Формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти у процесі фізичного виховання

Размещено на http://allbest.ru

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Курліщук Інна Іванівна,

кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри педагогіки

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна.

Алексеева Оксана Радиславівна,

кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри педагогіки

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна.

У контексті реформування системи освіти України сучасний освітній простір закладів загальної середньої освіти стає площиною культурного розмаїття та плюралізму, а разом з тим, і демократичного національного самовизначення здобувачів освіти. За таких умов саме культурна компетентність розглядається як основа подальшої самореалізації особистості, розвитку критичного мислення і творчого потенціалу. Одним із основних ресурсів формування культурної компетентності учнівської молоді в освітньому середовищі української школи доречно розглядати фізичне виховання як динамічну систему чітко детермінованих і регламентованих фізкультурних і спортивних заходів, метою яких є всебічний розвиток і вдосконалення особистості школяра. Очевидно, що у процесі фізичного виховання відбувається не лише зміцнення здоров'я, фізичного розвитку учнів, розширення їх рухового досвіду та удосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, а й соціалізація, формування національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, світосприйняття тощо.

Теоретичному аналізу змісту культурної компетентності присвячені праці М. Байрама (1997), М. Беннета (1995), Н. Бондаренко (2019), І. Варнавської (2021), Н. Головіної (2015), Р. Джонсона (2014), К. Ерлі (2004), Т. Заїки (2018), О. Качмар (2016), С. Лур'є (2003), О. Малихіна (2015), О. Садохіна (2014), А. Флієра (2000). Особливості формування ключових життєвих компетентностей учнівської молоді, у тому числі культурної компетентності, засобами фізичного виховання розглядали В. Гузар (2019), І. Іваній (2013), Т. Круцевич (2003), С. Моїсеєв (2019), Н. Москаленко (2019), І. Омельченко (2018), Н. Сороколіт (2019), І. Турчик (2017), О. Шалар (2019). Але, не зважаючи на проведені наукові розвідки та напрацьований досвід, проблематика формування культурної компетентності здобувачів освіти у процесі фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти потребує подальшого аналізу і дослідження.

Мета статті - проаналізувати сучасний досвід використання потенціалу фізичного виховання щодо формування культурної компетентності здобувачів освіти у контексті модернізації освітнього середовища закладів загальної середньої освіти.

Визначаючись зі змістом поняття «культурна компетентність здобувачів середньої освіти», зазначимо, що найчастіше у педагогічній літературі під цим поняттям розуміють комплексне утворення, що поєднує знання, погляди, цінності, уміння та навички особистості у сфері національної та світової культури, які складають певний практичний досвід культурної діяльності і дозволяють ефективно його застосовувати в житті. Культурну компетентність відносять до ключової життєвої компетентності особистості.

Нам імпонує трактування поняття «культурної компетентності» В. Білицької як «рівня визначення горизонтів сприйняття об'єктивної реальності, який дозволяє самостійно розуміти і вільно використовувати увесь обсяг здобутих компетентностей та компетенцій щодо соціально - культурних, інституціональних та конвенціональних норм і регуляторів поведінки в процесі мобільної соціальної комунікації» (Білицька, 2019, с. 269).

На нашу думку, культурна компетентність здобувачів середньої освіти будується, в першу чергу, на ідентифікації зі своїм народом та його культурою; стає підґрунтям для гармонійного формування інтелектуального, соціально активного, фізично і психологічно здорового громадянина.

Пошук ефективних засобів формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти актуалізував важливість використання у цьому напрямку потенціалу фізичної культури і спорту. Сьогодні широко представлений підхід до організації фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти побудований на ідеях спортивно-гуманістичного напряму, що реалізується: по-перше, через впровадження фізкультурно-спортивної роботи в школі на основі принципів гуманістичної педагогіки і психології; по-друге, на інтеграції спорту, мистецтва, різних духовно-творчих видів діяльності з метою гармонійного розвитку особистості школяра; по-третє, на поєднанні традиційних засобів і методів фізичного виховання з інноваційними (Завальнюк, 2014; Столяров, 2015).

Гуманістичний підхід у фізичному вихованні передбачає вибір адекватного змісту, ефективного співвідношення засобів та врахування індивідуальних особливостей кожного здобувача освіти. Впроваджуючи у навчальний процес інноваційні технології, треба усвідомити їх вплив на особистість школяра. Усе це потребує диференціації змісту та індивідуального підходу в рамках визначеного спрямування фізичної підготовки. Гуманізація фізичного виховання полягає в особистісній орієнтації та зверненості педагогічних процесів до молодої людини, у створенні оптимальних умов для розвитку індивідуальності кожного, у толерантному ставленні до різних психофізіологічних можливостей молоді. Реалізація наукового підходу здійснюється шляхом всебічного вивчення та формування теоретичних і методичних засад розвитку фізичного виховання, спорту для всіх та оздоровчої рухової активності.

Сучасні науковці підкреслюють, що гуманістичні підходи у фізичному вихованні здобувачів середньої освіти передбачають: відповідальність за прийняття рішень стосовно кожного учня та передбачення всіх педагогічних і соціальних наслідків цих рішень; ставлення викладача до учнів повинно носити не просто офіційний (діловий, професійний), але й людський (дружній, конфіденційний) характер; терпимість до неправильних вчинків, суджень та переконань школярів, вміння переконувати та роз'яснювати молоді їхні помилки; ставлення до учня як до особистості (поважати та підтримувати найбільш цінні його якості, всебічно сприяти їх розвитку); вдосконалення керування своїми емоціями та здійснення контролю власної поведінки.

Фізичне виховання впливає і на формування емоційно-вольової сфери учнів. Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливу у процесі фізичного виховання є: цілеспрямованість; наполегливість і впертість, що проявляються при подоланні труднощів; витримка; рішучість і сміливість; ініціативність (Стасюк, 2010, с. 90).

Аналіз навчальних програм із фізичної культури надав можливість визначити цілі та завдання фізичного виховання школярів різних вікових груп, а саме: збереження й зміцнення здоров'я, загартування, підвищення працездатності учнів поряд із набуттям необхідних знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури та спорту, життєво важливих рухових навичок і вмінь, розвиток фізичних якостей. Так, у дійсній програмі «Фізична культура» (рівень стандарту) зазначено, що метою базової загальної середньої освіти є: розвиток і соціалізація особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів (Навчальна програма, електронний ресурс).

Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань, як формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності; розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей; формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя; формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Особливостями реалізації цілей і завдань сучасних навчальних програм із фізичної культури в школі виступає спрямування змісту предмета на формування ключових компетентностей: соціальних (здатність до співробітництва, розв'язання життєвих проблем, взаєморозуміння, соціальної активності, формування фізичної культури особистості, основ здорового способу життя), мотиваційних (формування громадських і особистісних уявлень про престижність високого рівня здоров'я та фізичної підготовленості, здатність до навчання, проявлення творчості у застосуванні рухових дій у різних по складності умовах), функціональних (здатність до оперування знаннями про закономірності рухової активності, знаннями з історії фізичної культури та спорту, розширення рухового досвіду з метою розвитку фізичних якостей і рухових здібностей відповідно віковим особливостям, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей), когнітивних (здатність до набуття основ знань для здійснення педагогічної діяльності в галузі фізичного виховання і спорту), технологічних (володіння методиками, спрямованими на збереження і зміцнення здоров'я та підвищення рівня фізичної підготовленості), професійно-прикладних (сприяння формуванню умінь і навичок використання фізичних вправ у повсякденній і подальшій професійній діяльності), особистісних (формування важливих для професійної діяльності особистісних якостей), які відображають ієрархію вимог до фізкультурно-спортивної діяльності, що поступово розширюється й удосконалюється.

Важливе місце серед наведених компетентностей посідає культурна компетентність, яка передбачає залучення до різних видів мистецької творчості шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості. Реалізація цієї ключової компетентності у фізичному вихованні має бути спрямована на вміння виражати свій культурний потенціал через рухову діяльність; на формування та удосконалення культури рухів; дотримання мовленнєвого етикету; усвідомлення можливостей національного самовираження та самореалізації через фізичну культуру та спорт.

Отже, формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти активно відбувається під час впровадження фізичного виховання. На уроках фізичної культури доречно використовувати елементи танцю (наприклад, під час розминки), українські народні ігри - забави, ігри - змагання (наприклад, «Довга лоза», «У річку, гоп», «Вудочка», «Горобці - стрибунці», «Гопак» та ін.); ігри - естафети, завдання, інтерактивні проекти на культурну, мистецьку тематику (наприклад, завдання «Фізкультурний кросворд: відгадай, упиши та виконуй», завдання «Мистецька фізкультура» (відповідно до змісту картки з репродукцією на мистецьку тематику, назви вид спорту або продемонструй будь-який його елемент); гра «Таксі по містах України» (добирайся до станцій і виконуй завдання на них), гра «Роксолана у полоні»; проект «Ігри народів світу: пізнай як грають твої однолітки в різних країнах світу», проєкт «Фізкультурник у спортивній країні» та ін.); фрагменти музичних творів (наприклад, під час проведення ігор на узгодження рухів із ритмом музики; впроваджувати маршову ходьбу з піснею «Ми - гайдамаки»; організовувати ігри «Передача м'яча по колу» або «Вільне місце» під музичний супровід класичної музики тощо); репродукції творів мистецтва (наприклад, під час вивчення опорного стрибка - фотографію фрески «Ігри з биком». Східне крило Кноського палацу. XV ст. до н.е., під час відпрацювання техніки метання малого м'яча репродукцію скульптури Дербенцова Р. Е. Метальник молота. 1958. Бронза. Мармур та ін.). Позитивно впливають на формування культурної компетентності школярів інтегровані уроки фізичної культури і мистецтва, історії, зарубіжної літератури, української мови і літератури, англійської мови та інші.

Безперечно, основною формою організації школярів є урок, але значне місце у фізичному вихованні належить і фізкультурним заходам в режимі учбового дня школи, а саме позакласній роботі. Найпоширеніші з них: гімнастика перед уроками, мета якої - організація учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів упродовж дня, загартування організму. Під час проведення гімнастики доречно використовувати фрагменти класичної музики, методи сторітеллінгу, наприклад «Сторінки історії спорту України», «Спорт у минулому», «Ранкова гімнастика народів світу», під час яких вчитель зможе розповідати цікаву інформацію і формувати знання дітей про культурні і спортивні традиції свого народу та інших народів, мотивувати до підвищення рухової активності, формування здорового способу життя тощо; під час проведення класних годин започаткувати традицію «усної спортивної газети», до якої б учні могли готувати повідомлення про видатних спортсменів свого краю, країни, світу, які сьогодні не лише пропагують свій вид спорту, здоровий спосіб життя, але й беруть участь в освітніх акціях, в акціях по захисту навколишнього середовища, активно борються за збереження культурної спадщини людства; фізкультурні хвилинки і паузи для зняття втоми - «Козацькі розваги», «Незвична гімнастика: пригадай вправи (спартанців/ давніх китайських воїнів)». Для виконання вправ учні виходять із -за парт, ослаблюють комірці та ремінці. Вправи проводять в 1-8 класах на кожному уроці після 20-30-хвилинної роботи протягом 2,5-3 хв. Діти виконують 3-4 вправи з 6-8-разовим повторенням. Фізкультурні паузи практикують також у групах подовженого дня і вдома з учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв. кожні 50-60 хв. навчальної праці; позаурочні заняття (гуртки та секції), завдання яких - створення умов для прищеплення учням звички до систематичних занять, сприяння запровадженню фізичної культури в побут.

На позаурочних заняттях закріплюються й удосконалюються здобуті на уроках знання, практичні вміння та навички. Під час проведення занять доречно використовувати бесіди, розповіді на теми пов'язані з культурою особистості, запрошувати на заняття видатних людей регіону, формувати у вихованців розуміння зв'язку фізичної культури з загальною культурою людства тощо; масові змагання, спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів («Джура», «День руху та здоров'я», «День бігу», «Малі олімпійські ігри», «Веселі старти»).

Як бачимо, завданнями фізичного виховання здобувачів середньої освіти у культурологічному аспекті є: поглиблення знань про власне здоров'я, фізичний розвиток, потребу ведення здорового способу життя, фізичну культуру особистості та взаємозв'язок людини з довкіллям; підвищення рівня рухової активності як ресурсу розвитку працездатності особистості та її творчої діяльності; удосконалення життєво необхідних умінь та навичок на підставі культурних цінностей та надбань свого народу та інших народів світу; уміння використовувати об'єкти культури у навчальній та повсякденній діяльності; створення мотивації учнів щодо вивчення та дбайливого ставлення до культурної спадщини українського народу; усвідомлення необхідності поважати культурні особливості інших народів, шанобливо ставитися до їх культурних надбань.

Таким чином, реалізація культурного компонента фізичного виховання є одним із провідних завдань учителя фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі. На наш погляд, феномен культурного виховання учнів під час занять фізичною культурою стосується, насамперед, розширення меж власне фізичного виховання на загальнокультурні обрії, що передбачає: формування в дітей потреб у зверненні до надбань мистецтва, культури рідного народу та інших народів; виховання любові до національної культури засобами ознайомлення школярів із народними спортивними забавками й іграми, традиціями; формування обізнаності з світової історії спорту, у тому числі ознайомлення зі спортивними іграми різних країн і народів; формування загальнолюдських цінностей і якостей культурної особистості, зокрема толерантності та пошани до культури народів світу; розвиток культури сприйняття творів різних видів мистецтва (музичного, літературного, образотворчого тощо); сприяння практичному застосуванню в життєдіяльності школяра об'єктів національної та світової культурної спадщини тощо. Основними векторами формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти засобами фізичного виховання вважаємо: національний, що передбачає опанування культурною спадщиною, традиціями та цінностей рідного народу, та міжкультурний, спрямований на розуміння і сприйняття культурних традицій, цінностей інших народів.

Список використаної літератури

1. Білицька В. Порівняльний аналіз визначення культурної, загальнокультурної, соціокультурної, культурологічної, полікультурної та крос-культурної компетентностію. Наукові записки. 2019. № 2. С. 7786.

2. Завальнюк О. Формування гуманістичної концепції розвитку фізичної культури і спорту. Вісник Інституту розвитку дитини. 2014. Вип. 36. С. 19-27.

3. Навчальна програма «Фізична культура» (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затверджена наказом МОН №1407 від 23 жовтня 2017 року. URL:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi /navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv (дата звернення: 20.03.2022).

4. Стасюк Р. М., Востоцька І. Ф., Осіпова І. Л. Вплив фізичного виховання на гармонійний розвиток особистості. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 3. С. 89-91.

5. Столяров В. И. Теория и методология современного физического воспитания: состояние разработки и авторская концепция : монография. Киев : Олимп. л-ра, 2015. 704 с.

Курліщук І.І., Алексеева О.Р.

Формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти у процесі фізичного виховання

У статті розглядаються питання формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти у процесі фізичного виховання під час урочної та позаурочної діяльності. Авторами визначено, що у контексті реформаційних змін системи української освіти, сучасний освітній простір закладів загальної середньої освіти стає площиною культурного розмаїття та плюралізму, а разом з тим, і демократичного національного самовизначення здобувачів освіти. Зазначено, що пошук ефективних засобів формування культурної компетентності здобувачів середньої освіти актуалізує використання потенціалу фізичної культури і спорту, які сприяють не лише зміцненню здоров'я, фізичного розвитку учнів, розширенню їх рухового досвіду та удосконаленню навичок життєво необхідних рухових дій, а й розвитку соціалізації, формуванню національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів.

Ключові слова: культурна компетентність, культурна компетентність здобувачів середньої освіти, фізичне виховання, заклади загальної середньої освіти, учнівська молодь.

фізичне виховання культурна компетентність середня освіта

Курлищук И.И., Алексеева О.Р.

Формирование культурной компетентности соискателей среднего образования в процессе физического воспитания

В статье рассматриваются вопросы формирования культурной компетентности соискателей среднего образования в процессе физического воспитания во время урочной и внеурочной деятельности. Авторы работы считают, что в контексте реформационных изменений системы украинского образования, современное образовательное пространство учреждений общего среднего образования становится платформой не только культурного разнообразия и культурного плюрализма, но и демократического национального самоопределения учащихся.

Отмечено, что поиск эффективных средств формирования культурной компетентности учащихся актуализирует использование потенциала физической культуры и спорта, способствующих укреплению здоровья, физического развития школьников, расширению их двигательного опыта и усовершенствованию навыков жизненно необходимых двигательных действий, а так же социализации, формированию национального самосознания, общей культуры, мировоззренческих ориентиров.

Ключевые слова: культурная компетентность, культурная компетентность соискателей среднего образования, физическое воспитание, заведения общего среднего образования, учащаяся молодежь.

Kurlishсhuk I., Aleksieiеva O.

Cultural Competence Formation of Secondary School Students by the Means of Physical Education

The article raises the issue of cultural competence formation of secondary school students by the means of physical education in curricular and co-curricular activities that are an integral part of the over-all instructional school programme. The authors determine that in the context of reformation changes of Ukrainian education system the modern educational space of general secondary education institutions becomes a platform for cultural diversity and pluralism as well as for socialization and democratic national self-determination of secondary school students. It is noted that physical education exposes the secondary school students to a range of experiences that enable them to develop the skills and knowledge they need to make the most of all opportunities today and to shape new forms of global culture.

The concept of «cultural competence» is regarded as the formation of skills to present the native culture in modern multicultural environment, the capacity and willingness to participate in the dialogue of cultures and the assimilation of the national and cultural component as a basic condition for familiarizing to the culture of their own country. The authors found that it is essential to approach the development of secondary school students' cultural competence through the means of physical culture and sports as the keynote elements. It is obvious that physical education is able to increase the motivation of students for studying of Ukrainian culture and traditions that will enhance to the quality of their knowledge in this sphere and the level of their cultural competence.

Key words: cultural competence, secondary school students cultural competence, physical education, general secondary education institutions, pupils.

Размещено на Allbest.ru