Від англійської мови для спеціальних цілей до предметно-мовного інтегрованого навчання: до проблеми забезпечення безперервної іншомовної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільського національного університету

імені Івана Огієнка

Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

Від англійської мови для спеціальних цілей до предметно-мовного інтегрованого навчання: до проблеми забезпечення безперервної іншомовної освіти

Оксана Попадинець, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов

Оксана Старик, викладач

Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна

Анотація

Стаття присвячена проблемі імплементації методики предметно-мовного інтегрованого навчання (СЬІЬ) у процесі професійної підготовки студентів 3-4 курсів після завершення вивчення основного курсу іноземної мови «Англійська мова для спеціальних цілей» (ESP), оскільки обидві моделі використовуються у викладанні фахово орієнтованої іноземної мови, у яких можуть по-різному поєднуватися власне лінгвістичні і суто фахові змістові аспекти. Проведене дослідження дозволило виявити схожості та відмінності між двома підходами, визначити можливості ширшого практичного застосування предметно-мовного інтегрованого навчання (СЬІЬ) у закладах вищої освіти, оскільки натепер реалізація методики має в Україні поки доволі стихійний характер і зведена в основному лише до викладання окремих інтегрованих курсів. У статті наголошено на тому, що дана методика сприяє вдосконаленню та систематизації здобутих раніше знань з англійської мови та фахової дисципліни, зростанню індивідуального академічного рівня, поглибленню практичних навичок, сприяє підвищенню мотивації вивчення іноземної мови, розвитку творчих розумових здібностей студентів, цілеспрямованому засвоєнню ними лексичних одиниць з інших дисциплін, поглибленню знань з граматики, які вони будуть використовувати у своїй майбутній професійній діяльності. Визначено особливості формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей за допомогою предметно-мовного інтегрованого середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій та огляд вже наявних передових практик зарубіжних та вітчизняних університетів показав, що ключовим фактором для успішної реалізації є взаємодія викладачів іноземної мови та викладачів-предметників у вирішенні виникаючих проблем, також даний аналіз підтверджує, що цей метод вважається ефективним підходом до формування та розвитку професійних знань студентів та іншомовних комунікативних навичок, а проведене анкетування фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доводить, що вони переконані, що навчання за предметно-мовною інтегрованою методикою (СЬІЬ) дасть їм користь у процесі професійної підготовки.

Ключові слова: предметно-мовне інтегроване навчання (СЬІЬ), англійська мова для спеціальних цілей (ESP), безперервна іншомовна освіта, іншомовна комунікативна компетентність.

Abstract

Oksana POPADYNETS,

Ph.D in Philology, Senior Lecturer at the Foreign Languages Department Kamianets-Podilsky Ivan Ohienko National University (Kamianets-Podilsky, Khmelnytskys region, Ukraine)

Oksana STARYK,

Lecturer

Kamyanets-Podilsky Professional College of Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education “Kamyanets-Podilsky State Institute” (Kamyanets-Podilsky, Khmelnytskys region, Ukraine)

FROM ENGLISH FOR SPECIFIC PURPOSES (ESP) TO CONTENT AND-LANGUAGE INTEGRATED LEARNING (CLIL): TO THE PROBLEM OF PROVIDING CONTINUOUS FOREIGN LANGUAGE EDUCATION

The article is devoted to the problem of implementation of content and language integrated learning (CLIL) in the process of3-4 year students 'professional training after completing the basic foreign language course "English for Specific Purposes" (ESP), as both models are used in professionally oriented foreign language, and can combine both linguistic and professional semantic aspects in different ways.

Similarities and differences between two approaches were revealed; opportunities for broader practical application of content and language integrated learning (CLIL) in higher education were identified. Today the implementation of CLIL in Ukraine is still quite spontaneous and is limited mainly to teaching individual integrated courses. The article emphasizes that this technique helps to improve and systematize previously acquired knowledge of English and professional discipline, increase individual academic level, deepen practical skills, increase motivation to learn a foreign language, develop students' creative mental abilities, deepening knowledge of grammar, which they will use in their future professional activities. The peculiarities of the formation offoreign language communicative competence of non-linguistic specialties students with the help of content and language integrated environment are determined.

Analysis of recent research and publications and review offoreign and domestic universities ' best practices showed that a key factor for the successful implementation of CLIL is the interaction of foreign language teachers and subject teachers in solving problems. The analysis confirms that this method is considered an effective approach to formation and development of students 'professional knowledge andforeign language communication skills. A survey of the students proves that they are convinced that studying by content and language integrated learning (CLIL) methodology will benefit them in training.

Key words: Content and Language Integrated Learning (CLIL), English for Specific Purposes (ESP), continuing foreign language education, foreign language communicative competence.

Постановка проблеми. Однією з головних потреб XXI століття є потреба у висококваліфікованих технічних спеціалістах зі знанням іноземної мови та готовністю до професійної міжкультур- ної комунікації. Проблема підготовки майбутніх фахівців до оволодіння іноземною мовою та іншомовного спілкування як важливого ресурсу підвищення їхнього професіоналізму, готовності до успішної професійної діяльності є актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Особливої уваги у контексті функціонального оволодіння іноземною мовою набуває сучасна методика предметно-мовного інтегрованого навчання ^^, яка дає можливість одночасно вивчати іноземну мову і немовний предмет. Викладання фахової дисципліни іноземною мовою дає змогу студентам поглянути на неї з інформаційної точки зору, допомагає в систематизації знань, появі нових асоціативних зв'язків, сприяє розвитку системно-діяльнісного підходу, на підставі якого проєктуються універсальні навчальні дії. З огляду на це, проблема імплементації методики в освітньо-професійне середовище задля формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей набула особливої актуальності й стала предметом низки наукових досліджень.

Аналіз досліджень. Серед українських дослідників вивченням цієї методики займаються багато хто: Г. Гусєва досліджує можливості профілізації викладання іноземних мов на інтегрованій мовній платформі CLIL (2015);

О. Ходаковська визначає особливості методики предметно-мовного інтегрованого навчання (2016); Н. Євтушенко вивчає особливості використання методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у підготовці студентів- філологів педагогічних вузів (2019) та майбутніх фахівців ІТ сфери (2020); вчені К. Власенко, І. Лов'янова, О. Чумак, І. Сітак, Т. Калашникова досліджують формування іншомовної компетенції студентів інженерних спеціальностей за допомогою (2019); І. Куліш та І. Некоз працюють над проблемою впровадження інтегрованого навчання математики та англійської мови майбутніми вчителями математики на основі моделі (2020), а І. Шевченко та О. Кордюк обґрунтували доцільність імплементації даної методики під час вивчення практичного курсу англійської мови студентами іноземної філології (2019) і т.д.

За кордоном над проблемою методики викладання і вивчення загальноосвітніх предметів іноземною мовою займаються багато науковців: Девід Марш визначає траєкторію розвитку методики ^^; Кристіан Далтон-Пуфер досліджує риторику ^^; Даріо Л. Банегас визначає методи та переваги даної методики; Джейсон Кенос проводить дослідження процесу білінг- вальної освіти, акцентуючи увагу на CLIL; Кармель Кунан вивчає вплив CLIL на студентів; До Койл займається мотиваційними механізмами студентів під час впровадження методики у навчальний процес; Девід Ласага-бастер звертає увагу на роль педагога у процесі використання технології на заняттях тощо.

Мета статті. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати спільні та відмінні риси методики викладання англійської мови для спеціальних цілей (ESP) та предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL); обґрунтувати доцільність безперервної системи навчання іноземної мови студентів бакалаврату (від ESP моделі до CLIL); продемонструвати переваги технології CLIL під час вивчення фахової дисципліни та іноземної мови студентами немовних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу. Термін «предметно-мовне інтегроване навчання» (CLIL) було введено в освітнє середовище у 90-ті роки ХХ століття групою дослідників із європейських країн (Д. Марш, Д. Кенос, Ф. Дженесі, Д. Гортер) для позначення методики одночасного вивчення навчальної дисципліни та іноземної мови за рахунок використання іноземної мови як засобу вивчення змісту предмета (Кенос, 2014: 243). З того часу методика CLIL набула популярності у системі освіти багатьох країн, хоча, на думку західних дослідників, вона фактично не є чимось цілком інноваційним, оскільки успішно доповнює існуючу вузівську методику викладання англійської мови для спеціальних цілей (English for Specific Purposes (ESP). CLIL є конвергенцією предметного контенту та власне мовних категорій, хоча, на думку зарубіжних вчених, саме численні дидактичні способи забезпечення інтегрованого навчання (так зване fusion) несуть у собі певну новизну (Койл, 2010: 54). Так, елементами новизни вважаються: проблемне навчання, проєктна робота, презента- ційна майстерність, рольові ігри, стратегії освоєння лексики, вправи на аранжування інформації тощо.

Проте й у ESP сьогодні з'явилися нові пріоритети. Якщо наприкінці минулого століття англійська мова для спеціальних цілей приділяла виняткову увагу роботі з текстовим матеріалом, лексичним та граматичним вправам, то нині сучасні ESP викладачі звертаються до більш широких комунікативно орієнтованих форм навчання іноземної мови на основі академічного та професійно орієнтованого спілкування суб'єктів навчального процесу (Гас, 2011: 164). Програми ESP спрямовані на формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, приділяється увага володінню термінологією, особливостям граматики та дискурсу, властивим професійній сфері, при цьому змістові аспекти мають другорядне значення. ESP викладач не ставить перед собою завдання вникати в сутність загаль- нопрофесійних реалій, що розглядаються, вони є фактично фоновою інформацією для викладання власне іноземної мови. Набуті студентами комунікативні навички оцінюються головним чином з точки зору правильності мовних конструкцій, термінології загальнопрофесійного спілкування, а знання спеціальних предметних аспектів контролюється тільки в термінологічному аспекті. Це означає, що викладання за ESP-технологією не забезпечує точного фокусування на конкретній фаховій дисципліні, за якою навчаються студенти, а лише забезпечується базовий ступінь міждисци- плінарності. Якщо, наприклад, група майбутніх біологів вивчає 20 тем, пов'язаних з фаховими дисциплінами «Ботаніка» та «Зоологія» (наприклад, Biology as a Science, Origins of Life, Classifying Animals, Lines of Plant Improvement, Soil Organic Matter, Greenpeace and Global Warming, Weather and Climate Impact, The Universe and the Solar System, тощо), то тільки дві з них збігаються з назвою профілюючої теоретичної дисципліни.

Можна зробити висновок, що кореляція тематики ESP програми з дисципліною спрямування явно невисока, хоча й має виражену загальнопро- фесійну спрямованість і повністю відповідає профілю підготовки здобувачів вищої освіти. Таким чином, щоб рівень міждисциплінарності став вищим, очевидним рішенням може стати курс іноземної мови у форматі предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), який може забезпечити набагато більший ступінь міждисциплінарної кореляції між двома дисциплінами «Ботаніка» та «Іноземна мова». Звичайно, створення подібних міждисциплінарних курсів з методології CLIL потребує великих спільних зусиль як викладачів кафедри іноземних мов, так і профілюючої кафедри біології та методики її викладання. Курс з CLIL-методології є, по суті, спеціально розробленою траєкторією навчання іноземної мови у вузькопрофесійному контексті, орієнтованою на конкретну кафедру-замовника, оскільки підбір навчального матеріалу буде залежати від матеріалу, вивченого на основних заняттях з предмета.

Значну роль в успішній реалізації CLIL, безперечно, відіграє особистість викладача. До його завдань належить відбір навчально-пізнавальних завдань та матеріалів, які тісно пов'язані з реаліями життя та майбутнім фахом студентів і відповідають їхньому рівню володіння іноземною мовою. Передбачається, що студенти, які вивчають спеціальні дисципліни за методикою інтегрованого предметно-мовного навчання, повинні мати високий рівень володіння іноземною мовою (принаймні В2, якщо не С1, за Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти (Загальноєвропейські Рекомендації, 2003), тому що іноземна мова виступає вже не метою, а засобом вивчення іншого курсу в межах програми. Студенти спостерігають за діями вчителя, вдосконалюють слухо-вимовні навички, сприймаючи певну інформацію, реагують на побачене й почуте мовленнєвими діями без страху припуститися помилки чи отримати низький бал, бо вивчають не іноземну мову, а інший предмет, використовуючи іноземну мову лише як інструмент для отримання інформації або інструкцій для виконання певних дій. Процес опанування іноземної мови стає більш осмисленим, мотивованим, адже є засобом вирішення конкретних завдань на різних заняттях (Євтушенко, 2020: 69).

У даному випадку навчання за цією методикою є ефективним способом досягнення високого іншомовного рівня, підвищення мотивації здобувачів вищої освіти до вивчення іноземної мови та продовження подальшої освіти на основі технології. інтегрований навчання професійний академічний

Для ефективної реалізації інтегрованої іншомовної та професійної підготовки майбутніх спеціалістів природничих наук потрібно послідовно впроваджувати модель CLIL після основного курсу ESP, який вивчається студентами І--ІІ курсів.

Під час викладання курсу ESP ми провели опитування серед студентів природничих спеціальностей щодо оволодіння ними розмовними навичками професійно орієнтованої англійської мови для аналізу їхньої самооцінки та вивчення їхніх потреб. Результати анкетування представлені в діаграмі:

Результати опитування студентів свідчать про те, що більшість студентів вважають, що володіють лексичними навичками та навичками читання професійно орієнтованої тематики (85%), значна частина студентів володіє навичками слухання (66%), половина з них може використовувати фахову термінологію на письмі (55%) і третина має сформовані граматичні навички усного мовлення (39%). Загалом більшість студентів вважають, що володіють іншомовними навичками, хоча існує певний відсоток здобувачів вищої освіти, у яких є певні проблеми зі сприйняттям, засвоєнням і відтворенням англомовної інформації, здебільшого це пов'язано з низьким рівнем сформованих у школі базових мовленнєвих навичок.

Анкетування та усне опитування студентів природничих спеціальностей дало нам змогу дійти висновку, що більшість з них після завершення вивчення курсу ESP хотіли би продовжити вивчати фахові предмети за допомогою предметно-мовного інтегрованого навчання (вивчення біології, географії та екології англійською мовою) на 3 та 4 курсах (61%).

За результатами анкетування робимо висновок про необхідність впровадження у про цесі професійної підготовки студентів 3-4 курсів, оскільки фаховий компонент уже знайомий їм

Діаграма з попереднього курсу «Англійська мова для спеціальних цілей» і вони в змозі сприймати, засвоювати і відтворювати професійно орієнтовану інформацію англійською мовою, здобуту на фахових дисциплінах. Нарешті, зміст цього курсу дасть можливість майбутнім фахівцям у галузі природничих наук формувати та розвивати іншомовну фахову компетентність під час формулювання основних понять та їхніх властивостей, що розширить їхні професійні перспективи. Наприклад, натепер для студентів спеціальностей «Біологія» та «Екологія» існує безліч міжнародних стипендіальних програм, в яких вони мають можливість взяти участь, але серед кандидатів на закордонне стажування перевагу має той, хто володіє англійською мовою. І нарешті, ні для кого не є новиною, що кожна фінансово приваблива вакансія передбачає володіння англійською мовою, а кожен фахівець має бути якнайкраще ознайомлений із найновішими тенденціями, ідеями, здобутками у своїй галузі, звичайно, таку інформацію у багатьох сферах можна отримати тільки з англомовних джерел.

Висновки

Як бачимо, формування іншомовної фахової компетентності - одне з пріоритетних завдань освітньої політики України, яке можна вирішити шляхом імплементації інтегрованого предметно-мовного навчання ^^. А той факт, що більшість студентів хотіли б вивчати фахові дисципліни на основі даної методики підтверджує усвідомлення ними важливості вдосконалення іншомовної професійної компетентності для їхньої майбутньої кар'єри. Звичайно, реалізація навчання за методикою CLIL вимагає забезпечення конкретних передумов і ретельної підготовки, а саме: визначення фахової дисципліни як основи для впровадження інтегрованого навчання; розробки відповідного навчально-методичного забезпечення; проєктування організаційних особливостей навчального процесу за методом CLIL; створення спеціальної системи багаторівневих двомовних завдань тощо. Отже, безперервна система вивчення іноземної мови фахівцями першого (бакалаврського) рівня вищої освіти сприятиме вдосконаленню та систематизації здобутих раніше знань з англійської мови та природничих дисциплін, зростанню індивідуального академічного рівня, поглибленню практичних навичок, активізації мотивації студентів.

Список використаних джерел

1. Гусєва Г Можливості профілізації викладання іноземних мов на інтегрованій мовній платформі CLIL. Сучасні підходи до навчання іноземної мови. Шляхи інтеграції школи та ВНЗ : 2015рік : матеріали V Міжнародної конференції, м. Харків, 17 квітня 2015 р. С. 28-30.

2. Євтушенко Н. Використання методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у процесі підготовки студентів за спеціальністю «Інформатика і Мова» (Бакалаврського рівня). Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія». 2020. Т. 31. Ч. 2. С. 68-72.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт, 2003. 273 с.

4. Ходаковська О. Особливості методики предметно-мовного інтегрованого навчання. Modern Communicative Methods of Teaching English : 2016 рік : IVth All Ukrainian Scient. and Methodological Conf., 28 жовт. 2016 р. Житомир, 2016. С. 63-67.

5. Шевченко І., Кордюк О. Імплементація методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у процесі викладання «Практичного курсу основної мови (Англійська)» для студентів ІІ курсу ЗВО України. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2019. Вип. 185. С. 187-191.

6. Сenoz J., Genesee F., Gorter D. Critical Analysis of CLIL: Taking Stock and Looking Forward. Applied Linguistics. 2014. Vol. 35, Issue 3. Р 243-262.

7. Coyle D., Hood Ph., Marsh D. CLIL: Content and Language Integrated Learning. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 184 p.

8. Guse J. Communicative Activities for EAP. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 324 p.

9. The formation of foreign language competence of engineering students through CLIL method / Vlasenko K. and others. Revista Dilemas Contemporaneos: Educacion, PoUticay Valores. 2019. Vol. 68.

10. You Can Stand Under My Umbrella: Immersion, CLIL and Bilingual Education. A response to Cenoz, Genesee & Gorter (2013) / Dalton-Puffer C. and others. Applied Linguistics. 2014. No. 35 (2). P. 213-218.

References

1. Husieva H. Mozhlyvosti profilizatsii vykladannia inozemnykh mov na intehrovanii movnii platformi CLIL. [Opportunities for profiling the teaching of foreign languages on the integrated language platform CLIL]. Modern approaches to foreign language teaching. Ways of school and university integration: 2015, Proceedings of the Vth International Conference, April 17. 2015, Kharkiv, 2015, pp. 28-30 [in Ukrainian].

2. Ievtushenko N. Vykorystannia metodyky predmetno-movnoho intehrovanoho navchannia (CLIL) u protsesi pidhotovky studentiv za spetsialnistiu «Informatyka i Mova» (Bakalavrskoho rivnia). [Using the methodology of content and language integrated learning (CLIL) in the process of preparing students for the specialty "Computer Science and Language" (Bachelor's degree)]. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, 2020, Philology, Vol. 31 (2), pp. 68-72 [in Ukrainian].

3. Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia. [Pan-European Recommendations for language education: study, teaching, evaluation], 2003, 273 p.

4. Khodakovska O. Osoblyvosti metodyky predmetno-movnoho intehrovanoho navchannia. [Features of the methodology of content and language integrated learning]. Modern Communicative Methods of Teaching English : IVth All Ukrainian Scient. and Methodological Conf. Zhytomyr, 2016, pp. 63-67 [in Ukrainian].

5. Shevchenko I., Kordiuk O. Implementatsiia metodyky predmetno-movnoho intehrovanoho navchannia (CLIL) u protsesi vykladannia “Praktychnoho kursu osnovnoi movy (Anhliiska)” dlia studentiv II kursu ZVO Ukrainy. [Implementation of content and language integrated learning (CLIL) methodology in the process of teaching "Practical course of the main language (English)" for second-year students]. Scientific notes, Pedagogical sciences, 2019, Issue 185, pp. 187-191 [in Ukrainian].

6. Cenoz J., Genesee F., Gorter D. Critical Analysis of CLIL: Taking Stock and Looking Forward. Applied Linguistics. 2014. Vol. 35, Issue 3. pp. 243-262.

7. Coyle D., Hood Ph., Marsh D. CLIL: Content and Language Integrated Learning. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 184 p.

8. Guse J. Communicative Activities for EAP. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 324 p.

9. The formation of foreign language competence of engineering students through CLIL method / Vlasenko K. and others. Revista Dilemas Contemporaneos: Educacion, PoUticay Valores. 2019. Vol. 68.

10. You Can Stand Under My Umbrella: Immersion, CLIL and Bilingual Education. A response to Cenoz, Genesee & Gorter (2013) / Dalton-Puffer C. and others. Applied Linguistics. 2014. No. 35 (2). pp. 213-218.

Размещено на Allbest.ru