навмисно не розподіляли групи учасників на підгрупи за віком дітей, оскільки дослідження проводилося для виявлення проблемних питань у ставленні батьків до іграшок в житті дитини.

Учасникам дослідження пропонувалося дати відповідь на 10 запитань. Зараховувалися тільки позитивні/розгорнуті відповіді; їх опрацювання здійснювалося за допомогою методів математичної обробки, шляхом застосування простої формули % значення відповідно виділених досліджуваних груп.

Результати дослідження

Опрацювання та аналіз експериментального матеріалу дозволив констатувати:

На запитання 1. «Чи купуєте Ви своїм дітям іграшки?» 98% чоловіків й 100% жінок усіх груп відповіли «так». Тільки 1% чоловіків І групи та 3% чоловіків ІІ групи зазначили, що іграшки купують мами дітей.

На запитання 2. «Які іграшки Ви купуєте своїм дітям?» позитивну відповідь дали 100% жінок усіх груп; 72% чоловіків І групи, 81% чоловіків ІІ групи та 95% чоловіків ІІІ групи.

Аналіз розгорнутих відповідей щодо того, які іграшки купують учасники дослідження своїм дітям дозволив згрупувати іграшки на чотири базові кластери: іграшки-персонажі, іграшки-репліки реальних предметів, іграшки-маркери простору, розвиваючі іграшки та засвідчив наступне: іграшки-персонажі: м'які іграшки купують - 98% жінок і 63% чоловіків усіх груп; досить передбачуваними є показники, що ляльки купують - 100% жінок і 51% чоловіків усіх груп; казкові/анімаційні персонажі - 94% жінок і 67% чоловіків усіх груп; фігурки людей і тварин - 89% жінок і 74% чоловіків усіх груп (див. діаграму 1). Загалом, показники цього кластеру іграшок дозволили зафіксувати перевагу активності жінок усіх груп на показниками чоловіків усіх груп: жінки частіше купують іграшки та у своїх відповідях краще орієнтуються у виборі при купівлі.

Іграшки-репліки реальних предметів: цікавим виявився факт, якщо транспорт купують - 100% чоловіків і 76% жінок усіх груп, то інструменти (як можливості ремонтувати транспорт, сформувати/проявити певні здібності та ін.) у порівнянні - 59% чоловіків і 78% жінок усіх груп. Також неочікуваними були результати щодо того, що побутові прилади купують - 64% чоловіків і 85% жінок усіх груп (що засвідчує реальну ситуацію щодо необхідності/бажання жінок робити свій побут зручнішим і, у проекції, переносити це на дітей). Певні ментальні стереотипи та відмежування засвідчили відповіді щодо купівлі посуду - 12% чоловіків і 93% жінок усіх груп; чоловіки у свої відповідях стверджували, що жінки краще розуміються на цьому/це не чоловіча справа (у той час, чоловіки підтвердили, що у постійному житті посудом користуються). Щодо ігрових наборів (як комплексного представлення ігрових/побутових ситуацій) - їх купують тільки 31% чоловіків у порівнянні з 88% жінок усіх груп (див. діаграму 2).

Іграшки-маркери простору: тривожним є той факт, що ігрові килимки купують - 31% чоловіків і 42% жінок усіх груп, що засвідчує не велику популярність/розуміння можливостей для розвитку дитини/спільного проведення часу серед батьків цього виду іграшок (багато учасників сказали, що взагалі не знають про такі іграшки); іграшкові будиночки, фортеці/замки купують - 28% чоловіків і 36% жінок усіх груп, вказуючи на велику вартість таких іграшок, а також на те, що вони займають багато корисного хатнього простору (див. діаграму 3).

Діаграма 1. Показники купівлі іграшок-персонажів

Діаграма 2. Показники купівлі іграшок-реплік реальних предметів

Діаграма 3. Показники купівлі іграшок-маркерів простору

Розвиваючі іграшки: пірамідки/кубики/сучасні електронні версії розвиваючих іграшок купують - 11% чоловіків і 62% жінок усіх груп. Багато чоловіків вказало на те, що такі іграшки не є необхідними для розвитку дитини; конструктори купують - 91% чоловіків і 92% жінок усіх груп. Проте учасники дослідження вказували, що конструктори часто стають проблемою вибору між ними і дітьми; модулі для будівництва купують - 37% чоловіків і 22% жінок усіх груп, вказуючи на непопулярність, значну собівартість та великий об'єм цих іграшок (див. діаграму 4).

Діаграма 4. Показники купівлі розвиваючих іграшок

На запитання 3. «Ви купуєте іграшки за вибором/проханням дитини чи керуючись власними міркуваннями?» відповіді розподілені наступним чином: жінки: І групи - 76%, ІІ групи - 82%, ІІІ групи - 81% та чоловіки:

I групи - 14%, ІІ групи - 19%, ІІІ групи - 17% купують іграшки керуючись власними міркуваннями; інші учасники дослідження - за вибором/проханням дитини. Розгорнуті відповіді засвідчили, що жінки частіше купують іграшки керуючись власними міркуваннями: з розрахунку наявного бюджету; з міркувань доцільності, необхідності; враховуючи вік дитини; виходячи з наявної кількості іграшок вдома; з можливостей доручити купити іграшки за вибором/проханням дитини найближчим родичам/хрещеним батькам. Чоловіки у своїх відповідях зазначили, що частіше купують іграшки за вибором/проханням дитини: тому, що - це простіше/швидше; дитина краще знає, що хоче; щоб «не тріпати нерви»; «тому, що мені в дитинстві не купували, що я хотів». Такі обставини є досить спірними/проблемними щодо батьківських підходів до купівлі іграшок за вказаним запитанням.

На запитання 4. «Ви купуєте іграшки відповідно віку дитини чи за її проханням?» відповіді чоловіків фактично підтвердили їх відповіді на запитання 3, а саме: І група - 87%, ІІ група - 78%, ІІІ групи - 84% зазначили, що купують іграшки за проханням дитини; решта - відповідно віку дитини. Щодо жінок, то їх відповіді розподілилися у наближеній пропорційності в усіх групах: І група - 90%, ІІ групи - 93%, ІІІ групи - 91% та підтвердили, що жінки купують іграшки переважно відповідно віку дитини.

На запитання 5. «Ви купуєте іграшки в магазинах чи в інтернет- мережі?» жінки: І групи - 66%, ІІ групи - 64%, ІІІ групи - 59% та чоловіки: І групи - 37%, ІІ групи - 39%, ІІІ групи - 28% купують іграшки в інтренет-мережі. Вони підтвердили, що активними користувачами, а відтак і покупцями; такі обставини підсилюються ще й карантинними обмеженнями у зв'язку з пандемією СОУМ-19. Відповіді учасників дослідження на запитання 5 також засвідчили, що жінки: І групи - 94%,

II групи - 91%, ІІІ групи - 87% та чоловіки: І групи - 83%, ІІ групи - 89%, ІІІ групи - 88% купують іграшки як в інтренет-мережі, так і в магазинах. Решта опитаних купують іграшки тільки в магазинах.

На запитання 6. «Чи вивчаєте Ви характеристики іграшок, їх сертифікати перед купівлею?» чоловіки: І групи - 9%, ІІ групи - 11%,

III групи - 15% та жінки: І групи - 12%, ІІ групи - 14%, ІІІ групи - 9% дали позитивну відповідь. Такі показники є досить тривожними, оскільки засвідчують недостатню увагу з боку батьків щодо стандартів якості та відповідності іграшок у зв'язку з наявністю в Україні великої кількості неякісних дитячих товарів та підробок, у тому числі й іграшок.

На запитання 7. «Які іграшки Ви знаєте?» чоловіки: І групи - 73%,

II групи - 77%, ІІІ групи - 75% та жінки: І групи - 84%, ІІ групи - 85%,

III групи - 79% назвали (в загальному) іграшки-персонажі, іграшки- репліки реальних предметів, іграшки-маркери простору, розвиваючі іграшки. Однак, розгорнуті відповіді засвідчили, що майже чверть учасників дослідження не знають назв/застосування іграшок.

На запитання 7. «Якими іграшками граються Ваші діти?» жінки:

1 групи - 81%, ІІ групи - 82%, ІІІ групи - 74% та чоловіки: І групи - 52%, ІІ групи - 57%, ІІІ групи - 65% назвали по1-5 іграшок (переважно кластери іграшки-персонажі, іграшки-репліки реальних предметів), якими граються їх діти. Тільки 11% жінок та 6% чоловіків усіх груп підтвердили наявність у їх дітей іграшок-маркерів простору, розвиваючих іграшок. Тривожним є те, що усі учасники практично 1 чи

2 іграшкою їх дітей називали мобільний телефон/планшет. Практично 34% жінок та 56% чоловіків усіх груп ототожнюють іграшки з іграми на телефоні/комп'ютері, мультфільмами.

На запитання 9. «Які іграшки люблять Ваші діти?» тільки жінки:

I групи - 32%, ІІ групи - 44%, ІІІ групи - 38% та чоловіки: І групи - 12%,

II групи - 18%, ІІІ групи - 25% назвали 1-3 улюблені іграшки їх дітей, які є вдома; це також переважно кластери іграшки-персонажі, іграшки- репліки реальних предметів. Не надають значної уваги, що улюбленою іграшкою дітей є мобільний телефон 94% жінок та 96% чоловіків усіх груп, пояснюючи, що це зручно; дитина вередує - краще дати; у гостях, в дорозі чи на відпочинку - це незамінна/чудова «няня»; головне, що дитина біля батьків. При цьому, питання безпеки перебування дитини з цим гаджетом в режимі онлайн/ризиків, а саме: кібербулінгу/кібергрумінгу/кібершахрайства та ін., гігієнічних норм організації життя дитини батьки практично не визначають - тільки 4% усіх опитаних стверджували, що телефон, у якості іграшки в руках дитини, не завжди позитивне явище. Тривожним є й те, що 72% усіх опитаних батьків дозволяють своїм дітям гратися телефоном у громадському транспорті, під час руху до садочка/школи. При цьому, знову ж таки, питання безпеки дитини у соціальному просторі не зазначалося.

На запитання 10. «Якими іграшками Ви граєтеся разом із дітьми?» тільки чоловіки: І групи - 7%, ІІ групи - 13%, ІІІ групи - 18% та жінки: І групи - 23%, ІІ групи - 26%, ІІІ групи - 28% змогли дати позитивну/розгорнуту відповідь, вказуючи на іграшки кластерів: іграшки-персонажі, іграшки-репліки реальних предметів. Практично поза увагою батьків залишаються іграшки-маркери простору, розвиваючі іграшки, тільки 6% усіх опитаних підтвердили, що граються

3 дітьми такими іграшками. Однак, 26%. Такі показники, звичайно не є визначальними, хоча вони засвідчують позитивне - батьки таки намагаються проводити час спільно з дітьми.

Аналіз та інтерпретація експериментальних даних дозволили сформулювати наступні висновки: поява іграшок в житті дитини є результатом відповідальної/безвідповідальної діяльності дорослих. У соціально-педагогічному аспекті тривожним є те, що купуючи іграшку вони часто не замислюються про глибину її впливу на дитину; виховний та дидактичний потенціал. З позицій соціально-педагогічного, психологічного, педагогічного, культурологічного підходів іграшки відіграють роль провідникового елемента у доросле життя. Незважаючи на те, що іграшки є неживими пасивними об'єктами, у той же час, вони є частиною середовища взаємодії, однією з середовищних детермінант соціально релевантних дій дитини. Фундаментально, іграшки виконують супутню функцію у процесі виховання та соціалізації особистості, оскільки відображають культурні, ментальні традиції суспільства, в якому проживає дитина.

Отримані результати дослідження засвідчили, що серед українських батьків, купівлею іграшок займаються переважно жінки, й у цьому криється низка причин: ментальні - українські жінки переважно зайняті вихованням та розвитком дітей, багато чоловіків вважають це жіночою справою; соціальні - багато жінок вимушені виховувати дітей без чоловіків; економічні - жінки частіше розподілять бюджет на потреби дітей; багато чоловіків змушені бути трудовими мігрантами, а відтак, бути віддаленими від сім'ї; гендерні - чоловіки відмежовуються чи є пасивними щодо наповнення життя дітей; часто спеціально уникають виконання своїх обов'язків щодо виховання та розвитку дітей; у той час, багато жінок вважають, що вони краще знають, які іграшки потрібні дитині занижуючи роль батька у повноцінному житті дитини та ін.; суто семантичні - багато батьків не розрізнять/ототожнюють поняття «іграшка», «ігри», «ігрова діяльність».

Ще однією проблемою, яка є нагальною на часі та наявність якої підтвердили отримані результати, є відповідальність батьків за безпеку дітей в онлайн та соціальному просторі, які в якості іграшки мають сучасні гаджети. Тривожними є показники, які засвідчують про батьківську безвідповідальність/нерозуміння глибини такої проблеми, особливо у період пандемії Covid-19 та пов'язаними з нею обставинами.

Загалом, проведене експериментальне дослідження засвідчило те, що сучасним батькам колегіально потрібно приділяти більше уваги дітям, у тому числі й при виборі/купівлі іграшок, значно більше проводити з ними часу, цікавитися життям дітей та ін. на засадах батьківської відповідальності.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у обґрунтуванні, розробці та доказовості дієвості методичного інструментарію соціально-педагогічної роботи з батьками щодо проблеми іграшок в житті дитини.

Список використаної літератури

1. Бєлєнька Г.В. Образна іграшка як засіб формування життєвих цінностей дитини. Народна освіта. 2019. №2 (38). С. 118-124. ЦДЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2019_2_19.

2. Загарницька І. І. Роль сучасних іграшок в житті дитини. Нова парадигма. 2011. Вип. 103. С. 11-17. ЦКЬ: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9308/Zaharnytska%20I.%20L.pdf;jsessionid=79D9595C60B40FEBFD6683CD95B BE079?sequence=1.

3. Карасьова К. В. Гра - серйозна справа. Дошкільне виховання. Київ : Світич, 2014. №5. С. 20-22.

4. Козак Л. Вплив сучасної іграшки на психічний розвиток дитини. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2019. №2 (94). URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/28805/1/ kozak_igrychka.pdf.

5. Поворознюк С.І. Українська іграшка як етнокультурний засіб виховання дітей дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб. Освітній дискурс: збірник наукових праць. 2018. Вип. 9 (11-12). С. 103-111. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/23316/Povorozny uk.pdf?sequence=1.

6. Сорочук Л. Народна іграшка як вияв традицій народного виховання в українській родині. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Культурологія». 2010. Вип. 5. С. 645-653. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_82.

References

1. Bielienka, H.V. (2019). Obrazna ihrashka yak zasib formuvannia zhyttievykh tsinnostei dytyny [Figurative toy as a mean of forming the life values of the child]. Narodna osvita - Public education, 2 (38), 118-124. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2019_2_19 [in Ukrainian].

2. Zaharnytska, I. I. (2011). Rol suchasnykh ihrashok v zhytti dytyny [The role of modern toys in a child's life]. Nova paradyhma - A new paradigm, 103, 11-17. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/ 123456789/9308/Zaharnytska%20I.%20I..pdf;jsessionid=79D9595C60B40FE BFD6683CD95BBE079?sequence=1 [in Ukrainian].

3. Karasova, K.V. (2014). Hra - seriozna sprava [The game is a real thing]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 5, 20-22. Kyiv: Svitych [in Ukrainian].

4. Kozak, L. (2019). Vplyv suchasnoi ihrashky na psykhichnyi rozvytok dytyny [The influence of modern toys on the mental development of the child]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu - Humanization of the educational process, 2 (94). Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/ eprint/28805/1/kozak_igrychka.pdf [in Ukrainian].

5. Povorozniuk, S. I. (2018). Ukrainska ihrashka yak etnokulturnyi zasib vykhovannia ditei doshkilnoho viku z rodyn uchasnykiv ATO ta vnutrishno peremishenykh osib [Ukrainian toy as an ethnocultural means of educating preschool children from the families of anti-terrorist operation participants and internally displaced persons]. Osvitnii dyskurs - Educational discourse, 9 (11-12), 103-111. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/23316/ Povoroznyuk.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

6. Sorochuk, L. (2010). Narodna ihrashka yak vyiav tradytsii narodnoho vykhovannia v ukrainskii rodyni [Folk toy as a manifestation of the traditions of folk education in the Ukrainian family]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Kulturolohiia» - Scientific notes of the National University «Ostroh Academy». Culturology series, 5, 645-653. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_82 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru