Інтерпретація ціннісних диспозицій вихованців освітньо-реабілітаційних закладів України у контексті теорії архетипіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерпретація ціннісних диспозицій вихованців освітньо-реабілітаційних закладів України у контексті теорії архетипіки

Нечипоренко В.В., д-р пед. наук, проф., ректор КЗВО "Хортицька національна навчально- реабілітаційна академія" Запорізької обласної ради, Запоріжжя,

Гордієнко Н.М., д-р соціол. наук, доц., проректор з наукової роботи КЗВО "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія" Запорізької обласної ради, Запоріжжя

Анотація

Викладено результати інтерпретації з теоретико-методологічних позицій архетипіки, зокрема теорії Ж. Дюрана, сукупності ціннісних диспозицій вихованців освітньо-реабілітаційних закладів. Обґрунтовано концептуальну тезу про те, що у дітей вплив архетипічних детермінант проявляється, насамперед, у ціннісних диспозиціях, які слугують потенціалом майбутньої поведінки, є проєкціями впливу колективного несвідомого на соціальну мораль певного суспільства і формування універсальних прообразів, які детермінують життєвий світ кожного індивіда і всієї спільноти, в кінцевому підсумку впливаючи на конструювання соціальної реальності. За даними анкетування учнів старших класів освітньо-реабілітаційних закладів України, емпірично показано, що ціннісна структура учнівської молоді формується переважно незалежно від гендерної приналежності, відображаючи основні національні архетипи (волелюбного козацького товариства, кордоцентризму, "родючої землі", богині-матері) і такі риси національного характеру, як демократичність, ощадливість, працелюбність, релігійність і шанобливе ставлення до жінки. Продемонстровано аналітико-інтерпретаційну цінність, введеної Ж. Дюраном, концептуальної трихотомії "діурн - драматичний ноктюрн - містичний ноктюрн" для розуміння архетипічних передумов виборів вихованцями пріоритетних цінностей. Проаналізовано специфіку ціннісної сфери учнів з інвалідністю, які демонструють нижчі, ніж у здорових дітей, показники практично за всіма пунктами цінностей. Висунуто припущення, що ці відмінності є свідченням меншого прояву архетипів і національного характеру внаслідок переважного акцентування уваги на проблемах здоров'я, необхідності більшою мірою відстежувати та контролювати фізичний стан, координацію рухів тощо. Через це в учнів з інвалідністю постуральний рефлекс, що належить до сфери впливу діурна, зберігає свою активність після досягнення фізичної зрілості та часто проявляється у безпрецедентній психологічній життєстійкості осіб цієї категорії.

Ключові слова: архетипова методологія Ж. Дюрана, етнічні архетипи, вихованці освітньо-реабілітаційних закладів, діурн, ноктюрн.

Nechyporenko V.V., Dr.Habil (Pedagogy), Professor, Rector, Municipal Institution of Higher Education "Khortytsia National Educational and Rehabilitation Academy" of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia

Gordienko N.M., Dr. Habil (Sociology), Associate Professor, Vice-rector for scientific work, Municipal Institution of Higher Education "Khortytsia National Educational and Rehabilitation Academy" of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia, архетипіка реабілітаційний вихованець

INTERPRETATION OF VALUE DISPOSITIONS OF STUDENTS ATTENDING UKRAINIAN EDUCATIONAL AND EHABILITATION INSTITUTIONS IN THE CONTEXT OF THE THEORY OF ARCHETYPES

The article uses the theoretical and methodological standpoint of Gilbert Durand's theory of archetypes to interpret ethnic archetypes of Ukrainians, which are manifested in the set of value dispositions of students attending educational and rehabilitation institutions. The authors substantiate the idea that the influence of archetypal determinants in children is manifested primarily in value dispositions that act as potentials for their future behaviour; they are the projection of the collective unconscious influence on the social morality of a particular society and the formation of universal prototypes that determine the living environment of each individual and the entire community, eventually affecting the construction of social reality. Based on the survey conducted among senior students of educational and rehabilitation institutions of Ukraine, it is empirically shown that the value structure of student youth is formed mostly regardless of their gender, reflecting the main national archetypes (freedom-loving Cossack society, cordocentrism, the concept of "fertile land", peasantry character, the image of Goddess-Mother) and includes such traits of national character as democratic nature, opulence, thrift, diligence, religiosity and respect for women. The article demonstrates the analytical and interpretative value of the conceptual trichotomy "diurnal - dramatic nocturnal - mystical nocturnal" introduced by G. Durand for understanding the archetypal pre-conditions of students ' choices of priority values. The authors analyse the specific features of the value sphere of students with disabilities: when compared to children without disabilities, they show lower indicators for almost all value points. It is suggested that these differences are evidence of the lesser manifestation of archetypes and national character traits due to preferential focusing on health issues, the need to monitor and control physical condition increasingly, coordination of movements, etc. Because of this, in students with disabilities, the postural reflex, which belongs to the sphere of the diurnal influence, retains its activity after reaching physical maturity and often manifests itself in the unprecedented psychological vitality ofpeople belonging to this category.

Keywords: Gilbert Durand's methodology of archetypes, ethnic archetypes, pupils of educational and rehabilitation institutions, diurnal, nocturnal.

Перспективним напрямом подальшого розвитку методології досліджень у галузі соціології освіти є розробка та застосування міждисциплінарних теоретичних платформ, які надають інструментарій для вивчення імпліцитних регулятивів, що визначають освітню траєкторію кожного окремого суб'єкта і таким чином впливають на результати освітнього процесу. Серед цих регулятивів особливе значення мають глибинні психологічні структури, які фундаментально впливають на ключові характеристики суб'єкта освітнього процесу - його філософсько-світоглядні вибори, ціннісні орієнтації та життєві установки, що утворюють певне психосоціальне ядро особистості, визначають її доленосні життєві рішення і регулюють повсякденну активність. Визнаючи теоретичну цінність різних філософських підходів до дефініювання та кон- цептуалізації цих імпліцитних структур ("ейдос" Платона, "ноумен" І. Канта, "гештальт" Г. Гегеля тощо), для їх позначення та подальшого аналізу в рамках наукового дискурсу з проблематики соціології освіти доцільно використовувати архетипи, які розглядаються у роботах К. Юнга та його послідовників. Розроблена ними психоаналітична методологія вивчення сутності архетипів і їх впливу на різні аспекти повсякденної поведінки та соціальної активності людини вийшла за межі дослідницького арсеналу аналітичної психології й суттєво збагатила соціогуманітарні науки, хоча рідко використовується при розгляді проблематики сучасної освіти.

Зазначене протиріччя між активним використанням архетипів у психологічних, філософських і соціологічних дослідженнях та їх периферійним значенням для педагогічної науки пояснюється низкою причин: її усталеним понятійно -категоріальним апаратом, для якого термін "архетип" є надто абстрактним і недостатньо операціоналізованим; концептуальною віддаленістю архетипової тематики від проблематики сформованих педагогічних наук (загальної, порівняльної, вікової, корекційної, професійної, соціальної педагогіки тощо); традиційно обережним ставленням освітян до інтеграції здобутків глибинної психології (від ідей фундатора психоаналізу З. Фрейда) для подальшої розбудови теоретико-методологічної архітектоніки педагогічних наук. Подоланню констатованого дефіциту науково-педагогічних рефлексій впливу архетипів на освітню траєкторію особистості сприятиме активізація досліджень цієї проблематики з позицій соціології освіти, оскільки сучасна соціологічна думка досить часто і продуктивно грунтується на аналітико-інтерпретаційному потенціалі архетипової методології для осмислення суспільних явищ і процесів, генеруючи нові концептуальні підходи і дослідницькі практики, до яких освітяни можуть звертатися в пошуку актуальних напрямів міждисциплінарних досліджень.

Посилаючись на архетипову методологію, вітчизняні дослідники продовжують багаторічну практику застосування концептуально-методичних здобутків аналітичної психології для поглибленого вивчення фундаментальних детермінант психологічних, соціальних і культурних феноменів. Ця дослідницька практика розпочалась в Україні після її виходу зі складу СРСР і звільнення від жорстких ідеологічних рамок, що передбачали переважно критичне сприйняття, а часто - і принципове неприйняття здобутків західних дослідників суспільно-гуманітарної проблематики - представників "буржуазної науки". Результатом здобуття українськими вченими свободи думки і фахових досліджень стало збагачення суспільно-гуманітарного дискурсу науковими ідеями та публікаціями, присвяченими осмисленню реалій вітчизняної культури, політики та суспільного життя з теоретико-методологічних позицій архетипіки. Для подальшого розвитку цього міждисциплінарного науково-практичного напряму досліджень важливим стало становлення Української школи архетипіки, засновниками якої є Е. Афонін, Л. Бурлачук, О. Донченко, С. Кримський, А. Мартинов Засновники Української школи архетипіки. https://usarch.org. Для розробки архетипової методології основоположне значення мали наукові праці, присвячені дослідженню архетипічних засад і регулятивів української культури й ментальності [1; 2], соціального життя та інноваційного розвитку суспільства [3-7], державного управління і політичного менеджменту [8; 9]. Водночас актуальним залишається подальше вдосконалення архетипової методології, зокрема, її аналітико-інтерпретаційного інструментарію для досліджень проблематики спеціальних і галузевих соціологій, зокрема, соціології освіти. Малодослідженими і перспективними у цьому контексті є спроби застосування архетипової методології Ж. Дюрана, яка представлена у фундаментальних працях із загальної архетипології [10], міфологічного аналізу та критики [11].

Мета статті - надати інтерпретацію основних ціннісних диспозицій вихованців освітньо-реабілітаційних закладів України у контексті теорії архетипів.

Одним з найскладніших і часто дискусійних аспектів наукового вивчення архетипічної проблематики є операціоналізація концепту "архетип", відносно якої єдиний парадигмальний підхід ще не сформувався. Для дослідників у галузі соціології освіти визначення операціональних індикаторів архетипів при плануванні емпіричного дослідження ускладнюється тим, що обґрунтовані фундаторами аналітичної психології К. Юнгом [12] і Д. Хіллманом [13] універсальні прояви-репрезентації архетипів (сновидіння, релігійні та міфологічні символи) є малорелевантними щодо актуальних проблем освітньої практики у науково-соціологічній рефлексії. Релевантними у цьому контексті можна вважати такі інваріантні результати освіти та соціалізації особистості, як сформовані ціннісні орієнтації, індикаторна функція яких пояснюється специфікою прояву архетипів у дитячому віці та на етапі соціальної незрілості, домінування очікувань щодо соціальної самореалізації у віддаленій життєвій перспективі. Архетипи при цьому слугують потенціалом майбутньої поведінки, що проявляються, скоріше, в уяві, ніж у реальній діяльності. Діти ще не залучені повноцінно до соціальної практики, тому архетипи ще не мають достатньої зони проєкції на поведінку та діяльність, проявляючи себе переважно в ціннісних орієнтаціях особистості.

Саме "вічні цінності", які є досить універсальними для різних культур, етносів та історичних періодів, можна вважати проявами впливу колективного несвідомого на соціальну мораль певного суспільства, на формування універсальних прообразів, які детермінують життєвий світ спільноти й індивіда, пояснюють реакції соціальних акторів на актуальні події і в кінцевому підсумку впливають на конструювання соціальної реальності. На думку Е. Афоніна та А. Мартинова, змістом колективного несвідомого є архетипи, як символічні структури історії та культури, які асоціюються з тематичним матеріалом свідомого й несвідомого функціонування людських цінностей. Символіка архетипу зіставляється з ідейним або образним змістом таким чином, що за всіх конкретно-історичних варіацій цього змісту незмінною залишається легітимізація цінностей через ці символи [14, с. 15].

Ж. Дюран, спираючись на ідеї К. Юнга про колективне несвідоме, запропонував своє трактування міфології. На його думку, система міфів, як продукт уяви, відображає якусь початкову пізнавальну матрицю - міфос. Міфос зумовлює основні константи системи раціональної пізнавальної матриці - логосу. Ж. Дюран запропонував класифікувати міфи, щоб більш цілеспрямовано трактувати раціональне пізнання, яке зумовлено міфосом. Критерієм для класифікації міфів слугує ставлення до смерті, що відображене в певному міфі. Ж. Дюран розрізняв денні (діурн) і нічні (ноктюрн) інтенції міфів. Як слідує зі змісту номінації, міфи діурна відображають заперечення смерті і пафос життя. Персонажі цих міфів - герої, міфічні персонажі, що уособлюють світло, сонце, боротьбу за утвердження позитивних, стрижневих цінностей соціуму.

Натомість у нічних міфах віддзеркалюються сюжети перемоги смерті (містичний ноктюрн) або певного компромісу з нею (драматичний ноктюрн).

У роботах Ж. Дюрана та його послідовників пропонується докладна номенклатура символів, які відображають певний тип міфів. Частину цієї номенклатури становлять архетипи.

Відповідно до аналізу наукової літератури, присвяченої українській архетипіці (О. Гордійчук [15], О. Когут [16], Н. Матвейчук [17]), можна дійти висновку про наявність певної сукупності архетипів, закодованих в українському національному характері, зокрема:

- "філософії серця" (кордоцентризму), що зумовлює домінування емоцій та почуттів над раціональним мисленням;

- богині-матері, що детермінує шанобливе ставлення до жінки, досить виразну емоційність українців, що проявляється в любові до музики, наближеності до природи, культі сім'ї, релігійності, толерантності до інших народів, працьовитості, гостинності;

- "доброї, родючої, ласкавої" землі, яка забезпечує заможність і матеріальне благополуччя людини;

- селянства - орієнтації представників усіх верств населення на селянські ідеали, що конкретизуються у таких якостях, як завзятість, ощадливість, працелюбність, практичність;

- волелюбного козацького братерства, особистої свободи та суспільної демократичності, що впливає на критичне сприйняття нав'язаного ззовні авторитету, бюрократичних структур, керівників будь-якого рівня, які викликають в українців, скоріше, негативізм і розчарування, ніж пієтет і підтримку.

Притаманність зазначених архетипів українському етносу обґрунтовується зазначеними авторами на основі аналізу міфологічних сюжетів прадавніх українців, пісень, казок та інших видів народної творчості, творів класиків української літератури, за - карбованих у суспільній свідомості героїчних образів видатних українців.

Як доступну емпіричну базу, використано результати проведеного нами у 2018 р. анкетування 640 учнів 9-11 класів освітньо-реабілітаційних закладів різних регіонів України. Дослідження репрезентативне для освітньо-реабілітаційних закладів України. Вибірка формувалася з контингенту учнів 14 середніх шкіл-інтернатів із Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя, Рівного.

Вибірка за класами суцільна. Структура вибірки: навчаються у 9-му класі - 41,2%, у 10-му класі - 30,5%, у 11-му класі - 28,3%; дівчат - 51,1% та хлопців - 49,9%; дітей з інвалідністю - 5,9%.

На основі відповідей старшокласників на запитання щодо ціннісних орієнтацій складено рейтинг їхніх цінностей (табл. 1). Таблиця складена за відповідями на запитання анкети: "Нижче перелічені різні життєві цінності. Просимо їх уважно прочитати і зазначити, наскільки важливими вони є для Вас особисто? (зробіть одну позначку у кожному рядку)". До таблиці внесено результати відповідей за пунктом шкали "дуже важливо" за кожним з найменувань ціннісної орієнтації. Іншими пунктами шкали були такі: "скоріше, важливо", "скоріше, неважливо", "зовсім не важливо", "важко відповісти".

Найменування цінностей взято з дослідження Л. Сокурянської ціннісних орієнтацій школярів м. Харкова [18].

Таблиця 1

Ціннісні орієнтації учнів освітніх закладів інтернатного типу України, %

1. Кримський С. Архетипи української культури. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. Київ: Фенікс, 1996. С. 91-112.

2. Кримський С. Архетипи української ментальності. Проблеми теорії ментальності / відп. ред. М.В. Попович. Київ: Наукова думка, 2006. С. 273-301.

3. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): монографія. Київ: Либідь, 2001. 334 с.

4. Афонін Е., Мартинов А. Архетип і соцієтальне: взаємодія і взаємовпливи. Публічне управління: теорія та практика. 2013. № 6. С. 193-200.

5. Afonin E.A., Martynov A.Y. Archetypes of the sociopolitical conflicts: from modem to postmodern. Public ma^geme^. 2017. № 3. С. 17-32.

6. Afonin E.A., Martynov A. Yu. Archetype as a source of innovation process. Public ma^geme^. 2019. № 3. С. 28-42. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-28-42

7. Afonin E.A., Martynov A. Yu. Archetypes of individual and collective in the model of the universal social cycle. Public ma^geme^. 2018. № 4. С. 18-33. https://doi.org/10.31618/vadnd.v1i14.96

8. Донченко О.А. Архетиповий менеджмент: монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. 264 с.

9. Новаченко Т.В. Архетипова парадигма керівника в державному управлінні: монографія / за наук. ред. Е.А. Афоніна. Ніжин-Київ: ЛисенкоМ.М., 2013. 320 с.

10. Durand G. Les Structures anthropologiques de 1'Imaginaire: introduction а l`archйtypologiegйnйrale. Paris: P.U.F., 1960. 512 p.

11. Durand G. Figures mythiques et visages de l'њuvre: de la mythocritique а la mythanalyse. Paris: Berg international, 1979. 327 p.

12. Jung C. Symbols of Transformation. London: Routledge, 1956. 664 р.

13. Hillman J. The myth of analysis. Three essays in archetypal psychology. Evanston: Northwestern University Press, 1972. 313 р.

14. Афонін Е., Мартинов А. Теоретичні та методологічні аспекти розвитку української школи архетипіки. Публічне управління: теорія та практика. 2015. Вип. 1 (спец. вип.). С. 13-18.

15. Гордійчук О.О. Архетипи української ментальності: соціально-філософський аналіз. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2018. Вип. 1 (84). С. 15-19.

16. Когут О.В. Архетипні сюжети й образи в сучасній українській драматургії (1997-2007 рр.): монографія. Рівне: НУВГП, 2010. 440 с.

17. Матвейчук Н.І. Відображення архетипів української культури в народних казках. Вісник Національного університетуту водного господарства та природокористування. 2009. Вип. 3 (47). Ч. 3. С. 231-236.

18. Сокурянская Л.Г. Ценностные ориентации подростковой молодежи пограничья Центральной и Восточной Европы (по результатам международного исследования). Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2015. Вип. 21. С. 251-258.

19. References

20. Krymskyi, S. (1996). Archetypes of Ukrainian culture. In The phenomenon of Ukrainian culture: methodological principles of understanding (pp. 91-112). Kyiv: Feniks [in Ukrainian]

21. Krymskyi, S. (2006). Archetypes of the Ukrainian mentality. In M.V. Popovych (Ed.), Problems of the theory of mentality (pp. 273-301). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian]

22. Donchenko, O., Romanenko, Yu. (2001). Archetypes of social life and politics (In-depth regulations of psychopolitical everyday life). Kyiv: Lybid [in Ukrainian]

23. Afonin, E., Martynov, A. (2013). Archetypes and the societal: the interaction and interdependence. Publicne upravlinnia: teoriia ta praktyka - Public Management: theory and practice, 6, 193-200 [in Ukrainian]

24. Afonin, E.A., Martynov, A. Yu. (2017). Archetypes of the sociopolitical conflicts: from modern to postmodern. Publicne upravlinnia - Public Management, 3, 17-32.

25. Afonin, E.A., Martynov, A. Yu. (2019). Archetype as a source of innovation process. Publichne upravlinnia -- Public management, 3, 28-42. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-28-42

26. Afonin, E.A., Martynov, A. Yu. (2018). Archetypes of individual and collective in the model of the universal social cycle. Publicne upravlinnia -- Public management, 4, 18-33. https://doi.org/10.31618/ vadnd.v1i14.96

27. Donchenko, O.A. (2012). Archetypal management. Kirovohrad: Imex-LTD [in Ukrainian]

28. Novachenko, T.V. (2013). The archetypal paradigm of the head in public administration. Nizhyn, Kyiv: Lysenko M.M. [in Ukrainian]

29. Durand, G. (1960). Anthropological Structures of the Imaginary: an introduction to general archetypology. Paris: P.U.F. [in French]

30. Durand, G. (1979). Mythical figures and faces of the work: from mythocriticism to mythanalysis. Paris: Berg international [in French]

31. Jung, C. (1956). Symbols of Transformation. London: Routledge.

32. Hillman, J. (1972). The myth of analysis. Three essays in archetypal psychology. Evanston: Northwestern University Press.

33. Afonin, E., Martynov, A. (2015). Theoretical and methodological aspects of development of the Ukrainian school of archetypes. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka - Public Management: theory and practice, 1 (Special Issue), 13-18. https://doi.org/10.31618/vadnd.v1i14.96 [in Ukrainian]

34. Hordiichuk, O.O. (2018). Archetypes of the Ukrainian mentality: socio-philosophical analysis. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filosofski nauky - Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences, 1 (84), 15-19 [in Ukrainian]

35. Kohut, O.V. (2010). Archetypal plots and images in modern Ukrainian dramaturgy (1997-2007). Rivne: National University of Water and Environmental Engineering [in Ukrainian]

36. Matveichuk, N.I. (2009). Reflection of archetypes of Ukrainian culture in folk tales. Visnyk Natsionalnoho universytetutu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia - National University of Water and Environmental Engineering Journal, 3 (47), 3, 231-236 [in Ukrainian]

37. Sokuryanskaya, L.G. (2015). Value orientations of adolescent youth in the borderlands of Central and Eastern Europe (based on the results of an international study). Metodolohiia, teoriia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva - Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, 21, 251-258 [in Russian]

Размещено на Allbest.ru