Методика застосування концепції видимого мислення у освітній компоненті "самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика застосування концепції видимого мислення у освітній компоненті "самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство"

Н.П. Павлик, Н.А. Сейко, С.М. Ситняківська

У статті репрезентовано методику застосування концепції видимого мислення як інноваційної методики навчання студентів спеціальності 231 "Соціальна робота". Відзначено основні фактори, що вимагають оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки фахівців соціальної сфери; зазначено про важливість використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання обов'язкових і вибіркових освітніх компонент. На підставі вивчення наукових джерел та матеріалів новітніх освітніх Інтернет-платформ окреслено зміст та особливості впровадження концепції видимого мислення як інструменту забезпечення свідомої співучасті суб'єктів освітнього процесу.

Доведено, що інтеграція цієї концепції в безпосередній освітній процес в межах освітньої програми "Соціальна робота" здійснюється шляхом її системної, цілеспрямованої та багаторазової реалізації, що дозволяє формувати м'які навички студентів: критичне мислення, стратегічне мислення, навички роботи з інформацією, творчість і креативність, співпрацю та діалог, емоційний інтелект, толерантність до інших точок зору та іншого досвіду. На підставі аналізу результатів проекту Project Zero окреслено методичні прийоми й процедури мислення та екстрапольовано їх можливості у викладанні освітньої компоненти "Самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство" в Житомирському державному університеті імені Івана Франка (з використанням кейсу "Невидимі жінки"). Обґрунтовано дослідницький потенціал методики викладання, побудованої на концепції видимого мислення (спостереження і дослідження цікавих речей, поглиблене дослідження, активізація пошуку причин і пояснень, дослідження різних точок зору, розширення горизонтів, рефлексія шляхів і чинників зміни думки, перевірка ідей і пропозицій, обґрунтування фактів, даних і суджень). Сформульовано висновок, що реалізація концепції видимого мислення у навчальному процесі ЗВО дозволяє робити процес мислення свідомим шляхом спонукання до активної участі студентів у вивченні означеної освітньої компоненти.

Ключові слова: концепція видимого мислення, підготовка соціальних працівників, освітня компонента, інноваційні методики навчання.

Вступ

Постановка проблеми. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників потребує сьогодні суттєвого оновлення у зв'язку з кількома основними факторами: необхідністю трансформації змісту професійної підготовки з урахуванням потужних викликів постпостмодерного суспільства (в тому числі пандемічними обмеженнями); поступовою стандартизацією процесу професійної підготовки фахівців соціального профілю за європейськими вимогами; активною розробкою та реалізацією інноваційних форм і методів формування готовності до професійної діяльності, що складають основу сучасного науково-методичного забезпечення підготовки фахівців у закладі вищої освіти. На зазначених положеннях побудовано й Стандарт вищої освіти за спеціальністю "Соціальна робота” [1].

У цьому відношенні окремого наукового обґрунтування потребують новітні теорії і практики викладання фахових дисциплін, в тому числі за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Фактично ці інноваційні технології є логічним продовженням, вдосконаленням традиційних - технологій проблемного навчання, діалогічного методу, методу дискусії тощо. Досить популярними в системі вищої освіти стали кейс-методики, бінарні методи викладання, білінгвальне навчання та ін. Сучасні освітні платформи (як і загалом ІКТ в освітній сфері) надають необхідний інформаційний, методичний, технологічний ресурс для розробки й реалізації авторських моделей, форм і методів навчання студентів з метою формування належного рівня їх готовності до професійної діяльності соціальних працівників\педагогів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання професійної підготовки фахівців соціальної сфери розглядаються науковцями з різних позицій, у тому числі: із загальнометодологічної точки зору (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Т. Семигіна та ін.), в контексті оновлення змісту та методів підготовки (Л. Коваль, Н. Коляда, Л. Романовська, Н. Сейко, Г. Скачкова, С. Харченко та ін.), в розрізі використання актуального зарубіжного досвіду (О. Гомонюк, М. Кандиба, А. Кулікова, Н. Чернуха, С. Ситняківська та ін.), в площині методики і практики реалізації інноваційного досвіду викладання фахових дисциплін в освітній програмі "Соціальна робота” (О. Горпинич, А. Кулікова, Н. Павлик, І. Савельчук) тощо. Натомість вважаємо, що почасти інноваційні методики викладання фахових дисциплін (особливо зарубіжні) в цій освітній програмі досліджуються й апробуються досить повільно, а їх наукове обґрунтування не є повним і глибоким.

У зв'язку з цим метою статті є аналіз наявного досвіду та можливостей впровадження в навчальний процес однієї з інноваційних методик навчання в професійній підготовці майбутніх соціальних працівників - методики застосування концепції видимого мислення.

Виклад основного матеріалу

Концепція видимого мислення (visible thinking) детально описана на освітній платформі Stories that Move [4] як інструмент забезпечення свідомої співучасті учасників навчання. Концепція започаткована у Академії Лемшага (Швеція) як частина проекту "Інновації з інтелектом", спрямованого на розвиток мислення студентів через формування навичок пошуку істини, розуміння, справедливості та уяви та набула поширення завдяки дослідженням Гарвардського університету [3].

Один з розробників концепції, Девід Перкінс (David Perkins, 2003), у статті "Роблячи мислення видимим" наводить цікавий приклад актуальності реалізації видимого мислення у навчальному процесі: навчання майже завжди передбачає наслідування того, що ми бачимо; так, складно уявити навчання мистецтвам (музиці, спорту, танцям, малюванню тощо) без спостереження візуальних дій митців; але процес мислення є майже непомітним, тим, хто навчається є незрозумілими приховані процеси з формулювання висновків чи побудови суджень; так само непомітними є чинники, які викликають певні ідеї чи спонукають до роздумів [2]. Відповідно, мистецтво мислення стає заскладним, 147

Case: "Invisible Women" люди мало звертають уваги на його передумови та часто не вміють працювати з інформацією.

Інтеграція концепції здійснюється шляхом її системного, цілеспрямованого та багаторазового використання у навчальному процесі, що дозволяє формувати м'які навички студентів: критичне мислення, стратегічне мислення, навички роботи з інформацією (аналіз, синтез, узагальнення, інтерпретація, тощо), творчість і креативність, співпраця та діалог, емоційний інтелект, толерантність до інших точок зору та іншого досвіду. Концепція спрямована на студентів як активних співучасників навчального процесу та передбачає наявність часу для обміну думками та дискусій. Важливо підкреслити, що у процесі застосування концепції неможливо здійснювати оцінку правильності відповідей студентів; застосування концепції не є можливим для кількісної оцінки рівня знань чи досвіду студентів; вона слугує інструментом для побудови відкритих емпатійних комунікацій як фундаментальних засад якості педагогічних процесів.

Концепція видимого мислення ґрунтується на дослідженнях того, як можна зробити процес мислення видимим для інших і, відповідно, сприяти засвоєнню здатності працювати з інформацією: використання мови мислення (Tishman & Perkins, 1997); застосування методичних прийомів і процедур (в оригіналі - routines) мислення (Ritchhart, 2002; Tishman, 2002) [2].

Нами були проаналізовані та узагальнені у таблиці 1 методичні прийоми та процедури мислення, розроблені у ході реалізації проєкту Project Zero [3]. Наведемо приклад застосування означених прийомів у процесі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників при вивченні вибіркової освітньої компоненти "Самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство" в Житомирському державному університеті імені Івана Франка для студентів 4 курсу освітньої програми 231 "Соціальна робота”.

Кейс: "Невидимі жінки" студент соціальний мислення

Матеріали кейсу:

1) відео з ресурсу Stories that Move: Шірел, Австрія, 17 років (Шірел висловлює свою думку щодо того, як ЗМІ впливають на зовнішній вигляд та сексуальну привабливість дівчат) https://www.storiesthatmove.org/uk/istorii /mediagramotnis /

2) стаття Крістал Понті "Ваш ідеал краси: а чи існує він насправді?", що презентує результати сучасних досліджень про сприйняття зовнішності інших https://www.bbc.com/ukramian/vert-fut- 45682220

3) інтернет-проєкт #ПокажітьНас (#ShowUs) як колекція фотознімків жінок, створена жінками, щоб зруйнувати стереотипне уявлення про красу та показати жінок такими, якими вони є в житті https: //www.dove.com/ua/stories/campaig ns/showus.html

Представлені у таблиці 1 прийоми та процедури дозволяють зробити процес мислення видимим або свідомим через заохочення до активної участі у процесі обговорення навчального матеріалу. У процесі вивчення освітньої компоненти "Самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство" одним із завдань курсу є характеристика важливих соціальних проблем, формування активної соціальної позиції студентів та спільний пошук інструментів для вирішення соціальних проблем.

Представлені у таблиці 1 приклади застосування методичних прийомів видимого мислення у освітній компоненті "Самоменеджмент лідерських якостей та соціальне лідерство" дозволяють реалізовувати завдання фахового, особистого та наукового розвитку студентів.

Висновки з даного дослідження і песпективи подальших розвідок

Таким чином, нами представлено аналіз методики застосування концепції видимого мислення як інноваційної методики навчання студентів спеціальності 231 "Соціальна робота". Відзначено основні фактори, що вимагають оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки фахівців соціальної сфери; обґрунтовано думку про необхідність використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання обов'язкових і вибіркових освітніх компонент. На підставі аналізу окремих наукових джерел та матеріалів новітніх освітніх Інтернет-платформ наголошено на необхідності впровадження концепції видимого мислення як інструменту забезпечення свідомої співучасті суб'єктів освітнього процесу.

Перспективи подальших досліджень пов'язуються з побудовою комплексу кейсів для реалізації інноваційних методик викладання в межах освітньої програми "Соціальна робота".

Размещено на Allbest.ru