Особливості науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Павлюк Олена Михайлівна, кандидатка педагогічних наук, доцентка,

доцентка кафедри олімпійського та професійного спорту

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,

м. Полтава, Україна.

Брусак Олександр Михайлович, старший викладач кафедри олімпійського

та професійного спорту

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,

м. Полтава, Україна.

Анотація

Павлюк О.М., Брусак О.М.

Особливості науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічна проблема.

Стаття присвячена висвітленню питання особливостей науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого- педагогічній проблемі. Для розкриття особливостей науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми було здійснено характеристику основних понять наукового пошуку - «тренер-викладач» та «компетентність». Доведено, що науково-педагогічна діяльності у закладах вищої освіти є обов'язковою складовою освітнього процесу й здійснюється з метою забезпечення інтеграції наукової, навчальної та виробничої діяльності. В процесі висвітлення питання науково-педагогічної компетентності тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми встановлено, що професія тренера (тренера-викладача) належить до педагогічних професій і містить у собі ті ж компоненти, що й професія педагога, однак має свої особливості, які залежать від того, як розвивається спорт, як змінюються методи тренування, як розвивається суспільство та ін. Дослідниками визначено вимоги до професійної компетентності майбутнього науково-педагогічного працівника. Виокремимо найголовніші аспекти, які є актуальними для нашого наукового пошуку, а саме: висока професійна компетентність; педагогічна компетентність. Процес професійного становлення майбутніх тренерів-викладачів безпосередньо пов'язаний з фаховою підготовкою, яка ґрунтується на набутті відповідних компетентностей та навчанні впродовж життя. В процесі дослідження виокремлено особливості науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми: по-перше, організація закладами освіти навчально-тренувального процесу тренерів-викладачів щодо формування переліку компетентностей, визначених стандартом; по-друге, постійний саморозвиток, самоаналіз та самовдосконалення щодо формування та розвитку загальних і фахових компетентностей фахівця досліджуваної галузі.

Ключові слова: компетентність, тренер-викладач, здобувачі освіти, особливості.

Аннотация

Павлюк Е.М., Брусак А.М.

Особенности научно-педагогических компетентностей тренера-преподавателя как психолого-педагогическая проблема.

Статья посвящена освещению вопроса особенностей научно - педагогических компетентностей тренера-преподавателя как психолого-педагогической проблеме. Для раскрытия особенностей научно-педагогических компетентностей тренера-преподавателя как психолого-педагогической проблемы была осуществлена характеристика основных понятий научного поиска - «тренер-преподаватель» и «компетентность». Доказано, что научно-педагогическая деятельность в высших учебных заведениях является обязательной составляющей образовательного процесса и осуществляется с целью обеспечения интеграции научной, учебной и производственной деятельности. В процессе освещения вопроса научно-педагогической компетентности тренера-преподавателя как психолого-педагогической проблемы установлено, что профессия тренера (тренера-преподавателя) относится к педагогическим профессиям и включает в себя те же компоненты, что и профессия педагога, однако имеет свои особенности, которые зависят от того, как развивается спорт, как изменяются методы тренировки, как развивается общество и т. д. Исследователями определены требования к профессиональной компетентности будущего научно-педагогического работника. Выделены самые главные аспекты, актуальные для нашего научного поиска, а именно: высокая профессиональная компетентность; педагогическая компетентность. Процесс профессионального становления будущих тренеров-преподавателей напрямую связан с профессиональной подготовкой, основанной на приобретении соответствующих компетентностей и обучении на протяжении жизни. В процессе исследования выделены особенности научно-педагогических компетентностей тренера-преподавателя как психолого-педагогической проблемы: во-первых, организация учебными заведениями учебно-тренировочного процесса тренеров-преподавателей по формированию перечня компетентностей, определенных стандартом; во-вторых, постоянное саморазвитие, самоанализ и самосовершенствование по формированию и развитию общих и профессиональных компетентностей специалиста изучаемой отрасли.

Ключевые слова: компетентность, тренер-преподаватель, соискатели образования, особенности.

Abstract

Pavliuk O., Brusak O.

Peculiarities of Scientific and Pedagogical Competencies of a Trainer-Teacher as a Psychological and Pedagogical Problem.

The article is devoted to highlighting the issue of the features of the scientific and pedagogical competencies of a trainer-teacher as a psychological and pedagogical problem. To reveal the features of the scientific and pedagogical competencies of the trainer-teacher as a psychological and pedagogical problem, the main concepts of scientific research were characterized - «trainer-teacher» and «competence». It is proved that scientific and pedagogical activity in higher educational institutions is an obligatory component of the educational process and is carried out in order to ensure the integration of scientific, educational and industrial activities. In the process of highlighting the issue of the scientific and pedagogical competence of a trainer-teacher as a psychological and pedagogical problem, it was established that the profession of a trainer (trainer-teacher) belongs to the pedagogical professions and includes the same components as the profession of a teacher, however, it has its own characteristics that depend how sports develop, how training methods change, how society develops, etc. Researchers have determined the requirements for the professional competence of a future scientific and pedagogical worker.

The most important aspects that are relevant for our scientific research are highlighted, namely: high professional competence; pedagogical competence. The process of professional development of future trainers-teachers is directly related to professional training based on the acquisition of relevant competencies and lifelong learning. In the course of the study, the features of the scientific and pedagogical competencies of a trainer-teacher as a psychological and pedagogical problem were highlighted: firstly, the organization of the educational and training process of trainers-teachers by educational institutions to form a list of competencies defined by the standard; secondly, constant self-development, self-analysis and self-improvement in the formation and development of general and professional competencies of a specialist in the studied industry.

Key words: competence, trainer-teacher, applicants for education, features.

Нам сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічному житті суспільства. Нові цивілізаційні виклики закономірно передбачають зміни у сьогоденному освітньому просторі й підвищені вимоги до особистості фахівця закладів вищої освіти і його професіоналізму.

Сучасний стан освітнього процесу потребує не лише висококваліфікованих працівників, а й таких, які здатні самостійно, критично і творчо мислити, відповідальних, мобільних, конкурентоспроможних і професійно компетентних фахівців, спроможних до саморозвитку і самореалізації. Запити сьогодення передбачають, що у закладі вищої освіти особистість не лише здобуває освіту, а й соціалізується, остаточно особисто формується. Вимоги до професіоналізму та особистісних якостей фахівця постійно спонукають викладачів шукати нові моделі і технології, інноваційні підходи, форми і методи освітньої діяльності (Лузік, 2010).

Науково-педагогічна діяльність у закладах вищої освіти є обов'язковою складовою освітнього процесу й здійснюється з метою забезпечення інтеграції наукової, навчальної та виробничої діяльності. Зазначені види роботи реалізовуються на основі низки нормативно-правових документів, а саме: діючих Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», стандартів, статутів, положень, розпоряджень закладів вищої освіти та ін. Закон України «Про вищу освіту» визначає головні завдання наукової діяльності у закладах вищої освіти, до яких належать: органічна єдність змісту освіти й програм наукової діяльності; створення стандартів вищої освіти, підручників і навчальних посібників з урахуванням досягнень науки й техніки; упровадження результатів наукових досліджень у практику; безпосередня участь суб'єктів освітнього процесу в науково - дослідних роботах, що проводяться у закладі вищої освіти; організація наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів науково-дослідних, курсових, дипломних та інших робіт учасників освітнього процесу (Основи методології, 2010).

Низка науковців переконана, що формування науково-педагогічних компетентностей, розвиток особистісних і значущих якостей у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця є найбільш ефективними за умови використання в освітньому процесі інтерактивних методів навчання. Так, питання сучасних навчальних технологій з урахуванням новітніх тенденцій розвитку суспільства висвітлено в напрацюваннях М. Фіцули; О. Шинкарук, О. Лисенко, О. Яковенко представили навчальну програму щодо основ науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту; В. Костюкевич, В. Воронова, О. Шинкарук, О. Борисова дослідили питання основ науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня у закладах вищої освіти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», результати наукових розвідок подали в навчальному посібнику. тренер викладач компетентність педагогічний

Разом із тим питання особливостей науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми потребує уточнення та систематизації.

Мета дослідження - розкрити особливості науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічну проблему.

Розглянемо питання науково-педагогічної компетентності тренера-викладача як психолого-педагогічну проблему. Для цього звернимося до характеристики основних понять наукового пошуку - «тренер-викладач» та «компетентність» (Про затвердження стандарту, 2019, с. 5).

Низка дослідників зазначають, що професія тренера (тренера- викладача) належить до педагогічних професій і містить у собі ті ж компоненти, що й професія педагога. Однак досліджувана професія має свої особливості, які залежать від того, як розвивається спорт, як зростають рекорди, як змінюються методи тренування, як розвивається суспільство та ін. Тобто сучасний тренер - це тренер, який повинен перебувати в постійному різнобічному розвитку, в тому числі і психолого-педагогічному.

Процес професійного становлення майбутніх тренерів-викладачів безпосередньо пов'язаний з фаховою підготовкою, яка ґрунтується на теорії навчання впродовж життя та набутті відповідних компетенцій. Нам імпонує декілька визначень досліджуваного феномену «компетентність», а саме, представлення поняття в «Енциклопедія освіти», як кола питань, в яких людина добре розуміється, компетентність набувається не лише під час вивчення предмета, а й за допомогою засобів неформальної освіти, в наслідок впливу середовища тощо (Бекас, 2018). В Законі України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII та «Національна рамка кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 (у редакції від 02 липня 2020 р.)» «компетентність» трактується, як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (Закон України «Про вищу освіту», 2002). В Законі України «Про вищу освіту» від 02 листопада 2021 року № 838-IX «компетентність» визначається, як здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей (Про освіту, 2021).

Компетентність як характеристика результатів навчання широко використовується в освітніх системах європейських країн. Компетентність часто передають через усталені поняття «здатність до ...», «комплекс умінь», «умілість», «готовність до ...», «знання в дії ...», «спроможність» та ін. Спільним для всіх трактувань є їх розуміння як набутої характеристики особистості, що сприяє успішному входженню людини в життя сучасного суспільства. Компетентність розглядається як інтегрований результат, що передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішної діяльності в певній сфері (Енциклопедія освіти, 2008, с. 408).

Педагогічною компетентністю є здатність особи раціонально та ефективно здійснювати педагогічну діяльність (Цільмак, 2017, с. 112). Структура психолого-педагогічної компетентності викладача складається з таких компонентів:

1) пізнавальний - базові та спеціальні психолого-педагогічні знання;

2) фаховий - майстерне володіння методикою викладання освітніх компонентів, методами та прийомами викладацької діяльності; відповідність професійної діяльності принципам навчання у вищій школі;

3) мотиваційний - спрямованість особистості на самовдосконалення у професійній діяльності;

4) особистісний - наявність професійно важливих для викладацької діяльності особистісних якостей;

5) поведінковий - використання знань, умінь і навичок, набутого досвіду, усталених моделей поведінки для вирішення педагогічних завдань різних рівнів і спрямування у професійній діяльності (Професійно-педагогічна компетентність, 2017, с. 86).

Наукова компетентність передбачає здатність особи досліджувати, аналізувати, систематизувати, уточнювати, визначати, описувати та упроваджувати наукові винаходи на основі глибоких удосконалених знань, умінь та навичок (Цільмак, 2017, с. 112).

Процес становлення дослідницької компетентності викладачів орієнтований на реалізацію їх дослідного й особистісного потенціалу, становлення готовності до активної творчої професійної діяльності. Дослідницька компетентність є не тільки продуктом пізнавальної активності, а й наслідком саморозвитку викладача, його особистісного зростання. Загальна мета реалізації дослідницької компетентності викладача - розв'язання різних типів професійних дослідницьких завдань з метою підвищення якості освітнього процесу (Професійно-педагогічна компетентність, 2017, с. 86).

Дослідниками визначено вимоги до професійної компетентності майбутнього науково-педагогічного працівника. Виокремимо найголовніші аспекти, які є актуальними для нашого наукового пошуку, а саме:

• висока професійна компетентність, яка передбачає глибокі знання і широку ерудицію в науково-предметній галузі, нестандартне творче мислення, володіння інноваційною стратегією і тактикою, методами вирішення творчих завдань та ін.;

• педагогічна компетентність, яка включає знання основ педагогіки та психології, медико-біологічних і психофізіологічних аспектів інтелектуальної діяльності, володіння сучасними методами, засобами, методиками, технологіями та організаційними формами навчання та виховання, формування і розвитку особистості вихованця та ін.

Е. Лузік обґрунтовано, що професійно-педагогічною компетентністю науково-педагогічного працівника є інтегральна характеристика його внутрішньо інтелектуальної та емоційно-почуттєвої роботи, в процесі якої зовнішнє, проходячи через суб'єктність викладача та переломлюючись через її життєвий і професійний досвід, опрацьовується і засвоюється нею, породжуючи педагогічну культуру та формуючи індивідуальний стиль навчально-виховної роботи. Розвиток професійної компетентності викладача визначається динамічним, багатогранним і змістовним внутрішньо-особистісним процесом, у результаті якого відбуваються зміни в свідомості, самосвідомості, інтелектуальній, мотиваційно-потребнісній, емоційно-почуттєвій, вольовій та діяльнісній сферах, життєвих і професійних позиціях; тобто відбувається цілісний професійний саморозвиток, змістовними характеристиками якого є: професійна самосвідомість, прийняття себе професіоналом; постійне самовизначення; саморозвиток професійних здібностей; інтернальність; самопроєктування; побудова власної стратегії професійного зростання; побудова і реалізація свого професійного життя тощо (Лузік, 2010).

Розглянемо компетентності підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 017 «Фізична культура і спорт». Представимо в таблиці 1 їх перелік.

Таблиця 1. Компетентності підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 017 «Фізична культура і спорт»

Погоджуємося з тим, що саме в такому контексті повинна бути побудована освітня діяльність в закладах вищої освіти щодо підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» стосовно формування загальних та спеціальних (фахових, предметних) компетентностей випускника (Про затвердження стандарту, 2019).

Певний інтерес в контексті питання науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми викликає проблема наукової компетентності здобувача та безпосередньо розуміння феномену «наука». В дослідженнях О. Тройнікової зазначено, що поняття «наука» має декілька основних значень. Наука являє собою систему взаємозв'язків між науковими організаціями та членами наукової спільноти, а також включає до себе системи наукової інформації, норми та цінності науки (Цільмак, 2017, с. 4).

Основна мета науки - отримання нових знань і використання їх у практичному освоєнні світу. Однак, оскільки наука постійно виходить за межі процесів виробництва і освоєння соціального досвіду, вона лише частково може спиратися на наявні форми масового практичного освоєння об'єктів. Їй потрібна особлива практика, за допомогою якої перевіряється істинність її знань. Такою практикою стає науковий експеримент, в ході якого перевіряється частина знань.

Наука має дві важливих складові: систему наукових знань і систему наукової діяльності. Система наукових знань складається з таких основних елементів, як теорія, закони, гіпотези, поняття й наукові методи. Науковим дослідженням є систематичне й цілеспрямоване вивчення об'єктів, в яких використовуються засоби і методи науки, і яке завершується формуванням знань про об'єкт, який вивчається.

Наукова діяльність взагалі, та безпосередньо тренера-викладача трактується як інтелектуальна творча діяльність, що спрямована на здобуття й використання нових знань (включає етапи отримання наукової продукції):

1) постановка (виникнення) проблеми;

2) побудова гіпотез і застосування тих, які вже є;

3) створення та впровадження нових методів дослідження, які спрямовані на доведення гіпотез;

4) узагальнення результатів наукової діяльності) (Основи методології, 2010, с. 5 - 7).

Отже, в процесі висвітлення питання науково-педагогічної компетентності тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми встановлено, що професія тренера (тренера-викладача) належить до педагогічних професій і містить у собі ті ж компоненти, що й професія педагога, однак має свої особливості, які залежать від того, як розвивається спорт, як змінюються методи тренування, як розвивається суспільство та ін. Процес професійного становлення майбутніх тренерів-викладачів безпосередньо пов'язаний з фаховою підготовкою, яка ґрунтується на набутті відповідних компетентностей та навчанні впродовж життя.

Таким чином, в процесі дослідження виокремлено особливості науково-педагогічних компетентностей тренера-викладача як психолого-педагогічної проблеми: по-перше, організація закладами освіти навчально-тренувального процесу тренерів-викладачів щодо формування переліку компетентностей, визначених стандартом; по-друге, постійний саморозвиток, самоаналіз та самовдосконалення щодо формування та розвитку загальних і фахових компетентностей фахівця досліджуваної галузі.

Список використаної літератури

1. Бекас О. О., Зуграва М. О. Методичні рекомендації для написання та оформлення курсових робіт з вікової анатомії і фізіології для студентів СВО бакалавра спеціальності 6.010203 Здоров'я людини, 014.14 Середня освіта (Здоров'я людини). Вінниця, 2018. 28 с.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. К.: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

3. Закон України «Про вищу освіту»: наук.-практ. коментар / ред. В. Кремінь. К.: СДМ- СтудиоАК, 2002. 328 с.

4. Лузік Е. В. Професійна компетентність викладача вищого технічного навчального закладу як домінуюча умова ефективності підготовки майбутніх фахівців до управлінської діяльності. Вища освіта України: теоретичний та науково-практичний часопис. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2010. № 1. Тематичний випуск: «Наука і вища освіта: технології взаємодії». С. 160-170.

5. Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад'юнтів / за ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. 352 с.

6. Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: Наказ МОНУ від 24.04.2019 р. №567. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/ 2019/04/25/017-fizichna-kultura-i-sport-bakalavr.pdf (дата звернення: 09.04.2021).

7. Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 29.03.2021).

8. Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: навчальний посібник / за ред. І. Л. Холковської. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2017. 144 с.

9. Цільмак О. М. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: підручник. Одеса: ОДУВС, 2017. 124 с.

References

1. Bekas, O. O., & Zuhrava, M. O. (2008). Metodychni rekomendatsii dlia napysannia ta oformlennia kursovykh robit z vikovoi anatomii i fiziolohii dlia studentiv SVO bakalavra spetsialnosti 6.010203 Zdorovia liudyny, 014.14 Serednia osvita (Zdorovia liudyny) [Methodical recommendations for writing and design of term papers on age anatomy and physiology: for SVO students with a bachelor's degree in 6.010203 Human Health, 014.14 Secondary education (Human Health)]. Vinnytsia [in Ukrainian].

2. Kremen, V. H. (Eds.). (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. K.: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine «On Higher Education»]. (2008). K.: SDM-StudyoAK [in Ukrainian].

4. Luzik, E. V. (2010). Profesiina kompetentnist vykladacha vyshchoho tekhnichnoho navchalnoho zakladu yak dominuiucha umova efektyvnosti pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv do upravlinskoi diialnosti [Professional competence of a teacher of higher technical educational institution as a dominant condition for the effectiveness of training future professionals for management]. Vyshcha osvita Ukrainy: teoretychnyi ta naukovo-praktychnyi chasopys - Higher education in Ukraine: theoretical and scientific-practical journal, 1, 160-170. Tematychnyi vypusk: «Nauka i vyshcha osvita: tekhnolohii vzaiemodii». Zaporizhzhia: Klasychnyi pryvatnyi universytet [in Ukrainian].

5. Konverskyi, A. Ye. (Eds.). (2010). Osnovy metodolohii ta orhanizatsii naukovykh doslidzhen [Fundamentals of methodology and organization of scientific research]. K.: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

6. Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 017 «Fizychna kultura i sport» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity: Nakaz MONU vid 24.04.2019 r. №567 [On approval of the standard of higher education in the specialty 017 «Physical Culture and Sports» for the first (bachelor's) level of higher education: Order of the Ministry of Education and Science of 24.04.2019 No. 567]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/25/017-fizichna-kultura-i-sport-bakalavr.pdf (Last accessed: 09.04.2021) [in Ukrainian].

7. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 5 veresnia 2017 roku № 2145-VIII [On education: Law of Ukraine of September 5, 2017 № 2145-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (Last accessed: 29.03.2021) [in Ukrainian].

8. Kholkovska, I. L. (Eds.). (2017). Profesiino-pedahohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu [Professional and pedagogical competence of a teacher of higher education]. Vinnytsia: TOV «Nilan LTD» [in Ukrainian].

9. Tsilmak, O. M. (2017). Pedahohichna kompetentnist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu [Pedagogical competence of a teacher of higher education]. Odesa: ODUVS [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru