Рухова активність як складова здорового способу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Рухова активність як складова здорового способу життя

Рибалко Ліна Миколаївна, докторка педагогічних наук, професорка, декан факультету фізичної культури та спорту

Полтава, Україна

Рибалко Л. М. Рухова активність як складова здорового способу життя

Стаття присвячена дослідженню проблем здоров'я та здорового способу життя. Метою статті є розкриття сутності здорового способу життя, умов його формування в студентів і наукове обґрунтування ролі рухової активності у формуванні, зміцненні та збереженні здоров'я людини. Здоровий спосіб життя розглядається як форма повсякденного життя, яка включає відповідні принципи та правила, що розвивають адаптивні можливості організму, сприяють успішному формуванню, збереженню, зміцненню або відновленню здоров'я і повноцінній діяльності. Оптимальний руховий режим трактується як регламентоване за інтенсивністю фізичне навантаження, що повністю задовольняє біологічну потребу в рухах, відповідає функціональним можливостям організму, враховує специфіку професійної діяльності та сприяє формуванню здорового способу життя, збереженню та зміцненню здоров'я. Основними характеристиками рухової активності людини є її фізична підготовленість і фізичний стан. Фізичну підготовленість розглядаємо як результат, що досягається при тренуванні рухових навичок і підвищенні рівня працездатності організму, які потрібні для засвоєння та виконання людиною визначеного виду діяльності. Тоді як фізичний стан - показником стану та рівня фізичного здоров'я людини. Останній залежить від природних і соціально зумовлених чинників. Фізичний стан і фізична підготовленість визначають фізичний розвиток людини, який можна змінювати та покращувати за допомогою фізичних вправ, режиму праці і відпочинку, раціонального харчування. Результати дослідження здорового способу життя студентської молоді (на прикладі студентів факультету фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка») показали, що молодь готова до формування ЗСЖ або вже переймається тим, щоб спосіб життя відповідав критеріям здорового. Підходить до цього молодь через самооцінку власного способу життя та способу життя своїх друзів і знайомих, отримання знань про здоров'я та здоровий спосіб життя і його складі, займаючись у спортивних секціях.

Ключові слова: рухова активність, здоровий спосіб життя, оптимальний руховий режим.

Рыбалко Л. Н. Двигательная активность как составляющая здорового образа жизни

Статья посвящена исследованию проблем здоровья и здорового образа жизни. Целью статьи является раскрытие сущности здорового образа жизни, условий его формирования у студентов и научное обоснование роли двигательной активности в формировании, укреплении и сохранении здоровья человека. Здоровый образ жизни рассматривается как форма повседневной жизни, включающая соответствующие принципы и правила, развивающие адаптивные возможности организма, способствующие успешному формированию, сохранению, укреплению или восстановлению здоровья и полноценной деятельности. Оптимальный двигательный режим трактуется как регламентированная по интенсивности физическая нагрузка, полностью удовлетворяющая биологическую потребность в движениях, соответствует функциональным возможностям организма, учитывает специфику профессиональной деятельности и способствует формированию здорового образа жизни, сохранению и укреплению здоровья. Основными характеристиками двигательной активности человека является его физическая подготовленность и физическое состояние. Физическую подготовленность рассматриваем как результат, достигаемый при тренировке двигательных навыков и повышении уровня работоспособности организма, необходимых для усвоения и выполнения человеком определенного вида деятельности. В то время как физическое состояние - показателем состояния и уровня физического здоровья человека. Последний зависит от природных и социально обусловленных факторов. Физическое состояние и физическая подготовленность определяют физическое развитие человека, которое можно изменять и улучшать с помощью физических упражнений, режима труда и отдыха, рационального питания. Результаты исследования здорового образа жизни студенческой молодежи (на примере студентов факультета физической культуры и спорта Национального университета «Полтавская политехника имени Юрия Кондратюка») показали, что молодежь готова к формированию ЗОЖ или уже занимается тем, чтобы образ жизни отвечал критериям здорового. Подходит к этому молодежь через самооценку собственного образа жизни и образа своих друзей и знакомых, получения знаний о здоровье и здоровом образе жизни и его составе, занимаясь в спортивных секциях.

Ключевые слова: двигательная активность, здоровый образ жизни, оптимальный двигательный режим.

Rybalko L. Physical Activity as a Component of a Healthy Lifestyle

The article is devoted to the study of health and healthy lifestyles. The aim of the article is to reveal the essence of a healthy lifestyle, the conditions of its formation in students and scientific substantiation of the role of physical activity in the formation, strengthening and maintaining human health. A healthy lifestyle is seen as a form of daily life that includes appropriate principles and rules that develop the body's adaptive capacity, contribute to the successful formation, maintenance, strengthening or restoration of health and full activity. Optimal motor regime is interpreted as intensity-regulated physical activity that fully satisfies the biological need for movement, meets the functional capabilities of the body, takes into account the specifics of professional activities and promotes a healthy lifestyle, maintaining and promoting health. The main characteristics of human motor activity are his physical fitness and physical condition. Physical fitness is considered as a result achieved by training motor skills and increasing the level of efficiency of the body, which are necessary for the assimilation and performance of a certain type of activity. Whereas physical condition is an indicator of a person's condition and level of physical health. The latter depends on natural and social factors. Physical condition and physical fitness determine a person's physical development, which can be changed and improved through exercise, work and rest, nutrition. The results of the study of a healthy lifestyle of student youth (on the example of students of the Faculty of Physical Culture and Sports of the National University «Poltava Polytechnic named after Yuri Kondratyuk») showed that young people are ready to form HLS or are already concerned that lifestyle meets healthy criteria. Young people approach this through self-assessment of their own way of life and the way of life of their friends and acquaintances, gaining knowledge about health and a healthy lifestyle and its composition, doing sports.

Key words: motor activity, healthy lifestyle, optimal motor mode.

Вступ

Здоров'я для людини є найвищою її цінністю. Адже насолода від життя можлива лише за наявності у людини фізичного та психічного благополуччя без будь-яких симптомів хвороби. Проте, стан фізичного та психічного здоров'я людини залежить від ряду чинників, в основі яких, так чи інакше, лежать соціально-економічні і психологічні закономірності. Основними чинниками, які впливають, а потому й визначають стан здоров'я людини є: спосіб життя - 50%, навколишнє середовище - 20%, спадковість - 20% та доступність і якість медичної допомоги - 10% (Рибалко, 2018).

Людина є творцем власного здоров'я, яке залежить від її зрілої самосвідомості, знань про здоров'я та стратегії поведінки, що визначають її здоровий спосіб життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем здорового способу життя у соціокультурному аспекті вузівської освіти проводили К. Габрієлян, С. Гвоздій, Ю. Григор'єва, І. Іванова, А. Козикін, Т. Маляренко, Р. Узянбаєва, Л. Пахомова, Л. Поліщук, А. Щедрина; формування ціннісних орієнтацій молоді - І. Бех, Г. Ващенко, Т. Глазько, Д. Давиденко, Р. Купчинова; загальні питання здоров'я та формування здорового способу життя у студентської молоді - В. Буйловий, Т. Іванова, А. Броварників, З. Полякова, М. Хватова, А. Щедріна (Rybalko, Voznuk, 2018, с. 119).

Аналіз результатів досліджень вчених (Рибалко,2017; 2018; Ilhan, Batmaz, Akhan, 2010; Zaybak, Fadiloglu, 2004); Clements, 2004) дозволяє розглядати феномен здорового способу життя як: сукупність зовнішніх і внутрішніх умов життєдіяльності людини, що визначають функціональний стан систем її організму (Рибалко, 2017, с. 25); сукупність раціональних методів, що спрямовані на зміцнення здоров'я та гармонійний розвиток особистості (Рибалко, 2018, с. 15); сукупність форм життєдіяльності людини, яка забезпечує її здоров'я та успішний життєвий шлях (Zaybak, Fadiloglu, 2004); форма повсякденного життя, яка включає відповідні принципи та правила, що розвивають адаптивні можливості організму, сприяють успішному формуванню, збереженню, зміцненню або відновленню здоров'я і повноцінній діяльності (Ilhan, Batmaz, Akhan, 2010, с. 76-77); спосіб життя, що передбачає повсякденну рухову активність й дотримання гігієнічних норм (Clements, 2004, с. 36); діяльність людини при умові збалансованого та раціонального харчування, що забезпечує організм поживними речовинами та енергією задля повноцінного життя (Ingunn Fjortoft. 2001, с. 81-82).

N. Ilhan здоровий спосіб життя розглядає як гармонійний режим поєднання роботи та відпочинку, оптимальне харчування, фізичну активність, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, а також містить найважливішу складову - доброзичливе ставлення до оточуючих і до життя взагалі в будь-яких його проявах (Clements, 2004, с. 40).

Метою дослідження є розкриття сутності здорового способу життя, умов його формування в студентів і наукове обґрунтування ролі рухової активності у формуванні, зміцненні та збереженні здоров'я людини.

Завдання роботи:

• на основі аналізу та узагальнення наукової педагогічної літератури та з фізичного виховання розкрити сутність і зміст поняття «здоровий спосіб життя»;

• виокремити та схарактеризувати умови формування здорового способу життя;

• науково обґрунтувати роль рухової активності у формуванні здорового способу життя людини.

Методи дослідження. Дослідження побудоване на використанні загальнонаукових методів дослідження, а саме: аналізі джерел наукової літератури, синтезі висновків, порівнянні та спостереженні.

Здоровий спосіб життя розглядаємо як форму повсякденного життя, яка включає відповідні принципи та правила, що розвивають адаптивні можливості організму, сприяють успішному формуванню, збереженню, зміцненню або відновленню здоров'я і повноцінній діяльності (Ilhan, Batmaz, Akhan, 2010, с. 76-77).

Умовами формування здорового способу життя є: рухова активність, збалансоване та повноцінне харчування, відсутність шкідливих звичок, загартування та активний відпочинок. Деякі вчені до цих складників відносять психологічний спокій (Г Апанасенко, Л. Попова), безпечну сексуальну поведінку (В. Товт, І. Маріонда, Е. Сивохоп, В. Сусла), гігієну (О. Дубогай) тощо. здоровий студент руховий активність

Одним із основних показників здорового способу життя є рухова активність, або обсяг фізичних навантажень. Вона поєднує в собі різноманітні рухові дії, що виконуються в повсякденному житті і трудовій діяльності.

Упродовж останніх десятиліть склалася тривожна тенденція погіршення здоров'я та фізичної підготовки у студентської молоді. Однією з причин цього є зниження рівня рухової активності серед молоді, пов'язане з недооцінкою оздоровчої та виховної ролі фізичної культури. Тривале зниження рухової активності призводить до атрофії м'язів, порушень постави і функцій внутрішніх органів, зниження психічної і фізичної працездатності, виникнення хронічних захворювань серцево-судинної системи й обміну речовин. Саме тому рухова активність є основною функцією організму людини, розвиток і вдосконалення якої сприяє формуванню здорового способу життя.

Постійна рухова активність сприяє розвитку й активності різних груп м'язів, поліпшує функції внутрішніх органів і систем.

Активна м'язова діяльність сприяє зміцненню діяльності серцево - судинної, дихальної й інших систем, визначає фізичний розвиток і фізичну підготовленість людини (Ingunn Fjortoft, 2001, с. 79).

Нині основним правилом здорового способу життя чимало вітчизняних (Г. Апанасенко, Р. Бутов, С. Гаркуша, Л. Попова, Л. Рибалко, В. Товт та ін.) і зарубіжних науковців (О. Андреєва, N. Ilhan, A. Zaybak) називають правильно організовану рухову активність упродовж дня. Усе це необхідно для збереження і зміцнення здоров'я, підвищення продуктивності праці, в тому числі у нових і часто незвичних для організму людини умовах.

Оптимальний руховий режим розуміємо як регламентоване за інтенсивністю фізичне навантаження, що повністю задовольняє біологічну потребу в рухах, відповідає функціональним можливостям організму, враховує специфіку професійної діяльності та сприяє формуванню здорового способу життя, збереженню та зміцненню здоров'я. Мета такого режиму - досягнення оптимального рівня функціональної активності організму (Ilhan, Batmaz, Akhan, 2010, с. 76).

Основними характеристиками рухової активності людини є її фізична підготовленість і фізичний стан.

Фізичну підготовленість розглядаємо як результат, що досягається при тренуванні рухових навичок і підвищенні рівня працездатності організму, які потрібні для засвоєння та виконання людиною визначеного виду діяльності. Тоді як фізичний стан - показником стану та рівня фізичного здоров'я людини. Останній залежить від природних і соціально зумовлених чинників.

Фізичний стан і фізична підготовленість визначають фізичний розвиток людини, який можна змінювати та покращувати за допомогою фізичних вправ, режиму праці і відпочинку, раціонального харчування.

Другим за значущістю для людини показником здорового способу життя є повноцінне та збалансоване харчування. Дослідження вчених показали, що повноцінне, раціональне, збалансоване харчування потрібне для росту, розвитку, збереження здоров'я, для боротьби з інфекційними та несприятливими чинниками навколишнього середовища. Особливості харчування людей залежать від віку, статі, стану здоров'я. Людині для забезпечення добових фізіологічних потреб щодня необхідно отримувати близько 500-600 речовин (так званих нутрієнтів), до яких належать: вітаміни, макро - та мікроелементи, органічні кислоти, фітокомпоненти, харчові волокна та ін. Комбінація окремих продуктів харчування забезпечує потребу організму в поживних речовинах (білках, жирах і вуглеводах).

Третім за значущістю для людини показником здорового способу життя є відсутність шкідливих звичок. Адже питома маса шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин) у комплексі впливів, що визначають спосіб життя, надзвичайно суттєва. Саме тому цей аспект містить велику кількість індикаторів, які досить повно відображають діапазон проблеми - віковий і структурний аналіз куріння, вживання алкоголю, наркотизації та ступінь інформованості й усвідомлення шкоди таких звичок.

Передостанню сходинку показників здорового способу життя складають загартування, активний відпочинок та безпечна сексуальна поведінка. Складова способу життя, що передбачає безпечну сексуальну поведінку, досить недавно доповнила здоровий спосіб життя. На це вплинула статистика поширення в Україні в останні роки захворювань, що передаються статевим шляхом і СНІДу, а також погіршення репродуктивного здоров'я населення. З огляду на це, важливими є речі, які достатньо повно і різноманітно відображають основні аспекти проблеми: інформація про початок статевого життя, характеристики статевих контактів молоді, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання статевим захворюванням і засобів контрацепції, сексуальна орієнтація, ступінь задоволення статевим життям, обізнаність із проблеми ВІЛ/СНІДу, ставлення до груп ризику і хворих.

З метою аналізу способу життя студентської молоді та з'ясування належності його до категорії здорового було проведено анонімне анкетування серед студентів факультету фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» упродовж 1 семестру 2021-2022 навчального року. Анкетуванням було охоплено 160 студентів, серед яких: 45 осіб з 1 курсу, 25 - з 2 курсу, 20 - 3 курсу, 22 - 4 курсу та 48 магістрів з 5 і 6 курсів. Особливу групу респондентів склали 132 студенти, які навчаються за спеціальностями 017 «Фізична культура і спорт» (далі - ФС) і 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (далі - ФР).

Запитаннями анкети передбачали з'ясувати: розуміння студентами сутності поняття «здоровий спосіб життя» та його показників (складових); визначення власного способу життя на його відповідності категорії здоровий; виокремлення серед показників, що визначають здоровий спосіб життя, основного та ранжування показників здорового способу життя за цінністю та важливістю для підтримання абсолютного здоров'я; наявність чи відсутність шкідливих звичок; визначення обсягу рухової активності за рівнем фізичної підготовленості та фізичних навантажень; вибір продуктів харчування, які наявні постійно в харчовому раціоні. Кожен студент, що приймав участь у опитуванні мав дати самооцінку необхідних змін у своєму житті задля формування власне свого здорового способу життя.

Результати анкетування (рис. 1) показали, що 86,8% студентів факультету фізичної культури та спорту (студенти, які добре та задовільно розумілися на ЗСЖ) ознайомлені з сутністю здорового способу життя (далі - ЗСЖ) та умовами його формування. Решта (13,2%) студентів не в повній мірі розуміються з показниками (або складовими) здорового способу життя. Отже, вони готові популяризувати та пропагувати здоровий спосіб життя серед різних груп населення людей.

Рис. 1. Розуміння здорового способу життя та умов його формування студентами факультету фізичної культури та спорту

Так, серед опитаних 43,0% вважає, що ЗСЖ обмежується відсутністю шкідливих звичок і лише 57,0% акцент роблять на руховій активності, здоровому харчуванні, загартуванні та гігієні. Це означає, що студенти розуміються на правилах ЗСЖ, ооцінюють важливість рухової активності у дотриманні ЗСЖ та розуміють важливість ведення ЗСЖ. Хоча 34,9% анкетованих студентів дають чітку самооцінку власному способу життя і критично підходять до віднесення його до категорії здорового, але не виділяють це як спеціальну життєву ціль. Схвальним є те, що лише 1,5% студентів не усвідомлюють ролі ЗСЖ у формуванні та збереженні власного здоров'я, успішній життєдіяльності; тоді як усі 100% вважають за необхідне вести ЗСЖ і постійну рухову активність, на що саме й було орієнтоване анкетування.

Рис. 2. Розуміння важливості рухової активності у формуванні здорового способу життя студентами факультету фізичної культури та спорту

Притримуємося думок С. Гаркуші, Н. Хольченкової, О. Воєділової та В. Гаркуші про те, що рухова активність є основним, обов'язковим і визначальним чинником, що обумовлює ЗСЖ, а потому й здоров'я людини (Рибалко, 2017 с. 81).

Результати анкетування студентів щодо з'ясування, чи варто вести здоровий спосіб життя, отримали відповіді, які подані на рис. 3.

Рис. 3. Відповіді студентів на питання «Чи варто вести здоровий спосіб життя?»

Після проведених анкетувань та бесід серед студентів, що брали участь у опитуванні, з метою ознайомлення їх із складовими здорового способу життя та значенням рухової активності та повноцінного і збалансованого харчування у збереженні та зміцненні здоров'я, чимало студентів виявили бажання відвідувати науковий гурток фізичної культури та спорту, а також секцію з фітнесу та настільного тенісу при кафедрі фізичної культури та спорту Національного університету імені Юрія Кондратюка, брали участь у руханках і флешмобах, які проводяться в університеті.

Висновки та перспективи подальшого наукового пошуку

Результати дослідження здорового способу життя студентської молоді (на прикладі студентів факультету фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка») показали, що молодь готова до формування ЗСЖ або вже переймається тим, щоб спосіб життя відповідав критеріям здорового. Підходить до цього молодь через самооцінку власного способу життя та способу життя своїх друзів і знайомих, отримання знань про здоров'я та здоровий спосіб життя і його складі, займаючись у спортивних секціях.

Список використаної літератури

1. Рибалко Л. М. Педагогічні умови формування здорового способу життя в студентської молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 147. Т. ІІ. Чернігівський нац. пед. ун-т імені Т. Г. Шевченка ; гол. ред. Носко М. О. Чернігів: ЧНПУ, 2017. С. 118-121.

2. Рибалко Л. М. Загальна теорія здоров'я: конспект лекцій. Полтава: ПолтНТУ, 2018. 150 с.

3. Ilhan N., Batmaz М., Akhan L. Healthy Lifestyle Behaviors of University Students. Nursing Science and Art. 2010. № 3 (3). P. 34-44.

4. Rybalko L., Voznuk O. Competences and Competencies as a result of learning. International Scientific and Practical Conference «International Trends in Science and Technology». April, 30, 2018. Poland: Warsaw, 2018. P. 17-22.

5. Zaybak A., Fadiloglu С. Determining of the health promotion behaviors of university students and the factors affecting these behaviors. Ege University Journal of Nursing. 2004. № 20 (1). P. 77-95.

6. Clements R. An investigation of the status of outdoor play. Contemporary Issues in Early Childhood. 2004. Vol. 5 (1). P. 68-80.

7. Ingunn Fjortoft. Environmental education the natural environment as a playground for children: the impact of outdoor play activities in pre-primary school children. Early Childhood Education Journal. 2001. Vol. 29 (2). P. 111-117.

References

1. Rybalko, L. M. (2017). Pedahohichni umovy formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia v studentskoi molodi [Pedagogical conditions for the formation of a healthy lifestyle in student youth]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka - Bulletin of the Taras Shevchenko National Pedagogical University of Chernihiv, 147, ІІ, 118-121. Chernihiv: ChNPU [in Ukrainian].

2. Rybalko, L. M. (2018). Zahalna teoriia zdorovia [General theory of health]. Poltava: PoltNTU [in Ukrainian].

3. Ilhan, N., Batmaz, М., & Akhan, L. (2010). Healthy Lifestyle Behaviors of University Students. Nursing Science and Art, 3 (3), 34-44 [in English].

4. Rybalko, L. (2018). Competences and Competencies as a result of learning. International Trends in Science and Technology. (pp. 17-22). Poland: Warsaw [in English].

5. Zaybak, A. (2004). Determining of the health promotion behaviors of university students and the factors affecting these behaviors. Fadiloglu. Ege University Journal of Nursing, 20 (1), 77-95 [in English].

6. Clements, R. (2004). An investigation of the status of outdoor play. Contemporary Issues in Early Childhood, 5 (1), 68-80 [in English].

7. Ingunn, Fjortoft. (2001). Environmental education the natural environment as a playground for children: the impact of outdoor play activities in pre-primary school children. Early Childhood Education Journal, 29 (2), 111-117 [in English].

Размещено на Allbest.ru