Дидактичні можливості евристичного навчання на уроці іноземної мови

EDUCATIONAL POTENTIALITY OF HEURISTIC LEARNING IN FOREIGN LANGUAGE LESSON

In the article the specificity of the use of heuristic education technologies in foreign language lessons within the framework of traditional education is studied; the role of heuristic activity, which is realized through the use of a foreign language in the process ofdevelopment of student's intellectual and creative potential, his/her aspiration to self-realization is revealed. The author of the article emphasizes that today the intellectual development of a person is determined not by the amount of knowledge stored in memory, but by a person's ability to think critically, i.e. his/her ability to thoroughly analyse the information and then make independent and rational decisions. Under such conditions, the development of critical thinking becomes a priority in the context of secondary education, in general as well as in the process of optimization of foreign language learning, in particular. The author of the article proves that in mastering the competence mentioned above, heuristic learning, aimed at transforming educational and cognitive activities into intellectual and creative ones, takes a special role; with this training, quantitative assimilation of educational information takes place at the highest quality level due to the use of inner reserves and creative potential of the individual. The article reveals the principles of heuristic learning, the observance of which leads to the differentiated approach to the content of education; makes it possible to take into account different levels of students ' performance, their interests, motives, temperament, thinking and memory abilities, emotionality, etc. The author of the article presents certain methods of heuristic learning and emphasizes the opportunity to use them efficiently in various forms of organization of students' educational activities in a foreign language lesson. It is underlined that the use of heuristic technologies in a foreign language lesson is aimed at mastering and developing foreign language communicative competence as well as at developing cognitive motivation, self-regulation, self-management skills; forming the internal need to overcome cognitive difficulties; ensuring reflection and self-control, etc.

Key words: heuristic learning, intellectual and creative activity, creative thinking, foreign language communicative competence.

Постановка проблеми

Сьогодні формування мовної особистості учня будується на спільності всіх предметів мовного циклу, об'єднаних метою сформувати та розвинути в підлітка такі якості, як творчість, оригінальність та креативність мислення, здатність реалізовувати взаємодію та взаєморозуміння під час спілкування, прагнення до самовдосконалення, бажання долучатися до сучасних процесів, що відбуваються в різних сферах життя світової спільноти, вибудовування активної позиції, бути причетним до прогресивних змін тощо. Зрозуміло, що шляхи реалізації зазначених очікувань безумовно пов'язані з навчанням іноземної мови і мають передбачати створення всіх необхідних умов для оновлення змісту навчання іноземної мови, впровадження сучасних та прогресивних методів і технологій навчання іноземної мови, а також варіативності засобів та форм навчання іноземної мови. За таких умов набуває пріоритетності евристичне навчання, що в науковій літературі розглядається як процес перетворення навчально-пізнавальної діяльності на інтелектуально-творчу, причому кількісне засвоєння навчальної інформації відбувається на максимально якісному рівні за рахунок використання внутрішнього резерву та творчого потенціалу особистості (Андрєєв, 2015: 17).

Аналіз останніх досліджень

Вивчення проблеми евристичного навчання як моделі, що актуалізує продуктивну самостійну діяльність учня, відкриття та конструювання ним знань як у межах конкретного предмета, так і в міжпредметному контексті доводить, що відмінність евристичного навчання від традиційного полягає в зміні співвідношення між знанням і незнанням. Так, науковці (Ю. Кулюткін, В. Лозова, О. Матюшкін, В. Моляко, Л. Спірін, Н. Тализіна, А. Хуторський) наголошують, що метою традиційного навчання є гармонійний перехід від незнання до знання: учитель «дає знання», а учні їх «отримують». В евристичному навчанні, навпаки, учитель разом з учнями збільшують кількість свого незнання. Але незнання тут є не порожнечею, а рефлексивно зафіксованою в ході навчання проблематикою, тобто знанням про незнання, де незнання розуміється як найважливіший елемент змісту освіти, а не відсутність його. На думку сучасних дослідників Г Якубеля та Н. Лебединської, слід пам'ятати, що евристичне навчання, “спочатку зорієнтоване на створення тими, хто навчається, духовних та матеріалізованих освітніх продуктів”, стимулює творчій саморозвиток особистості того, хто навчається (Якубель, Лебединська, 2010: 39). Також, як зазначають О. Демченко, А. Король, А. Хуторський, тут є доцільним говорити про формування таких пізнавально-творчих здібностей, як допитливість, захопленість, уміння аналітично та синтетично думати, схильність до експерименту, креативність, уява, інтуїція, винахідливість, незалежність, здатність до цілепокладання, стійкість у досягненні мети, гнучкість та варіативність дій, комунікативність тощо.

Мета статті полягає в дослідженні специфіки застосування технологій евристичної освіти на заняттях з іноземної мови в межах традиційного навчання; вивченні ролі евристичної діяльності, що реалізується саме через використання іноземної мови, у процесі розвитку інтелектуально-творчого потенціалу учня, його прагнення до самореалізації.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукової літератури засвідчив, що в генезі вивчення проблеми евристичного навчання можна виокремити п'ять етапів: І етап - античний, який пов'язують з ім'ям давньогрецького філософа Сократа та запропонованою ним Сократівською бесідою, так званим евристичним діалогом, що будувався на діалектичному міркуванні та у процесі якого народжувалися нові знання; ІІ етап - час інтенсивних пошуків в області науки і техніки в період Середньовіччя та Нового часу. Підкреслимо: тоді як перші два етапи культивували такі загальні засади евристики, як протиборство думок з метою знайти правдиве знання, мистецтво аргументації та доказу істини, потребу в наукових зрушеннях, то зміст ІІІ етапу (кінець XIX - середина 80-х рр. XX ст.) можна визначити як методичний, коли відбувається активне входження евристики в дидактику як евристичний (частково-пошуковий) метод навчання. IV етап розвитку евристичної освіти (друга половина 80-90-і рр. XX ст.) пов'язується головним чином з науковими працями А. Хуторського, у яких евристичний метод навчання розглядається як цілісна педагогічна технологія з притаманною їй специфікою організації: особистісне цілепокладання (допомога вчителя передбачена), прогнозування освітнього продукту, самостійний вибір шляхів його підготовки та презентації, освітня рефлексія (Хуторський, 2003). Сучасний - V етап - за словами Г. Якубеля, характеризується “інтенсивним розвитком евристичного навчання «вглиб» і «вшир», переходом від дидактичної евристики до евристичної дидактики” (Якубель, Лебединська, 2010: 39-40). Сьогодні впровадження евристичного навчання в освітній процес ефективно відбувається у форматі його комбінування з іншими перспективними освітніми технологіями, у першу чергу - інформаційними, що дає можливість говорити про процес його інноваціювання.

Результати евристичної освіти виражаються у вигляді пріоритетного розвитку креативних, когнітивних і комунікативних якостей учня, який володіє розкутістю думок, почуттів і рухів, одночасно вміє дотримуватися норм поведінки, що задаються соціальним середовищем; має розвинуте почуття нового, здатність до продукування ідей, схильність до ризику та експерименту; є носієм прожитих у власній діяльності вітчизняних культурних норм і традицій, уміє вести продуктивний діалог з представниками інших культур; має власне розуміння сенсу кожного з предметів, що вивчаються; орієнтується у ключових проблемах відповідних наук і мистецтв; здатний діяти в ситуаціях невизначеності, «тримати удар»; уміє поставити навчальну мету в заданій галузі знань або діяльності, скласти план її досягнення, виконати свій план, використовуючи оптимальні для наявних умов способи й засоби, отримати й усвідомити свій результат, порівняти його з іншими аналогічними результатами, провести рефлексію і самооцінку своєї діяльності; здатний визначити своє розуміння або нерозуміння з будь-яких питань, що виникають; уміє з'ясувати і оцінити іншу точку зору, вступити в дискусію; володіє евристичними методами і способами діяльності: методами прогнозу, формулювання гіпотез, конструювання закономірностей, побудови теорій; використовує в пізнанні інтуїцію; уміє вибирати методи пізнання, адекватні об'єкту, бачить знайоме в незнайомому і навпаки, здатний знаходити різні ракурси вирішення проблем тощо (Евристичні методи, 2021).

Організація евристичної освітньої діяльності регламентується відповідними принципами:

1. Принцип особистісного цілепокладання учня. Освіта кожного учня здійснюється на основі та з урахуванням його особистих навчальних цілей.

2. Принцип вибору індивідуальної освітньої траєкторії. Учень має право на усвідомлений та узгоджений з педагогом вибір основних компонентів своєї освіти: змісту, цілей, завдань, темпу, форм і методів навчання, особистісного змісту освіти, системи контролю й оцінки результатів.

3. Принцип метапредметних основ змісту освіти. Основу змісту освітніх областей і навчальних дисциплін складають фундаментальні освітні об'єкти, що забезпечують можливість їх суб'єктивного особистісного пізнання учнями.

4. Принцип продуктивності навчання. Головним орієнтиром навчання є особисте освітнє прирощення учня, що складається з його внутрішніх продуктів навчальної діяльності (вміння, здібності, способи діяльності тощо) і зовнішніх (версія, текст, малюнок тощо).

5. Принцип первинності освітньої продукції учня. Створюваний учнем особистісний зміст освіти випереджає вивчення освітніх стандартів і загальновизнаних культурно-історичних досягнень у досліджуваній області.

6. Принцип ситуативності навчання. Освітній процес будується на організованих ситуаціях, що передбачають самовизначення учнів та евристичний пошук їхніх рішень. Учитель супроводжує учня в його освітньому русі.

7. Принцип освітньої рефлексії. Освітній процес включає безперервне усвідомлення учнем і вчителем власної діяльності: аналіз і засвоєння способів цієї діяльності, одержуваних результатів, конструювання на цій основі подальших дій і планів навчання (Закономірності, 2009).

Евристика має позитивні результати застосування в груповій, фронтальній та індивідуальній формах організації навчальної діяльності учнів під час заняття. Вона дозволяє диференційовано підходити до вибору змісту освіти, враховувати різний рівень підготовки учнів з предмета, їхні схильності, мотиви, особливості темпераменту, властивості мислення і пам'яті, емоційність тощо.

Вивчаючи специфіку застосування інноваційних технологій евристичної освіти на заняттях з іноземної мови в межах традиційного навчання, зазначимо, що запроваджуючи завдання евристичного характеру на уроці іноземної мови, учитель дотримується основних принципів евристичного навчання, коли лейтмотивом є орієнтир на організацію евристичної ситуації, що передбачає евристичний пошук її розв'язання, аналіз зроблених кроків та одержуваних результатів, конструювання на цій основі подальших дій і планів навчання.

Саме евристична ситуація на уроці іноземної мови спонукає учнів до створення особистого освітнього продукту (ідей, гіпотези, версії, презентації, схеми, тексту). У кожному конкретному випадку освітній результат залишається непередбачуваним. Так, учитель проблематизує ситуацію, задає технологію діяльності, супроводжує освітній рух учнів, але не визначає наперед конкретні освітні результати, які повинні бути отримані. Використовуючи евристичні ситуації, які можуть бути пов'язані з різними аспектами вивчення мови, учитель готує свою учнівську аудиторію до того, що ці завдання є такими, які апріорі не мають однозначних «правильних» відповідей, оскільки зорієнтовані на індивідуальне та творче виконання. За таких умов в евристичному навчанні контролю підлягає не стільки ступінь засвоєння готових знань, скільки творчість, нестандартність у розв'язанні запропонованих задач та бажання відійти від загальноприйнятого шаблону (Евристичні методи, 2021).

Підкреслимо, що урок іноземної мови є тією самою платформою, на якій учитель може застосовувати різні методи евристичного навчання (відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів), що дозволяють розвивати креативні, когнітивні та організаційно-діяльнісні якості особистості кожного з учнів безпосередньо під час уроку. Так, це можуть бути метод вигадування, прогнозування ситуації, креативний метод «Якби...», метод «Мозковий штурм», метод проєктів, метод міфологічної скриньки, метод інверсії, методу евристичних питань (метод Квінтіліана), методу образного бачення, методу символічного бачення, методу «Якби.», методу гіперболізації, методу аглютинації, методу візуалізації, методу “Mind-Map” («карта пам'яті») метод конструювання правил та понять, метод рефлексії тощо (Евристичні методи, 2021). На особливу увагу з боку вчителів іноземної мови заслуговує метод «Гра з ідеєю», сутністю якого є підготовка до розумової діяльності, здійснення своєрідного мотиваційного поштовху для мозку, проведення розумової розминки, у процесі якої засвоюються стратегії розумової діяльності. Гра такого типу займає кілька хвилин і може бути проведена на початку уроку в якості мовної зарядки, включена до навчального процесу під час опрацювання нового матеріалу або використана вчителем для актуалізації більш вдумливого розуміння проблемної ситуації. Метод «Гра з ідеєю» може бути реалізований через такі прийоми: продукування ідеї; аналіз ситуації; удосконалення запропонованої ідеї; загострення уваги; розширення знань; асоціація. Підкреслимо, що метод «Гра з ідеєю» сприяє усвідомленню сутності проблеми або дискусійного питання, учні отримують можливість розв'язувати мовленнєві задачі з урахуванням свого особистісного досвіду та рефлексії. Зазначимо, що представлені евристичні методи інноваційно можуть бути доповнені використанням графічного органайзера як інноваційного візуального ресурсу в процесі навчання іноземної мови (Frayer Model, Concept Web, Clock Diagram, T-Chart, Y-Chart, Venn Diagram, Decision-Making Chart, Fishbone Diagram, Compare and Contrast Matrix, PMI Chart), що, безумовно, інтенсифікує розвиток критичного мислення; формування бажання та здатності самостійно вчитися; опанування іншомовної комунікативної компетентності; реалізацію загальнонавчальних умінь, пов'язаних зі сприйняттям, переробкою та обміном інформацією; покращення всіх видів пам'яті (короткочасної, довготривалої, образної, зорової); оптимізацію процесу навчання; формування організаційних умінь тощо.

Висновки

Отже, матеріал, представлений вище, засвідчив, що застосування методів евристичного навчання на уроці англійської мови разом з використанням традиційних методів і форм навчання іноземної мови може забезпечити належний рівень мовної та мовленнєвої підготовки учнів, їхньої іншомовної лінгвосоціокультурної компетентності, розвинути в учнів навчальностратегічні компетентності та пізнавально-творчі здібності. Використання зазначених евристичних методів під час уроків іноземної мови дозволяє вчителю індивідуалізувати навчання та створити проблемні ситуації з метою вдосконалення іншомовної комунікативної компетентності учнів.

Список використаних джерел

1. Андреев В. И. Педагогическая эвристика для творческого саморазвития многомерного мышления и мудрости. URL: https:// andreev-pedagogicheskaya-evristika.html

2. Евристичні методи в педагогіці і навчанні. Методи евристичного навчання. Методи і форми. URL: https:// evristicheskie-metody-v-pedagogike-i-obuchenii-metody-evristicheskogo-obucheniya-metody-i-formy/

3. Закономірності евристичного навчання. URL: https://osvita.ua/school/method

4. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. URL: http:// A.VKhutorskoy_Didakticheskaja_ehvristika.pdf

5. Якубель Г И., Лебединская Н. Н. Эвристическое обучение в системе профессиональной подготовки будущих педагогов. Вышэйшая школа: навукова-метадычны i публщыстычны часотс. 2010. № 2. С. 39-44.

6. Worksheetworks.com. URL: https://www.worksheetworks.com

References

1. Andreev V. I. Pedagogicheskaya evristika dlya tvorcheskogo samorazvitiya mnogomernogo myshleniya i mudrosti [Pedagogical heuristics for creative self-development of multi-dimensional thinking and wisdom]. URL: https:// andreev-pedagogicheskaya-evristika.html [in Russian].

2. Evrystychni metody v pedahohitsi i navchanni. Metody evrystychnoho navchannia. Metody i formy [Heuristic methods in pedagogy and learning. Methods of heuristic learning. Methods and forms] URL: https://evristicheskie-metodyv-pedagogike-i-obuchenii-metody-evristicheskogo-obucheniya-metody-i-formy/ [in Ukrainian].

3. Zakonomirnosti evrystychnoho navchannia [Regularities of heuristic learning] URL: https://osvita.ua/school/method [in Ukrainian].

4. Khutorskoj A. V. Didakticheskaya evristika. Teoriya i tekhnologiya kreativnogo obucheniya [Didactic heuristics. The theory and technology of creative learning] URL: http:// A.VKhutorskoy_Didakticheskaja_ehvristika.pdf [in Russian].

5. Yakubel G. I., Lebedinskaya N. N. Evristicheskoe obuchenie v sisteme professionalnoj podgotovki budushhikh pedagogov. Vyshejshaya shkola: navukova-metadychny i publiczystychny chasopis. [Heuristic Learning in the Professional Training of Future Teachers]. 2010. № 2. Pp. 39-44 [in Russian].

6. Worksheetworks.com. URL: https://www.worksheetworks.com

Размещено на Allbest.ru