Оцінювання результатів навчання у вимірі академічної доброчесності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінювання результатів навчання у вимірі академічної доброчесності

Карлова Тетяна Євгенівна, кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри; Гришина Олена Сергіївна, старший викладач кафедри іноземних мов з латинською та українською мовами ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Пропонована стаття присвячена питанням реалізації принципів академічної доброчесності в навчальному процесі. У роботі проведений аналіз наукової літератури із зазначеної проблематики, окреслено коло проблемних питань та шляхів їхнього розв'язання. Визначена роль оцінювання знань здобувачів вищої освіти як складової академічної культури та окреслені шляхи підвищення рівня повсякденної академічної доброчесності студентів через підвищення якості оцінювання результатів навчання. Підґрунтям розвідки стало анкетування здобувачів вищої медичної освіти Державного закладу «Луганський державний медичний університет», під час якого повністю підтвердився той факт, що оцінювання знань та практичних навичок для здобувачів вищої освіти наразі залишається значущим компонентом системи освіти. Саме оцінювання, як важлива складова академічної культури, може й повинна якісно відображати рівень набутих навичок та отриманих знань, посилювати мотивацію до навчання, створювати умови для поглиблення набутого досвіду та самовдосконалення.

Ключові слова: академічна доброчесність, оцінювання результатів навчання, анкетування стейкхолдерів.

Оценивание результатов обучения в измерении академической добропорядочности

Карлова Т. Е., Гришина Е. С.

Рассматриваемая статья посвящена вопросам реализации принципов академической добропорядочности в учебном процессе. В работе проведен анализ научной литературы по указанной проблематике, очерчен круг проблемных вопросов и путей их решения. Определена роль оценивания знаний соискателей высшего образования как составляющей академической культуры и намечены пути повышения уровня каждодневной академической добропорядочности студентов путем улучшения качества оценивания результатов обучения. В основу исследования положены результаты анкетирования соискателей высшего медицинского образования Государственного учреждения «Луганский государственный медицинский университет», в ходе которого полностью подтвердился факт, что оценивание знаний и практических умений для соискателей высшего образования на данный момент остается весомым компонентом системы образования. Само оценивание, как важная составляющая академической культуры, может и должно качественно отображать уровень полученных умений и знаний, усиливать мотивацию к обучению, создавать условия для расширения опыта и самосовершенствования.

Ключевые слова: академическая добропорядочность, оценивание результатов обучения, анкетирование стейкхолдеров.

Assessment of Learning Outcomes in the Dimension of Academic Integrity

Karlova T., Hryshyna O.

The proposed article is devoted to the implementation of the principles of academic integrity in the educational process. The analysis of the scientific literature on this issue is carried out, the range of problematic issues and ways to solve them is outlined. The role of assessing of knowledge of higher education undergraduates as a component of academic culture is determined and the ways to improve the level of everyday academic integrity of students by improving the quality of assessment of learning outcomes are outlined. The study was based on a survey of higher medical education undergraduates at the State Establishment «Luhansk State Medical University», which fully confirmed the fact that the assessment of knowledge and practical skills for higher education undergraduates is still an important component of the education system. Assessment as the most important component of academic culture can and should qualitatively reflect the level of acquired skills and knowledge, increase motivation for studying, create conditions for mastering the acquired experience and self-improvement.

Key words: academic integrity, assessment of learning outcomes, stakeholder survey.

Чесність починається з тебе...

Освітнє сьогодення вищої школи в Україні можна наразі без перебільшення визначити осередком інтенсивної боротьби за повсякденну та повсюдну чесність.

Усі заклади вищої освіти України активно долучилися до світової тенденції інтенсифікації присікання академічної недобропорядності. Українському освітньому середовищу запропонована безліч проєктів зазначеного спрямування. Вітчизняні освітяни мають можливість взяти участь у різноманітних науково-практичних заходах з питань академічної доброчесності.

В основу пропонованої доповіді покладені здобутки світової академічної спільноти з питань підвищення рівня академічної культури учасників освітнього процесу.

Зокрема, у межах Проєкту сприяння академічній доброчесності в Україні (Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project - SAIUP) видані Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності (2) та розроблена Серія інформаційних бюлетенів «Академічна доброчесність» (5).

Здобутки вказаного Проєкту, що реалізується Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України та підтримки Посольства США в Україні, були покладені в основу пропонованої роботи. Проект SAIUP має на меті застосування спільного досвіду США та України для розробки й утілення чотирирічного плану заходів, зміст яких полягає в орієнтації та навчанні студентів, викладачів та адміністраторів закладів освіти України практичної цінності й важливості академічної доброчесності.

Різнорівневі та різновекторні питання, що стосуються не лише наукової діяльності учасників освітнього процесу, а і якості освіти загалом, та зокрема системи й критеріїв оцінювання, покращення рівня дистанційного навчання, умотивування здобувачів освіти до щоденної академічної порядності тощо, залишаються наразі вельми актуальними та потребують переосмислення.

Метою пропонованої розвідки є визначення ролі оцінювання знань здобувачів вищої освіти як складової академічної культури та пошук шляхів підвищення рівня повсякденної академічної доброчесності студентів через підвищення якості оцінювання результатів навчання.

Поставлена мета передбачала вирішення таких задач:

- аналіз наукової літератури із зазначеної проблематики;

- окреслення кола проблемних питань та шляхів їхнього розв'язання;

- проведення анкетування здобувачів вищої освіти щодо визначення ролі дотримання принципів академічної доброчесності під час оцінювання їхніх знань і навичок;

- аналіз результатів зазначеного опитування з метою встановлення рівня значущості оцінювання як складової академічної культури.

Здійснюючи розвідку, використовували описовий і порівняльний методи, метод соціологічного опитування та аналіз статистичних даних.

Гіпотезою даної розвідки, що перевірялася шляхом анкетування здобувачів вищої медичної освіти Державного закладу «Луганський державний медичний університет», є твердження про те, що оцінювання знань і практичних навичок для студентів є значущим компонентом системи освіти та важливою складовою академічної культури.

Ураховуючи реалії карантинного сьогодення, превалювання дистанційного формату навчання та загальне переформатування системи освіти з орієнтиром на збільшення компоненту самостійної роботи, можна твердити, що дотримання принципів академічної доброчесності стає життєвою потребою, здатною забезпечити виживання наявної системи освіти на шляху до освіти нової якості. У нас (учасників освітнього процесу: освітян і здобувачів освіти) немає іншого вибору, як привчити себе до академічної порядності, заснованої на високому рівні взаємоповаги між суб'єктами навчального процесу: викладач - здобувач освіти.

Вимоги щодо дотримання академічної доброчесності є однаковими для викладача та студента. Неможна вимагати від здобувача вищої освіти чесності й тим самим досягти відповідної якості освіти, якщо немає, наприклад, прозорості критеріїв оцінювання, максимальної об'єктивності оцінювання, «навчальної чесності» (опитувати за тим, чому навчав) тощо.

Незважаючи на виняткову актуальність досліджуваного питання, наукові роботи, присвячені дотриманню принципів академічної доброчесності під час оцінювання якості знань здобувачів вищої освіти, залишаються не численними. Можна виокремити два основні напрями таких робіт. По-перше, це здебільшого праці методологічного характеру, що містять практичні рекомендації, прагматичні стратегії щодо оцінювання, опис методів заохочення до академічної чесності та аналіз загальних питань академічної культури (1; 10; Weleschuk, 2019).

Окрему увагу в цьому напрямі привертає ґрунтовна робота О. Холден та ін., що містить огляд поточних досліджень академічної доброчесності у вищій освіті з акцентом на її застосуванні до практики оцінювання в онлайн-курсах. У ній проводиться аналіз причин академічно нечесної поведінки студентів і подається огляд сучасних методів зменшення академічно нечесної поведінки (Holden, 2021).

По-друге, це достатньо продуктивні праці з питань інтерактивного пошуку шляхів виявлення та вирішення проблем через безпосередню взаємодію зі стейкхолдерами (4; 7).

На сьогодні анкетування стейкхолдерів виявилося доволі дієвим механізмом виявлення потреб учасників освітнього процесу та способом пошуку шляхів удосконалення системи освіти, підвищення рівня її якості. «Основні цінності, що становлять академічну чесність, не тільки підтримують репутацію університету та цінність і значущість забезпечуваних ним ступенів, а й створюють спільну базу для професійної діяльності поза межами університету» (Holden, 2021, с. 11).

Подібні роботи з аналізу результатів опитування допомагають зробити більш об'єктивною самооцінку конкретного закладу вищої освіти щодо дотримання принципів академічної добропорядності та актуалізують проблеми, указуючи на недоліки. Так, у роботі О. Слободянюк, О. Залюбівської проаналізовано результати дослідження ставлення студентів Вінницького національного технічного університету до процесу оцінювання. Автори доходять висновку про брак усвідомленого активного ставлення до оцінювання як обов'язкового елементу освітнього процесу (Слободянюк, 2020).

Деякі ЗВО не тільки проводять такий аналіз, але й оприлюднюють результати анкетувань на власних сайтах, досягаючи тим самим високого рівня об'єктивності, прозорості та академічної чесності (4; 7).

Власний досвід і результати проведених досліджень підтверджують, що все ж таки особлива роль у розвиненні середовища академічної доброчесності відводиться якості оцінювання знань студентів. Дизайн системи оцінювання має, без перебільшення, ключове значення в підвищенні рівня академічної доброчесності. Але головною проблемою в розробленні цього дизайну є те, що «викладачі навчаються оцінювати студентів на основі того досвіду, який вони самі мали як студенти, тоді як окреме підвищення кваліфікації викладачів з питань оцінювання часто відсутнє» (5).

Натепер у системі оцінювання знань здобувачів вищої освіти можна виокремити низку ключових проблем:

1. Нечесне (необ'єктивне) оцінювання;

2. Відсутність чітких критеріїв оцінювання (оцінювання навмання, спираючись на інтуїцію);

3. Відсутність своєчасної поінформованості студентів щодо змісту контрольного контенту (джерел, питань, тем);

4. Валідність контрольних завдань;

5. «Навчання заради оцінки»;

6. Мала частка формувального оцінювання;

7. Коментованість оцінки та аналіз контрольних робіт («робота над помилками» тощо).

Необхідно зазначити, що узвичаєно вважати академічно нечесним лише необ'єктивне оцінювання (завищення або заниження оцінки). Однак інші зазначені вище аспекти не меншою мірою є нечесними щодо здобувачів освіти. Вирішення та повне усунення вказаних проблем є підґрунтям для створення академічно коректного й доброчесного середовища.

Відсутність, наприклад, чітких критеріїв оцінювання роботи порушує принцип рівноправ'я здобувачів освіти та створює підстави для знеохочення студентів навчатися. У цьому сенсі пропонується шлях формалізації і, відповідно, максимальної об'єктивізації, оцінювання. Наприклад, через створення таблиць критеріїв.

Очевидним є те, що вивчення будь-якої дисципліни повинно починатися з інформування студентів щодо мети, завдань, переліку контрольних питань, критеріїв і системи оцінювання тощо. Оцінювання має передусім спиратися на цілі навчання. Вибір завдань для контролю має виходити із запланованих результатів навчання дисципліни, тісно з ними узгоджуватися. Наприклад, під час вивчення студентами дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» у семестровому та річному контролі не передбачений переклад текстів, оскільки такий вид роботи не має практичного застосування для майбутнього лікаря.

Валідність контрольних завдань, узагалі, дуже складна й суперечлива тема. Звісно, завдання мають оцінювати визначені результати навчання. Однак частина звичних для нас різновидів контрольних завдань є недостатньо валідною. Наприклад, тест із варіантами відповідей зазвичай є низьковалідним методом оцінювання для практичних навичок, а підготовка реферату не є валідною для оцінювання жодного корисного результату навчання.

Також, на жаль, маємо усвідомити, що однією з негативних характеристик системи української освіти є навчання заради оцінки. І коли, нарешті, нам, освітянам, удасться вмотивувати студента й переконати його «учитися для життя», - це докорінно зможе змінити якість нашої освіти. Як один зі шляхів вирішення такого перегину в бік важливості оцінки, а не отриманих навичок і знань, пропонується формувальне оцінювання. Ми звикли до того, що оцінювання виконує переважно підсумкову функцію, а така, не менш важлива функція оцінювання - формувальна, як правило, залишається поза увагою.

Формувальне оцінювання - оцінювання під час навчання, яке одразу впливає на це навчання. Це оцінювання, яке повинно допомагати студентові оцінити свої здобутки на певному занятті й корегувати їх, бачачи свої прогалини. Головне, що воно повинно дати змогу здобувачеві освіти не думати про оцінку, а викликати бажання перевірити себе й довчити те, що не було добре засвоєно. Це найвищий рівень мотивації в навчанні, і він дає найвищі результати. На нього варто відводити не надто високу частку балів, щоб студенти не були змушені вдаватися до обману (5).

Центральна роль у системі оцінювання повинна відводитися якісному зворотному зв'язкові. Ще зі школи пам'ятаємо, що найкраще запам'ятовуються ті питання, у яких помилився, а потім мав змогу їх проаналізувати. У такому випадку працює відомий усім принцип навчання «repetitio est mater studiorum». Кожна оцінка повинна обов'язково бути прокоментована, а «робота над помилками» з виконанням подібних вправ для закріплення сприятиме повноцінному засвоєнню матеріалу.

Отже, серед шляхів подолання зазначених проблем наявної системи оцінювання у вищій школі можна виокремити такі: формалізація оцінювання; обов'язкове інформування студентів щодо мети, завдань, переліку контрольних питань, критеріїв та системи оцінювання; оцінювання знань відповідно до цілей навчання; урахування валідності контрольних завдань, підвищення ролі формувального оцінювання, забезпечення якісного зворотного зв'язка.

З метою визначення рівня актуальності окреслених проблемних питань, а також рівня значущості для здобувачів вищої освіти оцінювання як складової академічної культури було проведено анкетування студентів Державного закладу «Луганський державний медичний університет» щодо дотримання принципів академічної доброчесності під час оцінювання їхніх знань і практичних навичок. В опитуванні взяли участь 175 здобувачів вищої медичної освіти. За результатами анкетування можна зробити певні вагомі висновки щодо наявної в навчальному закладі системи оцінювання та низку інших аспектів цієї проблематики.

Так, майже 60% студентів надає перевагу та задоволені сумативною системою оцінювання, що становить загальну суму балів за кожне заняття та підсумковий контроль. 24% респондентів надали б перевагу контрольно-сумативній формі, що передбачає підрахунок балів за проміжний і підсумковий контроль.

85% опитаних студентів підкреслюють вагомість повної поінформованості щодо критеріїв і форм оцінювання.

77% респондентів наголошують, що система оцінювання повинна якісно відображати рівень знань, а, отже, тісно пов'язана з поняттям якості освіти.

Найбільш важливим фактором функціонування освіти в академічно чесному середовищі є максимальна об'єктивність оцінювання (94%).

Серед найвагоміших характеристик системи оцінювання здобувачі освіти виокремлюють її зрозумілість і прозорість (88%), академічну доброчесність (89%) та спроможність мотивувати: заохотити до навчання, а не знеохотити (87%).

Академічна чесність повинна бути повсюдною та має реалізовуватися в усіх сферах академічного виміру. Особлива роль під час провадження освітнього процесу має відводитися всебічній реалізації принципів академічно чесного оцінювання.

Під час проведення пропонованої розвідки та за результатами анкетування здобувачів вищої медичної освіти Державного закладу «Луганський державний медичний університет» був повністю підтверджений той факт, що оцінювання знань і практичних навичок для здобувачів вищої освіти наразі залишається значущим компонентом системи освіти. Саме оцінювання, як важлива складова академічної культури, може й повинне якісно відображати рівень набутих навичок та отриманих знань, посилювати мотивацію до навчання, створювати умови для поглиблення набутого досвіду й самовдосконалення.

Аналізуючи актуальні проблеми системи оцінювання як складової академічної культури, доходимо висновку, що якісне оцінювання, звісно, є дороговартісним та ресурсозатратним, особливо в реалізації інтенсивного взаємозв'язку між учасниками освітнього процесу. Необхідні ресурси дуже складно передбачити в бюджеті часу викладачів, особливо в умовах переформатування освіти, зменшення кількості контактних годин і перманентного зростання частки самостійної роботи студента. Утім, ці ресурси треба не тільки шукати, їх треба знаходити, оскільки оцінювання повинно заохочувати та мотивувати студента, а не знеохочувати. Саме ми, викладачі, повинні бути передусім академічно чесними щодо здобувачів освіти. З цього починається академічна культура нашої академічної спільноти.

освіта академічний культура доброчесність

Список використаної літератури

1. Академічна доброчесність: виклики сучасності. Збірник наукових есе учасників наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 01-13.10.2018). Варшава, 2018. 162 с.

2. Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності.

3. Офіс доброчесності. Просвіта. Взаємодія.

4. Попередні підсумки опитування студентів і викладачів з метою виявлення ключових проблем і причин порушень принципів академічної доброчесності та якості освіти.

5. Серія інформаційних бюлетенів «Академічна доброчесність».

6. Слободянюк О.М., Залюбівська О.Б. Об'єктивне оцінювання як фактор підтримки академічної доброчесності в закладах вищої освіти (на прикладі ВНТУ). Знання. Освіта. Освіченість: матеріали VМіжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 01-02 жовтня 2020р.). Вінниця : ВНТУ, 2020.

7. ТНПУ ім. В. Гнатюка: оцінка академічної доброчесності студентів та викладачів.

8. Encouraging academic integrity in remote, online, and in-person learning contexts.

9. Holden Olivia L., Norris Meghan E., Kuhlmeier Valerie A. Academic Integrity in Online Assessment: A Research Review. Frontiers in Education. 2021. V. 6. Pp. 1-13.

10. Reducing Cheating Online.

11. Weleschuk, A., Dyjur, P., Kelly, P. Online Assessment in Higher Education. Taylor Institute for Teaching and Learning Guide Series. Calgary, AB: Taylor Institute for Teaching and Learning at the University of Calgary. 2019.

References

1. Akademichna dobrochesnist: vyklyky suchasnosti. Zbirnyk naukovykh ese uchasnykiv naukovoho stazhuvannia dlia osvitian [Academic Integrity: the Challenges of Today. Collection of scientific essays of participants of scientific internship for educators]. (2018). Varshava [in Ukrainian].

2. Metodychni rekomendatsii dlia zakladiv vyshchoi osvity z pidtrymky pryntsypiv akademichnoi dobrochesnosti [Guidelines for higher education institutions in support of the principles of academic integrity]. [in Ukrainian].

3. Ofis dobrochesnosti. Prosvita. Vzaiemodiia [Office of Integrity. Enlightenment. Interaction]. [in Ukrainian].

4. Poperedni pidsumky opytuvannia studentiv i vykladachiv z metoiu vyiavlennia kliuchovykh problem i prychyn porushen pryntsypiv akademichnoi dobrochesnosti ta yakosti osvity [Preliminary results of the survey of students and teachers in order to identify key problems and causes of violations of the principles of academic integrity and quality of education]. [in Ukrainian].

5. Seriia informatsiinykh biuleteniv «Akademichna dobrochesnist» [Newsletter Series «Academic Integrity»]. Retrieved from https://saiup.org.ua/novyny/3915/ [in Ukrainian].

6. Slobodianiuk O.M., Zaliubivska O.B. (2020). Ob'iektyvne otsiniuvannia yak faktor pidtrymky akademichnoi dobrochesnosti v zakladakh vyshchoi osvity (na prykladi VNTU) [Objective assessment as a factor in supporting academic integrity in higher education institutions (on the example of VNTU)]. Znannia. Osvita. Osvichenist - Knowledge. Education. Education. Vinnytsia: VNTU. [in Ukrainian].

7. TNPU im. V. Hnatiuka: otsinka akademichnoi dobrochesnosti studentiv ta vykladachiv [Hnatyuk TNPU: assessment of academic integrity of students and teachers]. [in Ukrainian].

8. Encouraging academic integrity in remote, online, and in-person learning contexts.

9. Holden Olivia L., Norris Meghan E., Kuhlmeier Valerie A. (2021). Academic Integrity in Online Assessment: A Research Review. Frontiers in Education, 6, 1-13.

10. Reducing Cheating Online.

11. Weleschuk A., Dyjur P., Kelly P. (2019). Online Assessment in Higher Education. Taylor Institute for Teaching and Learning Guide Series. Calgary, AB: Taylor Institute for Teaching and Learning at the University of Calgary.

Размещено на Allbest.ru