Методика оздоровчих занять з гандболу різних вікових груп

Размещено на http://allbest.ru

МЕТОДИКА ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ З ГАНДБОЛУ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Леонтьева Інна Василівна,

старша викладачка кафедри спортивних дисциплін ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна.

Леонтьєв Олег Вікторович,

старший викладач кафедри спортивних дисциплін ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна.

Соціально-економічні перетворення в Україні останнього десятиліття, визначили зміну освітньої та наукової парадигм, закономірно призвели до необхідності поєднання турботи про освіту з турботою про здоров'я особистості, основи якої, як є загальновизнаними, закладаються з першого класу, розвиваються, закріплюються і вдосконалюються в учнівському віці, насамперед засобами фізичної культури і спорту (В. Курис, 1998; Л. Лубишева, С. Філімонова, 2004; 2006; Ю. Железняк, А. Лейф, 2006 та ін.). Проте в даний час багато фактів свідчать про необхідність подальшого підвищення ефективності навчального процесу з фізичної культури у закладах освіти, управління якими традиційно зводиться до адміністрування. У практичній діяльності акцент робиться на виконання нормативно-базової частини навчального плану без урахування мотивів і потреб учнів у різних видах фізичної активності (А. Лотоненко, 1998; Ю. Євсєєв, 2002; І. Барчуков, 2003; Л. Семенов, С. Миронова, 2004; О. Грачов, 2005; В. Шилко, 2007).

Реалізація реформи загальноосвітніх навчальних закладів у сфері фізичного виховання, її характер і масштаби потребують значного часу. У найближчі роки пріоритетним буде вдосконалення існуючих форм фізичного виховання, підвищення його ефективності, організаційного рівня та результативності всіх компонентів програми. Кінцевим результатом впливу фізичної культури має бути «фізично досконала» людина. Чудове здоров'я, міцний і загартований організм, міцна воля, є хорошою основою для інтелектуального та психічного розвитку людини. Досягти високої фізичної досконалості, позбутися деяких вроджених і набутих фізичних вад можна лише при правильному і систематичному застосуванні фізичних вправ.

В системі фізичного виховання особливе місце займають рухливі та спортивні ігри. Впровадження оздоровчого гандболу в практику фізичного виховання є потужнім ефективним оздоровчим засобом. Проте ефективне використання засобів гандболу в процесі фізичного виховання учнівської молоді стримується відсутністю розробленого та обґрунтованого змісту організації та методики проведення навчальних занять у різних вікових групах (Ашмарин, 2010, с. 78).

В процесі організації спортивно-оздоровчої роботи створюються умови для вирішення всіх проблем фізичного виховання, але основною формою фізичного виховання є і залишається урок фізичної культури. Саме уроки багато в чому визначають зміст інших форм фізичного виховання. Усі ці обставини виводять урок у ранг основної форми фізичного виховання учнівської молоді.

Методологічну основу дослідження склали сучасні наукові уявлення про теорію, методику та практику фізичного виховання та спорту (Л. Матвєєв, 1991; В. Бальсевич, 2000, 2002; Ю. Євсєєв, 2002; Ж. Холодов, B. Кузнєцов, 2003; І. Барчуков, 2003; B. Биков, 2003; М. Віленський, 2004; Ю. Курамшин, 2004; Ю. Железняк, 2004; O. Грачев, 2005); теорії і методики спортивних ігор, зокрема з гандболу (А. Книшев, 1986; Ч. Гарбаляускас, 1988; В. Ігнатьєва, Ю. Портнов, 1996; М. Шестаков, І. Шестаков, 2001; В. Ігнатьєва, 2001; В. Ігнатьєва, І. Петрачева, 2004; В. Ігнатьєва, В. Тхорев, І. Петрачева, 2005).

Сучасні форми організації оздоровчих занять орієнтовані на особистісний підхід до учнів, велика увага приділяється психічним, інтелектуальним та фізичним особливостям кожного з них. Основна тенденція спортивно-оздоровчої роботи є посилення навчальної спрямованості; актуальним завданням є виховання учнів стійкого інтересу до занять фізичними вправами.

Гандбол використовується як один із засобів фізичного виховання учнів. Гандбол - це універсальна спортивна гра, яка має спільні корені з футболом та баскетболом. Однією з головних переваг гандболу є його простота. Цю гру можна організувати для хлопчиків і дівчаток, як у приміщенні, так і на вулиці. Як вид спорту, гандбол має потенціал різнобічного впливу на тих, хто займається, сприяючи розвитку основних фізичних якостей учнів. Успішне засвоєння учнями програми з гандболу здійснюється на урочних та позаурочних заняттях з фізичної культури (Абзалов, 2002, с. 26).

Викладене свідчить про можливість організації у навчальних закладах освіти занять оздоровчим гандболом протягом усього навчального року, а з іншого боку, здійснення фізичної культури молоді на основі ефективного використання засобів гандболу, але відсутність змістовного організаційно-методичного забезпечення цього процесу не дозволяє позитивно вплинути на рівень фізичної підготовленості, фізичний стан та функціональні показники учнів.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічної та змістово-організаційної складових занять гандболом з різними віковими групами населення.

В залежності від мети були обрані наступні завдання дослідження: проаналізувати науково-методичну літературу з теми дослідження; виявити особливості організації занять гандболом у різних вікових групах; розробити рекомендації щодо застосування методів навчання гандболу на уроках фізичної культури та навчально-тренувальних заняттях з гандболу.

Спортивна гра гандбол завдяки своїй динамічності та емоційності співзвучний з дитинством, тому навчання можна починати раніше за інші фізичні вправи. Для гандболу періодом початкової підготовки вважається вік 9-10 років, але, враховуючи досвід роботи в баскетболі, заняття з гандболу (міні-гандболу) можна успішно починати з семи років (Бальсевич, 1990, с. 24).

У навчально-виховній роботі з учнями слід враховувати особливості різних вікових груп. Методика роботи з дітьми з гандболу базується на загальних положеннях педагогіки та теорії фізичного виховання. Поряд із врахуванням особливостей вікового розвитку дітей виходить із принципів виховного характеру навчання, суворого дотримання доступності, поступовості, системності, здійснення спеціалізації на основі комплексної фізичної підготовки.

Діти 9-10 років. У цьому віці відбувається поступове зміцнення організму. Центральна нервова система забезпечує потенційно високу координацію рухів і функціональну діяльність внутрішніх органів. Процеси відновлення проходять досить швидко. Учні відрізняються сильним бажанням рухатися, дуже збудливі, нервові процеси швидко виснажуються. Тому до тренера-викладача, який організовує та проводить перші заняття (уроки) гандболу, пред'являються найвищі вимоги (Бар Ор, Роуленд, 2009, с. 127).

Особливо важкими і важкими є перші уроки, початковий етап підготовки юних гандболістів. Будь-які допущені недоліки у навчанні технічних навиків саме цього періоду дуже важко потім виправити у майбутньому.

У віці 9-10 років дитина може успішно оволодіти технічними елементами гандболу, але за умови врахування її індивідуальних можливостей. В даному напрямку має важливу роль педагогічна майстерність тренера-викладача (вчителя) яка полягає в умінні зацікавити до занять гандболом, підібрати відповідні групи, команди учнів, якщо потрібно запропонувати учням індивідуальні вправи в пара.

Щодо занять з групами людей різного віку, то основним напрямком правильної організації занять у даному напрямку має стати глибоке розуміння надзвичайно важливого значення всебічної фізичної підготовки взагалі. Гандбол включений до програм навчальних закладів, широко використовується в спортивних школах, оскільки дана спортивна діяльність сприяє вирішенню першочергової проблеми - укріплення здоров'я людини різного віку (Бар Ор, Роуленд, 2009, с. 321).

Педагогічна практика свідчить, що особливо важливими є перші заняття з гандболу, оскільки вони сприяють визначенню подальшого ставлення учня до гандболу. Для підвищення інтересу до занять викладач заздалегідь повинен розробити барвисто оформлені місця для занять, підібране сучасне відповідне обладнання, застосувати допоміжні засоби навчання. Особливу роль на заняттях гандболу відіграє особлива ігрова форма. Це можуть бути кольорові жилети з номерами на грудях і спині, або футболки (майки) з відзнакою команди (групи). Добре, якщо таку форму зроблять самі учасники групи. Крім того учасник групи повинен мати: тренувальний костюм, гумовий м'яч з окружністю 42-46 см, гантелі, скакалка, тенісний м'яч або невеликий гумовий м'яч (Анциаури, 2003, с. 198).

Під час занять спортивними іграми викладачем підбираються відповідні методи навчання. На заняттях гандболу найбільш поширеним є фронтальний метод. Для більшої різноманітності діяльності варто використовувати групові та командні методи. Груповий метод дозволяє здійснювати принцип кругового навчання, а командний метод наближає заняття гандболу до умов змагання, що має особливу цінність для розв'язання навчально-виховних завдань. У програмі таких змагань, безумовно, є найпростіші фізичні вправи, вправи з ігровими та мед м'ячами, і переважно рухливі ігри (Бар Ор, Роуленд, 2009, с. 84).

Діти у 11-12 років мають досить добру координації рухів, рухливість, спритність, орієнтації в просторі. Саме в цей період відбувається інтенсивний розвиток процесів внутрішнього гальмування, діти стають більш керованими, більш стриманими - встановлюється рівновага нервових процесів центральної нервової системи. Також відзначається вміння добре контролювати свої рухи, підвищується працездатність, витривалість, підвищується стійкість уваги, здатність сприймати нове, покращуються творчі здібності учнів. При цьому в кістково-м'язовій системі відбуваються значні зміни: ростуть і якісно змінюються м'язи людини, збільшується окостеніння кісток.

Навчальна практика свідчить про те, що за своїми фізичними можливостями учні 11-12 років готові не тільки до оволодіння техніко-тактичними навичками гри, а й до проведення ігрової діяльності в цілому. У цей період на заняттях гандболу проводиться досить інтенсивна робота з виховання загальної витривалості, швидкісно-силових засобів. Також фахівці з фізичного виховання і спорту вважають, що доцільно стимулювати індивідуальні прояви сили (вправи з ігровими м'ячами, медболами, гирями - на швидкість, на дальність метання тощо). Все це створює умови для формування спеціальної рухової бази, необхідної для гандболу. Але слід мати на увазі, що діти в цьому віці ще не вміють довго зосереджуватися, погано оволодівають технікою, якщо не вміють правильно копіювати відповідне виконання дій, вправ. Тому з позиції методики навчання у даному випадку вірним буде часта зміна завдання, вправи, прийоми, що вивчаються, більше використовувати змагальний метод. Важливо також, є те, що заняття постійно спрямовані на виховання вміння швидко і легко пересуватися по ділянці, виконуючи всі прийоми в обох напрямках і обома руками. Важливо навчити учнів передавати м'яч на різні відстані, робити кидок у ворота, вміти правильно обирати місце в грі, «відкриватися» в атаці та «закривати» суперника при дії на захист. Т ому основним завданням занять гандболом у цей період є забезпечення повноцінного фізичного розвитку, набуття необхідних якостей і навичок для подальшого вдосконалення в грі.

Віковий період 12-15 років як становлення людини проходять етап складної внутрішньої перебудови, пов'язаної з фізіологічними особливостями на межі дитинства та підліткового віку. Ці зміни виявляються в різкому прискоренні зростання тіла в довжину, у незначній розкоординації рухів, у швидшій стомлюваності, неврівноваженості в поведінці, а також у появі нових рис в характері учня (Бальсевич, 1990, с. 25).

З іншого боку, закінчується дозрівання м'язів, і починається процес швидкого розвитку м'язової сили. Тому з точки зору фізичної вдосконаленості найбільш оптимальним вважається вік 12-15 років для закладання фундаменту майбутніх спортивних досягнень, для формування особистості, для визначення майбутньої спеціальності. У цей період спостерігається найбільший приріст швидкості, сили, спритності. Саме в цьому напрямку має працювати тренер-викладач (вчитель) в процесі проведення навчально-тренувального заняття з гандболу (Ашмарин, 2010, с. 6).

Поведінка підлітків все більше починає визначатися другою сигнальною системою. Емоції дитини явно поступаються місцем свідомому вольовому зусиль дорослішої людини. Копіювання дій замінюється вдумливим засвоєнням запропонованого рухового матеріалу. Рухові навички починають автоматизуватися. Все це надзвичайно важливо для подальшого вивчення складнішого навчального матеріалу гандболу. Зокрема, при оволодінні різними тактичними завданнями учні звільняються від обдумування прийомів, які вони виконують, і повністю переключаються на вирішення тактичних завдань. На заняттях з гандболу помітно зростає значення і питома вага вивчення техніки і тактики гри. Якщо в попередні роки (9-12 років) навчання здійснювалося переважно ігровим методом (спеціалізовані рухливі ігри, навчальна гра), то зараз урок все частіше включає аналітико-синтетичний метод: вправа - гра - вправа (Ашмарин, 2010, с. 76).

З'являється необхідність застосовувати постійні колективні тактичні дії, які слід починати з найпростіших комбінацій. Навчання обов'язково має проводитися в три етапи: 1) детальне опанування індивідуальними діями гравця (переважно технічними); 2) взаємодія з партнером (техніко-тактична); 3) поєднання індивідуальних і колективних дій (здійснення комбінацій).

Оволодіння та закріплення тактичних дій здійснюється у великій кількості через застосування самої гри, ігрових вправ. При цьому найважливіше спрямувати дії гравців: поставити певні навчальні завдання, давати вступні вказівки в ході виконання; зупинити ігри з аналізом виконаних дій; виправити та проаналізувати помилки тощо. Кількість установок, завдань, вступного розбору має бути оптимальною, інакше учні втратять інтерес до уроку, не виконають його завдання.

Загалом підготовка дітей 12-15 років має універсальну ігрову спрямованість. Тільки після досягнення достатньо різнобічних навичок можна переходити до спеціалізації в певних ігрових сферах (зазвичай не раніше 15 років) (Ашмарин, 2010, с. 73).

Юнаки та дівчата 15-18 років. У цьому віці завершується процес анатомо-фізіологічної перебудови і організм наближається до стану дорослої людини - за функціональним розвитком, діяльністю внутрішніх органів, кістково-м'язової системи, центральної нервової системи. Координація рухів при цей вік досягає досконалості, а серцево-судинна і дихальна системи вільно забезпечують потребу організму в інтенсивному стресі. Відчуваються зрушення і в психіці школярів: підвищується стійкість інтересів, здатність до абстрактного мислення, концентрація уваги. Все це має відобразитися в методиці та змісті занять гандболу, які зараз стають все більш щільними та насиченими (Ашмарин, 2010, с. 79).

Фізична підготовка на цьому етапі навчання (15-18 років) становить близько 40% (замість 70% на початку занять). Проте лідируючу позицію, як і раніше, займає загальна, а не спеціальна фізична підготовка. Під час занять перевага надається переважно з розвитку сили, витривалості та швидкості. Також на заняттях широко використовуються вправи без м'яча, з м'ячем, включаючи різні прийоми. Принцип кругового тренування, а от інтервальний метод має набути більшого поширення.

Враховуючи етапну структуру вивчення техніки то вона складається з чотирьох послідовних етапів: ознайомлення з технікою, вивчення техніки в спрощених умовах, вивчення техніки в складних умовах і закріплення методики. При цьому найважливіше спрямувати дії гравців: поставити певні навчальні завдання, давати вступні вказівки в ході виконання; зупинити ігри з аналізом виконаних дій; виправляти та розбирати помилки тощо.

На заняттях гандболу найбільш поширеним є фронтальний метод. Для більшої різноманітності діяльності групу слід використовувати частіше, коли необхідно диференціювати матеріал або неможливо працювати у великих групах.

Індивідуальні завдання відпрацьовуються при поглибленому засвоєнні матеріалу гравцями, які успішно виконують, а також при роботі звідстаючими, при усуненні недоліків.

Колове навчання стало однією з найефективніших форм організації діяльності навчання гандболу, що дозволяє забезпечити високу загальну та рухову щільність заняття (Ашмарин, 2010, с. 186).

Всі бажаючи, які виявили бажання займатися гандболом в спортивних секціях, гуртках тощо важливо мати картку обліку (як щоденник індивідуальних занять). Такий контроль зазвичай активізує зусилля та інтерес до занять гандболом.

Сучасні форми організації оздоровчих занять орієнтовані на особистісний підхід до кожної особистості, велика увага приділяється психічним, інтелектуальним та фізичним особливостям кожного з них. Основна тенденція спортивно-оздоровчої роботи є посилення навчальної спрямованості; актуальним завданням є виховання стійкого інтересу до занять фізичними вправами.

У якості висновків зазначимо, що навчання гри гандбол можливо застосовувати з людьми різного віку від дітей до дорослих. Основною метою якого буде застосування гри гандбол, як оздоровчого засобу фізичної культури і спорту. Методика навчання гандболу обов'язково повинна проводитися в три етапи: детальне опанування індивідуальними діями гравця (переважно технічними); взаємодія з партнером (техніко-тактична); поєднання індивідуальних і колективних дій (здійснення комбінацій).

Дане дослідження не вичерпує всіх проблем застосування гандболу як оздоровчого засобу. У подальших дослідженнях планується провести більш детальне вивчення даної проблеми та можливості застосування гандболу з учнями які мають особливі потреби, або обмеження в здоров'ї.

гандбол фізичне виховання учні вікові групи

Список використаної літератури

1. Абзалов Р.А. Физическое образование или образование по физической культуре. Теория и практика физической культуры. К., 2002. С. 25-262.

2. Апциаури Л.Ш. Спорт как социальное явление и фактор социализации развитие детей и подростков. Теория и практика физической культуры. Киев, 2003. 274 с.

3. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания : учеб. для студентов ф-та физ. культуры пед. ин-тов. К. : Просвещение, 2010. 287 с.

4. Бальсевич В.К. Физическая подготовка в системе воспитания культуры здорового образа жизни человека (методологический, экологический и организационный аспекты). Теория и практика физической культуры. М., 1990. № 1. С. 22-26.

5. Бар-Ор О., Роуланд Т. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения; пер. с англ. И. Андреев. К.: Олимп. л-ра, 2009. 528 с.

Леонтьева І.В., Леонтьев О.В.

Методика оздоровчих занять з гандболу різних вікових груп

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань з методики навчання гандболу, особливо важливим моментом у даному вивченні є використання гандболу з різними віковими групами молоді в закладах освіти у позааудиторній роботі з фізичного виховання з метою покращення та збереження їхнього здоров'я. В статті освітлені проблеми організації спортивно-оздоровчої роботи та створення умов вирішення першочергових проблем фізичного виховання. Вивчені напрямки спортивно-оздоровчої роботи такі, як посилення навчальної спрямованості; умови виховання учнів стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Основною метою дослідження стала розробка та обґрунтування теоретико-методологічної та змістово-організаційної складових програми дисципліни «Гандбол» як складової частини дисципліни «Фізична культура» у різних вікових групах. Розроблено рекомендації щодо застосування методів навчання гандболу на уроках фізичної культури та навчально-тренувальних заняттях з гандболу з різними віковими групами. Охарактеризовано навчально-тренувальний процес з урахуванням особливостей різних вікових груп та принципів виховного характеру навчання, суворого дотримання доступності, поступовості, системності, здійснення спеціалізації на основі комплексної фізичної підготовки. Розкрито важність використання відповідних методів навчання саме під час занять гандболом. Висновки автора підтверджують важливість використання гри гандбол, як одну з сучасних форм організації оздоровчих занять, які орієнтовані на особистісний підхід до учнів де велика увага приділяється психічним, інтелектуальним та фізичним особливостям кожного з них. Застосування спортивної гри гандбол є одним з дієвих засобів фізичного виховання різних груп населення.

Ключові слова: здобувачі освіти, здоров'я, гандбол, фізичне виховання, освіта, методи навчання.

Леонтьева И.В., Леонтьев О.В.

Методика оздоровительных занятий по гандболу разных возрастов

Статья посвящена исследованию актуальных вопросов по методике обучения гандболу, особенно важным моментом в данном изучении является использование гандбола с разными возрастными группами молодежи в учебных заведениях во внеаудиторной работе по физическому воспитанию с целью улучшения и сохранения их здоровья. В статье освещены проблемы организации спортивно-оздоровительной работы и создание условий для решения первоочередных проблем физического воспитания. Изучены направления спортивно-оздоровительной работы, такие как усиление учебной направленности; условия воспитания учащихся устойчивого интереса к занятиям физическими упражнениями. Основной целью исследования стала разработка и обоснование теоретико-методологической и содержательно-организационной составляющих программы дисциплины «Гандбол» как составной части дисциплины «Физическая культура» в разных возрастных группах.

В статье автором проанализирована научно-методическая литература по теме исследования. Выявлены особенности организации занятий гандболом в разных возрастных группах. Разработаны рекомендации по применению методов обучения гандболу на уроках физической культуры и учебно-тренировочных занятиях по гандболу с разными возрастными группами. Охарактеризованы учебно-тренировочный процесс с учетом особенностей разных возрастных групп и принципов воспитательного характера обучения, строгого соблюдения доступности, постепенности, системности, осуществления специализации на основе комплексной физической подготовки. Раскрыта важность использования соответствующих методов обучения именно на занятиях гандболом.

Выводы автора подтверждают важность использования игры гандбол как одну из современных форм организации оздоровительных занятий, которые ориентированы на личностный подход к учащимся, где большое внимание уделяется психическим, интеллектуальным и физическим особенностям каждого из них. Применение спортивной игры гандбол является одним из действенных средств физического воспитания разных групп населения.

Ключевые слова: соискатели полного общего образования, волевые качества, педагогические условия, физическое воспитание.

Leontieva I., Leontiev O.

Methods of Health Classes in Handball of Different Ages

The article is devoted to the study of current issues in teaching handball with different age groups, especially important in this study is the use of handball with different age groups of young people in educational institutions in extracurricular activities in physical education to improve and preserve their health. The article covers the problems of organization of sports and health work and the creation of conditions for solving the primary problems of physical education. The studied areas of sports and health work are such as strengthening the educational orientation; conditions for educating students of lasting interest in physical activity. The main purpose of the study was to develop and substantiate the theoretical-methodological and content- organizational components of the program of the discipline «Handball» as part of the discipline «Physical Culture» in different age groups. In the article the author analyzes the scientific and methodological literature on the research topic. The peculiarities of the organization of handball classes in different age groups are revealed. Recommendations for the use of handball teaching methods in physical education lessons and handball training sessions with different age groups have been developed. The educational and training process is characterized taking into account the peculiarities of different age groups and principles of educational nature of education, strict adherence to accessibility, gradualness, systematization, implementation of specialization on the basis of comprehensive physical training. The importance of using appropriate teaching methods during handball lessons is revealed. The author describes the age and physical capabilities of mastering the technical and tactical skills of handball and age-friendly periods for the development of physical qualities of children and youth. An example of the stage structure of learning to play handball is given. The author's conclusions confirm the importance of using the game of handball as one of the modern forms of organizing health classes, which are focused on personal approach to students where much attention is paid to mental, intellectual and physical characteristics of each of them. And the main trend of sports and health work is to strengthen the educational focus; the urgent task is to educate students of lasting interest in physical activity. The use of the sport of handball is one of the effective means of physical education for various groups.

Key words: students, health, handball, physical education, education, teaching methods.

Размещено на Allbest.ru