Функціонування інформаційно-цифрового хабу в медичному закладі вищої освіти

Результати

Одним з основних результатів функціонування цифрового освітнього хабу є децентралізація навчання¹¹. Цифровий хаб у вияві децентралізованих електронних ресурсів постає динамічним елементом, оскільки він відходить від традиційної моделі адміністративного управління навчальним процесом. Вагомим фактором цифрового хабу є врахування потреб та досвіду студентів. Для медичної освіти до всього додаються ще й клінічні реалії. Відтак, цифровий освітній хаб здатний забезпечити децентралізованість навчального процесу, враховуючи інтереси всіх стейкхолдерів, пов'язаних з вищою медичною освітою.

Цифрова трансформація базується на трьох ключових концептах:

• культура та навички

• інфраструктури та технології

• екосистеми Brunetti F., Matt T. D., Bonfanti A., De Longhi A., Pedrini A., Orzes G. “Digital transformation challenges: strategies emerging from a multi-stakeholder approach”, The TQM Journal, 2020, Vol. 32, P. 697-724 [In English]. Fritz A. “From Collection Silos to Digital Content Hubs: Digital Project Management in Special Collections and University Archives”, Project Management in the Library Workplace Advances in Library Administration and Organization, 2018, Vol. 38, P. 187-198 [In Eng-lish]..

Коли йдеться про концепт «культура й навички» то ми маємо на увазі загальні процеси діджиталізації освітньої галузі. Інформаційно-комунікативні технології, які заполонили наше сьогодення у всіх його виявах, стають частиною соціокультурного простору. Для майбутнього медичного фахівця фундаментальними аспектами фаховості стають саме набуті за час навчання навички. Діджиталізація стає невід'ємною та важливою частиною процесу набуття цих навичок.

Розглядаючи концепт «інфраструктури та технології», зазначаємо технологічні аспекти, які забезпечують функціонування цифрового хабу. Програмне забезпечення, канали доступу до контенту, системи кіберзахисту все це рутинні технологічні елементи, які забезпечують роботу цифрового хабу.

«Екосистеми» доволі популярний серед сучасної наукової спільноти концепт, який передбачає створення суспільства, яке розвивається в гармонії з оточуючим середовищем. Цифровий електронний світ наразі став частиною цього середовища, тому потребує уваги і розуміння щодо співіснування з іншими кластерами екосистеми, в якій людина виконує домінуючу роль.

Цифрові хаби, які використовуються медичними університетами мають не лише освітньо-стратегічне значення. За допомогою цифрового хабу в освітнього закладу з'являється хороша можливість впорядкувати навчально-інформаційні ресурси. В першу чергу йдеться про роботу бібліотек та наукових репозиторіїв вищих навчальних закладів. Зокрема, для успішного формування центрів цифрового контенту, академічні бібліотеки об'єднують потенціал своїх фондів та архівів.

Синергетичний ефект в побідному вияві досягається спільною активністю. Професорсько-викладацький склад наповнює репозиторії своїми науковими здобутками, які стають відкритими для ознайомлення як науковою спільнотою, так і студентами, які зацікавлені в поглибленні своїх знань. Відтак, створюється додаткова взаємодія на рівні: викладач-викладач, науковець-науковець, викладач-студент.

Суттєвих змін в останні роки зазнала й бібліотечна система, яка поступово відходить від використання паперових екземплярів навчально-наукової літератури та фізичного відвідування цього закладу. Цифровізація бібліотеки автоматично перетворює її в цифровий хаб, який стає актуальним та затребуваним серед студентів. Роль бібліотеки вже не зводиться до сховища для книг. Наразі більш коректним виявом є бібліотека як транслятор актуальних ідей в медичній літературі. Сама книга чи посібник може з'явитися в студента в електронному пристрої за хвилину, тому ключова роль бібліотеки полягає в наданні доступу до потрібних ресурсів. Таким чином, бібліотека виконує роль хабу, де всі зацікавлені сторони можуть реалізувати свої потреби в контексті надання чи здобуття медичної освіти.

Такий стан справ дозволяє створювати хаби навіть при університетах, незважаючи на потужність навчальної установи. Крім того, наразі створюється система взаємодії між університетами як на транснаціональному, так і на національному рівні. Фактично створюється єдина мережа цифрових інформаційних ресурсів для медичних університетів, яка, відповідно, складається з великої кількості учасників. Подібний підхід неможливий і неефективний за класичної організації роботи хабу. Однак, якщо мова йде про цифровий хаб, то його переваги постають в тому, що він може діяти як онлайн-майданчик, не обтяжуючи його користувачів фізичним перебуванням в ньому.

Новітні технологій сучасності дозволяють нам наразі користуватися цифровим хабом не лише як інформаційним джерелом, а й в якості клінічного простору. Проведення відео супроводу операційних втручань фактично переносить глядача в операційний бокс. Завдяки цифровому хабу такий контент перетворюється на освітній, оскільки згуртовує зацікавлених глядачів та забезпечує відповідний інформаційний супровід подібних сеансів.

Звісно, безпосереднє перебування чи асистування в лікувальному закладі має найбільшу ефективність в якості навчальної методики. Однак, пандемія COVID-19 фактично унеможливила більшість контактних форм навчання студентів-медиків. Для здобувачів медичного фаху така ситуація фактично є катастрофічною. Відтак, одним з шляхів (хоч і частковим) вирішення цієї проблеми стала віртуальна практика. Цифровий хаб за таких умов став актуальним майданчиком для реалізації таких навчально-методичних новацій.

Сучасне виробництво безповоротно входить в еру цифрових технологій. За таких умов підготовка фахівців будь-якої галузі повинна забезпечуватися з використанням потенціалу цифрових технологій. У сучасному динамічному світі неможливо допустити ситуації, коли лікар матиме менше технологічне оснащення чи інформаційно-комунікативне забезпечення ніж працівник будь-якої іншої сфери. Такі настанови відкривають шлях до остаточної консолідації, застосування та прийняття майбутньої еталонної моделі: бізнес-екосистеми-навички-технології Sassanelli C., Terzi S., Panetto H., Doumeingts G. Digital Innovation Hubs supporting SMEs digital transformation, IEEE International Conference on Engineering, Technology and Innovation (ICE/ITMC), 2021, P. 1-8 [In English].

Сучасні дослідники наголошують на необхідності узгодження освітнього середовища з процесом створення та функціонування знань. Ключовим фактором в цьому узгодженні постає діджиталізація, яка виступає ефективним інструментом в інтеграції концепту знання до освітніх стратегій. Пропонується модель з таких ключових складників:

· світоглядне усвідомлення знання та виокремлення його позитивних аспектів;

· сучасні освітні компетенції, які покликані забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів;

· справедливість, яка виявляється в рівності та доступності до отримання знань;

· інтеграція новітніх інформаційно-комунікативних технологій до освітніх моделей;

· співпраця та взаємодія всіх стейкхолдерів системи освіти (здобувачі, викладачі, навчальні заклади, роботодавці, громадянське суспільство);

· процес постійного самовдосконалення всіх суб'єктів освітнього процесу;

· акцентування уваги на стратегічних та конкретних результатах навчання Tan S. C., Chan C., Bielaczyc K. "Knowledge building: aligning education with needs for knowledge creation in the digital age”, Education Tech Research Dev, 2021, Vol. 69, P. 2243-2266 [In English]..

Настанова, спрямована на узгодження знання та освіти є фундаментальною для ефективного функціонування освітньо-цифрового хабу. Якщо порівнювати класичну модель освіти з інноваційною, то ми отримаємо фактично тотожні результати щодо цільового складника. При цьому, маємо суттєві зміни в кластерах суб'єктів системи освіти та навчально-методичного арсеналу освітнього процесу (див. табл. 1).

Табл. 1. Джерела набуття знань в освітніх стратегіях

Джерело: власна розробка автора

Аналізуючи інноваційну модель освітньої стратегії, можемо зробити висновок, що такий формат найбільш сприятливий для використання цифрових хабів. Класична освітня модель, яка базується на особистісній майстерності викладача, фактично нівелює ключове призначення хабу. Коли ж йдеться про інноваційну модель, в основі якої є принципи самоорганізованості, то хаб постає ідеальним середовищем для навчання та отримання необхідних навичок.

Цифровий освітній хаб має важливе значення для формування так званих soft-skills, які для майбутнього лікаря є визначальними якостями для рівня його професіоналізму. Зокрема, поряд з аналітичним та критичним мисленням, діджиталізація сприяє розвитку креативного мислення, оскільки воно часто постає каталізатором інноваційних рішень. Онлайн майданчики, цифрові хаби, інтерактивні відеоконференції, дистанційні освітньо-медичні сеанси, віртуальне моделювання та технологічне навчання є потенційними елементами розвитку медичної освіти Thakur A., Soklaridis S., Crawford A., Mulsant B., Sockalingam, S. “Using Rapid Design Thinking to Overcome COVID-19 Challenges in Medical Education”, Academic medicine: journal of the Association of American Medical Colleges, 2021, Vol. 96, P. 56-61 [In Eng-lish]..

Важливим є усвідомлення практичної значущості функціонування освітніх цифрових хабів для медичних університетів. Зменшення розриву між професійними можливостями випускників медичних навчальних закладів і потребами пацієнтів є пріоритетом медичної освіти. У вирішенні цієї проблеми може допомогти впровадження інтерактивних методів, зокрема методу кейсів. Застосування кейс-методу доволі ефективне в цифровому освітньому просторі, оскільки студент за таких умов має не просто доступ до необхідної інформації, а й має можливість вибору найбільш прийнятного для себе навчального контенту.

Цифрові освітні хаби для медичних університетів Європи функціонують вже тривалий період. Це дозволяє зробити певні аналітичні дослідження щодо їхньої ефективності в контексті набуття майбутніми медичними фахівцями відповідних професійних навичок. Зокрема, досліджується питання користі від сплеску технологій штучного інтелекту для системи охорони здоров'ю Korniichuk O., Bambyzov L., Kosenko V., Spaska A., Tsekhmister Ya. “Application of the Case Study Method in Medical Education”, International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 2021, Vol. 20, P. 7 [In English].. Відзначається, що нові підходи в медичній освіті, які покращують цифрову грамотність лікарів і дозволяють краще інтегрувати погляди пацієнтів формують ефективний формат медичної освіти. Зазначимо, що цифровий хаб є своєрідним уособленням синергетичної взаємодії всіх суб'єктів системи охорони здоров'я. Відтак, використання таких цифрових центрів в освітньому процесі для медичних університетів є актуальним та затребуваним. В Україні ще доволі складно робити подібні висновки, оскільки цифрові хаби при медичних університетах перебувають на етапі становлення. Наразі відбувається період наповнення цих електронних освітніх центрів необхідним ресурсом. Відзначимо, що цифрові хаби одразу ж стають затребуваними серед студентів та не потребують додаткових рекламних акцій. Особлива затребуваність актуалізувалася в період пандемії СО'УГО19, коли формат навчання передбачав активне використання дистанційних та електронних засобів.

В Україні наразі відбувається етап проведення досліджень з оцінки технології віртуальної реальності та системи онлайн-викладання. Зокрема подібні наукові розвідки здійснювалися серед студентів-медиків Національного медичного університету імені Богомольця. Результати опитування свідчать про те, що більшість студентів прийняли та погодилися на технологію віртуальної реальності та онлайн-викладання та визнали, що ці технології є найкращою альтернативою фізичному навчанню. Однак, зауважимо, що опитування та подальші дослідження проводилися виключно опираючись на базову модель освітнього процесу. Тобто, діджиталізація все ж виступає в якості альтернативи, а не самостійного повноцінного навчального формату. Висновок таких досліджень в тому, що цифрові навчальні середовища надзвичайно ефективні з точки зору задоволеності студентів-медиків і персоналу, досягнень і зростання технічних навичок навчання Rampton V., Mittelman M., Goldhahn M. “Implications of artificial intelligence for medical education”, The Lancet Digital Health, 2020, Vol. 2 (3), P. 111-112 [In English].. Але перехід від традиційної моделі освітнього простору до інноваційного все ж таки на цей момент має багато перешкод.

Використання цифрових хабів в освітньому процесі потребує ґрунтовного методологічного дослідження. Зокрема, використовуються концептуальні ресурси з культури дослідження типології та інфраструктури, щоб забезпечити основу для аналізу просторових відносин між освітніми даними, дискурсами, політикою та практикою в нових конфігураціях управління Tsekhmister Y., Konovalova T., Tsekhmister B., Agrawal A., Ghosh D. “Evaluation of Virtual Reality Technology and Online Teaching System for Medical Students in Ukraine During COVID-19 Pandemic”, Int. J. Emerg. Technol. Learn., 2021, Vol. 16(23), P. 127-139 [In English]..

Важливість цифровізації та переваги, які вона може принести для соціально-економічного ландшафту ЄС, була детально проаналізовано та підкреслено також з огляду на майбутній фінансовий період. Швидкий перехід до цифрових альтернатив допоміг відновити практично багато важливих соціальних і економічних кластерів діяльності: дистанційна робота, онлайн-освіта, електронна комерція, адміністративні процеси Gulson K. N., Sellar S. “Emerging data infrastructures and the new topologies of education policy. Environment and Planning”, Society and Space, 2017, Vol. 37, P. 350-366 [In English].. Якщо детально проаналізувати вказані переваги, то освітній простір удосконалюється завдяки всім вказаним аспектам. Більше того, передові цифрові технології використовуються в цілях безпеки громадського здоров'я. Очікується, що в подальшому (особливо після досвіду СОУТО-19) поширення цифрових технологій ще більше розшириться.

Рис. 1. Кластери наукових досліджень функціонування освітньо-цифрового хабу.

Джерело: власна розробка автора

Сучасна прогресивна система охорони здоров'я визнає зростаючу важливість підтримки пацієнтів різноманітними шляхами. Одним з таких складників, поряд з безпосередньо лікувальним процесом, є концепція веб-персонального цифрового центру охорони здоров'я для інтегрованого догляду за пацієнтами Kalpaka A., Sorvik J., Tasigiorgou A. “Digital Innovation Hubs as policy instruments to boost digitalization of SMEs”, Publications Office of the European Union,2020 [In English].. Співпраця між лікарями, пацієнтами, медичними закладами освіти формує специфічний потужний цифровий хаб, завданням якого є забезпечення потреб усіх суб'єктів. Таким чином, ідея цифрового хабу стає затребуваним форматом у всіх кластерах системи охорони здоров'я. цифровий хаб університет медичний

Цифрова революція відкриває можливості для установ, організацій та компаній по всій Європі, але багатьом з них, все ще важко отримати від неї максимальну користь. Для країн Європейського Союзу все ще характерні суттєві відмінності між регіонами у використанні ІКТ-технологій Chehade M., Yadav L., Jayatilaka A., Gill T., Palmer E. “Personal digital health hubs for multiple conditions”, Bulletin of the World Health Organization, 2020, Vol. 98, P. 569-575 [In English].. Ще більшою ця прірва є в порівнянні з українськими освітніми центрами. Вирішенням цього дисбалансу є необхідність визначення сильних сторін окремо взятого регіону та їхнє використання задля створення мережі цифрових освітніх центрів.

Перспективи подальших досліджень. Варто зазначити, що багато досліджень функціонування цифрових освітніх хабів зводяться до аналізу трьох ключових складників (див. рис. 1).

Проблемами логістичних аспектів наповнення та використання цифрового контенту займаються інформаційно-комунікативні та організаційні кластери. Коли ж йдеться про навчальний складник, то тут варто актуалізувати такі наукові дослідження (див. рис. 2).

Рис. 2. Напрями навчального кластеру роботи цифрового освітнього хабу

Джерело: власна розробка автора