Забезпечення якості вищої мистецької освіти в Україні та Китайській Народній Республіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра освітології та інноваційної педагогіки

Тетяна Твердохліб,

доктор педагогічних наук, доцент

Май Вень, аспірантка

У статті на основі вивчення експертних висновків галузевих експертних рад щодо можливості акредитації освітніх програм, звітів про результати акредитаційних експертиз освітніх програм, рішень за наслідками розгляду акредитаційних справ щодо акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, нормативних актів Китаю висвітлено діяльність органів, які сприяють забезпеченню якості вищої мистецької освіти в Україні та Китайській Народній Республіці.

Ключові слова: Китайська Народна Республіка, музичне мистецтво, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, образотворче мистецтво, Україна, хореографія, якість вищої мистецької освіти.

Tetiana Tverdokhlib, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Educology and Innovative Pedagogy of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

Mai Wen, Postgraduate student at the Department of Educology and Innovative Pedagogy H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

ENSURING THE QUALITY OF HIGHER ART EDUCATION IN UKRAINE AND THE PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA

The article covers the activities of bodies contributing to ensuring the quality of higher art education in Ukraine and the People's Republic of China, based on the study of expert opinions of sectoral expert councils on the possibility of accreditation of educational programs, reports on the results of accreditation examinations of educational programs, decisions on accreditation of accreditation of educational programs of the National Agency for Higher Education Quality Assurance, regulations of China.

In the research, the National Agency for Higher Education Quality Assurance is presented as a body that plays a significant role in ensuring the quality of professional training of specialists in music, fine and choreographic arts in Ukraine. The results of accreditation processes related to educational programs in music art for 2019-2020 and 2020-2021 academic years are analysed. The accredited and conditionally accredited educational programs in the specialties 014.13 «Secondary Education (Music)» and 025 «Music» for the two academic years have been compared. The most significant shortcomings in the education of students who mastered the art of music during this period have been identified. The general tendency to ensure the quality of higher choreographic education in those years is determined. The educational program in choreography that members of the National Agency for Higher Education Quality Assurance refused to accredit has been identified. Particular attention is paid to the organization of the educational process under this program and its content. The educational programs in the specialties 014 «Secondary Education (Fine Arts)» and 023 «Fine Arts, Decorative Arts, Restoration», which passed the accreditation procedures in 2019-2020 and 2020-2021 academic years are analysed.

In the article, the State Education Supervision Agency is presented as the central body in the People's Republic of China, which supervises education throughout the country, formulates the basic principles of its supervision and directs work on the supervision of education on the ground. It is established that in the People's Republic of China, in contrast to Ukraine, the main load in terms of ensuring the quality of higher education goes to regional government bodies that provide educational supervision. The significant role of these bodies in ensuring the quality of higher art education has been identified.

Key words: People's Republic of China, music art, National Agency for Higher Education Quality Assurance, Fine Arts, Ukraine, choreography, quality of higher art education.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному світі мистецька освіта відіграє особливу роль. Перетворення її на одну з важливих галузей людської діяльності висуває як пріоритетну проблему якісної підготовки фахівців відповідного спрямування. Якісна освіта передбачає вихід за рамки традиційних академічних структур з монофункціональною спрямованістю освітнього процесу та побудову освітнього простору закладу вищої освіти (ЗВО), що інтегрує ресурсні потенціали різних соціально-педагогічних систем. Пов'язана з цим складність проблеми забезпечення якості вищої мистецької освіти, необхідність зовнішніх впливів та діяльності власне ЗВО, спрямованих на її вирішення, потреба переосмислення власних здобутків і необхідність творчого використання зарубіжних напрацювань зумовлюють вивчення досвіду забезпечення якості вищої мистецької освіти в Україні та Китайській Народній Республіці (КНР).

Аналіз досліджень. Упродовж останніх десятиліть науковий інтерес до питання якості освіти зріс. Учені досліджують суть поняття «якість освіти», загальні основи якості освіти (Герасимчук В., Коваль К., Кубанов Р., Кузьмінський Є., Курило В., Павлова Г., Приходько В., Хворостяна Н., Щудло С. та інші), якість загальної середньої освіти (Бабкова О., Виговська О. Павленко А. та інші), теоретичні і практичні площини проблеми якості вищої освіти в Україні (Джеджера К., Михайлова А., Домбровська С., Козак О., Марушкевич А., Крупчан О. та інші). Водночас проблема забезпечення якості вищої мистецької освіти є недостатньо вивченою. На її окремі аспекти звернули увагу лише Ульянова В. (якість вищої музичної освіти), Фурса О. (якість дизайносвіти), Цимбалюк Н. (якість вищої культурно-мистецької освіти в оцінках студентів). Окрім того, порівняльні педагогічні роботи означеного спрямування присвячені переважно якості вищої освіти в Польщі (Бережна Л., Деркач О.), Фінляндії (Плахотнік О.), Канаді (Штурба А.). Отже, питання забезпечення якості вищої мистецької освіти в Україні та КНР потребує окремого дослідження.

Мета статті - розкрити специфіку функціонування та результати діяльності органів, які сприяють забезпеченню якості вищої мистецької освіти в Україні та КНР.

Виклад основного матеріалу

Притаманна для освітніх програм із музичного мистецтва та хореографії тенденція до підвищення їхньої якості в 2020-2021 н.р. не прослідковується при аналізі таких програм з образотворчого мистецтва. Так, з дванадцяти освітніх програм зі спеціальностей 014 «Середня освіта (образотворче мистецтво)» і 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», що проходили процедури акредитації у 2019-2020 н.р., лише дві отримали умовну (відкладену) акредитацію на період дії карантину. Тобто в цьому випадку умовна акредитація не була пов'язана з наявністю недоліків, а зумовлювалася карантинними обмеженнями внаслідок складної епідеміологічної ситуації в країні. Водночас у 2020-2021 н.р. акредитаційними процесами було охоплено також дванадцять програм означеного освітнього напряму, з яких одній рішенням НАЗЯВО було надано умовну (відкладену) акредитацію. Це була освітня програма «Декоративне мистецтво» бакалаврського рівня вищої освіти (ID програми в ЄДЕБО 40736). Виключно недоліки експертна група виявила за критерієм 2 «Структура та зміст освітньої програми», переважно хиби прослідковуються і за критерієм 8 «Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми». Окремо у звіті експертної групи (Звіт про результати акредитаційної експертизи освітньої програми: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2021) наголошено на недопрацюваннях в аспекті забезпечення академічної доброчесності здобувачів освіти, популяризації академічних чеснот у середовищі студентів і професорсько-викладацького складу. Члени експертної групи акцентували увагу на цій проблемі, аналізуючи практики у контексті восьмого критерію і п'ятого критерію «Контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність». Вони стверджували, що анкетування з проблем академічної доброчесності, які опубліковані на сайті університету, є формальними; результат перевірки антиплагіатними програмами курсових робіт студентів даної освітньої програми не відповідає вимогам, пов'язаними з мінімальним процентом оригінальності; студенти й науково-педагогічні працівники не обізнані з поняттям академічної доброчесності. Експертами рекомендовано «поглибити просвітницьку роботу з академічної доброчесності на ОП шляхом круглих столів, презентацій, семінарів, короткострокових навчальних модулів з цієї тематики, а керівництву ЗВО та гаранту ОП розробити положення про творчий плагіат» (Звіт про результати акредитаційної експертизи освітньої програми: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2021).

На відміну від України, в КНР основне навантаження в забезпеченні якості вищої освіти покладається на регіональні державні органи. І хоча Агентство Держради з нагляду за освітою здійснює загальний нагляд за освітою по всій країні, формулює основні принципи нагляду за освітою та спрямовує роботу з нагляду за освітою на місцях, проте установи місцевих народних урядів на рівні повіту або вище, що відповідальні за нагляд за освітою, беруть на себе здійснення такого нагляду у відповідних адміністративних районах. Освітній нагляд дозволяє керівним органам зрозуміти фактичний результат освітніх заходів держави на всіх рівнях, забезпечити надійну основу для прийняття рішень та зіграти роль у наданні допомоги для покращення роботи закладу освіти та підвищенні якості освіти та управління.