Участь дітей у календарних святах як засіб патріотичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

Участь дітей у календарних святах як засіб патріотичного виховання

Мнишенко Катерина Володимирівна,

асистент кафедри дошкільної освіти

Анотація

патріотичний виховання дошкільний дитина

У статті визначено проблеми патріотичного виховання підростаючого покоління в сучасних умовах розвитку української державності. Охарактеризовано особливості формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку на основі календарних свят. Змістове наповнення понять «колискова», «іграшка» у векторі розвитку патріотичного виховання. Проаналізовано низку компетентностей дітей дошкільного віку, зокрема художньо-продуктивну, сенсорно-пізнавальну, комунікативну тощо. Патріотичну компетентність трактують як інтегровану характеристику досягнень дитини в оволодінні способами пізнання та осмислення світу. Взаємозв'язок патріотичного виховання та календарних свят як одного з елементів самовираження дитини. Організаційно-методичні принципи та елементи педагогічної технології формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку. Зазначено, що формування основ патріотичного виховання вимагає використання методів, які стимулюють активність і поведінку людини та дитини. Ефективність педагогічного процесу зумовлена використанням методів активної підготовки дитини до самоосвіти, самостійного відкриття нових знань у мистецтві та художній творчості. Педагогічні засоби (характеристики, музичні, поетичні, прозові твори, репродукції, скульптура, предмети декоративно-прикладної творчості, природні матеріали, вторинна побутова сировина, техніка), які виконують інформативну та спонукальну функції, спонукають до аналізованого розуміння, експериментування, тестування. Виокремлено комплекс методичних прийомів, що сприяють формуванню у дошкільнят узагальненої картини світу, ознайомленню з різними образотворчими прийомами та створенню виразного образу в образотворчій діяльності, наслідуванню та власним спробам, вправам, дослідам. При використанні народознавчих елементів ефективність процесу значно підвищиться за умови систематичного використання матеріалу.

Ключові слова: патріотичне виховання, патріотизм, національна самосвідомість, старший дошкільний вік, фольклор, календарні свята.

Abstract

Participation of children in calendar holidays as a means of patriotic education

Mnyshenko Kateryna Volodymyrivna Assistant of the department of preschool education, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

The article defines the problems of patriotic education of the younger generation in the current conditions of the development of Ukrainian statehood. The peculiarities of the formation of patriotic feelings in children of older preschool age based on calendar holidays are characterized. The semantic content of the concepts «lullaby», «toy» in the vector of the development of patriotic education. A number of competencies of preschool children are analyzed, in particular, artistic - productive, sensory-cognitive, communicative, etc. patriotic competence is interpreted as an integrated characteristic of a child's achievement in mastering the methods of learning and interpreting the world. The relationship between patriotic upbringing and calendar holidays as one of the elements of a child's self-expression. Organizational and methodical principles and elements of pedagogical technology of patriotic feelings in children of older preschool age. It is noted that the formation of the foundations of patriotic education requires the use of methods that stimulate the activity and behavior of a person and a child. The effectiveness of the pedagogical process is due to the use of methods of active preparation of the child for selfeducation, independent discovery of new knowledge in art and artistic creativity. Pedagogical tools (characteristics, musical, poetic, prose works, reproductions, sculpture, objects of decorative and applied creativity, natural materials, recycled household materials, technology), which perform informative and motivational functions, encourage analyzed understanding, experimentation, tests. A complex of methodological approaches that contribute to the formation in preschool children of a generalized picture of the world, familiarization with various visual techniques and the creation of an expressive image in art, imitation and own attempts, exercises, experiments are distinguished. When using ethnographic elements, the effectiveness of the process will increase to a large extent, provided that the material is used systematically.

Keywords: patriotic education, patriotism, national self-awareness, senior preschool

Основна частина

Постановка проблеми. Важливим напрямком сучасної дошкільної освіти є виховання дітей на засадах національних цінностей і традицій, патріотизму. З дошкільного віку необхідно виховувати у дітей любов до рідного краю, до Батьківщини, виховувати у них свідомість свого громадянського обов'язку, утверджувати національні та загальнолюдські духовні цінності.

Актуальність цілей і завдань патріотичного виховання визначає спрямованість освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, а також визначає основні форми і методи роботи з дітьми. При цьому враховується тісний зв'язок між обов'язками патріотичного виховання та віковими та особистісними особливостями дитини. Це дає змогу максимально продуктивно розв'язати завдання патріотичного виховання дошкільників, які визначені державою за наявності сім'ї та навчального закладу, як перших соціокультурних інститутів, у яких дитина отримує і набуває необхідні знання, уміння, навички, навички, досвід.

Основні аспекти патріотичного виховання дітей та молоді відображені в законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розбудови Української держави та інші нормативні документи, що визначають основні напрями патріотичного виховання, в тому числі дошкільників.

На нашу думку, патріотичне виховання особистості є доцільним з дошкільного періоду життя, саме з цього віку формуються культурні орієнтації та ціннісні орієнтації, почуття, емоції, мислення, механізми соціальної адаптації в суспільстві, самосвідомість у суспільство розвивається займає активну, гуманну життєву позицію.

Важливим напрямком патріотичного виховання дошкільників є робота дошкільних навчальних закладів та сім'ї. Провідне місце в процесі патріотичного виховання посідають українські народні традиції, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (досвід, норми поведінки, погляди, смаки).

З традиціями тісно пов'язані народні звичаї та правила поведінки, які історично сформувалися в духовній культурі нашого народу і стали загальноприйнятими, визнаними та необхідними сьогодні. Українські народні традиції тісно пов'язані з повсякденним життям людей, у процесі участі в якому діти пізнають світ через гру, спілкування, обмін досвідом та дізнаються про життя свого народу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізувавши наукову літературу з даної теми, зазначимо, що проблеми патріотичного виховання дітей дошкільного віку вирішують А. Богуш, Н. Виноградова, Р. Жуковська, В. Мухіна, М. Новицька, Т. Поніманська, К. Ушинський та ін. вивчав. Психологічна характеристика патріотизму: І. Бех, М. Боришевський, В. Котирло та ін.

Важливість патріотичного виховання в дошкільному віці підтверджується роботами сучасних науковців Н. Базидевич, І. Газіної, В. Лаппо, О. Петрук та ін. Тому О. Кононко вважає, що саме в цей період життя формуються базові цінності особистості, які суттєво впливають на формування характеру та сприяють самоусвідомленню себе як біопсихологічної сутності [5, с. 8], а також формування особистості з власними думками, переконаннями та цінностями.

Мета статті - визначити і науково обґрунтувати сучасні підходи і вплив системного використання українських народних свят на формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Одне з провідних місць у сучасній педагогічній системі відводиться патріотичному вихованню, яке згідно з положеннями «Національної доктрини розвитку освіти» «…має здійснюватися на всіх етапах виховання дітей і молоді, забезпечення всебічного розвитку, гармонії та цілісності особистості, розвитку її здібностей і талантів, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності та культури…» [6].

Дошкільне дитинство є періодом інтенсивного становлення особистості, фазою формування фундаментальних психологічних новоутворень. Саме тоді закладаються основи духовної культури дитини та активізується емоційна сфера. Важливим фактором естетичного розвитку дітей дошкільного віку є потреба в духовному переживанні мистецтва, заснована на особливій тонкості, емоційності, естетичній сприйнятливості дітей, безпосередньому художньому самовираженні. Образи сприйняття дітей дуже чіткі і сильні, тому залишаються в пам'яті надовго, а іноді і на все життя. Тому справжніх патріотів найкраще виховувати з дитинства, а цей процес формується з дошкільного віку шляхом виховання любові до Батьківщини.

Патріотизм - природна прихильність і любов до своєї країни, мови, культури; глибоке моральне почуття, показник і вираження найвищих проявів духовного світу людини [3, с. 2]. На жаль, серед дорослих, а це переважно батьки та деякі вчителі, існує неправильне розуміння поняття «патріотизм» серед молоді. Розфарбовуючи паркани у кольори прапора, прикрашаючи дитячі майданчики, дерева та особисті речі жовто-блакитними стрічками, дорослі спрямовують увагу дошкільнят на яскраву зовнішню атрибутику, на «показний» патріотизм, а не на справжні патріотичні цінності та ідеали…. Усе це надзвичайно ускладнює виконання патріотичних обов'язків.

Виховання дітей, що визначено як у законодавчо-правових документах, так і в науково-методичних рекомендаціях щодо організації національно - патріотичного виховання дітей у навчальних закладах.

Важливим завданням патріотичного розвитку в дошкільних навчальних закладах є виховання в учнів чіткого усвідомлення національної самосвідомості, яке виявлятиметься у пізнанні маленькою особистістю власної історії, культури, звичаїв і традицій свого народу. [10]

Так, Г. Ващенко вважав, що основою навчання і виховання молоді є загальнолюдські та національні цінності, такі як творення добра і боротьба зі злом, пошук правди і побудова справедливого ладу; Частиною системи виховання має бути сімейне виховання, адже ніщо не замінить любові, ласки і ласки матері дитини. За словами Г. Ващенка, повноцінність виховного процесу забезпечуватиме міцний зв'язок виховання з сім'єю, молодіжними організаціями, які мають великий вплив на виховання національного характеру, волі та патріотизму. Виховний ідеал людини, підкреслив педагог, полягає в пісенному фонді України, у звичаях українського народу, в його літературі, мистецтві, у християнській вірі та історичному минулому. Відтворення минулого з його культурними цінностями та залучення скарбів інших народів, що відповідає нашій духовності, стане основою для створення власного виховного ідеалу. [2, с. 77-78]

На думку К. Ушинського, незважаючи на подібність педагогічних форм усіх європейських країн, кожна з них має свою особливу національну систему виховання, свою мету та свої особливості досягнення цієї мети. Він відстоював природне право кожного народу на національну школу, національну систему освіти. Національна система виховання - це система історично зумовлених і створених народом вірувань, вірувань, ідеалів, а також традицій, звичаїв, обрядів і практичних дій, спрямованих на виховання підростаючого покоління в дусі культурно-історичної спадщини, виховання молодого покоління в духовному житті, культурно-історичних і духовних інтересах. духовність нації. Вона включає в себе ідейне багатство народознавства, принципи організації виховної роботи, а також наукову педагогіку, має в основі духовність корінного народу, постійну і систематичну діяльність сім'ї, державних і громадських навчальних закладів, установ і організації [4, с. 64]. Кожне нове покоління вбирається в існуючу раніше національну систему освіти, яка відображає історичні, економічні, географічні, етнографічні та психологічні особливості конкретного народу, відповідні його світогляду та світосприйняттю, його самобутньому культурно-історичному шляху розвитку. [9]

Погоджуємося зі словами С. Русової: «Національна освіта пропонує кожній країні найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а, навпаки, дадуть нові, самобутні, самобутні скарби задля загальнолюдського. прогресу». Через повагу до свого народу вона виховуватиме у дітей повагу до інших народів і тим самим приведе нас до широкої єдності та глобального порозуміння між людьми та націями» [4, c. 66].

Кожна людина є представником якогось конкретного народу. Народ має свою мову, свою національну культуру. Культура кожного народу має свою національну форму.

Традиції (від лат. traditio - передача) - це досвід, звичаї, продукти, вірування, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. Традиції поєднують минуле, сьогодення та майбутнє. «Переказ», писав відомий композитор І.Ф. Стравінського, є родовим поняттям; вона не просто «передається з покоління в покоління від батьків до дітей», вона проходить певний життєвий процес, народжується, росте, досягає зрілості, занепадає і народжується знову… Справжня традиція живе в суперечності [3, с. 44]».

Педагогічне значення народних традицій і свят полягає в тому, що вони є результатом виховної праці багатьох поколінь і є важливим засобом навчання. Через систему традицій і звичаїв український народ відтворює в своїх дітях себе, свою духовну народну культуру, свій характер і національну психологію.

Для формування почуття патріотизму дуже важливо дати дітям перші знання про Батьківщину, елементарні уявлення про нашу країну, народ, звичаї, історію та культуру. Але при цьому важливо не забувати, що фундаментом є самі знання, а патріотизм не буває «від розуму», він буває лише від «серця». Кажуть, що розум ініціює духовно-моральну роботу душі, а любляче серце, у свою чергу, створює патріотичний світогляд.

Дуже важливо розуміти духовно-моральну природу патріотизму, оскільки поза загальним контекстом духовно-морального виховання патріотизм у кращому випадку обернеться профанацією, а в гіршому - шовінізмом, національною зарозумілістю, агресивністю до чужих.

Але від усього цього нас може врятувати потужний, різнобічний і універсальний духовно-моральний потенціал української культурної традиції. Адже в процесі свого тисячолітнього становлення наша традиція увібрала все те «розумне, добре, вічне», створене кращими людьми України, увійшло в національне життя кожної держави.

Тому головним завданням дитячого садка є виховання основ духовно - моральної української культурної традиції особистості з активною життєвою позицією та творчим потенціалом, здатної до самовдосконалення та гармонійної взаємодії з іншими людьми.

Розкриття особистості в країні можливе через залучення до культури власного народу. це не просто знання про культуру, а життя в культурі, в традиції, крокуючи у святкове коло року.

Українська культурна традиція природно увібрала морально-етичні та естетичні цінності християнства. Їх виховна роль реалізується шляхом ознайомлення дітей із шедеврами храмової архітектури, іконопису, духовної поезії, музики та пісні.

Завдання вихователя - розкрити духовно-моральний потенціал світу і донести його до дитини в доступній формі.

Відомо, що серед видів діяльності, які мають велике навчальне і виховне значення для дошкільників, є гра. При цьому йдеться не лише про ігри у власному розумінні цього слова, а й про всі види діяльності, які в народній традиції мають характер гри (обряди, свята тощо). Українських народних ігор полягає в тому, що вони навчальні, мають моральну основу., розкрити особистість. Народні ігри вчать, що приз - це не особисте досягнення, а те, що беззаперечно входить у життя дитячої спільноти.

День Соборності - це така велика, яскрава і глибоко змістовна гра. Тому свята впливають на емоційну атмосферу дітей і залишають глибокий слід у їхній пам'яті.

Це також допомагає дітям краще орієнтуватися у часових поняттях. Ці свята та події з року в рік повторюють циклічність народного календаря. Періодичність дозволяє дітям засвоювати цей матеріал з дитинства до школи, поступово ускладнюючи і поглиблюючи його.

Різдво завжди було одним із моїх улюблених свят. Є глибока українська традиція святкувати його. Це Різдво. Слід використати цікавий зміст свята. Підготовка до Різдва, як повелося в народі, в дитячому садку починається заздалегідь - ще в грудні. Це не заважає всьому педагогічному процесу, а, навпаки, надає йому особливого радісного змісту.

На заняттях з музики діти вивчають щедрівки. А різдвяні подарунки готують у художньо-будівельному класі. У Святвечір, напередодні Різдва, вихователь і діти збираються в маленьку кімнату, де тепло і по-домашньому затишно, де збираються батьки і гості. Кулінари готують традиційну передріздвяну страву - сочевицю. Звичайно, кожен отримує сік з чайної ложки. Разом з дітьми дивляться на ікону Різдва Христового та розповідають, що Різдво - це радісна пора, коли можна поділитися радістю з іншими, допомогти слабким, проявити доброту, щедрість і любов. В Україні це була традиція.

Під час різдвяних свят діти вдягаються у народні костюми, виготовлені за етнографічними зразками. І це не просто сліпе слідування традиції. Дітям такі костюми зручні, вони люблять і створюють справжній святковий настрій. Вихователі разом з дітьми ліплять різдвяні зірки і починається цікаве дійство - колядка, коли діти групками ходять один до одного в гості, співають щедрівки, пригощають, дарують саморобні подарунки. Для освіти важливо віддавати, а не отримувати. Це дуже органічно для дитячої психіки, і діти із задоволенням долучаються до цієї акції, яка триває 12 днів. При цьому молодші діти уважно стежать за діями старших, а потім і самі включаються в спільне свято. Тому малечу бажано запрошувати до спілкування зі старшими дітьми на спільне свято в музичній залі, де збираються як старші, так і молодші діти, батьки та працівники. На святах, характерних для народної традиції, глядачів немає. Різноманітність ролей дозволяє кожному стати актором відповідно до своїх нахилів і здібностей: хтось найкраще танцює і першим танцює, хтось перший співає, а хтось чудово володіє акторською майстерністю і є головним героєм у театральній виставі. грає. Але якщо дитина не має яскраво виражених музично-акторських здібностей або довго не відвідував дитячий садок, наприклад, через хворобу, він все одно є активним учасником свята: співає разом з усіма, бере участь у загальних танцях та іграх. Водночас вона творчо виявляє свою індивідуальність завдяки імпровізаційному характеру навіть звичайних ролей у День Соборності. Дитина будь-якого віку та рівня розвитку знайде необхідну можливість для самовираження.

Народне виховання має ще одну перевагу: воно непомітно готує хлопчиків як чоловіків-захисників, а дівчаток як матерів.

Висновки. Таким чином, використання елементів народознавства є практично необхідним складником навчально-виховної освіти. Ефективність цього процесу значно зростає, якщо народознавчий матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з уроку а ціловано, з рівнями а цілеспрямовано, з рівнем а Діти дошкільного віку набувають безцінного та життєво важливого досвіду, який стане плідним підґрунтям для морального, естетичного та громадянського і громадянського.

Література

1. Борисова, Н.А. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку. Таврійський вісник освіти, 2017, 1: 53-59.

2. Бурачук, Н.Я люблю тебе, краю мій рідний, Україно!: інформаційно-пошуковий проект до 20-річчя незалежності України / Ніна Бурачук // Початкова школа. 2011. №9. С. 26-30

3. Ващенко Г. Мораль християнська і комуністична / Ващенко Г. // Освіта. №53. 1998. С. 30-48.

4. Гавриш Н. Національно-патріотичне виховання у ситуації соціального неспокою: змінюємо підходи / Н. Гавриш, К. Крутій // Дошкільне виховання. 2015. №8. С. 2-7

5. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи / укл. Л.М. Різник. К.: ІСДО, 1994. 64 с.

6. Кононко О. Душевність, людяність, щирість. Дошкільне виховання. 1999. №2. С. 8-9. (акт)

7. МИСЬКОВА, Наталія Миколаївна. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. 2020.

8. МНИШЕНКО, К.В.; МНИШЕНКО, Е.В.; ВОЛОШИНА, О.В. Підготовка вчителя до формування художньо-мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку засобами фольклору. 2020.

9. МНИШЕНКО, К.В.; МНИШЕНКО, Е.В.; ВОЛОШИНА, О.В. Формування у майбутніх учителів компетентності у сфері естетичного виховання школярів. 2020.

10. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті // Освіта України. 2001. №1. С. 22-25.

References

1. BORISOVA, N.A. (2017). Patriotichne vihovannja ИИе] doshkd'nogo уіки [Patriotic education of preschool children]. Tavrijs'kij visnik osviti - Tavriysky Bulletin of Education, 1, 53-59 [in Ukrainian].

2. Burachuk, N. (20110. Ja ljublju tebe, kraju my ridnij, Ukra'ino!: mformacyno-poshukovij proekt do 20-richchja nezalezhnosti Ukrarni [I love you, my native land, Ukraine!: information and research project for the 20th anniversary of Ukraine's independence]. Pochatkova shkola - Primary school, 9, 26-30 [in Ukrainian].

3. Vashhenko, G. (1998). Moral' hristijans'ka і komumstichna [Christian and communist morality]. Osvita - Education, 53, 30-48 [in Ukrainian].

4. Gavrish, N. (2015). Nacional'no-patriotichne vihovannja u situaci'i social'nogo nespokoju: zminjuemo pidhodi [National-patriotic education in a situation of social unrest: changing approaches]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 8, 2-7 [in Ukrainian].

5. Riznik, L.M. (1994). Ekologichne vihovannja uchniv molodshih klasiv na ukrams'kih narodnih tradicijah [Ecological education of students of lower grades based on Ukrainian folk traditions]. K.: ISDO [in Ukrainian].

6. Kononko, O. (1999). Dushevnist', ljudjanist', shhirist' [Soulfulness, humanity, sincerity]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 2, 8-9 [in Ukrainian].

7. MIS''KOVA, Natalija Mikolaivna (2020). Patriotichne vihovannja ditej doshkil'nogo viku v umovah zakladu doshkil'no'i osviti [Patriotic upbringing of preschool children in the conditions of a preschool education institution]. [in Ukrainian].

8. MNIShENKO, K.V., MNIShENKO, E.V., VOLOShINA, O.V. (2020). Pidgotovka vchitelja do formuvannja hudozhn'o-movlennevo'i kompetenci'i ditej doshkil'nogo viku zasobami fol'kloru [Teacher preparation for the formation of artistic and speech competence of preschool children by means of folklore]. [in Ukrainian].

9. MNIShENKO, K.V. MNIShENKO, E.V., VOLOShINA, O.V. (2020). Formuvannja u majbutnih uchiteliv kompetentnosti u sferi estetichnogo vihovannja shkoljariv [Formation of future teachers' competence in the field of aesthetic education of schoolchildren]. [in Ukrainian].

10. Nacional'na doktrina rozvitku osviti u XXI stolitti [National doctrine of education development in the 21st century]. Osvita Ukrami - Education of Ukraine, 1, 22-25 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru