Робота з формування словникового запасу у дітей дошкільного віку із ЗНМ іі рівня в умовах дослідницької діяльності

Робота з формування словникового запасу у дітей дошкільного віку із ЗНМ іі рівня в умовах дослідницької діяльності

м. Харків

Анотація

В статті визначені напрями та особливості формування словника у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня. Розкрито сутність реалізації дослідницької діяльності в закладах дошкільної освіти та доцільність її використання в роботі з формування словникового запасу дітей із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня. Надано опис стану сформованості словникового запасу дітей із ЗНМ ІІ рівня. Представлені результати експериментального дослідження, яке доводить ефективність використання дослідницької діяльності в роботі з дітьми з порушеннями мовлення.

Ключові слова: загальне недорозвинення мовлення, словниковий запас, дослідницька діяльність.

Аннотация

Потамошнева Е.Н. Работа по формированию словарного запаса детей дошкольного возраста с ОНР ІІ уровня в условиях исследовательской деятельности

В статье определены направления и особенности формирования словаря у детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи ІІ уровня. Раскрыта сущность реализации исследовательской деятельности в учреждениях дошкольного образования и целесообразность его использования в работе по формированию словарного запаса детей с общим недоразвитием речи ІІ уровня. Представлено описание состояния сформированности словарного запаса детей с ОНР ІІ уровня. Представлены результаты экспериментального исследования, доказывающего эффективность использования исследовательской деятельности в работе с детьми с нарушениями речи.

Ключевые слова: общее недоразвитие речи, словарный запас, исследовательская деятельность.

Abstract

Potamoshrneva O. Work on the Formation of Vocabulary in Preschool Children with GSU II Level in Terms of Research Activities

The article identifies the directions and features of vocabulary formation in preschool children with general speech underdevelopment of the second level. The essence of realization of research activity in preschool educational establishments and expediency of its use in work on formation of vocabulary of children with the general underdevelopment of speech of the II level is opened. A description of the state of vocabulary formation of children with GSU II level is given. The results of experimental research are presented, which proves the effectiveness of the use of research activities in working with children with speech disorders.

Key words: general speech underdevelopment, vocabulary, research activity.

Основна частина

Багатство словникового запасу дитини корелює з його загальним розвитком і є підґрунтям для його подальшого зростання. Упродовж дошкільного дитинства словник дитини наповнюється, удосконалюється, якісно та кількісно змінюється. Тяжкі порушення мовлення, до яких відноситься і загальне недорозвинення мовлення, не дозволяють дитині у нормативні терміни опанувати повноцінним словниковим запасом, що гальмує її розвиток. Тому пошуки нових, удосконалення існуючих методів та прийомів роботи з формування словника дітей із ЗНМ лишається актуальним.

Аналіз літератури з теми дослідження демонструє невщухаючий інтерес до цього питання. Проблема розвитку словникового запасу дітей дошкільного віку досліджувалася такими вітчизняними та зарубіжними науковцями, як Л. Виготський, А. Богуш, Н. Гавриш, О. Коваленко, К. Крутій, А. Маркова, С. Русова, Є. Тихєєва, В. Сухомлинський та ін. Питання формування лексичного боку мовлення в умовах порушеного розвитку розглядали такі науковці, як Є. Данілавічютє, Н. Жукова, Ю. Рібцун, М. Савченко, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, Т. Філічова та ін.

Одним із найбільш ефективних напрямів лексичної роботи є збагачення словника на основі залучення дітей до дослідницької діяльності. Так, Є. Тихеєва писала: «…скільки цінного матеріалу проходить повз свідомість дитини, не збагачуючи кола її уявлень, без впливу на розвиток мовлення тільки тому, що на цей матеріал організовано не звертається увага дітей» (Тихеєва, 1981, с. 68).

Однак, у дошкільних закладах така робота не є систематичною, тому проблема формування словникового запасу дошкільників у процесі дослідницької діяльності залишається актуальною.

Розвиток словника дитини дошкільного віку забезпечує формування не тільки лексичної будови мовлення, словниковий запас тісно пов'язаний з формуванням інших компонентів мовленнєвого розвитку (граматичної, фонетичної будови, розвитком зв'язного мовлення) та процесом становлення вищих психічних функцій, зокрема, мислення. Таким чином, розвиток словника дитини дошкільного віку відіграє важливу роль у процесі загального розвитку. Несформованість словника у дошкільників із ЗНМ ІІ рівня породжує ряд проблем у мовленнєвій компетентності дітей:

- порушення комунікативної діяльності;

- порушення фонетичної та граматичної нормативності власних висловлювань;

- порушення всіх видів зв'язного мовлення (монологічного, діалогічного).

А. Богуш виділяє три основні етапи лексичної роботи в освітньому процесі дітей дошкільного віку (Богуш, 2015):

1. Збагачення кількісного складу лексики. Це завдання передбачає ознайомлення дітей з новими поняттями, явищами, ознайомлення дошкільників з багатозначними словами, введення всіх значень цих слів в активний словник.

2. Збагачення якісного складу словникового запасу. Вправляти дітей у розумінні та засвоєнні значення слів, смислових відтінків. Дуже важливим етапом роботи з цього напряму є оволодіння дитиною здатністю до узагальнення. Також слід знайомити дітей з антонімами, синонімами, близькими за значеннями словами, вчити свідомо використовувати їх у власному мовленні.

3. Активізація словника. Вправляння дітей у навичках практичного застосування набутих знань у власних мовленнєвих висловлюваннях. Наголошуємо, що активізація слів у мовленні дитини відбувається за рахунок систематичної практичної роботи з уточнення значення та закріплення способів їх застосування у висловлюваннях та зв'язному мовленні.

Таким чином, реалізація завдань словникової роботи у закладі дошкільної освіти представляє собою певну тріаду - збагачення, уточнення, активізація.

Збагачення та актуалізація словникового запасу у дітей з загальним недорозвиненням мовлення вирішує не лише завдання мовленнєвого розвитку, а сприяє формуванню компетентностей, передбачених Державним стандартом дошкільної освіти: сенсорно-пізнавальної, математичної, художньо-продуктивної, соціальної, ігрової.

Слід зазначити, що процес формування словникового запасу у дітей з типовим мовленнєвим розвитком дуже кропіткий і складний, якщо в дитини діагностовано порушення мовлення, цей процес ускладнюється и вимагає від педагога не тільки систематичної, цілеспрямованої роботи на виконання конкретних завдань, а в першу чергу - стимуляції мотиваційного інтересу у дитини.

Характерними труднощами у процесі актуалізації словника у дітей з ЗНМ є: неповноцінність розумових операцій, обмежений об'єм лексичного запасу, недостатня активність та вмотивованість до пошуку нових слів або синонімів, не сформованість синтагматичних та парадигматичних зв'язків лексичної системи (Трофименко, 2015).

Слід зауважити, що робота з формування словника дітей дошкільного віку із ЗНМ повинна будуватися з урахуванням вікових, індивідуальних та специфічних особливостей дитини дошкільного віку та типу провідної діяльності. Це надає нам розуміння, що будь яка корекційно-розвивальна робота з дошкільниками буде максимально ефективною, якщо буде реалізовуватись з урахуванням їх інтересів та потреб.

Важливим засобом ефективного педагогічного впливу визнано дослідницьку діяльність, поступово вона входить і в площину корекційно-розвивальної роботи. Дослідницька діяльність дитини - специфічна форма організації освітнього процесу, основна мета якої - навчальна. Таким чином, вважаємо, що унікальність дослідницької діяльності в освітньому процесі дітей дошкільного віку полягає в тому, що вона одночасно поєднує в собі навчальні завдання і враховує тип провідної діяльності, робить процес навчання дошкільника цікавим, зрозуміли, урізноманітнює його та сприяє формуванню мотиваційного компонента навчання у дітей дошкільного віку.

Формування словника у дітей середнього дошкільного віку в першу чергу передбачає розширення словника та вправляння дітей у застосуванні у власному мовленні слів, що позначають предмет, його якості, дії, стани, почуття. Це завдання тісно перекликається з завданнями дослідницької діяльності дошкільників. Саме залучення дитини дошкільного віку із ЗНМ ІІ рівня до дослідницької діяльності допомагає реалізувати завдання збагачення та уточнення словникового запасу, тому реалізовуючи у практичній роботи ці завдання, педагог водночас удосконалює словниковий запас дитини.

Зміни у підходах організації корекційно-розвивального простору, впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти досягнень передового педагогічного досвіду, інновацій, надає можливість не тільки урізноманітнити, а удосконалити процес навчання та розвитку дитини дошкільного віку. На увагу педагогів заслуговує дослідницька діяльність, яка широко представлена в нормативних документах, якими послуговується дошкільна освіта.

Важливо зазначити, що в середні ХХ століття відомий психолінгвіст О. Шахнарович сформулював механізм становлення мовлення, наголошуючи на тому, що воно формується лише за умови активної діяльності дитини в предметному полі та мовленнєвій дійсності, це створює оптимальні умови для узагальнення мовних явищ, які стають підґрунтям до формування «прихованих правил застосування слів» (Тарасун, 2004, с. 43). Це положення стає ідеологічним підґрунтям нашої роботи.

У Базовому компоненті дошкільної освіти дослідницька діяльність виокремлюється в декількох інваріативних складниках стандарту дошкільної освіти. Так, освітній напрям «Дитина в сенсорно - пізнавальному просторі» виокремлює дослідницьку компетентність, як «здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі дослідницької діяльності. Результатом є наявність пізнавальної мотивації,… дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок, пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності» (Базовий компонент дошкільної освіти, с. 10).

В освітньому напрямі «Дитина в природному довкіллі» визначається природно-екологічна компетентність, як «здатність дитини до доцільної поведінки», підкреслюється, що формується вона у просторі багатьох видів діяльності, дослідницька з яких посідає важливе місце (Базовий компонент дошкільної освіти, с. 12). В освітньому напрямі «Мовлення дитини» у ланці сформованість знань визначаються наслідки результатів дослідницької діяльності, як «знання ознак, якостей, властивостей предметів, явищ та подій». У ланці сформовані навички визначається вміння розповідати «за результатами спостережень, планує, пояснює свої дії», «висловлює оцінні судження стосовно різних явищ» (Базовий компонент дошкільної освіти, с. 19).

Отже, дослідницька діяльність - це специфічна людська діяльність, яка регулюється свідомістю й активністю особистості, яка направлена на збагачення новими знаннями та новим досвідом. Діти дошкільного віку дуже спостережливі. Спостерігаючи навколишній світ, вони роблять свої висновки, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. Введення, кожен раз, нового об'єкта для спостереження та вивчення, сприяє розширенню словника дітей. Кожне слово має лексичне значення, що виявляється у здатності позначати реальну дійсність. Засвоєння лексичного значення нового для дитини слова відбувається у певній послідовності. Спочатку виокремлюються найбільш характерні якості та властивості предмета, на основі узагальнення яких формується цілісний образ того що сприймається. Цей образ фіксується у пам'яті, тобто формується уявлення про предмет, і далі це уявлення пов'язується із словом. Тому основою словникової роботи є чуттєвий досвід дитини, процеси відчуття і сприймання. Це зумовлює необхідність залучення дітей до активної діяльності з обстеження предметів, виділення їх характерних ознак і властивостей. Інтерес і бажання щодо здійснення такої діяльності визначаються наочно-дійовим типом мислення, притаманним дітям раннього і дошкільного віку. Діти намагаються зрозуміти оточуючий світ шляхом спостереження експериментування. Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання, є важливим стимулом розвитку мовлення.

Залучення дітей до дослідницької діяльності може здійснюватися як у повсякденному житті (під час прогулянок, праці в природі тощо), так і на спеціально організованих заняттях.

Систематичне й планомірне залучення дошкільників до дослідницької діяльності спонукає їх до активного пізнання світу, сприяє формуванню в них певних способів сприймання (вміння спостерігати розглядати, розглядати і обстежувати предмети) забезпечує розвиток пізнавальних процесів (мислення, уяви, пам'яті, уваги), створює сприятливі умови для мовленнєвого розвитку дітей. Збагачення словникового запасу дозволяє дитині у ході дослідницької діяльності не лише спостерігати природні явища, а й фіксувати у своїй пам'яті чітко сформульовані словесно оформлені, чітко оформлені результати дослідів.

Вважливою для нашої роботи якістю дослідницької діяльності є те, що її можливо використовувати в роботі з будь-якого рівня розвитку пізнавальних та мовленнєвих можливостей дитини. Високий рівень вмотивованості дитини дослідженнями, емоційна значущість дій для дитини, повторюваність робить цей вид діяльності привабливим для розвиткової та корекційно-розвиткової роботи.

Одним з ефективних прийомів дослідницької діяльності є проблемне навчання з використанням екскурсій, коли дитина систематично включається педагогом в пошук нових ситуацій, які з часом все більше і більше ускладнюються. Однім із способів введення в педагогічну діяльність дослідницької діяльності є метод спостережень на екскурсіях та в інший спосіб, експериментування, який має величезний розвиваючий потенціал, так як дає дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, про його взаємини з іншими об'єктами та оточенням. Експериментування наскрізне проходить через всі сфери дитячого життя. Дитяче експериментування удосконалює та ускладнює інші види діяльності, вмотивовує до розвитку - спостережливість, формує та уточнює словник дитини.

В нашій роботі алгоритм організації дослідницької діяльності по розвитку словникового запасу визначали наступним чином: дитина спільно з дорослим вчиться бачити і виділяти проблему, визначати мету діяльності, вирішувати проблему, аналізувати об'єкт або явище, виділяти суттєві ознаки і зв'язки, зіставляти різні фактори, висувати гіпотези, пропозиції, відбирати засоби та матеріали для самостійної діяльності, здійснювати спостереження в межах екскурсій, експерименти під керівництвом педагога або батьків (іноді багаторазово), робити висновок.

В процесі екскурсії йде збагачення пам'яті дитини, активізуються її розумові процеси, оскільки постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівняння та класифікації, узагальнення. Діти знайомляться з тотожними, протилежними та близькими зв'язками, переданими порівняльними оборотами, образними виразами і узагальнюючими словами. Вчаться усвідомлено включати в своє мовлення нові слова. У процесі знайомства з властивостями предметів і явищ розвивається словник, необхідність давати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності і висновки. Отже, дослідницька діяльність допомагає пізнати та вивчити предмет або явище, щоб зафіксувати образ у пам'яті, тобто сформувати уявлення про предмет, і далі це уявлення пов'язати зі словом. Тому основою словникової роботи є чуттєвий досвід дитини, процеси відчуття і сприймання. Окрім того, у процесі експериментування, спостереження розвиваються навички міжособистісного спілкування і співпраці: вміння домовлятися, відстоювати свою думку, міркувати в діалозі з іншими дітьми, вміння слухати один одного, прислухатися до думки інших.

Використання дослідницької діяльності в роботі з дітьми із ЗНМ ІІ рівня створює у дітей позитивну мотивацію в різних видах діяльності, сприяє підвищенню рівня самооцінки, дозволяє варіювати методи і прийоми навчання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей із ЗНМ, забезпечує успішність формування мовленнєвої та пізнавальної активності у дітей.

Дослідження стану сформованості словникового запасу дітей із ЗНМ ІІ рівня дозволило нам визначити певні особливості:

1. Пасивний та активний словник дітей сформований недостатньо.

2. Спостерігаються значні розбіжності об'єму активного і пасивного словника.

3. Діти мають труднощі у визначенні дій, істотних ознак предмета, явища.

4. Мають труднощі при визначені синонімів, підборі слів з протилежним значенням.

5. Процеси словотворення на початковому етапі формування.

Задля визначення впливу дослідницької діяльності, на прикладі екскурсій, на розвиток словникового запасу дітей із ЗНМ ІІ рівня нами були розроблена серія екскурсій у природу (ліс, парк, луг). Діти експериментальної групи разом зі дітьми контрольної групи отримували весь комплекс освітніх послуг ДЗО. Додатково, з експериментальною групою, було проведені визначені екскурсії з урахуванням всіх організаційних та дидактичних принципів до даного виду роботи. Нами були визначені тематика та план екскурсій, завдання. Запропонований комплекс екскурсій, завдань з використанням дослідницької діяльності був спрямований на вирішення наступних завдань: вправляння у використанні слів різного рівня узагальнення, вправляння у словотворенні іменників, прикметників, дієслів, вправляння в утворенні похідних та непохідних форм дієслова, вправляння в доборі та використання у власному мовленні слів синонімів, антонімі, багатозначних слів.

За результатами проведеної роботи нами було зафіксовано підвищення рівня сформованості словникового запасу дітей експериментальної групи за усіма показниками і критеріями крім навичок словотворення. Посилаючись на дослідження вітчизняних науковців, можна зазначити, що це процес тривалий і операції з мовними одиницями та їх структурними компонентами краще відпрацьовується на логопедичних заняттях.

Найбільш вагомі зміни були зафіксовані в стані активного словника, у дітей контрольної групи таких зрушень не спостерігалось, що може свідчити про ефективність використання дослідницької діяльності в процесі розвитку словникового запасу дошкільників із ЗНМ ІІ рівня.

Отже, дослідницька діяльність, на прикладі проведення екскурсій, довела свою ефективність в розширенні та уточненні пасивного та активного словникового запасу дітей із ЗНМ ІІ рівня, проте має незначний влив на систему словотворення. Все це дає змогу нам стверджувати, що дослідницька діяльність може бути допоміжним засобом в комплексній корекційній роботі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи й подальші розвідки полягають у підборі та випробуванні інших видів дослідницької діяльності в процесі розвитку словникового запасу дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення ІІ рівня.

Список використаної літератури

словник дошкільний недорозвинений освіта

1. Базовий компонент дошкільної освіти: (Нова редакція) / авт. кол.: А.М. Богуш (наук. кер.) та ін. Київ, 2012. 26 с.

2. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах: підручник. Київ: Видавничий дім «Слово», 2015. 704 с.

3. Тарасун В.В. Логодидактика: навчальний посібник для вищих навчальних закладів. Київ: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2004. 348 с.

4. Тихеева Е.И. Развитие речи детей (раннего и дошкольного возраста): пособие для восп. детского сада. М.: Просвещение, 1981. 159 с.

5. Трофименко Л.І. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення: навч.-метод. посібн. Київ, 2015. 157 с.

References