Особливості розвитку комунікативних навичок з іноземної мови у студентів немовних спеціальностей за дистанційної форми навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку комунікативних навичок з іноземної мови у студентів немовних спеціальностей за дистанційної форми навчання

Олена Давиденко, старший викладач кафедри сучасних мов Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Ключові слова: практика розмовних навичок, комунікаційні, іноземна мова на немовних спеціальностях, дистанційна форма навчання, інформаційні технології у вивченні іноземної мови.

Peculiarities of foreign language communicative skills development in students of non-language specialties during distance form of studying

Olena Davydenko, Senior Lecturer at the Department of Modern Languages Admiral Makarov National University of Shipbuilding

The first stage includes the development of listening and speaking skills. The first can be provided by the use of various online educational platforms, where information on professional specialties of different students is presented in foreign language by speakers from around the world. The second can be realized by reading aloud and understanding professional literature, as well as reciting monologues in foreign language. The stage of improving communication skills in distance learning is realized through the creation of parallel virtual rooms with groups of students to create language situations for the construction of dialogues and polylogues.

As a result of the research, it was concluded that the use of methods offoreign language communication skills online practice in students of non-language specialties can significantly deepen the professional orientation of language, optimize work, i.e. spend more time on direct practice ofspeaking skills. Also, this format of classes allows for individual approach to each student, detailed elaboration of mistakes and shortcomings of communication. The use of online platforms and resources during full-time education is also an effective method, as it allows you to train your public speaking skills and learn more often. Bibliographic list is provided.

Key words: practice of conversational skills, communication, foreign language in non-language specialties, distance studying, information technologies in learning a foreign language.

Постановка проблеми

В сучасних умовах розвитку технічної, наукової та соціальної сфери глобальних масштабів набуває інтернаціональний зв'язок в різних сферах діяльності, міжнародний обмін досвідом та створення міжнаціональних дослідних та робочих груп. Для цього фахівцям з різних країн світу необхідно опановувати мови світового значення для безперешкодного та безпосереднього спілкування між собою, а також для ознайомлення з іноземною фаховою літературою та специфічними джерелами інформації. Тому вивчення іноземної мови на немовних спеціальностях у вищих навчальних закладах є однією з основних задач навчальної програми, адже включає в себе не тільки загальне розуміння мови, а й фахове поглиблення в особливості іноземної мови спеціального спрямування.

У цьому напрямку дуже важливо розвивати розмовні навички студентів, тому що саме вони є основою якісного та змістовного спілкування фахівців різних країн та національностей між собою. Користування послугами перекладачів у сучасному світі не вважається ефективним методом, адже зумовлює існування мовного бар'єру між співрозмовниками через особливості розуміння перекладача-посередника (Алінкіна, 2010: 64-72). Оцінка якості підготовки та кваліфікації спеціаліста в будь-якій сфері включає в себе оцінку рівня володіння іноземною мовою з професійним спрямуванням. Незважаючи на очевидну необхідність покращення в здобувачів вищої освіти немовних спеціальностей навичок усного спілкування, багатьом з них бракує мотивації та усвідомлення важливості професійного розвитку в даному напрямку.

Стан цієї проблеми лише погіршується у зв'язку з вимушеними умовами дистанційної або змішаної форми навчання, адже кількість очних практичних занять таким чином значно зменшується, що унеможливлює використання класичних методів практики комунікативних здібностей та навичок. Це потребує додаткових досліджень з боку викладачів для подальшого пошуку нових підходів та методів, що могли б підвищити ефективність вивчення студентами іноземної мови у напрямку усного спілкування за дистанційної форми навчання.

Аналіз досліджень

У сфері вищої освіти можна спостерігати велику зацікавленість фахівців темою віддаленого викладання. Багато з вітчизняних та зарубіжних фахівців в останні роки працює над вивченням особливостей умов дистанційного навчання, над виокремленням переваг та недоліків такої форми, над вдосконаленням викладання іноземної мови студентам за онлайн-навчання. Наприклад, дослідження Сорокіної Г.М. та Краснової Н.В. вказують на те, що дистанційне навчання відкриває для викладачів та здобувачів вищої освіти нові можливості у поліпшенні мовленнєвих навичок під час вивчення англійської або іншої іноземної мови (Сорокіна, 2021: 229-234). Дослідження Безрукової А.Р. свідчать про те, що хоча онлайн-навчання й створює новий підхід до викладання мови, а також забезпечує інтерактивний зв'язок викладача зі студентами, однак не може повністю задовільнити вимоги до повноцінного опанування мовою, особливо з елементами професійного спрямування на складних технічних спеціальностях. В її статтях продемонстровано, що письмові, слухові та читальні навички дійсно зручніше викладати за дистанційної форми, адже це робить можливим індивідуальний підхід до кожного студента.

Однак комунікативні навички не можуть бути повноцінно розвинені та опановані без очних зустрічей педагога зі здобувачами вищої освіти (Безрукова, 2014: 3-6). Гулак В.О. та Куліш В.С. у своїй науковій роботі наводять приклади успішного впровадження канадськими та британськими вченими дистанційного вивчення іноземних мов за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій ще за часів, коли це робилось лише у дослідницьких цілях, а не за вимушених умов (Гулак, 2019: 10-11). Кулинич Г. у своїх статтях зазначає, що для вдосконалення навичок і здібностей спілкування доцільно використовувати соціальні мережи, не тільки заохочуючи таким чином молодь, а й втілюючи в життя спілкування в реальному часі не залежно від існуючою відстанню між студентами та викладачами (Кулинчич, 2021: 40-42). Отже, вивчення цієї теми та вдосконалення дистанційної системи навчання не тільки закордоном, а й в Україні все більше набирає обертів. Однак, хоча інформації та досліджень з даного питання не бракує, ефективні методи розвитку комунікативних навичок в студентів немовних спеціальностей все ще не оформлені до кінця, потребують подальшого розвитку та пошуку нових підходів.

Мета статті - висвітлення основних методів та способів вдосконалення розмовних навичок з іноземної мови в студентів немовних спеціальностей за умов дистанційного навчання, а також опис ефективності використання цих методів на практиці.

Виклад основного матеріалу

Для того, щоб краще реалізувати комунікативну підготовку з іноземної мови у студентів немовних спеціальностей, треба виокремити етапи формування навичок усного мовлення:

- етап формування;

- етап удосконалення (Бельдіян, 1989: 52).

На цих двох етапах практичні заняття з усного мовлення мають проводитись по-різному, адже мають на меті розвиток різних комунікативних компонентів. На першому етапі - це збагачення лексикону студента, поглиблення фонетичних знань, формування вмінь зв'язно висловлювати свою думку, не витрачати багато часу на переклад слів з рідної мови на використовувану іноземну. Другий же етап включає в себе поглиблене використання мови, тобто спілкування за фаховою спрямованістю, активні діалоги або полілоги, усний аналіз фахової літератури (Бельдіян, 1989: 52). Тобто практичні заняття з поліпшення усного мовлення з дисципліни «Іноземна мова (з професійним спрямуванням)» включають не тільки безпосереднє обговорення усних тем іноземною мовою, а й розвиток вміння правильно конструювати розмову, висловлювати думки. Комунікативні навички - це поєднання вміння слухати і говорити.

Хоча дистанційна форма навчання не дозволяє використовувати під час занять класичні вправи та завдання для вдосконалення розмовної складової мови (наприклад, активне обговорення певних тем, бліц-опроси, одночасні попарні розмови різних студентів для задіяння найбільшої кількості людей), вона створює нові умови, які, у свою чергу, розкривають нові можливості.

Якщо з другим етапом удосконалення працювати легше, адже до цього моменту, по-перше, студенти знаходяться майже на однаковому рівні володіння мовою, а, по-друге, можна використовувати різноманітні форми розмов та висловлення думок, не обов'язково у реальному часі за очної присутності студентів на занятті, то перший етап первинного формування навичок потребує особливої уваги.

Для реалізації першого етапу формування комунікативних навичок перш за все рекомендується набуття навичок аудіювання. Так, на перший погляд, здається, що це зовсім інший напрям використання мови, але насправді він допомагає сформувати свої власні навички висловлювати думку іноземною мовою (Безрукова, 2014: 3-6). Саме коли людина чує мову, вона краще запам'ятовує фонетичні, інтонаційні та навіть граматичні особливості. Це важливо для того, щоб людина не просто вміла розпізнавати слова та знати їх переклад, а могла вникати у контекст, розуміти загальну думку мовця, швидко орієнтуватися у ході бесіди. Для формування таких навичок в студентів немовних спеціальностей рекомендується використовувати різні спікерські платформи, наприклад TED.

Це такі ресурси, де науковці та фахівці різних сфер діяльності в усній формі розповідають про певні нововведення, відкриття або просто виражають власні думки щодо різних явищ та подій. Виступають тут не тільки носії мови, а й люди, для яких англійська або інша мова не є рідною. Вони самі часто допускають у своїй мові помилки. Викладач може звернути на це увагу, вказавши на них, що також поглибить знання студентів, допоможе їм, у свою чергу, запобігти таких же помилок. Слухаючи промову, студент не тільки розширює свої професійні знання, вчиться правильно використовувати фахову лексику, а й швидко сприймати іноземну мову, не зупиняючись на незрозумілих моментах, а одразу звертаючи увагу на цілісний контекст. У майбутньому це допоможе для швидкого сприйняття усної іноземної мови, для швидкого реагування і стрімкого формування власних думок. Також ефективним може стати читання тексту в слух - це вдосконалює риторичні вміння студента. Під час дистанційної форми навчання можна давати здобувачам освіти завдання робити відеозаписи свого читання, після чого надсилати їх викладачеві. Це дасть змогу, по-перше, потренуватися самому студентові, а, по-друге, детальніше проаналізувати почуте викладачем, адже запис дає змогу передивлятися ролик, зупинятися на певних місцях, більше звертати увагу на помилки.

Комунікативна практика іноземної мови включає в себе сприймання тексту на слух і вираження своїх думок, реакцій, емоцій за допомогою усної мови (Безрукова, 2014: 3-6). Тому розвиток цих навичок має комплексний характер. На дистанційному навчанні так само зручно давати студентам завдання з вивчення монологів та різноманітних розмовних тем, які вони потім мають максимально точно розповісти напам'ять. Це дасть змогу покращити фонетичну складову мови, поступово позбутися яскравого акценту, розмовляти без великих пауз та затримок. Монолог - це початкова стадія розвитку усних навичок, адже не включає в себе аналіз почутого, формування висловлювань безпосередньо під час розмови тощо. Для монологу викладач може використати, наприклад, завдання проаналізувати промову певного мовця за професійною темою, або зробити усний аналіз фахової літератури, прочитаної мовою оригіналу (мовою, що вивчається). За онлайн-навчання рекомендується приймати монологи одночасно в невеликих групах, тобто не за присутності усієї групи студентів на занятті, а за поступового їх підключення до Zoom або Skype-кімнати.

Така порада зумовлена тим, що за великої одночасної завантаженості серверу погіршується якість зв'язку, може створюватися фоновий шум, що буде заважати мовцю, тобто в цілому ускладняється робота викладача зі студентом, ускладняється його оцінювання та аналізування якості висловлювання. Але по одному приймати монологи теж не рекомендується, адже бажано, щоб студенти чули одне одного, теж аналізували виступи одногрупників, мали змогу звернути увагу на поради та зауваження викладача щодо інших висловів, а також звернути увагу на помилки, які допускають інші студенти. Це також є однією зі складових розмовної практики, бо розвиває в людини вміння чути та аналізувати почуте, а також допомагає запобігти найпоширеніших помилок. Взагалі, викладач має звертати увагу на те, що пояснення певного матеріалу на прикладі допущених помилок сприяє кращому запам'ятовуванню студентами цієї інформації. Адже природнім є бажання людини не робити помилок задля запобігання неприємних ситуацій, негативних оцінок тощо. Однак заради оптимізації роботи можна також організувати здачу монологів за допомогою відео, які потім надсилаються викладачеві. Тут вже виникає можливість детальніше проаналізувати промову студента, як і в ситуації з читанням тексту з професійним спрямуванням.

Після монологу зазвичай на розмовній практиці необхідно приділяти увагу діалогу. Це вже другий етап набуття комунікативних навичок, адже включає вже не тільки усне мовлення та передання запам'ятованого тексту, а й сприйняття інформації на слух, її аналізування, вираження певної реакції. Цей процес вже активно задіє критичне та образне мислення людини, формуючи його аналоги на іноземній мові, що вивчається. Це дуже важливо для спілкування, адже в ідеалі воно має відбуватися без постійного перекладу думок з рідної мови на іноземну, а вже за певними сформованими мовними шаблонами та кліше на мові, що вивчається. Ось тут дистанційна форма навчання дійсно дає нові можливості, адже під час очних практичних занять пари, на які студенти розбиваються для створення діалогу, мали демонструвати викладачеві свої навички по черзі задля запобігання утворення ґвалту. За допомогою ІКТ викладач може створювати паралельні кімнати для кожної пари, де два студенти вільно спілкуються між собою, формуючи розмову іноземною мовою. Сам викладач у цей час має доступ до кожної кімнати, тобто може по черзі заходити до кожної пари, щоб дати оцінку вмінням студентів, вказати на помилки, виправити їх, дати поради щодо вимови або формування думок окремих студентів. Такий метод значно оптимізує роботу, адже дозволяє, по-перше, дати можливість викладачеві за коротший час вислухати розмову кожного студента та проконсультувати його, по-друге, дає можливість самим студентам довше поспілкуватись, більше часу за одне заняття використати на практикування своїх вмінь. Пари можна створювати за бажанням самих студентів або на розсуд викладача.

Наступний рівень - це полілоги. На перший погляд здається, що вони нічим не відрізняються від діалогів, адже, по суті, тут теж ведеться розмова на певну тему, тобто потрібно так само слухати, аналізувати та висловлювати власні думки. Однак полілог набагато складніший за діалог. Це полягає в тому, що під час діалогу людина має лише одного співрозмовника, тобто має бути сконцентрованою на одній людині та її словах. А ось під час розмови одночасно з декількома людьми, тобто під час великої дискусії, людина має весь час переключати свою увагу, налаштовуватись на настрої на висловлювання кожної людини, тобто сприймати набагато більше різноманітної інформації. Звісно, й аналізувати їх під час такої розмови доводиться більше, думку викладати зрозуміліше, більше уваги звертати на емоції співрозмовників. Знову ж таки, це потребує значної роботи мислення людини, не тільки вмінь усного мовлення, а й вмінь в принципі володіти мовою. Під час безпосередньої розмови іноземною мовою людина не має можливості багато часу витрачати на переклад слів в голові, на формування думок іншою мовою. Інформація вже на цьому етапі має формуватися безпосередньо мовою спілкування в даний час.

Задля поліпшення «полілогічних» навичок рекомендується використовувати той же метод, що й для діалогів. Знову ж таки, варто формувати розмовні групи, які розподіляти по різним кімнатам. Рекомендується для дискусій між більше, ніж двома студентами, на немовних спеціальностях давати вже більш специфічні теми для розмови, тобто направляти використання мови за фаховим призначенням. Таким чином, буде відбуватися не лише ефективна практика розмовних навичок, а й поглиблення у професійну тематику. Однак щодо полілогів, то тут на дистанційному навчанні існує ряд проблем, який пов'язаний з тією обставиною, що під час онлайн-конференцій будь то в Zoom, Skype, Telegram або за допомогою інших соціальних мереж у розмові не може одночасно брати участь велика кількість мовців, адже тоді буде неможливо щось розібрати (звуки, які будуть видавати декілька людей одночасно, будуть пригнічувати одне одного). Але під час жвавої бесіди це не завжди можна контролювати, тому рекомендується за таких умов не створювати групи більше 5 людей. Це оптимальна кількість мовців, адже у такій групі будуть існувати різні думки, але не буде створюватися багато шуму.

онлайн-навчання мова діалог

Висновки

Отже, проведене дослідження з приводу особливостей вдосконалення в студентів немовних спеціальностей комунікативних навичок під час дистанційного навчання дає можливість зробити висновок про те, що умови онлайн-навчання поряд з певними незручностями відкривають й додаткові можливості у напрямку вдосконалення розмовних навичок. По-перше, виникає можливість поглиблення знань мови з професійним напрямком під час перегляду та аналізування багатьох фахових матеріалів. По-друге, виникає можливість детальнішого аналізу існуючих в кожного студента проблем і помилок під час усного використання іноземної мови, тобто розширюється індивідуальний підхід до кожного здобувача вищої освіти. По-третє, це дозволяє набагато ефективніше використовувати час, бо створює можливість одночасно працювати в різних онлайн-кімнатах з різними групами студентів. За дистанційної форми навчання уможливлюється реалізація обох етапів розвитку комунікативних здібностей, а також своєчасний перехід від першого до другого етапу. Використовувати онлайн-ресурси для практикування та вдосконалення розмовних навичок студентами, що вивчають курс іноземної мови з фаховим спрямуванням, ефективно й під час очного навчання, адже дійсно пришвидшує та оптимізує ці процеси. Поєднання очних та онлайн-занять є перспективним напрямком розвитку в області практики навичок спілкування іноземною мовою майбутніх фахівців.

Список використаних джерел

1. Алікіна Є.В. Еволюція ролей сучасного усного перекладача в сучасному світі. Електронна бібліотека «Кібер-Ленінка». 2010. № 76. С. 64-72.

2. Безрукова А.Р. Методика розробки, проведення та забезпечення навчальних занять при очно-дистанційному навчання під час вивчення англійської мови на немовних спеціальностях. Особливості викладання іноземних мов для студентів немовних спеціальностей: матеріали І всеукр. наук.-практ. конф., м. Житомир, 26 листоп. 2014 р. Житомир, 2014. С. 3-6.

3. Бельдіян В.М. Наукові основи навчання російської фонетики студентів національних груп педагогічних вузів: дис. ... д-ра. філолог, наук. / Омський національний державний університет. Москва. 1989. С. 52.

4. Гулак В.О., Куліш В.С. Особливості дистанційного навчання іноземної мови: бакалавр. роб. / Сумський державний університет. Суми, 2019. С. 10-11.

5. Кулинич Г Підходи до навчання в умовах дистанційності та ефективне використання соціальних мереж. Актуальні проблеми навчання іноземних мов в умовах дистанційної освіти. Збірник наукових праць. Ізмаїл, 2021. С. 40-42.

6. Сорокіна ГМ., Краснова Н.В. Викладання іноземної мови в умовах дистанційного та онлайн-навчання. Scientific collection «INTERCONF»: зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф., м. Манчестер, Великобританія, 19 берез. 2021 р. Манчестер, 2021. № 51. С. 229-234.

References

1. Alikina Ye.V. (2010) Evoliutsiia rolei suchasnoho usnoho perekladacha v suchasnomu sviti [The evolution of the roles of modern interpreter in the modern world]. KiberLeninka [KiberLeninka] (electronic library), vol. 76, pp. 64-72.

2. Bezrukova A.R. (2014) Metodyka rozrobky, provedennia ta zabezpechennia navchalnykh zaniat pry ochno- dystantsiinomu navchannia pid chas vyvchennia anhliiskoi movy na nemovnykh spetsialnostiakh [Methods of developing, conducting and providing training in full-time and distance learning while learning English in non-language specialties]. Proceedings of the Osoblyvosti vykladannja inozemnykh mov dlja studentiv nemovnykh specialjnostej: materialy I vseukrajinsjkoji naukovo-praktychnoji konferenciji (Ukraine, Zhytomyr, November 26, 2014), Zhytomyr: Osoblyvosti vykladannja inozemnykh mov dlja studentiv nemovnykh specialjnostej, pp. 3-6.

3. Beldiian V.M. (1989) Naukovi osnovy navchannia rosiiskoi fonetyky studentiv natsionalnykh hrup pedahohichnykh vuziv [Scientific bases of teaching Russian phonetics to students of national groups of pedagogical universities]. (PhD Thesis), Moscow : Omsk National State University.

4. Hulak V.O., Kulish V.S. (2019) Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia inozemnoi movy [Features of distance learning of a foreign language]. (BSc Thesis), Sumy: Sumy State University.

5. Kulynych H. (2021) Pidkhody do navchannia v umovakh dystantsiinosti ta efektyvne vykorystannia sotsialnykh merezh [Approaches to distance learning and effective use of social networks]. Aktualjniproblemy navchannja inozemnykh mov v umovakh dystancijnoji osvity. Zbirnyk naukovykh pracj [Current problems of learning foreign languages in distance education. Collection of scientific works]. Izmail: RVV IDGU, pp. 40-42.

6. Sorokina H.M., Krasnova N.V. (2021) Vykladannia inozemnoi movy v umovakh dystantsiinoho ta onlain-navchannia [Teaching a foreign language in distance and online learning]. Proceedings of the Scientific collection «INTERCONF»: zbirnyk tez dopovidnoji mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji (United Kingdom, Manchester, March 19, 2021), Manchester: INTERCONF, pp. 229-234.

Размещено на Allbest.ru