Підготовка майбутніх учителів початкової школи до створення цифрового контенту для навчання молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до створення цифрового контенту для навчання молодших школярів

Червінська Інна

Хімчук Ліліана

Анотація

У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах сучасного цифрового суспільства. Розглянуто твердження представників цифрової гуманістичної педагогіки про основні підходи до вдосконалення майстерності майбутніх учителів у процесі застосування ІКТ для створення цифрового освітнього контенту. Вирізнено й проаналізовано основні онлайн-платформи, які сприяють реалізації особистісно орієнтованого підходу й побудові індивідуальної траєкторії навчання для учнів молодшого шкільного віку, розвитку мотивації та розв'язання внутрішніх психологічних проблем. За результатами дослідження було виявлено низький, середній і високий рівні компетентності майбутніх учителів початкової школи створювати цифровий контент для навчання учнів 1-4 класів і здійснювати освітній процес незалежно від умов і місця їх перебування. Висвітлено особливості підготовки майбутніх учителів і визначено основні суперечності, які є рушійною силою для розвитку досліджень в аспекті означеної проблематики.

Ключові слова: майбутні вчителі; цифровий контент; онлайн-платформи; мультимедійні уроки; інтерактивні тренажери.

Summary

Chervinska Inna, Khimchuk Liliana

PREPARING FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO CREATE DIGITAL CONTENT FOR TEACHING JUNIOR SCHOOL STUDENTS

The article actualizes the problem of preparation of future primary school teachers for professional activity in the conditions of modern digital society. The statements of the representatives of digital humanistic pedagogy about the main approaches to improving the skills offuture teachers in the process of using ICT to create digital educational content are considered. The main online platforms that help to implement a personcentered approach and build an individual learning trajectory for primary school students, develop motivation, and solve internal psychological problems are identified and analyzed. It is established that the active use of online educational platforms, computer music, graphics, and blogs, and computer games contributes to the formation offuture teachers of a high level ofprofessional ability to transform educational content and present it to young students in an interesting and accessible form. Digital content created by future teachers is used not only to teach students, but is a means of avoiding didactic formalism, an indicator of the disclosure of the inner potential of teachers.

According to the results of the research, low, medium, and high level of competence of future primary school teachers to create digital content for teaching students of grades 1-4 and to carry out the educational process regardless of their conditions and location is revealed.

The peculiarities of future teacher ' training are highlighted and the main contradictions that are the driving force for the development of research in the aspect of this issue are identified. Involvement offuture teachers in the creation of digital educational content will open prospects for the implementation of several pedagogical tasks in the educational process of the new Ukrainian school. To form the ability to acquire new knowledge, use digital technologies in professional activities. Researchers emphasize that important indicators of effective implementation of e-learning environment are overcoming technical problems, lack of proper Internet access, poor equipment of educational institutions and teachers' willingness to design the educational process, create innovative digital educational content.

Keywords: future teachers; digital content; online platforms; multimedia lessons; interactive simulators.

Актуальність вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи зумовлена вимогами сучасного суспільства до індивідуальних, особистісних і професійно- діяльнісних якостей вчителя, яких він набуває в період навчання у вищій школі. З огляду на це, важливою є проблема забезпечення процесу навчання учнів кваліфікованими фахівцями, які характеризуються високим рівнем мотивації до педагогічної діяльності, володіють навичками цифрової грамотності, сповідують гуманні людські цінності, демонструють професійний потенціал. Тому, важливим завданням майбутнього учителя є опанувати не лише теоретичними знаннями, а й вміти практично їх застосовувати, приймати конкретні рішення, брати активну участь у суспільному та шкільному житті. Особливого значення в цьому контексті набуває підготовка майбутніх учителів початкової школи до проєктування й використання цифрового освітнього контенту для роботи з учнями в онлайн- і офлайн-умовах навчання.

Створення глобального інформаційного простору відкрило нові можливості для взаємодії педагогів та учнів, задоволення їхніх освітніх потреб. Автоматизація інформаційних процесів утворила новий щабель, на якому виникла потреба в удосконаленні всієї системи освіти. У глобальному вимірі проведено значну роботу стосовно підготовки майбутніх учителів у ХХІ ст., що відображено в низці нормативно-правових документів ЮНЕСКО «Дослідження в освіті та перспективи майбутнього навчання: яка педагогіка потрібна для ХХІ століття» (2015 р.), «Майбутнє освіти» (2019 р.), «Освіта після COVID» (2020 р.) [1]. В українських реаліях відбувається докорінне реформування системи освіти, а освітній процес у початковій школі поступово збагачується новими методами та засобами навчання, які дають змогу працювати з різними обсягами інформації, знаходити, накопичувати, обробляти, отримувати й обмінюватися нею в будь якій її формі - звуковій, візуальній, письмовій, яка не обмежена часом і відстанню.

Мета статті полягає в тому, щоб висвітлити найбільш ефективні онлайн-платформи для підготовки майбутніх учителів і виявити рівень їх компетентності зі створення й використання цифрового контенту для навчання учнів молодшого шкільного віку.

Теоретичні та методологічні засади вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів, висвітлені в наукових працях В. Бондаря [2], О. Савченко [3], С. Мартиненко [4], Л. Хомич [5] та ін. Зокрема О. Савченко звертала увагу на підвищення рівня професійної підготовки, майбутніх учителів шляхом комп'ютеризації навчального процесу, яка «забезпечить інформаційну підготовленість учителя на рівні умінь відбору необхідної, перспективної інформації та умінь її розгортання, стиснення, використання, розвитку» [3].

Вагомий внесок у розвиток вітчизняної педагогіки та гуманізації освітнього процесу на основі використання цифрових технологій здійснили В. Биков [6], М. Жалдак [7], М. Лещенко [8], О. Спірін [9], Л. Тимчук [10] та ін. Учені єдині в тому, що поряд з традиційними методичними освітніми системами, варто розробляти нові, відкриті системи освіти, які можуть використовуватися для організації освітнього процесу. Цінним для нашого дослідження є твердження представників цифрової гуманістичної педагогіки - В. Бикова і М. Лещенко, що висвітлено в праці «Цифрова гуманістична педагогіка відкритої освіти» (2016). «Особливого значення набуває вдосконалення педагогічної майстерності вчителів у всіх ланках системи неперервної освіти щодо застосування ІКТ та реалізації концепції відкритої освіти з метою підвищення якості навчання, надання йому властивостей демократичності, відкритості, індивідуалізації, творчості, що створює ареал атрактивності (привабливості) в очах учнів, студентів, педагогів, мотивує всіх до пізнавально-навчальної діяльності. Саме з педагогікою пов'язані сподівання вчених про створення концепцій поєднання гуманістичного та технологічного компонентів навчального процесу, формулювання теоретико-методологічних принципів відкритої освіти» [11].

Для розв'язання проблем означеної теми вагоме значення мають наукові праці, що розкривають особливості формування компетентності з інформаційних і комунікаційних технологій (В. Гринько [12], Н. Кононець [13], О. Овчарук [14], М. Ястребов [15] та ін.); з наративних освітніх практик (Дж. Брунер [16], Л. Тимчук [10] та ін.); з віртуалізації навчальної діяльності (В. Бичков [17], Н. Маньківська [18] та ін.). Водночас висвітлення потребують особливості практичної підготовки майбутніх учителів до створення цифрового контенту для учнів молодшого шкільного віку.

Сучасні реформи освітньої системи України передбачають упровадження електронного освітнього середовища, розроблення електронних підручників, курсів для дистанційного навчання учнів і студентів. Зростає запит держави на якісний освітній контент, який згідно з твердженням Л. Гриневич, «є важливим багатофункціональним та гнучким інструментом для впровадження електронного навчання, мотивації, формування практичних навичок та компетенцій учнів» [19].

Вагомим чинником ефективного впровадження електронного освітнього середовища є не лише подолання технічних проблем, зокрема відсутності належного доступу до Інтернету, незадовільного оснащення загальноосвітніх і вищих освітніх закладів, але й здатність учителя проєктувати освітній процес, створювати такий цифровий освітній контент, який буде допомагати якісно виконувати функції учителя, утвердити його статус, формувати довіру в споживачів освітніх послуг.

Розглянемо основні дефініції означеної теми.

Термін «контент» (англ. - content) у перекладі з англійської мови означає «зміст, вміст, наповнення». У науково-педагогічній літературі термін «цифровий контент» визначають як змістовно-інформаційне наповнення сайту текстами, зображеннями, музикою та відео. Тобто цифровий контент - це інформація, що цього терміна є «електронний контент», «медійний контент», «онлайн-контент».

Поняття «Цифровий освітній контент» розуміємо як сукупність дидактичних матеріалів, розважального, мотиваційного, навчального характеру, які можна поширювати, зберігати, демонструвати в електронному вигляді використовуючи різноманітні цифрові пристрої, зокрема: комп'ютери, планшети, смартфони. Головними видами цифрового освітнього контенту є тексти, ігри, відео- та аудіоматеріали.

З метою формування здатності здобувати нові знання, використовувати цифрові технології у професійній діяльності, організовувати процес навчання та викладання на основі предметної й міжпредметної інтеграції, оцінювати результати навчання учнів, студентам ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» освітньої програми 013 «Початкова освіта», які здобувають ОС «Бакалавр» та ОС «Магістр», у процесі вивчення фахових методик запропоновано різноманітні онлайн-платформи. Студенти опановують навичками самостійного створення навчально-методичних відео; скринкастів, тобто записів відео з екрану для навчання учнів; візуалізації даних за допомогою інфографіки та ін. [21].

Найбільш затребуваними серед студентів є: цифрові інструменти [22], які використовуються для створення інтерактивних мультимедійні презентацій (зокрема Prezi.com); навчальна платформа Kahoot, за допомогою якої проводять інтерактивні заняття, здійснюють перевірку знань здобувачів освіти у форматі онлайн-тестування; програма ZooBurst, яка дозволяє студентам створювати цифрові історії у формі 3П-книг. Цінність вказаної програми для майбутніх педагогів полягає в тому, що можна створювати декорації та персонажі всередині 3И-світу, який можна налаштувати за допомогою завантажених зображень; навчальна програма Slide Story для комбінування різних видів зображень в слайд-шоу з голосом, що надає можливість майбутнім учителям створювати цікаві презентації й обмінюватися ними. професійний цифровий майстерність комунікаційний

Майбутні вчителі ознайомлюються з безкоштовною платформою Ourboox, яка є однією з платформ відкритої освіти. За допомогою цієї платформи можуть створювати цифрові навчальні книги різними мовами на будь-яку тематику. Проєктування контенту даної книги відбувається за допомогою розміщення тексту та ілюстрацій автором, покрокові дії якого, керуються веб-адміністратором платформи.

Опануванню майбутніми учителями початкової школи цифровими та методичними навичками, сприяють створенню онлайн-платформ та їх аналізу, з точки зору дидактичної цінності для застосування в освітньому процесі початкової школи:

Vchy.com.ua - міжнародна онлайн-платформа, за допомогою якої учні початкової ланки освіти України можуть вивчати математику в інтерактивній формі;

Нова школа - сайт агрегатор, або маркетплейс, який збирає, класифікує інформацію на одному ресурсі. Є зручним у використанні, вчителі отримують великий вибір дидактичних матеріалів: освітні канали YouTube, мультимедійні уроки, тести, інтерактивні тренажери та інші матеріали, які є передбачені навчальними програмами для учнів;

Нова школа на каналі YouTube;

Childdevelop - генератор практичних завдань, за допомогою якого створюють і роздру- ковують завдання для учнів різного віку з читання, письма, математики будь-якої складності;

Study-smile - сайт для навчання учнів молодшого шкільного віку читати та рахувати;

Розумники - навчальні програми для учнів з інтерактивними вправами, захопливими сюжетами й анімованими персонажами та звуковим супроводом.

Цікавими для методичного аналізу цифрового контенту є «Відеоуроки для учнів початкової школи» та «Інформатика в початковій школі», розміщені на YouTube-каналі; «Практичні завдання для учнів 1-2 класів НУШ (проєкт «Розвиток дитини)».

З метою навчити студентів створювати цифровий контент для реалізації завдань технологічної освітньої галузі в початковій школі, було використано онлайн-сервіс «Ornament Name», який призначений для створення унікальних текстових орнаментів вишивки. Ознайомлення студентів із дидактичними можливостями онлайн-сервісу «Ornament Name» ґрунтувалося на вивченні текстової вишивки «Бродівське письмо», що презентовано в книзі дослідника української вишивки та писанки, лауреата Державної премії в галузі архітектури - В. Підгірняка.

Заглибившись у неповторний світ орнаментів, використовуючи Бродівську абетку, студенти створювали візерунки власних імен та інших слів. За допомогою абетки, використовуючи онлайн-сервіс «Ornament Name», майбутні вчителі опановували вміннями формувати словниковий запас учнів, вивчати нові слова, кодувати окремі слова в орнаменті вишивки та надавати їм позитивного приватного, духовного, громадянського змісту.

Таким чином, у процесі конструювання орнаментів за допомогою цифрових технологій, а саме онлайн-конструктора вишивки, студенти опанували здатністю формувати ранні зацікавлення в учнів і розширили знання про можливості розвитку в них лінгвістичного, логіко- математичного, кінестетичного, музичного, візуального-просторового, міжособистісного, внутрішньо особистісного, природознавчого інтелектів.

Для формування практичних навичок майбутнім учителям початкової школи пропонували створити облікові записи в онлайн-середовищі Learning Apps. Це сервіс, за допомогою якого урізноманітнюють процес навчання та викладання, проєктують і зберігають різноманітні інтерактивні завдання та вправи з різних предметів і надають можливість учням опановувати, закріплювати та застосовувати знання в ігровій формі.

Спостереження за роботою студентів із різноманітним цифровим контентом показало, що 75 % студентів надають перевагу створенню власних навчальних відеофрагментів на YouTube- каналі. Наприклад, студенти активно долучаються до поповнення дистанційної платформи d-learn.pnu.edu.ua різними дидактичними матеріалами та розробками конспектів уроків, які використовуються для подальшого перегляду й методичного аналізу на заняттях із методики викладання трудового навчання.

Згідно з результатами дослідження рівня сформованості компетентності майбутніх учителів початкової школи створювати цифровий контент для навчання молодших школярів, виявлено, що у 30 % студентів наявний високий рівень компетентності. Такі студенти вміло використовують цифрові інструменти, добре усвідомлюють поставлені завдання й виконують їх самостійно. Вони уміють обґрунтувати отримані результати роботи. Середній рівень сформованості компетентності виявлено в 45 % майбутніх учителів. Студенти з середнім рівнем компетентності розв'язують завдання переважно самостійно, а отриманий результат загалом відповідає поставленому завданню. У 25 % майбутніх учителів початкової школи виявлено низький рівень цифрової грамотності. Такі студенти отримують труднощі під час виконання завдань. Завдання виконують лише з допомогою викладача.

Таким чином, аналіз теоретичного та практичного досвіду надає можливість вирізнити ряд суперечностей, які є рушійною силою для розвитку досліджень в аспекті цієї проблематики, а саме:

суперечність між цифровою грамотністю майбутніх учителів і сучасними освітніми вимогами;

суперечність між запитами держави на якісний освітній контент, орієнтацію освіти на формування цифрової компетентності майбутніх учителів і сповільненим забезпеченням освітніх закладів інформаційно-комунікаційними, цифровими технологіями;

суперечність між інтересами, потребами учнів і можливостями молодих учителів початкової школи;

суперечність між стрімким розвитком цифрових технологій та індивідуальними особливостями адаптації майбутніх учителів і учнів до швидкого опанування цифровими технологіями;

суперечність між потенційними можливостями впливу цифрового освітнього контенту на формування особистості та готовністю майбутніх учителів проєктувати й застосовувати цифровий освітній контент.

Таким чином, залучення майбутніх учителів до створення цифрового освітнього контенту відкриє перспективи щодо реалізації низки педагогічних завдань, а саме:

глибшого пізнання й розуміння реалій, у яких перебувають учні;

активізації самопізнання;

стимулювання бажання до праці та самовдосконалення;

мотивації майбутніх учителів до професійної діяльності;

розвитку здатності створювати цікавий цифровий контент для розвитку інтересу учнів молодшого шкільного віку до навчання;

розвитку здатності обрати такий освітній контент, який найбільше буде відповідати потребам та інтересам учнів.

Перспективою подальших досліджень вбачаємо в розробленні методів формування мотивації студентів до створення цифрового освітнього контенту.

Використані літературні джерела

1. UNESCO. Education in a post-COVID world: Nine ideas for public action. UNESCO. - 2020.

2. Бондар В. І. Класична й адаптивна педагогіка у вимірах XXI століття / В. І. Бондар. - Київ, 2011.

3. Савченко О. Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів / О. Я. Савченко // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 1-4.

4. Мартиненко С. М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С. М. Мартиненко. - Київ : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2008.

5. Хомич Л. О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів / Л. О. Хомич. - Полтава : Magistr-S, 1998.

6. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. - Київ : Атіка, 2009.

7. Жалдак М. І. Проблеми інформатизації навчального процесу в середніх і вищих навчальних закладах / М. І. Жалдак // Комп'ютер в школі та сім'ї'. - 2013. - № 3. - С. 8-15.

8. ЛещенкоМ. П. Методологічні засади підготовки майбутніх учителів застосовувати ІКТ для творення позитивної педагогічної реальності / М. П. Лещенко // Гуманізація навчально-виховного процесу 2014. - Вип. LXIX. - С. 5-13.

9. Спірін О. М. Досвід використання програмної платформи Open Journal Systems для інформаційно- комунікаційної підтримки науково-освітньої діяльності / О. М. Спірін, Л. А. Лупаренко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2017. - № 61. - Вип. 5. - С. 196-218.

10. ТимчукЛ. І. Теоретико-методичні засади проектування цифрових наративів у навчанні майбутніх магістрів освіти: дис. ... д-ра пед. наук: спец 13.00.10 / Л. І. Тимчук. - Київ : ІІТЗН. 2017. - 480 с.

11. Биков В. Ю. Цифрова гуманістична педагогіка відкритої освіти / В. Ю. Биков, М. П. Лещенко. - 2016.

12. ЛещенкоМ. Використання цифрових технологій у ході реалізації теорії множинного інтелекту в зарубіжних освітніх практиках / М. Лещенко, В. Гринько // Фізико-математична освіта. - 2019. - № 4 (22). - С. 79-85.

13. Кононец Н. В. Аспекти педагогічної майстерності викладача: розробка електронних підручників / Н. В. Кононец // Витоки педагогічної майстерності. - 2009. - № 6. - С. 202-210.

14. Овчарук О. В. Компетентності як ключ до формування змісту освіти / О. В. Овчарук // Стратегія реформування освіти України. - Київ : К. І. С., 2013.

15. ЯстребовМ. М. Використання веб-орієнтованих технологій у здоров'язбережувальному навчанні учнів початкових класів : дис канд. пед. наук. 13.00.10 / М. М. Ястребов. - Київ : ІІТЗН, 2017. - 328 с.

16. Bruner J. Life as Narrative / J. Bruner // Social Research. - 1987. - 54 (1). - C. 11-32.

17. Бычков В. В. Виртуальная реальность в пространстве эстетического опыта / В. В. Бычков, Н. Б. Маньковская // Вопросы философии. - 1987. - № 11 - С. 47-59.

18. Запит держави на цифровий освітній контент - передумова якісних змін в освіті та економічного зростання країни. - 2018.

19. Дутка Т. Урок трудового навчання / Т Дутка.

20. Цифрові інструменти вчителя.

21. Савчук Н. 1 клас / Н. Савчук.

References

1. UNESCO. (2020). Education in a post-COVID world: Nine ideas for public action. UNESCO.

2. Bondаr, V. I. (2011). К^у^по y аdаptyvnа pedаhohikа u vymirokh XXI stolittia [Classical and adaptive pedagogy in the dimensions of the XXI century]. Retrieved from: ps.journal.kspu.edu [in Ukrainian].

3. Sаvchenko, O. (2001). Udoskonаlennia profesiinoi pidhotovky mаibutnikh uchyteliv po^tkovykh kksiv [Improvement of professional training of future primary school teachers]. Pochаtkovа sh-koto - Elementary School, 7, P. 1-4 [in Ukrainian].

4. Mаrtynenko, S. M. (2008). Diаhnostychnа diialnist mаibutnoho vchytelia po^t^-vyhE kksiv: teoriia i prаktykа [Diagnostic activity of the future primary school teacher: theory and practice]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Khomych, L. O. (1998). Profesiino-pedahohichna pidhotovka vchytelia pochatkovykh klasiv [Professional and pedagogical training ofprimary school teachers]. Poltava [in Ukrainian].

6. Bykov, V. Yu. (2009). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of organizational systems of open education]. Kyiv [in Ukrainian].

7. Zhaldak, M. I. (2013). Problemy informatyzatsii navchalnoho protsesu v serednikh i vyshchykh navchalnykh zakladakh [Problems of informatization of the educational process in seco ndary and higher educational institutions] Komp'yuter v shkoli ta sim'yi - Computer at school and family, 3, P. 8-15 [in Ukrainian].

8. Leshchenko, M. P (2014). Metodolohichni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv zastosovuvaty IKT dlia tvorennia pozytyvnoi pedahohichnoi realnosti [Methodological principles of training future teachers to use ICT to create a positive pedagogical reality]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu - Humanization of the educational process. Vol. LXIX, P. 5-13. Slov'yansk [in Ukrainian].

9. Spirin, O. M. & Luparenko, L. A. (2017). Dosvid vykorystannia prohramnoi platformy Open Journal Systems dlia informatsiino-komunikatsiinoi pidtrymky naukovo-osvitnoi diialnosti [Experience of using the software platform Open Journal Systems for information and communication support of scientific and educational activities] O. M.Spirin (Eds.) Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids. 61, 5, P. 196-218 [in Ukrainian].

10. Tymchuk, L. I. (2017). Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia tsyfrovykh naratyviv u navchanni maibutnikh mahistriv osvity [Theoretical and methodological principles of designing digital narratives in the teaching of future masters of education]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

11. Bykov, V. & Leshchenko, M. (2016). Tsyfrova humanistychna pedahohika vidkrytoi osvity [Digital humanistic pedagogy of open education].

12. Leshchenko, M., & Hrynko, V. (2019). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii u khodi realizatsii teorii mnozhynnoho intelektu v zarubizhnykh osvitnikh praktykakh [The use of digital technologies in the implementation of the theory of multiple intelligences in foreign educational practices]. M. Leshchenko (Eds.). Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 4 (22), P. 79-85 [in Ukrainian].

13. Kononets, N. V. (2009). Aspekty pedahohichnoi maisternosti vykladacha: rozrobka elektronnykh pidruchnykiv [Aspects of pedagogical skills of the teacher: development of electronic textbooks]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - Origins of pedagogical skill. Vol. 6, P. 202-210. [in Ukrainian].

14. Ovcharuk, O. V. (2013). Kompetentnosti yak kliuch do formuvannia zmistu osvity Ukrainy [Competences as a key to shaping the content of education] Stratehiia reformuvannia osvity Ukrainy - Education education reform strategy of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].

15. Yastrebov, M. M. (2017). Vykorystannia veb-oriientovanykh tekhnolohii u zdorov'yazberezhuvalnomu navchanni uchniv pochatkovykh klasiv [The use of web-based technologies in the health education of primary school students]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

16. Bruner, J. (1987). Life as Narrative. Social Research, 54 (1), P. 11-32.

17. Bychkov, V. V., & Mankovskaia, N. B. (2006). Vyrtualnaia realnost v prostranstve estetycheskoho opyta [Virtual reality in the space of aesthetic experience]. Voprosy fylosofyy - Questions of Philosophy, 11, P. 47-59 [in Ukrainian].

18. Zapyt derzhavy na tsyfrovyy osvitniy kontent - peredumova yakisnykh zmin v osviti ta ekonomichnoho zrostannya krayiny (2018) [The state's demand for digital educational content is a prerequisite for qualitative changes in education and economic growth of the country] BRDO.

19. Dutka, T. (2021). Urok trudovoho navchannia [Lesson of labor training].

20. Tsyfrovi instrumenty vchytelia [Digital teacher tools].

21. Savchuk, N. (2017). 1 klas: Prykrasy z paperu [1st grade: Paper decorations].

Размещено на Allbest.ru