Лінгвометодична компетентність викладача іноземної мови (професійна характеристика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвометодична компетентність викладача іноземної мови (професійна характеристика)

Кокнова Т.А.,

проявляти професійну майстерність; бути професійно захопленим; здатність до педагогічної відкритості, творчості, ініціативності та активності. У процесі дослідження встановлено, що викладачі іноземних мов будуть налаштовані створювати інноваційні технології, або сприяти їх оптимізації під освітні цілі, тяжіти до новації та науково-педагогічної творчості, будуть мотивовані до самовдосконалення та рефлексії. Встановлено, що налаштованість викладачів іноземних мов на кооперацію з майбутніми викладачами іноземних мов зумовлено індивідуально-особистісною характеристикою педагога, його професійними установками та самооцінкою. Визначено, що доцільним у процесі здійснення продуктивної педагогічної діяльності сам педагог трансформує ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього викладача іноземної мови, активізує процеси саморозвитку й рефлексії, стимулює і власний інтерес, і інтерес майбутніх викладачів іноземних мов до професійної діяльності взагалі та для своєї самореалізації в ній зокрема. Встановлено, що гармонійна сукупність зовнішніх і внутрішніх установок; індивідуальні і професійні якості педагога, що демонструють його бажання, готовність і здатність до суб'єктного спілкування з учасниками освітнього процесу, визначає авторський стиль роботи педагога, який долучений до процесу формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Орієнтація на саморозвиток визначає потужний пізнавальний інтерес до освітньої діяльності, його творчу спрямованість, здатність до допомоги та співтворчості з магістрантами. Зроблено висновок про те, що професійна самореалізація суб'єктів та об'єктів освітнього процесу здійснюється за допомогою їхнього суб'єкт-суб'єктного характеру взаємодії, яка передбачає узгоджену діяльність учасників освітнього процесу, спрямовану на досягнення професійних цілей та сприяє і професійному зростанню взагалі, і формуванню в них професійної компетентності зокрема.

Ключові слова: професійна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, процес фахової підготовки, лінгвометодична компетентність.

Кокнова Т. А. Лингвометодическая компетентность преподавателя иностранного языка (профессиональная характеристика)

В статье представлена модельная характеристика преподавателя со сложившейся лингвометодической компетенцией, которая способна эффективно и результативно работать в ЗВО и осуществлять образовательную деятельность с соискателями образования по разным специальностям. Рассмотрены понятия «лингвометодическая компетенция» и «модельная характеристика»; определено, специфику профессионального портфеля преподавателя иностранного языка со сложившейся лингвометодической компетенцией. Определено, что к обязательной характеристике преподавателя иностранного языка, работающего с соискателями различных профилей, должно характеризоваться: общей и специальной образованностью, знаниями по преподаваемой дисциплине; проявлять профессиональное мастерство; быть профессионально увлеченным; способность к педагогической открытости, творчеству, инициативности и активности В процессе исследования установлено, что преподаватели иностранных языков будут настроены создавать инновационные технологии или способствовать их оптимизации под образовательные цели, тяготеют к новации и научно - педагогическому творчеству, будут мотивированы к самосовершенствованию и рефлексии. Установлено, что настройка преподавателей иностранных языков на кооперацию с будущими преподавателями иностранных языков обусловлена индивидуальноличностной характеристикой педагога, его профессиональными установками и самооценкой. Определено, что целесообразным в процессе осуществления продуктивной педагогической деятельности сам педагог трансформирует ценностно-мотивационную сферу будущего преподавателя иностранного языка, активизирует процессы саморазвития и рефлексии, стимулирует и собственный интерес и интерес будущих преподавателей иностранных языков к профессиональной деятельности вообще и для своей самореализации в ней. Установлено, что гармоничная совокупность внешних и внутренних установок; индивидуальные и профессиональные качества педагога, демонстрирующие его желание, готовность и способность к субъектному общению с участниками образовательного процесса, определяет авторский стиль работы педагога, вовлеченный в процесс формирования профессиональной компетентности у будущих преподавателей иностранных языков. Ориентация на саморазвитие определяет мощный познавательный интерес к образовательной деятельности, его творческую направленность, способность к помощи и сотрудничеству с магистрантами. Сделан вывод о том, что профессиональная самореализация субъектов и объектов образовательного процесса осуществляется с помощью их субъект-субъектного характера взаимодействия, предусматривающего согласованную деятельность участников образовательного процесса, направленную на достижение профессиональных целей и способствующую и профессиональному росту вообще, и формированию у них профессиональной компетентности в том числе.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, будущие преподаватели иностранных языков, процесс профессиональной подготовки, лингвометодическая компетентность.

Koknova T. A. Linguistic and methodological competence of foreign language teachers (professionall characteristic)

Key words: professional competence, pre-service teachers of foreign languages, professional training process, linguistic and methodological competence.

Успішність процесу фахової підготовки майбутніх спеціалістів у будь-якій галузі залежить від багатьох чинників. З соціальної точки зору, на цей факт впливає рівень загальної освіченості майбутніх викладачів іноземних мов, їхній соціальний статус та отриманий при цьому соціальний досвід. З психологічної - важливі професійна та навчальна мотивація майбутніх викладачів іноземних мов, їхній рівень сформованості і професійних, і загальних здібностей; загальна інтелектуальна база. Педагогічний чинник ураховує організацію освітнього процесу взагалі, матеріально-технічну базу, рівень професорсько-викладацького складу, управлінські чинники ЗВО тощо. Успішність формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов напряму залежить від діяльності професорсько-викладацького складу, що долучений до їхньої фахової підготовки.

Професійна компетентність вивчалася багатьма дослідниками. В роботах О. Абдулліної, М. Бобрової, І. Ісаєва, Т. Колодько, А. Маслюк, Л. Морської, О. Овчарук, С. Ромашиної вона розглядається точки зору теорії і практики підготовки фахівців у ВНЗ. В аспекті атестації, оцінки якості професійної підготовки проблему вивчали О. Волченко, В. Звєрєва, Т. Косова, Ю. Лук'янова, А. Миролюбов, С. Молчанов, І. Шалаєв, Н. Янковська. У сукупності з іншими характеристиками професійності професійна компетентність вивчалася В. Ворошиловим, Є. Роговим, Є. Пасовим, Н. Кухаревим, Н. Кузьміною. Однак, модель майбутнього викладача іноземної мови в контексті ступеня розвитку його лінгвометодичної компетентності як складової професійної, ще не була предметом окремої розвідки. Отже, мета статті - cхарактеризовати особливості лінгвометодичної компетентності викладача іноземної мови.

Згідно з цим зрозуміло, що педагоги як суб'єкти педагогічного процесу традиційно розуміються як носії суспільних і професійних знань та цінностей, створюють умови для фахової підготовки майбутніх викладачів іноземних мов, сприяють розвитку та формуванню професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Тобто до суб'єктів, які забезпечують формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов у процесі фахової підготовки, відносимо професорсько-викладацький склад ЗВО; викладачів іноземних мов; інших педагогічних працівників, залучених до освітнього процесу; наукових керівників; методистів з практики; консультантів та ін.

Зрозуміло, що викладачі ЗВО повинні мати відповідну професійну кваліфікацію, що підтверджує їхню здатність здійснювати професійну діяльність на відповідному якісному рівні. У нашому випадку професійна кваліфікація професорсько-викладацького складу - це результат загальної та спеціальної освіченості педагогів, що реалізовується під час професійної діяльності. Саме професійна кваліфікація орієнтує ступінь підготовленості спеціаліста, наявність у нього знань, умінь та навичок, необхідних педагогу для виконання своїх професійних функцій. Більше того, ми говоримо про: особисті характеристики педагогів; про їхню загальну та спеціальну освіченість, знання дисципліни, що викладається; прояв професійної майстерності; професійну захопленість; готовність до педагогічної відкритості, творчості, ініціативності та активності.

Разом з тим професійну педагогічну кваліфікацію викладачів, долучених до процесу фахової підготовки, ми уявляємо такою собі інтегративною характеристикою спеціаліста, яка знаходиться в стані постійного професійного розвитку.

Сучасні педагогічні метаморфози все частіше звертаються до досвіду Європейських країн, й у визначенні вимог до педагогічних працівників та компетентності викладача ЗВО не є винятком. Вони детально прописані в Проєкті TUNING, де рекомендовано брати за основу твердження про наявність у викладачів саме тих компетентностей, які мають бути і в студента [2, с.10 - 11]. А отже, у професорсько- викладацького складу, що здійснює фахову підготовку майбутніх викладачів іноземної мови, у самих має бути сформована на високому рівні професійна компетентність.

Окрім цього, педагогічні працівники у своєму особистісному «професійному портфелі» мають свої комплекти професійної компетентності, що виражається в пошуку власних шляхів до вдосконалення професійної компетентності з майбутніми викладачами іноземних мов. Зрозуміло, що такі викладачі будуть налаштовані створювати інноваційні технології, або сприяти їх оптимізації під освітні цілі, тяжіти до новації та науково-педагогічної творчості, будуть мотивовані до самовдосконалення та рефлексії.

Налаштованість викладачів іноземних мов на кооперацію з майбутніми викладачами іноземних мов зумовлено індивідуально- особистісною характеристикою педагога, його професійними установками та самооцінкою. Тобто це образ професійної ролі, доповнений власною індивідуальністю внаслідок взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу. Саме такий підхід і сприяє успішності професійної діяльності, надає можливості для більш ефективного прояву особистісних і професійних якостей педагога.

У процесі здійснення продуктивної педагогічної діяльності сам педагог трансформує ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього викладача іноземної мови, активізує процеси саморозвитку й рефлексії, стимулює і власний інтерес, і інтерес майбутніх викладачів іноземних мов до професійної діяльності взагалі та для своєї самореалізації в ній зокрема. Гармонійна сукупність зовнішніх і внутрішніх установок; індивідуальні і професійні якості педагога, що демонструють його бажання, готовність і здатність до суб'єктного спілкування з учасниками освітнього процесу, визначає авторський стиль роботи педагога, який долучений до процесу формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Орієнтація на саморозвиток визначає потужний пізнавальний інтерес до освітньої діяльності, його творчу спрямованість, здатність до допомоги та співтворчості з магістрантами.

Отже, викладачі, долучені до процесу фахової підготовки, мають, з одного боку, бути креативними у створенні власних авторських підходів до фахової підготовки майбутніх спеціалістів, а з іншого - слідувати логіці нашого наукового пошуку, бути активними та сприяти кооперації з усіма учасниками освітнього процесу.

Зазначимо, що створити ефективний процес фахової підготовки неможливо без творчих педагогів. Такі викладачі мають постійну потребу у засвоєнні навичок створення та апробації різноманітних інноваційних освітніх проєктів, упровадження нових форм, методів та технологій педагогічної фахової діяльності, розробці нових підходів під час вирішення традиційних завдань, потягу до наукової творчості та самореалізації в процесі впровадження своїх наукових задумів, потреби до професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Сьогодні робота викладача не уявляється можливою без використання цифрових технологій, які мають потужний потенціал та прогностичні можливості, вони є безперечним мотиватором до творчої та активної спрямованості в професійній діяльності.

У контексті особистісно-зорієнтованого підходу майбутній викладач іноземної мови розглядається як активний суб'єкт педагогічної взаємодії, який самостійно організовує свою діяльність. У зв'язку з цим під час суб'єкт-суб'єктного характеру взаємодії педагога і магістранта останнього розглядаємо як партнера педагогічного та наукового спілкування, особистість, що цікавить викладача. Вибудовування діалогічного спілкування, що становить рівноправна суб'єктна взаємодія, сприяє взаєморозумінню, пізнанню, самопізнанню партнерів по спілкуванню, створенню в момент спілкування умов для їхньої особистісної та професійно-творчої самореалізації. Викладач не обмежується наданням інформації, навчанням магістрантів, у його компетенції нараховуємо і стимулювання смислової і творчої активності майбутніх викладачів іноземної мови, і активізацію механізмів його саморегуляції й саморозвитку, і створення умов для його особистісного та професійного зростання.

Взаємодія як одна з базисних філософських категорій відображає процеси впливу різних суб'єктів та об'єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість. Науковці твердять, що продуктивна індивідуальна діяльність людини багато в чому обумовлена впливом інших людей [1; 5; 3]. Взаємодія з іншими стимулює індивідуальні можливості для кожного. Як стверджує А. Петровський, взаємозв'язок суб'єктів та об'єктів, що виникає в спілкуванні і спільній діяльності, не тільки впливає на її результати, а й перебудовує саму людину, відкриває нові можливості, виявляє потенціал [3].

У контексті цього дослідження феномен «взаємодія» будемо визначати як цілеспрямований взаємообмін і взаємозбагачення змістом діяльності, досвідом, емоціями, установками, різними позиціями.

Залежно від співвідношення сил та інтересів суб'єктів та об'єктів, які взаємодіють, дослідники виділяють різні типи взаємодії, які ми вважаємо за доцільне використати в контексті нашого наукового пошуку: співдружність, конкуренція, конфлікт, співробітництво, суперництво, домінування, опіка та ін.

З усіх перерахованих вище форм організації освітнього процесу найбільш продуктивною вважаємо співробітництво. Така ефективна взаємодія може здійснюватися під час взаємної праці, пізнання, спілкування, обговорення, дискусії, тобто все те, де є можливість узгодити міжособистісне спілкування. Отже, така тісна синергія викладачів та магістрантів веде до двоосібного раціоналістичного збагачення. На думку В. Кременя, «педагогічна синергетика дає можливість по-новому підійти до розроблення проблем розвитку систем і педагогічного процесу, розглядаючи їх насамперед із позиції відкритості, співтворчості та орієнтації на саморозвиток» [4, с. 3-4].

Отже, ефективне функціювання процесу фахової підготовки зумовлено діяльністю її суб'єктів (науково-педагогічні працівники та майбутні викладачі іноземних мов), взаємодія яких спрямована на формування в останніх професійної компетентності в процесі їхньої фахової підготовки. Професійна самореалізація суб'єктів та об'єктів освітнього процесу здійснюється за допомогою їхнього суб'єкт- суб'єктного характеру взаємодії, яка передбачає узгоджену діяльність учасників освітнього процесу, спрямовану на досягнення професійних цілей та сприяє і професійному зростанню взагалі, і формуванню в них професійної компетентності зокрема.

Список використаної літератури

лінгвометодична компетентність викладач іноземної мови

1. Зінченко В. М. Методика формування мовно-мовленнєвих компетентностей на засадах системного підходу учнів старших класів гімназії : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2015. 22 с.

2. Компетенції викладачів вищої школи в добу змін: діагностика та

аналітика (за результатами дослідження в Київському університеті імені Бориса Грінченка) / Хоружа Л., Братко М., Котенко О., Мельниченко О., Прошкін В. ; за наук. ред. д-ра пед. наук, проф. Л. Хоружої. Київ : Київський ун-т імені Бориса Грінченка, 2018. 92 с.

3. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва : Просвещение, 1990. 110 с.

4. Кремень В. Педагогічна синергетика: понятійно-категоріальний синтез. Теорія і практика

управління соціальними системами. 2013. № 3. С. 3-19.

5. Ломов Б. Ф. О системном подходе в психологии. Вопросы психологии. 1975. № 2.С. 31-45.

References

upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 3, 3-19 [in Ukrainian].

5. Lomov, B. F. (1975). O sistemnom podhode v psihologii [About the system approach in psychology]. Voprosy psihologii - Questions of psychology, 2, 31-45 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru