Місце дистанційної форми навчання у загальній системі освіти студентів філологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Місце дистанційної форми навчання у загальній системі освіти студентів філологів

Демченко Н.О.,

кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри теорії та практики перекладу

м. Полтава

Анотація

Стаття присвячена проблемам дистанційного навчання іноземної мови студентів-філологів, вибору методів, форм, засобів навчання на формування інформаційно-комунікативної компетенції. Розглядаються методи аналізу, узагальнення та систематизації результатів наукових досліджень у галузі, що вивчається. Аналізуються існуючі технології дистанційного навчання та обґрунтовується ефективність побудови процесу навчання студентів-філологів з використанням технології змішаного навчання. Розглядаються особливості дистанційної форми спілкування для проведення відеоконференцій у режимі реального часу, що замінюють очне спілкування викладача з учнями в умовах пандемії COVID-19; аналізуються доцільність підключати та організовувати процес навчання на платформі Teams на очних заняттях та для самостійної роботи студентів-філологів. Створення умов для міжособового спілкування та формування комунікативної компетенції учнів на очних заняттях та сприяти розвитку самостійності, відповідальності, умінь застосовувати інформаційні технології під час роботи з онлайн-платформами. Розглядаються деякі положення основних проявів лінгводидактичного потенціалу дистанційного навчання у контексті заочної форми підготовки майбутніх лінгвістів. Дистанційне навчання це ефективна форма, що дозволяє суттєво підвищити ефективність системи як заочного так і очного навчання студентів іншомовному спілкуванню. Дослідження потенційних можливостей такої форми, розробка у межах даної теорії певних концепцій та технологій, сприяє оптимізації навчальної діяльності студентів.

Ключові слова: дистанційне навчання, технологія змішаного навчання, інформаційно-комунікативна компетенція, студенти-філологи, освітні онлайн-платформи.

Аннотация

Демченко Н.А. Место дистанционной формы обучения в общей системе образования студентов филологов

Статья посвящена проблемам дистанционного обучения иностранному языку студентов-филологов, выбору методов, форм, средств обучения для формирования информационно-коммуникативной компетенции. Рассматриваются методы анализа, обобщения и систематизации результатов научных исследований в изучаемой области. Анализируются существующие технологии дистанционного обучения и обосновывается эффективность построения процесса обучения студентов-филологов с использованием технологии смешанного обучения. Исследуются условия для межличностного общения и формирования коммуникативной компетенции обучающихся на очных занятиях и возможности развития самостоятельности, ответственности, умений применять информационные технологии при работе с онлайн - платформами. Рассматриваются особенности дистанционной формы общения. Форма видеоконференций в режиме реального времени, которая заменяет очное общение преподавателя со студентами в условиях пандемии COVID-19, является эффективным способом организации научной коммуникации. В статье анализируется целесообразность подключения и организации процесса обучения на платформе Teams на очных занятиях и для самостоятельной работы студентов-филологов. Дистанционное обучение это эффективная форма, позволяющая существенно повысить эффективность системы как очного так и заочного обучения студентов иноязычному общению. Исследование потенциальных возможностей такой формы, разработка как теоретических так и практических подходов определенных концепций и технологий, способствует оптимизации учебной деятельности студентов.

Ключевые слова: дистанционное обучение, технология смешанного обучения, информационно-коммуникативная компетенция, студенты - филологи, онлайн платформы.

Abstract

Demchenko N.O. The place of distance learning in the general system of teaching philology students

The article is devoted to the issue of distance learning of foreign language for students of philology. It attacks the problem of method choice, forms, teaching aids for the formation of communication competence. The methods of analysis, generalization and systematization of the results of scientific research are considered. Existing distance learning technologies are analyzed and the effectiveness of some learning process for philology students using so called Blended Learning technology is substantiated. The conditions for interpersonal communication and the formation of the communicative competence of students in full-time classes as well as the possibility of developing independence, responsibility, and the ability to use information technology when working with online platforms are explored. The features of a distance form of communication for real-time videoconferencing are considered replacing face-to-face communication between a teacher and students in the context of the COVID-19 pandemic. The expediency of the learning process organization on the Teams platform both in full-time classes and independent work of philology students is analyzed. Some provisions of the main manifestations of the linguistic and didactic potential of distance learning are considered in the context of the correspondence form of training of future linguists. Distance learning is an effective form that allows one to significantly increase the efficiency of the system of distance learning of students in foreign language communication. The study of the potential possibilities of such a form, the development of certain concepts and technologies within the framework of this theory contributes to the optimization of the educational activities of students.

Key words: distance learning, blended learning technology, information and communication competence, philology students, teaching foreign languages, educational online platforms.

Основна частина

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли світ зіткнувся з пандемією COVID-19, інформатизація освіти стає ще актуальнішою, гостро постає проблема розвитку дистанційних технологій в освіті, модернізації існуючих освітніх стандартів та програм, пошуку нових способів взаємодії викладачів та учнів. Для нас є надзвичайно значущим розглянути проблему специфіки дистанційної форми навчання у мовному вищому навчальному закладі (на мовному факультеті), а також визначити оптимальні умови для її ефективної реалізації. Розгляд даної проблеми також необхідний для визначення ролі та значущості навчальної компетенції у цьому специфічному освітньому контексті, оскільки метою навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі є формування комунікативної компетенції, оскільки випускники вузів, які освоїли програму бакалавриату, повинні володіти «здатністю до комунікації в усній та письмовій формах іноземними мовами для вирішення завдань міжособистісної та міжкультурної взаємодії». Таким чином, в умовах пандемії в сучасному суспільстві зростає потреба у вивченні іноземних мов для міжнародного професійного спілкування не лише очно, а й у онлайн-форматі, оскільки багато міжнародних конференцій, форумів, нарад проводяться дистанційно. Відповідно виникає потреба пошуку підходів, засобів і методів навчання іноземної мови в умовах дистанційної освіти, що сприяють формуванню інформаційно - комунікативної компетенції випускників вищих навчальних закладів. Аналіз проблеми дистанційного навчання іноземної мови, різноманіття сучасних підходів та різних технологій показав, що найефективнішою технологією в сучасних умовах є технологія змішаного навчання (Blended Learning) з опорою на комунікативний та особистісно-діяльнісний підходи. Змішане навчання - це поєднання навчання у традиційній формі, тобто очного навчання в аудиторії за підтримки та допомоги викладача у реальному часі, та навчання, що здійснюється за допомогою сучасних технологій через комп'ютер. У той час як очне навчання розвиває навички спілкування, вміння взаємодіяти у процесі вирішення професійних завдань, сприяє подоланню мовного бар'єру.

Що стосується електронного, то воно, безперечно, дисциплінує, розвиває навички самоорганізації, залучає використання інформаційних технологій та ресурсів, прискорює процес отримання знань та їх контроль. Крім того, побудова процесу змішаного навчання на основі комунікативного та особистісно-діяльнісного підходів орієнтована на особистість студента, що розглядається як суб'єкт діяльності; мети, зміст та прийоми навчання обумовлені потребами та інтересами учня, а також його індивідуально-психологічними особливостями (Б. Ананьєв, Л. Виготський, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн), що дозволяє вибудовувати індивідуальну траєкторію навчання та сприяє формуванню інформаційно-комунікативної компетенції учнів.

Навчання на відстані за допомогою інформаційних технологій надає практично необмежені можливості використання персонального комп'ютера у різних сферах людської діяльності. У мовній/ лінгвістичній освіті необхідність інтенсивної реалізації дистанційного режиму взаємодії суб'єктів освітнього процесу обумовлена як соціально - економічними, так і предметно-змістовними факторами. З одного боку, як зазначають фахівці у цій галузі (А. Андрєєв, А. Ахаян, М. Бухаркіна, Є. Дмитрієва, С. Додока, С. Жидко, І. Кревський, М. Мойсеєва, А. Петров, Є. Полат, А. Хуторський та ін.), дистанційна форма навчання, відповідаючи на потреби сьогодення, дозволяє отримувати освіту більшій кількості людей. Воно доступне для тих, хто географічно значно віддалений від розташування лінгвістичного університету (мовного факультету університету), з ряду причин позбавлений можливості навчання в традиційному режимі, готовий одночасно отримувати дві і більше освіти. З іншого боку, на думку ряду дослідників (Є. Архіпова, М. Бовтенко, Є. Дмітрієва, О. Охлопкова, Є. Парфьонов, М. Петрова, Є. Полат, Р. Потапова, Т. Ямських), дистанційне навчання іноземної мови має низку унікальних лінгводидактичних можливостей, переоцінити важливість яких неможливо. Серед них природність та автентичність середовища іншомовної комунікації, розширення кола спілкування, (відносна) простота знайомства з культурою, побутом та професійними досягненнями інших народів, зняття традиційного мовного та психологічного бар'єру практичного використання іноземної мови тощо. Загальнодидактичний та лінгводидактичний потенціал дистанційного навчання зумовив активізацію дослідницького інтересу до розробки теорії та технологій реалізації цієї форми у практиці викладання. Сьогодні добре відомі роботи таких авторів, як О. Андрєєв, О. Ахаян, С. Додока, О. Єгоршин, О. Околєлов, Е. Скибицький, Л. Халяпіна, Л. Холіна, О. Хуторський, що розглядають як загальні, так і приватні питання організації дистанційного навчання. Особливий ряд займають роботи, присвячені розгляду дистанційного навчання мови. Різноманітний вектор напрямів цих досліджень. Загальною методологією дистанційної форми навчання іншомовному спілкуванню займаються М. Бухаркіна, Є. Полат, Р. Потапова, Л. Халяпіна. дистанційному режимі читання іноземною (німецькою, англійською) мовою (Є. Дмитрієва, П. Ямських); в) гіпертекстової інтерпретації лінгвістичного матеріалу (Г. Кедрова, О. Дідова). Дослідники фіксують увагу на змістовній організації дистанційного навчання іноземних мов (Т. Фінаєва), розглядають дидактичні можливості комп'ютерної комунікації на основі Інтернет-технологій (А. Ахаян), конкретизують специфіку комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов у дистанційній освіті (Д. Джантасова). Використання Інтернет-технології у курсах

дистанційного навчання європейським мовам описано у роботах Л. Халяпіної. У роботах В. Кугунурова розглядається інформаційне середовище навчання міжкультурної комунікації. Форми (аудіо - та відеоконференції, веб-уроки, використання навчальних електронних платформ, відео лекції, онлайн-заняття та інші), засоби (комп'ютерні онлайн-програми, дидактичні аудіо - та відеоматеріали, дистанційні практикуми, електронні навчальні посібники та інші), способи контролю (онлайн-тестування, комп'ютерні презентації проектів та інші), які успішно використовуються у процесі дистанційного навчання, досліджено у проаналізованих роботах. Як показує реальний стан справ у практиці викладання в контексті лінгвістичної освіти, можливості дистанційного навчання іноземної мови сьогодні потрібні в різних лінгводидактичних цілях. Це може бути використане для поглибленого вивчення теми або розділу з навчальної програми, для ліквідації прогалин у знаннях, навичках, вміннях студентів з певних аспектів навчання міжкультурного спілкування, для тих, хто навчається, які не мають з різних причин відвідувати вуз взагалі або протягом якогось відрізка часу. Особливе значення дистанційне навчання має щодо вдосконалення та підвищення ефективності заочного навчання майбутніх лінгвістів.

При визначенні поняття дистанційного навчання, ми будемо дотримуватися визначення А. Хуторського. Вчений інтерпретує цю форму так: «Дистанційне навчання - це навчання, у якому суб'єкти освіти (учні, педагоги, тьютори та інших) мають просторову чи тимчасову віддаленість як друг від друга, і від засобів навчання, а навчальний процес здійснюється з допомогою телекомунікацій, з урахуванням електронних засобів мережі Інтернет» (Хутірський, 1998). У такому контексті розгляду дана форма набуває характеру комп'ютерного дистанційного навчання. «Комп'ютерне дистанційне навчання - це навчання географічно віддалених учнів з використанням різних інформаційних технологій доставки навчального матеріалу та доступу до віддалених ресурсів» (Потапова, 2002:105). Головною рисою такого навчання (на відміну від традиційного) є застосування комп'ютера в якості засобу навчання, що динамічно розвивається, використання якого кардинально змінює систему форм і методів викладання. За цією ознакою комп'ютерне дистанційне навчання суттєво відрізняється від інших можливих систем дистанційного навчання, наприклад, кейс-технології, що передбачають підбір та розсипку наборів навчально-методичних матеріалів для самостійного вивчення. Ще однією технологією дистанційного навчання є «телевізійна» технологія, що лежить в основі віртуального трейнінгового дистанційного навчання, яке практикується в деяких сучасних університетах. Вона передбачає індивідуальний вибір студентом віртуального режиму роботи з навчальним продуктом. Даний режим реалізується в основних базисних технологічних прийомах, таких, як індивідуальне навчання, індивідуальне засвоєння алгоритмами різних способів виконання дій, розвиваючий тренінг, індивідуальна систематизація і структурування знань у вигляді складання логічних схем баз знань. При такому розумінні дистанційне навчання не суперечить іншим формам організації освітнього процесу та легко інтегрується з ними.

Існує певна думка, що дистанційною формою у вигляді комп'ютерних мереж не можна замінити підготовку фахівця, можна лише органічно вписати їх у інтеграційний цілісний процес навчання (Старов, 1999). У літературі висловлюється думка необхідність враховувати можливості відповідності дистанційного навчання існуючим формам освіти. Відповідно до цього принципу створювані та впроваджувані інформаційні технології мають стати не стороннім елементом у традиційній системі вищої освіти, вони мають бути природним чином інтегровані до нього (Потапова, 2002: 218). Спектр розв'язуваних у цих умовах освітніх завдань настільки широкий і різноманітний, необхідність повноцінного засвоєння норм мови, що вивчається, соціокультурних особливостей спілкування і поведінки настільки актуальна і непорушна, що говорити про повноцінну реалізацію суто дистанційної форми навчання майбутніх лінгвістів (у відмінності екстернату/відкритих університетів) на сьогоднішній день є проблематичним. «Дистанційне навчання іноземних мов, так само як і взагалі дистанційні курси з різних предметів та питань програми або позапрограмного, додаткового матеріалу, покликані не замінити очне навчання, а доповнити його з метою поглибити або розширити знання, передбачені програмою школи» (Дистанційне навчання, 1998:109). Інтеграція очних та дистанційних форм навчання сьогодні названа найбільш перспективною моделлю (Теорія та практика…, 2004:83). Її реалізація дозволить нейтралізувати недоліки класно-урочної системи, яка, як стверджується, є сьогодні «гальмом в інтелектуальному розвитку учня» (там же: 85). Аналіз можливостей дистанційної форми у цьому специфічному освітньому контексті особливо важливий для дослідження як у теоретичному, так і в практичному планах. Як показує аналіз наявної літератури, на сьогодні особливо явний інтерес у сфері організації дистанційного навчання мов виявлено у сфері неспеціалізованого (нелінгвістичного) освіти.

У зв'язку з цим можна констатувати, що на сьогоднішній день недостатньо представлено як теорію, так і практику вивчення питання про оптимальне використання дистанційної форми навчання при підготовці лінгвістів. Проте, не можна стверджувати, що основи такого навчання не закладені та не досліджені у лінгводидактичному аспекті розгляду. Зокрема, зараз накопичено великий банк комп'ютерних лінгводидактичних матеріалів, який міг би послужити базою для включення процесу дистанційного навчання в реальність і традиції лінгвістичної освіти. У кожному освітньому закладі на сьогодні є певна сукупність авторських комп'ютерних навчальних матеріалів, які можуть бути активно використані при реалізації дистанційного навчання іншомовному спілкуванню.

В даний час назріла необхідність вирішувати питання, пов'язані з тим, як за рахунок дистанційного режиму взаємодії зі студентом підвищити ефективність традиційних форм навчання іншомовному спілкуванню. Можливість і доцільність інтеграції дистанційного в очне навчання в вузі розглядається у відповідній літературі (Теорія і практика…, 2004), але можливість такої взаємодії в рамках заочної форми практично не аналізується. Водночас, така постановка проблеми є нагальною, це диктується об'єктивними труднощами формування у студентів-заочників комунікативної компетенції у всьому повноцінному прояві її складових. Спектр соціально затребуваних актуальних цілей у галузі лінгвістичної освіти все шириться, а заочна форма навчання зазнає незначних змін - вона слабко піддається модифікації. Вони стосуються переважно початкового етапу навчання і розглядають різні сторони організації освітнього процесу, різні компоненти навчальної діяльності. Сьогодні спорадично починає себе проявляти тенденція використання можливостей та переваг дистанційної форми навчання у лінгвістичній/мовній підготовці саме студентів-заочників. Дистанційна форма, інкорпорована в систему традиційної (і, насамперед, заочної) лінгвістичної освіти, дозволяє нейтралізувати недоліки, спричинені:

- неможливістю здійснення безпосередніх контактів із носіями мови;

- обмеженістю доступу до друкованих іншомовних джерел

інформації;

- необхідністю оперативної передачі на будь-які відстані інформації, будь-якого обсягу та будь-якого виду (візуальної та звукової, статичної та динамічної, текстової та графічної);

- неможливістю безпосередньої та оперативної інтерактивності, необхідної для контролю, оцінки та управління процесом навчання;

- трудомісткістю або неможливістю організації спільної навчально - пізнавальної, комунікативної діяльності у суб'єктів, що територіально значно віддалені один від одного;

- певною інертністю системи заочного навчання, яка все навчання зводить «до репродуктивних методів, виконання залікових та екзаменаційних робіт», а також «передбачає використання певного фіксованого набору навчальних засобів, переважна більшість яких представлена засобами навчання на друкованій основі посібниками, книгами, навчальними зошитами» (Дистанційне навчання, 1998: 93).

Сказане дозволяє розглядати таку форму навчання досить продуктивною, вона синтезує у собі риси дистанційного та заочного навчання. Але слід зазначити, що деякі підходи до цієї проблеми аналізують можливість диференціації цих двох форм навчання. Вони вказують на такі відмінності:

1. Ключовим словом дистанційного навчання є інтерактивність - постійна систематична взаємодія викладача та студентів між собою у навчальному процесі. У заочному навчанні інтерактивність епізодична.

2. Курс заочного навчання та курс дистанційного навчання відрізняються один від одного принципово, організацією навчального матеріалу, його структурою, способом взаємодії викладача та студентів, організацією інформаційно-освітнього середовища навчального процесу. Методи та форми навчання відрізняються також принципово під впливом інтернет-технологій.

3. Система управління пізнавальної діяльністю учнів також обумовлена специфікою послуг Інтернет.

Незважаючи на ці відмінності, процес інтеграції заочної та дистанційної форм навчання (порівняно із взаємодією «дистанційне навчання - очне навчання») носить полегшений та спрощений характер. Це з тим, як і дистанційне, і заочне навчання мають низку подібних характеристик, які можуть у організаційному і змістовному планах сприяти їх взаємодії та взаємопроникненню. Як дистанційний так і заочний режим роботи студентів характеризуються такими загальними рисами:

- одночасне охоплення великої кількості учнів за мінімальної кількості викладачів;

- географічна (при заочному навчанні у період між сесіями) віддаленість від викладача та інших учнів;

- можливість навчання без відриву від роботи;

- навчання за власним графіком;

- самостійність студентів при засвоєнні змісту навчання;

- можливість відразу ж застосувати свої знання практично.

Для посилення значущості інтеграції дистанційного навчання у традиційний навчальний процес ми провели аналіз лінгводидактичного потенціалу дистанційного навчання у його проекції на заочне навчання студентів лінгвістичних вузів (мовних факультетів). У цьому під лінгводидактичним потенціалом дистанційного навчання ми розуміємо за Е. Полат (Дистанційне навчання 1998: 9), поняття «потенціал» у традиційному трактуванні. Ефективне навчання іноземної мови в умовах дистанційної «має будуватися на базі спеціально сконструйованого віртуального мовного середовища, що включає комплекс електронних, прикладних, інструментальних та комунікаційних засобів, які дозволяють організувати повноцінну навчальну взаємодію як постійно контактуючих, так і розділених простором та часом» (Потапова, 2009). Це можливе з використанням технологій змішаного навчання і дозволяє створити сприятливі умови для успішного навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі. До основних проявів лінгводидактичного потенціалу дистанційного навчання в контексті заочної форми підготовки майбутніх лінгвістів ми відносимо такі положення:

1. Забезпечення реального процесу спілкування (а не псевдо комунікації), яке може здійснюватися як у письмовій, так і в усній формі. Студентам-заочникам це допоможе реалізувати інтерактивність як властивість процесу спілкування, зумовлену реакцією, нехай опосередкованою, живого співрозмовника.

2. Здійснення стрімкого, інтенсивного процесу комунікації студентів із просторово віддаленими партнерами, яке не обмежене рамками цілеспрямованого навчального процесу. Студент-заочник, перебуваючи у відносній територіальній ізоляції від викладача, від спільноти таких самих студентів, набуває можливості спілкуватися з різними комунікантами, причому цей процес не обмежений ні тимчасовими, ні просторовими рамками, не задається спеціально навчальними планами, навчальною програмою.

3. Можливість різноманітності партнерів із комунікації. Іншомовне спілкування стає для студента-заочника кількісно необмеженим. Воно може бути здійснено за допомогою різних видів телекомунікаційного обміну інформацією такими як теле-і відеоконференції, листування електронною поштою, «бесіди» в режимі Chat та ін. Це природним чином стимулює мотивацію до вдосконалення власної комунікативної компетенції, сприяє розвитку мовних умінь, збагачення соціокультурного і т.д.

4. Реалізація спілкування з носіями мови. Це дозволяє студенту заочнику налагодити автентичний комунікативний контакт, увійти у спілкування з партнером-носієм мови та може відчути себе у реальній, а не у змодельованій навчальній ситуації міжкультурного спілкування.

5. Ослаблення традиційного мовного бар'єру практичного використання іноземної мови, який з низки причин особливо помітний у студентів-заочників. За такого спілкування учні не обтяжені фактом «тиску» ними авторитетом викладача. Студент може не соромитись, може дати волю своїй фантазії, творчій уяві. Учасники телекомунікаційного спілкування почуваються у безпеці від критики за помилки.

6. Забезпечення вільного, необмеженого доступу до джерел знань про культуру країни мови, що вивчається у вигляді електронних словників, довідників, енциклопедій, зразків музичної, театральної культури, віртуальних музеїв, віртуальних екскурсій пам'ятками тощо. Студент-заочник зможе знайти масу інформації автентичного характеру та використати її для актуалізації всіх видів мовної діяльності. Дистанційне навчання - ефективна форма, що дозволяє суттєво підвищити ефективність системи як очного, так і заочного навчання студентів іншомовному спілкуванню. Дослідження потенційних можливостей такої форми, розробка у межах даної теорії певних концепцій та технологій, сприяє оптимізації навчальної діяльності студентів.

Список використаної літератури

дистанційний навчання філолог студент

1. Хуторской А.В. Принципы дистанционного творческого обучения [Электронный ресурс]. Эл. журнал «Эйдос». М., 1998. URL: http://www.eidos.ni/ioumal/1998/

2. Потапова P. К. Новые информационные технологии и лингвистика: учеб. пособие. М.: МГЛУ, 2002. 576 с.

3. Андреев А.А. Введение в дистанционное обучение. Компьютеры в учебном процессе. М., 1998. Я22. С. 170.

4. Дистанционное обучение в современном мире: сб. обзоров Рос. акад. наук / ред.-сост. С.Л. Зарецкая. М.: РШИОН РАН, 2002. 135 с.

5. Дистанционное обучение: учеб. пособие / под ред. Е.С. Полат. М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998. 192 с. 6. Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М. Технологія розробки дистанційного курсу / за ред. Бикова В.Ю., Кухаренка В.М. Київ: Міленіум, 2008. 324 с.

7. Кухаренко В.М., Березенська С.М., Бугайчук К.Л., Олійник Н.Ю., Олійник Т.О., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г., Столяревська А.Л. Теорія та практика змішаного навчання: монографія. Харків: НТУ «ХПІ», 2016. URL:

http://repository.kpi.kharkov. Ua/bitstream/KhPIPress/23536/3/Kukharenko_Te oriia_ta_praktyka_

8. Болюбаш Н.М. (2009). Використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці економістів. Інформаційні технології і засоби навчання. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em13/content/09bnmetv.htm.

9. Collis B., Moonen J. Flexible learning in a digital world: experiences and expectations. London: Kogan Page Limited, 2001. 231 p. 10. Blended Learning Systems: Definition, Current Trends, and Future Directions [Online]. (2004).

References

1. Hutorskoj, A.V. (1998). Principy distancionnogo tvorcheskogo obucheniya [The concept of distance creative education]. [Elektronnyj resurs]. El. zhurnal «Ejdos» - Email-magazine «Eidos». Retrieved from http://www.eidos.ru/ioumal [in Russian]

2. Potapova, P.K. (2002). Novye informacionnye tekhnologii i lingvistika [New information technologies and linguistics]. M.: MGLU [in Russian]

3. Andreev, A.A. (1998). Vvedenie v distancionnoe obuchenie. Komp'yutery v uchebnom processe [Introduction to distance learning. Computers in the educational process]. M., 1998. YA22. S. 170 [in Russian]

4. Distancionnoe obuchenie v sovremennom mire [Distance learning in the modern world]. (2002). M.: RSHION RAN [in Russian]

5. Polat, E.S. (1998). Distancionnoe obuchenie [Distance learning]. M.: Gumanit. izd. centr VLADOS [in Russian]

6. Bykov, V. Yu., Kukharenko, V.M., Syrotenko, N.H., Rybalko, O.V., & Bohachkov, Yu. M. (2008). Tekhnolohiia rozrobky dystantsiinoho kursu [Technology development distance course]. Kyiv: Milenium [in Ukrainian]

7. Kukharenko, V.M., Berezenska, S.M., Buhaichuk, K.L., Oliinyk, N. Yu., Oliinyk, T.O., Rybalko, O.V., Syrotenko, N.H., & Stoliarevska, A.L. Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia [The use of modern information technologies in the training of economists]. Kharkiv: NTU «KhPI». Retrieved from http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPIPress/23536/3ZKukharenko_Te oriia_ta_praktyka_ [in Ukrainian]

8. Collis, B., & Moonen, J. (2001). Flexible learning in a digital world: experiences and expectations. London: Kogan Page Limited

9. Patricia, Mc Gee, Abby, Reis (2012). Blended Course Design: A Synthesis of Best Practices. Journal of Asynchronous Learning Networks. Vol. 16. Issue 4. P. 7-22. 10. Blended Learning Systems: Definition, Current Trends, and Future Directions (2004).

Размещено на Allbest.ru