Готовність вчителів гуманітарних предметів до профорієнтаційної роботи у закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ ДО ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Ребуха Лілія Зіновіївна,

доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри освітології і педагогіки Західноукраїнського національного університету, м. Тернопіль, Україна

Анотація

професійний орієнтація вчитель гуманітарний

У статті розглядаються теоретичні засади професійної орієнтації як складової професійної діяльності вчителя гуманітарних предметів. Схарактеризовано професійну орієнтацію в закладах загальної середньої освіти як науково-обґрунтовану систему із надання старшокласникам допомоги для виявлення і розвитку особистих професійних схильностей та пізнавальних інтересів до вибору професії. Зазначено, що професійна орієнтація у закладах освіти унеможливлена без просвітництва, виховання, вивчення психофізіологічних особливостей школярів старшої школи, проведення психодіагностики, організації елективних курсів та спеціально організованої на паритетних засадах комунікації. Готовність вчителя гуманітарних предметів до профорієнтаційної роботи визначається його результативною теоретичною і практичною підготовкою до проведення профорієнтації в межах свого предмету, ефективним формуванням в учнів умінь самостійно і усвідомлено здійснювати вибір майбутньої професійної діяльності, несенням відповідальності за здійснений старшокласниками вибір та профорієнтаційну систему закладу загальної середньої освіти в цілому. Належна готовність виявляється при встановленні вчителем результативних критеріїв та показників ефективності проведеної професійної орієнтації.

Ключові слова: професійна орієнтація, старшокласники, вчителі гуманітарних предметів, заклади загальної середньої освіти .

Аннотация

Готовность учителей гуманитарных предметов к профориентационной работе в заведениях общего среднего образования. Ребуха Л. З.

В статье рассматриваются теоретические основы профессиональной ориентации как составляющей профессиональной деятельности учителя гуманитарных предметов. Охарактеризована профессиональная ориентация в учреждениях общего среднего образования как научно - обоснованная система по предоставлению старшеклассникам помощи для выявления и развития личных профессиональных склонностей и познавательных интересов к выбору профессии. Отмечено, что профессиональная ориентация в учебных заведениях невозможна без просвещения, воспитания, изучения психофизиологических особенностей школьников старшей школы, проведения психодиагностики, организации элективных курсов и специально организованной на паритетных началах коммуникации. Готовность учителя гуманитарных предметов к профориентационной работе определяется его результативной теоретической и практической подготовкой к проведению профориентации в пределах своего предмета, эффективным формированием в учащихся умений самостоятельно и осознанно осуществлять выбор будущей профессиональной деятельности, несением ответственности за осуществленный старшеклассниками выбор и профориентационную систему в целом. Надлежащая готовность проявляется при установлении учителем результативных критериев и показателей эффективности проведенной профессиональной ориентации.

Ключевые слова: профессиональная ориентация, старшеклассники, учителя гуманитарных предметов, заведения общего среднего образования.

Abstract

Readiness of Humanitarian Subjects Teachers for Career Guidance Work in Secondary Education Institutions. Rebukha L.

The article considers the theoretical foundations of professional orientation as a component of the professional activity of a teacher of humanitarian subjects. Vocational guidance in secondary education institutions is characterized as a science-based system for assisting high school students to identify and develop personal professional aptitudes and cognitive interests in choosing a profession. It is noted that vocational guidance in educational institutions is impossible without education, upbringing, the study of psychophysiological characteristics of high school students, psychodiagnostics, organization of elective courses and communications specially organized on a parity basis. The essential aspects of the teacher's career guidance activity (socio-economic, psychological-pedagogical and medical-physiological) are described, which are aimed at promoting the operative and meaningful choice of the future profession by high school students. The importance of involving various types of student activities (cognitive, socially useful, communicative, playful, etc.) in the career guidance work and the development of humanitarian subjects of educational technologies by the teacher are pointed out. The readiness of a humanitarian subjects teacher for career guidance work is determined by his effective theoretical and practical preparation for career guidance within his subject, effective formation of students' ability to independently and consciously choose future professional activities, responsibility for high school students' choice and career guidance system in a secondary school institution in general. Proper readiness is shown when the teacher establishes effective criteria and indicators of the effectiveness of the vocational guidance.

Key words: vocational guidance, high school students, teachers of humanitarian subjects, secondary education institutions.

Для здійснення ефективної профорієнтаційної роботи в закладі загальної середньої освіти дуже важливо вибудувати стабільну структуру, до якої були б задіяні практично всі педагогічні працівники навчального закладу. Взаємодіючи зі школярами впродовж усього навчання, починаючи з початкових класів і закінчуючи випускними, можна успішно допомогти їм зробити обдуманий, самостійний вибір професії та відповідно до неї спеціальності за інтересами учнів, станом їхнього здоров'я, потребами ринку праці в даних фахівцях й тим самим запобігти безлічі, пов'язаних із цим вибором, типових помилок.

Без спеціально підготовлених педагогів старшокласникам важко набути повного, різнобічного орієнтування у світі професій, соціумі, необхідних для майбутнього професійного старту і вибору професійного життєвого шляху в цілому.

Тому нині педагогічним працівникам потрібно володіти необхідними знаннями, вміннями та навичками в галузі профорієнтації учнів для успішного їх зреалізування у спільній роботі. В цьому випадку висувається необхідність розгляду питання щодо готовності вчителів гуманітарних предметів до проведення ефективної професійно-орієнтаційної роботи в умовах закладу загальної середньої освіти.

Проведення профорієнтаційної роботи з старшокласниками розглядали науковці С. Батишев, О. Голомшток, Є. Климов, М. Котиленков, В. Мадзігон, Д. Тхоржевський, Б. Федоришин, С. Чистякова та ін. Науковці С. Булавенко, Н. Примаченко та О. Шпак досліджували профорієнтаційну роботу в закладах загальної середньої освіти як дієву основу соціалізації школярів. Особливе місце посідають роботи Г. Балла, М. Пряжникова, Б. Федоришина та ін. у яких змістовно схарактеризовано професійне самовизначення учнів. У наукових доробках Д. Закатнова визначено теоретичні підходи до структури профорієнтації та визначено три основні складові професійної роботи, що складається із професійної просвіти (інформації), професійної консультації та професійного підбору старшокласникам майбутньої професії. Діяльнісну профорієнтацію як один із шляхів формування мотивації учнів старшої школи до професійного навчання вивчали Г. Шевченко, Н. Якимова та ін. науковці.

Незважаючи на наявність в педагогічній науці значної кількості праць, що присвячені проблемам профорієнтаційної роботи, питання, які стосуються готовності вчителів гуманітарних предметів до такого напрямку діяльності в закладах загальної середньої освіти залишаються актуальними для педагогіки та педагогічної практики.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні готовності вчителів гуманітарних предметів до проведення профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої освіти.

Нині велика увага в закладах освіти приділяється проведенню цілеспрямованої профорієнтаційної роботи серед школярів (Пономарьова, 2016). В її основу покладено глибокі знання вчителя про основні фактори, що визначають формування професійних намірів особистості та шляхи їх зреалізування.

Професійну орієнтацію в закладах загальної середньої освіти розглядаємо як науково-обґрунтовану систему певних психолого- педагогічних заходів з надання школярам особистісно-орієнтованої допомоги у виявленні та розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів щодо вибору професії, а також формування у них потреби та готовності до майбутньої професійної діяльності.

Профорієнтація з учнями здійснюється педагогами як в освітньому процесі, так і в позаурочний та позашкільний час (Гуцан, 2017). Її мета полягає в наданні профорієнтаційної підтримки учням для вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності, що передбачає у школярів:

- вироблення свідомого ставлення до майбутньої професії (Єгорова & Ігнатович, 2014);

- професійне самовизначення в умовах свободи вибору майбутньої діяльності відповідно до власних можливостей та здатностей з урахуванням вимог сучасного ринку праці (Закатнов, 2012).

Готовність вчителів гуманітарних предметів до профорієнтаційної роботи у закладах загальної середньої освіти безпосередньо визначається тим, що цілісний профорієнтаційний процес у закладі загальної середньої освіти педагог проводить відповідно до схильностей та можливостей учнів; варіативності профільного навчання (якщо таке наявне в освітньому закладі); додаткової підтримки окремих груп школярів корекційних класів, у яких легко спрогнозувати складності майбутнього працевлаштування; кооперації школи з установами професійної освіти, а також із підприємствами і організаціями міста чи регіону та ін.

Крім того, професійна орієнтація у закладі освіти охоплює просвітництво, виховання, вивчення психофізіологічних особливостей старшокласників, проведення психодіагностики, організацію елективних курсів, що складаються із набору питань з педагогіки та психології, розв'язання яких передбачають спеціально організоване на паритетних засадах спілкування у класній кімнаті. За готовності вчителя до даної роботи професійна орієнтація у шкільництві містить такі сутнісні аспекти як соціально-економічний, психолого-педагогічний та медико-фізіологічний, де кожен у профорієнтаційній діяльності педагога відіграє важливу роль, так як сприяє більш оперативному та осмисленому вибору старшокласниками майбутньої професії:

- соціальний аспект спрямований на формування громадянсько-ціннісної орієнтації молоді у професійному самовизначенні, де педагогом у процесі профорієнтації наголошується на вивчення сутнісних вимог до кваліфікації фахівця тієї чи іншої соціальної сфери;

- економічний аспект процесуально направлений на керування педагогами вибором професії старшокласниками, виходячи із потреб суспільства, ринку праці та особистісних можливостей особистості;

- психологічний аспект ціленаправлений на вивчення структури особистості щодо професійної спрямованості та здатності старшокласників до усвідомленого вибору;

- педагогічний аспект зорієнтований на формування суспільно - значущої мотивації під час вибору професії з урахуванням індивідуально-професійних інтересів;

- медико-фізіологічний аспект спонукає педагогів до розробки ефективних критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров'я школяра та вимог, які висуває професія до особи фахівця.

Нині профорієнтаційна робота вчителем гуманітарних предметів здійснюється за різних видів діяльності учнів, що включає пізнавальну, суспільно-корисну, комунікативну, ігрову та ін. З цією метою щороку складаються загальношкільні та позашкільні плани роботи з профорієнтації (Пономарьова & Білоусова, 2016). Цей напрямок профорієнтаційної роботи (відбір профорієнтаційного матеріалу, оволодіння різними формами профорієнтаційної роботи та ін.) простежується у планах роботи кожного класного керівника та усіх вчителів гуманітарних предметів. На допомогу їм приходять батьки, заступник директора з виховної роботи, соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори та інші педагогічні працівники закладу загальної середньої освіти. В організації профорієнтаційної роботи особливу увагу вчителю потрібно приділяти розробці освітніх технологій «...пошукової діяльності: дослідницької, дискусійної, моделювальної, проектної, рефлексивної, орієнтованої на систематичне вивчення старшокласником себе як самоцінності, соціального простору (оточення), професійної діяльності, ринку праці й, у цілому, - соціокультурних відносин» (Отрощенко, 2018, с. 138).

Готовність до профорієнтаційної роботи спостерігається в умінні вчителем гуманітарних предметів встановлювати критерії та показники ефективності проведеної професійної орієнтації. Їх дієвість не визначається вибором учнями професії, зорієнтованої освітнім закладом. Саме критерії і показники повинні сповна відображати досягнення активної та цілеспрямованої роботи педагога зі школярами у цьому напрямку для виявлення реальних інтересів та здібностей старшокласників, формування у них переконаності у правильному виборі професії, що відповідає як їхнім особистим нахилам та можливостям, так і потребам суспільства в цілому.

До основних результативних критеріїв та показників ефективності профорієнтаційної роботи відноситься:

- достатня кількість важливої інформації про професію та шляхи її отримання. Без знання про зміст та умови праці за обраною професією школяр не має змоги зробити належний обґрунтований вибір. Показником достатності інформації є чітке уявлення та розуміння професійних вимог, які ставляться до фахівця, окреслення конкретних закладів для отримання даної професії та наголошення учням значимості для суспільства цих фахівців;

- обґрунтований вибір професії. Показниками сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі є: а) виявлення самостійної активності школяра з отримання необхідної інформації про ту чи іншу професію; б) поява у старшокласника бажання зреалізувати власні сили у конкретних сферах діяльності; в) самостійне складання учнем індивідуального плану професійного самовизначення;

- впевненість школяра у соціальній значущості власної професії, що передбачає сформоване ставлення до майбутньої професійної діяльності як до життєвої цінності. За даними багаточисельних досліджень науковців, життєвими цінностями учнів старшої школи є їхнє ставлення до праці, що прямо співвідноситься у них із потребою в обґрунтованому виборі професії;

- ступінь особистісного самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він здатний вивчити свої професійно-важливі якості, залежатиме обґрунтованість ним власного вибору професії. Важливо, що тільки компетентнісний фахівець з профорієнтаційної роботи здатний досить повно ознайомити школярів із сучасними професіями та надати адекватну інформацію про їхні професійно важливі якості;

- наявність в учнів обґрунтованого плану з професійного самовизначення. Обґрунтованість професійного вибору нині є одним із основних критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи. Показником обґрунтованості тут слугує вміння співвідносити вимоги професії до особи, котра добре володіє знаннями своїх індивідуальних особливостей, які безпосередньо здатні впливати на успіх в професійній діяльності (Єгорова & Ігнатович, 2014).

Кожен педагогічний працівник у роботі з учнями враховує той факт, що профорієнтація покликана забезпечити координацію дій державних органів, школи, сім'ї, органів професійно-технічної, середньої, спеціальної, вищої освіти та інших соціальних інститутів, що беруть участь у її здійсненні. Перед педагогами повсякчас ставляться завдання, що стосуються безперервного та своєчасного вирішення організаційно-управлінських питань, пов'язаних із профорієнтацією, комплексного проектування впливів профорієнтаційного характеру на особистість старшокласника з урахуванням соціально-економічного прогнозу (Пономарьова & Білоусова, 2016; Ребуха & Семенюк, 2016). Підготовка вчителя до вибору професії старшокласниками важлива ще й тому, що вона є невід'ємною частиною різнобічного розвитку особистості, і її слід розглядати у єдності та взаємодії з моральним, трудовим, інтелектуальним, політичним, естетичним та фізичним удосконаленням молодої людини, тобто з усією освітньою системою. Відповідно профорієнтація є вагомим компонентом розвитку кожної людини та ефективного функціонування суспільства загалом.

Таким чином, готовність вчителя до профорієнтаційної роботи в закладі загальної середньої освіти визначується ефективним формуванням в учнів умінь самостійно та усвідомлено здійснювати вибір майбутньої професійної діяльності, прийняттям рішення щодо шляхів отримання якісної освіти та підготовки до професійної діяльності, несенням відповідальності за здійснений старшокласниками вибір та профорієнтаційну систему шкільної освіти в цілому. Саме заклад загальної середньої освіти є центром профорієнтаційної роботи, оскільки профорієнтація слугує невіддільною складовою цілісного освітнього процесу, де вчителі гуманітарних предметів - організатори та безпосередні втілювачі профорієнтаційної роботи в межах своєї навчальної дисципліни, а підготовка учнів до усвідомленого професійного вибору - одне із визначних соціально-значущих завдань його педагогічної діяльності.

Передумовою готовності учителя гуманітарних предметів до здійснення результативної роботи з професійної орієнтації учнів є його належна теоретична і практична підготовка до проведення профорієнтаційної роботи в межах свого предмету та можливість отримати своєчасну підтримку у фахівців з профорієнтації.

Список використаної літератури

1. Пономарьова Н. О. Професійна орієнтація учнів в структурі професійної діяльності вчителя. Професійна підготовка фахівця в контексті потреб сучасного ринку праці: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. (Вінниця, 17 лют. 2016р.). Вінниця, 2016. С. 257-264.

2. Гуцан Л. А. Організація профорієнтаційної роботи із старшокласниками в процесі позаурочної та позашкільної діяльності в умовах освітнього округу. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2017. №21 (1). С. 158-168.

3. Єгорова Є. В., Ігнатович О. М., Кобченко В. В., Литвинова Н. І. Психологія профорієнтації у системі педагогічної освіти : монографія. Кіровоград : Імекс, 2014. 247 с.

4. Закатнов Д. О. Технології підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення : монографія. К. : Педагогічна думка, 2012. 160 с.

5. Пономарьова Н. О., Білоусова Л. І. Співпраця педагогів загальноосвітніх та вищих навчальних закладів з професійної орієнтації школярів. Професійна освіта: проблеми і перспективи. Київ : ІПТО НАПН України, 2016. Вип. 11. С. 65-71.

6. Отрощенко Н. Л. Соціально-профорієнтаційна робота сучасного закладу загальної середньої освіти. Modern Educational Space: The Transformation of National Models in Terms of Integration: International Scientific Conference (Germany, Leipzig, 26 Oktober 2018). Leipzig, 2018. С. 137-140. URL: http://dspace.luguniv.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/3768/1/Nimechina.pdf.

7. Пономарьова Н. О., Білоусова Л. І. Специфіка професійної орієнтації молоді у сучасний період розвитку суспільства. Народна освіта. 2016. №2 (29). С. 19-24.

8. Ребуха Л., Семенюк В., Джус С., Сич М. Проектування професійної кар'єри сучасною молоддю. Психологія і суспільство: спецвипуск. 2016. Т. 1. С. 6-100.

References

1. Ponomarova, N. O. (2016). Profesiina oriientatsiia uchniv v strukturi profesiinoi diialnosti vchytelia [Professional orientation of students in the structure of professional activity of a teacher]. Profesiina pidhotovka fakhivtsia v konteksti potreb suchasnoho rynku pratsi - Professional training in the context of the needs of the modern labor market. (pp. 257-264). Vinnytsia [in Ukrainian].

2. Hutsan, L. A. (2017). Orhanizatsiia proforiientatsiinoi roboty iz starshoklasnykamy v protsesi pozaurochnoi ta pozashkilnoi diialnosti v umovakh osvitnoho okruhu [Organization of career guidance work with high school students in the process of extracurricular and extracurricular activities in the educational district]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi - Theoretical and methodological problems of raising children and students, 21 (1), 158-168 [in Ukrainian].

3. Yehorova, Ye. V., Ihnatovych, O. M., Kobchenko, V. V., & Lytvynova, N. I. (2014). Psykholohiia proforiientatsii u systemi pedahohichnoi osvity [Psychology of career guidance in the system of pedagogical education]. Kirovohrad: Imeks [in Ukrainian].

4. Zakatnov, D. O. (2012). Tekhnolohii pidhotovky uchnivskoi molodi do profesiinoho samovyznachennia [Technologies of preparation of student's youth for professional self-determination]. K.: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

5. Ponomarova, N. O., & Bilousova, L. I. (2016). Spivpratsia pedahohiv zahalnoosvitnikh ta vyshchykh navchalnykh zakladiv z profesiinoi oriientatsii shkoliariv [Cooperation of teachers of secondary and higher educational institutions on professional orientation of schoolchildren]. Profesiina osvita: problemy i perspektyvy - Vocational education: problems and prospects, 11, 65-71. Kyiv: IPTO NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

6. Otroshchenko, N. L. (2018). Sotsialno-proforiientatsiina robota suchasnoho zakladu zahalnoi serednoi osvity [Social and career guidance work of a modern general secondary education institution]. Modern Educational Space: The Transformation of National Models in Terms of Integration. (pp. 137-140). Retrieved from http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/3768/1/Nimechina.pdf (Last accessed: 27.01.2022) [in Ukrainian].

7. Ponomarova, N. O., & Bilousova, L. I. (2016). Spetsyfika profesiinoi oriientatsii molodi u suchasnyi period rozvytku suspilstva [Specifics of professional orientation of young people in the modern period of society development]. Narodna osvita - Public education, 2 (29), 19-24 [in Ukrainian].

8. Rebukha, L., Semeniuk, V., Dzhus, S., & Sych, M. (2016). Proektuvannia profesiinoi kariery suchasnoiu moloddiu [Designing a professional career for modern youth]. Psykholohiia i suspilstvo: spetsvypusk - Psychology and society: special issue, 1, 6-100 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru