Особливості вивчення та формування позитивного психологічного клімату спортивної команди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Особливості вивчення та формування позитивного психологічного клімату спортивної команди

Оніщук Лариса Миколаївна,

кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри фізичної культури та спорту

м. Полтава

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми вивчення та формування позитивного психологічного клімату спортивної команди, який є одним із головних чинників досягнення високих спортивних результатів. Метою статті є аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження та визначення компонентів, які впливають на формування психологічного клімату спортивної команди а також, методів та методик дослідження даного питання. Використані нами вербальні шкали для виявлення тієї або іншої властивості підтвердили, що високі спортивні результати обумовлені сприятливим психологічним кліматом у команді та високим ступенем сумісності її членів. Сумісність членів спортивної команди ми розглядали на трьох рівнях: соціальному, психологічному та психофізіологічному. У процесі кожної, в тому числі й спортивної діяльності між людьми встановлюються взаємини, традиції, звички, почуття, які прямо або побічно впливають на її ефективність. Ці процеси прийнято називати психологічним кліматом, який у спорті формується під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників: успіху діяльності, вікових особливостей, почуттів, мотивів, потреб і стосунків між спортсменами під впливом цілеспрямованої педагогічної роботи тренера. Сфера міжособистісних взаємин у спортивній команді надзвичайно широка, вони мають складну структуру, пронизують різні рівні організації особистості. Тому, за допомогою одного, навіть добре розробленого тесту, не можна цілком розкрити людські взаємини. Тут необхідно використовувати комплексний аналіз конкретної особистості та колективу. Запит суспільства на увагу до психологічної комфортності перебування людини в професійному середовищі надзвичайно великий.

Ключові слова: психологічний клімат, міжособистісні стосунки, спортивна команда.

Аннотация

Онищук Л.М. Особенности изучения и формирования положительного психологического климата спортивной команды

Статья посвящена исследованию проблемы изучения и формирования положительного психологического климата спортивной команды, являющегося одним из главных факторов достижения высоких спортивных результатов. Целью статьи является анализ научно-методической литературы по проблеме исследования и определения компонентов, влияющих на формирование психологического климата спортивной команды, методов и методик исследования данного вопроса. Используемые нами вербальные шкалы для обнаружения того или иного свойства подтвердили, что высокие спортивные результаты обусловлены благоприятным психологическим климатом в команде и высокой степенью совместимости ее членов. Совместимость членов спортивной команды мы рассматривали на трех уровнях: социальном, психологическом и психофизиологическом. В процессе каждой, в том числе и спортивной деятельности между людьми устанавливаются взаимоотношения, традиции, привычки, чувства, прямо или косвенно влияющие на ее эффективность. Эти процессы принято называть психологическим климатом, который в спорте формируется под влиянием различных объективных и субъективных факторов: успеха деятельности, возрастов, чувств, мотивов, потребностей и отношений между спортсменами под влиянием целенаправленной педагогической работы тренера. Сфера межличностных отношений в спортивной команде широка, они имеют сложную структуру, пронизывают разные уровни организации личности. Поэтому, с помощью одного, даже хорошо разработанного теста, нельзя полностью раскрыть человеческие отношения. Нужно использовать комплексный анализ конкретной личности и коллектива. Запрос общества на внимание к психологической комфортности пребывания человека в профессиональной среде велик.

Ключевые слова: психологический климат, межличностные отношения, спортивная команда.

Abstract

Onishchuk L. Features of Studying and Forming a Positive Psychological Climate of a Sports Team

The article is devoted to the study of the problem of studying and forming a positive psychological climate of the sports team, which is one of the main factors in achieving high sports results. The aim of the article is to analyze the scientific and methodological literature on the problem of research and identify components that affect the formation of the psychological climate of the sports team, as well as methods and techniques of research on this issue. one of the possible ways to diagnose interpersonal relationships is to identify those individual qualities and properties that affect the relationship itself. The verbal scales we used to identify one or another property confirmed that high sports results are due to the favorable psychological climate in the team and a high degree of compatibility of its members. We considered the compatibility of members of the sports team on three levels: social, psychological and psychophysiological. In the process of each, including sports activities, relationships, traditions, habits, feelings are established between people, which directly or indirectly affect its effectiveness. These processes are called the psychological climate, which is formed in sports under the influence of various objective and subjective factors: success, age, feelings, moods, motives, needs and relationships between athletes, as well as under the influence of purposeful pedagogical work of the coach. The sphere of interpersonal relationships in a sports team is extremely wide, they have a complex structure, permeate different levels of organization of personality. Therefore, with the help of one, even well-designed test, it is impossible to fully reveal human relationships. Here it is necessary to use a comprehensive analysis of the individual and the team as a whole. The demand of society for attention to the psychological comfort of being in a professional environment is extremely high.

Key words: psychological climate, interpersonal relations, sports team.

Основна частина

Актуальність роботи визначена необхідністю пошуку шляхів підвищення спортивних результатів завдяки формуванню позитивного психологічного клімату спортивної команди на основі його комплексного вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що проблема соціально-психологічного клімату у будь-якому колективі завжди залишалась актуальною, це підтверджують численні наукові дослідження. Зокрема, психологічні засади вивчення клімату в колективі розглянуто у працях Г. Андрєєвої, В. Бойка, I. Волкова, А. Журавльова, А. Ковальова, Р. Шакурова та ін. Значні напрацювання у напрямку визначення шляхів формування психологічного клімату саме в дитячих колективах містять дослідження Н. Коломінського, Ю. Коломейцева, Р. Шакурова та ін. Серед досліджень українських вчених, які присвячені вивченню соціально-психологічного клімату в колективах, варто акцентувати увагу на дослідження Л. Орбан-Лембрик, Л. Карамушки та ін. Діагностиці міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг присвячено роботи вітчизняних вчених (Ольшанський В.Б., 19810); та ін. Одна з найвідоміших методик фіксації міжособистісних взаємин належить Р. Бейлсу (Bales R., 1970), (Peterson K., 1980).

Однак, при розкритті та обговоренні сутності та шляхів формування соціально-психологічного клімату в колективах і групах, психологи мало уваги приділяють самим групам, зокрема спортивним.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми свідчіть про недостатню увагу, яка приділяється сьогодні в діагностиці міжособистісних стосунків у спортивній команді та впливу психологічного клімату на результати тренувальної та змагальної діяльності.

Формулювання цілей статті полягає у науковому обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні необхідності діагностики міжособистісних стосунків у спортивній команді та її роль на формування психологічного клімату та результати тренувальної та змагальної діяльності, у теоретичному аналізі окремих психологічних аспектів формування соціально-психологічного клімату в спортивній команді. Завдання дослідження полягає у здійсненні теоретичного аналіз проблеми розвитку соціально-психологічного клімату у дитячому спортивному колективі; узагальненні особливостей дослідження формування соціально-психологічного клімату в дитячій спортивній команді.

Визначення методики дослідження базуються на застосуванні компететнїсного, синергетичного, системного та аксіологічного підходів до вивчення міжособистісних стосунків у спортивній команді. У нашому дослідженні застосовано сукупність філософських, психологічних, педагогічних і соціологічних методів і теорій, тестів. Ми використали системну батарею тестів для діагностики міжособистісних взаємин індивіда, яку зробили Т. Лірі і його співробітники (Leary T., 1958); шкалу сумісності В. Шутца, що спирається на його теорію фундаментальних орієнтацій в міжособистісних взаєминах (Schutz W., 1958; Ольшанський В.Б., 1981). Додатково ми застосували шкали Фідлера і Кейссела для виявлення стилю лідерства (1965), картки М. Рокича для виявлення ціннісних орієнтації (Гоштаутас А., 1979).

Матеріалом досліджень стали результати вивчення міжособистісних взаємин у спортивній команді з пляжного футболу, яка стала чемпіоном в Універсіаді 2021 року (м. Скодовськ). Команда складалась зі студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Спортивну команду можна вважати спортивною групою, якій притаманні всі ті соціально психологічні закономірності, які властиві малим групам. Психологія і поведінка окремого учасника цієї групи як особистості істотно залежать від соціального середовища, яке може мати як позитивний, так і негативний психологічний клімат. Діяльність спортивних груп регламентована часом занять, правилами, нормами, фізичними зусиллями і контролем тренерів, спрямована на досягнення високих особистих чи командних результатів щодо спортивної діяльності. Специфіка спортивного колективу обумовлена його організаційною структурою. У більшості спортивних колективів відповідно до їх особливостей обирається представник команди, який має керувати роботою колективу і представляти його в інших організаціях. Лідер обирається (або призначається) не лише дітьми, а й тренером команди. Встановлено, що у кожній спортивній групі є формальний лідер. Однак, практика показує, він не завжди є авторитетним лідером, який викликає повагу і до якого прислухаються члени групи (Одорожа & Тютюнник, 2016: 114).

Спортивній групі притаманні ряд підструктур: рангової, рольової, спілкування, взаємодії, супідрядності, міжособистісних відношень по вертикалі (тренер - спортсмен) і по горизонталі (спортсмен-спортсмен), згуртованості, що й обумовлює її як складне у соціальному відношенні структурне утворення. Між цими підструктурами існують взаємопроникнення і взаємини.

Ці дані притаманні для неформальних груп, тому що вони дозволяють: а) швидше і легше встановлювати контакти; б) краще пізнати особисті якості і здібності кожного; в) у максимальний термін, з точністю передавати інформацію один одному.

Для визначення психологічного клімату спортивної групи варто враховувати: 1) цілі і завдання; 2) правила змагань по даному виді спорту (головним чином, склад команди).

Спортивній групі властиві певні загальні ознаки малої групи:

• автономія групи, її деяка відособленість від інших груп;

• згуртованість;

• контроль за поведінкою членів групи;

• положення і роль;

• ієрархія членів групи;

• конформізм;

• добровільність входу і виходу з групи;

• прагнення зберегти оптимальний обсяг групи;

• інтимність;

• стабільність;

• референтність, привабливість членів групи для кожного, хто входить до неї, прагнення діяти так, як це прийнято серед тих, хто приваблює;

• психологічний клімат групи, у якому почуття і бажання індивіда одержують своє задоволення чи незадоволення.

Разом з тим, спортивній групі притаманні деякі особливі ознаки:

• спрямованість на досягнення високих особистих і командних результатів;

• специфічність рольових дій;

• відносно однаковий віковий і кваліфікаційний рівень членів;

• полова ідентичність;

• специфічність мотивів вступу в групу і присутність у ній;

• спонтанність організації.

Розглянемо особливості групової взаємодії в спортивній команді. Аналогічно будь-якій малій групі, спортивна команда характеризується міжособистісними стосунками її членів, які можуть бути формально чітко реґламентовані контрактом з клубом або бути практично несуттєвими, наприклад, в командах, які створюються з гравців під час відпочинку в рекреаційних зонах.

Можна виділити декілька видів формальних стосунків: жорсткого членства, помірно структурованого членства та вільного членства. Прикладом першого є професійні команди, прикладом другого - шкільні команди, прикладом третього - команди з тих, що відпочивають в рекреаційних зонах, групи випадкових людей під час масових заходів.

Специфіка виду спорту або змагальної вправи може вимагати від учасників змагань або співробітництва, внесення свого вкладу в успіх команди, або взаємодії, головною умовою якої стає відповідна ступінь організованості команди. Якщо для перемоги в легкоатлетичному забігу досить проявити індивідуальну майстерність та бажання успішного виступу усіх членів команди, то для перемоги у більшості спортивних ігор або з інших видів змагань в (наприклад у спортивних екіпажах з веслування на байдарках і каное) цих факторів може бути недостатньо. Для цього потрібно оволодіти прийомами ефективних сумісних дій.

У багатьох видах спорту є варіанти вибору між співробітництвом та взаємодією, Наприклад, в тенісі, бадмінтоні відомо чимало гравців, які не можуть похвалитись індивідуальними перемогами, але успішно виступають у парах, мають перемоги над прославленими чемпіонами в одиночних розрядах.

Однією з важливих характеристик особистості є рівень домагань, який визначає відносно стійкий рівень надії на успіх в діяльності. В реальності не завжди для надії на успіх є реальні передумови, або навпаки, низький рівень домагань поєднується із слабкою впевненістю в успіхові, незважаючи на реальний шанс перемоги. Оптимальним для спорту є трохи підвищений рівень домагань, на межі адекватного та високого.

Потреба у досягненні характеризує залежність спортсмена та команди від умов, які пов'язані із спортивними досягненнями. Можна навести приклади команд, які беруть участь у змаганнях заради простої участі, є команди, які готові заради перемоги майже на все, є команди, які можуть реально поставити посильне, але цікаве для себе завдання, враховуючи реальну підготовку суперника та свої можливості, ставлячи собі цілі та діючи в зоні найближчого розвитку.

Потребу у спілкуванні правильно розглядати паралельно з вивченням потреби у досягненні, оскільки сприятливий для спілкування клімат у команді не обов'язково гарантує успіх діяльності, і навпаки, не завжди конфлікт у команді, практично мінімальне спілкування призводять до спортивних невдач.

Особливою відмінністю змагальної діяльності є те, що суперництво може приносити задоволення навіть у випадку програшу. Змагання може сприяти встановленню хороших міжособистісних стосунків, коли більш здібні спортсмени, як правило, намагаються підвищити компетентність інших, а ті, у свою чергу, охоче навчаються. В умовах змагання погано опрацьовані та засвоєні навички виконуються гірше, а добре засвоєні - краще. Велика кількість виступів у змаганні або притуплює інтерес до суперництва, або призводить до погіршення діяльності. За деякими даними чоловіки краще реагують на умови змагань, ніж жінки.

Фізична взаємодія передбачає необхідність узгоджених за часом та інтенсивністю фізичних зусиль між членами команди. Дослідження показали, що цей фактор взаємодії мало залежить від рівня володіння навичками, які використовуються в сумісній дії. У видах спорту, які вимагають моторної взаємодії, потрібна спеціальна перевірка здатності координування своїх дій з діями партнерів. Можна відмітити, що успішна фізична взаємодія залежить від симпатій до партнерів та психічної напруги в ситуації взаємодії.

У процесі кожної, в тому числі й спортивної діяльності між людьми встановлюються взаємини, традиції, звички, почуття, які прямо або побічно впливають на її ефективність. Ці процеси прийнято називати психологічним кліматом, який у спорті формується під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників: успіху діяльності, вікових особливостей, почуттів, настроїв, мотивів, потреб і стосунків між спортсменами під впливом цілеспрямованої педагогічної роботи тренера.

Психологічний клімат - важливий показник сформованості спортивної команди як колективу. При оцінці психологічного клімату команди, слід ураховувати не тільки емоційний бік життя, а й моральні норми та цінності, які існують у ньому. Наприклад, радість від перемоги, здобутої нечесним шляхом, не може свідчити про гарний психологічний клімат. Спортсмен повинен розуміти соціальне значення моральних норм, визнавати їх, прагнути у своїх діях і вчинках їм відповідати, переживати їх порушення. Норми спортивної команди визначаються нормами суспільства, його моральними принципами, але в кожній команді вони можуть мати певну своєрідність, обумовлену об'єктивними умовами її реального життя. Сукупність норм кожної команди характеризує її ціннісні орієнтації, особливості емоційних реакцій, рівень моральної вихованості.

Успіх, перемога повинні створювати у кожного спортсмена й у всієї команди стан задоволення, емоційне піднесення, упевненість у своїх силах і здібностях. Ці емоції дають поштовх до дій, новий заряд енергії, підвищують бажання ще продуктивніше працювати для досягнення нових спортивних результатів. Зазначимо, що стимулюючу роль можуть відігравати успіх і невдача. Вони також можуть викликати приплив енергії, спрямованої на аналіз причин поразки, пошук можливості й шляхів їх усунення. Буває, що успіх та поразка інколи викликають і негативні стани спортсмена. В результаті перемоги це стан переоцінки своїх сил, самовпевненості, зазнайства; у випадку поразки - стан пригноблення, байдужості, негативного ставлення до подальших тренувальних занять, інколи навіть утрати віри у свої сили. Крім того, в результаті перемоги можуть виникати й конфліктні ситуації між членами команди. Конфлікти можуть переноситися на результативність взаємодій. Спортивна практика знає немало прикладів, коли несумісність у поглядах, мотивах, життєвих орієнтаціях двох або декількох спортсменів призводила до негативного впливу на результати їх спільної діяльності, хоча психофізіологічні характеристики цих осіб були ідентичними.

Може виникати проблема сумісності між тренером та спортсменом або групою спортсменів, які можуть входити у неформальну групу. Необхідно зазначити, що сумісність між спортсменами та тренером виникає на тих рівнях і розвивається тими шляхами, що й між спортсменами. Вона може виникнути незабаром після знайомства спортсмена з тренером, але може сформуватися й після тривалого пристосування рис характеру, відмови спортсмена від деяких своїх поглядів і прийняти точку зору тренера. Спортивна діяльність відзначається різноманітними непередбаченими ситуаціями, де то один, то інший вид сумісності виступає на перший план та обумовлює ефективність діяльності команди. Якщо, наприклад, виконуються тренувальні й змагальні завдання, то ця діяльність буде пред'являти завищені вимоги, передусім, до психологічної та психофізіологічної сумісності. Зазначимо, що це не означає, що вплив соціальної сумісності в цьому випадку повністю виключений.

Міжособистісна сумісність визначається як взаємне прийняття партнерів зі спілкування та спільної діяльності, яке ґрунтується на подібності чи взаємодії доповнюваності соціально-психологічних й індивідуально-психологічних характеристик: мотивів, інтересів, соціальних установок, характерів, темпераментів, ритму психологічних реакцій особистості тощо (Бринзак С.А., 2006). Вона сприяє успішній взаємодії в навчально-тренувальному процесі а також й під час спортивних змагань. Критерієм її є суб'єктивна задоволеність параметрів процесом і результатом взаємодії, яка супроводжується взаємними симпатіями, взаєморозумінням, взаємоповагою.

Групова сумісність - це показник згуртованості спортивної команди. Вона виявляється в узгодженості дій у спільній діяльності як результаті сформованих позитивних взаємин між членами команди. Для ефективної групової спільної діяльності необхідна спрацьованість, яка є наслідком взаємодії членів спортивної команди. Спортивна практика показує, що в умовах спортивної діяльності сумісність між членами команди виявляється зразу або формується після тривалих спільних дій і спілкування. Зазначимо, що природа виникнення сумісності в спортивних команда неоднакова (Одорожа, 2016). Швидке виявлення її за низкою соціальних, психологічних та психофізіологічних якостей у деяких членів команди свідчить про наявність у них однакових вроджених або раніше набутих сформованих якостей. Малознайомі члени команди після короткочасної спільної діяльності виявляють, що між ними є якась схожість, що в них є якості, які викликають односторонню або взаємну симпатію.

Необхідність регуляції психологічного клімату спортивної команди обумовлена: зростанням вимог сучасного спорту до рівня підготовки спортсменів і команд; інтенсифікацією соціально-психологічних явищ і процесів усередині команди, що складаються в умовах тренувань і змагань; ускладненням завдань психологічного характеру, що постають перед спортсменами, командою, тренером у зв'язку з демонстрацією спортивних результатів на межі людських можливостей.

Потреба у позитивному психологічному кліматі виникає не тільки під час змагань, але й на тренуваннях, які через обсяг та інтенсивність проходять на тлі значних емоційних переживань, високого психічного напруження. Таким чином, психологічний клімат сприяє не тільки максимальній реалізації потенціалу особистості в умовах змагань, її здібностей, таланту, але й несе в собі психопрофілактичні функції, оберігаючи психіку спортсменів від надмірних емоційних перевантажень у процесі підготовки до змагань.

Основними показниками психологічного клімату є такі: наявність або відсутність конфліктів; постійність або зміна складу команди; задоволеність або незадоволеність справами в команді, заміна капітанів і керівництва команди; комфорт або напруження й недоброзичливість у відносинах членів команди.

Ділові відносини - це стосунки ділової залежності. Вони випливають із офіційних обов'язків кожного члена спортивної команди та об'єднують усіх членів на основі загальної цілеспрямованості процесу спортивної діяльності. Особистісні відносини виникають на основі симпатії, антипатії, ворожнечі, уподобань тощо. Ці відносини виникають мимоволі й виступають як один із видів безпосередніх стосунків, при цьому ділові й особистісні відносини існують в одній команді та тому впливають один на одного. Ступінь їх взаємовпливу визначається рівнем сформованості команди як спортивного колективу. Ділові взаємини в команді максимально злагоджені, чітко, забезпечують потрібну взаємодію всіх її членів.

Особистісні відносини обумовлені діловими стосунками, в той же час - достатньо широкі, гуманні, характеризуються чуйністю й увагою членів команди один до одного. Спортивна практика показує, що для створення доброго психологічного клімату у спортивній команді необхідні велика майстерність тренера, складний, багатогранний і тривалий педагогічний процес. Психологічні характеристики групи складаються з групових потреб, групових думок, групових цінностей, групових норм, групових цілей.

Серед загальних закономірностей розвитку групи можна передбачити те, що група буде структуруватися та розвивається (прогрес чи регрес). Також у групі будуть відбуватись процеси флуктуації, тобто зміна місця людини в групі. За психологічними характеристиками розрізняють: групи членства і референтні групи (еталони).

Формування спортивного колективу (групи) зазвичай відбувається у два етапи.

1 етап. Характеризується соціально-психологічною адаптацією, тобто активним пристосуванням до групи, засвоєнням норм, вимог, традицій життя тощо.

2 етап. Формуються міжособистісні взаємини, виявляються організатори колективної діяльності. Тепер вимоги до колективу пред'являє не тільки педагог, але й актив. Знання структури неформальних взаємин значно полегшує розуміння внутрішньо-групової атмосфери і дозволяє знаходити найбільш раціональні шляхи впливу на ефективність групової роботи.

З метою психологічного вивчення спортивної групи для визначення її психологічного клімату можна виокремити декілька векторів:

1. Оцінку групових соціально-психологічних процесів: процеси групового цілепокладання, спільні дії, спрацьованість, керівництво діяльністю.

2. Спілкування (міжособистісне, сприймання, реформування, взаємодія, групо утворення, рольова диференціація, згуртованість, конфлікти, реалізація групових санкцій).

3. Внутрішньо колективну поведінку окремих членів групи: конформність, лідерство, відхилення у поведінці, соціально - психологічна адаптація, групове самоствердження.

4. Оцінку динамічної структури колективу (групи): структура комунікацій, функціонально-рольові взаємозв'язки, емоційні міжособистісні переваги.

5. Оцінку групових соціально-психологічних утворень: групові потреби, груповий інтерес, групові норми і цінності, мікрогрупи, традиції, соціально-психологічний клімат та ін.

Сфера міжособистісних взаємин у спортивній команді надзвичайно широка, вони мають складну структуру, пронизують різні рівні організації особистості. Тому за допомогою одного, навіть добре розробленого тесту, не можна цілком розкрити людські взаємини.

Ми провели дослідження міжособистісних взаємин у спортивній команді з пляжного футболу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», яка стала чемпіоном в Універсіаді 2021 року (м. Скодовськ).

Ми використали системну батарею тестів для діагностики міжособистісних взаємин індивіда, яку зробили Т. Лірі і його співробітники (Leary T., 1958). Вона включає три методики для діагностики міжособистісних взаємин в індивіда на чотирьох рівнях. Результати усіх вимірів переводяться в так звану дискограму - коло, складене з восьми психологічних тенденцій (октант). Вони певним чином орієнтовані щодо двох головних осей у міжособистісних взаєминах. На думку Т. Лірі, це: домінування - підпорядкування і дружелюбність - агресивність.

Октанти містять у собі якості, що характеризуються такими психологічними тенденціями: 1) тенденція до лідерства - владність - деспотичність; 2) впевненість у собі - самовпевненість - самозакоханість; 3) вимогливість - непримиренність - жорстокість; 4) скептицизм - упертість - негативізм; 5) поступливість - лагідність - пасивна підлеглість; 6) довірливість - слухняність - залежність; 7) доброзичливість - несамостійність - надмірний конформізм; 8) чуйність - безкорисливість - жертовність.

Також була використана шкала сумісності В. Шутца, що спирається на його теорію фундаментальних орієнтацій в міжособистісних взаєминах (Schutz W., 1958; Ольшанський, 1981). Орієнтації виражаються в бажанні або уникненні: 1) включитися в контакт;

2) установити контроль і впливати на міжособистісні взаємини; 3) бути емоційно прив'язаним і любити.

Додатково ми використали шкали Фідлера і Кейссела для виявлення стилю лідерства (1965), картки М. Рокича для виявлення ціннісних орієнтації (Гоштаутас А., 1979).

Всі застосовані методики визначили розподіл гравців команди у відношенні домінування - підпорядкування (46-54%) і дружелюбність - агресивність (85-15%) за тестом Т. Лірі. Шкала сумісності В. Шутца продемонструвала високий рівень в бажанні включитися в контакт (до 85% членів команди показали високий рівень). Також у гравців виявились дуже схожі ціннісні орієнтації (співпадіння на 64%).

Висновки. Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що один з можливих шляхів діагностики міжособистісних взаємин лежить у виявленні тих індивідуальних якостей і властивостей, що впливають на самі взаємини. Використані нами вербальні шкали для виявлення тієї або іншої властивості підтвердили, що високі спортивні результати обумовлені сприятливим психологічним кліматом у команді та високим ступенем сумісності її членів. Сумісність членів спортивної команди ми розглядали на трьох рівнях: соціальному, психологічному та психофізіологічному.

Дане дослідження є перспективним для подальшого опрацювання серед спортивних команд, клубів, секцій з видів спорту. Напрямом вивчення цієї проблематики також є розгляд практичних засобів впливу тренерів та педагогів на формування особистості спортсмена в контексті його підготовки до спортивних досягнень найвищого ґатунку спортивно - ігрової діяльності. Запит суспільства на увагу до психологічної комфортності перебування людини в професійному середовищі надзвичайно великий. Дослідження буде продовжено в спортивних секціях зі спортивного більярду, волейболу та гирьового спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», а також серед науково-педагогічних працівників кафедр факультету фізичної культури та спорту: фізичної культури та спорт, фізичного виховання та фізичної терапії та ерготерапії.

Список використаної літератури

психологічний спортивний команда

1. Ольшанський В.Б. Психологічне діагностування міжособистісних стосунку. Психологічна діагностика: проблеми й дослідження. К., 1981. С. 167-187

2. Bales R. Personality and interpersonal behaviour. N.Y., 1970

3. Peterson K. An improved technique for interpersonal projective assessment. Percept, and motor skills. 1980. Vol. 51.

4. Leary T. Interpersonal diagnosis of personality. N.Y., 1957.

5. Бринзак, С. Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту. 2006. №10 (4). С. 36-40

6. Одорожа, С.М. Соціально-психологічні особливості відносин спортивної групи. Соціально-психологічний та філософський підхід до проблем сучасного суспільства: матеріали наукової конференції (м. Сєвєродонецьк, 8 лютого - 1 березня 2016 р.). С. 112-113. Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля, 2016.

References

1. Olshanskyi, V.B. (1981). Psykholohichne diahnostuvannia mizhosobystisnykh stosunku [Psychological diagnosis of interpersonal relationships]. Psykholohichna diahnostyka: problemy y doslidzhennia - Psychological diagnosis: problems and research. (pp. 167-187). Kyiv [in Ukrainian]

2. Bales, R. (1970). Personality and interpersonal behaviour. N.Y. [in English]

3. Peterson, K. (1980). An improved technique for interpersonal projective assessment. Percept, and motor skills, 51 [in English]

4. Leary, T. (1957). Interpersonal diagnosis of personality. N.Y. [in English].

5. Brynzak, S. (2006). Psykholohichna sumisnist ta yii otsinka v sportyvnii komandi [Psychological compatibility and its evaluation in a sports team]. Moloda sportyvna nauka Ukrainy - Young sports science of Ukraine, 10, 4, 36-40 [in Ukrainian]

6. Odorozha, S.M. (2016). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti vidnosyn sportyvnoi hrupy [Socio-psychological features of sports group relations]. Sotsialno-psykholohichnyi ta filosofskyi pidkhid do problem suchasnoho suspilstva - Socio-psychological and philosophical approach to the problems of modern society. (pp. 112-113). Sievierodonetsk: Volodymyr Dahl East Ukrainian National University [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru